Презентації результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон»
(серпень-вересень 2023)
28 вересня 2023 року ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) провів онлайн Презентацію результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон».
Під час заходу було презентовано п’ятий випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом серпня-вересня 2023 року ІЕД та його партнерами*.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Під час заходу було презентовано результати опитування пасажирів щодо часу, які вони витратили на перетин кордону при в’їзді в Україну, а також результати опитування представників експортерів/імпортерів, інших зацікавлених сторін щодо особливостей та перешкод при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.
Також було представлено узагальнену оцінку настроїв у митних органах.
СПІКЕРИ:
Модератор: Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
• Владислав СУВОРОВ, Заступник Голови Державної митної служби України
• Олександр Москаленко, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України
• Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
• Дарія Шаповалова, молодша наукова співробітниця ІЕД
Відео презентації можна подивитися тут: https://fb.watch/nlnTacG3v4/
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
8 червня 2023 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) презентував третій випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом квітня-травня 2023 року ІЕД та його партнерами*.
У заході взяли участь, заступник Голови Державної митної служби України Владислав Суворов, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, представники Державної прикордонної служби України та регіональних митниць Держмитслужби.
Під час презентації були продемонстровані узагальнені оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих від Держмитслужби та Держприкордонслужби України та їх задоволеності умовами при перетині державного кордону між Україною та країнами ЄС та Республікою Молдова, а також перешкоди у здійсненні експортно-імпортної діяльності підприємствами України.
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Презентації результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон»
(жовтень-листопад 2023)
30 листопада 2023 року ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) провів онлайн Презентацію результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон».
Під час заходу було презентовано шостий випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом жовтня-листопада 2023 року ІЕД та його партнерами*.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Під час заходу було презентовано результати опитування пасажирів щодо часу, які вони витратили на перетин кордону при в’їзді в Україну, а також результати опитування представників експортерів/імпортерів, інших зацікавлених сторін щодо особливостей та перешкод при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.
Учасники заходу мали змогу поставити свої запитання та отримати відповідь експертів та представників органів влади.
СПІКЕРИ:
Модератор: Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
• Олександр Москаленко, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України
• Андрій Артеменко, директор Департаменту організації виконання митних формальностей Державної митної служби України
• Віталій Гофнонг, заступник начальника відділу організації прикордонного контролю управління організації прикордонного контролю Адміністрації Держприкордонслужби
• Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
• Дарія Шаповалова, молодша наукова співробітниця ІЕД
Відео презентації можна подивитися тут: http://surl.li/nthkl
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
Презентація Андрія БУТІНА, старшого наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Міжнародна науково-практична конференція «Продуктивна спроможність націй: приклад України». 29 червня 2017 р.
Результати опитування «Час проходження громадянами України державного кордону при виїзді з України та в’їзді в Україну»
Пропонуємо вашій увазі результати чергового онлайн опитування на тему «Час проходження громадянами України державного кордону при виїзді з України та в’їзді в Україну», яке проводиться в рамках проекту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю».
Опитування спрямоване на отримання зворотного зв’язку від громадян України, що перетинали державний кордон України на в’їзд та виїзд, в умовах воєнного стану в Україні для отримання інформації щодо тривалості перетину ними кордону України із суміжними країнами. Результати опитування сприятимуть розумінню ситуації та виявленню «слабких» місць при організації в Україні перетину державного кордону та допоможуть відповідним органам у діалозі з країнами партнерами для налагодження ефективної процедури перетину кордону та покращення існуючих технологічних схем. Респондентам було запропоновано дві анкети окремо на виїзд та в’їзд, що дозволить порівняти час, витрачений респондентами при перетині кордону України на в’їзд та виїзд.
Основне з дослідження:
• Середня тривалість перетину кордону громадянами України при виїзді з України склала 6 год 12 хв.
• Середня тривалість перетину кордону громадянами України при в'їзді в Україну склала 3 год 24 хв.
Більше результатів у презентації.
Опитування проводилося у рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю». Проєкт реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування мережі Atlas Network (США) та МФ «Відродження.
