Тема 6.1: Неокласичнітеорії міжнародної торгівлі
1. Теорія співвідношення факторів
виробництва (теорія Хекшера-Оліна).
2. Теорія Т.Рибчинского.
2.
Теорія співвідношення факторіввиробництва (теорія
Хекшера-Оліна)
Опис моделі (припущення):
2-факторна модель: для виробництва товарів
використовуються 2 фактори виробництва – праця і
капітал;
2 країни виготовляють по 2 товари, один з яких
трудомісткий, інший – капіталомісткий;
фактори використовуються повністю, обсяг факторів
обмежений;
існують розбіжності в забезпеченості країн факторами
виробництва;
повна мобільність факторів в межах країни і
немобільність між країнами;
3.
досконалість конкуренції,свобода торгівлі;
транспортні витрати ігноруються;
в обох країнах використовується однакова
технологія.
Специфічні поняття теорії Хекшера-
Оліна:
- капіталонасиченість або трудонасиченість
країни;
- капіталомісткість або трудомісткість товару.
4.
Наприклад, Країна Ає відносно більш
трудонасиченою, ніж країна В, якщо
співвідношення наявної в цій країні робочої
сили і наявного капіталу є більшим, ніж в іншій
країні:
де LА
і LВ
- забезпеченість робочою силою
відповідно країни А і країни В;
КА
і КВ
- забезпеченість капіталом відповідно
країни А і країни В.
5.
Товар 1 євідносно більш трудомістким, ніж
товар 2, якщо співвідношення витрат робочої сили
і капіталу на виробництво одиниці цього товару є
більшим, ніж аналогічне співвідношення для
товару 2:
де L1 і L2 - витрати робочої сили на виробництво
одиниці відповідно товару 1 і товару 2;
К1 і К2 - витрати капіталу на виробництво одиниці
відповідно товару 1 і товару 2.
6.
У нашому прикладі,оскільки Країна А є відносно
більш забезпеченою робочою силою порівняно з
капіталом, то ціна робочої сили в цій країні є меншою,
ніж в Країні В (де відносно більше капіталу), таким
чином, виробництво трудомісткого товару 1 в країні
А з використанням більш дешевої робочої сили дає цій
країні порівняльну перевагу в його виробництві
порівняно з Країною В. І навпаки, виробництво відносно
більш капіталомісткого товару 2 у країні В, яка
відносно більш забезпечена капіталом, буде дешевшим,
що дає цій країні порівняльну перевагу у виробництві
товару 2.
7.
Іншими словами,
У країніА відносно більше робочої сили, ніж капіталу →
коштує ця робоча сила менше, ніж капітал → вартість
трудомісткого товару 1 (на його виробництво
витрачається більше робочої сили, ніж капіталу) в цій
країні менше, ніж вартість капіталомісткого товару →
порівняльна перевага в його виробництві перед
країною В.
У країні В, навпаки, відносно більше капіталу → він
коштує менше робочої сили → вартість
капіталомісткого товару 2 в цій країні менше →
порівняльна перевага в його виробництві перед
країною А.
8.
Сутність теорії: країнамає експортувати ті
товари, для виробництва яких має відносно
надлишковий фактор виробництва, а імпортувати ті
товари, у виробництві яких відчуває відносну нестачу
факторів виробництва.
У нашому прикладі, країна А як відносно більш
трудонасичена країна повинна більше виробляти і
експортувати відносно більш трудомісткий товар
1, а імпортувати - капіталомісткий товар 2. Відповідно,
країна В має більше виробляти і експортувати
відносно більш капіталомісткий товар 2, тому
що капітал - надлишковий фактор в цій країні, а
імпортувати - трудомісткий товар 1.
9.
Досягнення теорії Хекшера-Оліна:як і
класичні теорії, дана теорія - це теорія
порівняльних переваг (на основі цих переваг і
здійснюється торгівля між країнами), але Хекшер
і Олін пояснили причину виникнення
порівняльних переваг - у кожної країни
порівняльна перевага виникає з різниці в
забезпеченості країн факторами виробництва.
Недоліки теорії: Деякі зроблені припущення
не відповідають сучасній практиці.
10.
Парадокс Леонтьєва
У 1953р. американський економіст російського
походження В. Леонтьєв опублікував результати
дослідження, в якому спробував перевірити теорію
Хекшера-Оліна і виявив, що практика міжнародної
торгівлі не підтверджує висновки цієї теорії.
Після ІІ світової війни США вважалися однією з
найбагатших і капіталонасичених країн і відповідно до
теорії Хекшера-Оліна повинні були більше експортувати
капіталомісткої продукції, а перевірка Леонтьєва (за
даними 1947 та 1951 рр.) виявила, що капіталомісткість
американського експорту відповідно на 30% та 6%
менше капіталомісткості американського імпорту.
