Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно)
У п'ятом випуску бюлетеня ми розповідаємо про митницю. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування ДФС, важливим компонентом якої є реформування митної справи в Україні. Йдеться про вирішення цілого ряду проблем, які досить давно обговорюються в Україні, результатом чого має бути створення сучасної митної служби. Існує і альтернатива Концепції - Проект Закону України про Національну митну службу України, який підготував Комітет із питань податкової та митної політики. Про нього ми теж поговоримо.
Крім цього, у випуску мова йтиме про Експортну стратегію України, інструменти з підтримки експорту, а також ми підготували свіже інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
В українській економіці спостерігаються загрозливі тренди: посилення трудової міграції, зниження частки зарплат у ВВП, низький рівень капіталізації економіки, зниження кредитування та надто повільні темпи економічного зростання. Якщо українська економіка не прискорить свого розвитку, їй знадобиться щонайменше 50 років для того, щоб наздогнати Польщу. Все це ознаки відставання фактичного ВВП від потенційного, тобто ознаки відсутності достатніх стимулів для розвитку бізнесу. Економіка потребує стимулів для росту, а бізнес – інвестицій для розвитку.
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Un Sistema Experto es una aplicación informática que simula el comportamiento de un experto humano en el sentido de que es capaz de decidir cuestiones complejas, si bien en un campo restringido. Para esto, se debe tener en cuenta que la principal característica del experto humano viene a ser el conocimiento o habilidades profundas en ese campo concreto, por consiguiente, un Sistema Experto debe ser capaz de representar ese conocimiento profundo con el objetivo de utilizarlo para resolver problemas, justificar su comportamiento e incorporar nuevos conocimientos.
Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно) Все что вам нужно это то что вам нужно)
У п'ятом випуску бюлетеня ми розповідаємо про митницю. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію реформування ДФС, важливим компонентом якої є реформування митної справи в Україні. Йдеться про вирішення цілого ряду проблем, які досить давно обговорюються в Україні, результатом чого має бути створення сучасної митної служби. Існує і альтернатива Концепції - Проект Закону України про Національну митну службу України, який підготував Комітет із питань податкової та митної політики. Про нього ми теж поговоримо.
Крім цього, у випуску мова йтиме про Експортну стратегію України, інструменти з підтримки експорту, а також ми підготували свіже інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
В українській економіці спостерігаються загрозливі тренди: посилення трудової міграції, зниження частки зарплат у ВВП, низький рівень капіталізації економіки, зниження кредитування та надто повільні темпи економічного зростання. Якщо українська економіка не прискорить свого розвитку, їй знадобиться щонайменше 50 років для того, щоб наздогнати Польщу. Все це ознаки відставання фактичного ВВП від потенційного, тобто ознаки відсутності достатніх стимулів для розвитку бізнесу. Економіка потребує стимулів для росту, а бізнес – інвестицій для розвитку.
У четвертому випуску бюлетеня ми розповідаємо про експортно-кредитні агенства та новостворений офіційний портал координації міжнародної допомоги в Україні. Крім цього, як завжди, шукайте інетв'ю з представником МСП, який розпочав експорт та ділиться своїм досвідом.
Un Sistema Experto es una aplicación informática que simula el comportamiento de un experto humano en el sentido de que es capaz de decidir cuestiones complejas, si bien en un campo restringido. Para esto, se debe tener en cuenta que la principal característica del experto humano viene a ser el conocimiento o habilidades profundas en ese campo concreto, por consiguiente, un Sistema Experto debe ser capaz de representar ese conocimiento profundo con el objetivo de utilizarlo para resolver problemas, justificar su comportamiento e incorporar nuevos conocimientos.
Ferretería BARIVEN, tiene la necesidad de contar con un sistema que permita llevar un mejor control, que a su vez sea fácil de manejar; el control consiste en llevar a cabo un registro de todos los productos con los que se cuenta, los clientes frecuentes y los distintos proveedores de dicha ferretería.
Los sistemas expertos son programas que reproducen el proceso intelectual de un experto humano en un campo particular, pudiendo mejorar su productividad, ahorrar tiempo y dinero, conservar sus valiosos conocimientos y difundirlos más fácilmente. En el mapa conceptual se detallan sus tipos, características, ventajas, desventajas, funciones entre otras.
Стратегія розвитку фінсектора України до 2025 рокуMinfinDocs
Нацбанк, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Мінфін та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
Презентація в рамках дисципліни "Бухгалтерський облік (загальна теорія)"
Підготувала студентка
Співакова К. гр. ОП.з-11с
Більше корисної та цікавої інформації на сайті кафедри:
https://op.biem.sumdu.edu.ua
Більше про життя інституту
http://biem.sumdu.edu.ua
Матеріал газети "Цінні папери України" про круглий стіл "Корпоративне управління як інструмент відновлення довіри та протидії корупції у банківській системі" (м. Київ, 12.10.2015)
Державною податковою службою оновлено навчальні модулі з роз’ясненнями для суб’єктів господарювання та громадян чинних норм законодавства щодо застосування РРО (ПРРО).
Вони дозволяють користувачам уникнути помилок при застосуванні РРО (ПРРО) та невірного тлумачення законодавчих норм.
У модулях висвітлені відповіді на питання:
- Хто застосовує РРО?
- Хто НЕ застосовує РРО?
- Хто застосовує РРО у ФОП?
- Коли застосовується РРО у ФОП?
- Як проводяться розрахунки?
- Особливості торгівлі через Інтернет.
- Яка відповідальність за порушення при застосуванні РРО?
- Які переваги застосування РРО?
Ознайомитися з оновленими навчальними модулями можна тут
Газета «Частный предприниматель»
Согласно пп. 170.1.2 ст. 170 НКУ предприниматель-арендатор является налоговым агентом физического лица – арендодателя при начислении дохода от предоставления в аренду объектов недвижимости. Объект налогообложения определяется исходя из размера арендной платы, указанной в договоре аренды, но не может быть менее минимальной суммы арендного платежа за полный или неполный месяц аренды.
Минимальная сумма арендного платежа зависит от минимальной стоимости месячной аренды одного квадратного метра общей площади недвижимости, которая устанавливается органами местного самоуправления по месту расположения недвижимости. Такая минимальная стоимость арендной платы должна быть установлена и обнародована до начала отчетного года.
Решением Днепровского горсовета от 16.12.2020 г. № 16/1-2 утверждена минимальная стоимость месячной аренды одного квадратного метра общей площади недвижимого имущества физических лиц на 2021 год в зависимости от функционального использования и местонахождения объекта аренды. Указанное решение вступит в силу 01.01.2021 г.
Вложение
Решение Днепровского горсовета от 16.12.2020 г. № 16/1-2
Скачать
Яка інформація зазначається у полі 6 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо ЮО — платник ЄП третьої групи планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках)?
Якщо юридична особа — платник єдиного податку третьої групи планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.
Більш докладно про це тут.
Пресслужба Державної податкової служби України
Інформаційний лист присвячено реалізації в Україні додаткових заходів підтримки громадян та малого бізнесу, які запроваджені Законами України:
- «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» від 4 грудня 2020 року №1071-IX;
- «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 4 грудня 2020 року № 1072-ІХ.
У Інформаційному листі ви дізнаєтесь про преференції в частині оподаткування матеріальної допомоги та компенсації, які надаватимуться платникам податків; преференції щодо нарахування та сплати єдиного внеску; послаблення для врегулювання податкового боргу платників податків.
Ознайомитись з Інформаційним листом № 17 можна тут.
8 грудня 2020 року, заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ірина Новікова та Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина Анка Фельдгузен підписали Спільну заяву про подальше співробітництво між Урядами України та Федеративної Республіки Німеччини за Програмою Федерального міністерства економіки та енергії Німеччини для менеджерів “Fit for Partnership with Germany”.
Програма призначена для підтримки малого та середнього бізнесу та сприяє їхньому виходу на глобальні ринки.
Так, протягом 2017-2019 року в Програмі взяли участь майже 1,5 тисячі підприємців, а також було укладено 54 угоди на суму 5,8 млн Євро. Підписання Спільної заяви дозволяє продовжити співробітництво до 2023 року.
“Для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні надзвичайно важливо впроваджувати інноваційні ідеї, залучати сучасні технології та експертів з управління проєктами.
