Закон про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)
Закон про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)
щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указів Президента України "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України" від 29 грудня 2020 року
№ 607/2020, "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України" від 26 лютого 2021 року № 79/2021, "Про деякі питання забезпечення національної безпеки України" від 27 березня 2021 року № 124/2021
"Притягнення пірата до кримінальної відповідальності за ст. 176 КК України – ...Medialaw Conference
"Притягнення пірата до кримінальної відповідальності за ст. 176 КК України – практичні поради адвоката". Андрій Бабенко, адвокат, юрисконсульт ТОВ "Старлайт Діджитал"
Зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо перебігу процесуа...Pravotv
18 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято в другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»
Цей Закон спрямований на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності в сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа.
Чому Україні потрібен закон про доступ до публічної інформації // Автори-упорядники: М. Демкова, І. Шаповал – Київ, 2009. – 36 с. Брошура наводить переконливі аргументи щодо прийняття в Україні закону про доступ до публічної інформації, як необхідного механізму реалізації кожним права на доступ до інформації в органах влади, що, у свою чергу, сприятиме досягненню прозорості і відкритості влади, зробить її більш підконтрольною громадськості, а отже, підвищить її ефективність. Окрім того, брошура містить порівняльний аналіз норм Закону України «Про інформацію» 1992 р. та проекту Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2763, наводить реальні переваги законопроекту порівняно із чинним Законом. Видання розраховане на широке коло читачів, передусім народних депутатів, які вирішуватимуть долю законопроекту про доступ до публічної інформації, службовців, які працюють із інформаційними запитами, а також громадян, які беруть участь у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення Окрім того, ЦППР видав та розповсюдив серед народних депутатів України буклети «Чому Україні потрібен закон про доступ до публічної інформації».
Автори-упорядники: М.Демкова, М.Лациба, А.Марущак. — Київ, 2008. — 56 с. Брошура має на меті ознайомити громадян з їхніми правами на доступ до інформації в органах влади, порядком здійснення цих прав, проблемами, які виникають при їх реалізації, ілюструє прогалини законодавства України про інформацію, що спонукають і сприяють порушенню прав. Брошура містить рекомендації, сформульовані у вигляді правових норм проекту Закону України «Про доступ до публічної інформації», внесеного 11 липня 2008 року народним депутатом України Андрієм Шевченком на розгляд Верховної Ради України (реєстраційний № 2763), у підготовці якого взяла участь коаліція громадських організацій. Видання розраховане на широке коло читачів, передусім громадян, які беруть участь у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення.
Пропозиції Київського відділення ISACA до проекту Закону України «Про бороть...IsacaKyiv
Київське відділення Всесвітньої асоціації з розроблення методологій та стандартів у галузі управління, аудиту і безпеки інформаційних технологій – ISACA (InformationSystemsAuditandControlAssociation, http://www.isaca.org) пропонує розглянути та врахувати під час підготовки позиції профільного Комітету напрацьовані пропозиції до проекту Закону України «Про боротьбу з кіберзлочинністю» (далі - Закон) (Додаток А додається).
щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указів Президента України "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України" від 29 грудня 2020 року
№ 607/2020, "Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України" від 26 лютого 2021 року № 79/2021, "Про деякі питання забезпечення національної безпеки України" від 27 березня 2021 року № 124/2021
"Притягнення пірата до кримінальної відповідальності за ст. 176 КК України – ...Medialaw Conference
"Притягнення пірата до кримінальної відповідальності за ст. 176 КК України – практичні поради адвоката". Андрій Бабенко, адвокат, юрисконсульт ТОВ "Старлайт Діджитал"
Зміни до Господарського процесуального кодексу України щодо перебігу процесуа...Pravotv
18 червня 2020 року Верховною Радою України прийнято в другому читанні та в цілому Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»
Цей Закон спрямований на забезпечення реалізації права на свободу вираження поглядів, права на отримання різнобічної, достовірної та оперативної інформації, на забезпечення плюралізму думок і вільного поширення інформації, на захист національних інтересів України та прав користувачів медіа-сервісів, регулювання діяльності в сфері медіа відповідно до принципів прозорості, справедливості та неупередженості, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа.
