випереджаюча освіта криворіжжя №2

ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА КРИВОРІЖЖЯ
Випереджаюча освіта Криворіжжя № 2 , квітень 2017 1
ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА
КРИВОРІЖЖЯ
ЕЛЕКТРОННИЙ ЖУРНАЛ
№ 2, квітень 2017р.
МІСЬКИЙ
КОНКУРС УЧНІВСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ
ПРОЕКТІВ «ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА»
ДЛЯ УЧНІВ 9-11 КЛАСІВ

ЕЛЕКТРОННИЙ
СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ ЖУРНАЛ
«ВИПЕРЕДЖАЮЧА ОСВІТА
КРИВОРІЖЖЯ»
№ 2,
квітень 2017 р.
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Я з великим задоволенням
вітаю учасників міського
конкурсу дослідницьких проектів
«Щаслива планета».
Якою буде наша планета завтра,
якою буде людина, як побудує
вона стосунки зі світом, з
природою, з іншими людьми – це
хвилює зараз не тільки вчителів, а
й багатьох інших людей.
Управління освіти і науки
виконкому міськради , комунальний заклад «Інноваційно-
методичний центр» Криворізької міської ради підтримують
будь-які освітні проекти, направлені на створення сприятливих
умов для підтримки творчої діяльності талановитої молоді.
Конкурс «Щаслива планета» – один із способів рішення цієї
задачі в нашому місті.
Участь у цьому заході досить престижна. Адже це
формує якості, які стануть в нагоді вам, старшокласники
протягом життя, а це й уміння мислити, самостійно працювати,
приймати рішення і відстоювати власні переконання
незважаючи на будь які авторитети. А ще конкурс «Щаслива
планета» -це хороша школа публічних виступів. Сьогодні
учасники представляють загальноосвітні заклади семи районів
нашого міста. Наразі учасників 26, але я сподіваюсь, що
кількість конкурсантів із року в рік буде зростати. Буде
розширюватися і спектр напрямів конкурсу.
Конкурс «Щаслива планета» є свідченням тісної
партнерської співпраці з представниками науки і вищої школи.
Лише в такому союзі можливе якісне соціально-економічне
зростання країни, нашого міста та суспільства. А «Щаслива
планета» стане міцним стартовим майданчиком для всіх ваших
наступних досягнень.
З повагою
координатор міської мережі шкіл,
методист комунального закладу
«Інноваційно-методичний центр» КМР Галина Кольчіба

Зміст
МІСЬКА
НАУКОВО-
ПРАКТИЧНА
КОНФЕРЕНЦІЯ
«ЩАСЛИВА
ПЛАНЕТА» :
Кольчіба Г.М.
Результати міського конкурсу учнівських науково-
дослідницьких проектів «Щаслива планета»
Положення про міський конкурс учнівських
науково-дослідницьких проектів «Щаслива
планета»
Ст. 6
Ст. 8
ЕКОНОМІЧНИЙ
ПРОЕКТ
«Проблеми оптимізації теплозабезпечення
школи системою інфрачервоних панелей»
Автори проекту: Платонов Владислав Сергійович,
Кухарук Вікторія Олександрівна, учні 9 класу КЗШ
№122
Науковий керівник: Альохін Михайло Михайлович,
викладач курсу за вибором «Уроки для сталого
розвитку» КЗШ №122 Ст.10
СОЦІАЛЬНИЙ
ПРОЕКТ
«Школа моєї мрії»
Автори проекту: Закревська М., Нагорний Ю, учні
10-Б класу
Науковий керівник: Нагорна Ліля Петрівна, учитель
історії Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів № 15 ім. М.Решетняка Ст. 19
ПРОЕКТ
«Біла ромашка»
Автори проекту: Кушпетюк Є. О., 15, 9 клас;
Поддуєва А. В., 9 клас;
Постнікова Т. Є., 9 клас.
Науковий керівник: Терещенко Н. Д., заступник
директора школи з НР; Копин С. С., учитель
географії КЗО «Криворізька загальноосвітня
санаторна школа-інтернат №8 І-ІІ ступенів»
Ст. 25
ЕКОЛОГІЧНИЙ
ПРОЕКТ
«Створення ділянок з технологією арт
дизайну з метою окультурення
ландшафту прилеглої території КНВК №
35 «Імпульс»»
Роботу виконали: Буневич І., Головчанська Д.,
учні 10-А класу
Науковий керівник: Боровенська Р.А., учитель
біології КНВК № 35 «Імпульс»
Ст. 34

ПРОЕКТ
«Будинок моєї мрії»
Автори проекту: Габріелян Н., Галушкіна С., учні 8-
го кл. КЗШ № 122
Науковий керівник: Коваль І.І., учитель фізики КЗШ
№ 122
Ст. 48
ПРОЕКТ
«Виявлення алелопатичних властивостей
сосни кримської (Pinus nigra subsp.
Pallasiana)»
Автори проекту: Македонська Д, Філімонова К.,
Шифрін Д., учні 9-А класу КЗШ № 21
Науковий керівник: Кот Т. Ю., учитель хімії КЗШ
№ 21
Ст.66
ПРОЕКТ
«Екологічний будинок моєї мрії»
Роботу виконала: Боднар І., учениця 10 класу КЗШ
І-ІІІ ступенів № 108
Керівник проекту: Білоножко А. М., учитель
географії КЗШ І-ІІІ ступенів № 108
Ст.. 81
ПРОЕКТ
«Вплив поверхнево-активних
речовин на рідини»
Проект виконали: Ляшенко О., учениця 9-Б класу,
Калько О., учениця 7-А класу
КЗШ І-ІІІ ступенів № 108
Керівник проекту: Статівка О. С., учитель фізики
та сталого розвитку, КЗШ №108
Ст.. 92
ПРОЕКТ
«Пил навколо нас»№»
Автор проекту: Тихомирова Д., учениця 11 класу
КЗШ № 19
Науковий керівник: Ратушна С.В., учитель
географії КЗШ № 19
Ст.. 114
ПРОЕКТ
«Моніторинг впливу екологічних чинників
на біоритм рослин – годинників
Криворіжжя»
Роботу виконав: Куцарєв Б.,учень 9 класу КЗШ І-ІІІ
ступенів № 66
Науковий керівник: Міскун О.О., учитель вищої
категорії, старший вчитель КЗШ № 66
Ст.130
ПРОЕКТ
«Регіональні аспекти формування
сейсмічної складової екологічної небезпеки
кривого Кривого Рогу»
Роботу виконала: Павельчик О., учениця 8 класу
Керівник проекту: Павлиш О. О., учитель географії
Ст.151

ПРОЕКТ
«Психологічні особливості підлітково-
юнацького графіті як форми особистісного
самовираження»
Роботу виконала: Красюк П. С., учениця 10 –Б
класу Криворізької гімназії № 91 Ст.166
ПРОЕКТ
«Твоє життя – твій вибір»
Керівник проекту: Люльченко О.Г., вихователь ГПД,
Іванова І.М., вчитель українскої мови та
літератури КЗШ № 55
Учасники проекту: учні 8-11 класів, медична сестра
закладу, практичний психолог закладу, соціальний
педагог закладу, батьки учнів КЗШ №55 Ст. 194
ПРОЕКТ
«Оцінка екологічного стану лісових
насаджень дубу звичайного
(Quercus robur L.) на території
Криворіжжя та Гурівського лісу»
Автори проекту: Данилова О. Юрченко Д. учні 10
класу КЗШ №108
Науковий керівник: Квітко М. О., учитель біології
КЗШ №108
тель біології КЗШ №10
Ст. 215

РЕЗУЛЬТАТИ МІСЬКОГО КОНКУРСУ
УЧНІВСЬКИХ НАУКОВО-
ДОСЛІДНИЦЬКИХ ПРОЕКТІВ
«ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА»
З метою популяризації ідей випереджаючої освіти для сталого розвитку, залучення
старшокласників до пошуково-дослідницької роботи 10.04.2017 на базі Криворізького
навчально-виховного комплексу №35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів -
багатопрофільний ліцей «Імпульс» проведено міський конкурс учнівських проектів
«Щаслива планета».
На конкурс були запрошені представники науки та вищої школи, учні 9-11 класів
закладів освіти міста, учителі-наукові керівники. З вітальним словом до учасників
конференції звернулись Кольчіба Г.М., методист КЗ «Інноваційно-методичний центр»
Криворізької міської ради.
У практичній частині конференції проведено публічний захист проектів.
До роботи в журі конкурсу були залучені провідні учителі економіки, географії, екології,
практичні психологи загальноосвітніх навчальних закладів міста та методист
координаційно-методичного відділу КПНЗ «МПДЮТ «Горицвіт» Солдатенкова Л.Є. У
конкурсі взяли участь почесні гості: начальник відділу з охорони навколишнього
середовища та екології виконкому Криворізької міської ради Столярчук І.О., кандидат
географічних наук, доцент кафедри фізичної географії, краєзнавства та туризму ДВНЗ
«КДПУ» Остапчук І.О., представник КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу»
Криворізької міської ради Олексієнко Н.М. Захист відбувався в секціях «Екологічний
проект», «Соціальний проект», «Економічний проект». Усього прослухано 24 роботи.
За рішенням журі переможцями конкурсу дослідницьких проектів
визнано:
- номінація «Екологічний проект»
І місце – проект «Утилізація побутових відходів», виконавці Зайцева Тетяна, Панченко
Маргарита, Отришко Богдан, учні 9 класу КСШ №74 (учителі Циганкова Ю.В., Подкалюк
О.Д.) ;
ІІ місце – проект «Спелеотерапія у власному домі», виконавець Василюк Олександр,
учень 7 класу КЗШ №88 (учитель Лашкул Т.І.);
ІІ місце – проект «Сланцеві скелі у об’єктиві туриста. Маршрути для подорожі»,
виконавці Морозова Карина, Дон Єлизавета, Терлецький Дмитро, учні КЗШ №73 (учитель
Мещанін І.І.);
ІІІ місце – проект «Світлові волокна. Використання нових матеріалів з метою
енерговигоди», виконавець Бісик Олександра, учениця 10 класу КЗШ №45 (учитель
Гриценко Л.А.);
ІІІ місце – проект «Створення ділянок за технологією «артдизайну» з метою
окультурення ландшафту прилеглої території», виконавці Головчанська Дар’я, Буневич
Ігор, учні 10 класу КНВК №35 «Імпульс» (учитель Боровенська Р.А.).

- номінація «Соціальний проект»
І місце – проект «Школа моєї мрії», виконавці Закревська Марія, Щокіна Дар’я,
Мартинюк Максим, Нагорний Валерій, учні 10 класу КЗШ №15 (учитель Нагорна Л.П.);
ІІ місце – проект «Біла ромашка», виконавці Кушпетюк Євгеній, Поддуєва Анна,
Постнікова Тетяна, учні 9 класу ОКЗО «КЗСШІ №8» (учитель Терещенко Н.Д.).
- номінація «Економічний проект»
І місце – проект «Каждому по потребностям», або до проблеми оптимізації теплоопалення
системою інфрачервоних панелей», виконавці Кухарчук Вікторія, Платонов Владислав,
учні 9 класу КЗШ №122 (учитель Альохін М.М.);
ІІ місце – проект «Купівля нерухомості: економіко-математичні розрахунки оптимальних
варіантів», виконавець Славіна Дар’я, учениця 10 класу КГ №91 (учитель Мосолова
Н.М.).
Вітаємо переможців конкурсу та їх наставників!

ПОЛОЖЕННЯ
ПРО МІСЬКИЙ КОНКУРС УЧНІВСЬКИХ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ
ПРОЕКТІВ
«ЩАСЛИВА ПЛАНЕТА»
І. Загальні положення
1.1. Це Положення визначає порядок організації та проведення міського конкурсу
учнівських науково-дослідницьких проектів «Щаслива планета» (далі – Конкурс) .
Міський конкурс учнівських науково-дослідницьких проектів «Щаслива планета» (далі -
Конкурс) щорічне змагання талановитої учнівської молоді, яка займається пошуковою
роботою.
1.2. Організаторами конкурсу є КЗ «Інноваційно- методичний центр» Криворізької міської
ради та Криворізький навчально- виховний комплекс №35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів – багатопрофільний ліцей «Імпульс».
1.3. До участі в конкурсі запрошуються (на добровільних засадах) учні загальноосвітніх,
позашкільних, навчальних закладів, які розробили і реалізували учнівські проекти.
ІІ. Мета та завдання Конкурсу
Мета: конкурс проводиться з метою сприяння соціалізації учнівської молоді, набутті
досвіду дій та поведінки у вирішенні проблем сталого розвитку, формуванні лідерських
якостей учнів та молоді.
Завдання:
 виявлення і підтримки обдарованих учнів, розвиток їх інтелектуальних, творчих
здібностей та лідерських якостей;
 формування в учнів навичок сталого розвитку в повсякденному житті; залучення
найздібніших учнів до розв′язання наукових проблем, що мають суттєве значення для
науки та практики;
 популяризація самоосвітньої діяльності та пошукових методів дослідження у шкільному
середовищі; формування та розвиток комунікативної та здоров′язбережувальної
компетенції;
 сприяння самоосвіті й саморозвитку школярів, розвитку їх творчості та креативності.
ІІІ. Організація та проведення Конкурсу
3.1. Загальне керівництво здійснює КЗ «Інноваційно- методичний центр» Криворізької
міської ради.
3.2. Безпосередню підготовку та проведення Конкурсу забезпечує Криворізький
навчально- виховний комплекс № 35 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –
багатопрофільний ліцей «Імпульс».
3.3. Конкурс проводиться у ІІ етапи:

І етап − (заочний) 27 березня 2017 року, де журі конкурсу розглядає й оцінює
матеріали, надіслані навчальними закладами;
ІІ етап – (очний) 30 березня 2017 року - захист поданих проектів та визначення за
кількістю балів переможців конкурсу (у кожній номінації три проекти)
3.4. Заявки подаються до 25 березня 2017 року на електронну адресу
shkola_35_kr@ukr.net, з приміткою «Конкурс». Форма заявки додається .
3.5. Для організації, проведення конкурсу створюється оргкомітет, для підбиття підсумків
конкурсу (на всіх його етапах) - журі конкурсу, склад яких затверджується КЗ
«Інноваційно- методичний центр» Криворізької міської ради.
ІV. Умови Конкурсу
4.1 Матеріали, подані на конкурс, мають бути виконані державною мовою,
комп'ютерним набором, шрифт Times New Roman, 14 розмір – основний текст, 12 розмір –
додатковий текст, через 1 інтервал, на одному боці аркуша А4. Обсяг матеріалів не
повинен перевищувати 20 сторінок у європерепльоті.
До конкурсної роботи додаються всі матеріали на електронних носіях (диски CD,
DVD).
4.2. До участі в Конкурсі допускаються учасники, чиї проекти підготовлені у будь-який
період попереднього або поточного року та оформлені у формі проектної роботи у
номінації : «Екологічний проект », «Проект соціального спрямування», «Економічний
проект».
4.3. Учасники мають право захищати лише один проект.
4.4. Учасники не можуть захищати проекти, які були представлені в попередні роки.
Вимоги до конкурсної роботи
1) Назва (тема дослідження).
2) Короткий виклад проекту (мета, завдання, термін проведення).
3) Проблема, яку вирішує (мотивація, план).
4) Вступ (актуальність).
5) Методи дослідження.
6) Матеріали дослідження. -
7) Дані, досліди, результати експериментів.
8) Результати: аналіз даних (таблиці, графіки, фотографії, малюнки, тощо).
9) Висновки (доцільність, можливість використання).
10) Бібліографія (основні джерела).
4.5. Відповідність тематиці конкурсу. Проект і дослідження повинні мати відповідність
вимогам конкурсу, творчий підхід, а також важливими є ґрунтовність і повнота розкриття
теми.
4.6. Робота повинна мати дослідницький характер. Конкурсні роботи повинні
базуватися на результатах самостійних досліджень учнів. Наукові дослідження,
презентовані на Конкурсі, мають бути проведені учнями самостійно за наявності
наукового керівника − кваліфікованого фахівця в даній галузі (вчителя ).
4.7. Оригінальність задуму, ідеї, творчий підхід.
4.8. Проекти, подані на Конкурс, мають бути виконані учнями індивідуально або у
складі команди (2-3 дослідники, які працювали над спільною темою проекту).
4.9. Практична значимість матеріалу, можливість його використання.

4.10. Доступність сприйняття – матеріал повинен викладатися простою для розуміння
мовою без вживання вузькоспеціалізованих термінів.
4.11. Логічність, структурованість матеріалу.
4.12. Дизайн оформлення. Технічна якість роботи.
4.13. Усі цитати та посилання мають бути ретельно звірені за першоджерелами.
4.14. Не порушувати авторські права інших сторін. Якщо в роботі використано
матеріали з інших видань або Інтернету, обов’язково мають бути посилання на
використані сайти й інші джерела.
4.15. Проектна робота оцінюється у 100 балів.
5. Критерії оцінювання конкурсних робіт
Заочний етап
Критерії оцінювання Кількість балів
Актуальність і значущість теми 10
Повнота змісту проекту, логічність викладення матеріалу теми і
варіантів її вирішення в проекті
10
Правильність проведеного в межах проекту дослідження,
висновків, на яких базується створення проектного продукту
10
Оригінальність вирішення проблеми, інтелектуальна або практична
цінність створеного проектного продукту
10
Самостійність роботи автора (авторів) при роботі над проектом 10
всього 50
Очний етап ( презентації , захист проекту)
Критерії оцінювання Кількість балів
Науковість, артистизм, переконливість і виразність виступу,
розкриття сутності проекту
10
Відповідність виду презентації, захисту проекту завданням розкриття
змісту проекту
10
вміння вести науковий діалог, послідовність викладення 10
доступність та оригінальність подання інформації 10
презентаційні та комунікаційні навички конкурсанта: вміння
ефективно спілкуватись, відповідати на питання, відстоювати свою
точку зору, логічно мислити
10
всього 50
6. Під час захисту проектів у кожній номінації окремо учасники можуть користуватися
стендами (постерами), комп’ютерними презентаціями.
V. Нагородження переможців конкурсу
5.1. Переможці Конкурсу відзначаються грамотами управління освіти і науки
Криворізької міської ради.
5.2. Керівники (консультанти), котрі підготували переможців, нагороджуються подяками
управління освіти і науки Криворізької міської ради.
5.3. Кращі учнівські проекти розміщуються в електронному журналі «Освіта сталого
розвитку Криворіжжя».

Заявка на участь у міському конкурс учнівських
науково-дослідницьких проектів
«Щаслива планета»
Заявка на Конкурс проектів «Щаслива планета» подається за формою:
− повне назва навчального закладу, юридична адреса, телефон, e-mail;
− П.І.Б. (повністю) керівника закладу;
− П.І.Б. (повністю), посада керівника проекту;
− відомості про авторів проекту (П.І.Б., вік, клас,
− назва проекту, номінація;
− тривалість проекту;
− результат проекту;
− кількість та категорія учасників проекту.

Економічний проект
«ПРОБЛЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ
ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШКОЛИ
СИСТЕМОЮ ІНФРАЧЕРВОНИХ
ПАНЕЛЕЙ»
Автори проекту: Платонов Владислав Сергійович, Кухарук Вікторія
Олександрівна, учні 9 класу КЗШ 122
Науковий керівник: Альохін Михайло Михайлович, викладач курсу за
вибором «Уроки для сталого розвитку» КЗШ 122
Анотація до проекту
Назва проекту: «Проблеми оптимізації теплозабезпечення школи системою
інфрачервоних панелей»
Мета проекту: оптимізувати систему теплозабезпечення Криворізької
загальноосвітньої школи № 122, підвищивши її енергоефективність та
раціоналізувавши використання бюджетних коштів на оплату послуг
Завдання: 1) розглянути варіанти оптимізації теплозабезпечення, що можуть
бути використані в конкретно-історичних умовах функціонування
сучасного навчального закладу;
2) здійснити економіко-математичний розрахунок можливості
оптимізації системи теплопостачання навчального закладу (на
прикладі Криворізької загальноосвітньої школи № 122) шляхом
деконструкції центрального опалення та встановлення інфрачервоних
панелей;
3) визначити економічний ефект та окупність встановлення системи
інфрачервоних панелей у КЗШ № 122
Термін: 1 рік (березень 2017 – березень 2

Мотивація дії: неефективність системи централізованого опалення, несумісність
тепловіддачі та вартості послуги, що надається, незабезпечення належного, встановленого
санітарними стандартами, температурного режиму у навчальному
закладі в опалювальний сезон
ВСТУП
Актуальність дослідження. Проблема енергозбереження та енергоефективності в
Україні актуалізувалася з набуттям Україною незалежності. Система планової економіки
СРСР не передбачала зацікавленості в економії витрачання енергетичних ресурсів,
оскільки на той час країна достатньо була забезпечена ресурсами. Після розпаду
Радянського Союзу Україна стала країною, залежною від ступеня імпорту паливно-
енергетичних ресурсів, постала необхідність постійного безперебійного
енергозабезпечення національної економіки.
В Україні, як і в більшості європейських країн, понад 30 % кінцевої енергії
споживається житловими будинками та адміністративними будівлями. Це найбільший
сектор національної економіки з точки зору енергоспоживання, за яким ідуть
промисловість і транспорт. Якщо в індустріальному секторі споживання енергії з часом
зменшується (підприємства хоч і поступово, але впроваджують енергоефективні
технології), то в житлово-комунальному нічого не змінюється. Причина такої стагнації –
наявність бар’єрів, які перешкоджають власникам будівель впроваджувати
енергоефективні технології.
Енергоефективність означає раціональне використання енергетичних ресурсів,
досягнення економічно доцільної ефективності використання існуючих паливно-
енергетичних ресурсів при дійсному рівні розвитку техніки та технології та дотриманні
вимог до навколишнього середовища. Для населення – це значне скорочення комунальних
витрат, для країни – економія ресурсів, підвищення продуктивності промисловості і
конкурентоспроможності, для екології – обмеження викидів парникових газів в
атмосферу, для енергетичних компаній – зниження витрат на паливо і необґрунтованих
витрат на будівництво.
Через незабезпеченість енергоефективності будівель втрати тепла становлять 47 %,
12 % тепла втрачається через зношеність мереж, 5 % – через застаріле обладнання
Підготовчий етап (березень-червень 2017)
- Здійснення аудиту витрат коштів на
утримання КЗШ № 122 в
опалювальний сезон;
- Визначення основних показників
системи теплозабезпечення школи;
- Дослідження альтернативних
центральному опаленню варіантів
теплозабезпечення школи;
- Економіко-математичний
розрахунок можливості встановлення
системи інфрачервоних панелей у
школі.
Етап реалізації (липень-вересень 2017)
- Пошук та залучення спонсорів для
фінансування проекту;
- Підготовка дозвільної документації
та розробка технічного завдання;
- Здійснення підготовких заходів
(деконструкція системи
центрального опалення), придбання
інфрачервоних панелей;
- Монтаж інфрачервоних панелей у
школі.
Аналіз (жовтень 2017 - березень
2018)
- Моніторинг енергоефективності
опалення системою інфрачервоних
панелей;
- Визначення економічного ефекту
від модернізації системи опалення
школи.

котелень. На думку експертів Європейсько-українського енергетичного агентства, за
допомогою тепломодернізації та капітального ремонту в будівлях можна зменшити
щорічне споживання і втрати енергії на 10–25 %. При цьому в цілому по Україні
потенціал зменшення енергоспоживання становить 75 %.
Особливої актуальності проблема модернізації системи теплопостачання набула із
1 жовтня 2015 року, коли було введено в дію Закон України «Про ринок природного газу»
№329-VIII від 09.04.2015р., відповідно до якого з жовтня 2015 року Національна комісія,
що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
(НКРЕКП), втратила повноваження щодо забезпечення проведення цінової політики на
ринку природного газу (в частині встановлення цін на природний газ для споживачів
України).
Відповідно до положень статті 12 Закону України «Про ринок природного газу»
постачання природного газу у Дніпропетровській області та зокрема у Кривому Розі стало
ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут». Згідно з наказом ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» від
01.02.2017 № 0,1 Но-3-0217 «Про ціни на природний газ для бюджетних установ,
промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання» з 1 лютого 2017 року
відпускна ціна природного газу для промислових споживачів та інших суб’єктів
господарювання, а також установ та організацій, що фінансуються з державного і
місцевих бюджетів, становить (див. табл. 1):
Табл. 1. На території ліцензійної діяльності ПАТ «Криворіжгаз»
Для промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання та
установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих
бюджетів
Ціна без ПДВ ПДВ 20% Ціна з ПДВ
Вартість природного газу 8 451,00 1 690,20 10 141,20
Тариф на транспортування
магістральними трубопроводами
436,90 87,38 524,28
Всього вартість природного газу: 8 887,90 1 777,58 10 665,48
Таке суттєве підвищення цін на природний газ цілком логічно вплинуло і на
вартість послуг на опалення, в тому числі – комунальних установ міста. Так, відповідно до
даних про фактичні витрати на утримання Криворізької загальноосвітньої школи № 122 за
2016 рік, із місцевого бюджету за напрямом «оплата за теплопостачання» було
перераховано 831 531 (!) гривень, тоді як опалення школи у січня 2017 року вже
коштувало Кривому Рогу 203, 3 тисячі гривень (див. діагр. 1).
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
Січень
2017
Ряд1 96 100,00 223 000,00 319 100,00 128 012,00 32 198,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 223 000,00 203 300,00
0,00
50 000,00
100 000,00
150 000,00
200 000,00
250 000,00
300 000,00
350 000,00
Фактивнівидаткинаопалення,грн.
Діагр. 1 Витрати на опалення КЗШ № 122 у розрізі 2016-2017 років

Тож, надвисокі видатки на опалення, які фактично не забезпечують якість наданих
послуг (температура у навчальних приміщеннях школи у січні-лютому 2017 року
подекуди становила близько 10-12º С), а також – норми наказу відділу освіти виконкому
Саксаганської районної у місті ради № 45 від 30.01.2017р. «Про затвердження Заходів із
запровадження енергозбереження та енергоефективності у закладах освіти району у 2017
році» – причини, що актуалізували проблему підготовки економічного проекту «Каждому
– по потебности або до проблеми оптимізації теплозабезпечення школи системою
інфрачервоних панелей».
Методами дослідження стали опрацювання наукової літератури, статистичний
аналіз; синтез, узагальнення і систематизації; економіко-математичне моделювання.
Теоретичну базу дослідження склали наукові праці провідних вчених А.Алмейди,
Г.Бабієва, С.Бевза, В.Бодрова, С.Денисюка, Г.Дзяни, В.Жовтянського, І.Заремби,
М.Ковалка, М.Кулика, О.Єрохіна, Б.Лапунша, В.Микитенко, А.Праховника, М.Рапцуна,
І.Розпутенка, Ю.Синяка, Г.Ситника, О.Суходолі, А.Шидловського та ін.
Теоретичний розділ науково-дослідницького проекту
АНАЛІЗ ОСНОВНИХ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
ТА МЕТОДІВ ТЕПЛОЗАОЩАДЖЕННЯ
Основне призначення будь-якої системи теплопостачання полягає в забезпеченні
споживачів необхідною кількістю теплоти необхідної якості (тобто теплоносієм
необхідних параметрів) [1, 2].
Залежно від розміщення джерела теплоти по відношенню до споживачів системи
теплопостачання розділяються на децентралізовані і централізовані. У децентралізованих
системах джерело теплоти і теплоприймачі споживачів або суміщені в одному агрегаті,
або розміщені так близько, що передача теплоти від джерела до теплоприймачів може
здійснюватися практично без проміжної ланки – теплової мережі. Системи
децентралізованого теплопостачання розділяються на індивідуальні та місцеві [1].
У індивідуальних системах теплопостачання кожного приміщення (ділянки цеху,
кімнати, квартири) забезпечується від окремого джерела. До таких систем, зокрема,
відносяться пічне і поквартирне опалювання. У місцевих системах теплопостачання
кожної будівлі забезпечується від окремого джерела теплоти, зазвичай від місцевої або
індивідуальної котельної. До цієї системи, зокрема, відноситься так зване центральне
опалювання будівель.
Розподілення теплоти через розгалужену систему трубопроводів від джерела
теплоти до споживачів називають централізованим теплопостачанням [2, 3]. У системах
централізованого теплопостачання джерело теплоти та теплоприймачі споживачів
розміщені роздільно, часто на значній відстані, тому теплота від джерела до споживачів
передається по теплових мережах [1].
У сучасних умовах системи централізованого теплопостачання в країнах Північної
Європи досягають рівня 60 %, а в країнах СНД – 80% від всіх систем, що подають теплоту
до житлових та виробничих приміщень в містах та населених пунктах.
Поряд із тим, за офіційною статистикою, сьогодні 60% шкіл Харківської області,
навчальні заклади Закарпатської, Донецької, Луганської областей за останні 3 роки були
переведені на автономне опалення різного типу. Нові системи опалення допомагають
щорічно економити понад 40% від колишніх витрат на центральне опалення школи, яке,
до того ж, не могло забезпечити комфортний для навчання температурний режим.
Основна проблема, яка підштовхнула багато навчальних закладів до таких кроків, - це

неефективність центральної системи опалення (затримки в подачах тепла, старий
трубопровід).
У багатьох випадках автономне опалення школи забезпечують спеціально
обладнані котельні, які працюють на твердому паливі – дрова, сіно, вугілля або палети. У
Закарпатській області також наводиться статистика, що кожна п'ята школа опалюється за
допомогою печі.
Основними плюсами котла на твердому паливі є, перш за все, це повна
енергонезалежність від централізованої подачі газу. Тверде паливо, яке найчастіше є
відходами деревообробної промисловості, доступне і недороге. Автономне опалення
школи після установки твердопаливного котла допоможе скоротити витрати в 2 рази за
кожен кВт енергії, в порівнянні з використанням газу і в 4 раза – у порівнянні з витратами
на рідке паливо. Однак є й деякі недоліки: таке автономне опалення школи вимагає
серйозної підготовчої роботи: споруди котельні і саме по собі є досить громіздким і
встановлюється, як правило, в періоди літніх канікул, коли є достатньо часу для
налагодження системи. Також, не завжди виходить відразу автоматизувати подібну
систему обігріву та топити доводиться в ручну, а вироблену золу періодично вичищати з
котла і димоходу. Висока інерційність котлів не дозволяє розраховувати на швидкий
прогрів приміщень, однак при відключенні тепло ще досить довго зберігається в системі.
Як приклад, можна зазначити, що для проведення подібного опалення часто
використовуються котли українського виробництва з польськими пальниками.
На сьогоднішній день більш прогресивної і зручною у використанні є інфрачервона
система опалення. Таке енергозберігаюче автономне опалення школи дозволяє за
короткий час встановити всю систему і почати обігрівати класи, спортзал, побутові
приміщення школи в будь-який час року. Потужність і кількість інфрачервоних
обігрівачів підбирається до кожного приміщення окремо – це забезпечує ідеальне
співвідношення енергії, що витрачається, і результату. Завдяки незалежності обігрівачів
один від одного з'являється унікальна можливість локально опалювати тільки
використовувані класи та інші приміщення, а також налаштовувати індивідуальний
мікроклімат за допомогою терморегуляторів. На відміну від конвекторів, інфрачервоні
теплові панелі випускають хвилі, які нагрівають не повітря в приміщенні, а предмети в
ньому. Автономне опалення школи інфрачервоними обігрівачами є абсолютно безпечним
для здоров'я дітей, адже тепло, яке несуть ІЧ-промені – природне, і часто порівнюється з
сонячним.
Ці пристрої являють собою звичайний гіпсокартонний лист, з тильного боку якого
є кілька шарів електроізоляції. Поверх них покладена вуглецева нитка. Вона і виступає в
якості нагрівача. Нагрівальний елемент має додатковий захист. Поверх нього покладений
декоративний захисний шар з полімерів. Інфрачервоні теплові панелі підключаються до
звичайної розетки з напругою в 220 В.
Основними перевагами встановлення системи інфрачервоних променів є:
- Можливість більш раціонально розподіляти теплові потоки по всьому приміщенню,
заощаджуючи при цьому на електриці;
- Збереження необхідного порогу вологості, за якого людина відчуває себе більш
комфортно, не відчуває задухи;
- Зведення до мінімуму виникнення конвекційних потоків (з підлоги не піднімається
пил, її частинки не горять, тому в приміщенні немає характерного запаху; ця ж
обставина повністю виключає появу протягів);
Інфрачервоні теплові панелі безпечні у використанні, адже вони виготовляються з
екологічно чистих матеріалів. Крім того, гіпсокартон не горить і не виділяє токсичних
речовин при нагріванні. Простота конструкції не зашкоджує її ефективності. Термін
служби приладів практично нічим не обмежується, адже в процесі виробництва

електричних панелей використовується тільки вологостійкий гіпсокартон і нагрівальний
елемент, який створює невисоку температуру. Завдяки цьому він не може прогоріти, як
електричний тен.
Оптимізація теплозабезпечення будівлі, в т.ч. – навчального закладу, може
здійснюватися шляхом встановлення одного з варіантів теплових інфрачервоних панелей,
до яких належать:
1. Стінові моделі;
2. Акумуляційні пристрої;
3. Підвіконні теплові панелі;
4. Стельові, виконані в стилі «Амстронг»;
5. Стельові підвішені електричні панелі.
Отже, ІЧ теплові панелі допомагають ефективно обігрівати приміщення за рахунок
тепловипромінювання. Зазначені панелі акумулюють тепло і віддають його поступово
простору, створюючи сприятливий мікроклімат. Термостат, встановлений на пристроях,
дозволяє в точності підтримувати задані параметри і гарантує безпеку експлуатації
описуваних приладів.
Практичний розділ науково-дослідницького проекту
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ
ВСТАНОВЛЕННЯ ІНФРАЧЕРВОНИХ ПАНЕЛЕЙ У
КЗШ № 122
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 122 була збудована у 1986 році
за типовим проектом, має 3 поверхову будівлю і наразі підключена до системи
централізованого опалення та отримує теплоносій, що подається на 215 чавунних
секційних батарей. Загальна протяжність труб системи теплопостачання школи від
розподільного джерела до кінцевого елементу споживання – 1130 метрів погонних.
Площа приміщень, які опалюються, сягає 5506,6 м2
.
Рис. 1. Графічна модель будівлі КЗШ № 122

Найбільш виправданим, на підставі попередньо проведених порівнянь різних
джерел теплопостачання, нами було обрано і відповідно складено програму реконструкції
системи опалення шляхом установки довгохвильових інфрачервоних обігрівачів ТМ
Теплов.
Для створення економної та ефективної системи були проведені масштабні
розрахункові роботи теплової потужності системи для того, щоб автономне опалення
школи змогло впоратися з тепловтратами і перепадами температури в холодну пору року
та забезпечувати при цьому належний температурний режим. Підраховано, що якісне
опалення школи буде здійснюватися завдяки установці наступної кількості інфрачервоних
обігрівачів:
№ Найменування приладу
Загальна площа
опалення, м2
Номінальна
потужність, Вт
Споживча
К-ть одиниць
1
Теплов Б1000
(площа опалення – 10 м2
)
816 1000 300 81
2
Теплов Б1350
)
3960 1350 400 264
3
Теплов П3000
)
1000 3000 1000 32
Усього: 5506 377
За такої системи теплопостачання, найбільш доцільним у зимовий період (грудень-лютий)
є 12-годинний режим опалення, що виключає пікові години, та забезпечує комфортні умови для
навчання. Розрахуємо кількість спожитої електроенергії за кожним найменуванням приладу при
12-годинному режимі опалення.
№ Найменування приладу
Споживча
К-ть
одиниць
Загальна споживча потужність, Вт
1 Теплов Б1000 300 81
24 300/год
291 600/день
2 Теплов Б1350 400 264
105 600/год
1267200/день
3 Теплов П3000 1000 32
3 200/год
38 400/день
Усього: 377
133 124/год
1597488/день
Таким чином, денне споживання електричної енергії на опалення школи становить 1597,5
кВт.
Відповідно до постанови НКРЕКУ від 23 березня 2017 року № 338 тарифи для споживачів
електричної енергії з урахуванням ПДВ 1 квітня 2017 року встановлюються у розмірі 173, 22
копійки або 1,73 гривні за 1 кВт/год.
Отже, витрати на опалення школи за споживчої потужності 1597,5 кВт/день становитимуть
2 763,7 гривень на добу або 82 910,25 на місяць, що на 120 389,75 гривень або 40,8% менше, ніж
витрати на опалення КЗШ № 122 у січні 2017 року.
Звідси, маємо реальну економію, що підтверджує гіпотезу про економічну доцільність
оптимізації системи теплозабезпечення школи системою ІЧ-панелей.
Складемо приблизний кошторис такої модернізації теплосистеми (за цінами березня 2017
року)
№
Найменування товару чи
послуги
Вартість товару чи
послуги, грн.
К-ть одиниць Сума, грн.
1
Придбання та монтаж
Теплов Б1000
2459,00 81 199 260,00
2
Теплов Б1350
2559,00 264 675 576,00
3
Теплов П3000
5399,00 32 172 800,00
4
Демонтаж батареї та підведеної
частини труби
теплопостачання
80,00 215 17 200,00
Усього: 1 064 836,00

Розрахуємо економічну доцільність такої модернізації з урахуванням витрат на
придбання та встановлення ІЧ-панелей.
Із попереднього розрахунку за січень 2017 року, маємо 40,8% економії, що
візьмемо за сталу величину різниці сум оплати послуг за опалення при централізованому
теплопостачанні та автономному.
Фактичні видатки на опалення у 2016 році склали 831 531 гривень.
Використовуючи сталий коефіцієнт економії у розмірі 40,8%, обрахуємо суму річного
заощадження:
Змоделюємо ситуацію, за якої ціни на енергоносії не змінюватимуться упродовж
наступних 5 років, аби обрахувати окупність такої модернізації системи теплопостачання.
Для цього використаємо формулу розрахунку періоду окупності інвестиції:
де, Т – термін окупності; ІС – первісні інвестиції у проект; Р – очікуваний
щорічний прибуток, що планується.
Виходячи із попередніх розрахунків, вирахуємо термін окупності:
Для остаточного підтвердження гіпотези, з урахуванням незмінності цін на
енергоносії (що неможливо в умовах українського паливно-енергетичного ринку та лише
підтверджує важливість переходу на використання електричного опалення), розрахуємо
витрати на опалення та суму реальної економії від встановлення ІЧ-панелей у КЗШ №
122:
№ Рік
Вартість послуг за
опалення без
встановлення ІЧ-
панелей
Вартість послуг за
опалення зі
встановленням ІЧ-
панелей у 1 рік
Економія, грн.
1 2017/18 831 531,00 грн. 1 557 102,35 грн. -725 571,35 грн.
2 2018/19 831 531,00 грн. 492 266,35 грн. +339 264,65 грн.
3 2019/20 831 531,00 грн. 492 266,35 грн. +339 264,65 грн.
4 2020/21 831 531,00 грн. 492 266,35 грн. +339 264,65 грн.
5 2021/22 831 531,00 грн. 492 266,35 грн. +339 264,65 грн.
УСЬОГО: 4 157 655,00 грн. 3 526 167,75грн. +631 487,25 грн.
ВИСНОВКИ
Проблема підвищення рівня енергетичної ефективності не є новою для України.
Енергоефективність та енергозбереження на сьогоднішній день є одними із
найважливіших пріоритетів соціально-економічного розвитку в глобальному,
національному та місцевому вимірах. Ефективна реалізація відповідної політики за цими
напрямками дозволяє, в значному ступені, вирішувати як наявні гострі проблеми
глобального масштабу (обмеженість запасів паливно-енергетичних ресурсів, зростаючий
негативний вплив використання енергії на оточуюче природне середовище і пов’язані з
цим кліматичні зміни), національного масштабу (досягнення відповідного рівня
енергетичної безпеки та енергетичної незалежності, високого рівня
конкурентоспроможності національної економіки тощо), так і проблеми регіонального
розвитку (досягнення високого рівня соціально-економічного розвитку, в тому числі, і за
еколого-соціальними складовими, сталого економічного зростання).

Одним із заходів реалізації такої політики на місцях є оптимізація системи
теплопостачання, в т.ч. – комунальних установ, що перебувають на балансі міста.
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 122, що працює в обласному
дослідженні «Інтегрування випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-
виховний процес», у 2017 році розробила амбітний проект щодо заміщення
централізованого опалення школи розбудовою автономного опалення шляхом
встановлення інфрачервоних панелей.
Економіко-математичні розрахунки показали, що для опалення 5506 метрів
квадратних площі КЗШ № 122 необхідно встановити 377 інфрачервоних панелей, що
разом із демонтажем елементів централізованого опалення та монтажем нових
опалювальних одиниць, оцінюється у майже 1,1 мільйон гривень, поряд із тим забезпечує
високу тепловіддачу, енергоефективність та потрібний температурний режим у закладі.
Крім того, у рамках дослідження було встановлено, що за сталого значення цін на
енергоносії, щорічна економія оплати за теплоносії складе 40,8% або 339 264,65 гривень.
Термін окупності інвестиції на встановлення системи інфрачервоних панелей становить
3,2 роки, а фактична економія у 5-річному періоді становитиме понад 630 тисяч гривень.
Таким чином, зазначений проект є економічно доцільним, реально вирішує
проблему ефективного ресурсовикористання та може бути адаптований під інші навчальні
заклади Кривого Рогу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Соколов Е.Я. Теплофикация и тепловые сети: учебник для вузов. – М.: Издательство МЭИ, 2001. – 472
с.
2. Білоцерківський О.Б. Використання економіко-математичного моделювання для оптимізації систем
теплопостачання // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Соціально-економічний
розвиток країн: досвід та перспективи», 30-31 травня 2014 р. Львів: у 3 ч. – Ч. 2. – Львів: ЛЕФ, 2014. – С.
82-85.
3. Єнін П.М., Швачко Н.А. Теплопостачання (частина І “Теплові мережі та споруди”). Навчальний
посібник. – К.: Кондор, 2007. – 244 с.
4. Білоцерківський О.Б. Аналіз економіко-математичних моделей оптимізаційних задач у теплоенергетиці
та їх удосконалення // Кримський економічний вісник. – Крим: ТОВ «Видавничий дім «Гельветика». –
2014. - №3(10) червень 2014. – С. 6-9.
5. Кукушкин В.И. Малая энергетика: состояние и перспективы развития / В.И. Кукушкин, А.С. Левенко. –
Д.: АРТ-ПРЕСС, 2005. – 100 с.
6. Маляренко В.А., Лисак Л.В. Енергетика, довкілля, енергозбереження: Монографія / Під ред. проф. В.А.
Маляренка. – Х.: Рубікон, 2004. – 368 с.
7. Білоцерківський О.Б., Другова О.С. Проблеми енергозбереження та шляхи їх вирішення в малій
енергетиці України // Матеріали V Міжвузівської науково-практичної конференції студентів, молодих
вчених та спеціалістів (Кривій Ріг, 20 травня 2011 р.). – Вип.5. – Кривій Ріг: Діоніс, 2011. – С. 39-40.
8. Маляренко В.А. Енергозбереження – пріоритетний напрямок розвитку та вдосконалення комунальної
енергетики // Наука і техніка. - № 11(127), 2007. – С. 14-18.
9. Ключі до успішного енергозбереження. Почни з себе! / А.Г. Шапар, М.А. Ємець, П.І. Копач та ін.:
монографія. – Д.: Моноліт, 2008. – 196 с.

Соціальний проект
ШКОЛА МОЄЇ МРІЇ
Автори проекту: Закревська М., Нагорний Ю, учні 10-Б класу
Науковий керівник: Нагорна Ліля Петрівна, вчитель історії Криворізької
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 ім. М.Решетняка
Навчити людину думати не тільки про себе, а й про навколишній світ нелегко,
особливо ця проблема актуальна для підлітків. Охорона і захист природи дозволяє нам
відчути свою значимість, дорослість, свою здатність робити важливі, корисні справи.
Участь в екологічних та соціальних проектах дозволяє реально бачити результати
своєї діяльності, приносити радість оточуючим, створювати прекрасне. Те, чого ми в
шкільні роки навчаємось при проектуванні та втіленні, стає в нагоді в житті.
«Театр починається з гардеробу, а школа зі шкільного двору, бо двір - це обличчя
школи».
Наш пришкільний двір є досить гарним і чистим місцем в мікрорайоні, приходячи
сюди ми відчуваємо себе затишно, відчуваємо красу і гордість за улюблену школу.
Але хочеться, щоб він був більш сучасним і практичним. Тому ми вважаємо, що
обрана тема актуальна в першу чергу для нас. У зв'язку з цим була висунута гіпотеза -
пришкільна територія потребує змін і доопрацювання.
Будь-яке починання, якщо докласти творчі можливості, фантазії і активність
можна завершити успішно. Ми впевнені, що в майбутньому наша школа зустріне нас в
оновленому вигляді, який буде радувати і господарів школи і гостей.
Мета дослідження - організація і проведення заходів з обладнання на території школи
спортивно – ігрового містечка та місць відпочинку.
Завдання:
- Привернути увагу учнів до вирішення актуальних проблем школи;
- Провести соціологічне опитування серед учнів, працівників школи, батьків з виявлення
пропозицій благоустрою шкільного двору;
- Розвивати творчий інтерес до практичної діяльності в області ландшафтного дизайну;
- Формувати активну життєву позицію, дбайливе ставлення до природи рідного краю і
відповідальність за її збереження.
- Сприяти моральному, естетичному і трудовому вихованню.
Участь у проекті дозволить:
• вивчити необхідну інформацію і познайомитися з елементами ландшафтного дизайну
через різні види діяльності (екскурсії, відео-фотозйомки, Інтернет, конкурси, практичні
роботи).
• виховувати любов до малої батьківщини через взаємодію учасників проекту з
оточуючим світом;
• розвивати комунікативність, толерантність через спільну діяльність;

Предмет дослідження – шкільний двір.
Об'єкт розгляду – спортивно – ігровий майданчик, лавки.
При роботі над проектом нами були застосовані такі методи:
- Робота з літературою;
- Робота з інтернет - ресурсами;
- Пошуковий метод;
- Діагностичний метод.
Строки реалізації: лютий - серпень 2017 рік.
Виявивши актуальність цієї проблеми для школи, поставивши цілі і завдання,
які треба буде розв'язати в ході проекту, ми вирішили на практиці реалізувати свої плани.
Намітили для себе програму дії.
Етапи реалізації проекту:
I. Проектувально - підготовчий етап – строки виконання лютий -березень 2017 р.
На даному етапі формується робоча група, яка складається з учнів 10 Б класу.
Координатор групи – Нагорна Лілія Петрівна. Перед тим як приступити до основної
частини групою були досліджені різні види джерел необхідних для розробки і реалізації
проекту. Мотивація учнів на освоєння нових видів діяльності. Сормовано банк інформації
з благоустрою шкільного двору, а також проведено соціологічне опитування учнів та
працівників школи.
На основі запропонованих ідей і відбувалась розробка колективного проекту: «Шкільне
подвір'я моєї мрії», складання плану реорганізації шкільного двору.
II. Практичний етап – строки виконання березень – серпень 2017 року.
План реалізації на березень.
Ініціативною групою проведено соціологічне опитування серед учнів, вчителів та батьків.
Було опитано 356 учнів 3 - 11 класів; 38 вчителів; 187 батьків – всього – 581 чоловік.

Вони відповіли на наступні питання так.
На перше питання
Чого не вистачає на шкільному подвір'ї?
18% відповіли – подвір’я гарне і нічого більше не потребує.
41% відмітили відсутність обладнаного ігрового майданчика.
36% приділили увагу місцям відпочинку.
5% відповідь – не знаю.
На друге питання
Чи потрібні лавки біля школи?
96% відповіли – так.
4% дали відповідь – ні.
Третє питання
Що важливіше для школи: дитячий чи спортивний майданчик?
54% відповіли спортивний майданчик.
42% - дитячий майданчик.
4 % - все рівно.

Крім анонімного анкетування було взято відеоінтерв’ю.
Таким чином, отримавши підтвердження важливості нашого проекту ми приступили до
його реалізації. Перш за все було створено план – схему розміщення лавок та спортивно –
ігрового майданчика на території школи.
Визначено прогнозовані результати та їх соціальну значимість.
1. Організація соціально-значущої громадської діяльності школярів;
2. Комплексний підхід до виховання патріотизму, екологічної культури, трудового
виховання;
3. Створення умов для можливої організації процесу спільного проведення часу, що
сприяє духовному зближенню дітей і дорослих, народженню спільних інтересів і
захоплень;
4. Залучення до здорового способу життя як важливої складової екологічної культури;
5. Створення гуманістично розвиненого середовища життєдіяльності учнів, надання їм
додаткових можливостей для саморозвитку, самоствердження, самовираження;
Шкільний двір, що виконує наступні функції повинен бути:
- Зеленим "буфером" для школи від найближчих антропогенних об'єктів.
- Привабливим, природно-гармонійним, оригінальним місцем відпочинку учнів у
позаурочний час.
Школа знаходиться в екологічно небезпечній зоні – поряд металургійний завод і
центральна дорога, а тому на території школи багато зелених насаджень, які поглинають
шум і очищають повітря.

На території мікрорайону мало місць для відпочинку, тому шкільне подвір’я є
привабливим місцем не тільки для учнів, а й для місцевих жителів. А тому зони
відпочинку та спортивно – ігровий майданчик тут просто необхідні.
Територію, за проектом, ми розділили на 3 зони.
«Центральна зона»
«Ділова зона»
«Спортивно – ігровий майданчик»
Зони відпочинку та спортивно – ігровий комплекс розміщені в зонах найбільшого
комфорту.
Ми пропонуємо кілька варіантів як лавок так і спортивно – ігрового обладнання.