Участь в Програмі та стажування в Німеччині дозволяє підвищувати кваліфікацію українських менеджерів у галузі зовнішньоекономічної діяльності, а також налагоджувати міжнародні ділові зв’язки”, — прокоментувала заступниця міністра Ірина Новікова.
Нагадаємо, що 11 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Спільної заяви про подальше співробітництво між Урядами України та Федеративної Республіки Німеччини за Програмою Федерального міністерства економіки та енергії Німеччини для менеджерів “Fit for Partnership with Germany”.
Докладніше про Програму та як до неї долучитись читайте за посиланням.
Довідково: В рамках двостороннього співробітництва між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччини Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ (Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH) за дорученням Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини реалізують Програму для менеджерів “Fit for Partnership with Germany”. Розпочався проєкт із Спільної заяви Урядів щодо підтримки Програми заходів з перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва України від 6 грудня 2001 року, яка була доповнена Спільними заявами від 20 лютого 2004 року, від 9 листопада 2007 року, від 30 серпня 2010 року, від 23 травня 2013 року та від 20 липня 2017 року, термін якої завершився у 2019 році. Наразі у всесвітній Програмі “Fit for Partnership with Germany” беруть участь 19 країн світу.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що відповідно до п. 1.2 розд. I Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги № 1057), контрольна стрічка програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО) - електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек ґешу (створеного із застосуванням ґеш-функції) попереднього розрахункового документу або фіскального звітного чека, та зберігаються в електронній формі таким ПРРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Пунктом 2.4 розд. II Вимог № 1057 встановлено, що ПРРО має забезпечувати:
- створення та зберігання контрольної стрічки на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн до передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера. Така передача завершується отриманням від контролюючого органу підтвердження про доставку таких документів;
- під час роботи в режимі офлайн присвоєння кожному створеному електронному розрахунковому документу та фіскальному звітному чеку фіскального номера з діапазону фіскальних номерів, сформованого фіскальним сервером контролюючого органу, у порядку, встановленому ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
9 грудня опубліковані в «Голосі України» №228 три важливих закони для підтримки бізнесу під час карантину: про 8000 грн допомоги (Закон №1071-ІХ), відстрочення РРО для ФОП (Закон №1017-ІХ) та податкові пільги для бізнесу (Закон №1072-ІХ)
Кабмін підготував Порядок звернення та надання у 2020 році одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфер їх діяльності внаслідок посилення карантину.
Порядок підготовлений на виконання Закону "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2", який, до речі, ще не підписано Президентом.
Згідно з Порядком, одноразова матеріальна допомога буде надаватися застрахованим особам, які є найманими працівниками суб’єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, встановлених з метою запобігання СОVID-19, та фізичним особам - підприємцям, економічна діяльність яких тимчасово зупинена та яка відповідає Переліку основних видів економічної діяльності, який має затвердити Кабінет міністрів. Такий перелік попередньо оприлюднило Міністерство цифрової трансформації.
Виплата одноразової матеріальної допомоги буде здійснюватися на підставі заяви, поданої застрахованою особою до 21 грудня 2020 року включно.
Ідентифікація застрахованої особи буде здійснюватися шляхом використання кваліфікованого електронного підпису, електронної системи ідентифікації Bank ID чи іншого засобу ідентифікації особи, який дає можливість однозначно ідентифікувати заявника, в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг "Портал Дія", у тому числі з використанням мобільного додатка "Дія".
У заяві про виплату одноразової матеріальної допомоги зазначається:
прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, її дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
адреса місця проживання;
підтвердження відповідності застрахованої особи критеріям, передбаченим частинами першою та другою статті 2 закону, що здійснюється шляхом проставлення відповідної позначки заявником;
номер банківського рахунка для виплати одноразової матеріальної допомоги - за стандартом IBAN.
Список на виплату одноразової матеріальної допомоги формується Міністерством цифрової трансформації України та передається Пенсійному фонду, який узагальнює інформацію та не пізніше 23 грудня 2020 року передає його Міністерству соціальної політики.
Пенсійний фонд перераховує кошти отримувачам допомоги в межах сум, які надійшли від Мінсоцполітики, не пізніше наступного операційного дня після отримання коштів.
Супер новини: ДПС розробила навчальні модулі з роз’ясненнями щодо застосування РРО (ПРРО)
У цих модулях висвітлені основні питання-відповіді, що дозволять користувачам уникнути помилок при застосуванні РРО (ПРРО) та невірного тлумачення законодавчих норм.
Ознайомитися з навчальними модулями: https://bit.ly/369rVXA
Методичні рекомендації щодо безпечної експлуатації кисневих балонів та систем трубопроводів з киснем
Для суб’єктів господарювання які експлуатують, зберігають бо транспортують кисневі балони (блоки балонів) чи кисневі трубопроводи Державна служба України з питань праці пропонує «Методичні рекомендації щодо безпечної експлуатації кисневих балонів та систем трубопроводів з киснем».
Методичні рекомендації
http://www.dp.dsp.gov.ua/media/8002.pdf
Про перехід з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій ключової інформації у програмному забезпеченні «ІІТ Користувач ЦСК-1»
Шановні клієнти!
У зв’язку з актуальністю питання щодо переходу з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій ключової інформації у програмному забезпеченні «ІІТ Користувач ЦСК-1» (під час генерації особистих ключів), кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковим департаментом ДПС доповнено "Настанову користувача" пунктом 7 «Перехід на ЗНКІ за електронним запитом».
По прогнозам ООН, коронавирус станет причиной бедности более девяти миллионов украинцев. На сегодня в 40% семей хотя бы один член семьи потерял работу. На Донбассе социально-экономическая ситуация будет более разрушительной.
Из-за коронавируса Украина может столкнуться с худшей рецессией за десятилетия, в результате чего девять миллионов жителей нашей страны окажутся в бедности. С начала пандемии уже более 80% украинских домохозяйств потеряли доходы, сообщает пресс-служба Управления ООН по координации гуманитарных дел (UN OCHA) в Украине.
Отмечается также, что у более чем 40% семей по крайней мере один член семьи потерял работу.
Что касается ситуации на Донбассе - в регионах, пострадавших в результате военного конфликта, то там социально-экономические последствия будут просто катастрофическими.
"На неподконтрольных Украине территориях сейчас 58% семей сообщили об использовании негативных механизмов приспособления для удовлетворения своих основных потребностей, по сравнению с 49% в начале 2020 года", - говорится в сообщении ООН.
Известно и о задолженностях домохозяйств: 15% в сентябре против 11% до начала пандемии.
Как сообщалось ранее, с 14 ноября в Украине вводят карантин выходного дня. На выходных будет запрещена работа развлекательных заведений, ресторанов, кафе, спортзалов и непродуктовых магазинов и ТРЦ.
Міністерство культури та інформаційної політики наказом від 6 листопада №2271 затвердило перелік книг, які будуть придбані для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році.
З переліком найменувань можна ознайомитись за посиланням.
До фінального списку потрапило 833 назви книжкових видань, відібрані бібліотеки отримають 383 748 книг.
У жовтні працювали три експертні ради з відбору книжкової продукції:
Експертна рада з оцінювання літератури для дітей та юнацтва
Експертна рада з оцінювання літературно-художніх видань для дорослих
Експертна рада з оцінювання іншої (нехудожньої) літератури для дорослих
Кожна із експертних рад оцінила запропоновані видання та підготувала перелік рекомендованої для закупівель літератури, який потрапив на погодження Міністерству культури та інформаційної політики України.
Наступним етапом програми стане закупівля книг та їх відправлення бібліотекам.
Нагадаємо, наказом від 23 вересня цього року Український інститут книги на підставі пропозицій структурних підрозділів з питань культури обласних, Київської міської державних адміністрацій сформував та оновив перелік відібраних бібліотек, які отримають книжкові видання для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році.
Всього книжкові видання отримають 606 бібліотек України. Повний список бібліотек знаходиться тут.
Джерело
Таке приємне відчуття, коли ти нікому нічого не винен. Щоб бути певним у цьому на всі сто, перевірте у Е-кабінеті платника чи не зачаївся десь у вас податковий борг.
У нагоді вам стане покрокова інструкція від Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Телефонні „гарячі лінії” для надання адресної допомоги вразливим верствам населення у період карантину запроваджено місцевими органами влади в усіх регіонах України.