Пропонуємо вашій увазі результати чергового онлайн опитування на тему «За та проти перезавантаження Держмитслужби», яке проводиться в рамках проекту "Підтримка Громадської ініціативи "За чесну та прозору митницю"
Опитування «За та проти перезавантаження Держмитслужби» є спробою оцінити основні положення законопроєкту №6490д від 06.04.2023 року «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проходження атестації посадових осіб митних органів».
Законопроєкт спрямований на перезавантаження діяльності Держмитслужби України.
Його положеннями, зокрема, пропонується:
запровадити прозорий конкурсний відбір Голови Держмитслужби висококваліфікованою конкурсною комісією, створеною за участі міжнародних та іноземних донорів
впровадити щорічну оцінку діяльності очільника митниці за участі міжнародних та іноземних донорів
дозволити здійснювати кадрові призначення керівництва митниці без погодження з Міністерством фінансів України
підвищити розмір заробітних плат митникам
проведення переатестації митників
Видання присвячене аналізові шляхів досягнення Україною критеріїв безвізової країни у відносинах з Європейським Союзом. Сформульовано рекомендації для державних органів України щодо встановлення в перспективі безвізового режиму між Україною та ЄС.
Презентації результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон»
(серпень-вересень 2023)
28 вересня 2023 року ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) провів онлайн Презентацію результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон».
Під час заходу було презентовано п’ятий випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом серпня-вересня 2023 року ІЕД та його партнерами*.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Під час заходу було презентовано результати опитування пасажирів щодо часу, які вони витратили на перетин кордону при в’їзді в Україну, а також результати опитування представників експортерів/імпортерів, інших зацікавлених сторін щодо особливостей та перешкод при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.
Також було представлено узагальнену оцінку настроїв у митних органах.
СПІКЕРИ:
Модератор: Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
• Владислав СУВОРОВ, Заступник Голови Державної митної служби України
• Олександр Москаленко, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України
• Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
• Дарія Шаповалова, молодша наукова співробітниця ІЕД
Відео презентації можна подивитися тут: https://fb.watch/nlnTacG3v4/
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
8 червня 2023 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) презентував третій випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом квітня-травня 2023 року ІЕД та його партнерами*.
У заході взяли участь, заступник Голови Державної митної служби України Владислав Суворов, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, представники Державної прикордонної служби України та регіональних митниць Держмитслужби.
Під час презентації були продемонстровані узагальнені оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих від Держмитслужби та Держприкордонслужби України та їх задоволеності умовами при перетині державного кордону між Україною та країнами ЄС та Республікою Молдова, а також перешкоди у здійсненні експортно-імпортної діяльності підприємствами України.
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Презентації результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон»
(жовтень-листопад 2023)
30 листопада 2023 року ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) провів онлайн Презентацію результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон».
Під час заходу було презентовано шостий випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом жовтня-листопада 2023 року ІЕД та його партнерами*.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Під час заходу було презентовано результати опитування пасажирів щодо часу, які вони витратили на перетин кордону при в’їзді в Україну, а також результати опитування представників експортерів/імпортерів, інших зацікавлених сторін щодо особливостей та перешкод при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.
Учасники заходу мали змогу поставити свої запитання та отримати відповідь експертів та представників органів влади.
СПІКЕРИ:
Модератор: Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
• Олександр Москаленко, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України
• Андрій Артеменко, директор Департаменту організації виконання митних формальностей Державної митної служби України
• Віталій Гофнонг, заступник начальника відділу організації прикордонного контролю управління організації прикордонного контролю Адміністрації Держприкордонслужби
• Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
• Дарія Шаповалова, молодша наукова співробітниця ІЕД
Відео презентації можна подивитися тут: http://surl.li/nthkl
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
Презентація Андрія БУТІНА, старшого наукового співробітника Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Міжнародна науково-практична конференція «Продуктивна спроможність націй: приклад України». 29 червня 2017 р.
