Download to read offline
РРОРВІОЛФРВОЛФРІВЛОРФОЛІВРФОЛІВРВФРІЛВР.pptx
- 1. Тема 6.1: Неокласичнітеорії міжнародної торгівлі 1. Теорія співвідношення факторів виробництва (теорія Хекшера-Оліна). 2. Теорія Т.Рибчинского.
- 2. Теорія співвідношення факторіввиробництва (теорія Хекшера-Оліна) Опис моделі (припущення): 2-факторна модель: для виробництва товарів використовуються 2 фактори виробництва – праця і капітал; 2 країни виготовляють по 2 товари, один з яких трудомісткий, інший – капіталомісткий; фактори використовуються повністю, обсяг факторів обмежений; існують розбіжності в забезпеченості країн факторами виробництва; повна мобільність факторів в межах країни і немобільність між країнами;
- 3. досконалість конкуренції,свобода торгівлі; транспортні витрати ігноруються; в обох країнах використовується однакова технологія. Специфічні поняття теорії Хекшера- Оліна: - капіталонасиченість або трудонасиченість країни; - капіталомісткість або трудомісткість товару.
- 4. Наприклад, Країна Ає відносно більш трудонасиченою, ніж країна В, якщо співвідношення наявної в цій країні робочої сили і наявного капіталу є більшим, ніж в іншій країні: де LА і LВ - забезпеченість робочою силою відповідно країни А і країни В; КА і КВ - забезпеченість капіталом відповідно країни А і країни В.
- 5. Товар 1 євідносно більш трудомістким, ніж товар 2, якщо співвідношення витрат робочої сили і капіталу на виробництво одиниці цього товару є більшим, ніж аналогічне співвідношення для товару 2: де L1 і L2 - витрати робочої сили на виробництво одиниці відповідно товару 1 і товару 2; К1 і К2 - витрати капіталу на виробництво одиниці відповідно товару 1 і товару 2.
- 6. У нашому прикладі,оскільки Країна А є відносно більш забезпеченою робочою силою порівняно з капіталом, то ціна робочої сили в цій країні є меншою, ніж в Країні В (де відносно більше капіталу), таким чином, виробництво трудомісткого товару 1 в країні А з використанням більш дешевої робочої сили дає цій країні порівняльну перевагу в його виробництві порівняно з Країною В. І навпаки, виробництво відносно більш капіталомісткого товару 2 у країні В, яка відносно більш забезпечена капіталом, буде дешевшим, що дає цій країні порівняльну перевагу у виробництві товару 2.
- 7. Іншими словами, У країніА відносно більше робочої сили, ніж капіталу → коштує ця робоча сила менше, ніж капітал → вартість трудомісткого товару 1 (на його виробництво витрачається більше робочої сили, ніж капіталу) в цій країні менше, ніж вартість капіталомісткого товару → порівняльна перевага в його виробництві перед країною В. У країні В, навпаки, відносно більше капіталу → він коштує менше робочої сили → вартість капіталомісткого товару 2 в цій країні менше → порівняльна перевага в його виробництві перед країною А.
- 8. Сутність теорії: країнамає експортувати ті товари, для виробництва яких має відносно надлишковий фактор виробництва, а імпортувати ті товари, у виробництві яких відчуває відносну нестачу факторів виробництва. У нашому прикладі, країна А як відносно більш трудонасичена країна повинна більше виробляти і експортувати відносно більш трудомісткий товар 1, а імпортувати - капіталомісткий товар 2. Відповідно, країна В має більше виробляти і експортувати відносно більш капіталомісткий товар 2, тому що капітал - надлишковий фактор в цій країні, а імпортувати - трудомісткий товар 1.
- 9. Досягнення теорії Хекшера-Оліна:як і класичні теорії, дана теорія - це теорія порівняльних переваг (на основі цих переваг і здійснюється торгівля між країнами), але Хекшер і Олін пояснили причину виникнення порівняльних переваг - у кожної країни порівняльна перевага виникає з різниці в забезпеченості країн факторами виробництва. Недоліки теорії: Деякі зроблені припущення не відповідають сучасній практиці.
- 10. Парадокс Леонтьєва У 1953р. американський економіст російського походження В. Леонтьєв опублікував результати дослідження, в якому спробував перевірити теорію Хекшера-Оліна і виявив, що практика міжнародної торгівлі не підтверджує висновки цієї теорії. Після ІІ світової війни США вважалися однією з найбагатших і капіталонасичених країн і відповідно до теорії Хекшера-Оліна повинні були більше експортувати капіталомісткої продукції, а перевірка Леонтьєва (за даними 1947 та 1951 рр.) виявила, що капіталомісткість американського експорту відповідно на 30% та 6% менше капіталомісткості американського імпорту.