План реалізації на квітень – червень.
 Підготовка необхідних матеріалів.
 Виготовлення лавок на уроках технології.
 Підготовка території для майданчика.
 Пошук спонсорів.
Для реалізації нашого дизайн проекту ми підготували кошторис по мінімальним
витратам.
№пп Назва товару Ціна
1 Дошки для лавочок. 20x75мм. 2,8м. – 70 шт. 350 грн.
2 Устаткування для дитячого майданчика. 117.000 грн.
3 Покриття для дитячого майданчика. 89.000 грн.
4 Огородження 62.000 грн.
Всього: 271.385 грн
Реалізація проекту:
 Адміністрація школи, ознайомившись з проектом реалізувала перший пункт плану
– це місця відпочинку. Було встановлено лавки на території школи по плану
проекта.
 Для реалізації другої, більш затратнішої частини плану, ведуться пошуки
спонсорів.
Висновок.
Всі прекрасно усвідомлюють важливість питання запропонованих змін пришкільної
території. Тож маємо надію, що наш проект буде вдало реалізовано. Територія школи
стане ще гарнішою, з’явиться спортивно – ігрове місце для школярів.
Використані джерела.
1. Ландшафтна архітектура. (Електронний ресурс) – Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/
2. Ландшафтна архітектура і зелене будівництво. (Електронний ресурс) – Режим доступу:
http://landscape.totalarch.com/
3. Ландшафтний дизайн – вибираємо свій стиль. (Електронний ресурс) – Режим доступу:
http://www.cre8tivez.org/
4. Метод проектів у шкільній практиці. (Електронний ресурс) – Режим доступу: http://obdarovanist.at.ua/
5. Поняття про проект. Соціальне проектування. (Електронний ресурс) – Режим доступу: www.kspu.edu/.
6. Сад, ландшафтний дизайн. (Електронний ресурс) – Режим доступу: http://sad.ukrbio.com/
7.Що таке ландшафтний дизайн? (Електронний ресурс) – Режим доступу: http://land.web-3.ru/landscaping/
8.Як написати соціальний проект? (Електронний ресурс) – Режим доступу:
http://lef.org.ua/wp-content/uploads/

Соціальний проект
БІЛА РОМАШКА
Автори проекту: Кушпетюк Є. О., 15, 9 клас; Поддуєва А. В., 9 клас;
Постнікова Т. Є., 9 клас.
Науковий керівник: Терещенко Н. Д., заступник директора школи з НР;
Копин С. С., вчитель географії Комунальний заклад освіти «Криворізька загальноосвітня
санаторна школа-інтернат №8 І-ІІ ступенів»
Комунальний заклад освіти «Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат
№8 І-ІІ ступенів» Дніпропетровської обласної ради» в рамках міського конкурсу
учнівських науково-дослідницьких проектів представляє проект «Біла ромашка» в
номінації «Проект соціального спрямування».
Авторами проекту стали Кушпетюк Євгеній Олександрович, Поддуєва Анна
Володимирівна та Постнікова Тетяна Євгенівна, учні 9-Б класу закладу.
Керівники проекту – Терещенко Наталія Дмитрівна, заступник директора школи з
НР та Копин Світлана Сергіївна, вчитель географії.
Мета та завдання проекту «Біла ромашка»:
масове інформування учнів освітніх закладів міста, батьківської громадськості,
педагогів та медичних працівників з проблеми профілактики туберкульозу в
умовах епідеміологічної ситуації у країні;
формування активної життєвої позиції, свідомого ставлення до збереження
власного здоров’я та формування ціннісних орієнтацій;
розвиток ініціативи, відповідальності за власне життя;
згуртування учасників освітнього процесу «учні – педагоги – батьки» у співпраці
з питань пропагування здорового способу життя.
Тривалість проекту – один місяць (березень кожного року в рамках проведення
загальношкільних акцій до Всесвітнього Дня боротьби з туберкульозом).
Кількість та категорія учасників проекту - 437 осіб (учні 1-9 класів закладу, їх
батьки, вчителі та вихователі, медичні працівники закладу; учні ОКЗО «Криворізька
загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 7 І-ІІ ступенів» та Криворізької
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №55 Криворізької міської ради Дніпропетровської
області.
Актуальність теми та матеріали дослідження в рамках проекту.
Комунальний заклад освіти «Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат
№8 І-ІІ ступенів» Дніпропетровської обласної ради» – спеціалізований навчальний заклад
санаторного типу, до якого діти направляються лікарями тубдиспансерів та лікарями-
фтизіатрами лікарень Дніпропетровської області.
Оздоровчий курс протягом навчального року проходять вихованці з клінічно
вилікуваними формами туберкульозу, діти з осередку туберкульозної інфекції та
супутніми захворюваннями. Саме тому пріоритетну увагу в закладі надається створенню
належних умов для своєчасного якісного оздоровлення, реабілітації та навчанню дітей з

малими та затихаючими формами туберкульозу, іншими супутніми захворюваннями.
Великого значення приділяється удосконаленню системі соціального захисту дітей-сиріт
та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, наданням всім
вихованцям закладу якісної освіти на рівні державних стандартів.
Одним з найбільш поширених інфекційних захворювань у світі на сьогоднішній
момент є туберкульоз. Він викликається мікобактеріями, зокрема паличкою Коха або
Mycobacterium tuberculosis. Саме цей німецький мікробіолог виявив бацилу, яка викликає
туберкульоз. За свої дослідження в цій сфері він отримав Нобелівську премію у 1905 році.
Багато хто вважає, що широке розповсюдження туберкульозу зараз можливо тільки
в країнах, що розвиваються, а в найбільш цивілізованих державах він вже майже
переможений. Насправді, будь-яке падіння рівня життя і зниження уваги до
протиепідемічним заходам веде до сплеску захворюваності та зростання смертності від
цієї недуги. Так сталося, наприклад, в Україні, де туберкульоз настільки поширився, що в
1995 році ВООЗ була змушена визнати цю країну зоною епідемії.
Найчастіше туберкульоз вражає легені, рідко - інші органи. Це може бути шлунково-
кишковий тракт, сечостатева система, молочні залози, жіночі статеві органи, очі, шкіра,
лімфатичні вузли, кістки. Спосіб передачі цього захворювання - повітряно-крапельний.
При інфікуванні туберкульоз може протікати приховано, в безсимптомній формі.
Симптомами при активній формі туберкульозу є: кашель з мокротою, який
продовжується тривалий час, більше трьох тижнів; кровохаркання; незначно підвищена
температура, яка тримається протягом довгого періоду часу, іноді висока температура і
нічна пітливість; зниження ваги і втрата апетиту; швидка стомлюваність.
Навіть якщо у людини всього лише один з симптомів, це серйозний привід
звернутися до лікаря за медичною допомогою.
Діагностувати туберкульоз можна за допомогою флюорографії та рентгенографії,
також потрібно здати біологічний матеріал для мікробіологічного дослідження і зробити
туберкулінову пробу (реакція Манту). Лікування цього захворювання тривале (6-8
місяців), при цьому потрібно правильно підібрати курс лікування і дози препаратів і
пройти цей курс лікування повністю, адже неправильне лікування може призвести до
того, що туберкульоз прийме стійку до ліків форму.
Лікування туберкульозу: успіхи і проблеми
Приблизно один з десяти випадків захворювання представлений позалегеневими
формами туберкульозу. Мікобактерія може вразити будь-який орган людського тіла, крім
волосся і нігтів. Найчастіше вона вибирає нирки, маскуючись під традиційні ниркові
хвороби, наприклад, пієлонефрит. За статистикою, кожне четверте безпліддя пов'язане з
ураженням мікобактерією статевої сфери. Нерідко вони завдають удару по суглобах,
хребту. Фтизіатри-офтальмологи вважають, що половина осліплих з нез'ясованої причини
втратили зір через туберкульоз очей.
Позалегеневими формами туберкульозу часто заражаються через продукти
харчування, особливо через молоко хворих корів чи кіз. Так що неодмінно необхідно
кип'ятити парне молоко і мате на увазі, що в сирі і маслі мікобактерія також почувається
чудово.
Традиційне джерело зараження туберкульозом також м'ясо хворих корів, овець,
курей. Сьогодні відомо близько п'ятдесяти домашніх і диких тварин, двадцять п'ять видів
птахів, від яких можна підхопити туберкульоз. М'ясо, куплене з рук, необхідно ретельно
проварювати або прожарювати.
Як і для багатьох інших захворювань, для туберкульозу успіх лікування залежить від
своєчасної діагностики, а це далеко не завжди просто. На початку хвороби наявність в
організмі збудника може проявитися у вигляді позитивної реакції на пробу Манту. На
жаль, це можливо і при відсутності туберкульозного процесу, і, навпаки, в деяких

випадках у хворих спостерігається негативна реакція. Найбільш інформативні методи
діагностики (флюорографія, рентген легенів, дослідження мокроти) дають достовірні
результати лише на більш пізніх стадіях. Позалегеневі форми туберкульозу діагностувати
ще важче. Це часто призводить до того, що адекватне лікування починають із
запізненням.
У квартирі, де жив хворий на туберкульоз, особливо, якщо він не дотримувався
гігієнічних вимог, збудник захворювання може зберігатися довго. Але з ним можна
впоратися. Дієвий спосіб обробити приміщення - бажано до і після ремонту -
дезинфікуючим засобом, наприклад, розчином хлораміну. Можна це зробити самим, а
можна запросити фахівців районної санепідемстанції. Добре, якщо ця квартира на
сонячній стороні. Сонячне світло згубне для мікобактерій.
Нажаль, не оминає ця хвороба і дітей. Їм для відновлення працездатності дуже
важливо отримувати посилену реабілітацію та якісне харчування. Раціон повинен містити
достатню кількість тваринного білка, вітамінів і мікроелементів. Після основного курсу
терапії хворим на туберкульоз показано тривале санаторно-курортне лікування. Для дітей
шкільного віку таким санаторним закладом і стала наша школа, яка є єдиною на
території Дніпропетровської області. А значить – саме нам створювати, реалізовувати та
закликати до участі інших в рамках проектів, один із яких ми сьогодні і презентуємо –
«Біла ромашка», головна мета якого – допомога громадянам країни у боротьбі з цією
страшною хворобою.
Важливість профілактики туберкульозу
Головним профілактичним заходом проти туберкульозу є щеплення вакциною БЦЖ.
Її проводять новонародженим у віці 3-7 днів, а потім (при відсутності протипоказань)
дітям 7 і 14 років. Однак у цієї процедури може бути і негативний ефект. Деякі фахівці
вважають, що саме повсюдне поширення щеплення БЦЖ призвело до виникнення
різновидів мікобактерій, стійких до ліків. Не можна не відзначити і той факт, що
захворюють на туберкульоз і прищеплені люди, тобто така профілактика не створює
надійної імунного захисту від недуги.
Туберкульоз відноситься до тих захворювань, розповсюдження яких пов'язане з
соціальними чинниками. Тому дуже важливо, щоб держава приймала активну участь у
боротьбі з недугою. У 90-х роках минулого століття контроль влади за роботою
протиепідемічних служб ослаб. У поєднанні зі збільшенням кількості соціально
неблагополучних мігрантів з сусідніх країн це дало відчутний сплеск захворюваності на
туберкульоз та зростання смертності. Зараз ситуація дещо покращилася, але ця недуга в
нашій країні аж ніяк не переможена.
Для профілактики туберкульозу дуже важливий показник – зростання добробуту
всієї держави і кожного з її громадян. Крім того, необхідно змалку виховувати культуру
дотримання заходів особистої безпеки. У це поняття входить слідування санітарно-
гігієнічним нормам, звичка до правильного харчування та здорового способу життя, а
також уважне ставлення до власного здоров'я. Якщо кожен з нас буде регулярно
проходити діагностику (хоча б робити флюорографію), вчасно звертатися з нездужанням
до лікаря і виконувати його призначення, ризик поширення таких захворювань, як
туберкульоз, істотно зменшиться.
Всесвітній день боротьби з туберкульозом (World Tuberculosis Day) відзначається
за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щорічно 24 березня - в день,
коли в 1882 році німецький мікробіолог Роберт Кох (Robert Koch) оголосив про зроблене
ним відкриття збудника туберкульозу.
Цей День був заснований в 1982 році за рішенням ВООЗ і Міжнародного союзу
боротьби з туберкульозом і легеневими захворюваннями (International Union Against
Tuberculosis and Lung Disease - IUATLD) і приурочений до 100-річчя від дня відкриття

збудника туберкульозу - палички Коха. У 1993 році Всесвітньою організацією охорони
здоров'я туберкульоз був оголошений національним лихом, а день 24 березня - Всесвітнім
днем боротьби з туберкульозом. З 1998 року він отримав офіційну підтримку ООН.
Символ Дня боротьби з туберкульозом – біла ромашка, як символ здорового
дихання. Хоча офіційно дата була затверджена в 1982 році, але проведення
протитуберкульозних заходів почалося в світі ще в кінці 19 - початку 20 століть і
ґрунтувалося на благодійну діяльність.
Вважається, що саме тоді й народилася ідея Дня Білої квітки, коли в Женеві вперше
на вулиці вийшли молоді люди і дівчата зі щитами, посипаними квітами білої ромашки.
Вони збирали пожертви для лікування хворих на туберкульоз. Потім дані акції стали
проходити і в інших європейських країнах, а продаж ромашок привертала увагу населення
і приносила протитуберкульозним організаціям дохід.
Так, в Данії та Норвегії право продажу квітки було монополією
протитуберкульозних товариств.
До Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом також прийнято проводити різні
благодійні заходи. Завдяки проведеній в нашій країні протитуберкульозної роботи в
останні роки вдалося знизити ріст захворюваності і смертності населення від
туберкульозу.
І все ж показники продовжують залишатися на високому рівні, відзначається
зростання поширення туберкульозу з множинною лікарською стійкістю і туберкульозу,
поєднаного з ВІЛ-інфекцією. Тому робота в даному напрямку ведеться постійно.
Ще в 1993 році ВООЗ офіційно рекомендувала стратегію DOTS (Directly Observed
Treatment, Short-course) – безпосередньо контрольоване (що спостерігається) лікування
короткими курсами хіміотерапії - як нову стратегію боротьби з туберкульозом.
Основними принципами DOTS є: політична підтримка; діагностика через мікроскопію;
надійна поставка ліків; контроль за лікуванням; регулярна оцінка результатів.
DOTS – це стратегія проти епідемії туберкульозу, так як вона дозволяє виявляти і
виліковувати хворих, найбільш небезпечних для оточуючих. Можливе лікування 92-95%
хворих на туберкульоз. Впровадження DOTS - це порятунок безлічі людей від смерті,
хвороби і страждань, обумовлених туберкульозом. Принципи стратегії DOTS універсальні
для будь-якої країни.
В даний час ця стратегія успішно впроваджується більш ніж в 180 країнах світу, і
завдяки їй 22 мільйони людських життів було врятовано.
Туберкульоз виліковний, і робота в цьому напрямі ведеться постійно, але, на думку
ВООЗ, в даний час додається недостатньо зусиль для виявлення, лікування та вилікування
кожного пацієнта.
З 9 мільйонів чоловік, які щорічно захворюють на туберкульоз, 3 мільйони хворих не
проходять лікування. Тому метою проведення Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом
є, перш за все, підвищення обізнаності населення планети про глобальну епідемію цієї
хвороби і зусиллях по її ліквідації, про методи профілактики і боротьби з нею.
На логотипі Криворізької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату №8 є
зображення ромашки – символу боротьби з туберкульозом.
Традиційно кожної весни, у березні місяці проводиться загальношкільна акція до
Всесвітнього Дня боротьби з туберкульозом.
У цьому році – це соціальний проект «Біла ромашка»,
мета якого – масове інформування учнів освітніх закладів міста, батьківської
громадськості, педагогів та медичних працівників з проблеми профілактики туберкульозу
в умовах епідеміологічної ситуації у країні. Саме тому актуальним стало формування
активної життєвої позиції, свідомого ставлення до збереження власного здоров’я та
формування ціннісних орієнтацій; відповідальності за власне життя; згуртування

учасників освітнього процесу «учні – педагоги – батьки» у співпраці з питань
пропагування здорового способу життя.
Загальна кількість учасників, які були залучені та взяли участь у проекті «Біла
ромашка» - 437 осіб.
Так, в рамках соціального проекту «Біла ромашка» 23 березня 2017 року відбувся
Учнівський інформаційний форум серед учнів 5-9 класів закладу з запрошенням до
спільного заходу учнів Криворізької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату № 7
та Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №55.
Під час інформаційного форуму учні мали можливість закріпити свої знання про
вплив способу життя на здоров’я, небезпеку шкідливих звичок та методи профілактики
туберкульозу.
Цікавими формами роботи учнівського форуму стали перегляд відеороликів, їх
обговорення та інформаційна вікторина. Правильні відповіді на питання надали учням
впевненості у своїх знаннях з питань пріоритету здорового способу життя.
Представляємо увазі журі міського конкурсу учнівських науково-дослідницьких
проектів «Щаслива планета» матеріали даної акції.
Учнівський інформаційний форум
до Всесвітнього Дня боротьби з туберкульозом,
дата проведення – 22.03.2017р.,
учасники - учні 5-9 класів закладу з запрошенням до спільного заходу учнів
Криворізької загальноосвітньої санаторної школи-інтернату № 7 та Криворізької
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №55.
Тренер та керівник проекту – Терещенко Н.Д..
Слово тренера: Доброго дня, діти.
Сьогодні ми зустрілися з вами для того, щоб поговорити про дуже небезпечне
захворювання – туберкульоз.
Ми з вами повинні розібратися, що це за хвороба, якими шляхами вона передається і
як від неї можна вберегтися.
Перегляд відеоролика (Подано у Додатку з відеоматеріалами).
Свою розповідь про туберкульоз я розпочну зі статистичних даних:
щороку в світі захворює на туберкульоз 10 млн. чоловік, 3 млн. помирають, з
них 8 тис. - щоденно.
одна третина населення нашої планети є носіями туберкульозної палички.
в Україні щодня реєструють близько 100 нових випадків захворювання на
туберкульоз, близько 30 хворих – помирають.
Туберкульоз – одна з найпоширеніших і найдавніших хвороб. Слово латинського
походження. Слово tuberkullum «гулька», «горбик» - інфекційне захворювання легень,
кісток, інших органів, збудником яких є бактерія, або так звана паличка Коха. На
уражених тканинах з’являються горбики. Інша назва хвороби – сухоти. Збудник
туберкульозу було відкрито у 1882 році. Це зробив німецький дослідник Кох. Ці бактерії
дуже стійкі. При температурі 100 градусів вони зберігають життєздатність до 5 хвилин, у
навколишньому середовищі до 12 місяців. Знищити бактерії можна лише з допомогою
хлору або ультрафіолетових променів.
Цікава інформація:
У Єгипті була знайдена мумія людини з враженими туберкульозом внутрішніми
органами, вік якої понад 2000 років. Але коли виділена з тканин мумії мікобактерія була

поселена в спеціальне середовище, вона почала інтенсивно розмножуватись! І це через
2000 років!
У темному місці збудник туберкульозу може зберігатись 2—3 роки!
Декілька місяців мікобактерії живуть на сторінках книг та паперових грошах.
У воді мікобактерії живуть до 150 днів.
Навіть, якщо мікобактерія висохла, вона може викликати хворобу через 1,5—2 роки.
Про куріння чиїхось недопалених цигарок, поцілунки, переповнений міський транспорт,
вживання сирого неперевіреного молока, м'яса годі вже й говорити!
Профілактика туберкульозу ґрунтується на ранньому виявленні людей,
інфікованих туберкульозною паличкою, та їх лікуванні. Виділяють медичну, санітарну та
соціальну профілактики.
Медична профілактика спрямована на створення специфічного імунітету у дітей
через вакцинацію.
Санітарна профілактика пов’язана зі своєчасним виявленням хворих на туберкульоз,
їх ізоляцією, дотриманням правил дезінфекції, ефективним лікуванням.
Соціальна профілактика полягає в дотримуванні прав людини, хворої на
туберкульоз, і убезпеченні здоров’я людей, що оточують хворого.
Вікторина для учасників учнівського інформаційного форуму:
Найпоширеніші міфи про туберкульоз (їх спростування чи підтвердження).
Подякою за кожну правильну та обґрунтовану відповідь стало солодке яблучко.
1. «Туберкульоз - хвороба жебраків і бездомних». Це і так, і не так. Зрозуміло,
для людей, які погано харчуються, живуть в антисанітарних умовах і ведуть
асоціальний спосіб життя, можливість заразитися дуже висока. Але з цього не
випливає, що кожен з них захворіє або стане носієм мікобактерій. З іншого боку,
успішна людина, багато і важко працює, схильний до стресів і часто буває в
громадських місцях, теж не може бути гарантовано ні від інфікування, ні від
розвитку недуги, оскільки його імунна система зовсім не обов'язково знаходиться
в ідеальному стані;
2. «Кожна людина, в організм якого потрапила бацила Коха, захворює». Це не
вірно. Патологічний процес розвивається у 5-7 осіб з 100 носіїв;
3. «Усі хворі туберкульозом заразні». Затвердження не тільки несправедливе, але
й досить жорстоке. Насправді, гострозаразними є тільки люди, які страждають
відкритою формою легеневого туберкульозу. Але навіть при постійному
близькому сусідстві з таким хворим для людини з високим імунним статусом є
ймовірність залишитися здоровим;
4. «Туберкульоз - виключно легеневе захворювання». У 95% випадків бацила
Коха вражає саме органи дихання. Однак існують і позалегеневі форми недуги. У
цих випадках страждають сечостатева система, органи ШКТ, суглоби і кістки,
лімфатичні вузли, очі, шкіра або ЦНС (туберкульозний менінгіт);
5. «Туберкульоз невиліковний». У певному сенсі це дійсно так. Незважаючи на
те, що сьогодні у близько 40% людей, які страждають цим захворюванням, в
результаті лікування повністю відновлюється працездатність, смертність від
туберкульозу все ще висока. Крім того, навіть вилікувати пацієнта протягом
декількох років повинні спостерігатися у фтизіатра, так як видалити з організму
всі бацили Коха неможливо, і ймовірність рецидиву хвороби не виключена.
6. «Туберкульоз - зникаюча хвороба». Туберкульоз був зникаючим
захворюванням в 1960-80-х роках. Однак зараз знову спостерігається його
сплеск. Починаючи з 1990 року в Україні число хворих з туберкульозом
збільшилася в 2,58 рази, а число померлих від цієї хвороби - в 2,47 рази. Фахівці

порівнюють ці показники з післявоєнної ситуацією кінця 1940 -х. Якщо ж
говорити про ситуацію в світі, то за останніми даними ВООЗ сьогодні
більше двох мільярдів чоловік (це одна третина всього населення земної
кулі!) Інфіковано мікобактеріями туберкульозу. Причому кожен десятий
інфікований захворює.
7. «Туберкульоз - хвороба країн, що розвиваються». Можна сказати і так. Існує
«чорний» список держав з украй несприятливою обстановкою з туберкульозу. У
нього входять: Пакистан, Індія, Бангладеш, Таїланд, Індонезія, Філіппіни, Китай,
Бразилія, Мексика, Ефіопія, Заїр, ПАР і ... Україна. Сьогодні в нашій країні
смертність від туберкульозу за рік становить 18 осіб на 100 тисяч жителів,а
помирає від туберкульозу щорічно близько 25 000 чоловік. У Європі смертність
від туберкульозу приблизно в три рази менше.
8. «Заразитися туберкульозом складно». Туберкульоз заразний і небезпечний.
Він передається повітряно-крапельним шляхом. Ніхто не гарантований від
«зустрічі» з ним - в магазині і громадському транспорті. Крім того, рознощиками
туберкульозу можуть бути навколишні нас комахи: мухи і таргани. Ще
зараження можливо при поцілунку, «докурюванні» чужої сигарети і навіть через
книги. Останнє пояснити досить просто - бацили туберкульозу украй стійкі до
холоду, тепла, вологи і світла. Наприклад, у вуличному пилу вони зберігаються
протягом трьох місяців,і рівно стільки ж можуть залишатися живими на
сторінках книг. Туберкульоз, на відміну від інших інфекцій часто має
прихований, хронічний перебіг, що багаторазово підвищує ймовірність її
поширення. Слабкість, пітливість, підвищення температури тіла в межах 37-37,5
° С,зниження працездатності й апетиту - такі симптоми легко приписати
банальну застуду. А при сучасному ритмі життя і роботи мало хто з хворих
взагалі звертається до лікаря з подібними скаргами. Вважається, що за рік один
хворий на відкриту форму туберкульозу заражає в середньому 10-15 чоловік.
9. «Туберкульоз можна легко перемогти сучасними ліками». На жаль, через те,
що бацили туберкульозу виробляють стійкість до протитуберкульозних
препаратів, хвороба все частіше протікає у важкій формі і все важче піддається
лікуванню. Щоб запобігти розвитку стійкості, лікарі зазвичай призначають три,
чотири і більше хіміопрепарата. Однак цього недостатньо. Правильно призначена
хіміотерапія впливає тільки на збудника інфекції, але не усуває всіх змін, які
відбулися в організмі в результаті хвороби, а значить, не може забезпечити
повноцінного одужання. Треба чітко розуміти, що ефективність лікування
туберкульозу безпосередньо залежить від стану імунної системи. Тому так
важливо включати в комплексне лікування ліки, що підтримують імунітет
(імунотропних препарати). Саме вони допоможуть стимулювати захисні сили
організму і привести в норму імунну систему хворого людини. В України
створено цілий ряд унікальних імуномодуляторів нового покоління,здатних
переламати перебіг туберкульозного процесу навіть у найважчих випадках.
Шановні учасники форуму, чи є у вас інформація про відомі міфи, про які ми
сьогодні не згадували, щоб ми обговорили і отримали відповіді на всі свої запитання з
тематики сьогоднішньої нашої зустрічі?
Учасники разом із тренером обговорюють відомі їм міфи для підтвердження чи
спростування за темою зустрічі.
Підведення підсумків. Побажання здоров’я всім учасникам заходу.
Фотозвіт проведення учнівського інформаційного форуму подано у додатку з
фотоматеріалами проекту «Біла ромашка».

Наступного дня, 23.03.2017 року, у закладі пройшла флешмоб-акція «Збережи своє
життя», учасниками якої стали учні 9-Б класу, керівник проекту Копин С.С., батьки
вихованців, педагоги та медичні працівники закладу.
Представляємо увазі журі міського конкурсу учнівських науково-дослідницьких
проектів «Щаслива планета» матеріали даної акції.
Акція «Біла квітка життя»
до Всесвітнього Дня боротьби з туберкульозом
Слово керівнику проекту:
Була гарна весняна традиція – проведення «Дня Білої квітки». Вона стала
прообразом традиції щорічного Всесвітнього Дня боротьби з туберкульозом, який почав
свою діяльність на території нашої країни ще у 1911 році.
Квітка білої ромашки дала назву акції і з цієї ж мети з’явилася і на логотипі нашої
школи як символ здорового дихання та боротьби з туберкульозом.
Автори проекту знайомлять учасників із історією Дня Білої ромашки та головної
метою цього заходу – людської доброти та любові до ближнього. Адже тим, хто
допомагав, продаючи квіти, була гарна можливість проявити свої найкращі людські
якості, а у хворих з’являлася надія на одужання.
Всесвітній День боротьби з туберкульозом був затверджений для того, щоб нагадати
суспільству про цю проблему та закликати населення до збереження власного здоров’я.
Нажаль, згідно прогнозів ВООЗ, у найближчі 10 років туберкульоз залишиться
однією із десяти провідною причиною захворюваності та смертності в світі.
Шокуючі цифри статистики по Україні та Дніпропетровській області:
У 2015 році в області захворіло на туберкульоз 2566 осіб, показник захворюваності –
78,4%, а середній по країні – 55,9%.
Сьогодні в нашій країні смертність від туберкульозу за рік становить 18 осіб на 100
тисяч жителів, а помирає від туберкульозу щорічно близько 25 000 чоловік. У Європі
смертність від туберкульозу приблизно в три рази менше.
Якщо ж говорити про ситуацію в світі, то за останніми даними ВООЗ сьогодні
більше двох мільярдів чоловік (це одна третина всього населення земної кулі!) Інфіковано
мікобактеріями туберкульозу.
Мета нашої акції – проінформувати якомога більше людей з проблемою
туберкульозу, довести до їх свідомості необхідність бережливого відношення до власного
здоров’я, а також надання допомоги хворим на туберкульоз на шляху до їх одужання та
успішної соціалізації.
В рамках акції загальношкільного проекту «Біла ромашка» учні закладу виготовили
власними руками пелюстки, які потім з’єднали у білі ромашки. На цих пелюстках діти
написали своє ім’я на власні цінності, чим варто дорожити та заради чого варто жити!
Серед побажань дітей, заради чого варто жити, є такі слова:
любові до своєї України, Мілана, 6 років;
моєї сім’ї, Оля, 6 років;
сонця над нами, Анлегіна, 7 років;
мрії стати балериною, Марго, 6 років;
дня свого народження, Каріна, 7 років;
смачненької піци, Діма, 6 років;
мрії працювати вчителем, Микита, 10 років;
доброти один до одного, Тетяна, 10 років;
щоб вирости і стати президентом України, Софія, 8 років;
стати дорослим і побачити щасливими своїх дітей і онуків.

І ще багато і багато гарних слів, адже загальна кількість виготовлених білих
ромашок протягом акції – 147.
Батьки-учасники флешмобу отримали буклети з питань профілактики туберкульозу
та можливість ознайомитись із дитячими роботами – ромашками, виготовленими з нагоди
участі всіх учнів 1-9 класів закладу в даній акції.
Завершився тиждень в рамках соціального проекту «Біла ромашка»
проведенням загальношкільної тематичної лінійки «Здоровим буду», переглядом
відеофільмів, цікавим концертом маленьких талантів. І обов’язково учні заспівали гімн
школи, в якому йдеться про цінність здоров’я та вміння його берегти.
Про активну участь колективу закладу у підготовці і проведенні заходів до
Всесвітнього Дня боротьби з туберкульозом в рамках проекту «Біла ромашка» було
висвітлено у новинах міського телевізійного каналу «1 городской» 24-25 березня 2017
року та на сайті Виконкому Тернівської районної у місті ради.
Висновки, доцільність та можливість використання проекту
Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат №8 І-ІІ ступенів працює в
режимі експериментального освітнього закладу всеукраїнського рівня по створенню
здоров’язбережувального освітнього простору для розвитку соціально активної
особистості та за обласною програмою випереджаючої освіти для сталого розвитку.
Практична значимість проекту соціального спрямування під назвою «Біла
ромашка» полягає в можливості залучення до активної громадської діяльності широкого
кола учнів освітніх закладів міста, педагогічних та медичних працівників, накопичення
досвіду використання ефективних педагогічних моделей взаємодії з питань участі у
вирішенні проблеми епідеміологічної ситуації з туберкульозу в Україні шляхом розгляду
питання та знаходження шляхів вирішення на базі установ освіти міста та області.
Проект «Біла ромашка» ставив за основну мету викликати в учнів і громадськості
інтерес до даної теми шляхом цікавих форм і прийомів роботи в рамках проекту. Зв’язок з
історією та сучасним проблемами хвороби та шокуючої статистики епідеміологічного
стану у країні допоможуть зрозуміти всю глобальність даної проблеми. Велика
пізнавальна насиченість проекту сприятиме підвищенню рівня валеологічної культури
молоді у питаннях:
базової інформації про туберкульоз;
шляхів зараження туберкульозом і умов, що сприяють розвитку цього
захворювання;
формування життєвих навичок з питань дотримання правил особистої гігієни
та формування правильних та безпечних моделей здоров’язбережувальної
поведінки;
профілактики шкідливих та згубних звичок;
розвитку культури здоров’я на засадах пріоритету здорового способу життя;
виховання ціннісного ставлення до власного здоров’я.
Результати проекту соціального спрямування «Біла ромашка»:
розуміння учасниками акцій небезпеки й підступності туберкульозу;
підвищення рівня валеологічної культури школярів;
виховання навиків дотримання особистої гігієни;
підвищення пріоритетів здорового способу життя;
підвищення мотивації до здорового способу життя;
підвищення компетенції й зацікавленості в збереженні та зміцненні власного
здоров’я.
Можливість та доцільність подальшого життя проекту «Біла ромашка»: це вже
гарна традиція щорічної участі колективу учнів, педагогів, медичних працівників та
батьків вихованців комунального закладу освіти «Криворізька загальноосвітня санаторна

школа-інтернат №8 І-ІІ ступенів» Дніпропетровської обласної ради» із залученням до
спільних заходів учнів і педагогів інших освітніх закладів міста в рамках підготовки до
Всесвітнього Дня боротьби з туберкульозом.
Результатами ефективної діяльності та величезного виховного значення даної акції
для формування здоров’язбережувального освітнього простору та з метою розвитку
здорової та соціально активної особистості ми із задоволенням ділимося і зараз – в рамках
міського конкурсу учнівських науково-дослідницьких проектів «Щаслива планета».
Побажаємо учасникам проекту «Біла ромашка» і всім, хто бажає приєднатися до
таких заходів – берегти та укріплювати власне здоров’я заради щасливого майбутнього.
Екологічний проект
CТВОРЕННЯ ДІЛЯНОК З ТЕХНОЛОГІЄЮ
АРТДИЗАЙНУ
З МЕТОЮ ОКУЛЬТУРЕННЯ ЛАНДШАФТУ
ПРИЛЕГЛОЇ ТЕРИТОРІЇ КНВК № 35
«Імпульс»
Роботу виконали: Буневич Ігор та Головчанська Дар’я, учні 10-А класу
Науковий керівник: вчитель біології Боровенська Р.А.
Вступ
Озеленення – один із стародавніх напрямів господарської діяльності людини. З
незапам`ятних часів людям подобалося бути ближче до Матері Природи, до живої землі.
Кожна країна, виходячи із своїх національних традицій, створила своє, характерне тільки
для неї озеленення: японський сад, англійський газон чи французький бульвар. Проте
озеленення має і спільну рису: намагання покласти в його основу архітектурно – художні
принципи, які забезпечують не лише естетизацію довкілля, але й поліпшують його
санітарно – гігієнічні й архітектурно – планувальні параметри.
Особливо це важливо сьогодні, коли в міру росту великих міст проявилися і
загострилися проблеми, зумовлені якраз їх непомірним зростанням: забруднення повітря,
вод і ґрунтів викидами промисловості, комунальних виробництв, енергетики і транспорту,
відтиснення природи і втрата багатьох цінних ландшафтів. У містобудуванні озеленення є

складовою частиною загального комплексу заходів із планування, забудови і благоустрою
населених пунктів.
Територія КНВК № 35 “Імпульс” – зелений осередок на карті Саксаганського району,
де кожного року впорядковують, поновлюють видовий склад деревних насаджень. На
пришкільній території в 3 га ростуть 103 різних видів дерев. Більшість з них насаджено
ще з першого року діяльності школи. На території пришкільних зелених оазисів
проводяться екскурсії згідно шкільної програми, фенологічні спостереження, результати
яких використовуються при написанні учнями науково-дослідницьких робіт. Шкільна
зелена зона є місцем позашкільної роботи, для відпочинку під час перерви і після занять.
Планова композиція являється природнім бар’єром від негативного впливу промислового
Криворіжжя – виділяє кисень, надає охолоджуючий ефект влітку, акумулює в собі важкі
метали, пил, виділяє фітонциди, що мають антимікробний вплив. Зелені насадження
проявляють на учнів емоційний вплив, привчають до краси.
Актуальність проекту: благоустрій території відіграє важливу роль в житті людини:
елементи ландшафту впливають на настрій людини, його здоров’я, створює санітарно-
гігієнічний мікроклімат. Робота над проектом дає можливість розвивати активну життєву
позицию, а також реалізувати творчі задумки.
Гіпотеза: пришкільні території потребують архітектурно-планового поновлення.
Мета: Створення пришкільного зеленого ансамблю з декоративними прикрасами,
басейном та оновленим видовим складом рослин в межах мікрорайону Ювілейний ;
формування бережливого, естетичного, наукового ставлення до оточуючого середовища;
здійснення еколого-просвітницької роботи; дослідження флористичного складу зеленого
артдизайну пришкільної ділянки.
Об’єкт дослідження: сучасні форми ландшафтного дизайну.
Предмет дослідження: можливість створення елементів ландшафтного дизайну на
пришкільній території з урахуванням її екологічних особливостей.
Завдання:
1. Узагальнити теоретичні відомості щодо використання зелених насаджень в
озелененні промислових міст.
2. Розглянути теоретичні основи озеленення пришкільної ділянки.
3. Дослідити флористичний склад кущових , багаторічних трав’янистих порід
пришкільної ділянки.
4. Привернути увагу учнів та населення до проблеми збереження та примноження
природних об’єктів мікрорайону;
5. Створити екологічні оазиси на пришкільній території в єдиному ансамблі зі сквером
«Співдружності», розробити екскурсійні маршрути та провести науково-
дослідницьку роботу.
Очікувані результати проекту:
 озеленення місцевості;
 створення дизайнклумб
 усвідомлення необхідності екологічного вибору як вибору, орієнтованого на
загальнолюдські цінності;
 розуміння багатогранної цінності природи;
 уміння знаходити правильні рішення у складній екологічній ситуації й оцінювати їх;
 навички ефективного спілкування, участі в житті громади;
 знання джерел екологічної небезпеки.
Методи реалізації: пошукова робота; спостереження; групова співпраця; практична
робота.

РОЗДІЛ І
ЗЕЛЕНІ НАСАДЖЕННЯ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ
1.1 КАТЕГОРІЇ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ В УРБОЕКОСИСТЕМАХ.
Урбанізація – історичний процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства,
який охоплює соціально-професійну, демографічну структуру населення, його спосіб
життя, культуру, розташування продуктивних сил, розселення тощо. Основні досягнення
цивілізації пов`язані з містами. Місто уже на початку свого існування являло собою факт
концентрації населення, а також різного забруднення від заводів, фабрик, автомобілів.
Тому зелені насадження повинні відігравати значну роль в очищенні повітря.
Кривий Ріг - це промисловий гірничо-металургійний комплекс і є об`єктом
забруднювачем. Стан природного середовища Криворіжжя можна без перебільшення
назвати кризовим. Він вимагає негайного вжиття комплексу природо - охоронних заходів,
модернізації промисловості, рекреаційних і рекультивуючих заходів, переорієнтації на
ресурсоенергозберігаючі технології. В зв`язку з розумінням проблеми екологічної кризи
ми вирішили дослідити можливості зелених насаджень в відновленні та очищенні
навколишнього середовища.
Селетебна зона - район населенного пункта, в межах якого знаходяться житлові
будинки і заборонено будівництво промислових, транспортних та інших підприємств. На
сьогодні процес урбанізації відбувається дуже інтенсивно. Разом з тим відбувається
докорінна трансформація природного середовища на міській територі, що призводить до
формування специфічного явища – урбанізованої природи. Вона не схожа на дику за
складом, багатством і різноманіттям видів. Ця міська природа є основним “природним
фоном” для мешканця міста і є невід’ємною частиною житлового масиву. Рослинний
покрив помітно впливає на стан здоров’я людини. Присутність рослинності в селітебній
зоні сприяє підвищенню комфортності середовища життя людини й поліпшенню її
фізичного самопочуття. Крім того, краса міської природи – необхідна умова для
відпочинку.
За функціональними ознаками міські зелені насадження діляться на три групи:
загального користування – міські та районні парки; парки культури і відпочинку, сади
житлових районів і груп житлових будинків, сквери, бульвари, набережні, лісопарки,
лугопарки та інші; обмеженого користування – насадження на територіях громадських і
житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони
здоров´я, промислових підприємств та інші; спеціального призначення – насадження
вздовж вулиць, у санітарно-захисних і охоронних зонах, на територіях ботанічних і
зоологічних садів, виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої
напруги, насадження розсадників, квітникарських господарств.
Насадження загального користування – озеленені упорядковані території,
призначені для відпочинку міського населення з вільним доступом.
Парк – самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад 2га, який
виконує санітарно-гігієнічні функції і призначений для короткочасного відпочинку
населення. Залежно від характеру і призначення вони діляться на парки культури і
відпочинку, районні, спортивні, дитячі, ботанічні, дендрологічні, зоологічні, історичні,
національні, меморіальні та інші.
Сквер - благоустроєна і озеленена ділянка площею від 0,05 до 0,02га, призначена для
короткочасного відпочинку населення, яка є елементом архітектурно-художнього
оформлення населених місць.

Бульвар – озеленена територія вздовж проспекту, транспортної магістралі, вулиці або
набережної з алеями і доріжками для пішохідного руху і короткочасного відпочинку.
Набережна – озеленена та благоустроєна транспортна та пішохідна магістраль вздовж
берега річки і водоймища.
Лісопарк – лісовий масив з елементами паркового благоустрою для масового
відпочинку населення.
Лугопарк – відкритий луговий простір з насадженнями і водоймищами. Оптимальне
співвідношення площ лугів, насаджень, водойм, 5:2:1.
Гідропарк – благоустроєний водноспортивний комплекс. Оптимальне співвідношення
площ водойм, насаджень та лугів 2:1:1.
Рокарий – кам’яниста ділянка на газоні з основою хвойних рослин або кущів.
Утримання міських зелених насаджень – це продовження робіт із зеленого
будівництва формування ландшафтно-декоративного вигляду об’єкта. Виробничий процес
утримання об’єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, за
газонами, квітниками, садовими доріжками, за садовим обладнанням, інвентаризацію
зелених насаджень, охорону зелених насаджень від шкідників та хвороб, охорону
природної фауни. Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом усього року і
включає: підживлення, полив, обрізування крон дерев і кущів, вирізування сухих гілок і
суків, знешкодження омели, обробку отрутохімікатами, утеплення кореневої системи,
штикування ґрунту в ямах, розкриття і розв’язування кущів неморозостійких порід,
стрижку живоплотів.
Інвентаризація міських зелених насаджень.
Інвентаризація зелених насаджень здійснюється з метою розробки в містах та селищах
плану зеленого будівництва, відновлення, реконструкції та експлуатації об’єктів зелених
насаджень, проведення в необхідних випадках профілактичних, лікувальних заходів та
визначення відповідальної особи за їх охорону та нагляд за ними, а також задоволення
потреб інших споживачів та організацій.
Облік зелених насаджень передбачає: визначення загальної площі, зайнятої об’єктами
зеленого господарства, у тому числі деревами, чагарниками, квітниками, газонами,
доріжками, будівлями, спорудами, водоймищами тощо; визначення наявності та
належності стаціонарних інженерно-архітектурних споруд і обладнання садово-паркового
господарства (фонтани, пам’ятники, скульптури тощо ); визначення вартості об’єкта в
цілому і його складових частин; вчасне внесення змін, які відбувалися в зелених
насадженнях.
1.2 Функції зелених насаджень в урбоекосистемах
Зелені насадження займають особливе місце в структурі сучасного міста. Усі його
зони, а саме: промислова, житлова, комунально-складська, транспортна, санітарно -
гігієнічна, природно - кліматична, селітебна - включають в себе зелені насадження
більшою або меншою мірою, які виконують захисну, санітарно-гігієнічну, естетичну,
виховну, екологічну та інші функції ( додаток 1).
Зелений “океан” планети виводить з довкілля значну кількість важких металів, а саме,
тис. т/рік: цинк-8625, мідь-1725, свинець-431, нікель-345, кобальт-172, молібден-103,
олово-69, мишйак-60, ртуть-2, сурьма-1, кадмій-1
Лісова рослинність сприяє підвищенню іонізації повітря легкими(негативними)
іонами, які позитивно впливають на організм людини і вміст яких в лісовому повітрі
складає 2-3 тис/см3
. Хорошими іонізаторами повітря вважаються береза, дуб, ялинка,
клен, сосна та ін. А 2г фітонцидів очищають від хвороботворних мікробів декілька сотень
кубічних метрів повітря. Під впливом цих сполук в повітрі знижується концентрація

таких небезпечних забруднювачів: оксиду вуглецю на 10-30%, сірчистого газу - на 50-
70%, оксидів азоту на 15-35%. Фітонциди дубу, черемхи, жасмінну вбивають деякі
мікроорганізми за 5-6 хв, а берези, тополі, клену за 20-25 хвилин. Виділення бруньок
тополі знищують вірус грипу, фітонциди листя дубу і тополі збудники дизентерії, леткі
речовини піхти - збудники дифтерії, а сосни-палички туберкульозу. Ялівець чудовий
санітар - очищувач, але він не переносить загазованості великих промислових міст.
В 1м3
повітря в лісопаркових насадженнях, що розташовані навколо великих
промислових міст міститься 200-300 патогенних бактерій тоді, як в повітрі самих
міст-30-40 тис. бактерій, або в 200-300 разів більше (для
порівняння в операційних приміщеннях-допускається не більше 500 бактерій/м3
).
Оздоровча функція зелених насаджень зумовлена і позитивним емоційним
впливанням його на людину ( 81% всіх відчувань людини залежить від сприйняття
довкілля зором). Емоційний стан людини впливає на всі фізіологічні процеси - існує
медичний термін «ландшафтотерапія», для якого характерний естетичний критерій -
художня виразність природних і антропогенних ландшафтів і їхніх елементів. Критеріями
естетичної цінності ландшафту є: живучість ландшафту, розмаїтість, індивідуальність
вигляду, функціональність, доцільність, композиційна завершеність.
А який великий вплив має природа на виховання, естетичного смаку, творіння
культури. За вегетацію 1м³ поверхні листя рослин виділяє кисню
в кілограмах: бузок-1,1; осина-1,0; граб-0,9; дуб-0,85; клен-0,62; ліщина-0,59;
липа-0,47;крушина-0.33.
Для зеленого будівництва в промислових містах перш за все рекомендується особливо
пило - газостійкі породи з бактерицидними властивостями. Наприклад: тополя, акація біла
,клен сріблястий , липа дрібнолиста та ін.. Всі ці види є на території нашої школи. Взагалі
зелені насадження здатні суттєво поліпшувати якість повітряного середовища:
- листя добре засвоює з повітря залізо , марганець , цинк , кобальт , та мідь;
- завдяки рослинам вміст шкідливих речовин у повітрі на відстані : 1 км від джерела
забруднення зменшується на 25-29% , на відстані 2-2,5км-на 45-60%, на відстані 5 км- 75-
86% ;
- 25 річне дерево в залежності від породи за 5 місяців поглинає вуглекислого газу, кг:
тополі-44, дуб-28, липа-16, ялинка-6 ;
- 1 каштан "чистить" майже 20 тис. м³ повітря на висоту 10м від поверхні ґрунту ;
- 1м² трав’яного покриття висотою 10см має 20м² поглинаючої листяної поверхні;
- газонні трави здатні осадити майже в 10 разів більше пилу , ніж дерево ;
- 1м² листяної поверхні в середньому осаджує від 1,5 до 10г пилу. ( Цей показник
залежить і від характеру поверхні листової пластинки – шерхувате листя горобини ,
бузини та ін., затримує майже в 6 разів більше пилу , ніж гладеньке листя тополі );

1.3 Озеленення пришкільної ділянки
Загальноосвітні школи розташовують на території житлової забудови на
відокремлених ділянках, не ближче 25м від червоної лінії з радіусом обслуговування не
більше 750м. При цьому шляхи підходів учнів до шкіл не мають перетинатися з
проїжджою частиною магістральних доріг в одному рівні.
Щоб уникнути великого розчленування території, приміщення школи краще
розташовувати в одному із боків ділянки. На ділянках з пересіченим рельєфом при
плануванні території спортивне ядро і майданчики розташовують на різних рівнях. Слід
брати до уваги, що лише правильна організація території може забезпечити необхідний
рівень інсоляції і провітрювання шкільної ділянки. Тут зелені насадження, крім санітарно
– гігієнічних і архітектурних функцій, мають також важливу пізнавальну, здатну сприяти
виконанню навчальної програми.
Шкільна ділянка слугує базою для учбових занять по природознавству і місцем для
позашкільної роботи. Крім того, пришкільна територія використовується для відпочинку
під час перерв і після занять. Архітектурно-планова композиція шкільної ділянки разом з
архітектурою шкільної будівлі проявляє на учнів перший художньо-емоційний вплив і
привчає їх до впорядкованості і краси.
Для задоволення вимог учбового процесу і відпочинку дітей шкільна ділянка повинна
бути не менше 1га. В сільській місцевості територія пришкільного саду може сягати до
2га.
Найбільш раціональним розміром території пришкільної ділянки вважається територія 1; 1,25;
1,5га.
Благоустрій ділянки школи передбачає збереження існуючих на відведеній
території дерев та кущів і комбінування їх з новими зеленими насадженнями.
Для раціональної організації території корисно об'єднати майданчики і території одного
призначення у функціональні зони. При такому об'єднанні шкільну ділянку підрозділяють
на функціональні зони:
Забудови (будівля школи і підсобні споруди);
Рекреації і відпочинку;
Учбово-дослідна і спортивна;
Захисна;
Господарська.
Зона забудови.
Шкільний будинок може бути розміщений з краю ділянки, в центрі або у глибині його. В
міських умовах шкільні будинки розміщують головним чином з краю ділянки вздовж
вулиць, фасадом до вулиці із невеликим відступом в глибину ділянки. Відступ будівлі до
червоної лінії є обов'язковий.
Розміщення школи в центрі ділянки дає змогу розмістити зони на ділянці найкращим
чином. В цьому випадку спереду і збоку будівлі можуть розміщуватись учбово-дослідні
ділянки., а спортивна зона, займе територію за будівлею. Завдяки такому розміщенню,
учбово-дослідні ділянки будуть добре ізольовані від спортивної зони. Розміщення будівлі
тісно пов'язане зі службовим в'їздом на територію і проїздом до господарчого двору.
Зона рекреації та відпочинку.
Рекреаційна площа розміром 450-500м повинна безпосередньо торкатись будинку.
Вона, слугує для шкільних побудов і вільного руху на перервах і після занять.
Рекреаційний майданчик повинен бути тісно пов'язаний з місцями відпочинку і
декоративним садом.

В зоні відпочинку і декоративного саду, на відміну від інших зон, може бути
застосоване більш вільне планування.
Учбово-дослідна, зона є головним компонентом шкільної ділянки., а, на її організацію
потрібно звернути особливу увагу. Для навчально-дослідної зони середньо школи
плануються слідуючи ділянки:
Розсадник плодово-ягідних і декоративних рослин;
Плодово-ягідний сад;
Колекційнаділянка;
Ділянка квітково-декоративних рослин і захищеного ґрунту;
Географічний майданчик;
Відокремлені ділянки навчальних класів;
Майданчик для занять на відкритому повітрі.
Навчально-дослідна зона
Вона може бути розміщена, з любої сторони шкільного будинку, але не ближче 7м від
нього. Плодово-ягідний сад і розсадник раціонально розміщувати ближче до вулиці.,
використовуючи його водночас і як захисну межу між вулицею і школою. Квітково-
декоративні рослини висаджуються найчастіше перед будинком школи.
Спортивна
Ця зона включає ігрові майданчики для баскетболу, волейболу, тренувань з футболу,
майданчик для ігор молодших класів, майданчик для легкої атлетики і гімнастики. В
усіх випадках спортивні майданчики повинні знаходитись на деякій відстані від будинку,
особливо у тих випадках., коли вікна класних приміщень виходять на цю територію.
Зелені насадження шкільної ділянки виконують 3 задачі: учбову, захисну., декоративну.
Зона відпочинку
В зоні відпочинку повинні бути висаджені декоративні дерева, кущі і квіти. Крім
відпочинку вона повинна нести функцію учбової ділянки по дендрології і декоративному
садівництву. Декоративна ділянка розміщується в безпосередній близькості від зони
відпочинку. Тут повинні бути організовані затишні тінисті місця для спокійного
відпочинку. Будинок, школи, якщо дозволяють умови, повинний бути декоративно-
в'юнкими рослинами, а, його архітектура, підкреслена, посадками гарно-квітучих кущів і
дерев по кутам будинку вздовж вікон і біля входів.

Висновки до I розділу:
Урбанізація – історичний процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства, який
охоплює соціально-професійну, демографічну структуру населення, його спосіб життя,
культуру, розташування продуктивних сил, розселення тощо. Зв’язок міста і природи
розглядається у теорії та практиці містобудування як основа розвитку будь-якого міста –
від малого містечка до крупного мегаполісу. Тому зелені насадження виступають у
сучасному містобудуванні як повноправні конструктивні елементи, що беруть активну
участь в організації міської території. Але крім містобудівної функції вони також
виконують екологічну, соціальну, економічну, історико – культурну функції, емоційну.
Загальноосвітні школи розташовують на території житлової забудови на відокремлених
ділянках, не ближче 25 м від червоної лінії з радіусом обслуговування не більше 750 м.
Шкільна ділянка слугує базою для учбових занять по природознавству і місцем для
позашкільної роботи. Крім того, пришкільна територія використовується для відпочинку
під час перерв і після занять. Архітектурно – планова композиція шкільної ділянки разом з
архітектурою шкільної будівлі проявляє на учнів перший художньо – емоційний вплив і
привчає їх до впорядкованості і краси.
Шкільну ділянку підрозділяють на функціональні зони:
- забудови(будівля школи і будівлі споруди)
- рекреації і відпочинку
- учбово – дослідна і спортивна
- захисна
- господарська
Квіти і декоративні чагарникові рослини розташовуються уздовж прогулянкових алей
і доріжок, біля проїздів, довкола майданчиків відпочинку і на інших добре
експонованих ділянках.
РОЗДІЛ ІІ
ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 ОПИС ДІЯЛЬНОСТІ
І етап - підготовчий:
 узгодження питань про проектну діяльність з адміністрацією навчального закладу,
учителями, які можуть надати допомогу при вирішенні навчальних завдань проекту, тощо;
 формування групи учасників проекту;
 стимулювання пошукової роботи;
 визначення цілей, часу здійснення проекту та потрібних ресурсів; планування роботи з
урахуванням плану роботи навчального закладу;
 колективне обговорення запланованої діяльності.
ІІ етап - збір необхідної інформації:
 обговорення й вибір методів дослідження та пошуку інформації;
 визначення загальної площі зелених насаджень у мікрорайоні, біля школи;
 пошук потенційних територій, які потребують озеленення;
 дослідження потенційних місць, які потребують озеленення;
 обґрунтування необхідності озеленення місцевості, створення парку, алеї тощо;
 пошук інформації про рослини, що використовуються для озеленення міст, промислових
об'єктів.
ІІІ етап - визначення напрямів діяльності:

 узагальнення зібраного матеріалу, систематизація та аналіз отриманої інформації;
 визначення найефективніших шляхів розв'язання проблеми;
 планування діяльності для вирішення проблеми, прогнозування наслідків діяльності,
розподіл завдань;
 визначення часу, необхідного для їх виконання;
 визначення необхідного бюджету, ресурсів;
 випуск листівок, буклетів, плакатів із закликом до громадськості підтримати заплановану
діяльність;
 узгодження питань, пов'язаних із реалізацією проекту, з зеленими організаціями
міста.Ботанічним садом з метою отримання допомоги.
IV етап - етап діяльності:
 реалізація завдань, запланованих на ІІІ етапі;
 проведення консультації з фахівцями з озеленення;
 пошук посадкового матеріалу;
 організація співпраці з лісництвом, комунальним господарством тощо;
 організація суботника для очищення території;
 висаджування рослин, формування клумб
V етап - презентація й оцінювання результативності проекту:
 обробка й оформлення результатів виконання проекту (створення демонстраційного
стенду, мультимедійної презентації);
 представлення матеріалів роботи групи на учнівських зборах, конференції, семінарі
вчителів, батьківських зборах;
 оцінювання результатів з огляду на початкові цілі;
 узагальнення отриманого досвіду, визначення найбільш сильних і найбільш слабких
сторін роботи;
 визначення можливостей подальшого розвитку проектної діяльності.
2.2 Методика використання ландшафтного дизайну на пришкільних територіях
Фітодизайн складає новий напрямок у формуванні архітектурного середовища з
використанням рослин шляхом їх органічного об’єднання з навколишнім середовищем.
Це виявлення найбільш декоративних, екологічно стійких в мікрокліматичних умовах
інтер’єрів, які мають високий ступінь естетичного впливу та антимікробної активності
видів рослин, формування з цих видів фітосередовища за різноманітним функціональним
призначенням . Відомо, що рослини виділяють летучі речовини - фітонциди, що
володіють великою біологічною активністю, сприятливі стимуляції життєвих процесів
людини, поліпшенню обміну речовин в організмі, процесу дихання. В теперішній час
рослини використовують для підвищення працездатності людей. З'явилася нова сфера
діяльності фітоергономіка (від грецького "фітон" - рослина, "ергон" - робота, "номос" -
закон). Фітоергономіка - нове перспективне направлення сучасної науки і практики.
Фітоергономіка виникла на стику декількох наук: біології, медицини, ергономіки,
психології, дизайну, ландшафтного дизайну. Синтезуючи досягнення цих наук,
фітоергономіка вирішує практичні задачі оптимізації трудової діяльності людини з
врахуванням цілого комплексу діючих факторів. Особлива увага приділяється досягненню
комфортних умов в процесі праці, зниженню стомлюваності. Чим краще організовано
відпочинок, тим вища продуктивність праці. Тому особливо доцільно в усіх ергономічних
системах створення моделей середовища з високим релаксаційним впливом. Основним
компонентом такого середовища є фітокомпозиції -це підбір найбільш декоративних,
екологічно стійких в певних кліматичних умовах.