Результати опитування «Час проходження громадянами України державного кордону при виїзді з України та в’їзді в Україну»
Пропонуємо вашій увазі результати чергового онлайн опитування на тему «Час проходження громадянами України державного кордону при виїзді з України та в’їзді в Україну», яке проводиться в рамках проекту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю».
Опитування спрямоване на отримання зворотного зв’язку від громадян України, що перетинали державний кордон України на в’їзд та виїзд, в умовах воєнного стану в Україні для отримання інформації щодо тривалості перетину ними кордону України із суміжними країнами. Результати опитування сприятимуть розумінню ситуації та виявленню «слабких» місць при організації в Україні перетину державного кордону та допоможуть відповідним органам у діалозі з країнами партнерами для налагодження ефективної процедури перетину кордону та покращення існуючих технологічних схем. Респондентам було запропоновано дві анкети окремо на виїзд та в’їзд, що дозволить порівняти час, витрачений респондентами при перетині кордону України на в’їзд та виїзд.
Основне з дослідження:
• Середня тривалість перетину кордону громадянами України при виїзді з України склала 6 год 12 хв.
• Середня тривалість перетину кордону громадянами України при в'їзді в Україну склала 3 год 24 хв.
Більше результатів у презентації.
Опитування проводилося у рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю». Проєкт реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування мережі Atlas Network (США) та МФ «Відродження.
Пропонуємо вашій увазі результати чергового онлайн опитування на тему «За та проти перезавантаження Держмитслужби», яке проводиться в рамках проекту "Підтримка Громадської ініціативи "За чесну та прозору митницю"
Опитування «За та проти перезавантаження Держмитслужби» є спробою оцінити основні положення законопроєкту №6490д від 06.04.2023 року «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проходження атестації посадових осіб митних органів».
Законопроєкт спрямований на перезавантаження діяльності Держмитслужби України.
Його положеннями, зокрема, пропонується:
запровадити прозорий конкурсний відбір Голови Держмитслужби висококваліфікованою конкурсною комісією, створеною за участі міжнародних та іноземних донорів
впровадити щорічну оцінку діяльності очільника митниці за участі міжнародних та іноземних донорів
дозволити здійснювати кадрові призначення керівництва митниці без погодження з Міністерством фінансів України
підвищити розмір заробітних плат митникам
проведення переатестації митників
Видання присвячене аналізові шляхів досягнення Україною критеріїв безвізової країни у відносинах з Європейським Союзом. Сформульовано рекомендації для державних органів України щодо встановлення в перспективі безвізового режиму між Україною та ЄС.
Нормативно-правові акти, що набрали чинності
- Затверджено опис та зразки форменого одягу працівників Держмитслужби
- Україна додатково заборонила ввозити з Росії пшеницю, олію та деякі інші товари
- Уряд збільшив статутний капітал Експортно-кредитного агентства
- Затверджено порядок виконання митних формальностей при застосуванні NCTS
Проєкти нормативно-правових актів
- Пропонується змінити порядок здійснення ліцензування й квотування зовнішньоекономічних операцій
- Пропонується дерегуляція окремих аспектів здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- Пропонується вдосконалити показники виробничих і технологічних операцій щодо визначення країни походження товару
- Зміни до порядку обліку осіб, які є учасниками відносин, що регулюються законодавством з питань митної справи
Новини
- В Україні видано перший сертифікат авторизованого економічного оператора (АЕО)
Опитування «Популярність «контрабандних» товарів серед споживачів» було проведене Громадською ініціативою «За чесну та прозору митницю» (Ініціатива далі) онлайн з 6 до 15 липня 2020 року. Це п'яте з серії опитувань, які проводяться Ініціативою двічі на місяць.
Метою опитування було оцінити наскільки поширені на українському ринку товари, що завезені з порушенням митних правил, з'ясувати ставлення споживачів до таких товарів та готовність споживати такі товари.
Як забезпечити ефективне впровадження новацій у сфері управління кордонами?Europe without barriers
У тексті проаналізовано останні зміни у візово-міграційній політиці України, запровадження фіксації біометричних даних на кордоні та плани запровадити попереднє повідомлення про в’їзд для громадян “країн міграційного ризику”.
