Информационное общество - черновики.

1. ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО
B2G
(business-to-government)
G2B
(Government-to-Business,
Уряд-Бізнесу)
G2C
(Government-to-Citizen)
G2C
(Citizen- to-Government)
B2B
(Business to
Business)
B2C
(Business-To-
Consumer, Бізнес-
Споживачу)

2. Напрямок Пропозиції Пояснення
Електронна
комерція (ЕК)
Прийняти проект Закону «Про
електронну комерцію»
№2306а від 17.06.2013
(прийнято в першому читанні
(03.06.2014)), КМУ і ОДВ
затвердити нормативно-
правові акти, що передбачені
перехідними положеннями.
Для стимулювання розвитку ЕК
в Україн:
- КМУ затвердити план
переведення державних
закупівель і реалізації
державного майна на систему
електронних торгівельних
майданчиків;
- зобов’язати ОДВ укладати
договори, приймати вхідні
документи, заяви, звітність,
тощо від юридичних та
фізичних осіб як правило у
вигляді ЕДО із застосуванням
ЕЦП. Бізнес-процеси, які не
передбачають застосування
ЕДО і ЕЦП підлягають
окремому погодженню із
уповноваженим ОДВ.
Головним завданням держави у сфері розвитку ЕК є
забезпечення юридичного визнання угод, що укладаються
шляхом електронних повідомлень, гарантування їх дійсності,
захист інформації від несанкціонованого доступу, а також
охорона прав споживачів у сфері електронної комерції.
Електронна комерція безперспективна, якщо її учасники не
матимуть можливості захисту своїх прав і законних інтересів у
суді. Тому законодавство повинно передбачати правила
подання судових доказів в електронній формі з цифровим
електронним підписом, гарантії їх дійсності.
Базовими модельним документами у сфері ЕК є:
- «Типовий закон про електронну торгівлю Комісії Організації
Об'єднаних Націй по праву міжнародної торгівлі»;
- Директива 2000/31/ЄС "Про деякі правові аспекти
інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції, на
внутрішньому ринку"; - «Модельний закон про електронну
торгівлю», прийнятий на 29-му пленарному засіданні
МПАдержав-учасниць СНД (постанова від 25 листопада 2008
року № 31-12).
В Україні вказані відносини передбачається врегулювати після
прийняття законопроекту №2306а від 17.06.2013.
Стимулюючим фактором для розвитку ЕК є «вихід» на цей ринок
ОДВ, бюджетних організацій і держпідприємств.

3. Електронні
платежі (ЕП) та
електронні гроші
(ЕГ)
Зобов’язати ОДВ перейти на
розрахунки з юридичними та
фізичними особами як
правило із застосуванням ЕП
та ЕГ. Бізнес-процеси, які не
передбачають застосування
ЕП і ЕГ підлягають окремому
погодженню із
уповноваженим ОДВ.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо функціонування платіжних систем та розвитку
безготівкових розрахунків» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013,
№ 37, ст.488) створює умови для запровадження і розвитку
електронниї платежів.
Також в Україні створені умови для обігу ЕГ. Відповідно до вимог
Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого
постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010
№ 481:
- особа, яка має намір створити систему електронних грошей та
здійснювати випуск електронних грошей, зобов’язана узгодити з
Національним банком України правила системи електронних
грошей до здійснення випуску електронних грошей;
- платіжна організація платіжної системи, створеної резидентом,
члени/учасники якої мають намір здійснювати випуск електронних
грошей, зобов’язана узгодити з Національним банком України
правила системи електронних грошей до здійснення випуску
електронних грошей;
- банк, який є членом/учасником міжнародної платіжної системи та
має намір здійснювати випуск електронних грошей та/або інші
операції з електронними грошима на території України з
використанням цієї міжнародної платіжної системи, зобов’язаний
узгодити з Національним банком України правила здійснення
операцій з електронними грошима до здійснення таких операцій.
В країні функціонують системи ЕГ - "Максі" (ПАТ "АЛЬФА-БАНК") і "MoneXy" (ПУАТ
"ФІДОБАНК") та системи ЕП - Національна система масових електронних платежів
(НСМЕП) (АТ "ІМЕКСБАНК", ПАТ "ОКСІ БАНК", ПАТ АКБ "Львів", ПАТ "Полікомбанк", АТ БАНК
"МЕРКУРІЙ", ПАТ "Банк "Демарк", ПАТ КБ "Хрещатик", ПАТ АБ "Експрес-Банк", ПАТ "КРЕДИТ
ВЕСТ БАНК", АТ "КІБ", ПАТ "МІБ"), Visa International (АБ "Південний», ПАТ "АСТРА БАНК", ПАТ
"Кредитпромбанк"), "ГлобалМані" (ПАТ "Ощадбанк").
Українські банки є учасниками міжнародних платіжних систем Юнистрим, Visa
International, CONTACT, Western Union, MoneyGram, Анелик, Золотая Корона, Interexpress,
American Express, Xpress Money, Coinstar Money Transfer, MasterCard International,
Международные Денежные Переводы ЛИДЕР, BLIZKO, MONEY EXCHANGE, Faster, Caspian
Money Transfer, RIA Financial Services (RIA Money Transfer), MEEST, "Блиц", IntelExpress, ХАЗРИ,
China UnionPay.
Головним стимулюючим фактором для поширення ЕП та ЕГ є
вихід держави на цей ринок.