Для озеленення застосовуються наступні рослини: декоративно - листяні (із
красивим декоративним листям); - ампельні та виткі (утворюючі звисаючу та прямовисно
витку форму); декоративно - квітучі (які являють собою трупу різноманітних по
забарвленню, формі рослин з різноманітним періодом цвітіння); декоративно - плодові . В
основу композиції ландшафтного дизайну повинна бути покладена спеціальна ідея,
виражена в імітації природного ландшафту, складеного з рослин, мікрорельєфу, каменів,
дерев і покриття, при цьому створюється певна картина природного середовища.
За декоративно - композиційним міркуванням дерева висотою нижче 5 м можна
віднести в одну групу з кущами, які мають висоту від 0,5 до 5 м (аморфа кущова, дерен
білий, бересклет). Кущі по висоті також можуть бути розподілені на три групи: Кущі
першої величини - високі (3-5м): глід, клен Семенова, клен татар- ський, калина звичайна,
гордовина, тощо; Кущі другої величини - середні (1-Зм): бирючина, бузок, бересклет, спі-
рея Ванн-Гутта, верболистяна, блакитна, тощо. Кущі третьої величини - низькі (0,5-1м):
спірея Бумольда, спірея японська, лаванда, стефанандра, тощо. Ландшафтні композиції
формуються за принципом контрасту або нюансу. Остаточно підбирають рослини в
ландшафтних композиціях з урахуванням біо- логічних, функціональних і архітектурно-
художніх вимог. При формуванні обєктів ландшафтного дизайну найчастіше
застосовуються такі деревно-кущеві угрупування: масиви, ландшафтні групи, одиночки
(солітері), алейні посадки, живі огорожі, вертикальне озеленення, квіткове оформлення.
Масиви - поєднання однопорідних або багатопорідних дерев і кущів, що ростуть на
значній площі. Масиви, як правило, застосовуються для розчленування території,
маскування, і підбираються із швидкозростаючих порід (клен гостролистий, дуб, ясень,
ялина, сосна).
Ландшафтна група - самостійна композиція з дерев і кущів. Розрізняють групи
деревні, кущові і змішані. В склад групи входить від 2 - 3 до 10-12 рос- лин. Широкі
можливості укладання груп роблять їх одним з основних елементів ландшафтних
композицій. Склад групи залежить від характеру ґрунтів, трав'яного покрову і може бути
чистим, тобто складеним з єдиної породи і змішаним - із декількох порід.
Ландшафтне проектування - це творчість гармонійного облаштування ландшафту за
допомогою переважно природних елементів (рельєфу, грунту, каменю, води, рослинності
Перш за все, потрібно правильно вибрати місце, враховуючи при цьому ландшафтні
особливості, освітлення, будова ґрунту. Квіти в основному люблять сонце і краще себе
почувають на відкритих майданчиках. Невеликі кам'яні клумби своїми руками
розміщують уздовж алей, доріжок, біля водойм, сходів.
• • Вибравши місце, визначитися з формою квітника, яка не повинна порушувати
загального дизайну прилеглої території.
• • Позначити кордон і прикрасити їх камінням, частоколом, цеглою, готовими
парканчиками . Це додасть клумбі акуратності і не дасть рослинам розповзтися.
• • Потрібно добре підготувати грунт. Ретельно видалити бур'яни, особливо з глибоким
корінням. Збагатити грунт залежно від висаджуваних рослин, торфом, глиною, піском,
деревної корою і різноманітними добривами. При необхідності можна обробити місце
майбутнього квітника хлорним вапном.
• • Підбираючи квіти, потрібно врахувати їх періоди цвітіння - клумба повинна бути
яскравою до пізньої осені. Також краще брати рослини з схожими вимогами до
освітлення, грунті, вологості.
• • Висаджуючи клумбу, намагатися поєднувати кольори, не варто захоплюватися і робити
заляписте полотно. Розміщувати високі саджанці на задньому плані, а низькі - спереду, не
забувайте дотримуватися дистанції.
• Клумба - це крихке і ніжне створіння, яке потребує постійної уваги і турботи. Як за
улюбленим вазоном, за нею потрібно стежити і доглядати.

• Ландшафт ділянки можна прикрасити вазонами там, де заасфальтовано або вимощено
галькою і немає можливості облаштувати клумбу.
Три найважливіших складових при складанні дизайну ділянки:
1.Почати варто з того, що мистецтво облаштування ділянок поєднує в собі відразу
кілька важливих аспектів. В першу чергу, це уміння правильно підбирати та доглядати за
рослинами, що становлять основу будь-якого ландшафту. А це просто неможливо без
знання ботаніки та рослинництва. Правильно підібрані рослини для висадки на ділянці
можуть зробити його єдиним і неповторним у своєму роді.
2. Ще одним важливим компонентом грамотного ландшафтного дизайну є всілякі
архітектурні елементи. При встановленні подібних елементів слід враховувати велику
кількість дрібниць, наприклад, матеріали, з яких виготовлені елементи або їх забарвлення.
3. Третій, але не останній за значенням річчю є цілісність композиції. Для створення
ідеального ландшафту всі елементи повинні гармонійно поєднуватися один з одним і
створювати враження єдиного цілого.
Камінь в ландшафтному дизайні
Опубликовал 25.01.2014 | Автор galyna
Прагнучи створити з кожного елемента оточуючого нас світу красу і досконалість,
люди останнім часом стали все більше уваги приділяти дизайну ландшафту в оточуючих
нас територіях. При цьому для облагороджування досить великих територій необхідно
вибирати доступні та довговічні матеріали — властивостями, якими володіє природний і
штучний камінь. Використання каменю не викликає відчуття якоїсь ненатуральності
створюються композицій, при цьому практично всі камені мають свою неповторну форму,
розміри і забарвлення, хоча і дуже схожі між собою.
При створенні в ландшафтному дизайні композицій з каменю у вигляді одиноких валунів,
басейнів, альпійських гірок, мощених доріжок, огорож важливо завжди пам’ятати, що
кожен камінь повинен займати чітко визначене місце в загальній картині, ставати її
базовим елементом. Навколо кожного каменю потім будуть рости зелені насадження,
текти вода або підніматися якісь декоративні елементи, які самі по собі і в поєднанні з
каменем обов’язково повинні будуть виглядати природно і гармонійно. Тому при виборі
каменю необхідно домогтися певного умовного відповідності розмірів, форми і
використовуваних елементів композиції їх реальним прототипам, які ви прагнете
відтворити. Камінь поліпшує дренаж, підлужує грунт, акумулює вологу для коренів,
створює прохолоду для надземної частини рослини. Основною перевагою каменя є
натуральність, природність.
Композиції споруджують з каменів, однорідних за фактурою і конфігурації: або округлих
каменів (валунів), або великих брил різних форм і розмірів з гірських порід. Важливо
правильно підібрати камені за кольором. Для композицій використовують гальку, граніт,
гранітну крихку. Галька - це різнорідний по мінеральному складу округлий камінь,
відшліфований природним чином річковий або морською водою. Розмір каменів може
бути дуже різним. Галька водостійка й зносостійка, найчастіше вона застосовується для
мощення доріжок, облицювання фонтанів і водойм, обрамлення квітників, створення
альпійських гірок та підпірних стінок.
Граніт - камінь з багатою колірною гамою і оригінальними малюнками на шліфованої
поверхні, ніж з успіхом користуються ландшафтні дизайнери. Гранітна плитка
використовується для музичного мощення майданчиків, переважно закритих, бо мокрий
шліфований граніт досить сковзька. Гранітна крихта - практично універсальні камені для
ландшафтного дизайну, вони широко застосовуються для різного роду декоративних
відсипань, оформлення альпінаріїв, клумб і квітників.
Висновки до II розділу:

Урбанізація внесла значні корективи в розвиток рослинного світу. По – перше,
повітря і ґрунт через постійний перегрів ксерофітизувалися. По – друге, через повітря
в ґрунт потрапляє велика кількість інтоксикантів, зокрема важких металів, які часто є
смертоносними для ґрунтової флори і фауни. По – третє, спостерігається пересування
показника рН ґрунту в бік олуження, що створює несприятливі умови для розвитку
рослин, а це в основному хвойні породи. Крім того, міські ґрунти, переущільнені, що
погіршує умови діяльності аеробних організмів, зайнятих процесами мінералізації
мертвого відпаду.
Тому особливо в умовах невеликих солетебних зонах доцільно створення моделей
середовища з високим релаксаційним впливом. Основним компонентом такого
середовища є фітокомпозиції. Вони являють собою підбір найбільш декоративних,
екологічно стійких в кліматичних умовах інтер'єру. Особливості формування
фітосередовища полягають у послідовному проектуванні з використанням природних
елементів середовища, всіляких архітектурних елементів. В основу композиції
ландшафтного дизайну повинна бути покладена спеціальна ідея, виражена в імітації
природного ландшафту, складеного з рослин, мікрорельєфу, каменів, дерев і покриття,
при цьому створюється певна картина природного середовища.
РОЗДІЛ 3
ЕКОЛОГО – БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
ПРИШКІЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ КНВК № 35 «ІМПУЛЬС»
3.1 ФЛОРИСТИЧНИЙ СКЛАД ФЛОРИ ПРИШКІЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ.
Кількість деревних насаджень складає 103 дерева. Серед них на території школи
домінують тополя звичайна та клен гостролистий. Більшість рослин посаджено з першого
року діяльності школи, тому мають площу крони до
25 м². Крім цих рослин на території школи ростуть липа дрібнолиста, туя західна,
береза бородавчаста, акація біла, каштан кінський, клен сріблястий. Чагарники,
насаджені на пришкільній ділянці, мають такий видовий склад: жимолость татарська,
спірея, ялівець горизонтальний, калина звичайна, барбарис Тунберга, кизильник, туя,
пузиреплодник .
На території школи підготовлені 7 достатньо великих дизайн клумб, де ростуть як
однорічники так і багаторічники. Серед квіткових багаторічних форм ростуть: рози,
тюльпани, хризантеми, хоста звичайна, хоста ланцетовидна, папороть, піони, нарциси,
лілії, іриси тонколисті, іриси звичайні, ромашки, юка.
Значне місце в ландшафтному оформлені школи займають газони.
Газон має важливе санітарно-гігієнічне значення. Зелений колір заспокоює нервову
систему, зменшує втому підвищує працездатність. Газон має також естетичне значення,
оскільки є базою створення композицій з квітів, дерев та кущів .
На газонах дуже гарний вигляд мають поодинокі або групові насадження паркових
трояд, чайно-гібридних троянд, форзиції, спіреї Вангутта, магонії падуболистої, гортензії,
барбарису та різні види хвойних порід .
На передньому плані газону висаджують багаторічні та дворічні квіти. Серед них –
рицина, рудбекія, седун спектабелє, ірис злаколистий, півонія, флокс волосистий,
дельфіній мак багаторічний, геленіум, ірис або ратий, наперстянка .

Насадження багаторічних ідворічних квітів доповнюють пізно квітучими
однорічними квітами, що створює яскраву кольорову пляму на газоні протягом усього
вегетаційного періоду чорнобривці, сальвія, петунія та багато інших із однорічників.
Квітники невід’ємний елемент озеленення шкільної території, вони мають велику
силу емоційного впливу, створюють основні акценти в кольоровому оформлені ділянки.
Розміщення квітів має бути підпорядковане єдиному художньому задуму озеленення
території майбутньої школи.
Квітування має тривати протягом усього вегетаційного періоду.
Досягти цього можна завдяки квітково-декоративним рослинам.
Площа озеленення складає всього: 1300 м² і прилегла територія неокультурених газонів
навколо школи близько 500 м², яка регулярно скошуються або витоптуються. Найбільш
пристосованими до генеративного розмноження є ті види, які цвітуть і плодоносять
навесні та на початку літа. На газонах, які знаходяться на прилеглих територіях нашої
школи це такі види як конюшина біла, повзуча; конюшина червона, лучна; лобода
звичайна, березка польова
ВИСНОВКИ
В умовах високої забрудненості повітря та несприятливого мікроклімату дуже
раціонально “ проводити зелене будівництво”. Рослини – це не тільки красиво, але і чисте
повітря, біологічний фільтр за допомогою якого зволожується та охолоджується повітря.
У кожному біогеоценозі можна виділити групу основних найбільш поширених видів.
Такі види є домінантними. На території пришкільної ділянки КНВК №35 «Імпульс»
домінуючими фоновими видами є тополя біла та клен гостролистий, а також
чагарникові - жимолость татарська і спірея Ван-Гутта. Крім того на території нашої
школи є такі види дерев як липа дрібнолиста, каштан кінський, які характеризуються
пило- та газостійкістю, а також бактеріоцидними властивостями.
Поліпшенню озелененню та благоустрою на території шкіл потрібно надавати
особливого значення.
Запропонований проект поліпшує озеленення та благоустрій території школи,
збагатить знання учнів школи з ботаніки і методів озеленення, надасть їм можливість
відновити свої сили, підвищити настрій і наснагу для подальшої праці і навчання, а також
стане високодекоративним елементом зеленого артдизайну.
Результати реалізації проекту «Шкільне подвір’я ХХІ століття»
~ Озеленення шкільної території.
~ Підвищення рівня екологічної культури місцевого населення.
~ Покращення санітарно-гігієнічного стану території школи, а значить мікрорайону, в
якому вона знаходиться.
~ Залучення учнів в процес практичної охорони довкілля.
~ Популяризація та розповсюдження накопиченого в ході реалізації проекту досвіду
серед мешканців міста для створення ними зелених оазисів в своїх подвір’ях.
Список використаної літератури
1. Алиев С. А. Упрвление эколого – биоэнергетическими факторами формирования высокопродуктивных
фитоценозов// Экология и земледелие. – М.: Наука, 1980. – С. 91 – 95.
2. Алимов А. Ф. Основные положения теории функционирования водных экосистем // Гидробиологический
журнал, 1990. Т. 26, № 6. – С. 3 – 12.
3. Байтала В. Д., Дубінін В. Г. Ліс – ключовий фактор ренатулізації антропогенних ландшафтів// Проблеми
сталого розвитку України. – Київ, 1998. – С. 281 – 290.

4. Бакач Тубор. Охрана окружающей среди. – Медицина, 1980. – 216с.
5. Білявський Г. О. Фурдуй Р. С. Основи екологічних знань. – К.: Либідь, 1995. – 180с.
6. Білявський Г. О. Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології. – К.: Либідь, 1997. – 160с.
7. Боговая И. О., Фурсова Л. М. Ландшафтное искусство . Уч. пособие для вузов. – М., 1991. – С. 78 – 143.
8. Биологический энциклопедический словарь/ под ред. М. С. Гилярова. – М.: Сов. Энциклопедия, 1986. -
831с.
9. Большаков В. Н. Город и природа. – М., 1981 – 64с.
10. Вакулик П. Г. Ліс – багатство країни. – К.: Радянська школа, 1984. – 135с.
11. Кораблева А. И., Шапарь А. Г., Гербильский Л. В., Полищук С. З. Антропогенные проблемы екологии. –
Днепропетровск: Промінь, 1997. – 144с.
12. Краткий справочник архитектора: Ландшафтная архитектура / Под ред. И. Д. Родички на. – К., 1990.
13. Кучерявий В. П. Природная среда города. – Львов, 1984. – С. 56 – 97.
14. Кучерявий В. П. Озеленення населених місць: Підручник. – Львів: Світ, 2005. – 161 – 233.
15. www.supersadovnik.ru, www.gardenia.ru, www.delaysam.ru.
16. http://www.stroitelstvosovety.ru/stroitelstvo-zimnego-sada-svoimi-rukami/2
Додаток 1
ФУНКЦІЇ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ МІСТА
Екологічні
функції
Соціальні функції Історико –
культурні функції
Економічні
функції
Містобудівельні
функції
Очищають повітря
вмістах від
забруднення, пулу,
шуму,
забезпечують
киснем і
поглинають
вуглекислий газ,
насичують повітря
фітонцидами
Зменшують зливові
стоки і
навантаження на
міські
каналізаційні
мережі
Регулюють міський
мікроклімат,
стабілізують
температуру і
вологість повітря
Забезпечують
місця існування
тварин і рослин,
зберігаючи
біорізноманіття
можливість
переробки мертвої
органічної
речовини і
формування
міських грунтів
місця для
відпочинку
городян
Дають можливість
для занять спортом
і покращують
здоров`я городян
умови для
спілкування людей
різних поколінь
можливість
проведення
різноманітних
культурних заходів
Представляють
значний науковий
інтерес,
навчальний ресурс.
Створюють
почуття зв`язку з
природою в
середині міста
Зелені насадження
мають історико-
культурне значення
Створюють почуття
культурної
приналежності до
минулого, почуття
індивідуальності
даного місця
Збільшують
вартість
нерухомості,
розташованої
поряд, як
комерційної, так і
житлової
Сприяють притоку
інвестицій і
зменшенню
безробіття
Сприяють
створенню
позитивного
образу міста
Вносять вклад у
формування
туристичної
привабливості
міста
Формують
архітектурно –
планувальну
структуру міста та
основних елементів
забудови
Насадження є
елементом
інженерної
інфраструктури
міста
зелені розриви в
міському просторі,
заповнюють
санітарно – захисні
смуги

Екологічний проект
ПРОЕКТ
«БУДИНОК МОЄЇ МРІЇ»
ВИКОНАВЦІ: Габріелян Наїра, Галушкіна Софія, учні 8 класу Криворізької
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №122
КЕРІВНИК : Коваль Ірина Іванівна, вчитель фізики
ВСТУП
Кривий Ріг – є одиним з найбільших міст України, де зосереджена велика частина
промисловості. Тому безпека життєдіяльності у нашому місті зберігає актуальність і в наш
час. Екологія міста тісно пов’язана з екологією житла.
Згідно з рейтингом журналу «Кореспондент», складеним у 2010 році, на основі
даних Державної служби статистики України зі ступеня того, як багато небезпечних
речовин викидають в атмосферу підприємства і транспорт міст України, Кривий Ріг
визнаний найбруднішим містом України. На кожного мешканця Кривого Рогу припадає
634 кг шкідливих речовин, викинутих в атмосферу. За цим показником Кривий Ріг
випередив Маріуполь та Бурштин, які посіли відповідно друге і третє місця в рейтингу
(додатки А та Б).
Всього по місту налічується близько 4 тисяч джерел забруднення атмосферного
повітря. За оперативними даними підприємств гірничо-металургійного комплексу міста
викиди забруднюючих речовин в атмосферу в 2015 році склали більше 300 тис. тонн.
Екологія нашого житла та екологія міста тісно пов’язані між собою. Не можна
повністю створити екологічно чисте, безпечне для здоров’я житло в екологічно
забрудненому місті. Але питання потрібно вирішувати, як на макрорівні – міста та
області, так і на мікрорівні – житла людини.
Яка екологічна ситуація нашого житла? Можливо, проблема криється також і в
нашому житлі. У медицині зараз навіть з'явився новий діагноз: синдром хворих будівель, а
в санітарії - нова тема: екологічна безпека житла.
Екологічно брудні будинки - це реальний факт, від якого страждає безліч людей. У
наш час проблема екології житла є все більш і більш актуальною. Адже людина в гонитві
за модою використовує нові, малодосліджені технології і матеріали для свого будинку,
навіть не підозрюючи якої шкоди тим самим завдає своєму здоров'ю.
На думку вчених, часто саме житло людини - джерело хронічних і багатьох важких
захворювань. Для того, щоб докладніше дізнатися про проблеми екології житла і шляхи їх
рішень вибрали цю тему.
Тип проекту: інформаційно-дослідницький.
Форма проекту: індивідуальний.
Гіпотеза: перебуваючи в звичних умовах життя, ми далеко не завжди володіємо
необхідними знаннями і взагалі замислюємося про безпеку власного житла з екологічної

точки зору. Саме тому, практично будь-яка квартира потребує корегування власної
обстановки
Мета роботи:
1. Розглянути будинок як незамкнуту екосистему і продовжити заходи по
створенню екологічно безпечної для людини середовища.
2. Виявити взаємозв'язок стану здоров'я людини і екологічного стану власного
будинку як середовища проживання людини (на основі методик, доступних для
проведення найпростіших досліджень вдома як екосистеми).
Завдання:
1. Визначити фактори, що негативно впливають на екологічну обстановку житлового
будинку;
2. Розглянути вплив пилу на здоров'я людини;
3. Визначити джерела електромагнітного випромінювання в будинку; вивчити
характеристики побутових приладів,
4. Визначити заходи захисту від електромагнітного випромінювання;
5. Вивчити роль рослин в екосистемі квартири.
Об'єкт дослідження: екологія житла
Предмет дослідження: екологія житла як фактор, що впливає на здоров'я людини.
Проблема: чи безпечно жити у власному будинку?
Актуальність:
Проблема екологічного стану власного будинку, його так званого здоров'я є
сьогодні досить актуальною, так як людина проводить вдома більшу частину життя, і щоб
життя було довгим і щасливим, необхідно дотримуватися ряду правил, що дозволяють
уникнути впливу шкідливих факторів навколишнього середовища.
Методи дослідження:
1. Методи систематизації та узагальнення теоретичного матеріалу.
2. Дослідницькі методи.
3. Емпіричні методи.
4. Порівняльний аналіз.
Практична значимість проекту:
Наша робота може бути використана для оцінки екологічного стану будь-якого
житлового приміщення: квартири, офісу, навчального кабінету. Особливу користь можуть
мати розроблені рекомендації при проведенні ремонтних робіт, купівлі будівельних
матеріалів, зміні інтер'єру.
Пробема екологічного існування у власному будинку є, вона актуальна та впливає на
наше самопочуття та здоров’я.
Девіз проекту: Здоров'я починається вдома і мета наша перетворити його на
неприступну фортецю для всіх хвороб
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1. Твій дім як екосистема.
Спочатку дамо визначення, що таке екосистема.
Екосистема - сукупність організмів і неорганічних компонентів, в якій підтримується
кругообіг речовин.
Ви коли-небудь замислювалися, скільки часу займає наведення в будинку порядку?
Виявляється, щоденне п 'ятихвилинне прибирання - це 61 годин на рік, або п'ять з

половиною місяців життя середньостатистичної домогосподарки. Півгодинне миття
підлоги двічі на тиждень займає 52 години на рік; а пара годин на щотижневе генеральне
прибирання - аж 104 години. Разом - півтора року життя ми присвячуємо боротьбі з
брудом і безладом. Чи не забагато? Забагато. Як створити будинок, який сам себе буде
підтримувати в чистоті і порядку?
Власний будинок можна назвати екосистемою (штучною), так як він являє собою
сукупність організмів і неорганічних компонентів, в ньому підтримуються круговорот
речовин і перетворення енергії, він існує за рахунок надходження речовин ззовні. А
внутрішнє планування будинку забезпечує сприятливі умови для життєдіяльності.
Одне з видатних досягнень людини як біологічного виду - створення штучного
середовища проживання. Житло зменшило залежність людей від несприятливих чинників
навколишнього середовища і привело до розселення людини по всій земній кулі. На жаль,
поряд з неоціненними зручностями житло створює людині і деякі проблеми, зазвичай
звані в науковій літературі несприятливими факторами житла або факторами ризику.
За даними ВООЗ, природний склад повітря в приміщенні порушений через
насичення його антропогенними, тобто, що виникають в результаті діяльності людини,
забрудненнями. Так, за відомостями, наведеними в спеціальній літературі, в повітрі наших
квартир і будинків виявлено близько сотні органічних і неорганічних речовин різного
ступеня токсичності. При цьому всередині приміщень повітря буває, забруднене
сильніше, ніж на вулиці, в кілька разів. У наш час в закритому приміщенні людина
прибуває близько 80% свого часу.
Тому, питання екології будинку повинно стати першочерговим питанням при
організації екологічно чистого житла.
1.2. Компоненти, що забруднюють повітря житла.
Хімічне, біологічне, фізичне, мікрокліматичне - це ті види забруднень, які
притаманні всім, без винятку, житловим приміщенням; будь то нова житлоплоща або
вторинна нерухомість. Історії про екологічно брудні квартири і будинки - це не вигадки
вчених, а жорстока реальність, яка не кращим чином позначається на здоров'ї людей.
Розглянемо забруднення, що порушують екологію житла, більш докладно.
Антропотоксини.
Термін позначає отруйні продукти, що утворюються в процесі життєдіяльності
людини, які, виділяючись з організму, можуть в певній концентрації становити небезпеку
для людей, що знаходяться в замкнутому просторі.
Прикладом антропотоксинів, характерного для закритих, погано провітрюваних
приміщень, може служити діоксид вуглецю, відомий в побуті як вуглекислий газ. Відомо,
що при збільшенні концентрації в повітрі цієї хімічної сполуки відзначається головний
біль, шум у вухах, посилене серцебиття, зниження працездатності.
Ще одна група забруднень пов'язана з господарсько-побутовою діяльністю -
згорянням побутового газу. Це можуть бути летючі речовини, які утворюються в
результаті приготування їжі, використання пральних порошків, аерозолів і інших засобів
побутової хімії, від надлишкової косметики і тютюнового диму.
Кухня - це приміщення, в якому мешканці проводять велику кількість часу, а
особливо мама. Основне призначення кухні - приготування їжі на вогні, найчастіше за
допомогою газової плити. Спалювання газу перетворює кухню в невелику хімічну
лабораторію. Через газову плиту кухня - найбрудніше за якістю повітря приміщення в
будинку. При повному згорянні газу виходить вуглекислий газ і вода, які до шкідливих
речовин не належать. В результаті окислення деяких добавок до побутового газу
з'являються оксиди сірки, азоту. Але основна причина забруднення повітря - неповне
згоряння газу. В результаті утворюється чадний газ, формальдегід і бензопірен. При

роботі побутової газової плити виробляється така кількість бензопірену - канцерогену, що
його вміст у повітрі кухні в 3 рази перевищує норму.
Отже, в приміщенні токсини завжди супроводжують людей. Впливати на хід
забруднення людиною штучного середовища її проживання неможливо. Можна лише
послабити вплив цього фактора.
Рекомендації:
• Слід частіше провітрювати приміщення, можна порекомендувати установку
обладнання з кондиціонування і вентиляції повітря.
• якщо є можливість, слід замінити газову плиту на електричну;
• при наявності на кухні газової плити, слід відрегулювати пальники (полум'я
повинно бути блакитним);
• в газових плитах повинні бути встановлені конфорки з високими ребрами, що
забезпечить більш повне згоряння газу;
• корисно встановити над газовою або електроплитою очищувач повітря.
Будівельні матеріали та їх вплив на здоров'я людини
За оцінками деяких фахівців, є будинки, де концентрація забруднюючих речовин в
100 разів вище, ніж на вулиці. Виною тому - нові будівельні та оздоблювальні матеріали,
на вигляд комфортабельні і затишні предмети побуту. Ми з радістю заповнюємо кімнати
свого будинку клеєними меблями, покриваємо паркет лаком, застилаємо підлоги
лінолеумом і синтетичними паласами. В результаті в повітрі кімнат може виявлятися
більше 100 видів органічних сполук, що викликають роздратування верхніх дихальних
шляхів, неприємні відчуття в очах, нежить, хронічний головний біль, нудоту та інші
розлади. Сучасні меблі виготовляються з використанням карбамидо-формальдегидних
смол, надзвичайно шкідливих для здоров'я: вони викликають кон'юнктивіти, алергічний
нежить, трахеїти, бронхіти, астму, захворювання ендокринної системи та нирок. Процес
виділення шкідливих речовин з нових меблів дуже тривалий і може тривати через
тріщини і подряпини до 12 років. Особливо несприятливі для кімнатної середовища
відносно дешеві пластикові стінки, деревно - волокнисті (ДВП) і деревостружкові (ДСП)
пресовані плити. Цей матеріал небезпечний тим, що при 200С з ДСП починає
випаровуватися фенол, який вважається канцерогеном і погано впливає на нервову
систему. Якщо ДСП обклеєне матеріалом, який погано пропускає повітря, кількість
фенолу під ним стає критичним для здоров'я.
Щоб уникнути великої концентрації шкідливих речовин, нові меблі з ДСП потрібно
розібрати і залишити в такому вигляді для провітрювання. Звичайно,для приміщень немає
нічого кращого, ніж цільна деревина, хоча вона і стала нині істотно дорожче. В крайньому
випадку, якщо вже немає іншого виходу, ДСП потрібно обов'язково покривати фарбою,
лаком, якимись стійкими сполуками, що перешкоджають виділенню в повітря шкідливих
випарів.
А ось м'які меблі - більш серйозна загроза. Останнім часом поролонова або
пенополиуретанова набивка повністю витіснила старі матеріали - кінський волос, клоччя,
сухі водорості. Ае ж при механічному руйнуванні 1 г синтетичного набивання
виділяється 50-60 мг шкідливих речовин. І чим старіше такі меблі, тим вони
небезпечніші. Тому меблі з натурального дерева слід зберігати в будинку якомога довше,
реставрувати їх та оновлювати. А ось від м'яких меблів після десяти років служби краще
позбутися.
У сучасному житлі полімерні матеріали служать причиною неприємного
специфічного запаху, що викликає втому, головний біль, збільшення частоти нападів
бронхіальної астми. Холодні підлоги з поліхлорвінілових плиток сприяють застуді. Крім

того, ці покриття влітку утримують спеку в приміщеннях, а взимку - прохолоду. На
покриття підлог, підшивку стель, створення міжкімнатних перегородок, оздоблення стін,
виготовлення дверей і вбудованих меблів використовують деревопласти к на основі
сечовини-формальдегідних смоли, яка виділяє в повітря токсічну отруту - формальдегід.
Не додають нам здоров'я і поліхлорвінілові смоли, що містяться в лінолеуму.
Лінолеум - покриття для підлоги з високим ступенем токсичності. Найбільшу
загрозу для здоров'я утворюють поліхлорвініловий лінолеум, релин і нітролінолеум.
Навіть найбільш екологічні види лінолеуму лікарі рекомендують стелити в вітальнях,
санвузлах і на кухнях, тобто там, де людина буває нечасто. Ковролін не токсичний, але
його краще не використовувати алергікам. У волокнах ковроліну можуть поселятися
кліщі, які викликають алергію. Ламінат - красиве підлогове покриття «під паркет», може
виділяти шкідливі речовини.
Зараз практично не зустрінеш кімнати, де б стіни були побілені вапном. Найчастіше
на стінах красуються шпалери, які теж не завжди є екологічно чистим продуктом.
Найпопулярнішими досі залишаються паперові шпалери. В першу чергу, це пов'язано з
низькими цінами і простотою використання. Вони екологічні і можуть використовуватися
для обробки практично будь-яких житлових приміщень. Основний їх недолік - неміцність,
неможливість застосування у вологих приміщеннях, що вимагають обробки стін миючими
засобами. Синтетичні шпалери не мають цих недоліків. Наприклад, текстильні шпалери
на синтетичній основі, які представляють собою полотно, наклеєне на поролон, володіють
підвищеними теплоізоляційними і шумопоглинаючими властивостями, а також
світлостійкістю. Використання для виготовлення полотна ниток різних відтінків дозволяє
забезпечити будь-яку кольорову гамму.
Інший різновид синтетичних шпалер, склошпалери, виробляються з мінеральних
екологічно чистих матеріалів: кварцовий пісок, сода, вапно, доломіт. Таким чином,
відсутнє живильне середовище для мікроорганізмів і гнильних грибків. Вони не
викликають алергії і не виділяють в повітря токсичних речовин. При високих споживчих
характеристиках, екологічна безпека цих матеріалів аніскільки не нижче, ніж у паперових
шпалер.
Стали популярними останнім часом вінілові шпалери, вони не такі нешкідливі. Вони
складаються з двох шарів - нижній шар паперу (або тканини) покривається шаром
полівінілу, а потім на поверхню наноситься малюнок або тиснення. Цей вид шпалер не
можна назвати абсолютно екологічно безпечним через виділення продуктів неповної
полімеризації. Як і інші матеріали на основі ПВХ, вінілові шпалери виділяють в повітря
частки важких металів, тому їх не рекомендується використовувати в житлових
приміщеннях.
Шпалери на основі рослинних матеріалів (бамбуку, очерету, златоцвіту -
відрізняються абсолютною екологічністю і високою міцністю. Можуть використовуватися
в житлових приміщеннях.
Текстильні шпалери (з волокнами тканин) красиві, не вигоряють на сонці, але погано
клеяться. Ці шпалери можна клеїти в спальні або дитячій (якщо вони не виготовлені з
поролону з синтетичними нитками).
Схожа, ситуація з фарбами та лаками. Екологічність фарб пов'язана, в першу чергу, з
хімічним складом розчинника. Летючі органічні розчинники небезпечні для здоров'я, вони
можуть викликати дерматити, вражати дихальні шляхи. Наприклад, до складу деяких
акрилових фарб входить розчинник уайт - спірит. А ось водно-дисперсійні фарби на
стирен - акриловй основі не містять токсичних компонентів, практично не мають запахів і
нешкідливі для здоров'я. У порошкових фарбах немає розчинника, але при нагріванні, в
разі поганої якості, вони можуть виявитися дуже шкідливими, так як виділяються
газоподібні токсичні речовини.

Висновки.
Отже, оздоблювальні матеріали на основі полімерів мають високі технологічні
якості і споживчі характеристики, однак найчастіше вони є джерелами токсичних
речовин. Панелі, плівки, покриття для підлоги можуть виділяти в повітря бензол, толуол,
етилбензол, циклогексанон. Килимові покриття виділяють стирол, ацетофенон, сірчистий
ангідрид. Облицювальні синтетичні панелі, декоративні вироби, деякі види вологостійких
шпалер відомі як основні джерела виділення стиролу. Лакофарбові покриття є джерелом
цілого букета легких органічних сполук. Лаки, фарби, клеї, деякі види лінолеуму є
основними джерелами забруднення повітряного середовища ксилолом і толуолом.
• Істотно знижує вміст токсичних речовин в повітрі регулярне провітрювання кімнат.
• Не варто захаращувати речами вентиляційні віддушини у ванній кімнаті і туалеті.
• Корисно, хоча б на вихідні дні, виїхати з міської квартири або власного будинку в
сільську хату чи розташуватися в лісі в туристичному наметі.
• Вирішити проблему також допомагають зволожувачі. Посудини з водою можна
просто повісити на батареї або поставити під них. Помічено, що діти, які живуть в
кімнатах з акваріумами, рідше страждають респіраторними захворюваннями.
• Сумлінні будівельники і продавці квартир повинні надавати мешканцям повну
інформацію про застосування оздоблювальних матеріалів, їх екологічну безпеку
Електромагнітне забруднення
Ще одним джерелом забруднення повітря є магнітні поля, які створюються деякими
побутовими електроприладами. А адже на думку вчених саме електромагнітне
випромінювання є як непрямою, так і прямою причиною більшості захворювань.
Оснащуючи свою квартиру всіма новинками науково-технічного прогресу (комп'ютери,
оргтехніка та різні побутові прилади), ми впливаємо на екологію квартири, а, отже, і на
самих себе.
Перш за все, слід знати, що основними джерелами електромагнітних полів в
приміщеннях є: вся електронна та побутова техніка - починаючи від прасок і
холодильників, ламп денного світла, кондиціонерів, закінчуючи більш складною
апаратурою та технікою - плити СВЧ, плазмові телевізори і т.п. (додаток Г)
Всі ці прилади при роботі утворюють так званий побутовий електросмог. Наведені
електромагнітні поля утворюють будь-які електричні дроти, прокладені всередині будівлі.
Сучасній людині, жителю будинку або квартири, не завадило б мати посібник по
правильному розміщенню в своїй квартирі електронної та побутової техніки, правила
якого дотримувалися б усіма сусідами.
Впливаючи на людину протягом деякого часу, електромагнітні випромінювання
здатні викликати ураження серця, нервової системи і стати причиною серйозних
захворювань.
Убезпечити себе і поліпшити екологію житла можна не вмикаючи одночасно в
мережу всі прилади; вимикаючи прилади, розташовані в близькості до спальних місць і не
розташовувати мобільний телефон біля спального місця.
Вплив персонального комп'ютера.
Багато користувачів вважають, що головна небезпека комп'ютера, - це рентгенівське
випромінювання. Насправді рівні рентгенівського, ультрафіолетового та інфрачервоного
випромінювання, як правило, не перевищують біологічно небезпечну меж. Головну
небезпеку має електромагнітне випромінювання монітора в діапазоні частот 20Гц -
300МГц статичний заряд на екрані. Дослідження функціонального стану користувача

комп'ютера, проведені Центром електромагнітної безпеки, показали, що навіть при
короткочасній роботі (45 хвилин) в організмі користувача під впливом електромагнітного
випромінювання монітора відбуваються значні зміни гормонального стану і специфічні
зміни біострумів мозку.
У працюючих за монітором від 2 до 8 годин на добу функціональні порушення
центральної нервової системи відбуваються в середньому в 4,6 рази частіше, ніж в
контрольних групах, хвороби верхніх дихальних шляхів - в 1,9 рази частіше, хвороби
опорно-рухового апарату - в 3,1 рази частіше. Зі збільшенням тривалості роботи на
комп'ютері ці співвідношення різко збїльшуються. Крім того, погіршується зір. В даний
час доведено, що електромагнітні хвилі стимулюють зміни на клітинному рівні,
викликають порушення генного порядку, сприяють появі хворих клітин і хвороботворних
пухлин.
Для зниження шкідливого впливу ПК необхідні спеціальні засоби захисту та
правильна організація робочого місця. Вагітним жінкам і годуючим грудьми матерям
працювати з компьютером категорично заборонено. За санітарними нормами, тривалість
непреривної роботи дорослого користувача ПК не повинна перевищувати 2 годин, а
дитини - від 10 до 20 хвилин, в залежності від віку.
Домашній пил
Постійним супутником в наших квартирах і причиною багатьох захворювань є пил
(додаток В). Екологи всього світу одностайні в думці про те, що пил небезпечний для
здоров'я людини. Вдихання повітря з високою концентрацією пилу надає такий же
шкідливий вплив на легені, як цигарки. Крім того, пил, що накопичується у нас вдома,
сприяє загостренню таких хронічних захворювань, як астма, алергія і цукровий діабет.
Але і це ще не все. Пил не тільки будить вже наявні в організмі хвороби, але призводить
до виникнення нових, наприклад:
• захворювань вірусного характеру
• бронхіальної астми
• погіршення слуху
• захворювань нирок
• інфаркту міокарда
• менінгіту
Але, безумовно, найбільшою шкодою пилу є поширення епідемій. Пил кочує від
хати до хати, переносячи з собою купи хвороботворних мікробів, бактерій, грибків і
вірусів, через дихальні шляхи проникає в організм людини і заражає його інфекцією.
«Поставляють» пил меблі, одяг, постільні приналежності, книги. У хімічному відношенні
це в основному целюлоза. Є будинки, де меблі схожі на капусту. Оббивка дивана занадто
гарна, щоб на ній сидіти, значить, потрібен чохол. Чохол теж шкода, значить, потрібно
покривало. То в свою чергу теж накривають поліетиленом від пилу, але його можна
пропалити цигаркою, значить, потрібно ще одна «одяг». Але ж все це не що інше, як
додаткові пилозбірники. Домашній пил є виключно антропогенний субстрат, до складу
якого крім частинок піску і грунту входять текстильні волокна, волосся і епідерміс
людини, шерсть домашніх тварин, а також пилок рослин, метаболіти синантропних
організмів і т.д.
Процес пилоутворення йде постійно - витираються килимові покриття, обсипається і
фарба, з вулиці потрапляє пил і вихлопні гази автомобілів, люди і домашні тварини
втрачають волосся, шкірний епітелій, лупу і т.д. Пил є транспортним засобом для
поширення бактерій і вірусів і сприяє виникненню і поширенню епідемій.
Склад і вплив на здоров'я людини звичайного побутового пилу все частіше стає
предметом наукових досліджень і обговорень на міжнародних симпозіумах. За

інформацією Інституту імунології, кожен третій мешканець України схильний до алергії, а
в найближчому майбутньому алергіком буде кожен другий. Від бронхіальної астми на
сьогоднішній день страждає 12% населення України, тоді як в країнах Європи і США ця
цифра становить 5%. А в стандартній трикімнатній квартирі в рік утворюється до 40 кг
пилу. Людина за добу вдихає до 12 тис літрів повітря, в одному літрі якого міститься до
500 тис. пилинок. За прогнозами, в найближчі роки відсоток хворих на астму може
підвищитися в Україні до 30. Причому ці захворювання наздоганяють людей не на
вулицях, а в приміщеннях. Вивчений під мікроскопом, що пройшов через хімічний аналіз
і біологічні дослідження, домашній пил виявився набагато небезпечніше вуличного, в
пробах такий пил може виявити ворс домашніх тварин, квітковий пилок, безліч
текстильних волокон від білизни та одягу. Але самий неприємний компонент пилу - це
мікроскопічні пилові кліщі. Підраховано, що в 1 г домашнього пилу може жити до 30
тисяч таких кліщів. У житлові приміщення вони потрапляють з одягом, взуттям або
всередині м'яких меблів. Ці кліщі не є паразитами людини, але продукти їх
життєдіяльності часто викликають алергію. Ці кліщі харчуються в основному лусочками
отшелушенного рогового шару шкіри людини, який становить значну частину
домашнього пилу. Тому найбільшу кількість кліщів там, де людина спить, а значить - в
подушках, матрацах, ковдрах і ін. Однак тільки рогових лусочок цим кліщів недостатньо.
Вони знаходяться в симбіозі з пліснявими грибами, що живуть в матрацах. Один грам
пилу з матраца може містити від 2000 до 15 000 кліщів. Тіло сплячої людини здатне
прогрівати ліжко до 20-30 С° і додатково створювати вологість - ідеальні умови для
життєдіяльності кліщів, а також цвілі. У житлових приміщеннях виявлено 39 видів кліщів,
при цьому далеко не всі вони мають відношення до алергії. Відмінною рисою кліщового
комплексу домашнього пилу є присутність в ньому D. Pteronyssinus, який в природі поки
не виявлено.
Словом, саме вдома нас усюди підстерігають шкідливі для здоров'я фактори. Так що
серйозно захворіти від пилу будинку або на роботі набагато ймовірніше, ніж на вулиці, де
дрібний пил несеться вітром, прибивається і змивається дощем.
Щоб зменшити контакт з пилом, слід дотримуватися таких правил: добре
провітрювати і просушувати постіль; частіше міняти постільну білизну.
Джерелом пилу є книги, тому їх потрібно регулярно чистити пилососом і тримати на
засклених полицях і в шафах. Частіше провітрювати кімнати. Регулярно проводити вологе
прибирання.
Не слід зловживати килимками, особливо біля кухонної раковини, у ванній або в
туалеті. Звичайно, у килимів, палас своє призначення: заглушати шум і вбирати пил, яка
так чи інакше з'являється в оселях. Килими потрібно регулярно чистити пилососом або
вибивати на вулиці палицею, добре очищати від пилу за допомогою снігу.
Джерелом небезпечного запилення є старий поролон в кріслах і диванах. Поролон
необхідно замінювати кожні 5-7 років.
Намагатися позбутися дрібничок, які збирають пил. По можливості встановити в
квартирі прилад для зволоження і очищення повітря.
Дотримуйтесь правил гігієни житла, і рахунок в боротьбі з домашнім пилом завжди
буде на Вашу користь.
Біологічне забруднення
Біологічне забруднення - забруднення повітряної маси приміщення спорами
цвілевих грибів, різними бактеріями, вірусами і, нарешті, тваринами. Кондиціонери
стають ідеальним місцем для життя і розмноження бактерій і вірусів, це особливо
небезпечно у зв'язку з ростом числа хворих на туберкульоз. Україна стоїть на порозі

виникнення епідемії туберкульозу, тільки з 1998 по 1999 рік кількість хворих зросла в 2,2
рази. У 2012 році рівень захворюваності на туберкульоз в Україні склав 73 людини на 100
тисяч населення, в Донецькій області - 79 осіб. Оптимальна вологість і температура в
системах вентиляції і кондиціонування сприяє швидкому росту й розмноженню бактерій.
При включенні систем після тривалого періоду простою величезна маса бактерій
разом з пилом і повітрям потрапляє в приміщення і може стати причиною масового
зараження мешканців інфекційними захворюваннями, в тому числі і леогенелезом.
В даний час добре відомо, що присутність цвілевих грибів і їх метаболітів в
безпосередньому оточенні людини може сприяти розвитку мікозів, особливо
бронхолегеневих (наприклад, аспергилльозов), надавати токсичну дію, а також
провокувати розвиток алергічних реакцій у осіб з генетичною схильністю до атопії. Більш
того, існує група захворювань під загальною назвою «Синдром хворих будівль», від яких
страждають люди, що тривалий час знаходяться в приміщеннях, заражених пліснявими
грибами. В даний час висунута гіпотеза про те, що гриби можуть грати роль
неспецифічних імуногенних тригерів при розвитку алергічних захворювань і посилювати
імунну відповідь на інші алергени, зокрема кліщів.
Пліснява виростає в місцях з підвищеною вологістю. Як правило, до улюблених
місць проживання відносяться квартири над підвальними приміщеннями, місця в
квартирах з видимим протіканням. Крім кішок, собак, хом'яків, папуг і рибок в акваріумі
в квартирі зустрічається ще не менше двох десятків видів тварин, що мешкають в квартирі
поза волею людини. Найбільш звичайні в будинках рудий домовик мураха, кімнатні мухи,
шкідники харчових запасів (жуки, метелики, кліщі), а також шкідники вовняних,
шкіряних, хутряних, пухових матеріалів (жуки - кожеїди, молі). Зустрічаються шкідники
книг і паперу (книжкова воша), шкідники меблів та інших дерев'яних виробів (жуки -
точильники, терміти і т.д.), є група шкідників кімнатних рослин (різні червеці, кліщі,
нематоди, попелиці, щитівки та ін).
У домашніх тварин можуть бути паразити (різні гельмінти, блохи, воші кліщі), різні
грибкові захворювання, крім того, вони можуть хворіти вірусними і бактеріальними
захворюваннями, небезпечними для людини. У квартиру залітають комахи-кровососи
(комарі, мухи - жигалки), отруйні комахи (бджоли, оси, шершні), але можуть бути і
постійні мешканці - постільні клопи, блохи, воші, і кліщі, а також коростяний свербіння.
Нарешті, в житло людини живуть і гризуни (домова миша, сірий щур Пасюк, чорний
щур).
Постільний клоп - невелика, плоска комаха, здатна проникнути в будь-які вузькі
щілини, під шпалери і плінтуса. Швидко бігає (до 125 см хв). Дуже швидко
розмножується. Самка щодня відкладає від 1 до 12 яєць, а за все життя - до 500 яєць. Яйця
розвиваються від 30 до 40 днів в залежності від температури. Живуть клопи до 14 місяців.
Харчуються кров'ю багатьох тварин і людини. Можуть переносити чуму, висипний і
поворотний тиф, туляремію та інші інфекційні захворювання.
Побутова хімія
Зараз вже важко обійтися без препаратів побутової хімії. Їх використовують при
пранні білизни, чищення одягу, прибирання приміщення, миття та чищення посуду, ванн,
унітазів, а також при дезодорації та дезінфекції. До них відносяться також засоби
особистої гігієни (дезодоранти для тіла, лаки для волосся, одеколони), аромати для ванн,
дезодоранти для туалету, засоби для миття вікон, для боротьби з комахами та ін.
Багато препаратів побутової хімії випускаються в аерозольних балонах.
Застосування аерозолів може викликати у чутливих людей алергію, при попаданні в очі
кон'юнктивіти. Дезінфекційні засоби призначені для знищення патогенних
мікроорганізмів з метою запобігання інфекційним захворюванням. Але в них часто
присутні токсичні речовини (хлор, формальдегід, сполуки важких металів, таких як ртуть і

ін.). Аромати синтетичних миючих засобів та косметики використовуються людиною,
можуть викликати алергію.
Синтетичні миючі засоби - це велика група сполук у вигляді порошків, паст, рідин.
При їх використанні треба дотримуватися інструкції, в іншому випадку можуть виникати
алергічні реакції, подразнення шкіри, отруєння.
• Не слід застосовувати для ручного прання порошки, призначені для машинного
прання.
• Не можна гелі, порошки використовувати і для миття посуду.
• При пранні бажано користуватися гумовими рукавичкам и, так як порошки
знежирюють і висушують шкіру, викликають роздратування, поява тріщин, ламкість
нігтів.
• Вироби з натуральних тканин треба полоскати більш ретельно, ніж з штучних або
синтетичних, так як порошок з них видаляється важче.
• Не можна сипати порошок в воду, високо тримаючи коробку над водою - це може
викликати роздратування верхніх дихальних шляхів
• При використанні будь-яких препаратів побутової хімії необхідно суворо
дотримуватися правил їх застосування.
Роль кімнатних рослин
Для поліпшення екології нашого житла використовують кімнатні рослини. Рослини
завжди чуйно вловлюють найменші зміни стану середовища, тому що ними рухає
природна боротьба за виживання. Кімнатні рослини, особливо давно живуть в нашому
будинку, адаптуються, пристосовуються до впливу синтетичних матеріалів,
залізобетонних стін, побутової техніки та електроніки. Рослини змінюють себе і
пристосовують до себе оточення, в міру сил змінюючи і облагороджуючи ситуацію, в якій
опинилися. Допомагають пристосуватися до середовища вони і людям, що живуть поруч з
ними і сама дбає про них.
• Одні речовини зв'язуються цитоплазмою рослинних клітин, і завдяки цьому стають
неактивними. Інші піддаються перетворенням в рослинах і стають нетоксичними, а потім
включаються в метаболізм рослинних клітин і використовуються для потреб рослини.
Деякі речовини, наприклад сірковмісні сполуки, виділяються кореневими системами в
грунт. Покращують наше самопочуття рослини, що заповнюють брак негативно
заряджених іонів кисню: хвойні, цереуси, кротони. Іонізують повітря також кімнатні
фонтанчики. Всі рослини зменшують сухість повітря, що виникає в будинках з
центральним опаленням.
• Рослини в квартирі грають естетичну і гігієнічну роль: покращують наш настрій,
зволожують атмосферу і виділяють в неї корисні речовини - фітонциди, що вбивають
мікроорганізми, деякі кімнатні рослини використовують як ліки.
• При вивченні дії фітонцидів близько 90 видів кімнатних рослин найбільш
активними виявилися бегонія білопятнистими, примула весняна, примула
обратноконическая, пеларгонія запашна, еухарис крупноцветковий, гіппеаструм
гібридний, олеандр білий, фікус пружний, філодендрон Андре, папороті - венерин
волосся, птерис пильчатий, нефролепис високий та ін.
• Відомо, що вранці рослини виділяють фітонцидів більше, ніж ввечері.
Запахи рослин викликають нюхові асоціації, що впливають на стан людини.
Стимулюючу і тонізуючу дію надають: гвоздика, лавровий лист, чорний перець, ірис,
кава, смородина, горобина, тополя, чорний чай. Заспокійливими запахами володіють
апельсин, мандарин, валеріана, герань запашна, лимон, резеда, троянда, цикломен.
Способи поліпшення екологічного стану будинку

Екологію квартири можна нормалізувати. Способи поліпшення екологічного стану
житлового приміщення:
• перевірка стану побутової техніки,
• зведення до мінімуму використання побутової хімії,
• вибірковий підхід до придбання меблів та будівельних матеріалів,
• дотримання заходів безпеки при користуванні побутовою технікою,
• регулярне вологе прибирання,
• провітрювання приміщень,
• розведення кімнатних рослин.
2. Практічна частина
Мета дослідження: розглянути житловий будинок, як незамкнуту екосистему і
запропонувати заходи по створенню екологічно безпечної для людини середовища
проживання.
Ми вивчили джерела надходження енергії, мікроклімат в будинку, електромагнітне
випромінювання, їх вплив на здоров'я членів сім'ї. Всі дослідження мали на меті:
1. Виявити сприятливі і несприятливі фактори в екосистемі будинку;
2. Усунути або зменшити вплив негативних впливів на здоров'я сім'ї.
ПРАКТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КІМНАТ МОГО
БУДИНКУ
2.1. Дослідження «Визначення оптимальних параметрів житлового
приміщення».
«Визначення оптимальних параметрів житлового приміщення» (кімнат)
Досліджуваний будинок складається з чотирьох кімнат: зал, дві спальні і вітальня.
Допоміжні приміщення: передпокій, кухня, ванна, туалет. Кількість людей проживають в
будинку - 3 людини.
Площа житлових приміщень 64,2м2
Висота житлових кімнат 2,5м
Загальна площа всіх вікон 5,78м2
Площа на одну людину 9,8м2
Зал: Площа 19,2м2
Кількість і орієнтація вікон-на захід, 2 вікна.
Температура стін T (стін) = 20С0
Температура повітря Т (повітря) = 25С0
Вологість 40%.
Дитяча:
Площа стіни 16,1м2 площа вікон 1,26м2
.
Співвідношення площі вікон до площі підлоги 1:12
Кількість і орієнтація вікон -на захід, 1 вікно.
Т (повітря) = 25С0
Вологість 40%
спальня:
Площа стіни 11,9м2
площа вікон 1,26м2
Співвідношення площі вікон до площі підлоги 1: 9
Кількість і орієнтація вікон - на схід, 1 вікно.