Новини:
- Використання АСАУР при фітоконтролі дерев’яних палет
- Законодавство у сфері торговельного захисту очікує на реформування
- Мінекономрозвитку заявило про розробку секторальних та крос-секторальних експортних стратегій
- Результати моніторингу функціонування автоматизованої системи інформаційного обміну “Єдине вікно” в українських митницях
У консультативній роботі проаналізовано основні передумови виникнення ідеї криміналізації контрабанди, історію питання і позиції основних стейкхолдерів, а також доцільність або недоцільність такого кроку на поточному етапі розвитку України.
Публікація аналізує ключові питання функціонування кордону України з країнами Шенгенської зони – Польщею, Угорщиною, Словаччиною. Проаналізовано особливості планування нових пунктів пропуску на кордоні, впорядкування прикордонного простору через створення сервісних зон і проєкти електронної черги, спільного контролю, доступу до інформації.
Публікація є доповненням до аналітичного звіту «Кордон 777. Сучасні проблеми Шенгенського кордону України» і є спробою дати відповідь на питання, сформульовані під час аналізу основних проблем кордону.
Публікацію підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Громадський моніторинг і сприяння реалізації ефективної політики управління кордонами України з країнами Шенгену». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
Минулої осені, після двох років підготовчої роботи, Україна приєдналась до міжнародної ініциативи CoST http://mtu.gov.ua/news/23180.html
Цю ініціативу, спрямовану на забезпечення прозорості в будівельному секторі, було започатковано на міжнародному рівні ще в 2008 році за підтримки Світового Банку та Департаменту міжнародного розвитку Британського Уряду.
https://www.gov.uk/guidance/construction-sector-transparency-initiative-cost
З того часу було організовано ефективну роботу CoST в 13 країнах, напрацьовано корисний досвід з розкриття та підтвердження інформації про витрачання публічних коштів на будівельні проекти.
Підписання в жовтні 2015 Меморандуму про започаткування ініціативи в Україні стало формальним підтвердженням початку роботи і в нашій країні. На цей час завершується формування багатосторонньої групи зацікавлених сторін у вигляді консультативно-наглядової групи (КоНГ), що є ядром ініціативи.
До КоНГ вже залучено Міністерство ІнфраструктуриУ та Укравтодор від держави, Європейську бізнес-асоціацію, Конференцію будівельників України, Федерацію роботодавців транспортної галузі та Асоціацію міжнародних перевізників від бізнесу, Трансперенсі Інтернешнл Україна і Центр політичних студій та аналітики від громадянського суспільства.
Днями, Національним Секретаріатом ініціативи було завершено конкурс на посаду директора CoST Україна. Вітаємо Наталью Форсюк з призначенням та бажаємо швидкого розгортання робочих процесів ініціативи, що давно актуальні для втілення.
Зважаючи на те, що серед напрямків діяльності «Моя дорога» чільне місце посідає громадський контроль за ефективністю витрат на будівництво та утримання доріг, наша спілка також подала заявку на участь в ініціативі.
Аудит реформ: громадський аналіз змін у регіонах після візової лібералізаціїEurope without barriers
Аналітичний звіт за результатами дослідження імплементації чотирьох блоків реформ, розпочатих у рамках руху до безвізового режиму.
Звіт є результатом роботи групи експертів з 6-ти областей України під координацією ГО «Європа без бар’єрів». Публікація містить громадську оцінку нових напрямків державної політики, що були започатковані в рамках візової лібералізації та знайшли своє продовження в Угоді про Асоціацію, зокрема щодо видачі нових ідентифікаційних документів (біометричні паспорти та ID картки), впровадження підходу інтегрованого управління кордонами (умови перетину кордону, зокрема боротьба з корупцією), управління міграцією та політики притулку (виконання Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» та забезпечення прав біженців) і протидії дискримінації (виконання Національної стратегії у сфері прав людини).