4. Дистанційне
навчання (ДН)
КМУ затвердити ДЦП з
розвитку ДН.
Законодавчі умови для ДН в Україні врегульовані Положенням
про дистанційне навчання, затвердженим наказом МОН України
25.04.2013 № 466 (зареєстровано Мін’юстом 30.04.2013 за №
703/23235).
Але на цей час в Україні бракує як науково-методичного
забезпечення ДН, кадрів, що володіють навичками застосування
ДН у навчальному процесі, так і системотехнічного
забезпечення (електронних мультимедійні підручники,
програмні засоби перевірки знань та тестування, тощо).
Отже стимулювання розвитку ДН потребує прийняття окремої
ДЦП.

5. Телемедицина
(ТМ)
КМУ подати до ВРУ
законопроект «Про
телемедицину»
У нашій державі відсутній єдиний закон, що стосується
телемедицини.
Норми і принципи законодавства про про телемедицину мають
сформувати умови із забезпечення базових прав пацієнта, а
саме:
- права на таємницю щодо інформації про себе і про стан свого
здоров’я;
- права на розпорядження інформацією про себе і стан свого
здоров’я;
- можливості самостійно або за допомогою медика обирати собі
лікаря (консультанта і т.ін.);
- права вільного доступу до потрібної медичної інформації з
використанням телемедицини.
В Україна Проект Закону «Про телемедицину» був
зареєстрований у ВРУ за №10196 від 14.03.2012, але під тиском
«офіційного медичного лобі» законопроект відкликано
15.05.2012.
Базовими модельним законом у сфері ТМ наприклад є
«Модельний закон про телемедичні послуги», прийнятий на 35-
му пленарному засіданні МПА держав-учасниць СНД (Постанова
№35-7 від 28.10.2010).

6. Дистанційна
робота
КМУ подати до ВРУ
законопроект «Про внесення
змін до Закону України «Про
зайнятість»».
Міністерством соціальної політики України розроблено законопроект про
врегулювання дистанційної праці.
В Україні хочуть легалізувати віддалену роботу для забезпечення соціального
захисту та підвищення заробітної плати дистанційним співробітникам.
Про плани на круглому столі з питань гендерної рівності заявила заступник
директора департаменту ринку праці Міністерства соцполітики Оксана Мовчан.
«Дистанційна робота, фріланс активно поширюється по Україні. Але негативною
стороною такої роботи, є той факт, що більшість фрілансерів працюють
нелегально, і тому соціально незахищені. Також, сьогодні люди, які працюють
віддалено, часто отримують менше, ніж співробітники, що працюють
традиційно» , - розповіла вона.
За словами Оксани Мовчан, законопроект умовно ділиться на дві частини. Перша з
них дає визначення терміну, обумовлює основні положення та вносить зміни до
законів про працю.
«Вносяться зміни до закону України про зайнятість. Пропонується дати
визначення дистанційної роботі, а саме: виконання співробітником обумовленої
роботодавцем роботи відповідно до умов контракту за місцем його проживання,
або в інших приміщеннях за його вибором, але не в приміщеннях роботодавця.
Також внесено відповідні зміни до кодексу законів про працю, зокрема, врегульовано
застосування роботодавцем дистанційної праці. Регламентується, що заробітна
плата не може бути нижче мінімальної зарплати встановленої законодавство» , -
розповіла Оксана Мовчан.
Друга частина законопроекту включає стимулюючі заходи для роботодавців.
«Ми пропонуємо статтю 24 закону про зайнятість доповнити ще однією нормою,
яка стимулюватиме роботодавців до створення дистанційних умов праці. Такий
роботодавець буде отримувати знижку з оплати єдиного соціального внеску за
цього співробітника, ЄСВ буде знижено до мінімальної суми» , - заявила Мовчан.
Мовчан вважає, що даний законопроект буде корисний для багатьох категорій
людей бажаючих працювати, а також легалізує віддалену роботу і забезпечить
соціальний захист дистанційних співробітників.
«Така форма роботи буде корисна для людей будь-яких категорій, особливо цікавим
це буде для інвалідів, студентів та молодих мам. Законопроект стимулюватиме
створення нових робочих місць. Витрати на їх створення за таких умов праці
будуть мінімальними. Легалізація зумовить соціальний захист таких працівникі» , -
додала Оксана Мовчан.
Нагадаємо, що в Україні у другому кварталі цього року стали скорочувати все
більше штатних співробітників.
За інформацією Сегодня.ua, 14:26 | 15.10.2013 р. Високий Вал

7. Безпека anti-fraud law (Стратегія 1) Ключові умови успішного функціонування інформаційного
суспільства:
- захист персональних даних;
- гарантована надійність передавання, обробки та збереження
даних;
- гарантований захист інформації;
- дієва система захисту від шахрайства.

8. Доступність UMTS/LTE/WiFi (EAP-SIM)
КМУ затвердити ДЦП
«Народний планшет»
Ключовою умовою розвитку інформаційного суспільства є
доступність для громадян мінімального набору ТК послуг,
апаратних та програмних засобів, що необхідні для участі у житті
такого суспільства.