Температура повітря Т (повітря) = 24С0
Вологість 40%
Висновки: температура і вологість приміщення відповідає нормі, орієнтація 2 вікон
неправильна, 1 вікна правильна, тому що сонце встає на сході, обходить будинок з
південної сторони і заходить на заході. У вікна світло потрапляє в ранкові години в
спальню і ввечері - в зал і дитячу. Співвідношення площі вікон і підлоги відходить від
норми. Площа, яка припадає на одну людину менше норми.
Рекомендації: у літній час відкривати вікна і двері для провітрювання і прогрівання
квартири. Більше гуляти на свіжому повітрі.
2.2. Дослідження вологості повітря в квартирі.
«Визначення вологості повітря в квартирі»
Відносна вологість повітря була виміряна за допомогою псіхрометра- приладу,
службовця для визначення вологості повітря. Прилад встановлювався в досліджуваних
кімнатах на 30 хвилин і, після закінчення часу знімалися показання і заносилися в
таблицю:
За результатами роботи були зроблені основні висновки: Не у всіх кімнатах
вологість повітря відповідає нормам. Вологість повітря в кухні значно підвищена. У
кімнатах з великою кількістю зелених насаджень вологість повітря максимально
наближена до норми. Стан мікроклімату кімнати впливає на самопочуття і здоров'я
людини:
а) низька вологість викликає швидке випаровування і висихання слизової оболонки
носа, гортані, легенів, що призводить до простудних та інших захворювань;
б) висока вологість також важко переноситься при високій температурі, цих умовах
утруднений відведення тепла за рахунок випаровування вологи і можливий перегрів тіла.
2.3. Дослідження природного освітлення квартири.
«Вивчення природного освітлення кімнат будинку»
Обладнання: рулетка.
Виконання роботи: За допомогою рулетки ми виміряли висоту і ширину вікон.
Розрахували загальну площу вікон. Розрахована площа заскленої частини вікон (10%
загальної поверхні вікон доводиться на палітурки). Вимірявши довжину і ширину кімнати,
розрахували площу стіни. Підрахували світловий коефіцієнт (СК) за формулою: СК = S0 
S, де S0 - площа заскленої частини вікон; S - площа стіни. Визначили коефіцієнт
заглиблення, тобто відношення висоти верхнього краю вікна над підлогою до глибини
Місце визначення вологості Вологість повітря
Зал 58
Спальня 50
Дитяча 47
Кухня 73
Коридор 46
Санвузол 61

(ширині) кімнати. У житлових і громадських будівлях величина світлового коефіцієнта
коливається в залежності від призначення приміщення від 1/5 до 1/15.
Приміщення - Дитяча.
Світловий коефіцієнт 0,1 Коефіцієнт заглиблення 0,5
Результат: Санітарно-гігієнічна норма 0,2-0.06
Розрахунок освітлення, в першу чергу, необхідний для створення достатньої
освітленості приміщення, яка в свою чергу забезпечує сприятливі і комфортні умови для
життя і здоров'я людини.
Недолік освітлення або його надмірність, викликає сильне напруження очей, швидку
стомлюваність і робить негативний психологічний тиск, що несприятливо відбивається на
здоров'ї людини в цілому.
2.4. Дослідження «Оцінка температурного режиму».
«Оцінка оптимального температурного режиму»
Затишок і комфорт - суб'єктивні оцінки відчуттів людини від сприйняття
навколишнього середовища. Поняття «комфортна температура» не існує в технічній
лексиці і нормативної документації. Тут використовуються термін «оптимальна
температура» повітря.
Устаткування: термометр.
Виконання роботи: 1) Зняти показання термометра на висоті 1,5 м від підлоги в
трьох точках по діагоналі: на відстань 0,2 м від зовнішньої стіни, в центрі приміщення і на
відстані 0,25 м від внутрішнього кута кімнати. Термометр встановлюється на 15 хвилин в
кожній точці. 2) Обчислити середню температуру повітря в кімнаті. 3) Зробити висновок
про відповідність отриманих результатів санітарно - гігієнічним нормам.
Показники температурного режиму.
період року Температура, С0
холодний 18
перехідний 20 - 22
теплий 23 – 35
Санітарно-гігієнічна норма 18 - 22.
Величина температури повітря для житлових приміщень повинна забезпечувати
збереження теплового балансу людини в стані спокою і підтримання оптимального або
допустимого теплового стану організму.
2.5. Дослідження «Матеріали, використані при будівництві та
оздоблювальних роботах в нашій квартирі».
Матеріали, використані при будівництві та оздоблювальних роботах в нашому домі:
Назва матеріалу Ступінь шкідливого впливу на організм
Дерево Екологічно чистий матеріал
Залізна арматура Екологічно чистий матеріал
Скло Екологічно чистий матеріал
Фарба масляна Токсична дія важких металів
деревоволокнисті плити Формальдегід - мутагенні властивості
Монтажна піна Вплив токсичних речовин
Пластики Містить важкі метали, що викликають незворотні
зміни в організмі людини
Ковролін Містить речовини, що викликають захворювання

органів дихання
Лінолеум пластифікатори можуть викликати отруєння
Бетон Джерело радіації
Шпалери з покриттям що
миється
Джерело стиролу, що викликає головний біль,
нудоту, спазми.
Висновки: проаналізувавши з екологічної точки зору стан будинку, було вирішено
провести заміну деяких оздоблювальних матеріалів. Для обробки стелі замість плитки
використовувати побілку вапном, яка володіє чудовою якістю: при кілька підвищеної
вологості повітря вапно «забирає» зайву вологу, при високій сухості повітря (під час
роботи центрального опалення) - «віддає» воду. На кухні вирішено замінити меблі,
виконану з ДСП, на дерев'яні стіл і стільці.
2.6. Дослідження пилу в житловій квартирі.
«Дослідження пилу в житлових кімнатах будинку».
Виконання роботи:
1. Зібрали пил з різних поверхонь приміщення (з книг, килимових доріжок, на
балконі і т.п.)
2. Зібрані види пилу розмістили по предметним стеклам, пронумерували їх.
3. Розглянули приготовані зразки пилу під мікроскопом і сфотографували їх.
4. Дали докладний опис досліджуваним зразкам.
5. Обробили результати і зробили висновки.
Обстеження наявності будинкового пилу.
В обстежуваному будинку спостерігається наявність домового пилу, незважаючи на
те, що три рази в тиждень проводиться його прибирання. Джерелами пилу є: меблі, одяг,
постільні приналежності, книги. У хімічному відношенні це в основному целюлоза. Але
до складу пилу також входять шерсть тварин, волосся людини, пилок кімнатних рослин,
перо і пух від подушок. Найбільше пилу скупчується на телевізорі й комп'ютері.
Прибирання проводиться за допомогою пилососа, вологої ганчірки і серветок. При
прибиранні використовуються різні мийні засоби: - пральний порошок; - Склоочисник; -
господарське мило; - Полірувальні матеріали; - Засоби для виведення плям.
Рекомендації: поєднувати роботу пилососа з провітрюванням приміщення (тому що
при роботі пилососа вміст пилу в повітрі зростає в 2-3 рази); застосовувати в пилососі не
тканинні, а багатошарові, паперові пилозбірники (тому що вони краще утримують дуже
дрібні порошинки); можливе застосування безпечних засобів, для прибирання; хутряні
килими, доріжки, можливо іноді чистити в снігу і вибивати (це вбиває живих мешканців).
2.7. Дослідження «Визначення рослин квартири і їх вплив на організм
мешканців»
«Визначення кімнатних рослин в будинку і їх вплив на організм мешканців»
Список рослин наявних в квартирі: Герань (знаходиться на кухні і в дитячій спальні)
- допомагає позбутися від безсоння і покращує стан бронхів. У деяких людей, правда,
бувають алергічні реакції на певні рослини (герань). Але це вже особливість організму
людини і в такому випадку в спальні ніякі кімнатні рослини ставити не треба. Герань
відганяє мух, а також дезінфікує та дезодорує повітря. Папороть (зал) - подібно до лілій
переробляє кисень в вуглекислий газ в нічний час, як наслідок виникнення головного
болю з ранку. Алое (спальня) - на думку лікарів в будинку, де вирощують цю рослину,
люди хворіють менше і одужують швидше, крім цього сік алое використовується в
народній медицині. Сансев'єра (спальня) - особливо корисний цю квітку, що страждають,
таким захворюванням, як астма. Відомо, що це астма пов'язана з нестачею кисню, отож

сансевьера підвищить його обсяг. Декабрист (Зигокактус) (кухня, дитяча кімната) -
присутність декабриста в кімнаті оберігає від захворювань, пов'язаних з нирками,
залозами, сечовим міхуром, допомагає покращувати гнучкість тіла людини, перешкоджає
відкладенню солей, робить гнучкими суглоби, знижує артеріальний тиск, зцілює від
безсоння. Крім того, ця рослина може прибирати симптоми алергії і навіть рятувати від
хронічних гінекологічних захворювань. Для підтримки здорового мікроклімату квартири
вирішили придбати спатифиллум, так як він поглинає канцерогенні речовини, що
потрапляють в будинок з вулиці. Крім цього спатифиллум - відмінний зволожувач
повітря, особливо виявляється корисним в холодну пору року, коли повітря в квартирі
стає важким через потужний опалення.
Загальні висновки:
На основі проведених досліджень можна зробити ряд висновків: 1) Параметри
житлових кімнат квартири: площа житла на 1 особу, висота житлових кімнат, площа вікон
і освітленість відповідає нормам, температура повітря, орієнтація вікон у кімнатах
відповідають нормам. 2) Будівельні матеріали, які використані для обробки квартири є
джерелом канцерогенних речовин (стирол, формальдегід, важкі метали). 3) Кімнатні
рослини поглинають вуглекислоту і деякі шкідливі речовини, виділяють кисень, надають
бактерицидну дію, зволожують повітря.
Висновок
Нам часто здається, що забруднення навколишнього середовища підстерігають нас
лише на вулиці, і тому на екологію наших будинків і квартир ми звертаємо мало уваги.
Але наше житло не тільки дах від несприятливих умов навколишнього світу, а й потужний
фактор, що впливає на людину і в значній мірі визначає стан його здоров'я. На якість
середовища в житло впливають:
- зовнішнє повітря;
- продукти неповного згоряння газу;
- речовини, що виникають в процесі приготування злиденні;
- речовини, що виділяються меблями, книгами, одягом і т. д .;
- продукти тютюнопаління;
- побутова хімія та засоби гігієни;
- кімнатні рослини;
За оцінками деяких фахівців, є квартири, де концентрація забруднюючих речовин в
десятки разів вище, ніж на вулиці.
ВИСНОВКИ
В процесі роботи над даним проектом було з'ясовано, що стан здоров'я людини
безпосередньо пов'язаний з його місцем проживання.
Вплив шкідливих екологічних факторів в наших квартирах і будинках не тільки
потрібно, але і можна знижувати. Розглянувши вплив різних абіотичних і біотичних
екологічних факторів на стан екосистеми нашого будинку, зазначемо таке:
• На екосистему будинку і здоров'я членів сім'ї впливають кліматичні показники
(температура повітря, вологість повітря), побутовий пил, електромагнітне
випромінювання, шумове забруднення.
• Лише рослини і тварини в будинку, будучи необхідними і обов'язковими
компонентами будь-якої екосистеми, в тому числі і штучної, якою є житло людини,
скрашують і полегшують його існування.
• При дотриманні досить нескладних вимог наше житло стане більш здоровим,
безпечним, комфортним, тобто екологічно чистим.

Всі ці фактори необхідно враховувати при облаштуванні свого житла, оскільки наш
будинок насправді повинен бути нашою «фортецею», а не місцем придбання захворювань.
Список використаної літератури
1.http://remont.ucoz.com/publ/obshhee_o_remonte_i_stroitelstve/
2.Школьный практикум. Экология. 9 кл./ Пасечник В.В. – М.: Дрофа, 1998. – 64 с.
3.http://www.openclass.ru/
4.http://nsportal.ru/
5.http://www.bibliofond.ru/download_list.aspx?id=26016
6.«Влияние окружающей среды на здоровье человека» Всемирная организация здравоохранения, Женева 1974 г.
7. «Экологическая безопасность в городе» 1996 г. В.В.Горбовский, Н.Г. Рыбальский
8.Журнал «Всё для дома» № 4 2005 г.
9.«Экология жилища и здоровье человека» А.П.Дубров 1995 г.
10. Проектная деятельность учащихся. Биология и экология, М.В.Высоцкая, 2008г
11. Василенко Євген. https://www.slideshare.net/evgenvasilenko/ss-55370993
Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

ВИЯВЛЕННЯ АЛЕЛОПАТИЧНИХ
ВЛАСТИВОСТЕЙ СОСНИ КРИМСЬКОЇ
(PINUS NIGRA SUBSP. PALLASIANA)
Автори: Македонська Дар’я Олександрівна, Філімонова Катерина Костянтинівна,
Шифрін Денис Семенович, учні 9-А класу КЗШ № 21
Науковий керівник: Кот Тетяна Юріївна, вчитель хімії КЗШ № 21
ВСТУП
Щорічно після новорічних та різдвяних свят мільйони рослин сосни, рідше – ялини
або смереки завершують своє життя на сміттєзвалищах. І нас стало хвилювати питання:
"Що тепер робити з ялинкою?" і «Куди відвозять ті ялинки, що не розкупили люди?».
Просто викидати на смітник – це найпростіший, але не найкращий варіант. Адже її
декілька років вирощували. І нехай, навіть, продані рослини - це результат санітарної
рубки в лісництвах, шкода її просто викинути. Ми ознайомилися з літературою і інтернет-
виданнями з цього питання і з’ясували, що повторно використати новорічну ялинку (вона
ж – сосна кримська) можна кількома способами. Один з них мене дуже зацікавив – це
спосіб використання рослин сосни як мульчі і добрива. Але ми також знаємо, що під
пологом соснового лісу рослин мало, отже їм щось заважає рости, незважаючи на
достатню кількість світла. Чи не буде ефект від такого добрива зворотним?
З’ясовуючи це питання, ми познайомилися з явищем алелопатії і провели низку
дослідів, щоб підтвердити або спростувати доцільність використання залишків хвойних
дерев як добрива.
Великий інтерес викликають дослідження алелопатичного впливу хвойних рослин.
Соснові фітонциди згубні для палички Коха (збудника туберкульозу) і для кишкової
палички. Гектар соснового бору виділяє в атмосферу близько 5 кілограмів летких
фітонцидів на добу, ялівцевого лісу - близько 30 кг, знижуючи кількість мікрофлори в
повітрі. Тому в хвойних лісах (особливо в молодому сосновому борі) повітря практично
стерильне (містить лише близько 200-300 бактеріальних клітин на 1 м³), що представляє
інтерес для гігієністів, фахівців з озеленення та ін. [9].
Мета дослідження: вивчення алелопатичного впливу водного екстракту хвої сосни
кримської (Pinus nigra subsp. Pallasiana) з рослин, що були використані як новорічні
ялинки, на проростання насіння рослин – тестів для з’ясування виправданості
використання їх як добрива та мульчі при вирощуванні культурних рослин.
Для досягнення поставленої мети роботи вирішувалися наступні завдання:
1. Провести алелопатичну оцінку сосни кримської.
2. Вивчити алелопатичну дію водного екстракту вегетативних органів сосни
кримської на проростання насіння тест – рослин і проходження початкових етапів
онтогенезу сільськогосподарських культур.
3. Визначити виправданість використання «новорічних ялинок» як добрива та мульчі
для культурних рослин.
Об'єкт дослідження: рослинний матеріал вегетативних органів сосни кримської (Pinus
nigra subsp. Pallasiana).

Предмет дослідження: алелопатичний вплив сосни кримської (Pinus nigra subsp.
Pallasiana).
Матеріали дослідження: екстракти хвої сосни кримської (Pinus nigra subsp.
Pallasiana), зібраної з рослин, що були використані як новорічні ялинки.
Методи дослідження: метод Т.А. Работнова.
Алелопатичну активність визначали методом Т.А. Работнова [5], шляхом
пророщування в чашках Петрі насіння редису та крес-салату в різній концентрації водного
екстракту вегетативних органів сосни кримської (Pinus nigra subsp. Pallasiana) з
подальшим обчисленням відсотка схожості як непрямого показника ступеня
алелопатичного впливу.
РОЗДІЛ І. СОСНА КРИМСЬКА ЯК
БІОЛОГІЧНИЙ ВИД
1.1. Ботанічна характеристика та поширення сосни кримської
Сосна кримська, або сосна Палласа (Pinus nigra subsp. Pallasiana) - вічнозелене дерево,
підвид виду Сосна чорна (Pinus nigra) роду Сосна (Pinus) родини Соснові (Pinaceae).
Ареал рослини включає Крим, головним чином південний схил Яйли, і Кавказ, де
відома по схилах гір на південь від Геленджика. У давнину кримська сосна покривала
мало не всі схили і відроги гір Криму до морського берега. Живе 500-600 років. Віддає
перевагу вапняним грунтам, але також зростає на щебеневих і піщаних грунтах.
Світлолюбна і добре росте на відкритих сонячних місцях, при затіненні пригнічується і
уражається шкідниками.
Дерево заввишки 20-30 (до 45) м. Крона широка, пірамідальна, у старіших дерев
плоска. Гілки горизонтальні, з загнутими вгору пагонами. Кора чорна або темно-бура, з
тріщинами, глибоко-борозниста, у верхній частині стовбура червонувата. Молоді пагони
жовто-бурі, блискучі. Шишки великі з прямими, не відігнутими лусками. Хвоя темно-
зелена, дуже щільна довжиною 8-12 см, шириною 1,6-2,1 мм.
Шишки сидячі, горизонтальні, поодинокі або по кілька, коричневі, блискучі,
яйцевидно-конічні, довжиною 5-10 см, діаметром 4,5-6 см; щитки молоді синьо-фіолетові,
зрілі буро-жовті, спереду широко закруглені, опуклі. Насіння завдовжки 5-7 мм, темно-
сірі або майже чорні з чорними цятками; крило довжиною 2,5 см, шириною 5-6 мм. В 1 кг
42 000 насінин.
Дає корабельний, і взагалі будівельний ліс, і каніфоль. У живиці 17-21% скипидару;
отримання його промислового значення мати не може внаслідок невеликих площ,
зайнятих в Криму лісами цієї сосни, які до того ж перебувають під охороною.
Вперше введена в культуру в Англії в 1790 році насінням, отриманими з Криму від
академіка Петера Палласа; зустрічається в культурі рідше, ніж типовий підвид цього виду
сосни. В СРСР введена в культуру Нікітським садом при його заснуванні (1812 рік),
зустрічається в парках Криму, але головним чином як дикоросле дерево, що залишилося
від колишніх лісів. Цікаве як декоративне дерево для парків, а також для захисних смуг і
лісових насаджень. Занесена до Червоної Книги РФ і України [4; 6].
1.2. Хімічний склад хвої сосни
Продукти, що отримують з хвої: скипидар, дьоготь, каніфоль. Живиця (терпентін)
містить смоляні кислоти, ефірну олію (до 35%), до складу якої входять: α- і β-пінени,
карен, дипентен, терпинеол і ін. У бруньках є ефірна олія (до 0,36%), дубильні речовини і
гірка речовина пініцікрін C22H36O11; в хвої - аскорбінова кислота (0,1-0,3%), дубильні

речовини (5%), незначна кількість алкалоїдів, а також ефірна олія (0,13% - 1,30%), що
складається з α-пинена, лимонена , борнеолу, борнілацетата, кадінена і ін .; в насінні - олія
(26-32%); в голках і корі - антоціани.
Клітинні стінки сосни бідні целюлозою. Геміцелюлоза, що входить до складу
клітинних стінок хвої, містить манози в два-три рази менше, ніж деревина. Отже, за
хімічним складом хвоя ближче до лубу, ніж до деревини. Особливо великий інтерес з
точки зору шляхів використання технічної зелені представляють водо- і ефіророзчинні
компоненти, що включають ряд найважливіших фізіологічно активних речовин.
Присутність останніх пов'язана з роллю зелені, яка є основною лабораторією по синтезу
необхідних для підтримки життя речовин в різних частинах рослин. Серед фізіологічно
важливих речовин зеленої хвої найбільше значення мають вітаміни. Наприклад, вміст
вітаміну С в хвої в 25 разів більше, ніж у картоплі.
У хвої виявлено також значний вміст жиророзчинних вітамінів, серед яких особливе
місце займають α-, β- і γ-каротини, причому їх кількість близька до вмісту каротину в
моркві. Важливе значення має і вітамін Е, до складу якого входить головним чином α-
токофенол, що відрізняється найбільшою фізіологічною активністю.
Жири та смоли, наявні в хвої сосни, містять вільну оксіпальмітінову кислоту і складні
ефіри пальмітинової, оксіпальмітіновой, стеаринової кислот, а також спирти: цетиловий,
церіловий і мерізіловий. Серед цих компонентів знайдені також абієтинова і олеїнова
кислоти, різні терпени і терпенові спирти, а також фітостерини. До розчинних в
органічних розчинниках речовин відносяться також хлорофіл, каротин і ксантофилл. В
водорозчинній частини крім вітаміну С, сахарози, глюкози і фруктози, пектинових
речовин і дубильних речовин присутні глюкозиди, піцеїн і коніферін [7].
1.3. Біологічна активність сосни
Соснові бруньки вживають у вигляді відвару, настою і настоянки як відхаркувальний,
дезінфікуючий і сечогінний засіб, а також для інгаляцій при захворюваннях верхніх
дихальних шляхів; настій хвої - для профілактики і лікування цинги; екстракт - для
лікувальних ванн. Скипидар широко відомий як зовнішній подразнюючий і відволікаючий
засіб при ревматизмі, невралгіях, подагрі, а також для інгаляцій, як протимікробний засіб,
дезодоруючий засіб - при катарі верхніх дихальних шляхів і хворобах легенів. Дьоготь
володіє дезинфікуючою, інсектицидною і подразнюючою властивістю. Призначають його
зовнішньо для лікування шкірних захворювань (екземи, лускатого лишаю, корости і т. д.)
у вигляді мазей, лініментів, сірчано-дьогтярного мила).
Сосна досить широко застосовується в народній і науковій медицині. Відвар соснових
бруньок має відхаркувальну, протимікробну, дезинфікуючу, сечогінну, жовчогінну,
антицинготну і кровоочисну дію. Відвар бруньок приймають при хронічному бронхіті,
інших захворюваннях органів дихання, водянці, подагрі, ревматизмі, рахіті, порушенні
обміну речовин, шкірних хворобах, застуді. Спиртову настоянку соснових бруньок у
вигляді крапель приймають при туберкульозі легенів.
Пара з відвару бруньок має протизапальну, дезінфікуючу і протикашльову дію і
використовуються для інгаляції дихальних шляхів.
З деревини сосни отримують скипидар, який використовують як подразнюючій шкіру
засіб при застудних захворюваннях, ревматизмі, подагрі, невралгії, при кашлі.
З гілок сосни отримують сосновий екстракт, який застосовують для хвойних ванн, що
надають заспокійливу дію. При гіпертонії п'ють пилок сосни (по чайній ложці на склянку
гарячого молока) (Суріна, 1974). Відвар гілок - протипухлинний засіб.
При туберкульозі легенів, захворюванні серця, радикуліті, виразкової хвороби і
катарах шлунка п'ють відвар незрілих шишок сосни (Мінаєва, 1991). У народній медицині

живицю використовують зовнішньо при тріщинах губ, сосків, п'ят, пальців, фурункульозі,
екземі, всередину - при запаленні і виразковій хворобі шлунка (Пастушенков, 1990).
Хвоя - відмінне добриво. Багато садівники рекомендують при посадці покласти в
лунку жменю голок. Рослина буде захищено від паразитів і хвороб. Гілки і сама хвоя
ідеальні для мульчування. Перш за все, хвойна мульча добре зберігає вологу, захищає
молоді саджанці від хвороб і паразитів, не дає розвиватися численним бур'янам.
Екологічні ініціативи в Україні рідкість, а ось у багатьох містах США та Європи існують
спеціальні програми по утилізації новорічних ялинок. У спеціальних машинах дерева
перемелюють в тирсу і віддають садівникам під мульчу або добриво.
Сучасні тваринники в останні тижні січня не сидять склавши руки, вони їздять у місто
і збирають викинуті хвойні дерева. Виявляється і кролики, і свині, і інші домашні тварини
з величезним задоволенням вживають в їжу ялинові, соснові і смерекові гілки, а також
хвою. Новорічне дерево можна віднести в зоопарк. Живі хвойні дерева використовуються
тваринами не тільки як корм, але і як забавна іграшка. За смаком ялинки припадають
слонам, приматам, копитним тваринам і навіть деяким хижакам. Вельми широко подібну
практику застосовують в європейських країнах.
Американські лісничі радять занурити хвойне дерево в яке-небудь водоймище, в
якому водиться риба. На їхню думку, отримані з дерев будинку дуже подобаються
підводним мешканцям, а крім того, з нез'ясованих причин, допомагають збільшити їх
чисельність. У водоймах, оснащених ялиновими і сосновими будинками, за статистикою,
популяція риб зростає швидше. Дерево слід занурювати на глибині в декількох метрах від
берега, прив'язавши його мотузкою, наприклад, до каменя [9; 10].
РОЗДІЛ ІІ. ВИДІЛЬНА ФУНКЦІЯ РОСЛИН
2.1. Хімічна природа алелопатично активних речовин
В грунт надходять різноманітні залишки рослин, що є важливим джерелом
фізіологічно активних речовин. Вони значно впливають на проростання насіння і
розвиток проростків: затримують або прискорюють розвиток , змінюють формування
органів проростка.
Алелопатично активні речовини виділяються в грунт (кореневі виділення), в
атмосферу (газоподібні речовини з сильним запахом) і воду (змиви з листя), а також при
розкладанні мертвої органічної речовини, наприклад, при перегниванні лісової підстилки.
Вважається, що роль колінів (органічних речовин, що виділяються вищими рослинами і
пригнічують інші види вищих рослин) у взаєминах рослин вторинна, первинно вони
використовувалися рослинами для відлякування комах. Ефект алелопатії можуть
викликати і продукти розкладання рослин, що особливо важливо в лісових екосистемах,
де лісова підстилка може впливати на проростання насіння лісоутворюючих порід. Факт
існування алелопатії беззаперечний і підтверджений в експериментах сотні разів. З часів
Теофраста відомо, що під пологом волоського горіха не ростуть інші плодові культури.
Під інтродукованими на Кавказі австралійськими евкаліптами через алелопатичні
виділення з опалого листя не можуть рости місцеві види трав. Однак роль алелопатії в
природних екосистемах невелика, так як в них немає умов, при яких концентрація колінів
підвищується до рівня, коли вони можуть істотно впливати на рослини. Крім того,
рослини, що мешкають спільно тривалий час, пристосовані до алелопатичних виділеннь
один одного. Можливо, що коліни коренів грають роль в забезпеченні рівномірності їх
розподілу в грунті, подаючи сигнал «зайнято». Втім, оцінити внесок алелопатії у взаємини
між видами рослин дуже складно, тому що вона тісно переплітається з іншими варіантами
взаємин організмів і в першу чергу - з конкуренцією. Алелопатія є одним з факторів

зниження врожаю при тривалому вирощуванні однієї культури на полі (монокультури),
що викликає грунтовтому. До алелопатії близькі інші варіанти хімічних взаємовпливів
організмів. Так, летючі речовини, за допомогою яких вищі рослини впливають на
мікроорганізми, а іноді і на комах, називаються фітонцидами. Мікроорганізми впливають
один на одного, виділяючи антибіотики [5].
Деякі види, дуже активні в прямому аллелопатичному впливі, не залишають після
себе шкідливих продуктів життєдіяльності [2].
Рослинними виділеннями в літературі називають як виділення в повному розумінні
слова, наприклад гутацію, манну, нектар, кореневі ексудати, виділення ефірних масел та
ін., так і різного роду дифузати, розчини, летючі пари і т.п., що виділяються з
відмираючих частин кореневої системи, опалого листя, стебел, кори, квіток, насіння і т.д.
До виділень відносять речовини, що вимиваються дощами з живого листя, або речовини,
які виділяються внаслідок пошкодження рослин, - фітонциди, "медяна роса", гумі, камеді і
т.п.
У алелопатії мають значення усі виділення рослин, що утворюють разом біохімічну
захисну сферу навколо продукуючої їх рослин.
Усі речовини, які беруть участь в хімічній взаємодії рослин, можна розділити на три
великі групи. До першої з них відносяться речовини так званого вторинного походження -
органічні кислоти, ефірні масла, алкалоїди, глюкозиди, флавоноїди, дубильні речовини та
інші (поліфеноли, вітаміни, антибіотики і фітонциди).
2.2. Фізіологічна та біохімічна дія алелопатично активних речовин
Фізіолого-біохімічну дію колінів можна класифікувати наступним чином:
1. Зміна фізико-хімічних властивостей протоплазми
- обволікання перетинок, закупорювання пор, отворів тощо, ліпоїдами, восками,
цукрами;
- зміна поверхневого натягу протоплазми (сапоніни, кислоти, алкалоїди, таніди,
аміак та ін.);
- зміна проникності протоплазми (аніони і катіони);
- плазмоліз (вуглеводи, кислоти, мінеральні солі);
- розчинення структурних елементів протоплазми і ядра (сапоніни, алкалоїди);
- денатурація білків (кислоти, основи, поліфеноли та ін.).
2. Зміна обміну речовин:
- конкуренція з необхідними метаболітами за місця на носіях (структурні аналоги
метаболітів);
- завантаження молекул-носіїв компонентами, що не від’єднуються (окис
вуглецю, синильна кислота);
- конкуренція з необхідними метаболітами за участь в біосинтез (функціональні
аналоги метаболітів: антивітаміни, антіферменти і т.п.);
- індукція ферментної активності (субстрати дії ферментів);
- депресія ферментів (накопичення кінцевих продуктів діяльності ферментів);
- блокування ферментів (комплексоутворювачі - хелати, органічні кислоти);
- окислення або відновлення необхідних метаболітів (донори та акцептори кисню
і водню - поліфеноли і поліхінони, гумінові кислоти);
- зміна окисно-відновних умов всередині клітин (ненасичені кислоти, терпени);
- блокування переносників енергії.
3. Зміна фізіології цілої рослини:
- зміна швидкості надходження води і поживних речовин через коріння; зміна
інтенсивності фотосинтезу та інших біосинтезів в рослині;

- посилення або ослаблення поділу і розтягування клітин, росту і розвитку
рослин;
- анатомо-морфологічні зміни;
- зниження або підвищення стійкості до несприятливих умов середовища і до
збудників хвороб.
В алелопатії важлива не тільки концентрація діючої речовини, а і тривалість впливу,
яка вимірюється періодом усього життя рослини. Отже, рослинні виділення і продукти
метаболізму гетеротрофних організмів надають різноманітний фізіологічний та
біохімічний вплив на рослини. Зовнішні прояви цих впливів дуже схожі, хоча внутрішні
механізми неоднакові. Дія колінів залежить від їх концентрації, взаємодії з іншими
речовинами, присутніми в середовищі, і від фізіологічного стану рослини-акцептора, яке
визначається зовнішніми умовами, його віком і видовими особливостями.
РОЗДІЛ ІІІ. АЛЕЛОПАТИЧНА ОЦІНКА СОСНИ
КРИМСЬКОЇ (Pinus nigra subsp. Pallasiana)
3.1. Алелопатична дія водного екстракту сосни кримської на проростання насіння
тест-рослини редису (Raphanus sativus L. Сорт ЖАРА ранньостиглий, торговельної марки
Грін Лайн насіння, партія 609, терміном придатності 10.2021).
Як відомо, проростання і розвиток рослин залежить не тільки від їх біологічних
особливостей, а й від умов зовнішнього середовища. Одним з таких умов є явище
алелопатії, яке А.М. Гродзинський розглядає як прямий, безпосередній вплив виділень
одного організму або його залишків на інший. Алелопатія може викликати як
пригнічення, так і стимуляцію проростання і розвитку рослин [2].
Одним з теоретичних аспектів вивчення взаємин організмів є з'ясування ролі
алелопатії в природних і штучних біоценозах (екосистемах), знання яких дозволяє
створити кращі умови для формування рослин з високим рівнем продуктивності і якісних
характеристик. Переважна більшість дослідників розглядає алелопатію як прямий,
безпосередній вплив виділень одного організму на інший [2]. Згідно з одними авторами [2;
3], алелопатія охоплює лише явище пригнічення. Інші дослідники вважають, що
алелопатія включає також явище стимуляції [3].
Алелопатичну активність ми визначали методом Т.А. Работнова [5], шляхом
пророщування в чашках Петрі насіння редиски і крес-салата в різній концентрації водного
екстракту вегетативних органів сосни кримської (Pinus nigra subsp. Pallasiana) з
подальшим обчисленням відсотка схожості як непрямого показника ступеня
алелопатичного впливу. Для цього приготували водний екстракт з висушеної хвої і
бруньок сосни. Для приготування водної витяжки брали 10 г навіски хвої і бруньок сосни і
розтирали в ступці з піском. До підготовленої навіски додавали 100 мл кип’яченої води.
Щоб уникнути утворення хвороботворної мікрофлори воду доводили до кипіння.
Експозиція екстракції становила 1 годину. Потім проводили фільтрацію розчину.
Концентрація екстракту сосни становила 0; 100; 50; 25; 12,5%. Слід сказати, що в
міру збільшення концентрації настою колір розчину набував все більш насичений
коричневий колір.
В отриманих розчинах замочували фільтрувальний папір, на який в чашках Петрі
розкладали по 100 насінин редиски. Спостереження за енергією проростання, схожістю
насіння і довжиною корінців об’єктів проводили протягом 4 діб. Було проведено 2 серії
дослідів. Повторність дослідів дворазова.

Вже через 2 доби спостерігалося сильне пригнічення процесу проростання насіння
редису (таблиця 1, 2). Зі збільшенням концентрації рослинного екстракту спостерігалося
сильне стримування росту (фото 1-10).
Таким чином, водний екстракт вегетативних органів сосни кримської (Pinus nigra
subsp. Pallasiana) пригнічує проростання насіння і початковий ріст проростків редису
навіть в невеликих концентраціях, обраних для досліджень. Даний факт дає підстави
припускати, що сосна кримська належить до видів-едифікаторів (едифікатори —
види рослин у рослинному угрупованні, які визначають його особливості, створюють
біологічне середовище в екосистемі та відіграють найважливішу роль у формуванні її
структури). Вивчення взаємних відносин рослин один з одним при спільному виростанні є
одним з найважливіших питань фітоценології та біоценології.
3.2. Алелопатична дія водного екстракту сосни кримської на проростання насіння
тест-рослини крес-салату (Lepidium sativum, сорт ШИРОКОЛИСТИЙ ранньостиглий,
виробника-фасувальника ТОВ СІМЕЙНИЙ САД, партія 17816, терміном придатності до
2021)
Концентрація екстракту сосни становила 0; 50; 25; 12,5; 6,25%. В цьому досліді ми її
зменшили. Спостереження проводили протягом 2 діб (швидкість проростання насіння
крес-салату вища, ніж у редису).
Результати досліду аналогічні: навіть в маленьких концентраціях екстракт
вегетативних органів сосни пригнічує проростання і подальший ріст проростків. Але
різниця між чашками з концентраціями 0; 12,5 і 6,25% є тільки в інтенсивності росту, а
схожість після другої доби майже зрівнялась (таблиці 3 і 4, фото 11-20)
ВИСНОВКИ
В результаті проведених досліджень ефект пригнічення відзначений при використанні
екстрактів з вегетативних органів сосни кримської з будь-якою концентрацією. Вже на
другий день експерименту спостерігалося сильне пригнічення процесу проростання
насіння тест-рослин. Зі збільшенням концентрації рослинного екстракту спостерігалося
сильне стримування первинного зростання проростків і коренів всіх тест-рослин.
Ми б не рекомендували вносити в грунт свіжі чи висушені залишки будь-яких частин
цієї рослини у якості мульчі або добрива на ділянках, де вирощують рослини з насіння,
або висаджуються молоді саджанці. Алелопатично активні речовини будуть гальмувати
проростання, ріст та розвиток молодих рослин.
Можливо, доцільніше мульчувати пристовбурні круги дорослих дерев і кущів (під
ними буде пригнічуватись ріст бур’янів), або використовувати перепрілу хвою, яка вже
втратила більшість алелопатично активних речовин, але зберегла поживні.
1. Гродзинский, А.М. Краткий справочник по физиологии растений / А.М. Гродзинский, Д.М. Гродзинский. - Киев: Наукова думка,
1973. - 591 с.
2. Гродзинский, А.М. Аллелопатия растений и почвоутомление / А.М. Гродзинский. - Киев: Наукова думка, 1991. - 430 с.
3. Гроссгейм, А.А. Растительные богатства Кавказа / А.А. Гроссгейм - М.: Изд-во Московского общества испытателей природы, 1952. -
632 с.
4. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. / Ред. тома С. Я. Соколов и Б. К.
Шишкин. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1949. — Т. I. Голосеменные. — С. 264—265. — 464 с. — 3000 экз.
5. Работнов, Т.А. Условия проявления аллелопатии в фитоценозах // Изв. АН СССР, сер. биол. - 1974. - № 6. - С.811-820.
6. Флора СССР : в 30 т. / гл. ред. В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1934. — Т. I / ред. тома М. М. Ильин. — С. 166—167. —
302 + XVI с. — 5000 экз.
7. http://www.activestudy.info/ximicheskij-sostav-xvoi/
8. http://www.ecosystema.ru/07referats/slovar/01a.php
9. http://forest.geoman.ru/forest/item/f00/s00/e0000055/
10. http://terramia.ru/chelovek-i-priroda/vtoraya-zhizn-novogodnei-elki/

Додатки
Таблиця 1. Алелопатичний вплив водного екстракту вегетативних органів сосни
кримської (Pinus nigra subsp. Pallasiana) на проростання насіння редису (2 доби після
висіву).
концентрація
показники
0% 100% 50% 25% 12,5%
Схожість 70% 7% 17% 38% 36%
Довжина
корінців
4-7мм 2-3мм 2-4мм 2-5мм 3-6мм
Інші У 8
паростків
корінці
опушені, у
більшості є
сім’ядольні
листочки
- - У 5 – є
листочки
У 6 є
листочки
Схожість насіння редису (день2)
контроль
концентрація 100%
концентрація 12,5%

Проростки редису через 2 доби після висіву в чашках Петрі у воді і
водних екстрактах різної концентрації (по 30 мл)
(100% - 10 г біомаси/ 100г Н2О)
Фото 1. Контроль Фото 2. Концентрація 100%
Фото 3. Концентрація 50% Фото 4. Концентрація 25 %
Фото 5. Концентрація 12,5 %

кримської (Pinus nigra subsp. Pallasiana) на проростання насіння і розвиток проростків
редису (через 4 доби після висіву).
показники
0% 100% 50% 25% 12,5%
Схожість 86% 9% 36% 84% 85%
Довжина
корінців
10-25мм 2-12мм 1-15мм 3-5мм 7-25мм
Інші Більшість
сім’ядольних
листочків
зелені,
темно-зелені
з червоними
жилками
Сім’ядольні
листочки
жовто-зелені
18 проростків
тільки з
корінцями,18-
з
сім’ядольними
листочками
жовто-
зеленого
кольору
У більшості
є
листочки
жовто-
зеленого та
блідо-
зеленого
кольору
Сім’ядольні
листочки всі
блідо-зелені,
лише 1 –
темно-
зелений з
червоними
жилками
Схожість насіння редису (день 4)
контроль
концентрація 12,5%

Проростки редису через 4 доби після висіву в чашках Петрі у воді і
(100% - 10 г біомаси/ 100г Н2О)
Фото 8. Концентрація 50% Фото 9. Концентрація 25 %

кримської (Pinus nigra subsp. Pallasiana) на проростання насіння крес-салату (через 1 добу
після висіву)
показники
0% 50% 25% 12,5% 6,25%
Схожість 82% 8% 16% 26% 65%
Довжина
корінців
1-5мм До 1 мм 0,5-2мм 1-3мм 1-5мм
Інші 2 проростка
мають зелені
листки
- - 1 проросток
має зелені
листки
-
Проростки крес-салату через 1 добу після висіву в чашках Петрі у воді і водних
екстрактах різної концентрації (по 30 мл) (100% - 10 г біомаси/
100г Н2О)
Схожість крес-салату, день 1
Контроль
Концентрація 50%
Концентрація 12,5%

Фото 13. Концентрація 25% Фото 14. Концентрація 12,5 %

кримської (Pinus nigra subsp. Pallasiana) на проростання насіння і розвиток проростків
крес-салату (через 2 доби після висіву)
показники
0% 50% 25% 12,5% 6,25%
Схожість 93% 26% 81% 91% 92%
Довжина
корінців
2-26мм 1-10мм 1-12мм 2-15мм 2-17мм
Інші Майже всі
проростки
мають
темно-зелені
листки
- 3 проростка
листки
22 проростка
листки
12
проростків
листки
Проростки крес-салату через 2 доби після висіву в чашках Петрі у воді і
(100% - 10 г біомаси/ 100г Н2О)
Схожість крес-салату (2 день)
Контроль

Фото 18. Концентрація 25% Фото 19. Концентрація 12,5 %

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОЕКТ
«ЕКОЛОГІЧНИЙ
БУДИНОК МОЄЇ МРІЇ»
Роботу виконала: Боднар Ірина Віталіївна, учениця 10 класу КЗШ І-ІІІ ступенів № 108
Керівник проекту: Білоножко Аліна Миколаївна, вчитель географії
Мета проекту: привернути увагу суспільства до проблем екології шляхом будівництва
екологічного житла;
- ознaйoмитися з можливостями адаптації квартири чи будинку до нових вимог
екологічності;
- показати фази пpoцecy екологічного будівництва, креативні мeтoдики та їх
застосування на пpaктиці.
Актуальність проекту:
Я люблю нашу планету і мені не байдуже її майбутнє…
Я хочу займатися дослідницькою діяльністю…
Я володію комп’ютерними технологіями і хочу використати в своїй творчій роботі…
Я мрію про власний екологічно чистий будинок…
І, нарешті, я хочу знати більше, чим знала вчора…
Актуальність теми визначається необхідністю використання екологічних чистих
будівельних матеріалів. Звернути увагу на позитивний вплив на здоров’я та довголіття
людини завдяки використанню екологічно чистих (біопозитивних) будівельних
матеріалів. Можливість використання енергозберігаючих технологій на території України.
Термін реалізації проекту: грудень 2016 - березень 2017.
Завдання проекту:
Чи можемо ми поліпшити не лише своє життя, а й долю планети?
- Дати відповідь на ключові питання:
 як будується екологічний будинок?
 як в ньому живеться?
 як вдосконалюється та утримується екологічне житло?
 проводити соціологічне дослідження;
 визначати та подавати умови екологічного будівництва;
 розробляти рекомендації щодо будівництва та утримання екологічного будинку на
практиці;
Вивчити обряд будівництва житла в давнину; дібрати цікаві новини про екологічно чисте
будівництво в світі.
Здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних основ дослідження.
Довести значимість використання сучасних утеплювачів.
Створити: рекламу про екобудинок; фотогалерею природних матеріалів; познайомитися з
правилами екологічного будівництва.
Використовувати інформацію на уроках географії, екології.

Вступ
Сьогодні в ряді країн почав формуватися новий погляд на характер масового житла.
Сучасні технології відкрили можливість побудови будинків, з одного боку, які
забезпечують людині гідне життя, а з іншого, - кардинально знижують негативний вплив
їх на навколишнє середовище. Стали з'являтися будинки нового типу, які назвали
екологічними, або еко будинками. На жаль, заклики зберігати екологію Землі перестали
бути просто гаслами, а перетворилися на нагальну необхідність. Приклавши невеликі
зусилля і змінивши свої звички, ми можемо поліпшити не тільки своє життя, а й змінити
долю планети.
Актуальність теми визначається необхідністю використання екологічних чистих
будівельних матеріалів. Енергоефективного та екологічно-чистого житла з використанням
в якості утеплювача мінеральної вати. Звернути увагу на позитивний вплив на здоров’я та
довголіття людини завдяки використанню екологічно чистих (біопозитивних) будівельних
матеріалів. Можливість використання енергозберігаючих технологій на території України.
Предметом дослідження – екобудинки: історія, характеристики будівельних
матеріалів , методика застосування.
Мета: довести, що сучасні енергозберігаючі технології дешевші та якісніші,
показати на прикладі деяких країн світу.
Завдання :
 Здійснити аналіз існуючих науково-теоретичних основ дослідження.
 Довести значимість використання сучасних утеплювачів.
 Використовувати інформацію на уроках географії, екології.
Основні методи дослідження: аналіз, узагальнення, спостереження,
картографування.
Практичне значення одержаних результатів: дослідження дало можливість
всебічно проаналізувати ситуацію з енергозберігаючими технологіями. Можливість
використання цієї технології на території України. Можливість використання матеріалу на
уроках екології та географії
Розділ 1. ОБРЯД БУДІВНИЦТВА ЖИТЛА В ДАВНИНУ
Вибір місця був одним із найважливіших обрядодійств, пов’язаних із народним
житлом. При вирішенні цього питання брали до уваги багато чинників: віддаленість житла
від вулиці, рельєф садиби, розташування хати щодо сторін світу тощо. Колись суворо
канонізований та регламентований комплекс обрядовості, пов’язаної з житлом, сьогодні
існує лише у вигляді розрізнених елементів і побутує серед невеликої частини сільського
населення.
Для нового житла намагались знайти таке місце, яке мало задовольняти цілий ряд
вимог, зокрема:
• щоб город за хатою та господарськими спорудами виходив до річки, ставка, на долину;
• щоб це місце було по можливості на цілині, де земля «спокійна»;
• на горбку, де немає вологи;
• там, де ранком не буває роси;
• де не ростуть дерева;
• де колись водилася худоба, була в сім’ї злагода і не вмирали діти;
• де можна вдало розмістити господарські споруди;
• де є зручний під’їзд;
• вхід до хати повинен бути із південного боку або зі сходу.

Закладати нову хату було прийнято навесні та влітку. Загалом по Україні найбільш
сприятливими днями вважались вівторок, четвер, п’ятниця та субота. Небажано було
починати будівництво у високосний рік, понеділок, середу та на свята. Перш ніж
закладати житло, довідувалися, чи не припадає це на день, присвячений комусь із святих
мучеників, бо не доведеш справу до кінця. Після ж закладин уже можна було працювати
всі дні, крім неділі, свят та постів (Петрівка, Спасівка).
Обряд «Закладини», як правило, починався рано-вранці. У центрі майбутнього житла,
перед місцем, де мала бути піч, або у східному кутку південного боку ставили стілець,
застелений рушником, на якому лежали хрест, букет квітів, хліб, сіль, чашка води або
вина.
Старший майстер брав рушник із хлібом, цілував його, промовляючи: «Господи,
допоможи», і починав роботу. Рушник, а інколи й добрий шмат тканини, і гроші
(своєрідний аванс) майстер забирав собі. Якщо у майстра були помічники, то найчастіше
він розраховувався з ними сам.
Закладини починалися з того, що майстер робив хрест, який з ходом будівництва
поступово піднімався до вершини даху (по закінченні його назавжди прибивали на
горищі).
Розділ 2. БУДІВНИЦТВО ЕКОЛОГІЧНО
ЧИСТОГО БУДИНКУ
Чим відрізняється екобудинок від звичайного будинку. За великим рахунком, все те
саме: фундамент, стіни, дах. Але екологічним можна вважати тільки той будинок, в якому
застосовуються матеріали і технології, здатні ефективно використовувати енергію і до
мінімума звести негативний вплив на навколишнє середовище. По суті, це ціла система,
що працює автономно і незалежна від зовнішніх джерел енергії.
При будівництві екобудинки використовуються екологічно чисті матеріали. У
проектах еко будинків або, як їх ще називають, пасивних будинків, як основний
будівельний матеріал, найчастіше закладається дерево. Хоча, останнім часом стали
застосовувати газобетон, бетон методом безперервного лиття, пінобетон.
При проектуванні екобудинків використовуються принципи біонічної архітектури, коли
застосовуються закони і форми, що зустрічаються в живій природі: розраховується
особлива геометрія будівлі, приділяється велика увага зонуванню та орієнтації будинку по
сторонах світу. Наприклад, з південної сторони відсутня зона затінення, зате передбачена
велика площа скління будівлі. З північної сторони передбачається глуха стіна. Там же
проектується буферна зона допоміжних приміщень. Завдяки цьому тепло і світло
ефективно поширюються по всьому будинку. Екобудинки характеризуються малим
енергоспоживанням. Опалення та освітлення екобудинків забезпечується за рахунок
використання сонячної та вітрової енергії. Джерелами енергії є сонячні, теплові та
фотоелектричні системи, вітрогенератори, геотермальні теплові насоси. При цьому
надлишки енергії накопичується в спеціальних акумуляторах. Плюс до всього, будинок
акумулює тепло, яке виділяють мешканці і побутові прилади. За рахунок таких прийомів
можна економити до 90% енергії.
Питання з побутовими відходами вирішується з допомогою біореактора, переробного
їх на добрива.
Очевидно, що екобудинок має безліч позитивних моментів. В першу чергу, ви
отримуєте незалежність від цін на енергоносії і комунальні послуги. Такий будинок
зацікавить тих, хто цінує якісний рівень життя і здоров'я.