Завдяки цьому соціальному онлайн-сервісу структурні підрозділи з питань соціального захисту населення зможуть оперативно визначати потреби для надання допомоги та соціальних послуг людям, які її потребують.
Перш за все, це одинокі та одиноко проживаючі громадяни похилого віку, люди з інвалідністю, сім’ї з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах, які виховують дітей з інвалідністю, малозабезпечені сім’ї тощо.
Залишайтеся вдома - захистіть себе і своїх рідних!
Завантажити телефони "гарячих ліній"
Y ak zapovnyuvati_zayavu_za_formoyu_1_rro_Ivan Dudnik
Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що під час заповнення в Електронному кабінеті заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО, а саме заповнення даних щодо РРО, реалізовано функцію автоматичного заповнення полів відповідною інформацією.
Детальніше про те, як заповнювати заяву – у слайдах.
Нагадуємо, що Пілотним модулем планування заходів державного нагляду (контролю) та збору інформації для запуску інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) – https://inspections.gov.ua, сформовано проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік.
Ознайомитись з проектом плану можна на сайті Пілотного модуля планування заходів державного нагляду (контролю) та збору інформації для запуску інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) або завантажити його у форматі .xlsx за посиланням нижче.
Перейти до Комплексного плану або завантажити Комплексний план з виправленими помилками
При роботі з модернізації програмного забезпечення, за допомогою якого було згенеровано проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік, виявлено технічну помилку, через яку у проекті плану частково пропущено інформацію про дати початку заходів державного нагляду (контролю), які припадали на святкові та перенесені вихідні дні. Наразі технічну помилку усунуто, у подальшому вона повторюватись не буде.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю).
Внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).
Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб’єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб’єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).
Проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) формується інтегрованою автоматизованою системою державного нагляду (контролю).
До уваги суб’єктів господарювання
За результатами узагальнення досвіду, отриманого під час планування заходів державного нагляду (контролю) у попередніх планових періодах, Державна регуляторна служба України, з метою здійснення інформаційної підтримки суб’єктів господарювання, підготувала рекомендації, дотримання яких має забезпечити їх ефективну взаємодію з ДРС та органами державного нагляду (контролю) під час проходження етапу планування заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік.
Ознайомитись з рекомендаціями можна за посиланням: https://bit.ly/2H7P4zu
Джерело
Artem Bykovets: Чому люди не стають раптово кросс-функціональними, хоча в нас...Lviv Startup Club
Artem Bykovets: Чому люди не стають раптово кросс-функціональними, хоча в нас Agile? (UA)
Kyiv PMDay 2024 Summer
Website – www.pmday.org
Youtube – https://www.youtube.com/startuplviv
FB – https://www.facebook.com/pmdayconference
Yana Bort: Ритм організації. Чи можливо синхронізувати великий ентерпрайз за ...Lviv Startup Club
Yana Bort: Ритм організації. Чи можливо синхронізувати великий ентерпрайз за допомогою Agile практик? (UA)
Kyiv PMDay 2024 Summer
Website – www.pmday.org
Youtube – https://www.youtube.com/startuplviv
FB – https://www.facebook.com/pmdayconference
Anna Kompanets: Проблеми впровадження проєктів, про які б ви ніколи не подума...Lviv Startup Club
Anna Kompanets: Проблеми впровадження проєктів, про які б ви ніколи не подумали (UA)
Kyiv PMDay 2024 Summer
Website – www.pmday.org
Youtube – https://www.youtube.com/startuplviv
FB – https://www.facebook.com/pmdayconference
Anton Hlazkov: Впровадження змін – це процес чи проєкт? Чому важливо розуміти...Lviv Startup Club
Anton Hlazkov: Впровадження змін – це процес чи проєкт? Чому важливо розуміти різницю і як це впливає на результат (UA)
Kyiv PMDay 2024 Summer
Website – www.pmday.org
Youtube – https://www.youtube.com/startuplviv
FB – https://www.facebook.com/pmdayconference
Natalia Renska & Roman Astafiev: Нарциси і психопати в організаціях. Як це вп...Lviv Startup Club
Natalia Renska & Roman Astafiev: Нарциси і психопати в організаціях. Як це впливає на розробку продуктів та реалізацію інноваційних рішень (UA)
Kyiv PMDay 2024 Summer
Website – www.pmday.org
Youtube – https://www.youtube.com/startuplviv
FB – https://www.facebook.com/pmdayconference
«Українська література» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних зак...ssuser0d4e35
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.03.2017 р. №417)
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
«Зарубіжна література» підручник для 7 класу закладів загальної середньої осв...ssuser0d4e35
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2024 р. №124)
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
«Біологія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Ба...ssuser5dd4af
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2024 р. №124)
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
2. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 1 з 17
ЗМІСТ
Резюме ...................................................................................................................................................2
Скорочення та глосарій ......................................................................................................................3
Вступ.......................................................................................................................................................4
Світовий досвід....................................................................................................................................5
Поточний стан.......................................................................................................................................6
Мета та стратегічні завдання .............................................................................................................6
Корпоративне управління ..................................................................................................................7
Напрямки реформування системоутворюючих банків..............................................................10
Напрямки реформування несистемоутворюючих банків..........................................................13
Інші питання Стратегії .......................................................................................................................13
Зміни до законодавства....................................................................................................................14
Наступні кроки на 2016 рік................................................................................................................16
3. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 2 з 17
Резюме
Міністерство фінансів України (Мінфін), Національний банк України, керівництво банків,
що знаходяться у державній власності, та представники міжнародних фінансових
організацій погоджуються, що існуючий механізм управління банками, відповідальність
за результати їх діяльності та процеси прийняття рішень в цих банках, потребують
реформування. Така практика діяльності держави з управління своєю часткою в акціонерному
капіталі банків, яка історично склалась, фактично є здійсненням безпосереднього контролю над
роботою таких банків, що обмежує комерційну незалежність членів наглядової ради та
правління, а також створює ризик можливого політичного чи адміністративного впливу, що може
негативно позначатись на вартості цих активів для платників податків, як кінцевих бенефіціарів
державної власності.
Для забезпечення діяльності державних банків в інтересах платників податків вкрай
важливо, щоб держава управляла своїми інвестиціями в банках на комерційних засадах.
Ми висловлюємо намір запровадити принципові зміни системи корпоративного управління
державних банків та механізму їх взаємодії з Мінфіном, як представником власника, з
урахуванням кращої світової практики.
Пропонуємо перехід до політично-ізольованого управління діяльністю державних банків
через наглядові ради, що складаються виключно з незалежних директорів. Держава
посилить захист своїх інтересів через запровадження системи договірних відносин між
Кабінетом Міністрів України та державними банками. При цьому Мінфін укомплектує
професіоналами ринку команду у відповідному структурному підрозділі для виконання
координаційної функції та реалізації завдання з управління інтересами держави в державних
банках.
З урахуванням значення банків для фінансової системи, Мінфін розподіляє банки, що
знаходяться у державній власності, на системоутворюючі (Ощадбанк та Укрексімбанк) та
несистемоутворюючі (всі інші).
Мінфін визначає наступну мету та стратегічні завдання для цих двох груп банків:
Системоутворюючі державні банки залишатимуться у державній власності у
короткостроковій перспективі. При цьому держава встановлює чіткі принципи
розвитку і стратегічні цілі, які банки повинні закласти у свої індивідуальні стратегії.
Впровадження кращої практики корпоративного управління та досягнення
стратегічних цілей системоутворюючими державними банками створить необхідні
умови для їх приватизації в 2018-2019 роках. Це сприятиме комерційній орієнтації і
максимізації доходів банків та, у кінцевому підсумку, підвищить цінність банків для
платників податків.
Держава висловлює твердий намір не бути довгостроковим власником
несистемоутвоючих банків та вийти з капіталу цих банків до кінця 2017 року.
Успішне втілення стратегії вимагатиме комплексного підходу та спільної політичної волі
усіх гілок влади, оскільки для впровадження необхідних змін слід прийняти відповідні поправки
до законодавства України та низку нормативно-правових актів.
4. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 3 з 17
Скорочення та глосарій
ВРУ Верховна Рада України
ЄБРР Європейський банк реконструкції та розвитку
КМУ Кабінет міністрів України
МВФ Міжнародний валютний фонд
Мінфін Міністерство фінансів України
МФК Міжнародна фінансова корпорація
МФО Міжнародні фінансові організації
НБУ Національний банк України
НІК Німецька компанія з інвестицій та розвитку
ЦСЄ Центральна та Східна Європа
ФГВФО Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Горизонти планування Короткостроковий – 2016 рік
Середньостроковий – 2017-2019 роки
Довгостроковий – 2020-2025 роки
5. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 4 з 17
Вступ
1. Цей документ визначає Засади стратегічного реформування державного банківського
сектору до 2025 року (далі – «Стратегія»), а також загальний порядок і умови їх реалізації.
Існуюча структура державного банківського сектору України включає декілька умовних
груп банків: історично державні банки (Ощадбанк, Укрексімбанк), націоналізовані банки
(Укргазбанк, Родовід) та нефункціонуючі державні банки (Державний земельний банк,
Український банк реконструкції та розвитку). Стратегія не охоплює банки з непрямою
міноритарною часткою держави в капіталі (Хрещатик, Експрес-Банк, Банк Новий).
2. Для державного банківського сектору початково були визначені завдання по сприянню
економічному розвитку, в тому числі за рахунок підтримки експортно-імпортної діяльності
підприємств та гарантування вкладів населення. Протягом кризи 2008-2009 років шляхом
прямої рекапіталізації були придбані частки у ряді комерційних банків, що на даний час
перебувають у власності держави. Для вирішення спеціальних завдань були створені
функціональні банки.
Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк розвивались як універсальні банківські установи,
що працюють у всіх клієнтських сегментах та секторах економіки України, та мають
можливість надавати великі за розміром позики юридичним особам. Протягом 2014-2015
років діяльність банків носила збитковий характер. Значну частку у кредитних портфелях
банків (як і в цілому по банківській системі) становлять кредити низької категорії якості.
3. Питання роботи з проблемними кредитами віднесені до оперативних завдань керівництва
банків і не розглядаються детально в рамках стратегії. Поряд з цим мають бути
запроваджені законодавчі зміни, які забезпечать можливість ефективної роботи банків з
проблемними кредитами, в тому числі:
а. надання відповідних повноважень новообраним наглядовим радам банків для
прийняття рішень по проблемним кредитам;
б. затвердження ефективного механізму по захисту прав кредиторів та спрощення умов
щодо банкрутства боржників.
4. Якість корпоративного управління мала суттєвий негативний вплив на процес
формування кредитних портфелів та прийняття інвестиційних рішень державних банків.
Поточний рівень участі органів державного управління в процесах прийняття
корпоративних рішень, визначений межами чинного законодавства, послаблює здатність
банків функціонувати в якості ринкових комерційних установ, не дозволяє забезпечити
належний рівень прозорості для потенційних інвесторів і платників податків та не сприяє
загальній стабільності державних банків.
Вважаємо, що докорінний перегляд принципів і механізмів корпоративного управління є
ключовим пріоритетом Стратегії. Відповідне законодавство та нормативно-правові акти
необхідно привести у відповідність до кращих міжнародних стандартів та практик, що
сприятиме підвищенню ефективності прийняття рішень з урахуванням інтересів держави
та платників податків, а також гарантуватиме незалежність операційного управління
державних банків від можливого політичного чи адміністративного впливу.
5. Стратегія сформована з урахуванням прийнятого на державному рівні рішення про
підвищення фінансової ефективності діяльності банків та прозорості управління (один з
проектів комплексної програми розвитку фінансового ринку України
1
, відповідно до
вимоги за програмою розширеного кредитування між Україною та МВФ
2
).
6. Пріоритет розвитку на період 2016-2025 років надається збільшенню вартості банків, що
відповідає довгостроковим інтересам платників податків, а саме за рахунок:
а. покращення фінансових результатів банків, а не додаткової капіталізації з боку
держави;
б. дотримання принципу самоокупності разом із застосуванням керівництвом банків
зважених кредитних політик (prudent credit policy);
в. не допущення застосування директивного стилю у взаємовідносинах Уряду з
банками;
6. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 5 з 17
г. встановлення відповідальності керівництва банків за підтверджені збитки внаслідок
прийняття недобросовісних бізнес-рішень або прийняттям надмірного ризику.
7. Виходячи з бачення акціонера та розміру активів банків, пропонується розділити державні
банки на дві категорії:
а. системоутворюючі (Ощадбанк та Укрексімбанк, далі «СДБ») та
б. несистемоутворюючі (всі інші банки, далі «НСДБ»).
8. Реалізація Стратегії сприятиме забезпеченню переходу до незалежного комерційного
корпоративного управління, підвищенню фінансової стійкості банків, що в свою чергу
створить необхідні передумови для їх приватизації.
9. Стратегію СДБ буде скоригована після часткового/ повного продажу акцій банків.
10. Потенційно існує можливість щодо тимчасового зростання частки держави через можливі
зміни у банківському секторі країни. Таке зростання є небажаним, але може бути
пов'язане з необхідністю упереджувальної участі держави у вирішенні проблем
банківської системи. Кінцевою метою таких дій є забезпечення стабільності банківського
ринку.
11. Реалізація Стратегії значною мірою буде залежати від впливу зовнішніх факторів, зокрема
макроекономічної динаміки. Стратегія розроблялась базуючись на припущенні щодо
поступового покращення економічної ситуації. Успішній реалізації Стратегії можуть
загрожувати наступні макроекономічні фактори:
а. зниження ВВП протягом двох кварталів більш ніж на 10% річних порівняно з
попереднім періодом;
б. рівень інфляції протягом двох кварталів вище 20% річних порівняно з попереднім
періодом;
в. доступність і вартість ресурсів у банківській системі (підвищення ставки
рефінансування до 40% річних);
г. ризик суверенного дефолту.
Ми будемо регулярно спостерігати за ситуацією та у випадку необхідності вноситимемо
коригування до припущень, на основі яких розроблялась Стратегія.
Світовий досвід
12. Аналіз міжнародного досвіду свідчить про наявність різних підходів до місця і ролі
держави у державному банківському секторі. В обставинах суттєвого погіршення
економічної ситуації дії урядів, переважно спрямовані на надання додаткової ліквідності
банкам, яка в свою чергу може використовуватись для підтримки окремих визначених
державою програм.
13. Типовими проблемами у діяльності державних банків є:
а. наявність політичного впливу на процес прийняття рішень;
б. підміна корпоративного управління, що базується на кращих міжнародних практиках,
директивним підходом з боку урядів, що зумовлює зниження ролі наглядових рад;
в. розвиток банків, відмінний від покладених на них місій та пріоритетних напрямків
діяльності, і як наслідок перетворення державних банків в універсальні банки.
14. У 2009 р. частка держави у банківському секторі розвинених країн становила 8% та 22% у
країнах, що розвиваються (напередодні кризи 2008 р. частка держави у банківських
активах розвинених країн була дещо меншою і становила 6,5%). У Великобританії та
Ірландії під час кризи частка держави зросла до 20%, проте останніми роками
спостерігалось її послідовне зменшення.
15. Рішення щодо участі держави на банківському ринку приймаються з врахуванням поточної
економічної ситуації та економічної політики уряду. Світова практика демонструє випадки
успішної зміни моделі державної участі у банківському секторі і переходу до приватної
власності (Польща, Чехія).
7. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 6 з 17
16. Типовими факторами успішності державних банків є:
а. незалежність наглядових рад та правління банків від політичної кон’юнктури;
б. наявність інших акціонерів в капіталі банків (приватних інвесторів, МФО, тощо);
в. орієнтація банків на обслуговування комерційних клієнтів;
г. ефективні операційні моделі та функціональні структури банків порівняльні
з приватними банками.
Поточний стан
17. На даний час частка активів державних банків на українському банківському ринку
3
становить близько 26%. На її зростання вплинули кризові процеси 2008-2009 років
(обмежене кредитування українського бізнесу дочірніми банками іноземних банківських
груп) та економічна і політична ситуація 2014-2015 років (фактичне призупинення
кредитування з боку приватних банків).
18. Станом на кінець третього кварталу 2015 року кредитний портфель державних банків
становив 231 млрд. грн. (з урахуванням резервів) та був сформований в основному за
рахунок кредитів корпоративним позичальникам. Фінансовий стан банків характеризується
високим рівнем проблемної заборгованості (на кінець третього кварталу 2015 року –
близько 89 млрд. грн. було сформовано резерви під знецінення кредитів та заборгованість
клієнтів) та, як наслідок, значною збитковістю (на кінець третього кварталу 2015 року
чистий збиток перевищив 13 млрд. грн., чистий збиток за 2014 рік склав близько 26 млрд.