Чому Україні потрібен закон про доступ до публічної інформації // Автори-упорядники: М. Демкова, І. Шаповал – Київ, 2009. – 36 с. Брошура наводить переконливі аргументи щодо прийняття в Україні закону про доступ до публічної інформації, як необхідного механізму реалізації кожним права на доступ до інформації в органах влади, що, у свою чергу, сприятиме досягненню прозорості і відкритості влади, зробить її більш підконтрольною громадськості, а отже, підвищить її ефективність. Окрім того, брошура містить порівняльний аналіз норм Закону України «Про інформацію» 1992 р. та проекту Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2763, наводить реальні переваги законопроекту порівняно із чинним Законом. Видання розраховане на широке коло читачів, передусім народних депутатів, які вирішуватимуть долю законопроекту про доступ до публічної інформації, службовців, які працюють із інформаційними запитами, а також громадян, які беруть участь у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення Окрім того, ЦППР видав та розповсюдив серед народних депутатів України буклети «Чому Україні потрібен закон про доступ до публічної інформації».
Автори-упорядники: М.Демкова, М.Лациба, А.Марущак. — Київ, 2008. — 56 с. Брошура має на меті ознайомити громадян з їхніми правами на доступ до інформації в органах влади, порядком здійснення цих прав, проблемами, які виникають при їх реалізації, ілюструє прогалини законодавства України про інформацію, що спонукають і сприяють порушенню прав. Брошура містить рекомендації, сформульовані у вигляді правових норм проекту Закону України «Про доступ до публічної інформації», внесеного 11 липня 2008 року народним депутатом України Андрієм Шевченком на розгляд Верховної Ради України (реєстраційний № 2763), у підготовці якого взяла участь коаліція громадських організацій. Видання розраховане на широке коло читачів, передусім громадян, які беруть участь у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення.
Пропозиції Київського відділення ISACA до проекту Закону України «Про бороть...IsacaKyiv
Київське відділення Всесвітньої асоціації з розроблення методологій та стандартів у галузі управління, аудиту і безпеки інформаційних технологій – ISACA (InformationSystemsAuditandControlAssociation, http://www.isaca.org) пропонує розглянути та врахувати під час підготовки позиції профільного Комітету напрацьовані пропозиції до проекту Закону України «Про боротьбу з кіберзлочинністю» (далі - Закон) (Додаток А додається).
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації»
La Unión Europea ha acordado un embargo petrolero contra Rusia en respuesta a la invasión de Ucrania. El embargo prohibirá las importaciones marítimas de petróleo ruso a la UE y pondrá fin a las entregas a través de oleoductos dentro de seis meses. Esta medida forma parte de un sexto paquete de sanciones de la UE destinadas a aumentar la presión económica sobre Moscú y privar al Kremlin de fondos para financiar su guerra.
2. Як ми рухаємося
2
Листопад 2019 Січень 2020 Лютий 2020 Березень 2020
Перша
презентація
концепту
законопроекту
Презентація
законопроекту
Публічне
обговорення
та внесення
відповідних змін
до законопроекту
Внесення Урядом
законопроекту
на розгляд
Верховної Ради
3. Як ми рухаємося
3
28 січня
Публічне обговорення та внесення
відповідних змін до законопроекту
Проведення
стратегічного
діалогу зі
стейкхолдерами
лютий
Робочі сесії
з вирішення
проблемних питань
законопроекту
до 28 лютого
Доопрацювання
законопроекту
та внесення на
розгляд Уряду
4. НЕДОСТОВІРНА ІНФОРМАЦІЯ – неправдиві відомості про осіб,
факти, події та явища, яких не існувало взагалі або які існували,
але відомості про них неповні або перекручені
ДЕЗІНФОРМАЦІЯ - недостовірна інформація з питань,
що становлять суспільний інтерес, зокрема стосовно
національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету,
обороноздатності України, права українського народу на
самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля.
Дезінформацією не є: оціночні судження, в тому числі критичні; сатира та пародія;
недобросовісна реклама.
Про що це
4
5. Чинне законодавство України не передбачає можливості
звернення до суду з приводу розповсюдження
дезінформації, за відсутності особи чиї права порушено.
Жодна особа не наділена такими повноваженнями.
Виклик #1
5
7. Уповноважений з питань інформації*
7
Здійснює моніторинг
інформаційного
простору та реагує на
заяви щодо поширення
дезінформації
Фіксує та перевіряє
інформацію на
предмет наявності
ознак дезінформації
Звертається до
поширювачів інформації
із заявами про відповідь
або про спростування
дезінформації
Звертається до суду
із позовами про
спростування та надання
права на відповідь щодо
дезінформації
Звертається до суду із заявами
про обмеження доступу
до інформації за відсутності вихідних
даних розповсюджувача або
відсутності реакції на його заяви
Звертається до
правоохоронних органів
у випадку наявності
ознак кримінального
правопорушення
*Ключові повноваження
Призначається КМУ з кандидатів від МКМС, МЮ та Уповноваженого ВР з прав людини
8. Інструменти Уповноваженого
8
Право на відповідь Вимога про спростування
Звернення до суду
Якщо поширена інформація
не повна, Уповноважений
звертається з вимогою
розмістити відповідь
на інформацію
Якщо поширена інформація
є дезінформацією, Уповноважений
звертається з вимогою
спростувати та обмежити
доступ до цієї інформації
Вимога задоволено?