Економічні наслідки підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Віктор ...Volyn Media
Структура доповіді:
Загальний огляд Угоди про асоціацію між ЄС і Україною
2. Перший вимір: Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі
Скасування ввізних мит тарифів на більшість товарів і супутні домовленості
Узгодження норм і стандартів у сфері ТБТ та СФЗ: визначення, чому це важливо, можливості і ризики
Державні закупівлі
Заснування підприємницької діяльності
Гармонізація законодавства у сфері інтелектуальної власності
Дотримання концепції сталого розвитку
Питання, пов’язані з торгівлею енергоносіями
Конкуренція
У шостому випуску бюлетеня говоримо про Угоду про вільну торгівлю з Канадою, яка набула чинності 1 серпня 2017 року. У випуску ми детально описали як працюватиме механізм вільної торгівлі між державами, зокрема поступове зниження мит для аграрної та промислової продукції.
Також говоримо про нові корисні для експортерів міжнародні ініціативи, які діють в Україні: SheExports від Офісу з просування експорту та Програму «Готові до співпраці з Німеччиною» від Товариства з міжнародного співробітництва (GIZ).
Також у випуску: практичні поради з експорту органічної продукції до Канади від Марії Махновець, консультанта з експорту органічної продукції, ініціатора створення Українського органічного Кластеру (Ukrainian Organic Cluster).
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
Нормативно-правові акти, що набрали чинності
- Затверджено опис та зразки форменого одягу працівників Держмитслужби
- Україна додатково заборонила ввозити з Росії пшеницю, олію та деякі інші товари
- Уряд збільшив статутний капітал Експортно-кредитного агентства
- Затверджено порядок виконання митних формальностей при застосуванні NCTS
Проєкти нормативно-правових актів
- Пропонується змінити порядок здійснення ліцензування й квотування зовнішньоекономічних операцій
- Пропонується дерегуляція окремих аспектів здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- Пропонується вдосконалити показники виробничих і технологічних операцій щодо визначення країни походження товару
- Зміни до порядку обліку осіб, які є учасниками відносин, що регулюються законодавством з питань митної справи
Новини
- В Україні видано перший сертифікат авторизованого економічного оператора (АЕО)
Опитування «Популярність «контрабандних» товарів серед споживачів» було проведене Громадською ініціативою «За чесну та прозору митницю» (Ініціатива далі) онлайн з 6 до 15 липня 2020 року. Це п'яте з серії опитувань, які проводяться Ініціативою двічі на місяць.
Метою опитування було оцінити наскільки поширені на українському ринку товари, що завезені з порушенням митних правил, з'ясувати ставлення споживачів до таких товарів та готовність споживати такі товари.
Як забезпечити ефективне впровадження новацій у сфері управління кордонами?Europe without barriers
У тексті проаналізовано останні зміни у візово-міграційній політиці України, запровадження фіксації біометричних даних на кордоні та плани запровадити попереднє повідомлення про в’їзд для громадян “країн міграційного ризику”.
Новини:
- Використання АСАУР при фітоконтролі дерев’яних палет
- Законодавство у сфері торговельного захисту очікує на реформування
- Мінекономрозвитку заявило про розробку секторальних та крос-секторальних експортних стратегій
- Результати моніторингу функціонування автоматизованої системи інформаційного обміну “Єдине вікно” в українських митницях
У консультативній роботі проаналізовано основні передумови виникнення ідеї криміналізації контрабанди, історію питання і позиції основних стейкхолдерів, а також доцільність або недоцільність такого кроку на поточному етапі розвитку України.
Публікація аналізує ключові питання функціонування кордону України з країнами Шенгенської зони – Польщею, Угорщиною, Словаччиною. Проаналізовано особливості планування нових пунктів пропуску на кордоні, впорядкування прикордонного простору через створення сервісних зон і проєкти електронної черги, спільного контролю, доступу до інформації.
Публікація є доповненням до аналітичного звіту «Кордон 777. Сучасні проблеми Шенгенського кордону України» і є спробою дати відповідь на питання, сформульовані під час аналізу основних проблем кордону.