грн.). Власний капітал банків знаходиться на рівні 31 млрд. грн., а загальний розмір
активів становить близько 339 млрд. грн.
19. Вищезазначена ситуація значною мірою була зумовлена зокрема наступним:
а. відсутністю ефективних систем ризик-менеджменту та дієвої системи
реструктуризації та стягнень;
б. слабким рівнем диверсифікації кредитного портфелю (переважною часткою
кредитних портфелів банків є кредити великим підприємствам);
в. незбалансованою структурою пасивної бази банків, у тому числі відносно низькою
часткою зовнішніх джерел фінансування;
г. впливом зовнішніх факторів, які суттєво погіршили економічну ситуацію та знизили
якість кредитного портфелю та портфелю застав.
Мета та стратегічні завдання
20. Враховуючи розподіл банків на СДБ та НСДБ, ми визначаємо різну мету та стратегічні
завдання для двох груп банків.
21. Кінцевою метою володіння державою СДБ є отримання найвищого доходу, зваженого на
ризик, та управління своїми інвестиціями з позиції збільшення їх вартості:
а. У короткостроковій перспективі СДБ повинні виконати два ключових стратегічних
завдання:
i. запровадити принципові зміни до корпоративного управління, що сприятиме
забезпеченню незалежності банків від політичного та адміністративного впливу;
ii. запровадити зміни до бізнес- та операційних моделей банків з метою досягнення
найвищої ефективності та максимальної комерційної орієнтації.
б. У середньостроковій перспективі (до середини 2018 року) держава буде прагнути, за
умови ефективного впровадження актуалізованих стратегій СДБ, продати не менше
20% акцій СДБ кваліфікованому інвестору або МФО через проведення прозорого
конкурсу.
Для реалізації зазначеного завдання наглядові ради СДБ в 2018 році, враховуючи
результати роботи банків за 2017 рік, повинні обрати пріоритетний спосіб продажу
акцій банків та узгодити його з Мінфіном. Остаточне рішення щодо продажу акцій
8. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 7 з 17
повинне бути прийнято КМУ не пізніше першого кварталу 2018 року. Після цього,
банкам за участі незалежних експертів повинен бути розроблений інвестиційний
меморандум та створена «інформаційна кімната обміну даних».
Держава зацікавлена в залученні міжнародних фінансових організацій (наприклад,
МФК, ЄБРР, НІК) в якості часткових власників або інвесторів у субординований борг
(з відповідними обґрунтованими ковенантами та правами).
в. У довгостроковій перспективі держава буде розглядати можливість повної
приватизації банків, оскільки не має наміру зберігати свою частку власності довше,
ніж це необхідно для максимізації вартості для платників податків (при цьому
обов’язковою умовою є виконання п. 21б). Рішення щодо обсягу акцій для продажу та
строків такого продажу буде прийнято КМУ не пізніше кінця 2020 року.
22. Для НСДБ метою держави є вихід з капіталу – банки будуть приватизовані/ ліквідовані в
строки, визначені для кожного банку окремо. Вихід з капіталу таких банків дасть чіткий
сигнал для ринку, що Уряд не має наміру володіти значною часткою в банківському
секторі, що сприятиме підвищенню конкуренції та зростанню якості банківських послуг в
Україні.
23. Створення нових державних банків вважається недоцільним. Усі вищезазначені завдання
для державних банків можуть виконуватись існуючими банками або МФО.
24. Для виконання стратегічних завдань було розроблено графіки впровадження змін, що
додаються (розділ «Наступні кроки на 2016 рік»).
Корпоративне управління
Мета
25. Ми розглядаємо управління банками поза політикою. Метою є реформування системи
корпоративного управління та приведення її у відповідність до рекомендацій Організації
економічного співробітництва та розвитку, Європейської комісії та Базельського комітету з
банківського нагляду та НБУ, що має забезпечити стабільність функціонування бізнесу та
максимальну оцінку з боку потенційних інвесторів. Для проведення зазначених реформ
необхідно внести відповідні зміни до законодавства України.
Незалежне корпоративне управління
26. Впровадження корпоративного управління, позбавленого політичного та
адміністративного впливу, можливе шляхом призначення незалежних членів наглядових
рад за конкурсним відбором, а саме:
а. Мінфін розробить порядок обрання членів наглядових рад державних банків, кожна з
яких складатиметься з 7 членів;
б. Мінфін, за підтримки МФО, розробить та запровадить механізм оплатної праці усіх
членів наглядових рад банків на ринкових засадах;
в. Мінфін обере всесвітньо визнану компанію з підбору персоналу, яка проводитиме
процес відбору усіх кандидатів до наглядових рад для обох СДБ (як громадян
України, так і іноземців). З урахуванням нових вимог НБУ до корпоративного
управління ця компанія надасть до кінця червня 2016 р. перелік кандидатів (не менше
42 осіб), з якого конкурсний комітет (сформований з рівної кількості представників
Президента України та Кабміну) обере нових незалежних членів наглядових рад СДБ
до кінця липня 2016 р.;
г. з метою забезпечення незалежності наглядових рад СДБ, представники державних
органів влади (включаючи ВРУ, КМУ, тощо) можуть бути включені до складу
наглядової ради або правління державного банку за умови проходження конкурсного
відбору та лише після їх звільнення з відповідних посад.
27. Ми рекомендуємо забезпечити діяльність наглядової ради державних банків, виходячи з
наступних принципів:
9. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 8 з 17
а. усі члени наглядової ради обираються на конкурсній основі; голова наглядової ради
обирається її членами;
б. члени наглядової ради повинні
4
відповідати наступним критеріям:
i. наявність знань та освіти, професійних навичок, функціональної компетенції,
досвіду та інших характеристик, необхідних для належного виконання обов’язків
члена наглядової ради, зокрема: (1) вища освіту в галузі економіки, фінансів,
права чи бізнес-адміністрування; (2) п’ятирічний досвід діяльності в банківській
сфері або у сфері фінансів на керівних посадах;
ii. чесність, неупередженість та бездоганна ділова репутація;
iii. достатня фінансова платоспроможність – відсутність в Україні або в іншій країні
будь-якої негативної ухвали або рішення суду щодо виплати боргу або іншого
зобов’язання, що залишається чинним або не було виконано за встановлений
проміжок часу;
iv. кожен член наглядової ради повинен мати можливість приділяти достатньо часу
(не менше 25 відсотків всього робочого часу) роботі у наглядовій раді і не може
бути членом наглядової ради чи виконавчого органу більш ніж трьох інших
компаній/ організацій/ установ;
в. члени наглядової ради повинні бути незалежними: в них повинні бути відсутні будь-які
ділові, сімейні або інші зв’язки із банком (його керівництвом), його мажоритарним
акціонером (його керівництвом), що може створювати конфлікт інтересів, який може
негативно вплинути на його неупередженість. Критеріями незалежності осіб, які є
кандидатами на посаду члена наглядової ради, можуть бути, зокрема, такі:
i. особа не обіймала посаду члена правління відповідного банку протягом останніх
п’яти років;
ii. особа не одержувала та не одержує винагороду від відповідного банку протягом
останніх п’яти років (крім члена наглядової ради);
iii. особа не була співробітником відповідного банку протягом останніх трьох років;
iv. особа не мала та не має істотних ділових (бізнес) відносин (в тому числі, щодо
отримання фінансування) з відповідним банком протягом останніх п’яти років, та
не була посадовою особою осіб, що мали такі відносини;
v. не є членом правління іншої юридичної особи, членом наглядової ради якої є
будь-хто із членів правління відповідного банку;
vi. не був і не є працівником теперішнього або колишнього аудитора відповідного
банку протягом останніх п’яти років;
vii. окрім офіційного винагородження особа не отримує додаткову винагороду від
третіх осіб за виконання своїх обов’язків члена наглядової ради відповідного
банку;
viii. особа не є членом сім’ї або близькою особою члена правління відповідного
банку
5
;
ix. особа не входить до складу наглядової ради основного банку-конкурента (крім
іншого банку, в якому державі належить не менше 50 відсотків акцій);
x. особа не входить до іншого органу управління, комітету, не є радником
основного банку-конкурента;
г. рівень винагороди членів наглядових рад державних банків повинен бути близьким
до рівня винагороди в приватному секторі
6
;
д. створення спеціалізованих комітетів наглядової ради
7
;
е. відповідальність за результати роботи банку має бути передана від КМУ і Міністра
фінансів до наглядової ради та правління банку;
ж. наглядова рада повинна мати ефективні інструменти для контролю за діяльністю
правління та для вжиття відповідних заходів у разі необхідності (у тому числі,
провадити зміни правління відповідно до повноважень закріплених статутами банків);
10. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 9 з 17
з. Голова правління матиме право брати участь у засіданнях наглядової ради банку з
правом дорадчого голосу.
