Lec2

1. 1
Операционные
системы 2
Лекція 2. ФАЙЛОВА СИСТЕМА MS DOS
ФАЙЛИ І КАТАЛОГИ НА ДИСКАХ
Інформація на магнітних дисках зберігається у файлах. Файл — це
пойменована область на диску. У файлах можуть зберігатися тексти програм,
документи, готові до виконання програми тощо.
Часто файли розділяють на двох категорій - текстові і двоїчні.
Текстові файли призначені для читання людиною. Вони складаються з
рядків символів, причому кожен рядок закінчується двома спеціальними
символами "повернення каретки" (CR) і "новий рядок" (LF). При редагуванні
і перегляді текстових файлів ці спеціальні символи, як правило, не видні. У
текстових файлах зберігаються тексти програм, командних файлів MS DOS і
т.д. Файли, що не є текстовими, називаються двоїчними.
Текстовий файл, що містить тільки символи з кодами до 127 (тобто не
містять російських букв і псевдографічних символів), називається ASCII-
файлом.
Імена файлів
Кожен файл має ім'я, що складається з двох частин: імені і розширення.
В імені файлу може бути від 1 до 8 символів. Розширення імені файлу
починається з крапки, за якої ідуть від 11 до 3 символів. Наприклад:
command.com
paper.chi
autoexec.bat
Символи в імені і розширенні можуть бути прописними і рядковими
латинськими буквами, цифрами і символами
- _ $ # & @ ! % ( ) { } ‘- ^
Розширення імені файлу є необов'язковим. Воно, як правило, описує
зміст файлу, тому використання розширення дуже зручно. Багато програм
установлюють розширення імені файлу, і по розширенню Ви можете

2. 2
Операционные
системы 2
довідатися, яка програма створила файл.
Приклади, .com, .ехе — готові до виконання програми; .bat — командні
(Batch) файли; .chi — документи для редактора ChiWriter; .pas — програми
на Паскалі; .for — програми на Фортрані; .с — програми на Сі; .asm -
програми на Асемблері; .bak - копія файлу, що робиться перед його зміною.
В імені і розширенні імені файлу прописні і рядкові латинські букви є
еквівалентними, тому що MS DOS переводить усі малі літери у відповідні
прописні букви.
Варто зазначити, що багато програм використовують розширення .ВАК
для копій файлу, що робляться перед його зміною. Наявність такої копії
дозволяє відновити уміст файлу у випадку його помилкової зміни чи
видалення. Після закінчення роботи з файлом, коли користувач правильно
вніс усі зміни у файл, він може знищити створені файли з розширенням
.ВАК.
Заборонені імена файлів
Деякі імена файлів є забороненими, тому що MS DOS розуміє їх як
імена пристроїв. Ці імена такі:
AUX - додатковий пристрій, що приєднується до
асинхронного комунікаційного порту;
СОМ1 - COM3 - пристрої, що приєднуються до асинхронних
комунікаційних портів 1—3;
LPT1 — LPT3 - пристрої, що приєднуються до послідовних портів
1—3 (звичайно це принтери);
CON - при введенні — клавіатура, при виводі — екран;
PRN - принтер;
NUL - "порожній" пристрій; всі операції введення-виводу
для цього пристрою ігноруються.
Навіть якщо додати до цих імен яке-небудь розширення, усе рівно MS
DOS буде сприймати це як звертання до пристрою. Наприклад, звертання до