Публікацію підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Громадський моніторинг і сприяння реалізації ефективної політики управління кордонами України з країнами Шенгену». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження»
Минулої осені, після двох років підготовчої роботи, Україна приєдналась до міжнародної ініциативи CoST http://mtu.gov.ua/news/23180.html
Цю ініціативу, спрямовану на забезпечення прозорості в будівельному секторі, було започатковано на міжнародному рівні ще в 2008 році за підтримки Світового Банку та Департаменту міжнародного розвитку Британського Уряду.
https://www.gov.uk/guidance/construction-sector-transparency-initiative-cost
З того часу було організовано ефективну роботу CoST в 13 країнах, напрацьовано корисний досвід з розкриття та підтвердження інформації про витрачання публічних коштів на будівельні проекти.
Підписання в жовтні 2015 Меморандуму про започаткування ініціативи в Україні стало формальним підтвердженням початку роботи і в нашій країні. На цей час завершується формування багатосторонньої групи зацікавлених сторін у вигляді консультативно-наглядової групи (КоНГ), що є ядром ініціативи.
До КоНГ вже залучено Міністерство ІнфраструктуриУ та Укравтодор від держави, Європейську бізнес-асоціацію, Конференцію будівельників України, Федерацію роботодавців транспортної галузі та Асоціацію міжнародних перевізників від бізнесу, Трансперенсі Інтернешнл Україна і Центр політичних студій та аналітики від громадянського суспільства.
Днями, Національним Секретаріатом ініціативи було завершено конкурс на посаду директора CoST Україна. Вітаємо Наталью Форсюк з призначенням та бажаємо швидкого розгортання робочих процесів ініціативи, що давно актуальні для втілення.
Зважаючи на те, що серед напрямків діяльності «Моя дорога» чільне місце посідає громадський контроль за ефективністю витрат на будівництво та утримання доріг, наша спілка також подала заявку на участь в ініціативі.
Аудит реформ: громадський аналіз змін у регіонах після візової лібералізаціїEurope without barriers
Аналітичний звіт за результатами дослідження імплементації чотирьох блоків реформ, розпочатих у рамках руху до безвізового режиму.
Звіт є результатом роботи групи експертів з 6-ти областей України під координацією ГО «Європа без бар’єрів». Публікація містить громадську оцінку нових напрямків державної політики, що були започатковані в рамках візової лібералізації та знайшли своє продовження в Угоді про Асоціацію, зокрема щодо видачі нових ідентифікаційних документів (біометричні паспорти та ID картки), впровадження підходу інтегрованого управління кордонами (умови перетину кордону, зокрема боротьба з корупцією), управління міграцією та політики притулку (виконання Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» та забезпечення прав біженців) і протидії дискримінації (виконання Національної стратегії у сфері прав людини).
Економічні наслідки підписання Угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Віктор ...Volyn Media
Структура доповіді:
Загальний огляд Угоди про асоціацію між ЄС і Україною
2. Перший вимір: Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі
Скасування ввізних мит тарифів на більшість товарів і супутні домовленості
Узгодження норм і стандартів у сфері ТБТ та СФЗ: визначення, чому це важливо, можливості і ризики
Державні закупівлі
Заснування підприємницької діяльності
Гармонізація законодавства у сфері інтелектуальної власності
Дотримання концепції сталого розвитку
Питання, пов’язані з торгівлею енергоносіями
Конкуренція
У шостому випуску бюлетеня говоримо про Угоду про вільну торгівлю з Канадою, яка набула чинності 1 серпня 2017 року. У випуску ми детально описали як працюватиме механізм вільної торгівлі між державами, зокрема поступове зниження мит для аграрної та промислової продукції.
Також говоримо про нові корисні для експортерів міжнародні ініціативи, які діють в Україні: SheExports від Офісу з просування експорту та Програму «Готові до співпраці з Німеччиною» від Товариства з міжнародного співробітництва (GIZ).