- 11. Інші дослідники тестувалитакож теорію Х.-О. для відносно трудонасичених країн – результати також суперечили цій теорії. Парадокс Леонтьєва: капіталонасичені країни більше експортують трудомісткої продукції, а трудонасичені – капіталомісткої. Однак згодом дослідження довели певну хибність результатів Леонтьєва і справедливість теорії Хекшера- Оліна. Проте, дана теорія втратила свою універсальність і є випадки сучасної міжнародної торгівлі, які не можуть бути пояснені даною теорією.
- 12. 2. Теорія Т.Рибчинського Англійський економіст польського походження, пізніше головний економіст англійської компанії «Lasard Bros.» Т.Рибчинський ще у 1955 р. звернув увагу на те, що швидкий розвиток однієї галузі промисловості часто негативно впливає на інші, і довів, що існує прямий зв’язок між зростанням факторів виробництва в одній галузі і застоєм або навіть падінням виробництва в інших. Вихідні положення: країна виробляє 2 товари за допомогою 2 факторів виробництва; товар 1 відносно більш трудомісткий, а товар 2 – відносно більш капіталомісткий; досконала конкуренція на ринках обох товарів та обох факторів; пропозиція факторів виробництва є постійною; фактори є мобільними в межах країни і немобільними між країнами; ціна товарів є незмінною, це короткострокова модель (важливе припущення, зроблене Рибчинським).
- 13. Теорема Рибчинського: зростаючапропозиція одного з факторів виробництва веде до непропорційно більшого процентного зростання виробництва і доходів в тій галузі, в якій цей фактор використовується відносно більш інтенсивно, і до скорочення виробництва і доходів в галузі, де цей фактор використовується відносно менш інтенсивно.
- 14. Вектор О1 показуєнайбільш ефективну технологію (кількість праці, що припадає на одиницю капіталу) виробництва товару 1, оскільки він є більш трудомістким, то розташований ближче до горизонтальної вісі, а вектор О2 показує найбільш ефективну технологію виробництва капіталомісткого товару 2 і розташований ближче до вертикальної вісі. т. G показує забезпеченість країни в цілому факторами «праця» і «капітал», тобто ОJ – запас праці в країні, а JG – капіталу. Такою кількістю праці і капіталу товар 1 виробляється в обсязі F, а товар 2 – в обсязі E. Нехай, розмір капіталу в цій країні зросте на GG’, при цьому запас іншого фактору виробництва (праці) та ціни на товари 1 та товар 2 залишилися незміними.
- 15. Якщо побудувати новупаралелограму від т. G’, що показує зміну рівня забезпеченості капіталом, то бачимо із зростанням забезпеченості капіталом виробництво трудомісткого товару 1 переміститься в т. F’ (зменшиться), а виробництво капіталомісткого товару 2 в т. Е’ (збільшиться). ЕЕ’ – приріст виробництва товару 2 в результаті зростання розмірів капіталу, а FF’ – розмір скорочення виробництва трудомісткого товару 1. Отже, збільшення забезпеченості одним з факторів виробництва (у нашому прикладі капіталу) веде до зростання виробництва того товару, для виготовлення якого він використовується відносно більш інтенсивно (капіталомісткого товару 2), і скороченню виробництва товару, для виготовлення якого він використовується менш інтенсивно. Неважко також помітити, що ЕЕ’/ОЕ GG’/JG. Це означає, що відносно невелике зростання розміру капіталу призвело до пропорційно більшого зростання виробництва капіталоємного товару.
- 16. Наслідки теореми Рибчинського:розширення виробництва на експорт за допомогою відносно надлишкового фактору приведе до скорочення виробництва в інших галузях, для яких даний фактор не є відносно надлишковим. В цих галузях зросте потреба в імпортних товарах. Навпаки, розширення пропозиції відносно недостатнього фактору приведе до зростання виробництва в імпортозаміщуючих галузях і скоротить потребу в імпорті. Отже, активне розширення виробництва та експорту в одних галузях неминуче веде до застою або навіть падіння виробництва і необхідності імпорту в інших галузях. В окремих випадках таке падіння може бути руйнівним, тобто перевищувати вигоди від розширення виробництва і зростання експорту, і навіть вести до деіндустріалізації. На сем. – що таке «голландська хвороба» та її наслідки.