Щороку 28 липня, у день пам'яті князя Володимира Великого, православні українці відзначають День хрещення Київської Русі.
У Русі до князювання Володимира християнська релігія не мала статусу державної, хоча київські князі, починаючи з Аскольда, часто або самі ставали християнами, або лояльно ставилися до Христової віри. За правління князя Ігоря (912–945 рр.), як свідчить літописна згадка, датована 944 роком, на Подолі в Києві була церква святого Пророка Іллі. Дружина Ігоря – княгиня Ольга (945–969 рр.) – близько 957 року прийняла хрещення в Константинополі.
Визначальним, проте, для подальшої долі та ідентичності Церкви на східнослов’янських землях стало прийняття християнства в східному обряді як державної релігії приблизно 988 року під час правління внука князя Ігоря та княгині Ольги – Володимира Великого (978–1015 рр.).
Хоча, відповідно до літопису Нестора, князь посилав своїх посланців до представників різних релігій, його вибір зупинився саме на християнській. Таке рішення не було випадковим. Окрім релігійних мотивів, важливу роль у прийнятті християнства відіграла політична та культурологічна доцільність такого кроку. Прийняття християнської релігії забезпечило князеві Володимиру та його державі моральний престиж, надало їй легітимного статусу серед інших країн і змінило ставлення їхніх правителів до Русі. Хрещення східних слов’ян, які проживали на той час у межах Київської держави, активно сприяло поширенню писемної культури. Саме монастирі були місцем розвитку писемності. Тут переписували книги, тим самим утверджуючи християнську культуру.
Більше про історію християнства в Україні можна дізнатися завдяки віртуальній виставці «Історія християнства: український вимір», підготовленій працівниками відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук.
Щороку 28 липня, у день пам'яті князя Володимира Великого, православні українці відзначають День хрещення Київської Русі.
У Русі до князювання Володимира християнська релігія не мала статусу державної, хоча київські князі, починаючи з Аскольда, часто або самі ставали християнами, або лояльно ставилися до Христової віри. За правління князя Ігоря (912–945 рр.), як свідчить літописна згадка, датована 944 роком, на Подолі в Києві була церква святого Пророка Іллі. Дружина Ігоря – княгиня Ольга (945–969 рр.) – близько 957 року прийняла хрещення в Константинополі.
Визначальним, проте, для подальшої долі та ідентичності Церкви на східнослов’янських землях стало прийняття християнства в східному обряді як державної релігії приблизно 988 року під час правління внука князя Ігоря та княгині Ольги – Володимира Великого (978–1015 рр.).
Хоча, відповідно до літопису Нестора, князь посилав своїх посланців до представників різних релігій, його вибір зупинився саме на християнській. Таке рішення не було випадковим. Окрім релігійних мотивів, важливу роль у прийнятті християнства відіграла політична та культурологічна доцільність такого кроку. Прийняття християнської релігії забезпечило князеві Володимиру та його державі моральний престиж, надало їй легітимного статусу серед інших країн і змінило ставлення їхніх правителів до Русі. Хрещення східних слов’ян, які проживали на той час у межах Київської держави, активно сприяло поширенню писемної культури. Саме монастирі були місцем розвитку писемності. Тут переписували книги, тим самим утверджуючи християнську культуру.
Більше про історію християнства в Україні можна дізнатися завдяки віртуальній виставці «Історія християнства: український вимір», підготовленій працівниками відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
12. Мета :
• навчити учнів визначати внутрішнє та
зовнішнє становище в Київській Русі за
правління князя Володимира;
• визначати передумови та значення
запровадження християнства як державної
релігії;
• розвивати в учнів навички роботи з
історичними джерелами, уміння
аналізувати матеріал, робити висновки,
узагальнення, визначати передумови та
значення історичних подій, місце історичних
діячів;
• сприяти формуванню патріотичної
свідомості, вихованню шанобливого
ставлення до історичного минулого,
усвідомленню себе як частини українського
етносу, почуття гордості за свій народ.
13. План
Правління Володимира:
а) завершення формування
території Київської Русі;
б) захист південних кордонів ;
в) внутрішньополітичні реформи.
Запровадження християнства.