Також у випуску: практичні поради з експорту органічної продукції до Канади від Марії Махновець, консультанта з експорту органічної продукції, ініціатора створення Українського органічного Кластеру (Ukrainian Organic Cluster).
Similar to Результати опитування №21 NCTS.pdf (20)
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
«Біологія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Ба...ssuser5dd4af
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2024 р. №124)
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
«Географія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти (авт. Б...ssuser5dd4af
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2024 р. №124)
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
«Українська література» підручник для 5 класу закладів загальної середньої ос...ssuser5dd4af
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.02.2022 р. №140) Цей Підручник видано за підтримки Уряду Японії. Тлумачення та висновки в цьому Підручнику є позицією авторів і не обов’язково відображають політику чи погляди Уряду Японії.
«Українська мова» підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти (...ssuser5dd4af
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.03.2023 р. №254)
Видано державним коштом. Продаж заборонено
«Всесвітня історія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти...ssuser5dd4af
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2024 р. №124)
Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено
Artem Bykovets: Чому люди не стають раптово кросс-функціональними, хоча в нас...Lviv Startup Club
Artem Bykovets: Чому люди не стають раптово кросс-функціональними, хоча в нас Agile? (UA)
Kyiv PMDay 2024 Summer
Website – www.pmday.org
Youtube – https://www.youtube.com/startuplviv
FB – https://www.facebook.com/pmdayconference
2. Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю»
Опис опитування
Методологія
Для збору даних було застосовано якісний та кількісний підходи. Онлайн опитування проведено серед підприємств
(у т. ч. ФОП), які здійснюють експорт та/або імпорт.
Польовий етап: 29 вересня по 11 жовтня 2022 року. Загальна кількість учасників: 23.
Опитування проведено Проєктом «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» (далі Ініціатива).
Це 21-те опитування із серії онлайн-опитувань, які регулярно проводяться Ініціативою.
Опис
30 серпня 2022 ц. р. Верховна Рада України прийняла Закони, якими приєдналася до Конвенції про процедуру
спільного транзиту (NCTS) та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.
5 вересня 2022 року під час засідання Ради асоціації Україна – ЄС рішення про можливість приєднання України до
зазначених міжнародних конвенцій з 1 жовтня ц. р. було підтверджено Європейською стороною.
З 1 жовтня п. р. Україна розпочала міжнародне застосування зазначених Конвенцій.
Мета дізнатися щодо поінформованості та готовності українських підприємств до міжнародного застосування в
Україні процедури спільного транзиту (NCTS).
4. Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю»
Профіль респондентів
В онлайн-опитуванні взяли участь 23 респондента із 10 областей України (Волинська, Житомирська,
Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська)
та м. Києва.
Вік опитаних – від 29 до 60 років, середній вік – 43 роки.
35% 65%
5. Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю»
77% Товариство з обмеженою відповідальністю
8% Фізична особа-підприємець
8% Приватне підприємство
8% Акціонерне товариство (ПАТ, ПрАТ)
Профіль компаній, що представляють респонденти
• ЗЕД
• Виробництво
• Металургія
• Митно-брокерські послуги
• Послуги
• Торгівля та виробництво
69% Так, здійснює і експортну й імпортну діяльність
15% Так, здійснює імпортну діяльність
15% Ні, не здійснює експортної та/або імпортної діяльності
Організаційна форма
Чи здійснює Ваше підприємство експорт та/або імпорт?
7. Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю»
Чи відомо про початок міжнародного застосування в Україні
процедури спільного транзиту (NCTS) з 1 жовтня 2022 року
Чи відомо Вам про початок міжнародного
застосування в Україні процедури спільного
транзиту (NCTS) з 1 жовтня 2022 року?
ТАК 100%
Чи достатньо у Вас інформації про
функціонування процедури спільного
транзиту (NCTS)?
НІ 54%
ТАК 46%
8. Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю»
Якої інформації Вам бракує щодо функціонування процедури
спільного транзиту (NCTS)
Якої інформації Вам бракує щодо функціонування процедури спільного транзиту (NCTS)?
