Мало знайдеться нетільки в історії України, а й світу,
таких жахливих трагедій, як Голодомор 1932-1933 років, який
випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі
– України.
Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна,
знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад
культури.
У нас, українців, є традиція: коли людина помирає,
запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла свій
прихисток . А, оскільки, у 1933-му померлим ніхто не світив
свічки, то душі їхні досі неприкаяні . Отже, щоб запалити
«Свічку пам’яті» зібралися учні та педагоги НВК №3 на
траурну лінійку-реквієм.
Захід проходив 24 листопада 2016 року. Ведучі
нагадали присутнім про штучно створені умови голоду в селах,
наслідки таких дій, вшанували пам′ять загиблих хвилиною
мовчання та запалили свічки на знак незгасимої віри в силу
духу українського народу.
Хай же пам'ять про всіх невинно убієнних згуртує нас,
живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для
зміцнення власної держави на власній землі.
3.
Дай, Боже, щобнадалі
отакі символи не ставали
реальністю, щоб пам ' ять
про голод залишилася
тільки пам ' яттю,
застерігаючи нас від
помилок, за які
розплачується народ.