Так Ні
Вимога задоволено?
ТакНі
9. Низький рівень медіаграмотності українців. За результатами
дослідження USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ
та споживання різних типів медіа у 2019» тільки 11% серед тих,
хто обізнаний про існування дезінформації, зуміли відрізнити
достовірну інформацію від дезінформації».
Виклик #2
9
10. Відповідь на виклик #2
10
Обов’язкове навчання основам
медіаграмотності у школах, вищих
навчальних закладах, при підвищенні
кваліфікації держслужбовців тощо
11. Відповідь на виклик #2
11
Індекс довіри
Спеціальний «знак якості», що підтверджує
дотримання медіа принципів журналістської етики
та вимог щодо перевірки інформації
12. Індекс довіри
12
Може бути присвоєно будь-якому медіа після перевірки, що проводиться на підставі його
добровільного звернення до однієї з незалежних організацій, що мають відповідну
компетенцію та досвід і відповідають критеріям, встановленим Уповноваженим з питань
інформації.
Критерії для присвоєння Індексу довіри розробляються Уповноваженим з питань інформації.
Якщо Індекс довіри отримано зареєстрованим медіа, держава компенсує витрати медіа
на послуги з перевірки.
Тільки медіа, які отримали Індекс довіри мають право використовувати його знак.
14. ПОШИРЮВАЧ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ – фізична або юридична
особа, в тому числі суб’єкт у сфері медіа, що створює або збирає
і поширює масову інформацію. Масова інформація – будь-яка
інформація, що є доступною для необмеженого чи невизначеного
кола осіб або до якої можливо отримати доступ будь-якій особі
з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором,
в тому числі за згодою чи дозволом поширювача такої інформації
Про кого це
14
15. Поширювачі масової інформації зобов’язані розміщувати власні ідентифікаційні дані
у доступному для отримувачів інформації місці (на головній сторінці власного веб-
сайту або на початку власної веб-сторінки, в розділі з інформацією про власника
облікового запису на платформі спільного доступу до інформації чи в сервісах обміну
миттєвими повідомленнями, в інших доступних для отримувача інформації місцях)
Постачальники послуг хостингу, провайдери платформ спільного доступу до
інформації та провайдери сервісів обміну миттєвими повідомленнями, за допомогою
яких можливе поширення масової інформації на території України зобов’язані:
1. мати представництво або дочірню компанію в Україні;
2. розміщувати власні ідентифікаційні дані, передбачені цією статтею
15
Відповідь на виклик #3
16. Статус журналіста знецінюється. Порушення норм професійної
етики та принципів відповідальної журналістики не тягне за собою
відповідальності і не несе репутаційних ризиків.
Виклик #4
16
17. Сприяння створенню організації журналістського самоврядування,
яка буде слідкувати за дотриманням професійної етики та стандартів
Відповідь на виклик #4
17
Журналістське самоврядування
18. Журналістське самоврядування
18
Єдина прес-карта самоврядної організації,
яка визнається державою
як підтвердження професійного
статусу журналіста
Статус професійного журналіста надається
за умови дотримання Кодексу професійної
етики. За порушення передбачене
призупинення чи припинення статусу
професійного журналіста
Самоврядна організація розробляє та
затверджує Кодекс професійної етики
журналістів.
Розширення кола осіб у статтях про
перешкоджання, напад, пошкодження майна
професійного журналіста на оператора
Особливий порядок вчинення слідчих дій,
та пред’явлення підозри професійному
журналісту за участі самоврядної організації
Безкоштовна правова допомога
у кримінальних справах, пов’язаних
із професійною діяльністю
Фізична охорона журналіста та членів його сім’ї
у випадку загрози їх життю та здоров’ю
Організація журналістського самоврядування Держава
19. Журналістське самоврядування
19
У законі визначається перелік організацій, які направляють
по 3 своїх представника для участі в установчих зборах:
• ГО “Національна асоціація медіа”
• Асоціація “Індустріальний телевізійний комітет”
• Українська Асоціація медіа-бізнесу
• АТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України”
• ГО “Комісія з журналістської етики”
• Національна спілка журналістів України
• Підприємства, що входять до системи державного іномовлення
Створення Асоціації. Установчі збори
20. Журналістське самоврядування
20
На установчих зборах затверджується Статут, утворюються Рада
Асоціації та Комітет професійної етики, які починають працювати та
приймати журналістів до членів Асоціації.