Судячи з відповідей респондентів переважно бракує інформації про фінансові гарантії, зокрема:
o деталі забезпечення фінансовою гарантією
o чи готові європейські підприємства брати на себе гарантування доставлення вантажів в Україну та
готовність українських банків до гарантування
o перелік українських гарантів, до яких вже зараз можливо звертатись за послугою та вартість такої
послуги
o як це буде працювати на практиці
o практичні рекомендації
o умови отримання транзитних спрощень
o цікавить обширне вивчення даної процедури та необхідна документація
9. Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю»
СТАВЛЕННЯ NCTS
8%
31%
62%
Ні
Складно
відповісти
Так
Чи планує Ваше підприємство користуватися
процедурою спільного транзиту (NCTS)?
Чи, на Вашу думку, у підприємств можуть
виникнути будь-які труднощі у процесі
міжнародного застосування процедури
спільного транзиту (NCTS) з 1 жовтня 2022
року (складність процедури, обов’язкове
гарантування тощо)?
8%
15%
77%
Ні
Складно
відповісти
Так
10. Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю»
КОМЕНТАРІ РЕСПОНДЕНТІВ ДО ТЕМИ ОПИТУВАННЯ
Коментарі респондентів до теми опитування
Важко відповідати на питання "як вплине”, оскільки через військовий час навіть у тих
підприємств, що бажали підготуватися під час національного режиму застосування NCTS, не
було такої можливості через брак роботи в цілому. А також через те, що попрактикуватися
могли лише ті підприємства, в яких на момент пілоту були суто європейські вантажі. Мене
дивувало, чому не дали можливості всім бажаючим попрактикуватися (у т. ч. не тільки бізнесу,
а й інспекторам з різних, не лише європейських напрямків кордонів), якщо на етапі пілоту
закривався такий транзит на кордоні
Проведіть семінар з практичними прикладами, а не “взагалі”. Як буде здійснюватися фіто
контроль і ветеринарний контроль? Як оформляти консолідовані вантажі?
Вважаю, що запроваджувати це передчасно для країни, в якій триває війна, а також, що це
призведе до збільшення цін на товари та послуги, у той час як доходи населення впали
12. Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю»
ПІДСУМКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Більшість опитаних у 70% здійснює, як експортну так й імпортну діяльність, і ще 15% здійснюють
імпортну діяльність
Усім респондентам відомо про початок міжнародного застосування в Україні NCTS з 1 жовтня 2022
року
Трохи менше половини опитаних (46% ) володіють достатньою інформацією про функціонування
NCTS, у той час як інша частина (54%) зазначила, що такої інформації недостатньо
У респондентів бракує, переважно, інформації про порядок функціонування фінансових гарантій
Більшість опитаних (62%) планують скористатися процедурою спільного транзиту, а третині важко
визначитися
Переважна більшість опитаних (77%) очікує на виникнення труднощів у процесі міжнародного
застосування NCTS з 1 жовтня 2022 року і всього 8% не очікує таких труднощів
ВИСНОВОК: з урахуванням наведеного необхідно продовжити просвітницьку та інформаційну
діяльність з метою популяризації режиму спільного транзиту серед підприємців, які здійснюють або
планують здійснювати експортно-імпортні операції.
14. Громадська Ініціатива «За чесну та прозору митницю»
КОНТАКТИ
КОНТАКТИ ПРОЄКТУ
сайт: www.tfd.ier.com.ua
e-mail: customs@ier.kyiv.ua
Facebook: www.facebook.com/TFD.IER
ГО «Інститут економічних досліджень
та політичних консультацій»
вул. Рейтарська 8/5-а, 01054 Київ, Україна
тел. + 38 044 278-63-42
факс + 38 044 278-63-36
institute@ier.kiev.ua
www.ier.com.ua
Проєкт «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» виконує Громадська Організація «Інститут
економічних досліджень та політичних консультацій» за фінансової підтримки Європейського Союзу, МФ«Відродження» та
Atlas Network
Приєднуйтеся до нас:
Facebook
Telegram