Контроль з боку держави
28. КМУ представляє державу, але держава як контролюючий акціонер не повинна
здійснювати той же рівень безпосереднього контролю банків, що і звичайний ринковий
контролюючий акціонер. Мінфін залишається безпосереднім представником інтересів
держави щодо контролю за управлінням частками у державних банках. Стратегія
передбачає посилення департаменту фінансової політики Мінфіну (далі – департамент) та
укомплектування його професіоналами ринку (банківськими працівниками,
консультантами, юристами, тощо). З цією метою Мінфін матиме можливість приймати до
свого складу незалежних спеціалістів консалтингових, юридичних та інших фірм, на
підставі короткострокових договорів або відряджень. Департамент буде виконувати як
функцію управління інтересами держави в державних банках, так і дорадчу функцію.
До кінця травня 2016 року за технічної допомоги МВФ Мінфін проведе оцінку
департаменту та визначить перелік заходів, що необхідно реалізувати до кінця вересня
2016 року, для забезпечення ефективної реалізації функції Мінфіну щодо управління
частками у державних банках.
29. Для підвищення ефективності виконання «функції акціонера» з боку держави, до кінця
липня 2016 року у рамках консультацій із фахівцями МВФ ми розробимо рамкову угоду
про взаємовідносини між Мінфіном та кожним СДБ з метою:
а. визначення чіткого порядку взаємодії банку та Мінфіну;
б. забезпечення належного рівня комерційної незалежності банків у досягненні їх цілей
та визначення відповідальності за прийняті рішення;
в. надання Мінфіну належного рівня доступу до інформації щодо суттєвих аспектів
діяльності банків, що є необхідним для реалізації його функції акціонера;
г. визначити окремі питання, що потребують проведення консультації та узгодження з
Мінфіном.
30. Підписантами угоди з боку банків буде голова новообраної наглядової ради. Зазначена
угода підлягатиме опублікуванню.
31. Також угода повинна встановлювати перелік ключових показників ефективності діяльності
членів наглядової ради та передбачати проведення періодичного оцінювання діяльності
членів наглядової на предмет виконання ключових показників ефективності (раз на
півроку/ рік). Член наглядової ради може бути звільнений, зокрема, з наступних підстав:
а. невиконання ключових показників ефективності за результатами періодичного
оцінювання;
б. на вимогу НБУ або наглядової ради банку в разі, якщо член наглядової ради банку
неналежним чином виконує свої функції;
в. встановлення факту невідповідності критеріям незалежності до членів наглядової
ради державних банків, визначених законом;
г. іншої об’єктивно-вагомою причини.
В разі звільнення члена наглядової ради конкурсний комітет призначає замість нього
особу з-поміж кандидатів, визначених в списку на підставі відбору, проведеного компанією
з підбору персоналу, або за результатами нового конкурсу.
Ринкові механізми оплати праці
32. Принциповим є поєднання чіткої визначеності та прозорості оплати праці членів
наглядових рад та правління державних банків. У зв'язку з цим необхідною є розробка
політики оплати праці керівництва державних банків. До всіх державних банків буде
застосовуватись одна політика, яка визначатиме взаємозв’язок між продуктивністю та
розміром оплати праці, а також вимірювальні показники з акцентом на середньо- та
довгострокові інтереси банків-роботодавців (в першу чергу, збільшення економічної
11. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 10 з 17
вартості банку). Політика визначатиме розміри основної заробітної плати, максимальні
розміри додаткових винагород, підходи щодо розподілу фіксованих та змінних частин
оплати праці. Політика також окреслюватиме параметри умов укладання/ припинення
відповідних договорів найму, а також умови володіння/ торгівлі акціями відповідних банків.
Комітети
33. Для напрямків, що потребують особливої уваги, буде створено комітети наглядових рад.
Комітети є консультативно-дорадчими органами, які створюються для попереднього
обговорення найбільш важливих питань, які стосуються діяльності наглядової ради, та
підготовки рекомендацій для прийняття остаточних рішень. Перелік комітетів формується
наглядовою радою, але обов’язково повинен включати:
а. комітет з аудиту;
б. комітет з управління ризиками;
в. комітет з питань кадрів та винагород.
Рішення комітетів носитимуть рекомендаційний характер. Для забезпечення діяльності
комітетів буде розроблено положення про комітети наглядової ради з визначенням їх прав
та обов’язків, складу, взаємодії з виконавчими структурами банку, порядку роботи та
прийняття рішень, а також кваліфікаційних критеріїв для голів та членів комітетів.
Напрямки реформування системоутворюючих банків
34. Досягнення мети держави відносно СДБ потребує суттєвої перебудови моделі ведення
бізнесу та впровадження нових управлінських механізмів.
Подальший розвиток банків буде сфокусовано на двох основних напрямках перетворень,
які передбачають значні зміни у всіх сферах діяльності банків:
а. максимальна орієнтація на цільові клієнтські сегменти, задоволення повного обсягу
потреб у фінансових послугах своїх клієнтів, тим самим максимізуючи свої доходи;
б. реформування операційних моделей та проведення «індустріалізації» систем та
процесів для підвищення ступеню керованості та масштабованості, зниження витрат,
поліпшення якості обслуговування клієнтів, що також дозволить банкам більш
ефективно управляти кредитними та іншими видами ризиків.
35. СДБ протягом тривалого періоду були налаштовані на побудову універсальних
банківських інститутів. Відповідно, процес перетворень потребує прийняття заходів по
звільненню балансів банків від позицій, не пов’язаних з пріоритетною діяльністю. Ці
заходи повинні враховувати попит та кон’юнктуру ринків цільових клієнтських сегментів,
обмеження існуючого кредитного та інвестиційного портфелів та доступність джерел
фондування.
36. На основі визначених завдань Укрексімбанк розробить стратегію розвитку, а Ощадбанк
скоригує існуючу стратегію розвитку через затвердження плану реалізації заходів.
37. Після обрання нових наглядових рад, з метою врахування досвіду нових членів
наглядових рад СДБ можуть актуалізувати стратегії з метою максимізації акціонерної
вартості банків.
38. Держава буде розглядати можливість часткової та/ або повної приватизації банків.
Приватизація може стати каталізатором змін, які проводяться в бізнес- та операційній
моделі банку. Відповідно, стратегії Ощадбанку та Укрексімбанку можуть бути переглянуті
після часткового/ повного продажу акцій банків.
39. Зростання буде досягатись органічним шляхом та при наявності комерційно привабливих
та економічно-обґрунтованих можливостей – неорганічним шляхом.
Бізнес напрямки
40. Для обох СДБ Стратегія визначає цільові клієнтські сегменти, робота з якими дозволить
максимізувати вартість банків. При цьому, важливою передумовою для повноцінного
відновлення кредитування своїх цільових клієнтів СДБ банки повинні зробити
удосконалення системи управління кредитними ризиками, як передбачено пп. 54в-i, 55б-i.
12. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 11 з 17
41. Цільові клієнтські сегменти було сформовано з урахуванням сильних сторін банків – їх
стратегічних активів (які важко/ неможливо скопіювати конкурентам).
Такими стратегічними активами є:
а. Ощадбанк: велика клієнтська база, найбільша мережа відділень та досвід в
обслуговуванні клієнтів в певних галузях економіки (енергетика, агропромисловий
комплекс (далі – АПК), інфраструктура);
б. Укрексімбанк: досвід з аналізу та обслуговування експортно-орієнтованих
підприємств, багаторічна практика зі структурування зовнішньоекономічних угод,
наявність досвіду співробітництва з МФО.
42. Також, було враховано перспективи розвитку певних сегментів економіки, які, як
передбачається, будуть впливати на зростання економіки України в майбутньому, а саме:
а. компанії мікро, малого та середнього бізнесу;
б. експортно-орієнтовані підприємства.
