До Дня хрещення Київської Русі-України Одеська національна наукова бібліотека пропонує просвітницький проект «Духовними сходами», який має на меті дослідження різних аспектів християнства як унікального культурного й духовного феномену, розкриття та популяризацію багатих бібліотечних фондів з релігійної та релігієзнавчої літератури й найновіших досліджень науковців духовної ниви України
Віртуальна презентація, яка доповнює книжкову виставку з однойменною назвою. Присвячена для широкого кола користувачів, для студентів, які вивчають релігію і культурологію.
28 липня відзначається День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича. Він був онуком святої княгині Ольги, день пам’яті якої відзначають 24 липня.
Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі.
Хрещення Київської Русі-України стало поворотним для нашої історії. Рівноапостольний князь Володимир Великий приніс на київські землі християнство, що стало основою наших духовних та культурних традицій. Ця знаменна подія задала вектор розвитку нашого народу на тисячоліття вперед. У зв’язку з цим 28 липня в Україні - державне свято.
На українських теренах з часів прийняття християнства з’явилися сотні тисяч храмів. Саме вони представляють практично всю сучасну Україну й основні релігійні конфесії в ній.
Майже всі храми ще за атеїстичних часів визнали пам’ятками історії та архітектури.
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей запрошує своїх користувачів оцінити неповторну красу найвидатніших храмів України, поринути у світ різнобарв’я епох і архітектурних стилів та ознайомитися із виставкою найцікавіших унікальних альбомів «Позолочені хрести України».
Чернігів - древнє й красиве місто, яке розташоване зовсім недалеко від Києва. На піку свого розвитку воно навіть виступало конкурентом Києву.
Про колишню велич і могутність міста нагадують чисельні пам’ятки сакральної архітектури. Пропонуємо вам ознайомитися із храмами Чернігова, які побудовані впродовж ХІ-ХІХ ст., і до сьогодні вражають своєю неповторністю та красою.
До Дня хрещення Київської Русі-України Одеська національна наукова бібліотека пропонує просвітницький проект «Духовними сходами», який має на меті дослідження різних аспектів християнства як унікального культурного й духовного феномену, розкриття та популяризацію багатих бібліотечних фондів з релігійної та релігієзнавчої літератури й найновіших досліджень науковців духовної ниви України
Віртуальна презентація, яка доповнює книжкову виставку з однойменною назвою. Присвячена для широкого кола користувачів, для студентів, які вивчають релігію і культурологію.
28 липня відзначається День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича. Він був онуком святої княгині Ольги, день пам’яті якої відзначають 24 липня.
Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі.
Хрещення Київської Русі-України стало поворотним для нашої історії. Рівноапостольний князь Володимир Великий приніс на київські землі християнство, що стало основою наших духовних та культурних традицій. Ця знаменна подія задала вектор розвитку нашого народу на тисячоліття вперед. У зв’язку з цим 28 липня в Україні - державне свято.
На українських теренах з часів прийняття християнства з’явилися сотні тисяч храмів. Саме вони представляють практично всю сучасну Україну й основні релігійні конфесії в ній.
Майже всі храми ще за атеїстичних часів визнали пам’ятками історії та архітектури.
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей запрошує своїх користувачів оцінити неповторну красу найвидатніших храмів України, поринути у світ різнобарв’я епох і архітектурних стилів та ознайомитися із виставкою найцікавіших унікальних альбомів «Позолочені хрести України».
Чернігів - древнє й красиве місто, яке розташоване зовсім недалеко від Києва. На піку свого розвитку воно навіть виступало конкурентом Києву.
Про колишню велич і могутність міста нагадують чисельні пам’ятки сакральної архітектури. Пропонуємо вам ознайомитися із храмами Чернігова, які побудовані впродовж ХІ-ХІХ ст., і до сьогодні вражають своєю неповторністю та красою.
2. Архітектура Київської Русі сформувалася під впливом нової християнської віри ,
проте яскравою ниткою через всю її історію простягнулося давнє язичницьке
спадщина. Тому підтвердженням є численні шедеври архітектури.
Запам’ятовується давньоруська архітектура, включає в себе старовинні,
самобутні фрески, скульптурні фасади і дивовижні орнаменти золотоглавий
церков і соборів. Багато з них збереглися до наших днів.
3. Унікальна архітектура Київської Русі – це симбіоз всього найкращого в
культурі східнослов’янських племен, великої Візантії, племен кочівників, а
також своєї власної. Зодчі Стародавньої Русі сформували свій стиль,
який досі захоплює уяву нащадків. Найбільш повно архітектура Київської
Русі збереглася в сучасному Києві. Здається, що саме в цьому місці
зібрані всі значущі шедеври того часу, наприклад Десятинна церква,
Софійський собор, Золоті ворота з церквою Благовіщення і багато інших.
4. Це́рква Різдва Пресвято́ї Богоро́диці
Десяти́нна (Десятинна церква)
— це сакральна споруда, зведена у Києві
наприкінці X ст., що вважається першою
кам'яною церквою Київської Русі. Залишки
фундаменту Десятинної церкви разом
із містом Володимира є пам'яткою
національного значення. Знаходилася біля
міських воріт
5.
6. Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія
Київська або Софійський собор —
християнський собор в центрі Києва,
пам'ятка української архітектури та
монументального живопису 11—18 століть,
одна з небагатьох уцілілих споруд
часів Київської Русі. Одна з найголовніших
християнських святинь Східної Європи,
історичний центр Київської митрополії.
Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного
та культурного центру. Під склепінням Святої Софії відбувалися урочисті
«посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів,
затвердження політичних угод. При соборі велося літописання, були
створені перші відомі на Русі бібліотека та школа.
7.
8. «Золоті́ воро́та» —
головна брама стародавнього Києва, пам'ятка
оборонної архітектури Київської Русі, одна із
найдавніших датованих споруд Східної
Європи, символ Києва.Свою назву одержали
за аналогією із Золотими
воротами в Константинополі (Царгороді)[
9.
10. Успе́нська Ки́єво-Пече́рська ла́вра
— одна з найбільших православних святинь України, визначна
пам'ятка історії та архітектури.
Києво-Печерська обитель була центром православ'я у Київській
Русі. 1688 року монастир отримав статус лаври.
Разом із Софійським собором внесена до переліку Світової
спадщини ЮНЕСКО.
У теперішній час пам'ятка перебуває під юрисдикцією
Національного заповідника.
11.
12. Висновок:
На відміну від здавна відомих середньовічних пам'яток
Західної Європи світ староруського мистецтва уповні
вияскравівся лише за нашої доби.
Доба Київської Русі була періодом розквіту давньоруської
архітектури.
Давньоруські будівельні та художні надбання були тим
безпосереднім ґрунтом, на якому формувалася українська
архітектура XIV - XV ст. Це спостерігається і в
конструктивних прийомах, і в засобах художньої виразності.
13. Використана література:
Історія української архітектури / Ред.
В. І. Тимофієнко. — К.: «Техніка», 2003.
Енциклопедія Українознавства. Т. 3. —
Львів «Молоде життя», 1994. — С. 835.
Українська культура: історія і сучасність:
Навч.посібник. — Львів: Світ, 1994. — С.
179