1. МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИМІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТМИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФакультетФакультет агротехнологій
Викладач: канд. с.-г. наук, доцент
кафедри рослинництва та
садово-паркового господарства
Маркова Наталія Валентинівна

2. 1. Особливості розрахунку рівнів урожайності і
норм добрив в умовах зрошення.
2. Режим зрошення.

3. 1. Зінченко О. І. Рослинництво: підруч. / О. І. Зінченко,
В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко; за ред.
О. І. Зінченка. – К. : Аграрна освіта, 2001. – 591 с.
2. Харченко В. О. Основи програмування врожаїв
сільськогосподарських культур / В. О. Харченко; за
ред. В. О. Ушкаренка. – 2-ге вид. перероб. і
доповнене. – Суми : Університетська книга, 2003. –
295 с.
3. Рослинництво з основами програмування врожаю /
[Жатов О. Г., Глущенко Л. Т., Жатова Г. О. та ін.]; за
ред. О. Г. Жатова. –К. : Урожай, 1995. – 256 с.

4. Визначення величини програмованого врожаю в
умовах зрошення передбачає врахування слідуючи
показників:
урожайність програмованої культури забезпечується за
рахунок родючості зрошуваного ґрунту ( зрошувальних
земель);
окупність зрошувальної води приростами врожаю
сільськогосподарських культур;

5. окупність мінеральних добрив приростами врожаїв
при зрошенні;
компенсація виносу елементів живлення із ґрунту
приростом врожаю;
компенсація витрат води із ґрунту приростом врожаю;
компенсація виносу елементів живлення із ґрунту
повним врожаєм.

6. За балансового методу визначення величини
програмованої урожайності, ПрУ є основою для
розрахунку сумарного водоспоживання і норм води для
зрошення.
За рівнем програмованої урожайності і коефіцієнту
водоспоживання вирощуваної культури визначаємо величину
сумарного водоспоживання за формулою:
де, Е – сумарне водоспоживання, м3
/га;
К – коефіцієнт водоспоживання, м3
/га;
ПрУ – програмований урожай, т/га.

7. Для розрахунку урожайності можна використовувати
метод окупності, з урахуванням бонітету ґрунту, внесених
добрив, окупності зрошувальної норми чи води.
де, М – зрошувальна норма, м3
/га;
Ов – окупність 1 м3
води урожаєм культури, ц/м3
.
Окупність зрошувальної води для півдня України по
пшениці озимій – становить 0,8 – 1,8 кг/м3
. Коливання
цього показника пояснюється тим, в які фази розвитку
культури були проведенні поливи та який відгук культури
врожаєм на зрошення мав місце в ці періоди.

8. Режим зрошення – це сукупність кількості строків
і норм поливів.
Основною метою зрошення є регулярне
забезпечення рослин водою для постійного
підтримання оптимальної вологості ґрунту.
Зрошувальна норма (М) – або дефіцит водного
балансу (∆W) – це кількість води (мм, м3
/га), яку
необхідно подати на поле за весь вегетаційний період.
Вона становить – суму поливних норм.

9. Поливна норма (m) – це кількість води (мм, м3
/га), яку
необхідно подати на поле за один полив.
Поливну норму визначаємо за формулою:
де, h – активний шар ґрунту, мм;
OM – об'ємна маса ґрунту цього шару, г/см3
, т/м3
;
(Wmax-Wmin) – межі оптимальної вологості ґрунту, %;
μ – коефіцієнт, що враховує втрати води на
випаровування під час поливу.
Активний шар ґрунту для зернових і кукурудзи
становить – 0,7 м, для цукрових буряків – 0,6 м, для
овочів – 0,5 м, для люцерни – 0,8 м, для плодових
насаджень – 1,0 м.

10. Основним критерієм оцінки величини поливної
норми є умови природного зволоження.
Кількість і
строки поливів
визначають
залежно від
погодних умов,
ресурсів
ґрунтової
вологи,
біологічних
особливостей
рослин.
Кількість
поливів
визначається
поділивши
зрошувальну
норму на
поливну норму
(М/m).

11. Строки проведення поливів визначають такими способами:
Біокліматичний
метод – оснований на
врахуванні біологічних
особливостей культури
та метеорологічних
умов вегетаційного
періоду. Він є точним
за умови достовірного
врахування умов
природного
зволоження.
Спосіб врахування
запасів вологи в ґрунті
трудомісткий, тому що
пов’язаний з
регулярним відбором
проб ґрунту з різної
глибини і термо-
ваговим способом
визначення вологості
ґрунту.

12. Полив триває певний період (tn), який визначається
співвідношенням площі поля (Fn) та добової продуктивності
дощувальної машини (Fд.м.), яка залежить від величини
поливної норми (m).
Тривалість поливу не повинна перевищувати 10 діб.
Величина поливної норми, яку можна рекомендувати на
стадії проектування (m1) становить собою розрахункову
(mр) зменшену на величину, яка враховує можливі
атмосферні опади після кожного поливу (∆m).
Подана поливна норма (m1) втрачається на
транспірацію та випаровування за якийсь період (n).

13. За цей же період випадає якась кількість
атмосферних опадів (∆m, мм), яка залежить від кількості
атмосферних опадів у місяці (Ам, мм) кількості днів у
місяці (Т) і самого періоду (n, діб):
Розрахунковий період (n, діб) визначаємо за формулою:
де, Е доб – середньодобове водоспоживання поля,
зайнятого конкретною культурою, мм/доб.

14. За визначення сумарного водоспоживання біокліматичним
методом С.М. Алпатьєва
де, К – коефіцієнт біологічної кривої, який залежить від
культури та її віку, мм/мб;
dср – середньодобовий дефіцит вологості повітря, мб.
За
цього:
де, z – біокліматична поправка, яка
враховує особливості конкретного
періоду (Ам, РСР) та вимоги
культури до води в цей період (К):

15. Зрошення має певний вплив на грунт. Світова і
вітчизняна практика має багато прикладів позитивної і
негативної дії цього заходу. Оптимізація водного режиму
створює умови, які відрізняються від умов природного
ґрунтоутворення. У результаті зрошення змінюються
гідротермічні умови ґрунтоутворення, що необхідно
враховувати за екологічного обґрунтування даного заходу.

16. 1. Особливості програмування врожаїв
сільськогосподарських культур на зрошенні.
2. Режим зрошення.
3. Поливні норми.
4. Особливості розрахунку рівнів урожайності й
норм добрив в умовах зрошення.