3. 3
Операционные
системы 2
файлу CON.ABC еквівалентно звертанню до консолі, тобто до CON, і тому
CON.ABC не може бути використане як ім'я дискового файлу. Однак
розширення імені файлів CON, .AUX, .PRN і .NUL цілком припустимі.
Каталоги
Імена файлів реєструються на магнітних дисках у каталогах (чи
директоріях). Каталог — це спеціальне місце на диску, у якому зберігаються
імена файлів, зведення про розмір файлів, часу їхнього останнього
відновлення, атрибути (властивості) файлів тощо. Якщо в каталозі
зберігається ім'я файлу, то говорять, що цей файл знаходиться у даному
каталозі. На кожнім магнітному диску може бути кілька каталогів. У кожнім
каталозі може бути багато файлів, але кожен файл завжди реєструється
тільки в одному каталозі.
Усі каталоги (крім кореневого) насправді є файлами спеціального виду.
Кожен каталог має ім'я, і він може бути зареєстрований в іншому каталозі.
Якщо каталог Х зареєстрований у каталозі Y, то говорять, що Х —
підкаталог Y, a Y — чи надкаталог батьківський каталог для X.
Вимоги до імен каталогів ті ж, що до імен файлів. Як правило,
розширення імені для каталогів не використовується.
На кожнім магнітному диску є один головний чи кореневий каталог. У
ньому реєструються файли і підкаталоги (каталоги 1-го рівня). У каталогах 1-
го рівня реєструються файли і каталоги 2-го рівня і т.д. Утворюється
ієрархічна деревоподібна структура каталогів на магнітному диску.
Поточний каталог
Каталог, з яким у даний момент працює користувач, називається
поточним. Якщо в команді MS DOS вказати ім'я файлу, то цей файл буде
шукатися чи створюватися в поточному каталозі.
Наприклад, команда type виводить уміст файлу на екран. Тоді команда
type autoexec.bat буде шукати файл autoexec.bat у поточному каталозі.
Для виводу змісту поточного каталогу ввести команду dir. Щоб

4. 4
Операционные
системы 2
перемінити поточний каталог, є команда cd.
Указівка шляху до файлу
Коли ви використовуєте файл не з поточного каталогу, необхідно
вказати, у якому каталозі цей файл знаходиться. Це робиться за допомогою
вказівки шляху до файлу.
Шлях — це послідовність з імен чи каталогів символів "...", розділених
символом "". Цей шлях задає маршрут від поточного каталогу чи від
кореневого каталогу диска до того каталогу, у якому знаходиться потрібний
файл.
Якщо шлях починається із символу "", то маршрут обчислюється від
кореневого каталогу диска, інакший — від поточного каталогу. Кожне ім'я
каталогу в шляху відповідає входу в підкаталог з таким ім'ям, ".." відповідає
входу в надкаталог.
Імена накопичувачів на дисках (дисководів)
У комп'ютері звичайно є кілька накопичувачів на магнітних дисках
(дисководів). Для MS DOS накопичувачі на магнітних дисках іменуються А:,
В:, С: і т.д. Наприклад, у комп'ютері може бути два накопичувачі на
гнучкому магнітному диску А: і В: і один накопичувач на твердому
магнітному диску (вінчестер) С:.
Поточний дисковод
Поточний дисковод — це той дисковод, з яким ви працюєте в даний час.
MS DOS за замовчуванням шукає усі файли, що задаються користувачем, на
диску, що знаходиться на поточному дисководі. Ви можете змінити поточний
дисковод за допомогою команд MS DOS.
Повне ім'я файлу
Повне ім'я файлу має наступний вид:
[дисковод:][шлях]імені-файлу

5. 5
Операционные
системы 2
тобто складається зі шляху до каталогу, у якому знаходиться файл, й імені
файлу, розділених символом "", перед якими може стояти позначення
дисковода.
Якщо дисковод не указаний, то мається на увазі поточний дисковод.
Якщо шлях не указаний, то мається на увазі поточний каталог.
Повне ім'я файлу цілком специфікує, з яким файлом ви хочете
працювати.
Наприклад, нехай файлова система на диску накопичувача А:. Поточний
каталог на цьому накопичувачі - A:DOC. Тоді
a:paper.doc — файл paper.doc у поточному каталозі диска на дисководі А:;
a:paper.doc — файл paper.doc у кореневому каталозі диска на дисководі А:;
posttelex.doc - файл telex.doc у підкаталозі POST поточного каталогу.