У мене є мрія побудувати свій, невеликий, світлий будинок у місці де завжди тепло
і затишно.
Який будинок я вважаю екологічно чистим:
• в якому використані екологічно чисті матеріали з урахуванням колориту країни;
• який отримує електроенергію від вітряків на даху або сонячних батарей;
• в якому використовуються колодязі в якості джерел води.
2.1. Облаштування фундаменту
Дерев’яний будинок відноситься до розряду легких споруд. Тому вибір конструкції
фундаментів залежить тільки від стану грунтів. Якщо грунти не пучинисті і нерухомі, то
можна застосовувати конструкції простих, мілко заглублених, які не потребують
армування фундаментів. Можна використовувати в якості матеріалів грунтоцемент,
дерев’яні стільці або цегляні (бетонні) стовпи.
Простими є фундаменти на піщані й подушці. Траншеї або ями відривають в
материковому (незайманому) грунті на глибину 50-70 см. Пісок укладають шарами по 10-
15 см, проливаючи кожен шар водою. Не доходячи 20-30 см до планувальної відмітки, на
ущільнений пісок укладають верхнюю частину фундаменту із щебеню, гравію, каменю,
цегли на цементно-піщаному розчині або бетоні. Замість щебеню можна використовувати
цегляний бій добре обпаленої цегли, а також уламки шиферу, кераміки і бетонних
виробів.
Фундаменти дерев’яних будинків можна робити з грунтоцемента у вигляді моноліту
або блоків, укладаючи їх на піщану подушку. Грунтоцемент рекомендується готувати з
суглинків, супісків, лесовидних суглинків і лесів. Можна використовувати наступний
склад (у%) ґрунтоцементної суміші: подрібнений грунт — 75-77, цемент марки 300 — 7-
10, вода — 14-16. При роботі з грунтоцементом не слід допускати розривів в часі більш
ніж 30 хвилин між укладанням кожного шару. Якщо перерви більше, на укладеному шарі
роблять насічку. Потім продовжують роботу.
2.2. Екологічно чисті стінові матеріали
Фасади дерев'яних будинків, часто обшиваються вагонкою з дерева, для зовнішніх
робіт. Такий матеріал, як дерев'яна вагонка, так само відмінно, підходить і для обробки
внутрішніх поверхонь стін будинку. Під обшивкою будинку вагонкою, можна легко
приховати всі дефекти дерев'яних стін, особливо часто вагонка використовується для
обробки стін і стель дерев'яних будинків. Обшивка будинку вагонкою
найдемократичніший варіант обробки дачного дерев'яного будинку. Фасад з дерев'яної
вагонки, візуально
нагадує нам будинок,
будівництво якого,
виконане з природного
матеріалу - дерева.
Обшивка стін вагонкою
будинків,
найпоширеніший,
«сухий» метод
додаткового утеплення,
будь-яких поверхонь стін
і стель. (Додаток)

2.3. Покрівля будинку
Керамічна черепиця — одне з найпопулярніших покрівельних покриттів в світі.
Причина такого успіху у красі, довговічності і надійності покриття.
2.4. Укладка підлоги
Ламінат.
Надійна міцність поверхні різноманітних
структурних дизайнів, а також властивість
анти статичності підлоги оберігає від
утворення мікроскопічних частинок і тим
самим запобігає осіданню пилу. Навіть при
сильному забрудненні достатньо вологої
ганчірки.
Унікальний багатошаровий склад,
забезпечує плиту надзвичайно довгим
терміном дії. Зовнішній захисний шар плити
витримує 10 млн. кроків без втрати кольору і якості. Спеціальний захисний (UV) шар
захищає зображення від обезбарвлення. Плитка стійка до дії вогню, володіє
звукопоглинаючими якостями, не ковзає, антистатична.Особлива структура ламінованої
підлоги зводить зусилля догляду за нею до звичайного вологого або сухого прибирання.
Дошка володіє високою стійкістю до появи плям, не боїться вологи, не схильна до
деформації і зміщень в місцях стиковки. В ній поєднуються ряд унікальних властивостей,
таких як: відсутність «ефекту гримкої підлоги», стійкість до точкових ударів, амортизуючі
та теплоізоляційні властивості. Для інсталяції данного матеріалу не потрібне застосування
спеціального устаткування. Матеріал укладається стик в стик, без зазорів, і має зовнішній
вигляд монолітної безшовної підлоги. Антистатична і антибактеріальна. Виготовлена за
технологією поверхня відрізняється високою екологічною чистотою. Застосування
матеріалів, що не мітять розчинників, акликатних смол, виключає виділення шкідливих
для здоров’я людини компонентів. Екологічно чистий склад цього підлогового покриття
створює умови для здорового способу життя. (Додаток)
2.5. Екологічно чисті вікна
Світ живе швидко і все в ньому розвивається інтенсивно, це стосується і
металопластикових конструкцій, вірніше бізнесу виготовлення даних конструкцій. Тільки
головне не тільки підвищити виробництво, але і зробити його неперевершеним,
досконалим і здивувати потенційного клієнта. Найголовніше, що всі технології повинні
бути створені, маючи певні екологічні нововведення, і враховувати екологічність
матеріалів.

Хоча неможливо не відзначити те, що виробники самі стали відмовлятися від
шкідливих речовин. Серйозне ставлення до навколишнього світу, до збереження його
екології, дало про себе знати, і у виробництві вікон. Відмова від свинцю — це великий
плюс, адже багато додавали його сплави, як необхідний стабілізатор.
Як тільки профільні вікна з’явилися на ринку про їх екологічну безпеку, почали
розмовляти, вести суперечки та дискусії. І не дивлячись на те, що віконні профілі з ПВХ з
додаванням свинцю застосовувалися більше 50 років, і багато говорили про те, що вони
шкідливі, в Європі не було відомо ні однієї людини, яка постраждала від негативного
впливу вікон. З цих причин виробники повільно і поступово переходять на інші сплави,
такі як цинк. І подібна технологія вважається певним нововведенням, на яке повинні
рівнятися всі фірми з виробництва профільних вікон. Речовини цинку і кальцію є
повністю нешкідливими, і в них зовсім немає токсинів. На них не впливають жодні
з’єднання з іншими елементами, їх молекули залишаються незмінними. Інститут, які веде
дослідження і матеріали по цій справі, вже не раз переконувався в тому, що ці матеріали
будуть вигідні не тільки для покупців, але і для виробників.
2.6. Мінеральна вата-матеріал для будівництва
Мінеральна вата - це волокнистий матеріал, що отримується з розплавів гірських порід
(зокрема базальту), металургійних шлаків та їх сумішей. Провідні світові виробники
мінеральної вати як сировину використовують виключно гірські породи, що дає змогу
отримувати продукцію вищої якості з тривалим періодом експлуатації. Матеріал, що володіє
унікальними тепло - і звукоізоляційними властивостями, добре зберігає тепло взимку і
прохолоду влітку. Коефіцієнт теплопровідності виробів 0.036 Вт / м К. Тобто вироби з
кам'яної вати мають виняткові теплоізоляційні властивості. Поряд з відмінною
паропроникністю утеплювач дозволяє легко і ефективно виводити пари з приміщень і
конструкцій назовні. Ці властивості дозволяють створити сприятливий внутрішній клімат
приміщень. Вироби відносяться до групи негорючих будівельних матеріалів, ці якості
дозволяють на якийсь час затримувати процес руйнування несучих конструкцій будівель при
загоранні. Завдяки своїй будові – відкритій пористій структурі - базальтова вата володіє
відмінними акустичними властивостями, покращує повітряну звукоізоляцію приміщення. Це
один з небагатьох промислових продуктів, що позитивно впливає на навколишнє
середовище. Вона значно знижує споживання енергії, необхідної для промислового процесу
та збереження будівлі в теплому або холодному стані [6].
РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВІ ВЛАСТИВОСТІ
МІНЕРАЛНОЇ ВАТИ.
Кожному із нас тепло та затишно у своєму домі та квартирі. Але скільки коштує це
тепло? Чи замислювалися ви над тим, скільки тепла витрачаємо через стіни, дах та вікна?
В останні роки гостро постала проблема енергоносіїв у промисловості та комунальному
господарстві. Саме тому, ця проблема енергозбереження стала однією із самих
актуальних.
Основний шлях економії паливно-енергетичних ресурсів – це зменшення втрат
тепла через конструкції будинків і споруд. В нашому кліматичному поясі погодні умови
такі, що температура близько 0° Цельсія може триматися близько півроку. Приблизно із
середини осені до середини весни в помешканнях стає холодно, тому теплоізоляція
будинків більш ніж актуальна.

Мета досліду: довести, що теплоізоляція будинків і споруд зберігає тепло в
приміщенні і зменшує долю затрат на енергоносії при умові використання мінеральної
вати.
Умови досліду:
– Перевірка мінеральної вати на вогнестійкість та теплову ізоляцію.
– Акустичні можливості мінеральної вати.
– Пластичність мінеральної вати.
– Водостійкість мінеральної вати.
Дослід 1.
Перевірка на вогнестійкість і теплопровідність.
Ми спробували підпалити мінеральну вату. Вона не горить і не нагрівається
Висновок: як бачимо, вата не піддається вогню, а відповідно і не пропускає тепло.
Дослід 2.
Перевірка на звукоізоляцію.
Ми взяли акустичну колонку і накрили динамік мінеральною ватою. Звук майже не
було чути.

Висновок: мінеральна вата є гарним звукоізолятором.
Дослід 3.
Перевірка пластичних можливостей.
Ми взяли мінеральну вату і спробували її помістити до невеличкої коробки. Вата
спокійно трансформується під будь яку форму і заповнює її.
Висновок: мінеральна вата має надзвичайну пластичність та м’якість структури
волокон.
Дослід 4.
Перевірка на водостійкість.
Ми поливали мінеральну вату водою зі склянки. Вата не поглинала вологу і на ній
лише залишалися краплини води, яка стікала по поверхні вати.

Висновок: мінеральна вата надзвичайно водостійка.
Отже, виходячи із вищезазначених дослідів, ми можемо зробити наступні
висновки:
1. Мінеральна вата ефективна при енерго- і теплозбереженні.
2. За рахунок своєї легкої ваги та великих розмірів дозволяє економити будівельні
матеріали, забезпечує захист від корозії, зменшує тиск на фундамент.
3. За рахунок не поглинання вологи створює сприятливий клімат в помешканні.
4. Одночасно виступає утеплювачем та декором для фасаду будівель.
РОЗДІЛ IV. ГОЛОВНІ ПРАВИЛА
ЕКОЛОГІЧНОГО БУДИНКУ
 ТІЛЬКИ ЕКОЛОГІЧНІ МАТЕРІАЛИ
До групи будівельних матеріалів, яким віддається найбільша перевага, входить все, що
повертає нас «в печери»: дерево, солома, необпалена глина...
Далі у списку екологічних матеріалів слідують глиняна цегла, природні камені
осадкового походження. У перших плодів цивілізації – металу і скла – репутація вже не
така бездоганна. А вже все останнє – бетон, різні суміші, пластики і решта «хімії» – вам
доведеться «знешкоджувати» за допомогою різних хитрувань. Особливо слід
остерігатися матеріалів, що містять фенол (який провокує головні болі, алергію і
знижує імунітет), і формальдегід (діє на репродуктивні органи, дихальні шляхи і ЦНС).
Не прагніть «одягнути» свій будинок в останні досягнення прогресу: набагато
престижніше обладнати його за допомогою справжніх дарів природи.
До речі, деякі обробні камені, як стверджують їхні добувальники, мають лікувальну
дію.
 ЛІКАР НА ІМ’Я ФЛОРА
Розводити квіти люблять багато господинь, але не всі знають, що з домашніх рослин
можна складати такі самі цілющі «коктейлі», як і з лікарських трав. Так,
знезаражувальною дією володіють рослини, що містять фітонциди: базилік, гіпіестес
Пілея, офіопогон, кардамон, ройциссус, спатифіллум та інші.
Інші горщикові рослини заспокоюють нервову систему, знімають головний біль і
нормалізують кровообіг (наприклад, всім відома герань, а також запашна пеларгонія,
лаванда і монстера) — з них можна скласти ідеальну композицію для спальні.
Якщо у вашій квартирі все ж таки є синтетичні матеріали (а це майже напевно так), їх

негативну дію нейтралізують квіти, здатні забирати з повітря токсини: драцена запашна,
паперомія, ройциссус та ін.
Рослини, що сприяюють хорошому травленню, складуть корисний набір для кухні: лавр,
пеларгонія, а також хлорофітум, який очищає повітря і поглинає запахи. Робоче ж місце
можна з користю прикрасити очищаючим комплексом з меліси, м’яти, мирта, шавлії,
монстери і фікуса.
Крім цілющих властивостей, більшість з цих рослин володіють приємним запахом – а
значить, до всіх інших ефектів додається ароматерапія. Якщо ж ви хочете, щоб аромат в
будинку був яскравішим і вишуканішим, заведіть собі кімнатну троянду: заразом вона
допоможе вам позбавитися від хронічної втоми.
Ну і звичайно, не забудьте про «зелену» аптечку: алое, яке допоможе при запаленнях,
каланхое – від простуди, а також чудовий засіб від багатьох хвороб із забавною назвою
«Золотий вус».
 ЦІЛЮЩІ РЕЧІ
Принцип той самий: натуральність і ще раз натуральність. Віддайте перевагу плетеним
корзинам над пластиковими контейнерами, справжнім пір’яним подушкам – над
синтепоновими, простим «селянським» тканинам (льон, ситець, мішковина, груба шерсть)
– над ефектними новинками, плетеній рогожі – над металевими жалюзі і так далі.
Натуральні речі не тільки здоровіші для тіла, але і володіють особливою енергетикою
(особливо якщо вони зроблені вручну або в маленькій майстерні). Не нехтуйте місцевим
ринком дерев’яних, плетених і керамічних виробів.
Не варто звисока дивитися і на «речі зі скрині бабусі»: ретро-дрібниці із сімейного музею
(якщо вони належним чином подані) наповнять будинок теплом і затишком. Єдині
природні «дари», яких все ж таки слід уникати, – це мисливські трофеї: шкури і роги
убитих тварин, чучела і так далі Як би красиво вони не виглядали, біополе, яке вони
«випромінюють», не дуже корисно для людини.
 ЗНАКИ ЕКОГЛОГІЧНОГО МАРКУВАННЯ
При виборі штучних, композитних виробів і матеріалів краще купувати екологічно
сертифіковану продукцію, відзначену знаками екологічного маркування:
До таких матеріалів можна віднести ламинат, синтетичні килими, лаки і фарби,
металопластикові вікна, шпалери тощо. Надійніше обирати екологічно сертифіковану
продукцію, відзначену спеціальними знаками екологічного маркування.
 ТВОРЧА АТМОСФЕРА
Енерджайзервсього живого – сонячні промені. Висвітлення в зеленому будинку потрібно
побудувати так, щоб максимально використовувати силу денного світила. Вікна - великі,
не завішені важкими шторами. Меблі розставляємо так, щоб сонячні промені проникали в
найвіддаленіші куточки кімнати. У темний час доби використовуємо люмінесцентні

лампи – вони дозволяють економити електроенергію. Влітку і навесні (коли ясних днів
достатньо) гарні світильники, які працюють на сонячних батареях. Вони заряджаються
вдень від природного світила, а ввечері осявають кімнату без електричної підзарядки.
Родзинкаекодизайну - колір. Ніякихяскравихтонів, кричущихконтрастів -
цеакцентиосвітлених неоном вулицьвечірньогоМегаполісу.
Колористикаекологічногобудинку повинна бути заспокійливою: колірпіску, землі, води,
каменю. І, звичайно, тут доречні всі відтінки зеленого! Цей колір може бути королем всієї
квартири.
 НЕ НАШКОДЬ!
Ця фраза з клятви Гіппократа цілком застосовна і до облаштування будинку, тому
що вплив на людину неблагополучного інтер’єру можна порівняти з неправильно
підібраними ліками. І якщо ліки можна і не приймати, то від інтер’єру ви нікуди не
втечете – він постійно діятиме на вашу підсвідомість.
Існує низка речей, яких я буду уникати, щоб мій будинок був комфортним. До них
відносяться: складні архітектурні форми, гострі кути, темні, холодні і дуже яскраві
кольори, велика кількість дрібних або строкатих деталей, дуже велика кількість дзеркал,
пряме, різко направлене світло (особливо у спальні), а також недостатнє освітлення.
Не поміщатиму в інтер’єр картин, фотографій і плакатів з жорстокими і
агресивними сюжетами, із спотвореним зображенням або іншими «аномаліями», навіть
якщо вони представляють художню цінність.
Стежитиму, аби предмети, використані для прикраси квартири, володіли
позитивною енергетикою. Одне слово,збудую будинок який приноситиме радість і
здоров’я, він буде натуральним, теплим і добрим!
ВИСНОВКИ
Екобудинок не лише убезпечить ваше здоров'я, але і не завдаватиме ніякої шкоди
навколишньому середовищу. Головна особливість такого будинку — це екологічно чисті,
«дихаючі» будматеріали, які після експлуатаційного періоду утилізуються на місці
природним шляхом.
У екобудинку робота практично всіх комунікацій повинна забезпечуватися за
рахунок природних ресурсів — сонця, землі, вітру.
У світі немає єдиного списку вимог до будівництва екобудинку. У кожній країні
існує свій стандарт, із певними недоліками і перевагами. Наприклад, у Швейцарії
енергоефективний будинок називається «міненергі», в Італії — південно-тірольський
кліматичний будинок.
У 2008 році в Українібу впобудований перший повноцінний екобудинок.
Особливого поширення будівництво такого типу житла у нас поки що не отримало. А все
тому, що українці з побоюванням і недовірою ставляться до технічних нововведень, до
того ж вони потребують значних стартових матеріальних витрат.
У сучасному світі для того, щоб жити в екологічно чистих умовах, не обов'язково
будувати хатину десь у глушині і відмовлятися від комфорту. Я вже довела, що
екобудинок може бути обладнаний усіма благами цивілізації, і при цьому не шкодити
довкіллю. Будь-яке місце придатне для його будівництва. Екобудинок — це справжня
автономна держава, в якому люди живуть у злагоді з природою.
- У Європі зараз досить популярним є будівництво екологічних будинків, основною
вимогою в яких є використання місцевих екологічно чистих будівельних матеріалів

- Найбільш популярним, екологічночистим та енергоефективним будівельним
матеріалом в таких будинках є природні матеріали.
- Позитивний вплив на здоров’я та довголіття людини можна здійснювати завдяки
використанню екологічно чистих (біопозитивних) будівельних матеріалів.
- Мінеральна вата не горить.
- Низька ціна і доступність матеріалу
- Мінеральна вата відмінний звукоізолятор
- Блоки мінеральної вати міцні та довговічні.
- Утеплювачі з мінеральної вати необхідно використовувати як енергозберігаючий
матеріал.
Дослідницькі матеріали можна використовувати на уроках географії та екології
1. Гошко Ю. Г. Населення Українських Карпат XV— XVIII ст. - К., 1976.
2. Косміна Т. В. Сільське житло Поділля. Кінець XIX— XX ст.: Іст.-етногр. дослідження. - К., 1980.
3. Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.— М.- Высш. шк., 1984.— 176 с.
4. Добровольский Г. Н. Малярные растворы.— К :Будівельник, 1988— 128 с.
5. Энтони В. Неро-младший. Загрязнения воздуха в помещениях // В мире науки.- 1988. - №7. - С.6-13.
6. Лялюк О.Г. Екологічні та економічні аспекти житла в Україні // Тези доп. МНТК "Ресурсоекономiчнi
матеріали, конструкції, будівлі та споруди." - Рівне. -1996. –
С. 17

«ВПЛИВ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ
РЕЧОВИН НА РІДИНИ»
ПРОЕКТ ВИКОНАЛИ: Ляшенко Ольга Валеріївна, учениця 9-Б класу, Калько Олена
Олександрівна, учениця 7-А класу
Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 108
КЕРІВНИК ПРОЕКТУ: Статівка Оксана Сергіївна, вчитель фізики та сталого
розвитку, КЗШ №108
ВСТУП
Думати легко, діяти важко.
Діяти згідно з тим, як думаєш,—
найскладніше у світі.
Й. В. Ґете
Всі ми, напевне, милувалися маленькими краплями роси, які на листках рослин
набувають форми майже правильних кульок. Це явище спостерігав ще Г. Галілей, якого
дуже дивувало, чому великі краплі води не розпливаються по всьому листку капусти, а
набувають форми маленьких кульок. Таку ж форму мають краплі води на парафіні чи
жирній поверхні, пролита на стіл ртуть тощо. Якщо ці краплі стикаються, вони
зливаються в одну краплю, форма якої також наближається до кулястої. У космічному
кораблі, який перебуває в стані невагомості, кулястої форми набувають не тільки окремі
краплі, а й великі об'єми рідини.
Ці явища здаються дуже дивними. Адже ми звикли, що рідина набуває форми
посудини, в якій вона знаходиться, і власної форми не має. Виявляється, що так буває не
завжди.
Галілей спостерігав, як змащена жиром голка може плавати на воді і як легкі
комахи-водомірки швидко ковзають по поверхні води, як ковзанярі по льоду. Ці
спостереження, начебто, суперечать існуванню виштовхувальної сили. Але якщо голка
прорве поверхню рідини, вона тоне, як і має бути під час дії виштовхувальної сили. Як
пояснити ці явища?
Покладемо лезо безпечної бритви, трохи вкрите жиром, на поверхню води. Воно не
тоне. Коли лезо «плаває» на воді, то можна помітити невелике прогинання поверхні води.
Якщо лезо занурити в глиб води, воно піде на дно. Це означає, що властивості поверхні
рідини відрізняються від властивостей решти рідини. Як це можна пояснити?
Предмет дослідження: явище поверхневого натягу рідин, залежність коефіцієнта
поверхневого натягу від додавання поверхнево-активних речовин та зміни температури.

Мета дослідження: на основі дослідження коефіцієнту поверхневого натягу рідин
дізнатися про залежність поверхневого натягу від температури поверхнево-активних
речовин.
Основні завдання дослідження:
- Ознайомитися із явищем поверхневого натягу та поняттям поверхнево-активні
речовини.
- Визначити коефіцієнт поверхневого натягу рідин декількома способами.
- Дослідити залежність коефіцієнти поверхневого натягу від температури
поверхнево-активних речовин.
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯВИЩА
1.1 Будова рідини
Ми маємо досить чітке уявлення про будову газів і твердих тіл. Газ є зібранням
молекул, які рухаються безладно в усіх напрямах незалежно одна від однієї. У твердому
тілі майже всі молекули тривалий час зберігають усталене взаємне розміщення,
виконуючи лише значні коливання навколо певних положень рівноваги.
Значно складнішою є будова рідин. Якщо взяти замкнену посудину, у якій є рідина
і пара, рідина займає нижню частину, а решта простору заповнена парою. Звичайно,
молекули і в парі, і в рідині перебувають у безперервному русі і можуть вилітати з рідини
і переходити в пару і, навпаки, з пари залітати в рідину. Проте між парою і рідиною
зберігається (за незмінної температури) різка межа, і обмін молекулами не порушує
рівноваги між цими двома станами; тільки ця рівновага має рухливий характер.
Різка межа між парою і рідиною розділяє два стани, або дві фази речовини, з яких
пароподібна характеризується значно меншою густиною, ніж рідка. У рідкій фазі середня
відстань між молекулами значно менша, ніж у парі, і, згідно з цим, міжмолекулярні сили
зчеплення у рідині значно більші, ніж у парі. Цим і пояснюється відмінність у характері
руху молекул у парі і в рідині.
У парі, подібно до газу, можна не враховувати сил зчеплення і розглядати рух як
вільний політ молекул і співударяння їх однієї об одну та з навколишніми тілами.
У рідині молекули, як і у твердому тілі, значною мірою взаємодіють, утримуючи
одна одну. Проте коли у твердому тілі кожна молекула зберігає необмежено довго певне
положення рівноваги всередині тіла і рух її зводиться до коливання навколо цього
рівноважного положення, характер руху в рідині інший. Молекули рідини рухаються
значно вільніше, ніж молекули твердого тіла, хоч і не так вільно, як молекули газу. Кожна
молекула в рідині протягом деякого часу рухається то туди, то сюди, не віддаляючись,
проте, від своїх сусідів. Цей рух нагадує коливання молекули твердого тіла навколо
положення рівноваги. Але час від часу молекула рідини виривається зі свого оточення і
переходить в інше місце, потрапляючи в нове оточення, де знову протягом певного часу
здійснює рух, подібний до коливання.
Отже, рух молекул рідини являє собою щось подібне до суміші рухів у твердому
тілі і в газі: «коливальний» рух на одному місці змінюється «вільним» переходом з одного
місця в інше. Відповідно до цього будова рідини являє собою щось середнє між будовою
твердого тіла і будовою газу. Чим вища температура, тобто чим більша кінетична енергія
молекул рідини, тим більшу роль відіграє «вільний» рух (тим коротші проміжки
«коливального» стану молекули) і частіші «вільні» переходи, тобто тим більше рідина

уподібнюється до газу. За досить високої температури, характерної для кожної рідини (так
звана критична температура), властивості рідини не відрізняються від властивостей дуже
стисненого газу.
Слід зазначити, що ми маємо не настільки чіткі уявлення про будову рідин, ніж про
будову газів і будову кристалічних тіл, що пояснюється значно більшою складністю явищ,
які характеризують рідину.
1.2. Поверхневий натяг
Поверхневий шар рідини відзначається особливими властивостями. Ми добре
знаємо, що сухі піщинки не прилипають одна до одної, але коли пісок змочити водою, то
легко можна зробити з нього будь-яку фігуру. Цікаво й те, що у воді піщинки також не
будуть прилипати одна до одної. Злипання піщинок мокрого піску легко пояснити дією
сил зчеплення молекул води, які огортають піщинки. Чому сили зчеплення не проявляють
своєї дії, коли піщинка під водою. Вся справа в силах, які діють на піщинку з боку
сусідніх молекул. Щоб перевести молекулу з внутрішніх шарів до поверхні, треба
виконати роботу проти зазначеної рівнодійної сили. Отже, кожна молекула, яка перебуває
поблизу поверхні рідини, має деякий надлишок потенціальної енергії порівняно з
молекулами, які перебувають усередині рідини. Чим більша поверхня рідини, тим більше
число молекул має цю надлишкову потенціальну енергію. Отже, у разі збільшення
поверхні даної маси рідини (наприклад, якщо подрібнити воду на дрібний водяний пил)
енергія рідини збільшується. У цьому випадку внутрішня енергія тіла пропорційна
розмірам поверхні, і тому її часто називають поверхневою енергією.
Оскільки молекули намагаються увійти всередину рідини з її поверхні, рідина
набуває такої форми, за якої її вільна поверхня має найменшу можливу величину.
В цьому можна переконатися за допомогою простого досліду, якщо взяти ложку
меду і потроху виливати мед, струминка меду тоншає і раптово переривається,
утворюючи на кінчику круглу краплину й таким чином зменшуючи свою вільну
поверхню.
На поверхні розділу рідини і її пари виникає сила, зумовлена різною молекулярною
взаємодією суміжних середовищ. Кожна молекула, розміщена всередині об’єму рідини,
рівномірно оточена сусідніми молекулами і взаємодіє з ними, а рівнодійна цих сил
дорівнює нулю. На молекули рідини у поверхневому шарі діють їх сусіди з
результуючими силами R, які намагаються втягти молекули всередину рідини. Зазнаючи
однобічної дії, напрямленої всередину рідини, молекули поверхневого шару стискають
рідину, чинять на неї тиск, який називають молекулярним. Поверхня має надлишкову
енергію і поводиться подібно до пружної плівки, яка намагається скоротитися так, щоб
вільна поверхня рідини стала мінімальною. Це сприймається як поверхневий натяг.
Рис. 1.2.1
Сили, які діють у дотичній до поверхні площини, перпендикулярно до межі,
стягуючи поверхню, називають силами поверхневого натягу.

Для виявлення дії сили поверхневого натягу скористаємося властивістю деяких
рідин, наприклад мильної води, створювати тонкі плівки. Якщо опустити в мильну воду
дротяне кільце і вийняти його, то воно затягується мильною плівкою — тонким шаром
рідини. Покладемо на цю плівку невелику петельку з шовкової нитки (рис. 1.2.2, а) і
проткнемо плівку в області, охопленій петелькою. Відразу ж оточуюча петельку мильна
плівка, діючи на всі її елементи з однаковою силою, розтягне її і надасть їй форму кола
(рис. 1.2.2, б).
Рис. 1.2.2
1.3. Коефіцієнт поверхневого натягу
Якщо проводити дослід з каркасами різних розмірів, то можна виявити, що
абсолютна величина сили поверхневого натягу F пропорційна довжині l рухомої
сторони каркаса, а відношення F
/l для плівки з даної рідини завжди одне й те саме. Не
залежить воно і від матеріалу каркаса. Отже, відношення сили поверхневого натягу, яка
діє на межі поверхні рідини, до довжини цієї межі характеризує вільну поверхню самої
рідини.
Рис. 1.3.1
Відношення сили поверхневого натягу до довжини периметра, який обмежує
поверхню рідини, називається коефіцієнтом поверхневого натягу. Цю величину
позначають літерою σ:
l
F
 (1.3.1)
де, σ – коефіцієнт поверхневого натягу,
F – сила поверхневого натягу,

l – довжина периметра поверхні рідини
Коефіцієнт поверхневого натягу — це фізична величина, яка дорівнює відношенню
поверхневої енергії Е (енергія перенесення молекул на поверхню) до площі цієї поверхні:
(1.3.2)
У СІ коефіцієнт поверхневого натягу виражають у ньютонах на метр [σ] = Н/м.
1.4. Поверхнево-активні речовини
Коефіцієнт поверхневого натягу σ залежить від:
1) роду речовини (σ спирту = 22 мН/мм, σ ртуті = 480 мН/мм);
2) температури (при підвищенні — зменшується; при критичній t = 0);
3) домішок (σ мильного розчину = 40 мН/мм; σ розчину цукру = 80 мН/мм).
Із підвищенням температури рідини збільшується середня відстань між її
частинками, а отже, сили молекулярного притягання зменшуються. Це означає, що
поверхневий натяг має залежати також від температури. Досвід свідчить, що з
підвищенням температури рідини поверхневий натяг зменшується і за умови критичної
точки, коли густини рідини і пари однакові, поверхневий натяг дорівнює нулеві.
Поверхневий натяг істотно залежить від домішок до рідин. Поверхнево-активні
речовини (ПАР, сурфактанти, детергенти) — хімічні речовини, які знижують поверхневий
натяг рідини, полегшуючи розтікання, у тому числі знижуючи поверхневий натяг на межі
двох рідин. Це речовини, молекули або йони яких концентруються під дією молекулярних
сил (адсорбуються) біля поверхні розділу фаз і знижують поверхневу енергію. У вужчому
значенні поверхнево-активними речовинами здебільшого називають речовини, що
знижують поверхневий натяг на межі поділу: рідина (вода) — повітря (пара), рідина
(вода) — рідина (олія), рідина — тверда поверхня.
Поверхнево-активні речовини — зазвичай амфіфільні органічні сполуки (термін
амфіфільні означає, що вони містять як гідрофільні групи («головки»), так і гідрофобні
групи («хвости»). Через таку будову вони розчинюються як у неполярних жирах і
органічних розчинниках, так і в полярних середовищах (воді).
Речовини, які послаблюють
поверхневий натяг рідини, на-
зивають поверхнево-активними.
Найвідомішими
поверхнево-активними
речовинами для води є мило і
пральні порошки.
Вони сильно знижують її
поверхневий натяг
(приблизно з 7,5•10-2
до 4,5•10- 2
Н/м). Це полегшує миття і прання
білизни, оскільки високий поверхневий натяг чистої води не дає їй проникати між
волокнами тканини і в дрібні пори. З молекулярної точки зору вплив поверхнево-активних
речовин пояснюється тим, що сили притягання між молекулами самої рідини більші за
сили притягання між молекулами рідини і домішок. Тому молекули рідини, розміщені у
поверхневому шарі, з більшою силою втягуються всередину рідини, ніж молекули
домішок. Внаслідок цього молекули рідини переходять з поверхневого шару в глиб її, а
молекули поверхнево-активної речовини витісняються на поверхню.

РОЗДІЛ 2
СПОСОБИ ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА
ПОВЕРХНЕВОГО НАТЯГУ
2.1 Метод відриву петлі
На молекули, що перебувають в поверхневому
шарі рідини, діють сили притягання з боку інших
молекул, направлені всередину рідини. Щоб молекула
вийшла з
Рис. 2.1.1
внутрішніх шарів у поверхневий шар рідини, необхідно виконати роботу проти дії
сил молекулярного притягання. В результаті цього молекули поверхневого шару мають
надлишок енергії, який називають вільною поверхневою енергією рідини.
Поверхнева енергія в стані
рівноваги рідини прагне до мінімуму, а
вільна поверхня рідини намагається
скоротитись. При утворенні тонкої плівки
рідини шириною l (рис.2.1.1) вздовж межі
поверхні рідини діє сила поверхневого
натягу , модуль якої дорівнює:
F= σ*2l (2.1.1)
де σ – коефіцієнт поверхневого
натягу. Множник 2 з’являється тому, що
плівка має дві поверхні. Звідси:
l
F
2
 (2.1.2)
Силу поверхневого натягу F
вимірюють чутливим динамометром типу
ДПН, а ширину плівки, яка дорівнює
ширині дротяної петлі, – вимірювальною
(рис. 2.1.2)
лінійкою.
Динамометр типу ДПН складається
з корпуса 3, всередині якого розташована
пружина 5, що закінчується відрізком
прямого дроту з гачком 7. Гачок
призначений для з’єднання петлі 8 з
пружиною динамометра. Для відліку
показів по шкалі динамометра на дроті закріплена стрілка 6. Досліджувану рідину
наливають в скляну чашку 9. Для вимірювання коефіцієнту поверхневого натягу дротяну
петлю повністю занурюють в рідину, а потім повільно витягують з неї. При цьому на петлі
утворюється плівка. Коли сила пружності пружини динамометра стане рівна силі
поверхневого натягу F, плівка розривається.

2.2 Метод відриву крапель
При порівняно невеликій швидкості витікання рідин з вузької трубки утворюються
краплі майже сферичної форми. Перед відривом краплі
виникає "шийка", по якій і відбувається розрив (рис. 2.2.1).
Рис.2.2.1 Нехай діаметр шийки в момент
відриву краплі дорівнює d, а сила тяжіння краплі, що
відривається, mg. Тоді справедлива рівність:
F= σ*πd=mg (2.2.1)
де, πd - довжина окружності по якої відбувається відрив.
Звідси
σ = mg/πd (2.2.2)
Маса m краплі визначається шляхом зважування
великої кількості (N « 100) крапель даної рідини. Тобто
(2.2.3)
де, М – маса рідини, N кількість крапель.
Тоді
σ = Мg/πdN (2.2.4)
РОЗДІЛ 3
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ ПОВЕРХНЕВОГО
НАТЯГУ РІДИНИ
3.1 Визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом відриву краплі
Суть методу полягає в тому, що при витіканні рідини з отвору тонкої труби (бюретки) на
її кінці утворюється поверхнева плівка.
1. Підставити під бюретку 1 скляну посудину 3 при закритому крані 2 (рис.3.1. 1).
Заповнити бюретку водою.
Рис.3.1.1
2. Зважити порожню бюксу, визначити m1.
3. Відкрити кран 2 і заповнити водою вузьку частину бюретки нижче крана .
Відрегулювати краном 2 швидкість витікання води так, щоб за допомогою мікроскопа 4
можна було б спостерігати процес відриву краплі.
4. Визначити діаметр шийки краплі
5. Збільшити швидкість витікання води до 2-3 краплин за секунду. Підставити під
бюретку бюксу, тримаючи її в руці (не ставити її в посудину).
6. Відрахувавши 50 крапель, прибрати бюксу з-під бюретки і закрити кран 2.
7. Зважити бюксу з водою, визначивши m2 .
8. Зробити друге вимірювання коефіцієнта поверхневого натягу. Для цього
відновити швидкість витікання води. Знову підставити бюксу під бюретку, додаючи до
попередньо відрахованих крапель нові. Для розрахунку використати попередній
результат. Закрити кран 2.
9. Зробити третє вимірювання коефіцієнта поверхневого натягу. Для цього
виконати дії п.8.
10. Розрахувати середнє арифметичне значення коефіцієнта поверхневого натягу.
Розрахувати відносну випадкову систематичну та повну похибки вимірювань та оцінити
повну абсолютну похибку.

11. Одержаний результат порівняти з табличним значенням
Таблиця 1. Визначення коефіцієнта поверхневого натягу
№ виміру , , ,
1. 0,010 0,014 0,011 0,0742
2. 0,011 0,001 0,012 0,0760
3. 0,012 0,002 0,014 0,0725
Середнє 0,0742
Таблиця 2. Визначення похибок вимірювань
Розрахунки:
,
№
виміру
, % , %
1.

Як бачимо, коефіцієнт поверхневого натягу дистильованої води знайдений за
допомогою метода відриву крапель практично дорівнює табличному значенню.
3.2 Дослідження залежності коефіцієнта поверхневого натягу від температури
поверхнево-активних речовин
В цьому досліді коефіцієнт поверхневого натягу визначався методом відриву петлі.
Силу поверхневого натягу F вимірюємо чутливим динамометром типу ДПН, а ширину
плівки, яка дорівнює ширині дротяної петлі, – вимірювальною лінійкою.
Коефіцієнт поверхневого натягу визначаємо за формулою:
l
F
2
 .
Дані записуємо до таблиці:
Таблиця 3. Залежність σ від температури ПАР
№ речовина Температура, 0
С σ, Н/м
1 Проточна вода 30 0.069
60 0.038
90 0.033
2 Розчин засобу для миття
посуду«Fairy»
30 0.026
60 0.025
90 0.023
3 Розчин рідкого мила
«Sunny»
30 0.032
60 0.028
90 0.025
4 Розчин піни для ванни
«Ушастий нянь»
30 0.029
60 0.025
90 0.023
За результатами вимірювань було побудовано графік залежності коефіцієнта
поверхневого натягу від температури поверхнево-активних речовин.
Графік . Залежність коефіцієнта поверхневого натягу від температури ПАР
0
0,01
0,02
0,03
0,04
0,05
0,06
0,07
0,08
30 60 90
проточна вода
розчин Fairy
розчин рідкого мила
Sunny
розчин піни для ванни

Із підвищенням температури рідини збільшується середня відстань між її
частинками, а отже, сили молекулярного притягання зменшуються. Це означає, що
поверхневий натяг має залежати також від температури. Досвід свідчить, що з
підвищенням температури рідини поверхневий натяг зменшується і за умови критичної
точки, коли густини рідини і пари однакові, поверхневий натяг дорівнює нулеві.
Поверхневий натяг істотно залежить від домішок до рідин. Речовини, які
послаблюють поверхневий натяг рідини, називають поверхнево-активними.
Найвідомішими поверхнево-активними речовинами для води є мило і пральні порошки.
Вони сильно знижують її поверхневий натяг (приблизно з 7,5•10-2
до 4,5•10-2
Н/м). Це
полегшує миття і прання білизни, оскільки високий поверхневий натяг чистої води не дає
їй проникати між волокнами тканини і в дрібні пори. З молекулярної точки зору вплив
поверхнево-активних речовин пояснюється тим, що сили притягання між молекулами
самої рідини більші за сили притягання між молекулами рідини і домішок. Тому молекули
рідини, розміщені у поверхневому шарі, з більшою силою втягуються всередину рідини,
ніж молекули домішок. Внаслідок цього молекули рідини переходять з поверхневого
шару в глиб її, а молекули поверхнево-активної речовини витісняються на поверхню.
Як бачимо, коефіцієнт поверхневого натягу дійсно зменшується зі зростанням
температури рідини. Додавання поверхнево-активних речовин також зменшує
поверхневий натяг рідини, але підвищення температури суттєво на коефіцієнт
поверхневого натягу не впливає.
ВИСНОВКИ
Рідинам властивий поверхневий натяг. Він обумовлений тим, що молекули
поверхневого шару відчувають дещо іншу силу міжмолекулярної взаємодії, ніж молекули,
які знаходяться всередині об'єму рідини. Оскільки молекули намагаються увійти
всередину рідини з її поверхні, рідина набуває такої форми, за якої її вільна поверхня має
найменшу можливу величину.
Поверхневий натяг відіграє велике значення не тільки в побуті, а й в науці,
медицині та техніці.
Сільське господарство
Поверхневий натяг розчину залежить від його природи та концентрації. Сік з листя
та стеблин сільськогосподарських культур до поливання й після нього має різні
концентрації, отже, різний коефіцієнт поверхневого натягу. Таким чином можна взнати чи
потрібне поливання рослинам.
Хімічна промисловість
Мило виділяють, додаючи до мильної води кухонну сіль. Мило є поверхнево-
активною речовиною, а кухонна сіль збільшує поверхневий натяг, тому поверхнево-
активна речовина виштовхується та відділяється від розчинника.
Металургія
Для отримання свинцевого дробу розплавлений свинець ллють з деякої висоти через
вузькі отвори. Під час падіння свинець набуває форми кульок, внаслідок великого
поверхневого натягу, що мають розплавлені метали.
Для контролю за якістю сталі розроблений ефективний метод, який полягає у
вивченні співвідношення між діаметром та висотою краплі розплавленої сталі за
допомогою збільшеної фотографії. Це співвідношення змінюється в залежності із зміною
коефіцієнта поверхневого натягу.
Мореплавство

Для того щоб заспокоїти море, яке «бушує», виливають на його поверхню деяку
кількість нафти. Вона зменшує поверхневий натяг води.
Медицина
В медицині вимірювання поверхневого натягу біологічних рідин (крові, лімфи,
ліквору, жовчі, сечі, синовіальної, навколоплідної рідин тощо) є новим методом
лабораторної діагностики захворювань людини і може надати важливу додаткову
інформацію для лікування хворих.
Особливо важливе значення поверхневий натяг відіграє в цукровій галузі, де
використовують ПАР в процесах миття цукрової сировини, при інтенсифікації
цукроваріння, для припинення спінювання, підвищення швидкості кристалізації цукру.
Останнім часом серед забруднюючих речовин все частіше трапляються поверхнево-
активні речовини. Це пов'язано з широким використанням синтетичних миючих засобів
Поверхнево-активні речовини (ПАР) - речовини, які використовуються в промисловості і
в побуті як миючі засоби, забруднюють навколишнє середовище з відходами комунально-
побутової діяльності. До складу ПАР зазвичай входять одна або декілька груп поверхнево-
активних агентів та декілька зв'язуючих центрів. Ці групи знижують поверхневий натяг
рідини, в якій вони розчиняються, утворюють стабільну емульсію з частинками
видаляються речовин, знижують жорсткість води
Як показали досліди коефіцієнт поверхневого натягу різко зменшується при
підвищенні температури рідини(із значення 0,067Н/м при температурі 300
С, до значення
0,037 Н/м при температурі 600
С ). Також на значення коефіцієнту поверхневого натягу
впливає додавання ПАР, які зменшують σ в середньому до 0,029Н/м. Найбільше значення
σ має розчин рідкого мила «Sunny» (0,032Н/м), найменше – розчин засобу для миття
посуду «Fairy» (0,025Н/м) при однаковій температурі. Підвищення температури розчинів
призвело до зменшення коефіцієнту поверхневого натягу, але це зменшення не суттєве. З
чого можна зробити висновок, що підвищення температури поверхнево-активних речовин
суттєво не впливає на поверхневий натяг розчинів. Тобто використання миючих засобів
дозволяє не доводити розчин до кипіння, що сприяє економному використанню
електроенергії.
1. Бретшнайдер С. Свойства газов и жидкостей. М.: Химия, 1966.
2. Генденштейн Л.Е.10 кл. : підруч. для загальноосвіт. навч. закладів: рівень стандарту.,
2010.
3. ДущенкоВ.ГІ, Фізичний практикум: ч. 1. К.: Вища школа,1981.
4. Кікоїн І.К., Кікоі'н А.К. Молекулярна фізика.-М: Освіта, 1981.
5. Кушнір Роман Михайлович Загальна фізика. Механіка. Молекулярна фізика.- Львів: Вид. центр ЛНУ,
2003.
6. Ливенцев Н.М. «Курс физики», М.: «Высшая школа», 1974.
7. Молекулярна фізика і термодинаміка: Метод. вказівки /Уклад.: Л.М.Шейко, В.Л.Сніжний.- Запоріжжя:
ЗДУ, 1997.
8. Фізичний практикум. / Під общ. ред. Дущенко В.П. - 4.1. - К: Вища школа, 1981.
9. Цмоць Володимир Михайлович Молекулярна фізика.- Дрогобич: Коло, 2005.- 358с.
10. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D0%B5%D0
%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8F%D0%B3
11. http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/858/poverxnevij-natyag
12. http://posibnyky.vntu.edu.ua/fizika/2113_.ht

«ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ
ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ДУБУ
ЗВИЧАЙНОГО (QUERCUS ROBUR L.)
НА ТЕРИТОРІЇ КРИВОРІЖЖЯ ТА
ГУРІВСЬКОГО ЛІСУ»
Роботу виконала учениця 10 класу Криворізької Загальноміської школи Данилової О. Д.
Науковий керівник: Квітко Максим Олександрович, вчитель біології КЗШ №108
ВСТУП
Актуальність дослідження: наукові дослідження проблеми гігієни
навколишнього середовища свідчать, що забруднення атмосферного повітря у містах
призводить до зростання показників смертності, поширення серед дорослих та дітей
бронхо-легеневої патології, погіршення репродуктивних можливостей [1, 2]. Особливо
актуальні проблеми забруднення атмосферного повітря для м. Кривий Ріг, на території
якого розміщено п'ять великих гірничозбагачувальних комбінатів, металургійний,
коксохімічний, гірничоцегловий, суриковий та рудоремонтний заводи. Згідно з даними
багатьох авторів [3, 4],валовий викид речовин, які забруднюють атмосферу у Кривому
Розі, становить понад 10% від валових викидів в Україні. Дослідження деревних
біогеоценозів є найбільш актуальною проблемою для створення заходів покращення
життя мешканців міста. Метод біомоніторингу по дослідженням біогеоценозів має певні
переваги в порівнянні з більш глибокими методами, а саме: постійне спостереження та
контроль за впливом забруднення на рослинність; визначення рівня впливу забруднюючих
факторів на рослини в короткі проміжки часу; можливість вживання своєчасних заходів
по покращенню стану деревних насаджень Криворіжжя.
Мета: дослідити стан деревних угрупувань та насаджень ендемічної і
інтродукованої рослинності Криворіжжя з використанням індикаційного моніторингу
підстилки.
Завдання:
1. Звернути увагу на екологічний стан деревних насаджень в Кривому Розі.
2. Визначити вплив промислових викидів на деревні насадження.
3. Ознайомитися з методикою біомоніторингу за допомогою підстилки дубу
звичайного (Quercus robur L.) та ґрунту.
Об’єкт досліджень: щорічний потік листового опаду у природному фітоценозі
дубу звичайного (Quercus robur L.) території Гурівського лісу.
Предмет дослідження: біомоніторинг та біоіндикація фітоценозів дубу
звичайного (Quercus robur L.) території Гурівського лісу.

Гіпотеза дослідження: щорічне надходження листового опаду у природному
фітоценозі дубу звичайного (Quercus robur L.), які знаходяться на території Гурівського
лісу, значно перевищують аналогічні значення культурфітоценозів дубу звичайного
(Quercus robur L.) на території міста Кривого Рогу.
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ
БІОГЕОЦЕНОЗІВ ТА ОПИС ДІЛЯНОК
1.1. Матеріали та методи.
У насадженнях визначалися динаміка листового опаду, маса лісової підстилки,
склад підстилки деяких хімічних елементів за методиками прийнятими в геоботанічних
дослідженнях. Тимчасові пробні площі були закладені в насадженнях Quercus robur L. або
Дуба звичайного на території Гурівського лісництва (Долинський р-н, Кіровоградська
обл..). У насадженнях визначалися динаміка листового опаду, маса лісової підстилки,
дослідженнях [6,7,8].
1.2. Методи визначення біогеоценозів
Тимчасові пробні площі були закладені в насадженнях Quercus robur L. або Дуба
звичайного на території Гурівського лісництва (Долинський р-н, Кіровоградська обл..) та
в межах Криворіжжя у дендропарк Довгинцівського району біля військового містечка [17,
22].
дослідженнях. В межах моніторингових ділянок за загальноприйнятими методиками
встановлювався відносний життєвий стан насаджень встановлювали за методикою В.А.
Алексєєва [22]. Надземна фітомаса модельних дерев вивчалася за методикою О.С.
Ватьковського (1976). Враховувалася сира, абсолютно суха вага фракцій фітомаси за
біогеогоризонтами для діагностики стану модельних дерев на різних етапах проведення
робіт. Визначалися основні характеристики підстилки: потужність та запас. Встановлення
запасів лісової підстилки на пробних ділянках проведено методом шаблонів
(Карпачевський, 1977).
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ В
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Еколого-географічний нарис регіону дослідження
У Дніпропетровській області 198,6 тис. га земель лісового фонду, у тому числі
підпорядкованих Дніпропетровському обласному управлінню лісового та мисливського
господарства – 94,5 тис. га, з них 90% – рукотворні ліси.
Ліси Дніпропетровщини не мають промислового значення, виконують, в основному,
екологічні, захисні та рекреаційні функції і віднесені до І групи лісів. Корисні властивості
лісів у нашій області надзвичайні, оскільки вони здатні зменшувати негативні наслідки
природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього
природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню
населення та його естетичному вихованню. Вчені підрахували: 1 га лісу збагачує атмосферу
3 тоннами кисню та відфільтровує за рік із повітря до 70 тонн пилу. Лісовий пояс значно
зменшує шум, що є проблемою у великих містах, а особливо в нашому регіоні.