Після формування репрезентативної кількості представників від
кожного регіону проводиться з’їзд, який формує нові органи
самоврядування.
Створення Асоціації. Установчі збори
21. У чинному законодавстві України відсутня відповідальність
за поширення дезінформації.
Виклик #5
21
22. Встановлення адміністративної відповідальності
за розповсюдження дезінформації, порушення правил
спростування, надання відповіді та вимог прозорості
та встановлення кримінальної відповідальності
за системне та умисне масове розповсюдження дезінформації
Відповідь на виклик #5
22
23. Адміністративна відповідальність
23
Поширення дезінформації, за умови
добровільного спростування, у
порядку визначеному цим Законом,
починаючи з третього факту
порушення протягом одного року,
тягне за собою накладення
штрафу у розмірі 1 000 МЗП
за кожен випадок порушення
Поширення дезінформації,
за відсутності добровільного
спростування, у порядку
визначеному цим Законом
– тягне за собою накладення
штрафу у розмірі 2 000 МЗП
за кожен випадок поширення
дезінформації
! Штрафи застосовуються виключно судом, за умови задоволення заяви Уповноваженого
24. Адміністративна відповідальність
24
Нерозміщення
або несвоєчасне
розміщення відповіді
щодо дезінформації
за заявою
Уповноваженого -
штраф у розмірі
20 МЗП за кожен
випадок порушення
! Штрафи застосовуються виключно судом, за умови задоволення заяви Уповноваженого
Розміщення
суб'єктом у сфері
медіа індексу
довіри за
відсутності
інформації про
надання індексу
на веб-сайті
Уповноваженого -
штраф у розмірі
20 МЗП
Зміна адреси
розміщення
матеріалу, щодо
якого подану заяву
Уповноваженого,
або незбереження
запису або
примірника
матеріалу - штраф
у розмірі 5 МЗП
за кожен випадок
порушення
Ненадання
у встановлений
цим Законом строк
відповіді на заяву
чи запит
Уповноваженого –
штраф у розмірі
5 МЗП за кожен
випадок порушення
25. Кримінальна відповідальність
25
1. Систематичне умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень
про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській
безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права
українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля у
період відсутності повного контролю України за державним кордоном України – карається
штрафом від 5 000до 10 000 НМДГ або виправними роботами* від 1 до 2 років.
! Положення діє до відновлення повного контролю над територією України
*Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем
роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави
у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків
26. Кримінальна відповідальність
26
2. Дії передбачені частиною першою вчинені з використанням комп’ютерних програм,
призначених для автоматичного масового розповсюдження інформації (ботів), або
спеціально організованої системи (групи) облікових записів або користувачів
інформаційних послуг або засобів умисного фальшування (підробки) джерел інформації -
карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років
3. Фінансування дій, передбачених частиною першою або другою цієї статті -
карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років
27. Кримінальна відповідальність
27
4. Дії, передбачені частинами першою-третьою цієї статті, вчиненні повторно
або організованою групою осіб, або якщо вони призвели до тяжких наслідків
чи спричинили матеріальну шкоду у великому розмірі, караються позбавленням волі
строком від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю.
Примітка 1. Масовим розповсюдженням інформації або розповсюдження за допомогою засобів розповсюдження масової
інформації є поширення інформації через медіа або інші засоби з доступом для необмеженого чи невизначеного кола осіб
або з можливістю одержання доступу будь-якій особі з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором, в тому числі
за згодою чи дозволом відповідного поширювача масової інформації.
2. Систематичним є вчинення є вчинення дій більше ніж тричі протягом одного року
3. У статті 114-2 цього Кодексу матеріальна шкода вважається завданою у великому розмірі - якщо її розмір у двісті
і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
28. Захист від зловживань
28
Запровадження обов’язкового касаційного перегляду
та обов’язкового звернення касаційного суду
за попереднім висновком до ЄСПЛ
!
29. Звільнення від відповідальності
29
Поширювач масової інформації при поширенні інформації, отриманої з офіційних джерел
(інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми
тощо), не зобов'язаний перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її
спростування.
Поширювач масової інформації, який поширює інформацію, отриману з офіційних джерел,
зобов'язаний робити посилання на таке джерело.