43. З урахуванням вищезазначеного було визначено цільові клієнтські сегменти для
Ощадбанку:
а. продукти, за якими банк несе кредитний та/ або валютний ризик:
i. роздрібний, мікро, малий та середній бізнес (з акцентом на АПК та проекти в
сфері енергоефективності);
ii. великий бізнес – клієнти з наступних галузей економіки: енергетика, АПК та
інфраструктура. Це дозволить забезпечити керований перехід до диверсифікації
портфелю;
(для кредитів розмір яких становить 5% та більше регулятивного капіталу
банку, Ощадбанк має надавати перевагу участі/ організації синдикованих
кредитів з приватними банками/ МФО, що дозволить розподіляти ризики між
кредиторами)
б. продукти, за якими банк не несе кредитний та/ або валютний ризик – усі сегменти.
44. З урахуванням вищезазначеного було визначено цільові клієнтські сегменти для
Укрексімбанку:
а. продукти, за якими банк несе кредитний та/ або валютний ризик – малий, середній та
великий бізнес:
i. експортно-орієнтовані підприємства;
ii. підприємства, які реалізовують імпортні проекти: (1) інвестиційні, (2) торгові із
залученням МФО та першокласних банківських установ;
iii. українські підприємства, що виконують контракти за кордоном,
б. продукти, за якими банк не несе кредитний та/ або валютний ризик – малий, середній
та великий бізнес;
в. обслуговування міждержавних/ міжурядових торгівельних/ інвестиційних угод.
45. Надання продуктів, що несуть кредитний ризик підприємствам, які підпадають під
державні програми та/ або перебувають у власності держави, повинно проводитись з
урахуванням вимог політик СДБ щодо управління кредитними ризиками. Також, кредити
групам клієнтів (у тому числі державним підприємствам) повинні надаватись з
урахуванням необхідності дотримання економічних нормативів НБУ.
46. Розвиток продуктового ряду повинен бути спрямований на продаж клієнтам усієї лінійки
банківських продуктів, адаптованих під потреби визначених сегментів. Нові продукти
будуть впроваджуватись, виходячи з їх ринкового потенціалу і технологічних можливостей
банків. Метою впровадження нових продуктів та послуг є збільшення частки доходів банку
від продуктів, що не несуть кредитний та/ або валютний ризик.
Операційні напрямки
13. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 12 з 17
47. Банки повинні реформувати свої операційні моделі, привести їх у відповідність до своїх
бізнес-стратегій та досягти цільового рівня розвитку, співставного з провідними
аналогами:
а. функціональна структура, що відповідає стандартам в Україні та країнах ЦСЄ;
б. ефективність наскрізних бізнес-процесів на рівні країн ЦСЄ.
48. Ризик-менеджмент повинен бути гармонізований з міжнародними стандартами та кращою
світовою практикою.
49. Функція реструктуризації та стягнення повинна забезпечити швидкий, масштабований та
ефективний процес стягнення й обслуговування боргу для різних клієнтських сегментів.
50. Функція управління персоналом повинна забезпечити підвищення ефективності роботи
персоналу банку, що забезпечить оптимізацію чисельності персоналу.
51. Інформаційні технології – основною задачею на короткостроковому горизонті планування
є розробка комплексної стратегії ІТ-трансформації з метою переходу до повноцінного
обслуговування визначених клієнтських сегментів.
52. Операційна система СДБ повинна забезпечити формування бізнес-процесів,
інфраструктури та функціональної структури, які будуть ефективні з точки зору витрат і
гарантуватимуть цільовий рівень якості обслуговування клієнтів.
53. Функція маркетингу повинна забезпечити високий рівень знання бренда для здешевлення
вартості просування продуктів/ послуг та підвищення лояльності цільових клієнтських
сегментів.
54. Функція управління каналами продажу та обслуговування є необхідним оптимізація
мережі офісів з акцентом на геомаркетинг для цільових клієнтських груп, при цьому
необхідно суттєво підвищити важливість ролі дистанційних каналів банківського
обслуговування як важливого джерела зниження витрат, підвищення якості та доступності
обслуговування.
Ключові показники ефективності (у середньостроковій перспективі, до 2019 року включно)
55. Для Ощадбанку:
а. фінансові показники: беззбиткова діяльність, ринкові орієнтири відносно показників
прибутку, ROE та CIR;
б. ринкові показники: знаходження в ТОП-5 з кредитування роздрібного бізнесу та в
ТОП-3 з кредитування та депозитів мікро, малого та середнього бізнесу;
в. якісні показники:
i. відповідність системи ризик-менеджменту до вимог НБУ (протягом 2016 року) та
впровадження ICAAP (протягом 2017 року);
ii. досягнення цільового стану розвитку операційної моделі;
iii. диверсифікація кредитного та інвестиційного портфелю великого бізнесу щодо
активів, які генерують процентні доходи (покрокове зниження до 50% щорічно
рівними частинами).
56. Для Укрексімбанку:
а. фінансові показники: беззбиткова діяльність, ринкові орієнтири відносно показників
прибутку, ROE та CIR;
б. якісні показники:
i. відповідність системи ризик-менеджменту до вимог НБУ (протягом 2016 року) та
впровадження ICAAP (протягом 2017 року);
ii. досягнення цільового стану розвитку операційної моделі;
iii. вихід з обслуговування роздрібного та мікробізнесу.
Інші питання стратегії СДБ
57. Ощадбанк: держава прийме рішення про терміни та умови поступового приєднання до
ФГВФО починаючи з початку 2017 року на основі економічного аналізу наслідків та ризиків
14. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 13 з 17
для банку та банківського сектора. Мінфін проведе відповідний аналіз, за участі
незалежних експертів, а рекомендації будуть подані до Уряду до кінця 2016 року.
58. Укрексімбанк: держава розгляне комерційну доцільність щодо:
а. Діяльності в якості банківського каналу для направлення фінансування, отриманого
від наднаціональних органів, в економіку; та
б. Формування центру підтримки експорту та встановлення операційної взаємодії між
Укрексімбанком та Агентством зі страхування експортних ризиків (у випадку його
створення).
Напрямки реформування несистемоутворюючих банків
Укргазбанк
59. Укргазбанк підготує стратегію розвитку орієнтовану на продаж державної частки у капіталі
банку до кінця 2017 року. Для цього керівництво банку визначить конкурентні переваги та
сформулює бачення щодо цільової бізнес- та операційної моделі банку. Стратегія буде
підготовлена протягом перших трьох місяців 2016 року та передана до Мінфіну.
60. Водночас Мінфін підготує комплексний аналіз діяльності Укргазбанку та представить на
розгляд Уряду протягом перших п’яти місяців 2016 року. Аналіз буде включати наступні
розділи:
а. аналіз фінансового стану та розрахунок поточної вартості банку;
б. оцінка та рекомендація щодо стратегічних альтернатив розвитку банку.
61. За будь-якого обраного варіанту держава частково або повністю вийде з капіталу
Укргазбанку до кінця 2017 року.
Родовід банк
62. Держава вийде з власності у Родовід банку протягом 2016 року. Мінфін протягом перших
трьох місяців 2016 року розробить графік виходу з капіталу Родовід банку.
Інші банки
63. Держава вийде з капіталу в інших банках протягом 2016 року. Мінфін разом із
відповідними Міністерствами та відомствами протягом перших трьох місяців 2016 року
розробить графік виходу.
Банки з міноритарною участю держави
64. Мінфін разом із відповідними Міністерствами та відомствами протягом перших трьох
місяців 2016 року проведе аналіз, як зменшити частку держави у володінні цими банками.
Інші питання Стратегії
65. Стратегією визначається принцип рівності державних та приватних банків, що полягає в
створенні однакових умов ведення бізнесу для всіх банків і спрямованих на забезпечення
зростання інвестиційної вартості та привабливості державних банків для майбутньої
приватизації.
66. СДБ можуть враховувати можливості великих державних інфраструктурних підприємств
для розширення власного банківського бізнесу. (Наприклад, використання відділень
Укрпошти в якості каналів продажу банківських продуктів).
67. Запровадження єдиного підходу до сегментації клієнтів відповідно до Господарського
кодексу України
8
, що дозволить стандартизувати підхід до визначення клієнтських
сегментів та забезпечити можливість порівняння з іншими банками/ країнами.