За розрахунками вчених, оптимальна лісистість у нашому регіоні повинна становити
8 – 10%. Зараз вона становить лише 4,8% (по Україні цей показник – 15,6%). Отже, щоб
досягти оптимального значення, слід майже в два рази збільшити площу існуючих у області
лісів.
Основні лісоутворюючі породи в області: сосна звичайна, дуб черешчатий, акація
біла.
Середній обсяг шкідливих викидів у атмосферне повітря на території області
становить близько 17% від загального обсягу викидів від усіх стаціонарних джерел в
Україні. Область посідає друге місце за рівнем забруднення атмосферного повітря (після
Донецької області). Щорічно в атмосферне повітря викидається понад мільйон тонн
забруднюючих речовин. Основна частина викидів (більше 81%) припадає на міста
Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривій Ріг, Нікополь, Орджонікідзе. У містах
Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривій Ріг систематично спостерігаються
перевищення гранично допустимих концентрацій формальдегіду, двооксиду азоту, оксиду
вуглецю, аміаку, фенолу, пилу. У зв’язку з тим, що на території області розташовані
об’єкти з урановидобувної та уранопереробної промисловостей, дуже серйозною постає
проблема забруднення атмосфери радіонуклідами.
За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року чисельність
населення області – 3 млн. 567 тис. чоловік, що становить 7,5% населення України.
Численність населення в місті Дніпропетровську – 1 млн. 117 тис. чоловік, чисельність
міського населення області – 2960,3 (83%), сільського – 607,3 (17%). На території області
проживають представники понад 30 національностей.
Область розташована у степовій зоні України. Ландшафт переважно рівнинний. На
заході області простягнулася значно почленована Придніпровська височина (висота до 209
м). У південно-східну частину її входять відроги Приазовського узвишшя (до 211 м).
Центральна частина зайнята Придніпровською низиною, яка на півдні переходить у
Причорноморську. З північного заходу на південний схід область перетинає ріка Дніпро, до
басейну якої належать її притоки – Оріль, Самара із Вовчою, Мокра Сура, Базавлук,
Інгулець із Саксаганню та інші. У області близько 1,5 тисячі водойм та ставків площею
понад 26 тисяч гектарів. На півдні територія області омивається водами Каховського моря.
Ліси займають 3,5% території області, і розташовані головним чином по долинах
річок Дніпра, Орелі, Самари і Вовчої. Найбільш значні лісові масиви – Самарський бір, що
тягнеться уздовж берега р. Самари та Дібровський ліс, розташований на південному сході
Покровського району та Гурівський ліс на заході регіону. Дніпропетровщина розташована в
зоні помірних широт. Клімат області помірно-континентальний. У цілому він
характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. Середня річна
температура в межах +7+9о
С. Найбільш холодний місяць – січень (-4-6о
С), найтепліший –
липень (+21+23о
С). Річна кількість опадів збільшується від 400−430 мм на півдні до
450−490 мм на півночі. Кількість сонячних днів складає в середньому 240 на рік.
За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Дніпропетровська область є
однією з найбагатших в Україні. Майже на всій території області переважають родючі
чорноземні ґрунти. Розгалужена система водопостачання дозволяє вести інтенсивне
сільське господарство.
Дніпропетровщина багата на корисні копалини. Значні запаси залізної і марганцевої
руд, кам’яного та бурого вугілля, є нафта, природний газ, рідкісні та кольорові метали.
Потужною товщею вздовж річки Інгульця більше як на 100 км залягають залізні руди
Криворізького басейну. Значні родовища руд − Оріхово-Павлоградська та Чортомлицька

магнітні аномалії, Жовтянське родовище. Є поклади титану, рутило-ільменітових руд,
цирконію, нікелю, кобальту. [1, 3, 10, 6].
2.2. Характеристика рослинного покриву Криворіжжя
Рослинний покрив Криворіжжя сформувався внаслідок складної взаємодії
кліматичних зональних факторів, специфічних гірських порід та різноманітних
антропогенних впливів. В регіоні відмічається понад 1260 видів вищих рослин В.В.
Кучеревським та ін., (1999) [5].
Для території Криворізького регіону характерна направленість ландшафтогенеза за
степовим типом, починаючи з плейстоцену. Формування степової рослинності зумовлено
гідрокліматичними факторами, рівнинністю території, карбонатністю грунтів.
Різнотравно-типчаково-ковилові степи, які переважають на території регіону, мають такий
же вік або дещо старші домінуючих грунтів. На думка Золотуна В.Г. (1974) вони
сформувались у субантлантичну епоху голоцену [5].
Відсутність лісів на вододілах зумовлена успадкованими та сучасними
особливостями інших компонентів ландшафтів і ландшафтотвірних факторів (сухість
клімату, карбонатність і засоленість грунтів, дефіцит грунтового та атмосферного
зволоження). Степова рослинність більш пристосована до дефіциту вологи.
Просторову диференціацію степової рослинності визначають переважно умови
грунтового зволоження, оскільки вони найбільш впливають на розвиток рослин.
Байрачні ліси на Криворіжжі в природному стані не збереглись. У південній
частині регіону вони були представлені бересклетовими карагачниками, бересклетово-
чорнокленовими, кленово-ясеневими дібровами. Тут проходить межа поширення
байрачних лісів в степах.
Найбільш поширеними видами деревних рослин були: дуб звичайний (Quercus
robus L.), клени польовий і татарський (Acer campestre L., A. tataricum L.). У підліску та на
узліссях були поширені терен колючий (Prunus spinosa L.), жостір проносний (Rhamnus
cathartica L.), глід обманливий (Crataegus fallacina Klok.). У травостої переважали грястиця
збірна (Dactylis glomerata L.), бугила лісова (Anthriscum sylvestris (L.) Hoffm.), яглиця
звичайна (Aegopodium podagraria L.). В північній частині регіону в деревостанах інколи
появлявся граб звичайний (Carpinus betulus L.) [5].
До заплавних лісів, що тягнулись вузькою стрічкою вздовж річок, належали
шелюжники, верболозники (Salix acutifolia Willd., S.purpurea L., S. triandra L.) осокірники
(Populus nigra L.) [5].
Особливе місце займали чагарникові степи привододілів: караганники (Caragana
frutex (L.) C.Koch), мигдальники (Amygdalus nana L.), зіноватники (Camaecytisus ruthenicus
(Fisch et Woloszcz. Klaskova, C. austriacus (L.) Link.), терновники (Prunus stepposa Kotov) та
вишняки (Cerasus fruticosa Pall.) [5].
В даний час лісистість Криворіжжя становить лише 4,5%. Ліси переважно
штучного походження, знаходяться в зеленому поясі м. Кривий Ріг. Найбільші масиви -
Гурівський ліс (619 га), водозахисні насадження біля Карачунівського та Південного
водосховищ. На території Кривого Рогу понад 17 тис. га зелених насаджень. Враховуючи,
що нормою є 110 га на 1000 чоловік, то площа насаджень майже в 5 раз менша необхідної.
Найбільш поширені у лісових насадженнях: дуб звичайний, ясен високий, клени
татарський, ясенелистий і польовий та акація біла (Robinia pseudoacacia L.) [5].
2.3. Біогеоценотичні зв’язки та їх значення для екологічних досліджень
До основних методів екології відносять польові спостереження, експерименти в
природних умовах, моделювання процесів і ситуацій, що зустрічаються в популяціях і

біоценозах. Будь-яке екологічне дослідження починається зі спостережень, відмінною
рисою яких є невтручання спостерігача в перебіг процесів. Такі спостереження можуть
здійснюватися, так би мовити, неозброєним оком, що було характерним для екології першої
половини XX ст. В останні десятиріччя екологічні спостереження ведуться із
застосуванням різноманітних приладів та технічних засобів. Це вже начебто і не
спостереження в побутовому значенні цього слова, а отримання інформації про стан
об'єктів [17, 22].
Біогеоценоз — ділянка земної поверхні, що характеризується певними фізико-
географічними умовами (характером мікроклімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунту та
водного режиму), разом з біоценозом (угрупованням рослинних і тваринних організмів).
Біогеоценоз є структурною частиною ландшафту. В науку термін біогеоценоз
введений академіком В. М. Сукачовим (1944 рік). Всі компоненти біогеоценозу
створюють єдиний історично сформований природний комплекс, що постійно змінюється
внаслідок взаємодії компонентів біогеоценозу між собою, з атмосферою та іншими
факторами середовища. Межі окремих біогеоценозів найчастіше визначаються
рослинними угрупованнями — фітоценозами, які найкраще відображають зміни, що
відбуваються в кожному конкретному природному комплексі. Є думка, що поняття
біогеоценозу ідентичне поняттю біоценоз, а сам термін біогеоценоз зайвий, оскільки при
визначенні біоценозу як певної сукупності організмів, оскільки і при визначенні
біогеоценозу, беруться до уваги всі умови існування організмів, в тому числі ґрунтовий і
геологічний субстрат. Про це свідчать праці Г. М. Висоцького, Г. Ф. Морозова,
Є. В. Алексєєва, П. С. Погребняка, П. М. Рафеса та ін.
Суто в екологічному сенсі: біогеоценоз — це угрупування різних видів
мікроорганізмів, рослин, тварин, які заселяють певні місця проживання, та які стійко
підтримують біогенний кругообіг речовин. Підтримка кругообігу в конкретних
географічних умовах є основною функцією біогеоценозу.
Отже біоценозом (співтовариством організмів) називають просторово обмежену
асоціацію взаємодіючих рослин і тварин, в якій домінують певні види рослин або
фізичний фактор. Для проведення аналізу стану дубу звичайного (Quercus robus L.) нами
виявлялися екологічні закономірності на рівні особини, популяції особин, біоценозу,
біогеоценозу.
3.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1. Флористичний склад та екоморфічний спектр деревно-чагарникових видів
Сучасний стан багатьох культивованих зелених насаджень м. Кривого Рогу
потребує комплексного підходу до вивчення екоморфічних показників їх компонентів,
зокрема дерев та чагарників. В умовах урбанізованого середовища та обмеженого
фінансування зеленого господарства міста, зокрема природно-охоронних проектів,
актуальною залишається проблема добору аборигенних та акліматизованих видів,
маловибагливих та найбільш адаптованих до конкретних місцезростань. Водночас
спостерігається тенденція підвищення вимог до естетичності об'єктів озеленення (зокрема
декоративності), що дещо ускладнює першочергові завдання.
Основоутворюючими деревно-чагарниковими видами парку є: клен ясенолистий
(Acer negundo L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), гіркокаштан звичайний

(Aesculus hippocastanum L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.J, дуб звичайний
(Quercus robur L.), акація біла (Robinia pseudoacacia L.), туя західна (Thuja occidentalis L.),
широкогілочник східний (Platycladus orientalis (L.) Franco), липа широколиста (Tilia
platyphyllos Scop.), в'яз гладкий (Ulmus laevis Pall.), берест (Ulmus minor Mill.) [18].
Зустрічаються і цікаві поодинокі представники - магонія подуболиста (Mahonia
aquifolium (Pursh) Nutt), софора японська (Styphnolobium japonicum (L.) Schott), які
морфологічно вже несуть певне декоративне навантаження. Проте у зв'язку із тим, що
вони не входять до числа чітко окреслених композицій, вони втрачають свою
декоративність і практичну значущість на тлі масових деревних насаджень. Крім того,
виникає загроза їх поступового зникнення [18].
Співвідношення у видовому складі вічнозелених та листопадних форм типове для
насаджень середини XX ст. - відповідно 18,6% та 81,4% (переважання останніх).
Життєвість дерев та чагарників насамперед залежить від екологічних умов
місцезростання та їх безпосередньої адаптованості до них. За джерельними даними
ґрунтовий покрив парку представлений чорноземом звичайним із середньопотужним
гумусовим шаром (до 50 см) [4]. Крім того, враховуючи те, що частина об'єкту
розташована поряд із тимчасовим водотоком, можна стверджувати про досить
сприятливий у порівнянні з іншими Криворізькими об'єктами озеленення екологічний фон
[18].
Оцінка екоморфічного спектру дає підставу стверджувати про переважну стійкість
та пристосованість більшості видів до умов місцезростання. Серед трофоморф переважає
група мезотрофів - 47,5%, гігроморфи представлені переважно мезоксерофітами (25,4%)
та мезофітами (23,7%), геліоморфи - геліофітами (45,8%) [18].
3.2. Характеристики ендемічних та інтродукованих видів деревної рослинності
Криворіжжя
На території Криворіжжя існує комплекс штучно створених природних
місцеіснувань де можна зустріти рідкісні дерева і трави, які дозволяють проводити
дослідження їх особливостей росту, розвитку і процесів перетворення лісових
біогеоценозів нашого міста впродовж 60 років. З часу закладання перших штучних
лісових насаджень гурівського, криворізького та інших лісівництв пройшов тривалий час,
понад 120 років. Це дозволяє створити умови розвитку рідкісних декоративних та
лікарських рослин і лісових екосистем Криворіжжя впродовж тривалого часу.
Саме тому проведення періодичного моніторингу та дослідів по стану природного
середовища на територіях міста Кривого Рогу є цікавою роботою, а резервати, такі як
Криворізький Ботанічний сад НАН України, Гурівське лісництво, міські лісові масиви
районного лісогосподарства та місцеві парки виконують важливу задачу для збереження
природного комплексу та екологічного потенціалу Криворіжжя. Для порівняння
особливостей перебігу екологічних процесів в різних лісових екосистемах Криворіжжя з
урахуванням основних типів статусу територій виникає необхідність спостереження
рідкісних і зникаючих деревних та трав’янистих рослин для подальшого їх захисту і
збереження. Під час проведення дослідницької роботи вдалося зробити цікаві відкриття
про те, де в Кривому Розі ростуть красиві лікарські та рідкісні дерева.
До прийняття християнства було багато священних гаїв, куди ходили на
поклоніння Богам природи; там росли священні дерева, стояли кумири, відбувалися
народні обряди. Метою досліджень було знайти та вивчити екологічно–культурні та
краєзнавчі особливості росту і розвитку деяких цікавих деревних рослин Криворіжжя.

Дуб червоний (Quercus robur L.) - листяне дерево, що досягає 25 м у висоту.
Володіє густою, шатровидною кроною.. Стовбур тонкий, покритий гладкою, сірою корою.
Листя мають глибокі виїмки, тонкі, блискучі, 15-25 мм в довжину. При розпусканні
червонуваті, потім темно-зелені, знизу світлі. У молодих особин восени червоні, у старих
бурі, коричневі. Цвіте разом з розпусканням листя.
Плоди - жолуді кулястої форми, до 2 см в довжину, червоно-коричневі. Дозрівають
восени. Дерево починає плодоносити з 15-20 років. Дуб червоний морозостійкий.
Деревина дуба використовується в суднобудуванні, виробництві меблів, столярному
виробництві і будівництві. Дуб червоний (Quercus rubra), може зустрічатися під назвами
дуб гостролистий або дуб канадський. Це велике швидкозростаюче довговічне дерево, що
досягає висоти 25 метрів.
Серед священних дерев українців дуб займає найпочесніше місце, недаремно його
вважали “царем дерев” (у сербів — Цар дрва, у росіян — Царь-дуб, у поляків — Господар
лясу). Дуб вважається аналогом Світового Дерева. У його густій кроні живе “цар птахів”
(орел, сокіл). У давнину дуб виступав аналогом святині (храму), місця, де здійснювалися
релігійні обряди, жертвопринесення. У народній релігії дуб вважається деревом Перуна-
громовержця, символом мужності, чоловічого начала, на що вказує і фалічна форма його
плодів.
Дуб — символ сили, чоловічої могутності, священне дерево бога-громовика. Культ
дуба існував у всіх індоєвропейських народів, це дерево було присвячене найголовнішому
з богів: у Греції — Зевсу, в Італії — Юпітеру, в Німеччині — богові грому Донару.
Кельтські жерці, друїди, вважали дуб найсвятішим із дерев. У литовців дуб присвячений
Перкунасу — богові грому, блискавки й дощу. Щоб дочекатися багатого врожаю,
чоловіки приносили жертви дубам, а жінки — липам.
Сюжети легенд, у котрих ідеться про різні демонічні персонажі (перевтілених
мерців), також пов’язані з уявленням про дуби як місце помешкання душ померлих
предків. Так, південнослов’янські віли та скандинавські норни живуть у дуплах кремезних
дубів. На величезні старі дуби злітаються в купальську ніч відьми, чорти і змії.
На трьох великих дубах сидів страхітливий птах Кук, який забивав усіх птахів, щоб
побудувати з їхніх кісток палац. Згідно з повір’ями, не можна палити дубового листу, бо
здійметься вітер (вітер, вихор, передусім, уособлює душі “заставних” мерців — померлих
наглою смертю, самогубців, утоплеників, проклятих батьками дітей). Зустрічається в
скверах і парках Криворіжжя. (Додаток Фото 1.) [6,8,9,10].
Софора (лат. Sophora) – рід трав'янистих рослин, чагарників і невеликих дерев
сімейства Бобові. Рід включає 62 види, що виростають в Південній Азії, Південно-Східній
Європі, Південній Америці та Австралії. Деякі представники роду є вимираючими видами.
У степовій зоні зустрічаються три види – софора товстоплідна, софора жовтувата, софора
лісохвостна, рідше софора японська. Перші три види вважаються злісними бур'янами, які
з неймовірною швидкістю заполоняють вільні простору, витісняючи культурні рослини.
Софора японська відрізняється підвищеними декоративними властивостями, крім того,
вона цінується за лікувальні властивості.
Софора – трав'яниста рослина, листопадний чагарник або дерево заввишки до 25 м
з пишною кроною. Листя софори насичено-зеленого кольору, опадає в середині
листопада. Квітки дрібні, жовтувато-білі, синювато-фіолетові або рожеві, зібрані у довге
волотисте або гроновидні суцвіття. Квітки утворюються один раз у два роки, цвіте софора
в липні-серпні. У зимову пору року рослини виглядають дуже привабливо, навіть
незважаючи на відсутність листя. Плоди соковиті і м'ясисті, зібрані в плодові зв'язки.
Всі частини рослин отруйні, але при правильній заготівлі, зберіганні і застосуванні
не принесуть здоров'ю ніякої шкоди. Листя непарноперисті. Квітки білі, жовтуваті,

рожеві, синювато-фіолетові. Зустрічається в ботанічному саду та в парках Криворіжжя.
(Додаток Фото 2.) [6,8,9,10].
Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba). Це реліктовий вид. Виник від первісних
голонасінних дерев приблизно 300 млн. років тому. Листки віялоподібні. Гінкгові дерева
вціліли в Китаї та Японії. У 18-му столітті у м. Наґасакі його знайшов лікар голландського
посольства Кемпфер. Йому гінкго зобов'язане своєю назвою. «Ґін» в перекладі з
японської - срібло. Плід гінкго чимось нагадує абрикос. Тому Кемпфер назвав знайдене
ним дерево «сріблястим абрикосом» - «гінкго», запозичивши його з жаргону японських
торговців насінням дерева. Пізніше Карл Лінней заносить цю назву до наукової
класифікації. Гінкго - це унікальне дерево, що являє собою один вид, один рід, і одну
родину. Рослина є ендемічною. Рослина роздільностатева.
У 1986 р. ботанік Хіразе дослідив процес запилення гінкго. Чоловічі дерева
«цвітуть» в середині травня, їх пилок потрапляє на насінний зачаток жіночих рослин і
проростає в пилкову трубку з двома сперматозоїдами. Але запліднення насіння бруньки
одним із сперматозоїдів проходить лише пізньої осені, і вже в насіннєплоді, який упав на
землю. Зовні плід оточений товстою соковитою м'ясистою оболонкою. Неприємний
аромат оболонки плодів пояснюється присутністю великої кількості масляної кислоти.
Опалі плоди швидко зігнивають, сповнюючи повітря їдким запахом. Це дерево дуже
перспективне для озеленення південних міст України. Воно чудово витримує умови
промислової загазованості, невибагливе до ґрунтів, стійке проти грибкових та вірусних
захворювань, майже не пошкоджується комахами. Це дерево довговічне. Окремі його
екземпляри живуть 2000 років, підіймаючись за цей час у висоту до 40 м, при товщині
стовбура - 1 м.
Дерево має конусоподібний брунатно-сірий стовбур, довгі вигнуті гілки. Листки
світло-зелені, (у молодому віці восьмилопатеві, потім лопаті зростаються, і їх залишається
всього дві) з оригінальним жилкуванням - жилки віялом розходяться від черешка.
Розмножується насінням та вегетативно за допомогою живцювання. Найкраще проводити
живцювання навесні до розпускання листя в утеплених парниках.
Гінкго дволопатеве є пам'яткою природи світового значення і занесене до Червоної
книги світу. Має плід кістянку. В Японії і Китаї насіння гінкго вважають делікатесом і
розводять як плодове дерево. Плоди гінкго використовують у східній медицині. Його
деревина м'яка, піддатлива, легко обробляється. Рослина досягає зрілості у 25-30 років, до
того часу важко визначити її стать. На Криворіжжі можна зустріти в ботанічному саду та в
старому парку біля майдану визволення. (Додаток Фото 3.) [6,8,9,10].
Тополя біла - високе, 15—25 (35) м заввишки, листопадне дводомне дерево родини
вербових. Має широку наметовидну крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою
світло-оливковою корою. Бруньки білоповстисті. Листки чергові, круглясто-яйцевидні.
Цвіте у березні — квітні, до появи листя. Тополя біла росте по всій території України в
заплавних лісах і гаях у долинах річок.
Одна з легенд розповідає про те, що жив на світі благородний і сміливий лицар.
Більшу частину свого життя він проводив у походах і на лицарських турнірах. А дамою
його серця була прекрасна Фея, яка вірно чекала свого лицаря в замку на острові посеред
озера. Мріяла вона про те, що лицар втомиться битися і залишиться з нею не на день, два,
тиждень, а на все життя. Але, на жаль! Знову і знову, скочивши на коня, їхав він в далекі
країни, де чекали нові битви. Жодного разу в своєму житті не зазнав лицар поразки. Але
одного разу меч зрадника вдарив його у спину і впав лицар на землю, обливаючись
кров’ю. Все, що встиг він, – вимовити ім’я коханої своєї феї. І зараз вона опинилася поруч
з ним, але врятувати коханого було не в її силах, тоді і вона перетворила його в білу
тополю, який став рости біля мурів замку. Тепер нікуди він не міг піти від своєї коханої,

ось тільки замість слів любові тихо шелестіла під її вікном гілками. Зустрічається в
В’яз гладкий - дерево родини в'язових заввишки 15—ЗО м. Має товстий стовбур,
вкритий буро-коричневою корою. Крона широкоциліндрична, вгорі заокруглена; гілки
спрямовані вгору під гострим кутом. Молоді пагони опушені. Росте розсіяно по всій
території України в широколистяних лісах. Плід - горішок, оточений крилоподібним
виростом. Крилатка (12—16 мм завдовжки) округла або овальна, у верхній частині
виїмчаста, по краю війчаста, плодоніжка довга, у 2—5 разів перевищує плід. Горішок
розміщений у центрі крила. Коренева система потужна, коріння лежить на поверхні
ґрунту або йдуть глибоко в землю. В'яз гладкий морозостійкий, переносить температуру
до -28 градусів. У суворі зими підмерзають кінці пагонів рослини. Зустрічається в скверах
і парках Криворіжжя. (Додаток Фото 5.) [6,8,9,10].
Церцис канадський (Cercis canadensis). Синонім - багряник канадський. Дерево
роду Cercis родини Бобові (Fabaceae). Висота дерева - до 18м, частіше - до 10-12м (фото).
Крона шатро видна. Кора чорно-сіра, молодих пагонів - червона. Листки широко
яйцевидні, або округлі, сизувато-зелені, восени - жовті. Дерево особливу декоративну
цінність має під час цвітіння та восени. Цвіте наприкінці квітня - на початку травня.
Плоди - боби (до 6-10см завдовжки). Насіння - до 6мм, овальне, матове, темно-коричневе.
Плоди визрівають у вересні. Досить вимогливий до вологості і багатства ґрунту. Страждає
від засухи. (Додаток Фото 6.) [6,8,9,10].
Піраканта яскраво-червона (Pyracantha coccinea) - вид квіткових рослин роду
сімейства. Вічнозелений як чагарник з густою кроною, висотою 2-3 (максимум - 5) м, з
розкидистою кроною і червонувато-бурими колючими гілками. Суцвіття і молоді пагони
опушені. Листя еліптичні або ланцетні, 2-4 см завдовжки, більш-менш загострені, з
клиновидною підставою, зубчасті по краю, голі, перший час злегка опушені. Черешок
також опушений, 2-5 мм завдовжки. Суцвіття густе, більш-менш опушене. Квітки дрібні,
білі і рожево-жовтуваті, з воронковидним гипантієм, трикутними чашолистками,
червоними пильовиками. Плід - ягода розміром 5-7 мм, від яскраво-червоного кольору
(звідси назва) до жовтого (забарвлення обумовлена вмістом каротиноїдів), довго
тримаються на рослині. Зустрічається в скверах і парках Криворіжжя. (Додаток Фото 7.)
[6,8,9,10].
Форзиція Європейська (лат. Forsythia) — рід чагарників та невеликих дерев
родини Маслинові, квітучих красивими жовтими квітами. Форзиція європейська
(Forsythia europaea) росте в Албанії, Словаччині та на території колишньої Югославії.
назва дана рослині на честь шотландського ботаніка Вільяма Форсайта (англ. William
Forsyth), який обіймав посаду головного садівника Кенсінгтонського палацу. Листопадний
чагарник або дерево висотою до 2 м, зрідка до 6 м, ширина кущів до 2 м. Листки
супротивні, продовгувато-овальні, прості, по краю зубчаті. Довжиною 5-7 см, світло-
зеленого кольору. Квіти золотисті, з короткими пелюстками, зібрані у пазушні пониклі
китиці. Плід - яйцевидна коробочка.
Форзиція росте швидко та не дуже вибаглива до ґрунтів, світлолюбна, теплолюбна.
Використовують у садах та парках як декоративну рослину. Декоративні якості
виражаються під час квітнення та з кольоровим листям восени. Поширена по усій Україні.
Зустрічається в скверах і парках Криворіжжя. (Додаток Фото 8.) [6,8,9,10].
Сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus Blake.) родини жимолостевих —
красивий і високопродуктивний медоносний чагарник, що використовується в
придорожніх і декоративних насадженнях. Утворює багато пагонів, на яких вже в рік
посадки, з другої половини червня до осені, з'являються невеликі ледве рожеві квітки, що
сильно привертають бджіл. Квітки розміщуються по декілька штук у пазухах
яйцеподібного листя. Плід – соковита кістянка у вигляді кульки близько 1 см в діаметрі,

білого кольору. Коли визрівають всі плоди, то їх на кущі дуже багато і тому здалеку
здається, що кущ укритий снігом. Звідси і назва рослини. Листки зверху темно-зелені,
голі, знизу блідіші і зазвичай коротко-волосисті; від яйцеподібної до еліптично-
продовгуватої або майже округлої форми, на верхівці тупі або загострені, із заокругленою
або широко-клиноподібною основою. (Додаток Фото 9.) [6,8,9,10].
Тис ягідний – вічнозелена деревовидна або кущевидна рослина, Кора червонувато
– бура, на молодих пагонах гладка, на грубших гілках і стовбурах лущиться від старості
(вішаровується тонкими пластинками). Вона дуже гарна бурувато – червоного кольору з
вузькою білуватою заболонню. Крім того має одну дуже важливу відмінність – вона дуже
важко піддається гниттю в навколишньому середовищі та є дуже міцною деревиною ( по
міцності – наздоганяє залізо). Так на західній частині України жителі в давнину робили з
тиса ягідного цвяхи та ними закріплювали покрівлю, робили різний реманент (лопати,
лемеші, будували греблі і т. п.). В військовій справі також дуже широко використовували
тис ягідний, з нього виготовляли луки та стріли, списи, тому й всім відоме
словосполучення «тисовий лук. Листя ланцевидне або лінійне з завуженою основою,
інколи на коротких черешках (1-2 мм). Знаходиться у формі голок довжиною до 30 мм,
шириною2, 5 мм, зверху темно-зелене, блискуче, знизу світло-матові, без білих прожилок,
м'які, кінці загострені. Живуть 6-8 років, отруйні для коней і худоби. Зустрічається в
Під час роботи проводились консультації по введенню інтродуцентів у видовий стан
деревних насаджень парків і скверів Криворізького регіону з наступними фахівцями: з
майстром лісу Криворізького лісгоспу Сергієм Анатолійовичем, головою криворізького
лісгоспу Цикаловим Сергієм Павловичем, головою громади місцевої ради у Тернівському
районі Либидинець Юлії Іванівни, викладачами та науковцями кафедри ботаніки та екології
Криворізького державного педагогічного інституту к.б.н. Савосько Васильом
Миколайовичем і к.б.н. Євтушенко Едуардом Олексійовичем та інш.
3.3. Індикація деревних насаджень Криворіжжя
Систематичні спостереження за станом атмосферного повітря, атмосферними
опадами і випаданням забруднюючих речовин з атмосфери, за джерелами викидів
забруднюючих речовин та іншими джерелами забруднення атмосферного повітря
виконують: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в
Дніпропетровській області; Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології;
Державна обласна санітарно-епідеміологічна станція. Інспекційними підрозділами
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській
області здійснюється постійний контроль за станом стаціонарних джерел викидів на
підприємствах області.
Спираючись на роботи І.А. Добровольського проведені 80-х роках встановлена
щорічна кількість листового опаду, яка становила 780-790 гм2
, при цьому основна маса
надходила в серпні-вересні, незначна – літніми місяцями (червень, липень), трохи більше
надходило в квітні-травні (табл.1) [14,15,16].
Табл.1. Динаміка листового опаду природних фітоценозів Дубу звичайного Гурівського
лісу (за даними І.А.Добровольського)
№
пп
Різновиди потоку Листовий опад (гм2
)
Квітень-
травень
червень липень серпень-
вересень
разом

1 Загальний опад 230 130 139 699 874
2 Листовий опад 207 117 125 629 787
За результатами дослідженнями В.М. Савосько щорічна кількість листового опаду
у природному фітоценозі дубу звичайного (Quercus robur L.) Гурівського лісу в 2013 році
коливалась від 590 до 885 г/м2
при середньому значені 738 + 27,26 г/м2
[18,19].
В той час, як в 2014 році за даними дослідженнями В.М. Савосько та М.О. Квітко
кількість листового опаду дещо збільшилась до значень 815 + 43,55 г/м2
(межі коливань
показника 671-1073 г/м2
) [18,19].
В 2015 році кількість листового опаду за нашими дослідженнями зменшилась до
значень 798+69,39 г/м2
(межі коливань становлять 462-1143 г/м2
). Звертає на себе увагу
невисокий рівень значення показника коефіцієнта варіації щорічного надходження
листового опаду. Так, в 2013-2015 рр. значення коефіцієнта варіації знаходився у межах
11-17%. В 2015 році варіювання було дещо більше, проте не перевищувало 30% (27-28%).
Загалом, в середньому за 3 роки коефіцієнт варіації становив 19,87%.
Узагальнення результатів дослідження за 3 роки виявили наступне. За роки
спостережень щорічна кількість листового опаду у природному фітоценозі дубу
звичайного (Quercus robur L.) Гурівського лісу коливалась в межах від 462 до 1143 г/м2
при середньому значенні 784+49,26 г/м2
. При цьому слід зазначити, що отримані нами
результати майже ідентичними до результатів, які були виявлені у 80-х роках ХХ століття
І.А. Добровольським [14,15,16].
Табл.2. Щорічний потік листового опаду природного фітоценозу Дубу звичайного
Гурівського лісу (за власними даними)
№
пп
Рік спостереження Щорічне надходження листового опаду
мін. макс. M m V(%)
1 2013 рік 590 885 738 27,26 11,68
2 2014 рік 671 1073 815 43,55 16,90
3 2015 рік 462 1143 798 69,39 27,48
4 за 3 роки 462 1143 784 49,26 19,87
Примітка: M - середнє значення; m- мінімальне відхилення; V(%) – коефіцієнт варіації.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Щорічне надходження листового опаду фітоценозу дубу звичайного (Quercus robur
L.) Гурівського лісу у 3,6-15 разів перевищує аналогічні показники штучних деревних
насаджень Криворіжжя. Це на нашу думку може бути пояснено тим, що такі насадження
розвиваються під негативним впливом посушливого клімату та антропогенним
навантаженням.
Загалом, показники щорічного надходження листового опаду у природному
лісу, є стабільними і значно перевищують аналогічні значення культурфітоценозів
Криворіжжя. Тому вони можуть бути використані як екологічний маркер стану лісових
культурфітоценозів регіону.
Під час роботи були проведені обговорення та консультації по введенню деревних
порід рідких ендемічних та інтродукованих видів дерев таких як Софора (лат. Sophora),
Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba), Церцис канадський (Cercis canadensis), Піраканта

яскраво-червона (Pyracantha coccinea), Форзиція Європейська Форзиція (лат. Forsythia) ,
Сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus Blake.) , Тис ягідний, з майстром лісу
Криворізького лісгоспу Сергієм Анатолійовичем, головою криворізького лісгоспу
Цикаловим Сергієм Павловичем. Також матеріали екологічних спостережень були надані
для використання в підвищенні екологічної обізнаності населення проблемами по
збереженню лісових насаджень голові громади місцевої ради у Тернівському районі
Либидинець Юлії Іванівни, викладачам та науковцям кафедр Ботаніки та екології, і Зоології
Криворізького державного педагогічного інституту к.б.н. Савосько Василю Миколайовичу і
к.б.н. Євтушенко Едуарду Олексійовичу, к.б.н. Стригунову Володимиру Івановичу,
Коцюрубі Валерію Віталійовичу та інш.
Також під час роботи приймали участь у Криворізькому Дерев’яному фестивалі де
використовували матеріали по дбайливому ставленню до природи, вивчали погляди
слов’ян на деревну рослинність впродовж багатьох тисячоліть проживання їх на своїх
автохтонних землях. Дізнавалися чому шанування дерев бере свій початок із сивої
давнини, коли наші предки поклонялися деревам як Богам.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Клименко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля: Навч. посібник -Рівне: УДУВГП, 2004 - 232 с.
2. Артамонов В. И. Зелёные оракулы. - М.: Мир, 1989 -180 с.
3. Величко О. М., Зеркалов Д. В. Екологічний моніторинг.-К.: Либідь, 2001 - 125 с.
4. Мэнинг У. Дж., Федер У. А. Биомониторинг загрязнения атмосферы с помощью растений. - Л.: Гидрометеоиздат, 1985- 141 с.
Люкшин В. С., Камзист Ж. С., Коваленко А. В. Геоэкологические исследования промышленно-городских агломераций (ПГА). - К.:
Основа, 1998 - 260 с.
5. Казаков В.Л., Паранько И.С., Сметана Н.Г., Шипунова В.А., Коцюруба В.В., Калиниченко О.А.. «Природнича географія
Кривбасу». – Кривой Рог: «Видавничий дім», 2005.
6. Самые старые и выдающиеся деревья Украины и Днепропетровской области. Режим доступа:
http://ecoethics.ru/category/ukrtrees/dnepr/
7. Приймачук В.В.. «Навчальне краєзнавство в роботі сучасного вчителя». / Навчально-методичний посібник. – Кривий Ріг:
Видавничий дім, 2007, с. 70.
8. Деревья и кустарники. Природа Кривого Рога. Режим доступа: http: //1775.dp.ua/priroda-ss/derevya-i-kustarniki
9. Кучеревський В. В. Ботанічний нарис заказника «Балка Північна Червона» // Укр.. ботан. журн. – 1992. – 49, №4. – С. 25-28.
10. Кучеревський В. В. Атлас рідкисних та зникаючих рослин Дніпропетровщини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 360 с.
11. Коротенко Н. Е., Щирица А. С., Каневский А. Я., и др. Геологические памятники Украины: Справочник-путеводитель. – К.:
Наук. думка. 1987. – 156 с.
12. Трешоу М. Загрязнение воздуха и жизнь растений. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988-460 с.
13. Артамонов В. И. Растения и чистота природной среды. - М.: Наука, 1986 - 212 с.
14. Бельгард А.Л. Степное лесоведение / А. Л. Бельгард. – М.: Лесная промышленность, 1971. – 336 с.
15. Добровольський И.А. Деревні насадження Криворізького лісництва Наукові записки Криворізькогопедагогічногоінституту.
Вип. ІІІ 1958. – С129-142
16. Добровольский И.А. Особенности формирования лесной подстилки искусственных лесных ценозов степи в условиях
промышленного загрязнения атмосферного воздуха. / Вопросы степного лесоведения и лесной рекультивации земель: Межвузовский
зборник научных трудов . Днепропетровск: ДГУ, 1986. – С 96-101
17. Базилевич Н.И. Биологическая продуктивность экосистем Северной Евразии / Н.И. Базилевич. – М.: Наука, 1993. – 293 с.
18. Товстоляк Н.В. Флористичний склад та екоморфічний спектр деревно-чагарникових видів парку ім. 50-річчя радянської
україни (м.кривий ріг) // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Рослинита урбанізація», Дніпропетровськ, (16-17
лютого 2016 р.) - Дн-к, 2016., _ С. 42-46
19. Савосько В.М. Еколого-біогеохімічні особливості листового опаду штучних деревних насаджень степу в умовах
промислового регіону. Вісних Львівського університету . Серія біологічна. 2015. Випуск 70. С. 144-154
20. Квітко М.О. Савосько В.М. Екобіогеохімія листового опаду лісових культурфітоценозів степу в умовах урболандшафтів /
Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Рослинита урбанізація», Дніпропетровськ, (16-17 лютого 2016 р.) - Дн-к,
2016., _ С. 42-46
21. Базилевич Н.И. Биологическая продуктивность экосистем Северной Евразии / Н.И. Базилевич. – М.: Наука, 1993. – 293 с.
22. Алексеев В.А. Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоев / В.А. Алексеев // Лесоведение . – 1989. - №4. –
С.51-57.
23. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. – М.: Лесная промышленность, 1977. – 522 с.
24. Я. І. Бедрій, Б. О. Білінський, Р.М. Івах, М. М. Козяр Промислова екологія. Навчальний посібник. Видання 4-е, перероблене.
– К.: Кондор, 2010. – 374 с.

«ПИЛ НАВКОЛО НАС»
Виконала: Тихомирова Д, учениця 11 класу Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів №19
Керівник: Ратушна С. В., вчитель географії
ВСТУП
Пил – вічна проблема всіх людей. Часом здається, що пил абсолютно не піддається
усуненню. Він постійно накопичується. Цей процес ніяк неможливо зупинити. Навіть у
квартирі, яка наглухо закрита, все одно утворюється велика кількість пилових відкладень.
Це відбувається тому, що пил проникає навіть через найменші щілини в квартирі. А крім
того, разом із взуттям ми приносимо в свої будинки та школу бруд з вулиці.
Відомо, що сім'я з трьох осіб виробляє близько 1 кг. пилу в місяць, яка складається
в основному з відмерлих частинок шкіри. Ми постійно змушені в своїх будинках робити
вологе прибирання: помити підлогу, протерти пил з підвіконь, шаф, полиць, столу. Але у
важкодоступних місцях (під шафами, ліжками, м’якими меблями, на високих поверхнях)
дуже часто пил залишається лежати пишними «кучугурами». Іноді можна почути:
«Навіщо брати ганчірку кожен день? Я краще один раз приберу, коли пилу побільше
накопичитися!». У школах також вимагають прибирати клас, провітрювати, протирати
пил. А один раз на місяць обов'язково проводити генеральне прибирання.
У школах учні часто ігнорують вимоги адміністрації щодо обов'язкової зміни
взуття. Особливо це стосується учнів середньої та старшої ланки, які не зважають на
прохання та зауваження.
Сучасний підліток більшу частину свого часу проводить у школі, вдома і на вулиці,
любить сидіти за комп'ютером, займатися в спортзалі, грати у футбол на вулиці, тому він
постійно взаємодіє з «вуличним» та «домашнім» пилом.
Все вище викладене і спонукало нас дослідити звідки береться, як він діє на
організм людини та як з ним боротися.
Об’єкт дослідження – пил.
Предмет дослідження – різновиди пилу та його вплив на організм людини.
Виходячи з актуальності, метою дослідження є з’ясування дії різних видів пилу на
організм людини та переконання школярів щодо необхідності використання змінного
взуття в навчальному закладі.
Дана мета досягається шляхом вирішення наступних завдань:
˗ вивчити різновиди класифікацій пилу, джерела його виникнення;
˗ дослідити склад домашнього пилу;
˗ з'ясувати вплив пилу на організм людини;
˗ проаналізувати стан запиленості м.Кривого Рогу;
˗ виявити місця найбільшого скупчення пилу в школі;

˗ з'ясувати, чи знають учні про важливість змінного взуття, значення вологих
прибирань і шкідливого впливу пилу на організм людини;
˗ розробка рекомендацій можливих способів боротьби із пилом;
˗ переконання школярів у необхідності використання змінного взуття у школі.
При вирішенні поставлених завдань використовувались такі методи як збір та
вивчення джерел інформації, аналізу та узагальнення, математичний, спостереження,
опитування.
Тривалість проекту 6 місяців.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо
способів захисту населення від шкідливого впливу пилу та переконання школярів у
необхідності використання змінного взуття у навчальному закладі.
Розділ І. Теоретичні аспекти визначення поняття «пил» та його вплив на
людський організм
1.1. Пил та його різновиди
Пил – сукупність зважених в повітрі твердих частинок. Пил може бути
класифікована за кількома ознаками, в тому числі за своїм походженням, тобто за
матеріалом, з якого він утворений.
Залежно від походження розрізняють пил природного і промислового походження.
Залежно від матеріалу, з якого він утворений, може бути органічний та
неорганічний. Органічний пил буває рослинного (деревний, бавовняний, борошняний,
тютюновий, чайний та ін.) і тваринного (вовняний, кістяний та ін.) походження.
Неорганічний пил поділяється на мінеральний (кварцовий, цементний і т.д.) і металевий
(сталевий, чавунний і т.д.) [2]
Значна частина промислового пилу – змішаного походження, тобто складається з
частинок неорганічних і органічних або, будучи органічним, включає в себе частинки
мінерального і металевого пилу.
За дисперсністю пил класифікують на п'ять груп:
І дуже крупно дисперсний пил, розміри більше 140 мкм;
II крупнодисперсний пил (40 ... 140 мкм);
III середньо дисперсний пил (10 ... 40 мкм);
IV дрібнодисперсний пил (1 ... 10 мкм);
V дуже дрібнодисперсний пил (1 мкм менше).
Особливу небезпеку для людини представляє дрібнодисперсний пилу з розміром
частинок 0,5 ... 10 мкм, що надходять в атмосферу з вентиляційними викидами і легко
проникають в органи дихання.
Шкідливий вплив пилу на організм людини залежить від ряду факторів:
концентрації в повітрі, хімічного складу, розмірів частинок, дисперсності, твердості,
зарядженості пилинок.
Пилові частинки звичайно мають неправильну форму, яку умовно вважають
кулястою, а розмір часток визначають по еквівалентному діаметру.
1.2. Джерела пилу
Щорічно, на нашу планету осідають десятки мільйонів тонн пилу. 70% всьго пилу
утворюється природою, інші 30% людиною.
В результаті господарської діяльності людини виникає промисловий пил. Майже
кожен вид виробництва, кожен матеріал або вид сировини супроводжується виділенням
певного виду пилу. Виробничий пил - це тонкодисперсні частинки, які утворюються при
різних виробничих процесах.
Основними джерелами утворення промислового пилу є такі процеси:

механічне подрібнення твердих тіл – подрібнення, різання, розмелювання;
обробка поверхні металу – шліфування, полірування, ворсування та інше;
транспортування, перемішування, пакування подрібнених матеріалів. Крім того, пил
утворюється при горінні палива та інших різних хімічних процесів.
Найістотніше природне джерело пилу на Землі — це її грунт. Вітер видуває
величезну кількість частинок грунту, які піднімаються високо в небо і переносяться на
багато тисяч кілометрів.
Друге місце в першості виробництва пилу займають солі морів і океанів. В
атмосферу потрапляють найдрібніші крапельки води, які утворюються з бульбашок, що
піднімаються з дна океану. Краплі миттєво зникають, а кристалики солей залишаються в
повітрі.
Ще одне значне джерело пилу — це вулкани і великі лісові пожежі. Говорячи про
вулкани, слід зауважити, що ми маємо на увазі не тільки вулкани активні, а й сплячі, тобто
ті, що знаходяться в неактивному стані. Як відомо, величезна кількість вулканів щороку
викидають сотні тисяч тонн пилу в атмосферу. Весь цей пил разом з вітром прилітає в
наші міста і села та осідає на всі поверхні. Ось звідки береться пил в нашій квартирі. Не
варто дивуватися, що ваш пил може містити частки вулкана, що знаходиться десь в
Африці. Наприклад, вулкан Сукарадзіма (Японія) кожен рік викидає в атмосферу до 14
мільйонів тон пилу.
Ну і звичайно пустелі — ще одне серйозне джерело пилу нашої планети. Щорічно,
пустеля Сахара постачає від 60 до 200 мільйонів тон пилу. [4]
1.3. Склад домашнього пилу
Склад домашнього пилу дуже складний, в цілому всі речовини пилу можна
розділити на 6 частин:
˗ лусочки шкіри;
˗ пісок і жир;
˗ пилок рослин;
˗ шерсть домашніх тварин;
˗ кліщі;
˗ гриби.
Розглянемо докладніше кожну складову частину пилу:
Луска шкіри.
Сім'я з 3-х чоловік виробляє близько 1 кг пилу на місяць. Мікроскопічна її частина
більш ніж наполовину складається з частинок омертвілої людської шкіри. Кожен з нас
скидає до 450 м омертвілої шкірної тканини в рік. Ця мертва тканина збирається на
підлозі, в ліжках і в м'яких меблях і є основною їжею для пилових кліщів і цвілевих
грибків.
Пісок і жир.
Разом із взуттям ми приносимо в свій будинок бруд з вулиці, який, як правило, є
сумішшю піску і природних жирів. Тверді покриття можуть бути зруйновані під впливом
бруду піскової природи, тому що пісок, по суті - це суміш дрібних частинок каменів з
гострими як у скла краями. Тому пісок збільшує вміст пилу в приміщенні у багато разів.
Жири не тільки є природними забруднювачами, але також за рахунок своєї в'язкості
зв'язують інше сміття, перешкоджаючи його прибиранню.
Пилок.
Гранули пилку з'являються в наших будинках завдяки квітковим рослинам, і часто
є збудниками алергічних реакцій організму. Незважаючи на те, що ці алергічні реакції, як
правило, відбуваються на вулиці, в наших будинках пилок також може збиратися на

підлозі при нерегулярних прибираннях і несприятливо впливати на здоров'я людини у неї
вдома.
Шерсть домашніх тварин.
Шерсть домашніх тварин служить їжею для пилових кліщів, а так може містити
секрецію, яка є збудником алергії і навіть астми. У громадських місцях, таких як школи та
офіси, концентрація «котячого» і «собачого» алергенів в пилу часто перебуває на тому ж
рівні, що і в будинках, де утримують цих тварин. Алергени виносяться з одягом або в
волоссі з будинку в навколишнє середовище.
Різні алергічні реакції може викликати вовняний і хутряний одяг. Встановлено, що
епідерміс і волосся людини також є сильним алергеном.
Кліщі, що живуть в пилу і відходи їх життєдіяльності.
Пилові кліщі – це комахи, які живуть в килимах, на м'яких меблях і в ліжках. На
70-80% пил складається з різного виду кліщів. Їх основною їжею є органічні складові пилу
(шерсть і ороговілі частинки шкіри). Домашні пилові кліщі живуть близько чотирьох
місяців. Протягом цього часу кліщ виробляє екскрементів в 200 разів більше власної ваги.
І відкладає до 300 яєць. Тепер зрозуміло, чому концентрація алергенів у приміщенні
швидко збільшується за короткий час. До теперішнього часу в домашнього пилу знайдено
близько 150 видів кліщів. У 1 грамі пилу може міститися від сотні до декількох тисяч
кліщів. Дрібні фрагменти кліщів (від 10 до 40 Мікрон) і продукти їх життєдіяльності
(особливо, фекальні частки) мають виняткову здатність викликати алергію.
Піднявшись у повітря, ці алергени довго не осідають, а при вдиханні потрапляють
до нас в дихальні шляхи. Основним місцем перебування кліщів є ліжко, де для них досить
їжі, а умови близькі до оптимальних (температура близько 25 ° С і відносна вологість
75%). Чимало їх і в килимах, кріслах, гардинах, текстильних виробах. Розміри кліщів від
0,1 до 0,4 мм, в залежності від фази розвитку, за добу кожен кліщ виробляє до 20
фекальних кульок розміром 10-40 мкм, які легко піднімаються в повітря. Кількість кліщів
не постійна протягом року. Найбільша кількість – кінець серпня - початок жовтня.
Пліснявий грибок
Цвіль зазвичай присутня в повітрі, але вона також росте в домашньому пилу,
розмножуючись на лусочках відмерлої шкіри людини і тварин. Також може вражати
тканини кімнатних рослин. [1]
Дріжджові гриби.
Безпосереднім джерелом дріжджів в домашнього пилу можуть служити кімнатні
рослини, які також заселені дріжджами. Поряд з ними дріжджові гриби постійно
виділяються з тіла людини (вони є компонентами його нормальної мікрофлори).
1.4. Вплив пилу на стан здоров’я людини
Залежно від хімічного складу і розчинення в біологічному середовищі дія пилу
проявляється у вигляді:
– алергічної дії, тобто з’являється реакція організму на пил;
– отруйної дії (отруєння організму);
– подразнювальної дії;
– фіброгенної дії, тобто захворювання органів дихання, яке полягає в тому, що
стінки альвеол і частково стінки бронхів нижнього рівня, тверднучи, утворюють рубцеву
тканину і дифузія газів при цьому через ці стінки неможлива.
Якщо «дихати пилом» щодня, то неминуче можливо отримати захворювання
дихальної системи (хронічні захворювання порожнини носа, глотки, бронхів, легенів,
алергічні реакції), запальні процеси, головні болі, подразнення слизових оболонок очей.

Постійна наявність пилу з часом може викликати алергію навіть у абсолютно
здорової людини. Алергія до домашнього пилу найбільш часто проявляється у вигляді
астми і риніту, рідше - кон'юнктивіту. Приступ бронхіальної астми часто починається
рано вранці. Симптоми хвороби відзначаються протягом усього року. Коли хворий
виїжджає зі своєї квартири хоча б на кілька днів, йому стає значно краще. [5]
Алергенні властивості пилу відомі вже кілька століть. Одна з перших згадок
відноситься до 17-го століття, фламандський лікар Джон Баптиста описав ченця, який
починав задихатися, коли підмітав.
Головними збудниками алергії є постільні та паперові кліщі. Чисельність їх понад
500 / г пилу (концентрація алергену вище 10 мкг / г пилу) - фактор, що провокує напад
бронхіальної астми. Але і менша кількість кліщів може викликати захворювання,
особливо у дітей (концентрація алергену вище 2мкг / г пилу або кількість кліщів 100 / г
достатні для підвищення чутливості дитини).
Ці страшні звірі, схожі на мікроскопічних носорогів, мешкають в матрацах,
подушках, в постільній білизні і м'яких меблях, в скупченнях пилу на підлозі та інших
«пилозбірника». Вони харчуються відлущеними лусочками шкіри. Самі вони не
викликають алергію, до захворювання призводить постійне вдихання їх екскрементів.
Вміст в пилу пилку рослин також викликають алергію. В середньому в Україні
кожна третя людина схильна до алергічних реакцій на пилок рослин.
Шерсть домашніх тварин також містить секрецію, яка може бути збудником алергії
і навіть астми. Деякі типи цвілі можуть викликати отруєння своїми спорами при їх
вдиханні.
Дія пилу на шкірний покрив зводиться в основному до механічного подразнення.
Внаслідок такої дії виникає невелике свербіння, неприємне відчуття, а при інтенсивному
чесанні може з'явитися почервоніння і деяка припухлість шкірного покриву, що свідчить
про запальний процес.
Порошинки можуть проникати в пори потових і сальних залоз, закупорюючи їх і
тим самим ускладнюючи їх функції. Це призводить до сухості шкірного покриву, іноді
з'являються тріщини, висипи. Мікроби, які разом з пилом проникли в закупорені протоки
сальних залоз можуть розвиватися, викликаючи гнійничкові захворювання шкіри -
піодермії. Закупорка потових залоз пилом в умовах гарячого цеху сприяє зменшенню
потовиділення і тим самим ускладнює терморегуляцію.
Деякий токсичний пил при потраплянні на шкірний покрив викликає його хімічне
подразнення, що виражається в появі свербіння, почервоніння, припухлості, а іноді і
виразок.
При попаданні пилу на слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів його
подразнюючу дію, як механічну, так і хімічну, виявляють найбільш яскраво. Слизові
оболонки в порівнянні з шкірним покривом більш тонкі й ніжні, їх подразнюють всі види
пилу.
Пил, що потрапив в очі, викликає запальний процес їх слизових оболонок -
кон'юнктивіт, який виражається в почервонінні, сльозотечі, іноді припухлості і нагноєнні.
Дія пилу на верхні дихальні шляхи зводиться до їх подразнення, а при тривалому
впливі - до запалення. На початкових стадіях воно проявляється у вигляді першіння в
горлі, кашлю, відхаркування брудного мокротиння. Потім з'являється сухість слизових,
скорочення відділення мокротиння, сухий кашель, хрипота; в деяких випадках при впливі
пилу хімічних речовин можуть з'явитися виразки слизової оболонки носа.
1.5. Стан запиленості атмосферного повітря м. Кривого Рогу
Кривий Ріг – індустріальний центр з різнобічним проявом негативного те-
хногенного впливу на навколишнє середовище. Промислові підприємства міста

викидають в атмосферу понад 400 тис. тонн на рік шкідливих речовин. У Кривбасі
працюють 9 шахт, 5 гірничозбагачувальних комбінатів, гірничо-металургійний комбінат
“Міттал Стіл Кривий Ріг”, підприємства з ремонту гірничого обладнання та багато інших
– всього близько 20 потужних промислових підприємств, які є найбільшими джерелами
забруднення довкілля. За даними екологічної служби міста, серед промислових
підприємств Кривого Рогу найбільший внесок у забруднення навколишнього середовища
робить гірничо-металургійне виробництво комбінату “Міттал Стіл Кривий Ріг”. Серед
цехів комбінату провідну роль у забрудненні повітря відіграє гірничозбагачувальний
комплекс комбінату. Тут головним джерелом забруднення є технологічні процеси, які
спричиняють утворення великих мас пилу: буровибухові роботи, процеси дроблення руди,
агломераційне виробниц- тво, дефляція відвалів тощо. Найвищими показниками
забруднення відзначається повітря у глибоких частинах кар’єрів гірничозбагачувального
комплексу, де суміш газів автомобільних викидів і мінерального пилу формує так званий
“кар’єрний смог”. В умовах відсутності вітру смог поширюється на значні площі
прикар’єрної території. При масових вибухах у кар’єрі на висоту 150-250 метрів
піднімається до 150-200 т пилу. При цьому нормативні показники вмісту пилових часток у
повітрі перевищуються в радіусі до 5 км. Активне пилоутворення відбувається в процесі
формування і розвантаження рудних складів, при вивозі гірничої маси у відвали.
Наприклад, у процесі зсипання руди при формуванні рудного складу концентрація пилу
внаслідок його видування вітром з падаючого потоку мінеральної маси (при швидкості
вітру 5,5-8,0 м/с) на відстані 50-100 м від складу досягає 100-200 мг/м3
. Пиловиділення
при завантаженні та вивантаженні руди способом екскавації досягає 2-20 мг/м3
на відстані
50 метрів від складу (при швидкості вітру до 8 м/с). Найбільша кількість пилу
утворюється у верхній частині складів, оскільки в нижній їх частині концентруються
найбільш крупні частки руди, до того ж швидкість вітру, зазвичай, збільшується з
висотою. Навіть при відсутності операцій завантаження і вивантаження руди концентрація
пилу досягає 15-50 мг/м 3 на відстані 50-100 м від рудного складу при швидкості вітру 2-8
м/с. Джерелом пиловиділення є також суха поверхня хвостосховищ. У формуванні пилу
велику роль відіграє швидкість вітру: при її величині 4-9 м/с на дамбі обвалування
концентрація пилу коливається від 32 до 600 мг/м 3 . На відстані 500 м від хвостосховища
концентрація пилу змінюється від 0,4 до 22,9 мг/м 3 . В окремих випадках на відстані 3-3,5
км від хвостосховища була зафіксована концентрація пилу, в 5 разів вища за гранично
допустиму. Максимальне запилення повітря навколо хвостосховищ фіксується під час
суховіїв, особливо навесні і на початку літа. Діяльність комбінату призводить до
виникнення в місті смогу, з наявністю якого пов’язують періоди особливо високого
забруднення повітря. Найчастіше смог на Криворіжжі спостерігається в холодний період
року і за умов високої вологості повітря, коли промислові викиди комбінату взаємодіють з
краплинами води. [6]
РОЗДІЛ ІІ. Дослідження запиленості приміщення навчального
закладу.
2.1. Аналіз ступеня запиленості повітря в приміщенні школи
Основним завданням на даному етапі дослідження було виявлення найбільш
запилених місць в приміщенні Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19
Криворізької міської ради Дніпропетровської області та простеження накопичення пилу за
певний проміжок часу.