11.
Інші дослідники тестувалитакож теорію Х.-О. для
відносно трудонасичених країн – результати також
суперечили цій теорії.
Парадокс Леонтьєва: капіталонасичені країни
більше експортують трудомісткої продукції, а
трудонасичені – капіталомісткої.
Однак згодом дослідження довели певну хибність
результатів Леонтьєва і справедливість теорії Хекшера-
Оліна. Проте, дана теорія втратила свою
універсальність і є випадки сучасної міжнародної
торгівлі, які не можуть бути пояснені даною теорією.
12.
2. Теорія Т.Рибчинського
Англійський економіст польського походження, пізніше головний економіст
англійської компанії «Lasard Bros.» Т.Рибчинський ще у 1955 р. звернув
увагу на те, що швидкий розвиток однієї галузі промисловості часто
негативно впливає на інші, і довів, що існує прямий зв’язок між зростанням
факторів виробництва в одній галузі і застоєм або навіть падінням
виробництва в інших.
Вихідні положення:
країна виробляє 2 товари за допомогою 2 факторів виробництва; товар 1
відносно більш трудомісткий, а товар 2 – відносно більш
капіталомісткий;
досконала конкуренція на ринках обох товарів та обох факторів;
пропозиція факторів виробництва є постійною;
фактори є мобільними в межах країни і немобільними між країнами;
ціна товарів є незмінною, це короткострокова модель (важливе
припущення, зроблене Рибчинським).
13.
Теорема Рибчинського: зростаючапропозиція одного з факторів
виробництва веде до непропорційно більшого процентного зростання
виробництва і доходів в тій галузі, в якій цей фактор використовується
відносно більш інтенсивно, і до скорочення виробництва і доходів в
галузі, де цей фактор використовується відносно менш інтенсивно.
14.
Вектор О1 показуєнайбільш ефективну технологію
(кількість праці, що припадає на одиницю капіталу)
виробництва товару 1, оскільки він є більш
трудомістким, то розташований ближче до
горизонтальної вісі, а вектор О2 показує найбільш
ефективну технологію виробництва капіталомісткого
товару 2 і розташований ближче до вертикальної вісі.
т. G показує забезпеченість країни в цілому факторами
«праця» і «капітал», тобто ОJ – запас праці в країні, а JG
– капіталу. Такою кількістю праці і капіталу товар 1
виробляється в обсязі F, а товар 2 – в обсязі E.
Нехай, розмір капіталу в цій країні зросте на GG’, при
цьому запас іншого фактору виробництва (праці) та ціни
на товари 1 та товар 2 залишилися незміними.
15.
Якщо побудувати новупаралелограму від т. G’, що показує зміну
рівня забезпеченості капіталом, то бачимо із зростанням
забезпеченості капіталом виробництво трудомісткого товару 1
переміститься в т. F’ (зменшиться), а виробництво капіталомісткого
товару 2 в т. Е’ (збільшиться). ЕЕ’ – приріст виробництва товару 2 в
результаті зростання розмірів капіталу, а FF’ – розмір скорочення
виробництва трудомісткого товару 1.
Отже, збільшення забезпеченості одним з факторів виробництва (у
нашому прикладі капіталу) веде до зростання виробництва того
товару, для виготовлення якого він використовується відносно
більш інтенсивно (капіталомісткого товару 2), і скороченню
виробництва товару, для виготовлення якого він використовується
менш інтенсивно.
Неважко також помітити, що ЕЕ’/ОЕ GG’/JG. Це означає, що
відносно невелике зростання розміру капіталу призвело до
пропорційно більшого зростання виробництва капіталоємного товару.
16.
Наслідки теореми Рибчинського:розширення виробництва на
експорт за допомогою відносно надлишкового фактору приведе до
скорочення виробництва в інших галузях, для яких даний фактор
не є відносно надлишковим. В цих галузях зросте потреба в
імпортних товарах. Навпаки, розширення пропозиції відносно
недостатнього фактору приведе до зростання виробництва в
імпортозаміщуючих галузях і скоротить потребу в імпорті.
Отже, активне розширення виробництва та експорту в одних
галузях неминуче веде до застою або навіть падіння виробництва і
необхідності імпорту в інших галузях. В окремих випадках таке
падіння може бути руйнівним, тобто перевищувати вигоди від
розширення виробництва і зростання експорту, і навіть вести до
деіндустріалізації.
На сем. – що таке «голландська хвороба» та її наслідки.