68. Для підвищення ефективності управління клієнтською базою/ каналами продажів/
інфраструктурою, СДБ можуть домовлятись між собою та з приватними банками для
використання можливостей один одного.
69. В разі ухвалення відповідного рішення, приватизація/ продаж акцій СДБ/ НСДБ
здійснюватиметься в порядку, встановленому законодавством України
11
, та за ціною, не
15. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 14 з 17
нижче ринкової вартості, визначеної авторитетною міжнародною компанією, яка
відповідатиме критеріям, встановленим законодавством України.
Зміни до законодавства
Корпоративне управління
70. Зважаючи на принципові зміни, що пропонуються внести до законодавчого поля України,
стаття 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо державних банків) має
бути змінена та містити, серед іншого такі положення:
а. загальні адміністративні, організаційні засади управління державними банками, в
тому числі: роль КМУ, Мінфіну, повноваження Мінфіну;
б. порядок та принципи, відповідно до яких укладається Угода між Мінфіном та
державними банками; основні (істотні умови) Угоди;
в. порядок обрання членів наглядової ради державних банків. Вимоги до незалежних
директорів;
г. повноваження наглядових рад, у тому числі щодо роботи з кредитною
заборгованістю;
д. принципи роботи та порядок прийняття рішень наглядовою радою;
е. можливість включення представників державних органів влади до складу наглядової
ради або правління державного банку за умови проходження конкурсного відбору та
лише після звільнення з відповідної посади.
ж. основні засади обрання та функціонування правління державних банків;
з. встановлення ринкової винагороди для членів наглядової ради та правління
державних банків.
71. Впровадження нового корпоративного управління на законодавчому рівні також
потребуватиме його гармонізації із уже запропонованими змінами до законодавства,
серед яких:
а. Законопроект №2490 «Про державну службу» (прийнятий Верховною Радою України
10 грудня 2015 року), яким вносяться зміни до Закону «Про центральні органи
державної влади» № 3166-VI від 17 березня 2011 року в частини повноважень
державних секретарів міністерств щодо призначення та звільнення з посад керівників
державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління
відповідного Міністерства. Державний секретар не має мати таких повноважень, коли
державне підприємство має наглядову раду.
б. Законопроект №3062 (на дату цього документа, проголосований Верховною Радою у
першому читанні), який передбачає зміну корпоративного управління у державних
підприємствах.
72. Крім цього для впровадження нового корпоративного управління у державних банках,
необхідно також прийняти ряд підпорядкованих НПА, серед яких:
а. принципи корпоративного управління державними банками України;
б. положення про порядок проведення конкурсного відбору на заміщення посад членів
наглядової ради державних банків;
в. політика оплати праці керівництва державних банків;
г. кодекс етики.
73. Окрім цього, необхідно внести зміни до таких вже існуючих законів та підзаконних актів:
№ Нормативно-правовий акт Загальний опис планованих змін
1. ЗУ «Про банки і банківську діяльність» 2121-
III від 7 грудня 2000 року
Змінити статтю 7, як зазначено раніше
2. ЗУ «Про управління об’єктами державної
власності» № 185-V від 21 вересня 2006 року
Передбачити, що особливості управління
державними банками визначаються ЗУ «Про
банки і банківську діяльність»
16. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 15 з 17
№ Нормативно-правовий акт Загальний опис планованих змін
3. Постанова КМУ «Про деякі питання
управління корпоративними правами
держави» №678 від 30 жовтня 2014 року
Виключити положення стосовно завдань на
голосування в банках, у статутному капіталі яких
частка держави перевищує 20%
4. Положення про Міністерство фінансів
України, затверджене указом Президента
України № 446/2011 від 8 квітня 2011 року
Передбачити детальні принципи роботи Мінфіну
з державними банками
5. Кримінальний кодекс України/ Кодекс України
про адміністративні правопорушення
Внести зміни стосовно адміністративної та/ або
кримінальної відповідальності за певні
порушення в сфері корпоративного управління
державними банками (лобіювання власних
інтересів, тощо)
6. Положення про порядок реєстрації та
ліцензування банків, відкриття відокремлених
підрозділів, затверджене Постановою НБУ №
296 від 25 липня 2013 року
Внести зміни в частині особливостей створення
державного банку та зміни розміру його
статутного капіталу
7. Статути ПАТ «Державний ощадний банк
України» та ПАТ «Державний експортно-
імпортний банк України», затверджені
відповіднними постановами КМУ
Внести зміни до статутів стосовно
корпоративного управління банків на підставі
вищезазначених змін до законодавчих актів
України
8. Інші нормативно-правові акти Внести технічні зміни з метою відповідності
положень законодавчих актів новій структурі
корпоративного управління державних банків
Приватизація державних банків
74. У зв’язку із можливою частковою чи повною приватизацією СДБ, необхідно зняти
заборону на приватизацію державних банків на законодавчому рівні та прозорість
проведення такої процедури. У зв’язку з цим, необхідно внести зміни до наступних
законодавчих актів:
№ Нормативно-правовий акт Загальний опис планованих змін
9. Закон України «Про перелік об'єктів права
державної власності, що не підлягають
приватизації»
Виключити Державний спеціалізований
комерційний ощадний банк України з переліку
об'єктів права державної власності, що не
підлягають приватизації, але можуть бути
корпоратизовані.
10. Закон України «Про приватизацію державного
майна»
Передбачити можливість приватизації акцій
державних банків за ціною, не нижче ринкової.
Внести зміни стосовно встановлення вимог та
процедури визначення компанії, яка може
здійснювати оцінку майна державних банків під
час їх приватизації.
17. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 16 з 17
Наступні кроки на 2016 рік
Резюме рекомендацій
Крок Дія Попередній
крок
Термін
виконання
Відповідальний
1 Схвалити Стратегію - У найкоротші
терміни
КМУ
2 Підготувати необхідні зміни до законодавства
та нормативно-правових актів для
впровадження цільової системи
корпоративного управління СДБ
1 Протягом 5
місяців
КМУ, Мінфін
2а Затвердити нормативно-правові акти
Затвердити проекти змін до
законодавства
- Протягом 2
місяців
2б Передати до ВРУ проекти змін до
законодавства
2а Протягом 3
місяців
3 Посилення департаменту фінансової
політики в Мінфіні
1 До кінця
травня
2016 р.
Мінфін
4 Запровадити цільову систему
корпоративного управління СДБ
1, 2 До кінця
липня 2016 р.
Мінфін
4а Пошук кандидатів у наглядові ради - До кінця
червня
2016 р.
4б Затвердження кандидатів КМУ 4а До кінця
липня 2016 р.
4в Укладення угоди про взаємовідносини з
банками
4б До кінця
липня 2016 р.
5 Привести стратегії розвитку банків у
відповідність з цією Стратегією
1 Протягом 3
місяців
СДБ
5а Підготувати план реалізації заходів - Протягом 3
місяців
Ощадбанк
5б Розробити стратегію розвитку банку - Протягом 3
місяців
Укрексімбанк
6 Провести ретельну перевірку стратегій банків
на предмет відповідності
5 Протягом 2
місяців
Мінфін
7 Розробити стратегію розвитку банку 1 Протягом 3
місяців
Укргазбанк
8 Проаналізувати стратегічні альтернативи
подальшого існування Укргазбанку
1 Протягом 5
місяців
Мінфін
9 Прийняти рішення щодо строків приватизації/
ліквідації інших несистемоутворюючих банків
1 Протягом 3
місяців
Мінфін
18. Засади стратегічного реформування державного банківського сектору
Публічна версія 10.02.2016 Сторінка 17 з 17
1
https://www.imf.org/external/np/loi/2015/ukr/022715.pdf
2
http://reforms.in.ua/ua/reforms/reforma-finansovogo-sektoru
3
http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=64097
4
Коментар до пункту D Глави VII Керівних принципів ОЕСР по корпоративному управлінню на державних
підприємствах (далі – «Принципи ОЕСР»)
http://www.oecd.org/g20/meetings/antalya/Corporate-Governance-Principles-ENG.pdf
5
П. 13, Додаток II Рекомендації Європейської комісії щодо невиконавчих директорів
6
Коментар до підпункту 7 пункту F Глави II Принципів ОЕСР
7
Пункт H Глави VII Принципів ОЕСР
8
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15/page2