Вивчення запиленості відбувалося наступним чином. Вранці, до уроків я
прикладала клейку стрічку на підвіконня кабінетів, в коридорі і спортзалі, наклеювала на
аркуш білого паперу, а після уроків в ці ж місця знову наклеювала клейку стрічку і
прикріпляла до аркуша білого паперу поруч з відповідним відбитком ранкового
обстеження. Це дало можливість порівняти отримані результати, зробити висновок про
накопичення пилу протягом дня та визначити найбільш запилені ділянки в школі.
Ґрунтуючись на дані методики можна сказати про те, що в місцях, де проходить
більша кількість учнів, де займаються фізичними вправами накопичення пилу
відбувається з більшою інтенсивністю. В результаті дослідження були виявлені найбільш
запилені місця в школі, а також простежено динаміку накопичення пилу за певний
проміжок часу (з 8. 00 год. до 15. 00 год.)
У школі були досліджено накопичення пилу на 1,2,3 поверхах, в кабінетах,
роздягальнях, коридорах і спортзалі. Виявлено значне накопичення пилу за час уроків.
Особливо запиленою виявилася шкільна роздягальня старших школярів (Додаток 1). Це
пояснюється тим, що саме в роздягальню учні проходять з вулиці, приносячи на взутті
бруд. Величезне кількість пилу утворюється також в спортзалі (додаток 1). За 6-7 уроків в
спортзалі займається в середньому 180 чоловік, всі вони виконують фізичні вправи,
бігають, граються з м'ячем, провокуючи утворення і підняття пилу в повітря. У коридорах
через величезну кількість дітей, які проходять за день, також утворюється пил, який не
встигає осідати за час уроків, знаходиться в повітрі, яким ми дихаємо на перервах.
(Додаток 2,3). Найменше пилу накопичується в класних кімнатах (додаток 2,3). Це і
зрозуміло, адже в класі ми більшу частину часу сидимо, не провокуючи підняття пилу в
повітря.
2.2. Вивчення думки школярів про шкідливість пилу
Для з'ясування, чи знають учні про значення змінного взуття в школі, вологого
прибирання, шкідливості пилу на організм людини учням з різних вікових груп
навчального закладу, а саме 4-А, 7-А, 10 та 11класів були запропоновані наступні
питання:
1. Чи потрібне в школі змінне взуття?
2. Чи потрібно робити генеральне прибирання в школі частіше ніж 1 раз на місяць?
3. Скільки разів ви робите вдома вологе прибирання?
4. Чи використовуєте ви при вологому прибиранні спеціальні засоби?
5. Як ви вважаєте, чи впливає пил на ваш організм?
6. Якщо «так», то яким чином?
Аналізуючи отримані дані, які відображені в діаграмах (Додаток 4-6) ми можемо
зробити висновок про те, що: 80-90% учнів старшої школи не вважають за необхідність
носити змінне взуття, а більшість учнів початкової школи вважають навпаки. За
проведення вологих прибирань у школі частіше ніж 1 разу на місяць висловилися лише
майже 12-20% опитаних, а інша частина школярів вважають достатнім генерального
прибирання1 раз на місяць. Більшість опитаних учнів проводять вологе прибирання у
власних квартирах не частіше 1 разу на тиждень. 49% опитаних учнів під час вологого
прибирання використовують спеціальні миючі засоби. 35% - вважають пил шкідливим для
свого здоров'я. 34% - вважають, що пил викликає у них чхання, 4 респондента
поскаржилися на кашель.
З метою зміни думки школярів про шкідливість пилу на їх організм, нами була
проведена роз’яснювальна робота. На класних годинах учні були ознайомлені з
результатами нашого дослідження. Після чого було проведене повторне опитування.
Акцентуємо увагу на тому, що після того, як учні більше дізналися про шкідливість
впливу на організм, їх думка змінилася. Повторно було задано 3 питання. (Додаток 7)

На запитання «Чи потрібне в школі змінне взуття?» думка 19% учнів змінилася
36% проти 55%, але потрібно зазначити, що учнів старшої школи дуже важко переконати
у важливості використання змінного взуття. Щодо другого питання «Чи потрібно робити
генеральне прибирання в школі частіше ніж 1 раз на місяць?» 78,8% респондентів
відповіли ствердно проти 20,3%. Після третього запитання «Скільки разів ви робитимете
вдома вологе прибирання?» 64,6% опитаних будуть робити вологе прибирання вдома 2
рази на тиждень, тож 39,9% учнів змінили свою думку після першого опитування.
Тож можемо сказати про те, що за результатами нашого дослідження нам вдалося
переконати учнів школи у важливості використання змінного взуття в школі та
необхідності проведення генерального прибирання частіше ніж один раз на тиждень.
2.3. Рекомендації щодо боротьби з пилом
З метою запобігання запиленості в приміщені школи необхідно:
 обов'язкове використання змінного взуття, так як воно значно зменшує вміст пилу
в школі, оскільки не містить вуличного бруду;
 проведення вологого прибирання не рідше 1 разу в день.
 провітрювання приміщення, тому що в пилу осідають віруси і бактерії, що
виділяються при чханні і кашлі;
 предмети, на яких збирається пил, слід зберігати в закритих буфетах, книги,
журнали - на засклених полицях і в стелажах.
Для збереження чистоти у власних оселях потрібно:
 проводити вологе прибирання хоча б через день. У сухому повітрі пил не осідає
годинами. Оптимальний рівень вологості - 40-60%. Тому необхідне вологе прибирання і
контрольоване зволоження, особливо в опалювальний сезон;
 для попередження потрапляння пилу (і бруду, з якою після його висихання
утворюється пил) в приміщення, біля входу в квартиру потрібно покласти дротяні, гумові
коврики для очищення взуття;
 щоб не заносити пил в кімнату на верхньому одязі, верхній одяг потрібно знімати в
коридорі;
 найкраще прибирати за допомогою електричного пилососа;
 прибирання приміщення потрібно проводити при відкритих вікнах, що сприяє
частковому видаленню пилу;
 під час прибирання потрібно видаляти пил з усіх кутків кімнати: з-під ліжок,
диванів, шаф, так як в темряві пил розкладається швидше, ніж на світлі, при цьому
утворюються газоподібні речовини, що забруднюють повітря в кімнаті. Крім того, в
темряві в пилу мікроби довше зберігають свою життєздатність;
 провітрюючи кімнату, ви позбудетеся від пилу, що знаходиться в повітрі і наситите
кімнатне повітря свіжим киснем;
 в подушках, матрацах, ковдрах, килимах і м'яких іграшках необхідно знищувати
пилових кліщів. Взимку можна їх проморозити на снігу, а влітку прогріти на сонці;
 кімнатне взуття потрібно прати кожні три місяці;
 якщо у тебе вдома є своя бібліотека, то книги не повинні зберігатися у вологих
місцях;
 намагайтеся не пускати домашніх тварин в спальню, а тим більше в ліжко, навіть
якщо на них немає алергії;
 прати постільну білизну слід 1 раз в тиждень при температурі 60°С і вище

Висновки
За результатами виконання роботи можна зробити наступні висновки:
1. Пил завдає величезної шкоди нашому здоров'ю: містить величезну кількість
шкідливих речовин, які провокують розвиток алергії, хвороб дихальної системи, різних
запальних захворювань навіть у цілком здорової людини при тривалому контакті.
2. На вулиці пил накопичується поблизу доріг, де більший потік автотранспорту, а
також поблизу промислових підприємств. У школі пилу утворюється більше в тих місцях,
де учні знаходяться в постійному русі: швидше стирається підошва взуття, покриття
підлоги, постійно піднімаються в повітря частинки одягу, волосся, шерсті домашніх
тварин, пилові і паперові кліщі.
3. Анкетування учнів школи виявило той факт, що більшість з них не знають про
те, як пил впливає на їх здоров'я.
4. Проведення роз’яснювальної роботи дало можливість переконати учнів школи у
важливості використання змінного взуття в школі та необхідності вологого прибирання
частіше ніж один раз на тиждень.
5. На підставі вивчених фактів, ми розробили рекомендації щодо боротьби з пилом,
які можна використовувати в школі і вдома. З цими рекомендаціями і самою роботою ми
ознайомили учнів школи, як початкових класів, так і середньої і навіть старшої ланки.
У нашій роботі не були висвітлені питання, що стосуються впливу пилу на кімнатні
і вуличні рослини, не розкрите питання про вплив пори року на кількість пилу в
приміщенні і на вулиці. У зв'язку з цим, ми вважаємо за потрібне продовжити
дослідження впливу пилу на живі організми.
Список використаних джерел
1. Ашихмина Т.Я. Школьный экологический мониторинг.- «Агар»,2000.
2. Васюкова Г.Т. Екологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К. : Кондор, 2009. - 524,[1]
с. - Бібліогр. : с. 523-524.
3. Гончаренко М.Е. Екологія людини : Навчальний посібник / Марія Гончаренко, Юрій Бойчук,. - Суми :
Університетська книга ; К. : Видавничий дім "Княгиня Ольга", 2005. - 393,[1] с. - Бібліогр.: с. 376-382.
4.Небел Б. Наука об окружающей среде: Как устроен мир. В 2-х томах. – М.: Мир, 1993.
5. Попова Т.А. Экология в школе. Мониторинг природной среды. /Методическое пособие. – М.: творческий
центр Сфера, 2005.
6. Геолого-мінералогічний вісник.– 2006.– № 2 (16).
7. Лысенко В., Лашко Р.В. Влияние загрязнения воздушного бассейна на геоэкологиче- скую ситуацию в
Кривбассе / Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинно го і тваринного світу.
Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції // Кривий Ріг: Криворізький
державний педагогічний університет, 2003.– С. 171-172.
8. www.alteros.ru/proffesional/fiterbags/dust
9. www.allergoid.ru/allergiya-na-domashnyuyu-pyl/
10. www.medportal.ru/encyclopaedia/allergology/allergy/4/
11.http://kr.gov.ua/karta_saytu_pidrozdili_vikonkomu/upravlinnya_ekologii/ekologichna_situatsiya_u_misti_kriviy
_rig

Додаток 1
1 поверх роздягальня
8.00год. до уроків 14.30 год. після уроків
1 поверх спортивна зала
Додаток 2
2 поверх коридор
Біля 3 – Б класу

Біля 4-А класу
В кабінеті інформатики
8.00год. до уроків
15.00 год. після уроків

Додаток 3
ІІІ поверх
Біля кабінету 5 класу
Біля кабінету 8-Б класу
8.00 год. до уроків 15. 00 год. після уроків
В кабінеті фізики

Додаток 4
Як ви вважаєте, чи потрібне в школі змінне взуття?
Як ви вважаєте, чи потрібно робити генеральне прибирання в школі частіше ніж 1
раз на місяць?
0
5
10
15
20
25
30
4-А 7 А 10 11
так ні
0
5
10
15
20
25
30
4-А 7 А 10 11
так ні

Додаток 5
Скільки разів на тиждень ви вдома робите вологе прибирання?
Чи використовуєте ви при вологому прибиранні спеціальні миючі засоби?
0
5
10
15
20
25
4-А 7 А 10 11
1 раз на тиждень 2 рази на тиждень
3 рази на тиждень щодня
0
2
4
6
8
10
12
14
16
18
4-А 7 А 10 11
так
ні

Додаток 6
Як ви вважаєте, чи впливає пил на ваш організм?
Якщо «так», то яким чином?
0
5
10
15
20
25
4-А 7-А 10 11
так
ні
34
4
75
0
я чхаю я кашляю не впливає

Додаток 7
Як ви вважаєте, чи потрібне в школі змінне взуття?
(після роз’яснювальної роботи)
Як ви вважаєте, чи потрібно робити генеральне прибирання в школі частіше ніж 1
раз на місяць? (після роз’яснювальної роботи)
0
5
10
15
20
25
30
4-А 7 А 10 11
так ні
0
5
10
15
20
25
30
4-А 7 А 10 11
так ні

Скільки разів на тиждень ви вдома робитимете вологе прибирання?
0
2
4
6
8
10
12
14
16
18
20
4-А 7 А 10 11
1 раз на тиждень 2 рази на тиждень
3 рази на тиждень щодня

«МОНІТОРИНГ ВПЛИВУ ЕКОЛОГІЧНИХ
ЧИННИКІВ НА БІОРИТМ РОСЛИН –
ГОДИННИКІВ КРИВОРІЖЖЯ»
Роботу виконав: Куцарєв Богдан Русланович, учень 9 класу Криворізької
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 66
Науковий керівник: Міскун Ольга Олександрівна, вчитель вищої категорії,
старший вчитель КЗШ № 66
ВСТУП
Рослинний світ України — багатий та різноманітний. Він характеризується певним
флористичним складом і структурою рослинного покрову. Флора країни налічує понад 25
тисяч видів, у т. ч. судинних рослин — понад 4,5 тисячі, мохоподібних — майже 800,
водоростей — близько 4 тисячі, лишайників — понад 1000, грибів — понад 15 тисяч.
Одна з фундаментальних властивостей живої природи циклічність більшості
процесів, що відбуваються в ній. Усе життя на Землі, від клітини до біосфери,
підвладне певним ритмам.
Ритмічність це фундаментальна властивість усіх живих організмів, така ж важлива,
як спадковість, мінливість, зростання, розвиток. Всесвітнє буття здійснюється ритмічно.
Землю можна порівняти з колискою, яка ритмічно погойдується і в якій зародилося
життя.
Біоритмічність є важливим механізмом регуляції функцій, що забезпечують
здатність організму до підтримання гомеостазу (стан рівноваги динамічного середовища,
у якому відбуваються біологічні процеси) та пристосування до змін довкілля. Ці адаптації
результат тривалого еволюційного процесу.
Фотоперіодизм (від грец. photos світло) відповідна реакція організмів на
тривалість дня, пристосування, яке лежить в основі біоритмів.
З біологічними ритмами пов’язане явище біологічного годинника - здатності
організмів реагувати на зміну періодів доби, що має важливе значення для узгодження
їхніх фізіологічних ритмів зі змінами в довкіллі.
Еволюція органічного світу йшла в напрямку пристосування до сезонних
кліматичних змін, до кількості світлової енергії Сонця, а точніше тривалості дня. Усі
види протягом часу виробляли здатність співставляти тривалість дня і ночі, реагувати на
час. Це явище отримало назву біологічний годинник.
У його основі лежить ритмічний характер процесів життєдіяльності.
Періодичне повторення підвищеної активності й спокою — закономірність для всіх
живих організмів. Біологам давно відомо, що кожна рослина «засинає» і «прокидається» в
певний час доби, причому практично в будь-якому куточку планети є свої живі
годинники.
Проте слід пам'ятати, що розкриття і закривання квіток залежить від цілого ряду

чинників: від часу сходу і заходу сонця, географічного положення місцевості, рельєфу,
екології, погоди. В похмурі дні і перед зміною погоди живі годинники можуть і підвести.
Так, перед дощем закриваються квітки календули і жовтиці. Мешканцям промислових
міст не варто забувати про те, що викиди промислових підприємств здатні також
примусити деякі рослини «вибиватися з графіка». Найбільш чутливими до викидів
виявилися цикорій, берізка, польова гвоздика і картопля, які ростуть в радіусі до 1,5-2 км
від цих об'єктів.
Кожна жива істота пристосована до періодичних змін інтенсивності дії багатьох
екологічних факторів.
Активні пристосування. Організми регулюють власні процеси життєдіяльності залежно
від змін умов довкілля. Це дає змогу підвищити стійкість до несприятливих змін умов
існування і здійснювати процеси життєдіяльності, незважаючи на них.
Пасивні пристосування. Процеси життєдіяльності організмів підпоряд- ковані змінам у
довкіллі.
Напрямок вивчення взаємовідносин рослин та урбанізованого середовища
вивчений недостатньо повно, хоча сьогодні проводяться активні наукові розробки,
присвячені фітомоніторингу як одному з методів оцінки якості навколишнього
середовища.
Таким чином, актуальність проблеми, її сучасне значення і можливості подальшого
пошуку визначили напрямок нашого дослідження, причому проблема, котра розглядається
в цій дослідницькій роботі об’єднує такі науки як біологія, природознавство, географія,
історія, хімія, фізика, екологія, етика. Слід звернути увагу на те, що наше дослідження
розраховане на чотири роки для отримання більш інформативних результатів.
У зв’язку з цим об’єктом дослідження є рослини – годинники Криворіжжя.
Предмет нашого дослідження – вивчення та дослідження впливу екологічних
чинників на біоритми рослин-годинників Криворіжжя протягом чотирьох років.
Основною метою дослідження є експериментальне вивчення теоретичної
складової біоритмів рослин-годинників Криворіжжя, сучасного екологічного стану міста,
змін біоритмів рослин-годинників Криворіжжя в зв’язку з впливом різних екологічних
чинників, таких, як параметри погоди та умови місцеіснування протягом чотирьох років
та складання «годинника Флори» Криворіжжя.
Гіпотеза експериментального дослідження: група рослин ( рослини-годинники)
Криворіжжя по-різному реагує на параметри погоди та умови місце існування та вплив
забруднень.
ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ:
1. Сформувати уявлення про адаптивні біологічні ритми рослин.
2. Встановити адаптивний характер добових, сезонних біологічних
ритмів рослин.
3. Вивчати та порівнювати екологічний стан Криворіжжя в період з
2015 року по 2018 рік.
4. Провести спостереження за добовим ритмом квіток рослин та
скласти «годинник Флори» Криворіжжя в період з 2015 року по
2018 рік.
5. Розробити брошуру «Годинник Флори Криворіжжя».

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ
ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА БІОРИТМ РОСЛИН-
ГОДИННИКІВ КРИВОРІЖЖЯ
1.1. Загальні відомості про рослини-годинники
Час… Найзагадковіший вимір нашого чотиривимірного простору. Однією з ознак
часу є ритмічність подій: чергування дня і ночі, чергування пір року. Цей ритм
відбивається в усіх організмах нашої планети. Розглянемо спиляний стовбур дерева: річні
кільця чергуються в суровій послідовності, відбиваючи ритм розвитку рослини. Для
людини головним ритмом є ритм сну і бадьорості. «Сон – не більш ніж погана звичка», -
сказав Наполеон. Дві доби він намагався боротися зі сном і врешті - решт заснув.
Все живе на нашій планеті несе відбиток ритмічного малюнка подій, характерного
для нашої Землі. У складній системі біоритмів, від найкоротших - на молекулярному рівні
- з періодом в декілька секунд, до глобальних, пов'язаних з річними змінами сонячної
активності живе і рослина.
Біологічні ритми представляють собою один з найважливіших інструментів
дослідження чинника часу в діяльності живих систем і їх часової організації.
Біологічні ритми або біоритми - це більш-менш регулярні зміни характеру та
інтенсивності біологічних процесів. Здатність до таких змін життєдіяльності передається у
спадок і виявлена практично у всіх живих організмів. Їх можна спостерігати в окремих
клітинах, тканинах і органах, в цілих організмах і в популяціях.
Можна виділити наступне:
1. Біологічні ритми виявлені на всіх рівнях організації живої природи - від
одноклітинних до біосфери. Це свідчить про те, що біоритміка - одна з найбільш
загальних властивостей живих систем.
2. Біологічні ритми визнані найважливішим механізмом регуляції функцій організму, що
забезпечує гомеостаз, динамічну рівновагу і процеси адаптації в біологічних системах.
3. Встановлено, що біологічні ритми, з одного боку, мають ендогенну природу і
генетичну регуляцію, з іншого, їх здійснення тісно пов'язане з модифікуючими
факторами зовнішнього середовища, так званими датчиками часу. Цей зв'язок в основі
єдності організму з середовищем багато в чому визначає екологічні закономірності.
4. Виявлено біологічні ритми чутливості організмів до дії чинників хімічної та фізичної
природи.
Біологічні ритми (біоритми) – циклічні коливання інтенсивності й характеру тих чи
інших біологічних процесів та явищ, які сприяють пристосуванню організмів до
циклічних змін навколишнього середовища.
Біологічні ритми
Добові – фотосинтез,
транспірація, розкриття
квіток
Сезонні –
розвиток,
розмноження, стан
спокою, листопад
Багаторічні -характерні
для угруповань
організмів: хвилі життя
Фактори, які керують біоритмами

«Біологічний годинник»
(добові ритми) –
здатність організмів орієнтуватися в
часі зумовлена суворо періодичними
процесами обміну речовин
Фотоперіодизм
(сезонні ритми) –
здатність організмів реагувати на
тривалість світового дня, зумовлена
світловою фазою фотосинтезу
Біологічні ритми підрозділяються на фізіологічні та екологічні.
Фізіологічні ритми, як правило, мають періоди від часток секунди до декількох
хвилин. Це, наприклад, ритми тиску, биття серця і артеріального тиску. Є дані про вплив,
наприклад, магнітного поля Землі на період і амплітуду енцефалограми людини.
Екологічні ритми за тривалістю збігаються з якимось природним ритмом
навколишнього середовища. До них відносяться добові, сезонні (річні), припливні і
місячні ритми. Завдяки екологічним ритмам, організм орієнтується в часі і заздалегідь
готується до очікуваних умов існування. Так, деякі квіти розкриваються незадовго до
світанку, ніби знаючи, що скоро зійде сонце. Таким чином, екологічні ритми служать
організму як біологічний годинник.
Ритм - це універсальна властивість живих систем. Процеси росту і розвитку
організму мають ритмічний характер. Один з найбільш цікавих проявів біологічного
виміру часу - добова періодичність відкривання і закривання квіток та рослин. Кожна
рослина "засинає" і "прокидається" в строго певний час доби. Рано вранці (о четвертій
годині) розкривають свої квіти цикорій та шипшина, о п’ятій годині - мак, о шостій годині
- кульбаба, польова гвоздика, о сьомій годині - дзвіночок, городня картопля, о восьмій
годині чорнобривці, о дев’ятій-десятій годині - нігтики, мати-й-мачуха. Існують і квіти,
що розкривають свої віночки вночі. О двадцятій годині розкриваються квітки запашного
тютюну, а о 21 годині - горицвіту і нічної фіалки. Так само в строго певний час і
закриваються квітки: в полудень - осот польовий, о 13-14 годині - картопля, о 14-15 годині
– кульбаба, о 15-16 годині - мак, о 16-17 годині – нігтики, о 17 -18 годині мати-й-мачуха, о
18-19 годині - жовтець, о 19-20 годині - шипшина. Розкриття і закриття квіток залежить і
від багатьох умов, наприклад, від географічного положення місцевості або часу сходу і
заходу сонця.
Існують ритмічні зміни чутливості організму до факторів зовнішнього середовища.
У дослідах було встановлено, що чутливість до хімічних і променевих уражень
коливається протягом доби досить помітно: при одній і тій же дозі в залежності від часу
доби варіювала від 0 до 10%.
Центральне місце серед ритмічних процесів займає добовий ритм, що має
найбільше значення для організму. Поняття добового (циркадіанного) ритму ввів в 1959
році Халберг. Циркадіанним ритмом є видозміна добового ритму з періодом 24 години,
який протікає в незмінних умовах. Вони вроджені, ендогенні, тобто обумовлені
властивостями самого організму. Період добових ритмів триває у рослин 23-28 годин.
Оскільки організми зазвичай знаходяться в середовищі з циклічними змінами умов, то
ритми організмів затягуються цими змінами і стають добовими.
Біоритми пов’язані з періодичною зміною інтенсивності дії різноманітних
екологічних факторів - освітленості, припливів і відпливів тощо. Розрізняють добові,
припливно-відпливні, сезонні, річні типи адаптивних біологічних ритмів організмів та
їхніх угруповань.
Добові ритми. Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі двічі на добу
змінюється освітленість. Це зумовлює коливання температури, вологості та інших
абіотичних факторів, що, в свою чергу, впливає на активність організмів. Зокрема,

сонячне світло визначає періодичність фотосинтезу, час розкриття та закриття квіток
тощо.
З біоритмами пов’язане явище біологічного годинника - здатності організмів
реагувати на плин часу. Механізми цього явища ще остаточно не з’ясовані, але вважають,
що воно ґрунтується на чіткій періодичності фізико- хімічних процесів, які відбуваються в
клітині. Це має важливе біологічне значення, оскільки дає змогу узгоджувати фізіологічні
ритми зі змінами довкілля. Циркадні і добові ритми лежать в основі здатності організму
відчувати час. Механізм, відповідальний за таку періодичну активність отримав назву
«біологічного годинника».
1.2. Історія відкриття «живих» годинників
Якось в одній із газет я прочитав про спогади колишнього американського
військового льотчика, який брав участь в другій світовій війні. У 1945 році його літак був
збитий над одним з малонаселених островів в Тихому океані. Виплигнувши з парашутом,
пілот приземлився в густому лісі, а його годинник і компас опинилися пошкоджені. Проте
через декілька днів йому вдалося вийти до північного краю острова, де знаходилася
військова база союзників, причому в дорозі льотчикові практично безпомилково
вдавалося визначати час доби. Річ у тому, що до війни льотчик захоплювався ботанікою і
був не погано знайомий з особливостями багатьох квітів і дерев. Рослини допомогли йому
постійно рухатися строго на північ, з їх допомогою він і визначав час. Через багато років
колишній льотчик знову приїхав в ці місця, бажаючи перевірити точність природного
годинника за допомогою механічного. Під враженням від результатів проведеного
експерименту він відзначав: «Природний годинник абсолютно точно показував час доби.
Лише в деяких випадках він давав невеликі «збої» - «поспішав» або, навпаки, «відставав»
на 5-10 хвилин».
Про те, що у тварин і рослин спостерігається періодичне, повторення життєвих
процесів, їх циклічність, знали вже стародавні вчені, зокрема Гіппократ і Арістотель.
Вивчення цих явищ у наступні століття і особливо в останні десятиліття й роки привело
до виникнення вчення про біологічні ритми і годинники.
Але перший “годинник Флори” склав шведський вчений Карл Ліней. Шведський
природознавець — ботанік, зоолог і лікар — Карл Лінней — видатний учений XVIII
століття. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. І в тому ж році
опублікував свою основну працю під назвою «Система природи», що уславила його ім'я.
У своїй «Системі природи» Карл Лінней вперше запропонував наукову класифікацію
відомих тоді рослин і тварин. Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Багато
часу він присвятив вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних в ряді відомих
європейських колекцій-гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав близько 1500 видів
рослин. Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями їх
фізіології — ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він помітив, що в деяких
рослин квітки розкриваються вранці, в інших — вдень, у третіх — надвечір, а у четвертих
— вночі. І закриваються вони також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело
вченого на думку зробити квітковий годинник — «годинник флор». Спершу Лінней
ретельно спостерігав за рослинами і записував, о котрій годині розкриваються чи
закриваються їхні квіти. Він склав список приблизно 50 рослин, які вказували йому
години дня. Потім він зібрав ці рослини і висадив їх у себе в саду на спеціальну клумбу,
розташувавши їх так, щоб, глянувши, можна було б з достатньою точністю визначити час.
А квітки й справді поводилися, як годинник. Так, у козельця квіти розкривалися о 3—4-й

годині ранку, а закривалися о 9—10-й годині ранку, у цикорію відповідно о 4—5-й і 10-й,
у нечуйвітру зонтичного о 6-й ранку і о 5-й дня, в осоту городнього о 6—7-й і 12-й, у
безсмертника—о 7—8-й годині ранку і о 2-й дня, у білої лілії — о 5-й і о 8-й вечора.
Квітковий годинник Карла Ліннея — не універсальний посібник для людей усіх країн
світу, оскільки життя скрізь проходить за місцевим часом, в різних районах Землі біо-
логічні процеси у рослин виявляються по-різному. Перевірка і порівняльні спостереження
показали, що годинник Ліннея придатний в основному для районів, розташованих на рівні
60 градусів північної широти. Інакше кажучи, квіткові годинники в різних широтах
«ходять» по-різному.
Як же пояснити здатність квіток рослин до розкривання й закривання о певній
порі? Як розвинулось у рослин таке пристосування до умов життя? Що до періодичності
рухів, добової ритміки їх, то вона передусім пов'язана з впливом сонячних променів. Саме
схід і захід сонця визначають характер життя і діяльності рослин. У процесі еволюційного
розвитку в них розвинулася здатність орієнтуватися в часі і поринати в сон або
прокидатися. Інакше кажучи, в них з'явився так званий внутрішній біологічний годинник,
який регулює їхню добову активність.
1.3. Загальна характеристика, класифікація, особливості розповсюдження, росту,
розвитку рослин-годинників на Криворіжжі.
Тепла пора року – кращий період для спостереження за рослинами. Якщо в ясну і
сонячну погоду ви відправилися на прогулянку, забувши узяти з собою годинник - не
варто засмучуватися із цього приводу. Замінити його цілком успішно можуть багато
квітучих рослин, навіть ті, на які ви вже давно не звертаєте особливої уваги. Проте ці
«знайомі» рослини достатньо точно дозволять визначити час. Біологам давно відомо, що
кожна рослина «засипає» і «прокидається» в певний час доби, причому практично в будь-
якому куточку планети є свої живі годинники.
Біологічний годинник рослин на Україні має власний «хід», пов'язаний з місцевим
часом, географічним положенням і кліматичними умовами.
Слід також памятати, що в похмуру, дощову погоду чи коли сильний туман квіти
або зовсім не розкриваються, або розкриваються «не за розкладом».
В природі безліч квіток, і за кожною з них можна визначати досить точний час доби.
Як працюють квіткові годинники? Все просто. Кожна квіточка має свій час, коли її
пелюстки відкриваються і закриваються. Із дня у день цей процес відбувається в один і
той же час. Квітковий годинник — це не вигадка! І він не один. В кожній області та районі
є свої місцеві «показники часу», потрібно тільки їх підібрати та вивчити регламент їх
роботи.
У нашій роботі ми проводили спостереження за такими рослинами Криворіжжя, як
цикорій, шипшина собача, мак, кульбаба, дзвоники персиколисті, картопля, чорнобривці,
нагідки лікарські, лілійник, горицвіт, енотера дворічна, гвоздика польова, бо вони і є
рослинами – годинниками.
Загальна характеристика рослин – годинників Криворіжжя наведена в Додатку А.
1.4. Сучасний екологічний стан Криворіжжя та вплив екологічних чинників
на рослини Криворіжжя.
Екологія – галузь знань, що вивчає взаємозв'язок організмів та їх груп з навколишнім
середовищем. Термін «екологія» запропонував німецький природодослідник Е. Геккель у

1866 р. для визначення «загальної науки про зв'язок організмів із оточуючим
середовищем». Як самостійна наука екологія відокремилась з початку ХХ ст. Складовими
екології є екологічні фактори.
Екологічні фактори – це умови навколишнього середовища, що мають вплив на
функціонування живих організмів.
Абіотичні Компоненти та властивості неживої природи: температура, освітленість,
вологість, тиск тощо
Біотичні Різні форми взаємодії між особинами в популяціях та між популяціями в
угрупованнях
Антропогенні
(антропічні)
Свідоме та несвідоме втручання людини в природні процеси
Але рослини зуміли адаптуватися до екологічних факторів, які впливають на їх
розвиток та біологічні ритми. Адаптація – це спосіб, завдяки якому живий організм
відповідає на вплив навколишнього середовища. Одна із звичайних форм фізичної
адаптації називається акліматизацією. Організми, що адаптовані до свого оточуючого
середовища, здатні до наступних дій: · Отримувати повітря, воду, їжу та поживні
речовини; · Пристосовуватись до фізичних характеристик
оточуючого середовища, таких як температура, освітленість та вологість;
· Захищатись від природніх ворогів;
· Розмножуватись; · Реагувати
на зміни оточуючого середовища.
Внаслідок діяльності людини проходить перетворення рослинного покриву. Такі
перетворення супроводжуються кількісною та якісною перебудовою флори, що полягає як
у заміні деяких (або усіх) елементів, так і зв’язків між ними. До виникнення серйозних
екологічних проблем призвів розвиток видобувної промисловості України, яка досягла
величезних масштабів. Особливого розмаху набув видобуток залізних руд.
Кривбас - найбільший залізорудний басейн в Україні. На сьогодні в Кривбасі
діють: 20 експлуатаційних шахт, 3 дренажних комплекси, 6 гірничо-збагачувальних
комбінатів (ГЗК) з найбільшими в Україні кар'єрами та численні кар'єри по видобутку
будматеріалів та інших корисних копалин.
Дев'ять величезних залізовидобувних кар'єрів та множина менших, загальною
площею понад 100 кв.км, значно зменшують захисні властивості середовища. В місцях їх
розташування, разом із спотворенням природного рельєфу, виникають від'ємні схилові
явища - відвали, зсуви, площинні і лінійні ерозії. Групові вибухи в кар'єрах є одним із
найбільш інтенсивних джерел забруднення атмосферного повітря району на площі
радіусом біля 100 км і більше. Агломераційне виробництво ГЗКІв у значній мірі підвищує
концентрацію в атмосфері сірчаного газу, оксиду вуглецю та пилу, який вміщує окисли
заліза, марганцю, магнію, кальцію, алюмінію, кремнезему, титану, ванадію, фосфору та
інших елементів.
Дуже актуальною є проблема скиду, утилізації та захоронення
високомінералізованих шахтних вод, щорічна відкачка яких у ставки-накопичувачі
становить понад 40 млн.куб.м. Вміст солей в них коливається в інтервалі 4,5 - 23 г/л, а
загальна площа водойм - приблизно 100 кв.км.
Обсяги викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря в 2014 році склали
327,3 тис. тонн. У розрахунку на 1 кв.км площі міста обсяги викидів у 2014 році становили
761 тонну, на 1-го мешканця – 503 кг. Обсяги викидів за 2015 рік та 2016 рік наведені в
Додатку Д.

Аналіз стану природного середовища Кривбасу, погіршення якого зумовлене
діяльністю гірничовидобувної галузі, дозволяє зробити висновки, що найбільш потужні і
інтенсивні джерела забруднення довкілля пов'язані з наступними міграційними потоками:
- пилові викиди, які виникають під час видобутку руд відкритим шляхом, забруднюють
атмосферу і створюють потужні геохімічні аномалії в грунтах;
- стік високомінералізованих вод з підземних гірничих виробок і кар'єрів, які зумовлюють
інтенсивні і потужні потоки розсіяння в водних системах;
- стічні води збагачувальних фабрик після очисних споруд, які забруднюють
водні екосистеми;
- розсіяння рудного компоненту при транспортуванні, яке створює ділянки забруднення
грунтів;
- організовані і неорганізовані викиди в атмосферу при збагачувальному циклі;
- екзогенні процеси (зсуви, осідання, провали, підтоплення тощо).
В наслідок такої діяльності забруднюються 3 основних складових довкілля: атмосфера,
грунт, поверхневі і підземні води, виникають антропогенні форми рельєфу.
Порівнюючи небезпеку забруднення повітря, водостоків, водойм і грунтів, необхідно
врахувати не тільки абсолютну кількість і відносну концентрацію забруднюючих речовин
в цих середовищах, а і засвоєння їх живими організмами, надходження забруднюючих
речовин у системи життєзабезпечення (їжу, повітря, питну воду).
Екологічні крупномасштабні дослідження забруднення ґрунтів останнім часом
проводилися науково-виробничим геолого-екологічним центром експедиції
"Кривбасгеологія".
За даними цих досліджень у центральній частині міста виявлений ряд ділянок, в
ґрунтах яких визначене перевищення ГДК (гранично допустима концентрація) по свинцю,
хрому, марганцю, цинку, нікелю, фосфору.
Особливу тривогу викликають аномалії свинцю, вміст якого перевищує ГДК в 3-4 рази, а
подекуди - у десятки разів. Це, переважно, промислова зона та ділянки вулиць з
інтенсивним автомобільним рухом (Соцмісто, 95 квартал, Дніпропетровське шосе). У
районі розташування промислових підприємств (ПАТ Арселлор Міталл, Коксохім, КЦГЬ
НКГЗК) вміст свинцю становить 500-700 мг/кг, що у десятки разів перевищує норму.
Область з аномальним вмістом свинцю (7С 300 мг/кг) простягнулася вздовж р. Саксагань
окремими ділянками.
Забруднення ґрунтів цинком також пов'язане з розташуванням великих підприємств.
Максимальний вміст цинку відзначений у районі ПАТ Арселлор Міталл та становить 150
мг/кг.
Подібно цинку забруднення хромом приурочене до тих же підприємств - вміст хрому
становить 6-7 ГДК.
Значна частина території центральної промзони Кривого Рогу знаходиться у межах
зони забруднення нікелем (1-1,5 ГДК). Максимальний вміст нікелю у ґрунтах району
Коксохіму, з-ду "Комуніст", Сурикового заводу становить 100-300 мг/кг.
Безконтрольне вживання фосфорних добрив у приватному секторі міста призвело до
інтенсивного забруднення ґрунтів сполуками фосфору. У деяких випадках в присадибних
ділянках вміст фосфору у ґрунтах перевищує у 2-3 рази ГДК.
Встановлені окремі аномальні значення цинку, міді, фосфору, латану, ітрію,
ітербію.
За даними НВГЕЦ експедиції "Кривбасгеологія" закартовані дві великі ділянки (плями)
ґрунтів з різко вираженим підкисленням (значення рН 5,0-5,5), що свідчить про розвиток
слабокислого-кислого середовища у той час, як типові чорноземні ґрунти
характеризуються нейтральною чи слаболужною реакцією (рН 6,5-8,0).

Основними причинами забруднення ґрунтів важкими металами, головним чином,
миш'яком, можна вважати недостатньо очищений дим з Криворізької ДРЕС-2,
Криворізького коксохімічного заводу, ПАТ Арселлор Міталл. У них, як показують аналізи
проб, міститься до 35 мг/кг миш'яку та цілий ряд важких елементів.
Пил є одним з основних наслідків екологічного впливу в
результаті виробництва сталі. За даними екологічного відділу ПАТ Арселлор Міталл
викиди пилу в 2015 році зменшено на 13,0 % в порівнянні з 2014 роком, в той час, як
загальні викиди збільшено на 5,04 % за рахунок збільшення виробництва власного коксу.
Це призвело до додаткового виходу
коксового газу в обсязі 69,2 тис.м3
. В 2015 році було зупинено на реконструкцію
агломашину №6 в агломераційному цеху №2 для заміни морально застарілого обладнання
на сучасні установки очищення газу, завдяки яким ефективність уловлювання пилу на всіх
стадіях технологічного процесу складе 96%; буде досягнуто українські та європейські
норми по викидах пилу: 50 мг/м3
і 20 мг/м3
, а також зменшено викиди забруднюючих
речовин на 8,7 тис. т/рік.
Аналіз стану забруднення атмосферного повітря м. Кривого Рогу проводять за
даними Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології, до складу якого
входять лабораторії спостереження за станом забруднення атмосферного повітря
(ЛСЗА).
Визначається вміст наступних домішок атмосферного повітря: пил
(недиференційовані за складом завислі речовини); ангідрид сірчистий; оксид вуглецю;
двооксид та оксид азоту; сірководень; фенол; аміак; формальдегід.
Головним критерієм якості атмосферного повітря є гранично допустимі
концентрації (ГДК), затверджені Міністерством охорони здоров’я України.
Відбір проб здійснюється на базовій мережі спостережень, яка існує понад 30
років. У місті Кривий Ріг спостереження проводяться на 5 стаціонарних постах
спостереження за забрудненням атмосферного повітря (ПСЗ):
ПСЗ №1 – вул. Каховська (Металургійний район)
ПЗС №2 – вул. С. Тільги (Металургійний район)
ПЗС №3 – пл. Визволення (Центрально-Міський район)
ПЗС №6 – вул. Груні Романової (Інгулецький район)
ПЗС №7 – вул. Героїв АТО (Довгинцівський район)
Дані спостережень придатні для території, прилеглої до поста спостереження,
радіусом 2,5 км.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ
ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА БІОРИТМ РОСЛИН-
ГОДИННИКІВ КРИВОРІЖЖЯ
Експериментальне дослідження.
Експериментальне дослідження проводилося в період з травня 2015 року по
вересень 2015 року та з травня 2016 року по вересень 2016 року розраховане на чотири
роки, складалося з 3-х етапів.
1. Підготовчий етап.
Ознайомлення з теоретичними знаннями про рослини-годинники, вибір місця
спостереження, яке відповідає завданням, підготовка до дослідження.
2. Основний етап.

Проведення спостереження за добовим ритмом квітів – годинників.
3. Заключний етап.
Проведення порівняльного аналізу даних, які були отримані в ході дослідженнь.
Проведене нами спостереження включало три серії:
1. Спостереження за добовим ритмом квіток рослин у Металургійному районі
міста, як екологічно забрудненої території.
2. Спостереження за добовим ритмом квіток рослин у селищі Широке, як
екологічно чистої території.
3. Створення «Годинника Флори Криворіжжя».
Спостереження носило індивідуальний характер і проводилось у строк з травня 2015 року
по вересень 2015 року та з травня 2016 року по вересень 2016 року.
2.1. Спостереження за добовим ритмом квіток рослин у Металургійному
районі міста.
Вивчивши теоретичну складову нашого експерименту, ми проводили
спостереження за добовим ритмом квіток рослин Металургійного району і впливом
екологічних чинників на їх добовий біоритм.
Мета спостереження: виявити відхилення, якщо воно є, у добовому біоритмі
квіток рослин, які знаходяться під впливом екологічних чинників у Металургійному
районі.
Хід спостереження: спостереження проводилось у строк з травня 2015 року по
вересень 2015 року та з травня 2016 року по вересень 2016 року.
Вибір місця дослідження: м. Кривий Ріг, Металургійний район, житловий район
Червона.
Металургійний район – адміністративний район Кривого Рогу, розташований у
центральній частині міста.

Площа району становить 52 кв. км. Загальна протяжність вулиць 194 км. На його
території мешкає близько 65 600 жителів, Металургійний район має 194
вулиці. Металургійний район Кривого Рогу — це один із перших трьох районів,
утворених на території міста влітку 1936 року. В ньому розташовані 14 промислових
підприємств: ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Криворіжгаз», «Кривбасводоканал»,
«Сансервіс», ВАТ "Промислово-виробниче підприємство Кривбасвибухпром», ЗАТ
«Криворіжіндустрбуд»,ін.
Об’єкт спостереження: 12 видів рослин-годинників представлених на території
житлового району – петрові батоги, кульбаба, шипшина собача, мак дикий, дзвоники
персиколисні, картопля, чорнобривці, нагідки лікарські, гвоздика польова, лілійник буро-
жовтий, адоніс, енотера дворічна.
Експериментальна частина: В ході
проведеного експерименту ми отримали наступні результати.
Таблиця 1
Час та період цвітіння квіток рослин Металургійного району
№
з/ч
Назва
рослини
2015 рік 2016 рік Період
цвітіння
Час чиннику біологічного
ритму
Час чиннику
біологічного ритму

Час
відкриття
квіток
Час закриття
квіток
Час
відкриття
квіток
Час
закриття
квіток
1. Петрові батоги 05.10 09.55 05.12 09.53 VI - VII
2. Кульбаба 07.30 19.15 07.30 19.15 V
3. Шипшина собача 05.55 19.50 05.55 19.50 V-VI
4. Мак дикий 06.00 17.00 06.00 17.00 VI- VII
5. Дзвоники
персиколисні
08.00 17.30 08.01 17.28 V-VI
6. Картопля 08.30 16.00 08.30 16.00 VI-VII
7. Чорнобривці 09.00 21.00 09.00 21.00 VII-VIII
8. Нагідки лікарські 08.40 19.00 08.40 19.00 VI-VII
9. Гвоздика польова 07.30 19.00 07.30 19.00 V-VI
10. Лілійник буро-
жовтий
06.30 20.30 06.30 20.30 VI-VII
11. Горицвіт 21.00 08.00 21.00 08.00 V
12. Енотера дворічна 21.30 08.30 21.30 08.30 VI-VII
Під час спостереження в похмурі та дощові дні добовий біоритм квітів порушувався –
квітки не відкривалися, час не фіксувався.
2.2 Спостереження за добовим ритмом квіток рослин у селищі Широке.
Вивчивши теоретичну складову нашого експерименту, ми провели спостереження
за добовим ритмом квіток рослин Широківського району і впливом екологічних чинників
на їх добовий біоритм.
Мета спостереження: спостереження за добовим ритмом квіток рослин під
впливом екологічних чинників у селищі Широке.
Хід спостереження: спостереження носило індивідуальний характер і проводилось
у строк з травня 2015 року по вересень 2015 року та з травня 2016 року по вересень 2016
року.
Вибір місця дослідження: селище Широке, Криворізький район.
Селище розташоване в степовій зоні. Поверхня здебільшого рівнинна, місцями
хвиляста, розчленована ярами та балками. Північна частина являє собою відроги
Придніпровської височини, висота якої з північного заходу на південний схід поступово
зменшується. Балки характеризуються невеликими водозборами. Великих промислових
підприємств в зоні спостереження не має.

Район спостереження на карті області
Об’єкт спостереження: 12 видів рослин-годинників представлених на території
селища Широке - петрові батоги, кульбаба, шипшина собача, мак дикий, дзвоники
персиколисні, картопля, чорнобривці, нагідки лікарські, гвоздика польова, лілійник буро-
жовтий, адоніс, енотера дворічна. .
Експериментальна частина:
В ході проведеного експерименту ми отримали наступні результати.
Таблиця 2
Час та період цвітіння квіток рослин у селище Широке
№
з/ч
Назва
рослини
2015 рік 2016 рік Період
цвітінняЧас чиннику біологічного
ритму
Час чиннику
біологічного ритму
Час
відкриття
квіток
Час закриття
квіток
Час
відкриття
квіток
Час
закриття
квіток
1. Петрові батоги 04.20 10.30 04.20 10.30 VI - VII
2. Кульбаба 06.15 19.00 06.15 19.00 V
3. Шипшина собача 04.30 19.20 04.30 19.20 V-VI
4. Мак дикий 05.20 15.00 05.20 15.00 VI- VII
5. Дзвоники
персиколисні
07.20 17.00 07.20 17.00 V-VI
6. Картопля 06.30 14.00 06.30 14.00 VI-VII
7. Чорнобривці 08.00 20.00 08.00 20.00 VII-VIII
8. Нагідки лікарські 09.00 17.00 09.00 17.00 VI-VII
9. Гвоздика польова 06.00 17.00 06.00 17.00 V-VI
10. Лілійник буро-
жовтий
05.30 19.30 05.30 19.30 VI-VII
11. Горицвіт 21.00 08.00 21.00 08.00 V
12. Енотера дворічна 20.00 08.00 20.00 08.00 VI-VII
Під час спостереження в похмурі та дощові дні добовий біоритм квітів
порушувався – квітки не відкривалися, час не фіксувався.

Як можна бачити з приведених вище таблиць, добові біоритми одних і тих самих
квітів, які ростуть в одній зоні, але підпадають під вплив різних екологічних чинників,
різняться:
– квіти розкриваються та закриваються з різницею в часі 1,5 – 2 години;
– змінюється біоритм квітів рослин-годинників у екологічно забрудненій
частині міста в бік зменшення періоду відкритих квітів в 2016 році
порівняно з 2015 роком.
2.3. Створення «годинника Флори» Криворіжжя.
Вивчивши теоретичну складову нашого експерименту та проведеного
спостереження за добовим ритмом квіток рослин, ми склали свій «годинник Флори»
Криворіжжя, як це колись зробив Карл Лінней.
Мета спостереження: спостереження за добовим ритмом квіток рослин і
створення «годинника Флори» Криворіжжя.
Експериментальна частина:
Після обробки отриманих результатів, ми створили свій «годинник Флори»
Криворіжжя, до складу якого включили наступні квіти – петрові батоги, кульбаба,
шипшина собача, мак дикий, дзвоники персиколисні, картопля, чорнобривці, нагідки
лікарські, гвоздика польова, горицвіт, енотера дворічна, лілейник буро-жовтий, які доволі
різноманітні, але мають одну характерну рису – годинниковий біоритм.
Для кожної рослини в ході проведення експрерименту при наявності чиннику
біологічного ритму фіксувався час відкриття та закриття квіток. Отримані результати
використані для складання «квіткових годинників» Криворіжжя.
ВИСНОВКИ
Добові ритми лежать в основі здатності організму відчувати час. Механізм,
відповідальний за таку періодичну активність - «біологічний годинник». Вражаюча
точність роботи біологічного годинника, керуючого життєдіяльністю рослин, є об'єктом
досліджень вчених різних країн світу. Зміни екзогенних факторів сприймаються
рослинами як сигнальна інформація про стан навколишнього середовища, це дозволяє
рослинам синхронізувати свій сезонний розвиток, серед якого також і біологічний
годинник.
Як можна бачити з проведеного дослідження, наша гіпотеза підтвердилася –
добові біоритми одних і тих самих квітів (рослини- біогодинники Криворіжжя), які
ростуть в одній зоні, але підпадають під вплив різних екологічних чинників (зона з
екологічним впливом та «чиста» зона), різняться – квіти розкриваються та закриваються з
різницею в часі 1,5 – 2 години. А також відбулися зміни біоритмів квітів рослин-
годинників на 1-2 хвилини в екологічно забрудненому районі в зв’язку з погіршенням
екологічного стану. Цікаво і важливо добре знати строки розкривання та закривання
квітів рослин, які нас оточують. І тоді, у будь-якому місті – в лісі, на луку, в полі або в
населеному пункті, у літній сонячний день можна визначити котра година доби за
квітниковим годинником.

Важливо розуміти значення чистоти або забруднення довкілля. Криворіжжя є
регіоном з надзвичайно високим рівнем урбанотехногенного навантаження на екосистеми,
яке є причиною кількісної і якісної перебудови флори.
Як виявилось з наших досліджень забруднення довкілля (пило-газові) впливають і
на період відкривання віночків квітів, що може привести до збіднення флори природних
екотопів (наприклад, Петров батіг зустрічається значно рідше в межах міста, особливо в
районі Червона).
Зменшення часу відкриття віночків (від пило-газових викидів та змін кліматичних
умов) усунуть можливість гарантованого запліднення та утворення насіння для
поширення і розмноження рослин, це призведе до зменшення кількості цих рослин, змін
генетичного апарату цих рослин і врешті-решт – збіднення генофонду місцевих видів. Що
вже можна спостерігати. Порівняно з 2015 роком у 2016 році чисельність окремих видів
рослин-годинників, а саме цикорію та дзвоників персиколисних зменшилася.
Практичне значення результатів проведеного дослідження є підсумком сезонних
фітофенологічних спостережень на території Дніпропетровської області. Вони можуть
бути застосовані при розробці теоретичних та практичних питань екології рослин.
Фактичні матеріали за часом початку розкриття 12 видів квітів рослин можуть бути
використані при детальному вивчені екосистем степової зони, складанні « річних
Квіткових годинників Дніпропетровської області», фенологічних календарів, розробці
природоохоронних заходів та в лекціях по екології.
1. Уорд Р. Р. Живые часы: перевод с англ. Издательство: Мир, 1974 г.
2. Сметана М.Г. Рослинний покрив Кривбасу / М.Г.Сметана//
Природнича географія Кривбасу. – Кривий Ріг: КДПУ, 2005.–С.92-104.
3. Сметана С. М. Зелене кільце Криворіжжя як частина екологічної
мережі Кривбасу / С.М.Сметана.– Кривий Ріг, 2006.– 40 с
4. Добровольский И.А. Древесно-кустарниковая растительность
Криворожья и вопросы его облесения и озеленения: Автореф. дис.
канд. биолог. наук / И.А.Добровольский. – Кривой Рог, 1952. –15 с.
5. Добровольський І.А. Зелені насадження Криворіжжя/І.А.Добровольський // Наукові записки
Криворізького державного педагогічного інституту. –
Кривий Ріг, 1957. – Вип. ІІ.–С. 117–128
6. Антонік В. Шляхи екологізації гірничорудного виробництва на Криворіжжі/ В.Антонік, І.Антонік //
Проблеми екології та екологічної освіти: матеріали І міжнародної наук.-практ. конференції. – Кривий
Ріг,2002.
7. Гнілуша Н.В. Загальний моніторинг у Кривбасі: Екологія / Н.В.Гнілуша,
В.І.Шанда, О.П.Собко // Безпека життєдіяльності. –2006.–No 1.–С. 11–13.
8. Екологічні аспекти усталеного розвитку Криворіжжя / В.І.Шанда,
В.В.Булгаков, Г.В.Булгаков та ін. // Усталений розвиток гірничовидобувного
регіону. – Кривий Ріг, 1998.–С. 67–71.
9. Єлізаров Г.І. Екологічні аспекти проблем розвитку Кривбасу/
Г.І.Єлізаров, І.Г.Єлізаров, Д.Н.Косий // Проблеми екології та екологічної
освіти: матеріали V міжнародної наук.-практ. конференції. –Кривий Ріг,2006.
10. Коржов М.М. Вплив діяльності гірничо-металургійного комбінату ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» на
екологічний стан атмосферного повітря регіону / М. М. Коржов // Вісник екологічного наукового та
науково-методичного центру КДПУ, 2007. –Вип. 4.
11. Сметана М.Г. До збереження біорізноманіття на Криворіжжі/ М.Г.Сметана // Проблеми екології та
екологічної освіти: матеріали ІV міжнародної наук.-практ. конференції. –Кривий Ріг,2005.
12. Денисик Г.І. Лісополе України/ Денисик Г.І. – Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2001. – 284 с.
13. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. Очерки антропогенного ландшафтоведения / Мильков Ф.Н. –
Москва: Мысль, 1973. – 222 с.

14. Казаков В.Л. На шляху до повного вивчення гірничопромислових ландшафтів Кривбасу / Теоретичні,
регіональні, прикладні напрями розвитку антропогенної географії та геології: матеріали ІІІ міжнародної
наукової конференції – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2011. – с. 35-47.
15. Вісник екологічного наукового та науково-методичного центру КДПІ. Випуск 1.- Кривий Ріг,2002.
Додаток А
Цикорій (Cichorium)
Петрові батоги, цикорій
звичайний
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Цикорій (Cichorium)
Цикорій (Cichorium) — рід трав'янистих рослин з родини складноцвітих. У культурі 2 види:
цикорій кореневий або звичайний, петрові батоги та цикорій салатний, ендивій. В Україні в
дикому стані росте один вид цикорію — петрові батоги. Росте на вигонах, схилах, уздовж доріг.
Петрові батоги звичайні, Цикорій звичайний - багаторічна шорстка рослина висотою (15) 40—80
(120) см. Всі квітки язичкові. Кошики 3—5 см у діаметрі, сидять здебільшого пучками в пазухах
листків. Цвіте з червня до осені.
Кошики петрових батогів розкриваються о 5—6-й годині ранку, а о 10-й вже закриваються, їх
використав для створення квіткового годинника видатний шведський ботанік Карл Лінней.
Петрові батоги можуть бути й барометром: їхні кошики на дощ не розкриваються.
Шипшина собача (Rosa canina)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини(Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні(Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Розанні (Rosoideae)
Рід: Rosa L., 1753, nom. cons.

Шипшина — дикорослий рід рослин родини трояндових (розових). Має складні листки,
сітчасте жилкування, черешковий вид листку, стебло з камбієм, стрижневу кореневу систему,
дві сім'ядолі. В Україні велика різноманітність шипшин (близько 50 видів). Серед них найчастіше
трапляються: шипшина корична, шипшина зморшкувата, шипшина яблунева, шипшина голчаста.
Квітки шипшини собачої розкриваються о 4 годині ранку, а о 19 - 20-й годині
закриваються.
Мак (Papaver)
Мак дикий Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Макові (Papaveraceae)
Рід: Мак (Papaver) L.
Мак (Papaver) — рід рослин з родини макових з великими червоними, рожевими (рідше
жовтими або білими) квітками.
Рід об'єднує понад 100 видів рослин, з яких найпоширенішими є мак дикий та мак
опійний або снодійний. В Україні культивують лише різновид маку снотворного — олійний мак з
метою отримання насіння й олії для потреб харчової промисловості. Однорічні, дворічні та
багаторічні трави, зазвичай з розвиненим стеблом, рідше безстеблі. Квітки великі, поодинокі, як
правило, червоного кольору, на довгих квітоносах, без приквітків. Квітки розкриваються о 5-й
годині ранку, а о 14 - 15-й годині закриваються.
Кульбаба (Taráxacum)
Кульбаба Біологічна класифікація
Підклас: Айстериди (Asterids)
Рід: Кульбаба (Taraxacum)
Кульбаба — рід багаторічних трав'янистих рослин родини Айстрові.
Кульбаба — рослина з гіллястим, стрижневим коренем завтовшки 2 см і завдовжки 60 см.
Листя голе, перисто-надрізане або цілісне, зібране в прикореневу розетку. Квітконосна стрілка
закінчується одиночним кошиком язичкових яскраво-жовтих квіток. Квітки кульбаби
розкриваються о 6-й годині ранку, а о 19 - 20-й закриваються. Квітне кульбаба в квітні,

плодоносить сім'янками з білим чубком — з квітня по травень. Росте скрізь на Україні на луках,
вигонах, у садах як бур'ян.
Дзвоники персиколисті (Campanula persicifolia L.)
Дзвоники персиколисті Біологічна класифікація
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Родина: Дзвоникові (Campanulaceae)
Рід: Дзвоники (Campanula)
Вид: Дзвоники персиколисті
Рослина висотою 30—80 см, з повзучим кореневищем і прямостоячим стеблом, вкритим
вузькими ланцетними і лінійними листками. Великі квітки зібрані по 2—6 у однобічне
китицевидне суцвіття. Цвіте у червні — липні. Квітки дзвоників розкриваються о 7-й годині
ранку, а о 16 - 17-й закриваються. Квітка цвіте протягом тижня. Після цвітіння квітконіжка
випрямляється і коробочка спрямовується верхівкою вгору. В коробочці відкриваються дірочки,
крізь які висипається насіння; у дощову погоду дірочки закриваються.
Картопля (Solanum tuberosum)
Картопля Біологічна класифікація
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Рід: Паслін (Solanum)
Картопля — вид рослин родини пасльонових, вирощують як однорічну багатостеблову
рослину. Розмножується рослина вегетативно — бульбами, а також насінням. Має надземне
трав'янисте стебло і підземні пагони-столони, які на кінцях потовщуються і утворюють бульби.

Квітки двостатеві, правильні; п'ятичленні. У квітці - 5 тичинок. Квітки на рослинах зібрані
у суцвіття — завійки, яких на одному квітконосі буває від 2 до 4. Квітки розкриваються о 7-й
годині ранку, а о 13 - 14-й закриваються. Плід — багатонасінна двогніздова ягода.
Чорнобривці ( Tagetes)
Чорнобривці Біологічна класифікація
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Рід: Чорнобривці (Tagetes) L.
Чорнобривці, оксамитець, повняки — рід однорічних трав'янистих рослин родини
кошичкоцвітих. Рослина утворює досить щільні кущі різної висоти - від 20 до 120 см заввишки.
Квіти різних відтінків від світло—жовтих до насичено жовтогарячих і коричневих. Суцвіття
складне, має і купчасті форми. Період цвітіння в Україні — від червня до жовтня. Квіти мають
специфічний аромат, запилюються комахами. Квіти чорнобривців розкриваються о 8-й годині
ранку. Плід — щільно сплюснутий, видовжений. В 1 грамі насіння від 280 до 700 насінин.
В Україні 3 види: чорнобривці прямостоячі, розлогі, вузьколисті.
Нагідки лікарські або Календула лікарська (Calendula officinalis)
Нагідки лікарські Біологічна класифікація
Клас: Дводольні (Dicotyledoneae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Calenduleae
Рід: Календула (Calendula) L.
Вид: Нагідки лікарські
Нагідки лікарські — вид трав'янистих рослин роду Календула. Нагідки лікарські —
трав'янистий однорічник з прямостійним, розгалуженим вгорі стеблом, заввишки 40-

70 см. Квітки — від солом'яно-жовтих до червоно-помаранчевих, зібрані у верхівкові суцвіття —
кошики. Крайні квітки — язичкові, утворюють плоди, серединні — трубчасті, безплідні. Має
тривалий період цвітіння (з кінця червня до осінніх заморозків). Квітки розкриваються о 9—10-й
годині ранку, а о 16 - 17-й закриваються. Вегетаційний період — 65-75 днів. Плід — сім'янка,
дозріває у серпні.
Лілійник (Hemerocallis)
Лілійник Біологічна класифікація
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Ксантореєві(Xanthorrhoeaceae)
Підродина: Лілійникові(Hemerocallidoideae)
Рід: Лілійник (Hemerocallis) L.
Лілійник — рід багаторічних рослин підродини Лілійникових родини Ксантореєві.
Лілійники — трав'янисті багаторічні рослини, напіввічнозелені і вічнозелені. Квітки великі,
жовтого, жовтогарячого, червоного та багатьох ін. кольорів, у волотистому або
головчастому суцвітті. Квітки розквітають о 5—6-й годині ранку, а о 19-й закриваються,
послідовно одна за одною, в'януть на наступний день. Плід — шкіряста тригранна коробочка.
В Україні декілька видів, зокрема: лілійник жовтий, лілійник рудуватий.
Горицвіт, адоніс ( Adonis)
Горицвіт Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини(Viridiplantae)
- Покритонасінні(Magnoliophyta)
Порядок: Жовтецевоцвіті(Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Ranunculoideae
Триба: Adonideae
Рід: Горицвіт (Adonis) L., 1753
Горицвіт, адоніс — рід рослин родини жовтцевих.

Одно- і дворічні трав'янисті рослини 10- 40 см завдовжки. Квітне в квітні-травні.
В Україні відомо 5 видів, із них найважливішим є горицвіт весняний — лікарська рослина.
Листки тричіперисторозсічені. Квітки поодинокі, розкриваються о 21-й годині вечора. Плід —
збірна сім'янка. Розмножують насінням і кореневищами.
Енотера дворічна (Onagra biennis Scop.; Oenothera biennis L.)
Енотера дворічна Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Миртоцвіті (Myrtales)
Родина: Онагрові (Onagraceae)
Рід: Енотера (Oenothera)
Вид: Енотера дворічна (Oenothera biennis)
Енотера дворічна — дворічна трав'яниста рослина родини онагрових.
Стебло прямостояче, міцне (до 1 м заввишки), листки чергові, досить великі (20 см завдовжки).
Квіти запашні, правильні, з подвійною оцвітиною, сидячі, зібрані в довгі кінцеві китиці,
розкриваються о 21-й годині вечора. Чашечка з тонкою довгою трубочкою. Віночок
роздільнопелюстковий, ясно-жовтий, пелюсток - 4, з коротким нігтиком, тичинок - 8. Росте по всій
Україні на пісках, лісокультурних площах, лісосіках. Рослина світлолюбна. Цвіте у червні —
вересні.
Гвоздика польова (Dianthus campestris M. B.)
Гвоздика польова Научная классификация
Домен: Еукаріоти
Царство: Рослини
Відділ: Цвіткові
Клас: Двудольні
Порядок: Гвоздичноцвіткові
Родина: Гвоздичні
Рід: Гвоздика
Вид: Гвоздика польова
Гвоздика польова (лат. Dianthus campestris) — вид двудольних рослин рід
Гвоздика (Dianthus) родина Гвоздичні (Caryophyllaceae). Гвоздика польова — багаторічна
трав'яниста рослина з гіллястими вузлуватими стеблами. Квітки з п'ятьма рожевими пелюстками з
темними плямами, зовні зеленуваті розміром 1-2 см. Квітки розкриваються о 6-й годині ранку. Час
цвітіння - червень - серпень. Росте по вапняних сухих схилах, на піщаних місцях, степових лугах,
у соснових борах і по лісових узліссях.

Додаток Б
Ознайомлення з роботою поста спостереження за забрудненням атмосферного повітря
в Металургійному районі
Додаток В
Спостереження за добовим ритмом квіток рослин у Металургійному районі міста
Квітки мака дикого о 6.00 Квітки енотери дворічної о 08.30

«РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ
ФОРМУВАННЯ
СЕЙСМІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ
ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ КРИВОГО
РОГУ»
Роботу виконала: Павельчик Ольга Павлівна, учениця 8 класу Криворізької
Керівник: Павлиш Олена Олексіївна, вчитель географії Криворізької
ВСТУП
Активна техногенна діяльність в районі міста Кривий Ріг відбувається вже багато років.
Вона пов'язана, в основному, з розробкою корисних копалин і збільшенням кількості
видобувних шахт. Цей процес відбувався на протязі не менше двохсот років і пов'язаний зі
збільшенням площ, глибин і обсягів підземних виробок. Виникнення величезних за
загальним обсягом пустот в тектонічно складному районі Кривого Рогу, навіть в умовах
стабільного стану геологічного середовища, може призвести до активізації
сейсмотектонічних процесів і збільшення сейсмічності.
Критична за обсягом і тривалості техногенна зміна природного геологічного
середовища шахтами Кривого Рогу може посилювати процеси зміни напружено-
деформованого стану надр, викликані глобальною сейсмотектонічною активністю, що
може призвести до збільшення числа локальних землетрусів на території міста.
Загально відомо, що землетруси є одними з найбільш руйнівних явищ на планеті. Їх
небезпека полягає не тільки в загибелі людей під руїнами, а й в можливості виникнення
аварій на екологічно небезпечних об’єктах.
Наведені обставини обумовлюють актуальність досліджень умов формування
екологічної небезпеки під впливом землетрусів техногенного походження.
Мета роботи: Встановлення механізму формування сейсмічної складової екологічної
небезпеки Кривого Рогу в зоні зі значним техногенним впливом на літосферу.
Завдання роботи: вивчити теоретичні основи походження землетрусів у Кривому Розі,
проаналізувати методи їх дослідження; дослідити умови розповсюдження на території
міста Кривий Ріг; виявити причини їх виникнення; узагальнити отриманні дослідження.
Об’єкт дослідження: Криворізький залізорудний басейн.
Предмет дослідження: сейсмічні коливання земної поверхні у м.Кривий Ріг.
Дослідження проводилося за допомогою картографічного методу, статистичного,
порівняльного, аналітичного методів: для розробки таблиць; історичного методу:
дослідження антропогенних чинників, що впливали на утворення сейсмічних коливань.
Наукова новизна дослідження. Новизна роботи полягає в тому, що нами зроблена
спроба систематизувати існуючі матеріали. У процесі роботи опрацьовано літературу
історичного та краєзнавчого характеру.
Робота теоретично-прикладного спрямування, складається з 3 розділів, 6 додатків, 1
таблиця, 8 малюнків. Опрацьовано 18 джерел інформації (11 печатних та 7
інтернетджерел).

Матеріал даної роботи може бути використаний вчителями учнями та громадськістю
міста з метою привернення уваги до проблем міста та їх вирішення для забезпечення
сталого розвитку території міста Кривий Ріг.
РОЗДІЛ 1
ВИДИ ЗЕМЛЕТРУСІВ
Щорічно на планеті відбувається понад 100 тис. землетрусів (біля 300 за добу), але не
усі вони небезпечні. З них люди відчувають біля 10 тис. у рік. Біля 100 землетрусів у рік
мають катастрофічний характер. При цьому за декілька секунд руйнуються, або
затоплюються міста, будинки обрушуються, перекидаються, провалюються,
деформуються, або покриваються тріщинами. Виникають пожежі. Під завалами
виявляються люди. Підрахунках деяких спеціалістів за останні тисячу років від
землетрусів загинуло близько 5 млн чоловік. У землі утворюються тріщини і провали,
довжина і ширина яких може досягати десятки метрів. Спостерігаються масові вивали
лісу. Автомобільні і залізничні дороги переміщаються і деформуються, на них
утворюються завали, руйнуються лінії зв'язку й електропередач. Район стихійного лиха
виявляється відрізаним від світу, що психологічно негативно діє на населення.
По своїй природі землетруси можуть бути денудаційними, вулканічними, тектонічними
і техногенними.
Денудаційні землетруси виникають у результаті поштовху через обрушення масиву
гірської породи. Частіше усього такі обрушення відбуваються на деякій глибині від земної
поверхні і зв'язані з руйнуванням природних склепінь у підземних порожнечах при
розростанні останніх до дуже великих розмірів. Денудаційні землетруси характерні для
карстових районів, чому їх іноді називають карстовими землетрусами. Однак великі
обвали можуть виникати і на поверхні землі, тому назва "денудаційні" є більш загальним.
Денудаційні землетруси викликаються поштовхами малої потужності; виникаючі при
цьому коливальні рухи земної кори незначні і поширюються на невеликі відстані.
Вулканічні землетруси можуть виникати при виверженнях вулкану. Причиною таких
землетрусів можуть бути завалення покрівлі і стінок великих порожнеч, що утворюються
під вулканами внаслідок витікання великих кількостей лави. У цій формі вулканічні
землетруси по своїй дії аналогічні денудаційним, крім того, вулканічні землетруси можуть
бути викликані вибухом магматичних газів у надрах вулкану. Інтенсивність цих
землетрусів значно більше, ніж денудаційних. Однак вулканічні землетруси, так само як і
денудаційні, поширюються на порівняно невеликих територіях.
Тектонічні землетруси є наслідком тектонічних процесів, що відбуваються в товщах
земної кори. Їхній вплив поширюється на величезні площі і викликає руйнівні наслідки як
в земній корі, так і в різних спорудах на її поверхні. Тому тектонічні землетруси
розглядаються тут як основний вид землетрусів.
Крім природних причин землетруси можуть викликатися інженерною діяльністю
людей. Ядерні і звичайні підземні вибухи, швидке заповнення гірських ущелин водою при
створенні глибоких водоймищ - усе це може стати причиною землетрусу. Землетруси, що
виникають у результаті інженерної діяльності людей, називають інженерними або
техногенними.
Збуджені землетруси, що виникають унаслідок діяльності людини. Вивчення
закономірностей впливу сейсмічності на споруди і будинки, інтенсивність впливу, а також
реакція споруд і будинків, що зазнали струсу, є складним завданням. З'ясування ж
природи виникнення землетрусів ще більш складне і веде нас в область далеко не
розгаданих наукою таємниць формування і розвитку Землі.
Потужне техногенне навантаження на геологічне середовище обумовило зміни
інженерно-сейсмологічних умов внаслідок розвитку підтоплення, карсту, активізації
зсувів і призвело до необхідності перегляду причин виникнення землетрусу, перегляду

нормативної сили землетрусів (бальності) у бік її збільшення. В результаті потужного
техногенезу на більшій частині країни потрібно враховувати прирощення сейсмічності на
1 – 2 бали за комплексом негативних чинників. Навіть у слабо сейсмічних районах
відмічається збільшення струшуваності під впливом техногенного навантаження, що
порушує природні умови формування геологічних процесів, стан грунтів в основах
споруд. Великі гідротехнічні споруди, особливо водосховища біля ГЕС, ТЕЦ, АЕС
можуть привести до локальних тектонічних рухів земної кори.
В даний час зафіксовано й описано багато водосховищних землетрусів, у зв'язку з чим
по питанню про причини їхнього виникнення розгорілася гостра полеміка. Серед різних
точок зору превалює одна, що трактує діючі сил виникнення таких землетрусів, як
наслідок порового тиску. Вважають, що, деформуючись і зменшуючись в об'ємі, пори
виштовхують рідину під великим тиском, що знижує міцність породи, сприяє росту
тріщин і крихкого руйнування порід - землетрусу.
Неодноразово землетруси зв'язували з місячно-сонячним тяжінням, змінами
атмосферного тиску, циклонами й антициклонами, також причиною землетрусів можуть
бути штучні вибухи.
1.1.Вибух починається з оцінки
Оцінка сейсмічного ефекту вибуху вперше виконана в 1947 році академіком
М.Садовським . Він , використовуючи метод подібності при вивченні сейсмічних хвиль,
встановив залежність інтенсивності сейсмічних коливань від маси заряду та відстані до
нього .
Цей аналітичний вираз покладено в основу існуючої нормативної методики визначення
безпечних відстаней при проведенні масових вибухів на кар’єрах , у відповідності до якої
визначають сейсмічно безпечну масу зосередженого заряду. При цьому в розрахунках
обов’язково враховується допустима швидкість коливання ґрунту під фундаментами
житлових та промислових споруд . Це є загальновизнаним світовим критерієм сейсмічної
безпеки споруд , яким забезпечується їх збереження під час промислових вибухів .
Відповідно до рішення Криворізької міської ради , проведення масових вибухів на
кар’єрах дозволяється тільки за умови , що проектне значення швидкості сейсмічних
коливань ґрунту не перевищує визначених у відповідності з Державним стандартом
України граничних значень . При цьому кожен масовий вибух обов’язково
супроводжується експериментальними роботами по визначенню фактичного рівня
сейсмічних коливань ґрунту на основі польових замірів . Ця вимога протягом останніх
десятиліть дотримується беззастережно . Відтак , на кожен масовий вибух виїздить група
фахівців Криворізького національного університету і здійснює його сейсмічний
моніторинг . За підсумками моніторингу відповідний звіт надається у міськвиконком .
В основу методики по визначенню рівня сейсмічних коливань ґрунту при здійсненні
масових вибухів на кар’єрах Кривбасу покладено метод багатоканального виміру
коливань , котрий розроблено в інституті фізики Землі ім. О.Ю. Шмідта . Для запису
сейсмічної інформації використовується сучасна апаратура на базі запам’ятовуючого
електронного осцилографа ТРS2014 фірми «Tektronix», у комплекті з
магнітоелектричними гальванометрами та електродинамічними датчиками типу СВ-10Ц
та СГ-10. Уся ця сейсмометрична апаратура та розроблена методика її використання
проходять щорічну метрологічну атестацію в ДП «Кривбасстандартметрологія».
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СЕЙСМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ МІСТА
Протягом майже 200 років в Криворізькому басейні ведеться підземний та наземний
видобуток, але немає постійно діючої сейсмічної мережі. Безпосередньо на території міста
Кривий Ріг жителі відзначають підземні поштовхи до 5 разів на рік. І хоча вони не

перевищують 3 балів, природа їх виникнення вимагає детального вивчення. Епіцентр
Криворізького землетрусу 14 січня 2011 року (φ = 48.054, λ = 33.564, Н = 4.99 км)
розташований в районі, де 25 грудня 2007 року в 4:09 вже було зареєстровано відчутний
землетрус (φ = 47.9, λ = 33.5, Н = 10 км). Також відомо і про землетрус з цього району 09
грудня 2000 року (12:20), інтенсивність якого становила Imax = 2 бали. Перераховані вище
сейсмічні події зафіксовані в Тернівському районі Кривого Рогу поблизу кар'єру масових
вибухів, координати якого: φ = 48.12, λ = 33.55. В межах цієї території знаходяться два
підприємства, фахівці яких виконали обстеження стану земної поверхні на предмет
зміщення ґрунтів безпосередньо після сейсмічної події і декілька днів потому. Повторне
обстеження 18 січня показало, що в районі утворилася нова воронка розмірами 50 × 70 м і
глибиною 20 м, в 200 метрах від воронки, утвореної в 1985 році (250 × 220 м, Н = 100 м).
За даними Криворізького територіального управління Держгірпромнагляду, на двох
шахтах Кривого Рогу 14 січня 2011 проводилися планові вибухові роботи, проте сила
вибухів була незначною і не могла викликати поштовхів спостережуваної інтенсивності.
Сейсмічні коливання від землетрусу були зафіксовані на станціях Української та
міжнародної сейсмологічних мереж. У таблиці наведено оперативні дані про параметри
Криворізької сейсмічної події за даними різних сейсмологічних центрів. (Додаток А)
Значення магнітудних оцінок зареєстрованих сейсмічних події свідчать на користь його
природного тектонічного походження. Аналогічні ефекти можуть бути спричиненими
тільки випробувальними ядерними, але не промисловими вибухами. Спостереження за
землетрусами ведуться з давніх часів.
Такі історичні описи, які надійно свідчать про землетруси з середини 1 тис. до н.э.,
надані японськими літописцями. Значну увагу сейсмічності приділяли і античні вчені -
Арістотель і ін. Систематичні інструментальні спостереження почалися в другій половині
19-го століття. З того часу проведена значна кількість як теоретичних, так і
експериментальних досліджень, але накопичений досвід стосується вивчення тільки
природних землетрусів. Початок систематичних наукових досліджень сейсмічних явищ
неприродного походження припадає на середину двадцятого століття. Здійснено розподіл
землетрусів на природні і антропогенні, дослідження проводилися в рамках вивчення
механізмів виникнення та встановлення параметрів сейсмохвиль, визваних діяльністю
окремих техногенних об’єктів. Згодом сейсмічність стала розглядатися як чинник
екологічної безпеки [5]. Було вдосконалено класифікацію землетрусів, у рамках якої
введені природно-антропогенні землетруси, при яких коливання грунту відбуваються під
дією природних сил, виникнення і прояви яких спровоковані техногенною діяльністю
(після заповнення водою водосховищ або відпрацьованих скважин газових родовищ,
гірничі удари в шахтах і кар’єрах і т.і.).
2.1Тектонічна позиція вогнища землетрусу
Землетруси у Кривому Розі можуть бути приурочені до Кріворізько-Кременчуцького
розлому. Цей розлом багато дослідників розглядають як розлом І рангу. Він відокремлює
Середньопридніпровський мегаблок як структуру ІІ порядку в центральноукраїнського
геоблоці і простежується далеко за межі щита. Розлом дуже добре виражається як у
геофізичних полях, так і на аерокосмоснімках. Він є одним з найбільших за протяжністю
на щиті. Криворізько-Кременчуцький розлом на всьому своєму протязі по-різному
проявляється в поверхні. Ізолінії глибин залягання збігаються з розломом, за винятком
центральної частини П'ятихатської антиформи. На захід від Криворізько-Кременчуцького
розлому, до його перетину з Девладівського, відзначається мантійний жолоб з глибинами
занурення до 50 км і більше. Уздовж розлому простежуються фрагменти складчастих
структур, які складені неповними розрізами криворізької серії. Криворізька тектонічна

структура майже на всьому її протязі дуже добре фіксується даними магнітотелуричного
зондування (МТЗ) як субвертікальний провідник. Вона відокремлює більш провідні
утворення, які знаходяться на захід від неї, від високоомних (до 10000 Ом • м) - на сході.
Аналіз карт магнітних полів дозволяє говорити про наявність в зоні протяжного
субмеридионального провідника в земній корі. Для всіх точок МТЗ, які знаходяться в зоні
розлому, відзначається подібна форма кривих ефективного опору, які характеризують
розбіжністю на 1-2 порядки широтної та меридіональної кривих. Дані методу спільної
глибинної точки (МОГТ) (сейсмічний профіль 02-88 СГТ) показують його західне
падіння. Він трасується через всю кору по зсуву відображають елементів і зміни
петрологические складу в низах кори (за даними плотностного моделювання). Його кути
падіння зміняються від 75-800 біля поверхні фундаменту, з різким виполажіванія в низах
кори до 45-550. На глибині 10 км Криворізько-Кременчуцький розлом (рис. 4) зміщується
на захід у бік Кіровоградского мегаблоку на 3-5 км. На зрізі 30 км спостерігається зсув
(рис. 5) цього розлому на захід у південній та центральній частинах на 5-10 км, у північній
- на 3-5 км. Достатньо неординарною подією з точки зору мети наших досліджень можна
вважати землетрус поблизу м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 25 грудня 2007 року.
За даними Геофізичної служби Російської Академії наук у м. Обнінську землетрус стався
о 4 годині 9 хвилин 36 секунд за Грінвічським часом (6 годин 9 хвилин 36 секунд за
Київським часом); координати епіцентру 48о06' пн.ш. і 33о57' с.д., його глибина 33
кілометри від земної поверхні, магнітуда 3,95.
Така інформація розміщена на сайті [4]. Місцевість із указаними координатами
знаходиться на відстані близько 25 км у північно-східному напрямку від м. Кривий Ріг,
яке є центром інтенсивного техногенного навантаження (розвинена гірничодобувна
промисловість).
Дещо відрізняються дані українських спостерігачів. Головний центр контролю
Національного космічного агентства України і сейсмічна станція Криму зафіксували
поштовхи силою 4 бали у 23 км на південь від Кривого Рогу [11]. Дія сейсмохвиль була
максимально відчутна жителями Тернівського і Жовтоводського районів
Дніпропетровської області, які розташовані відповідно на схід і північ від м. Кривй Ріг. На
жаль більш детальна інформація від українських спостерігачів відсутня, тому
прокоментувати розбіжність відносно визначення місця знаходження епіцентру
землетрусу неможливо.
2.2 Екологічні небезпеки землетрусів
Подібних вищеописаному за характером прояву екологічної небезпеки землетрусів, на
Земній кулі кожен день реєструється десятки. Як правило вони не спричиняють людських
жертв і значних руйнувань. Не зареєстровано таких фактів і під Кривим Рогом. Але, не
зважаючи на відсутність тяжких наслідків, цю подію слід віднести до категорії
надзвичайних.
 Природно-техногенні наслідки землетрусів позначаються на природному
середовищі охопленого землетрусом району внаслідок порушення (руйнування)штучно
створених споруди (об'єктів). Сюди можна віднести, в першу чергу, такі:
1. Пожежі на об'єктах антропогенного середовища, що ведуть до екологічних наслідків.
2. Прорив водоймищ з утворенням водяного валу нижче гребель.
3. Розриви нафто-, газо-і водопроводів, розлиття нафтопродуктів, витік газу і води.
4. Викиди шкідливих хімічних та радіоактивних речовин у навколишнє середовище,
внаслідок пошкодження виробничих об'єктів, комунікацій, сховищ.
5. Порушення надійності і безпечного функціонування військово-промислових та
військово-оборонних систем, спровоковані вибухи боєприпасів.
Наведений вище список наслідків землетрусу, швидше за все, не повний,особливо щодо
віддалених наслідків, частина яких нам ще невідома. Але й серед перерахованих деякі не

мають поки досить певних кількісних характеристик і відповідно не можуть бути оцінені
за ступенем небезпеки і обсягом завданої шкоди з необхідною повнотою і надійністю.
Найчастішими екологічними наслідками в результаті землетрусів є виникнення таких
природних процесів як осипи, обвали, селі, руйнування земної кори і навіть повені. При
будь-якому навіть незначній зміні звичного ландшафту в будь-якому випадку виникає
великий стрес для мешкають в цій місцевості живих організмів. Так,
наприклад, великі зсувні завали псують склад грунту, затоплення викликаним
землетрусом цунамі здатне надовго убити життя організмів у місцевості.
У разі глибоких розломів з надр землі в атмосферу починають надходити різні важкі
метали, що негативно впливають на живі організми.
Одними з найнебезпечніших впливів землетрусу є провокування техногенних
катастроф. У тому випадку якщо воно виникло на місцевості, де знаходилися різні
споруди, створених для створення виробничих технологій, таких, наприклад, як
нафтопереробне або фармацевтичну підприємства. Внаслідок порушень таких будівель
практично завжди виникає сильне забруднення навколишнього середовища.
У разі якщо землетрус виникло в місцевості, де зберігалися відходи, всі отруйні і
небезпечні речовини можуть рознестися на велику відстань навколо місцевості, що також
згубно для доброго екологічного стану.
Дуже небезпечні також руйнування нафтових і газових труб, що викликають велике
скупчення шкідливих речовин в повітря.
Руйнування в результаті землетрусу таких об'єктів енергетики як, наприклад, ТЕС і
ДРЕС здатні викликати пожежі величезних руйнівних масштабів, здатних зруйнувати
місцевість на багато кілометрів навколо. Найбільш страшні наслідки землетрусів
виникають при руйнуванні атомної електростанції.
РОЗДІЛ 3
ЗЕМЛЕТРУСИ У ТЕХНОГЕННО НАВАНТАЖЕНИХ МІСЦЯХ
На нашу думку, землетрус поблизу Кривого Рогу можна класифікувати як природно-
антропогенний. Але в даному випадку обвали в підземних пустотах не є його головною
причиною, а можуть бути додатковим провокуючим і підсилюючим чинником. Про це
свідчить глибина гіпоцентру, відсутність надглибоких шахт у даній місцевості, а також
провалів на земній поверхні, які повинні були б утворитися під час обвалу, здатного
спричинити такий землетрус. Даний регіон за інформацією [5] характеризується як зона з
наявністю механічних напруг гірських порід із величиною напруження стискання 17 МПа
у вертикальній площині і 15 МПа - у горизонтальній. Регулярні технологічні вибухи на
кар’єрах потужністю в декілька сот тон тротилового еквіваленту створюють додаткові
механічні напруги в природно напруженому геологічному середовищі. Неотектонічні
розломи є ідеальним місцем для розрядки таких напруг, тобто для виникнення різновиду
природно-антропогенних землетрусів, який ми пропонуємо називати розрядним. Така
розрядка може відбуватися одним потужним землетрусом або серією слабких, магнітуда
яких не перевищує розрахункової природної сейсмічності для даного регіону згідно карт
загального сейсмічного районування (ЗСР) територій. КМА розташована у зоні 5-ти
бальної сейсмічності згідно карт сейсмічного районування ЗСР-2004 і ЗСР-97. Сила
зареєстрованого землетрусу становила 3,95 бала. Вказані обставини підтверджують
вірогідність повторення в майбутньому в цій зоні подібних землетрусів. Якісно подібна
вищеописаній ситуація спостерігається на Кольському півострові [2] у районі
розташування рудників Ловозерського рідкометального родовища. Тривалість їх

інтенсивної промислової розробки із застосуванням вибухової технології майже така, як і
кар’єрів КМА. До 90-х років попереднього століття територія Кольського півострова
вважалась узагалі асейсмічною, оскільки за 50 років спостережень не було зафіксовано
жодного землетрусу. У 1991 році відбувся землетрус магнітудою 2,6. Зафіксована серія
землетрусів у 1993 році, один - у 1994 році і потім кожен рік по теперішній час - серії
землетрусів магнітудою від 1 до 4. До речі, територія КМА і Кольського півострова згідно
карт сейсмічного районування Євразії ОСР-97 мають досить близькі ймовірності
виникнення сейсмічної небезпеки. Авторами [2] установлено зв’язок між появою
землетрусів і збільшенням техногенної активності на Ловозерському рідкометальному
родовищі. У випадку криворіжського землетрусу ми можемо вести мову про
інтенсифікацію техногенного впливу на літосферу після спаду виробництва, що стався в
90-х роках минулого століття. З огляду на вищевикладене, основними аргументами в
підтвердження природно-антропогенного походження Криворіжського землетрусу, його
розрядного типу і можливості повторення є сукупність наступних фактів:-відсутність на
час реєстрації землетрусу сейсмічних подій в найближчих зонах; - глибина гіпоцентру (33
км). Проведення техногенних процесів на такій глибині на даний час є технологічно
неможливим, але значний техногенний вплив на поверхневі шару літосфери може
спричинити активізацію природніх процесів; - геологічні умови місцевості (наявність
механічних напружень стискання гірських порід і зони розломів у даній місцевості);-
природна асейсмічність території та систематичне техногенне порушення стану літосфери
гірничими роботами на кар’єрах і шахтах Кривого Рогу із застосуванням вибухових
технологій;- виникнення землетрусу під час активізації техногенного впливу;-
співвідношення величини магнітуди зареєстрованої події (3,95 за шкалою Ріхтера, що
відповідає 3 балам за шкалою МСК-64) і величини природної сейсмічної небезпеки
території (5 балів за шкалою МСК-64) указує на вірогідність розрядки механічних напруг
гірських порід серією слабких землетрусів, тобто можливість повторення сейсмічних
проявів у даній місцевості; - відсутність просідання земної поверхні; - наявність подібних
умов із відповідними наслідками в інших техногенно навантажених регіонах із
розвиненою гірничо-добувною промисловістю. Таким чином, землетрус під містом
Кривий Ріг може бути початком активізації природноантропогенної сейсмічності в даному
регіоні. Ця небезпека посилюється наявністю інтенсивної техногенної сейсмічності від
вибухів на кар’єрах і можливим впливом природних сейсмоактивних зон. Сукупність
перелічених обставин визначає нові умови формування природно-антропогенної
сейсмічної складової екологічної небезпеки. Комплексна взаємодія вказаних чинників є,
на нашу думку, механізмом формування вказаного виду небезпеки. Щодо прогнозованих
наслідків проявів сейсмічної небезпеки, варто відмітити, що в Дніпропетровській області
знаходиться значна кількість екологічно небезпечних підприємств. До них можна віднести
підприємства чорної металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості (лакофарбові
заводи, ВАТ „Дніпрошина”, ВАТ „Дніпроазот” і ін.), Придніпровську і Криворіжську
теплові електростанції загальною потужністю 4,7 тис. МВт і багато інших підприємств. У
разі виникнення землетрусів там можливі аварії з викидами токсичних речовин, що може
призвести до екологічної катастрофи регіонального масштабу.
3.1 Рівень сейсмічних хвиль – під контролем
На жаль, як уже згадувалось, до цього часу людство так і не навчилося заздалегідь
передбачати силу та час виникнення землетрусів, що , безперечно , представляють собою
реальну загрозу і для мешканців нашого міста. Але, водночас, імовірність виникнення цієї
загрози в Кривому Розі суттєво не відрізняється від імовірності виникнення землетрусів в
інших містах та селах нашої країни ( за винятком, звісно, Карпат і Криму, де має місце
значна сейсмічна активність ).

При цьому треба підкреслити, що вибухові роботи, які відбуваються на криворізьких
кар’єрах та шахтах , не впливають н механізм виникнення землетрусу (ніяких фактів, що
підтверджують цю гіпотезу, не існує ). Навпаки, землетруси являють собою значну
загрозу для стійкості підземних відкритих гірничих виробок і промислових споруд, що
збудовані на підприємствах Кривбасу.
Рівень сейсмічних хвиль, що виникають при проведенні вибухових робіт у Кривбасі,
жорстко контролюється як фахівцями, так і владою. І за межами санітарних зон він не
представляє собою жодної загрози як для мешканців Кривого Рогу, так і для стабільності
всієї геомеханічної системи Криворізького басейну. (12)
ВИСНОВКИ
Обґрунтування характеру Криворізьких землетрусів базуються виключно на
теоретичному аналізі тієї обмеженої інформації, яка наявна на цей час, і не претендує на
повноту висвітлення ситуації через відсутність даних по практичним дослідженням
конкретного землетрусу. Але наведені припущення цілком логічні і мають бути враховані
при плануванні подальшої розробки родовищ КМА та вказують на доцільність створення
постійно діючої регіональної служби сейсмічного контролю в районі КМА як елемента
регіональної системи управління екологічною безпекою.
На нашу думку, її надзвичайність, насамперед, полягає у тому, що ця територія
вважається асейсмічною. Всі раніше зареєстровані природні коливання ґрунту у даній
місцевості викликані сейсмохвилями, що розповсюджувались по території України від
землетрусів, які відбувались у Кримському та Карпатському сейсмоактивних регіонах і
зоні Вранча. Щодо причин виникнення Криворіжського землетрусу, то вченими
Київського інституту геофізики (КІГ) висуваються декілька версії [8] Перша –
промисловий вибух на одному з гірничодобувних підприємств м. Кривий Ріг
(техногенний землетрус). Друга – обвали у підземних пустотах, що залишились після
видобутку залізної руди (природно-антропогенний землетрус). Третя – природний
землетрус, оскільки дана територія розташована на межі могутнього сейсмоактивного
поясу, центр якого знаходиться в Туреччині. Дослідження поки що не завершені, але
науковцями КІГ висловлено припущення, що сейсмічні поштовхи в цій місцевості можуть
повторитися і мати серйозні наслідки. За даними [11] територія Криворіжської магнітної
аномалії (КМА) належить до зони розривних порушень, через яку проходить два крупних
неотектонічних розломи південно-західної окраїни Східно-Європейської плити та зона
мантійних розломів. Упродовж 120 км у районі таких розломів розташовані потужні
залізорудні кар’єри. Руйнування гірських масивів на них здійснюється за допомогою
вибухів. Але, на нашу думку, прямою причиною виникнення зареєстрованих коливань не
можуть бути технологічні вибухи, оскільки вони не проводяться в нічний час. Додатковим
підтвердженням цієї гіпотези є глибина гіпоцентру землетрусу, яка становить 33 км. При
вибуху вона не перевищувала б глибини кар’єру, тобто 200-250 м. Можливість
виникнення суто природного землетрусу теоретично не виключена, але малоймовірна
через природну асейсмічність території. Згідно інформації Геофізичної служби Російської
Академії наук (м. Обнінськ) і Геологічної служби США ніяких землетрусів у найближчих
сейсмоактивних зонах на цей час не зареєстровано.
В умовах описаного вище тектонічної будови і геодинамічної активності земної кори в
районі Кривого Рогу можлива подальша активізація небезпечних сейсмічних процесів.
Для отримання параметрів прогнозованої небезпеки необхідно для території нашого
міста провести комплекс робіт по загальному та детальному опису сейсмічних
мікрорайонів. Основою для ефективного проведення цих робіт повинна стати мережа
сейсмологічних і тісно пов'язаних з ними геофізичних спостережень. Отримані результати
спостережень можуть використовуватися не тільки для прогнозу землетрусів та

інженерних досліджень, але і для більш повного розуміння сучасних геодинамічних
процесів, що виникають у літосфері. Необхідно також враховувати можливий негативний
вплив невеликих, але часто повторюваних геодинамічних явищ на технічний стан великих
гідротехнічних споруджень. У результаті може виникнути загроза техногенних аварій, а
також підтоплення житлових масивів м. Кривий Ріг та прилеглих населених пунктів.
1. Акименко Н.М., Белевцев Я.М., Горошников Б.І. та ін. Геологічна будова і залізні руди Криворізького
басейну // Москва: Госгеолтехіздат, 1957.- 280 с.
2. Белевцев Я.М., Веригін М.І., Гречишников Н.П. та ін. Залозисто-крем'янисті формації докембрію
Європейської частини СРСР. Тектоніка // Київ: Наукова думка, 1988.- 204 с.
3. Белевцев Я.М., Тохтуев Г.В., Стригін А.І. та ін. Геологія Криворізьких залізорудних родовищ // Київ: Вид.
АН УРСР, 1962.- Т. 1 - 484 с., Т. 2 - 567 с.
4. Занкевич Б.О. Структурна еволюція Кріворізько-Кременчуцької залізорудної зони Українського щита у
протерозої / Автореф. докт. дис. // Київ, 1996.- 44 с.
5. Каляєв Г.І. Тектоніка докембрію Української залізорудної провінції // Київ: Наукова думка, 1965.- 190 с.
6. Малюк Б.І., Паранько І.С. ! Застосування нетрадіційніх методів геологічніх ДОСЛІДЖЕНЬ для кореляції
вулканогенно-осадовіх відкладів // Геологічний журнал 1992.- №
3.- С. 127-137.
7. Паранько І.С. Деякі особливості розвитку Криворізької структури // Геологічний журнал 1993.- № 4.- С.
112-133.
8. Паранько І.С. Виряджай стратіфікованіх формацій и формаційні типи протерозойськіх метаморфічніх
комплексів Українського щита / Автореф. докт. дис. // Львів, 1997.- 36 с.
9. Плотніков А.В. Тектонічна будова і розвиток Криворізького рудного району
як зони глибинного розлому // Геотектоніка.- 1994.- № 2.- С. 33-48.
10. Плотніков А.В. Системи розривних порушень у Криворізькому рудному районі // Вісті вузів. Геологія і
разведка.- 1993.- № 2.- С. 35-42.
11. Плотніков А.В. Морфологія і внутрішня будова розривних порушень у Криворізькому рудному районі /
Проблеми гірничодобувної промисловості металургійного комплексу України. Збірник праць НІГРІ //
Кривий Ріг, 1997.- С. 84-86.
энергетики): Диссертация канд. геол. наук. - Симферополь, 2005. – 135 с.
12."Червоний Гірник " № 58 (21383) четвер , 1 серпня 2013 року
ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ
1. http://www.kolasc.net.ru/russian/ innovacionksc.html.- 2008.- 14 лютого
2. http://www.scgis.ru/russian/cp1251/h_dgggms/4-
2001/kapustian.htm#begin.
3. http://www.kolasc.net.ru/russian/ksc75/3.2.pdf . - 2008. - 15 лютого.
4. http:// www.ceme.gsras.ru.-2008. - 10 лютого.
5. http://www.utro.ua/ukr/articles/2007/12/26/70822.shtml.-2007.-26 грудня.
6. http://ua.for-ua.com/ukraine/2007/12/27/084904.html. - 2007.- 27 грудня.
7. http:// www.usgs.gov. - 2007. - 26 грудня.
8. http://www.igph.kiev.ua/rus/about.html
Додаток А
Назва Час Широта Довгота Глубина Магнитуда
станції T0 φ λ h, км mb ML M

BUC 05:03:19.5 47.95 N 33.18 Е 44.0 4.0
INFO 05:03:17.0 48.14 N 33.29 Е 30.0 3.9
GSRC 05:03:12.6 48.20 N 33.34 Е 5.0 3.9
LVV 05:03:18.0 4.0
Кiev-IRIS 05:04:21.5 48.054 N 33.564 Е 4.99
Таблиця 1.Короткий список параметрів обробки Криворізького землетрусу 14 січня 2011
по різних станціях
Рис. 1. Трикомпонентний запис сейсмічної події, що сталася в місті Кривий Ріг
14 січня 2011
Додаток Б

Рис. 4. Активизація сейсмотектоничних процесів в глобальном масштабе
[Tom J. Chalko, 2008].
Додаток В
Рис 4.Будова земної кори району
м.Кривий Ріг на зрізі 10 км.

Рис. 5 Схема послідовності формування основних розривів Криворізької структури.
1 – розломи мантійного закладення, які сформувалися на межі мезо- і неоархею (1 – Криворізько-Кременчуцький,
2 – Девладівський); 2 – розриви мантійно-корового закладення, пов’язані зі стадією розтягу криворізького
проторифту (1 – Східно-Ганнівський, 2 – Ганнівський, 3 – Східний, 4 – Південно-Східний, 5 – Лихманівський, 6 –
Високопольський); 3-4 – розломи, пов’ язані з етапом стиснення проторифту в палеопротерозої: 3 – розломи
мантійно-корового закладення (1 – Новокриворізький, 2 – Скелеватський, 3 – Катерининський); 4 – насуви (1 –
Східний, 2 – Саксаганський, 3 – Дальніх Західних смуг, 4 – Тарапаківський); 5 – постгданцевські розломи
корового закладення; 6 – розломи, пов’ язані з орогенним етапом розвитку регіону.
Додаток Г

Рис. 6. Схема блокової будови Криворізької структури.
1-6 – блоки: 1- Ганнівський, 2 – Первомайський, 3 – Саксаганський, 4 – Основний, 5
– Лихманівсько-Тарапаківський, 6 – Глеєватський; 7 – розломи: а – Криворізько-
Кременчуцький, б
– інші розломи; 8 – межі Глеєватського грабену.
Додаток Д

Рис.7 Можливі зони виникнення землетрусів в зоні Вранча в Україні
Додаток Є
Рис. 8 Карта сейсмічності України

СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ПІДЛІТКОВО-ЮНАЦЬКОГО ГРАФІТІ
ЯК ФОРМИ ОСОБИСТІСНОГО
САМОВИРАЖЕННЯ
РОБОТУ ВИКОНАЛА: Красюк Поліна Сергіївна, учениця 10 –Б класу
Криворізької гімназії № 91
ВСТУП
Актуальність дослідження. Невід’ємну частину пейзажу сучасного міста,
внутрішньої картини будівель становлять нелігитимні написи і малюнки. Вони
виконуються крейдою, олівцями, маркерами, фарбою, вишкрябуються на стінах будинків,

парканах, у транспорті, у громадських місцях і навіть на пам’ятках культури. Ці написи і
малюнки псують естетику навколишнього середовища, руйнують речі, будівлі тощо. У
них містяться повідомлення, вислови, символи, лайка, виявляється схильність до
девіантної поведінки, ігнорується заборона на відкрите вираження агресії. Із ними
надзвичайно складно боротися. Саме їх називають графіті.
Проблемне поле вивчення графіті є міждисциплінарним. Даним феноменом
цікавляться філософи, культурологи, соціологи, педагоги і психологи (Е.В.Бажкова,
І.П.Башкатов, С.А.Висоцький, І.Є.Головаха, М.Л.Лурье, А.А.Мединцева, В.Н.Руденко,
А.С.Скороходова, Т.С.Стрелкова, К.Е.Шумов Т.Б.Щепанська та ін.). Разом з тим у
сучасній науці не існує єдиної думки відносно поняття, змісту і призначення графіті.
Особливо суперечливими є погляди науковців на факт поширення графіті серед школярів
підлітково-юнацького віку. Означене зумовлює виняткову значущість вивчення
соціально-психологічних аспектів підлітково-юнацьких графіті, і зокрема – як форми
особистісного самовираження у період дорослішання. Проблемам самовираження
особистості підлітково-юнацького періоду присвячено чисельні дослідження зарубіжних
та вітчизняних науковців (К.О.Абульханова, Т.Н.Березина, Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін,
О.В.Лішин, С.Д.Максименко, В.С.Мухіна, Д.І.Фельдштейн, А.В.Шамне та ін.). Значна
увага дослідників приділялася характеристикам підлітково-юнацького графіті (D.Canter,
С.Cohen, Н.Глезер, Ч.Моррис, Р.Сеннет, Е.Ейбл та ін.; І.П.Башкатов, М.Кокорев,
Т.С.Стрелкова), що розглядалося переважно як виявлення девіантної поведінки
(Ю.О.Клейберг, А.С.Скороходова, В.Н.Руденко, Т.Б.Щепанська). Разом з тим
психологічні тенденції самовираження школярів підлітково-юнацького віку засобами
графіті у сучасному інформаційному суспільстві науковцями вивчені недостатньо.
Актуальність теми дослідження, теоретична та практична значущість означеної
проблеми зумовили вибір теми науково-дослідної роботи «Психологічні особливості
підлітково-юнацького графіті як форми особистісного самовираження».
Мета: науково-дослідної роботи: дослідити психологічні тенденції самовираження
школярів підлітково-юнацького віку засобами графіті.
Для досягнення мети необхідно розв’язати ряд завдань:
1. Проаналізувати наукову літературу (психологічну, соціологічну, культурологічну)
присвячену проблемам особистісного самовираження школярів підлітково-
юнацького віку.
2. Розглянути феномен графіті як форму особистісного самовираження у період
дорослішання.
3. Емпірично дослідити психологічні особливості персонологічного профілю
школярів підлітково-юнацького віку, що зумовлюють варіативність
самовираження, і зокрема – засобами графіті.
4. Здійснити кількісний та якісний аналіз отриманих результатів у досліджуваній
групі.
Об’єктом дослідження: було обрано особливості психічного розвитку особистості
у підлітково-юнацькому віці.
Предмет дослідження: психологічні тенденції самовираження школярів
підлітково-юнацького віку засобами графіті.
Гіпотеза: кризовий характер психічного розвитку особистості у період
дорослішання зумовлює ускладнення тенденцій особистісної самопрезентації школярів
підлітково-юнацького віку, що дозволяє інтерпретувати феномен графіті не лише як
форму девіації, але й як засіб самовираження.

Методи дослідження. Розв’язання поставлених завдань та перевірка гіпотези
здійснювались шляхом використання загальнонаукових методів та методів психолого-
педагогічного дослідження:
 теоретичні методи: аналіз наукової літератури з метою визначення стану
розробленості досліджуваної проблеми;
 емпіричні методи: спостереження, тестування з метою визначення особливостей
самовираження у сучасному світі школярів підліткового та юнацького віку.
Отримані дані піддавалися кількісному аналізу з подальшою їх якісною
інтерпретацією і змістовним узагальненням.
Базою емпіричного дослідження було обрано Криворізьку гімназію № 91. Вибірку
склали 147 гімназистів 7–10-х класів віком 12 – 16 років.
Практичне значення результатів дослідження, представлених у даній роботі,
полягає у аналізі особливостей самовираження школярів у сучасному інформаційному
середовищі засобами графіті. Отримані дані можуть бути використані практичними
психологами закладів освіти та педагогами при організації психолого-педагогічного
супроводу школярів підлітково-юнацького віку.
Надійність і вірогідність дослідження забезпечувалися репрезентативністю
вибірки (147 учнів 7–10-х класів), застосуванням методів, адекватних меті і завданням
дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу отриманих даних.
Структура й обсяг науково-дослідної роботи. Робота складається зі вступу, двох
розділів основної частини відповідно структурованих, висновків, списку використаних
джерел, що містить 27 найменувань. Основний текст роботи викладений на 34 сторінках,
містить 6 таблиць.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ
САМОВИРАЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ У ПЕРІОД ДОРОСЛІШАННЯ
1.1. Психологічні особливості самовираження школярів підлітково -
юнацького віку
У пізнанні особливостей психосоціального розвитку людини підлітково-юнацький
період ґенези буття посідає особливе місце. Проте визначення його психологічного змісту
та меж у науковій літературі все ще залишається дискусійною проблемою. Адже
підлітково-юнацький період як перехідний повною мірою розгортається лише в
індустріальному суспільстві, де виникла значна контрастність дитинства і дорослості, що
зумовлюється різницею у нормах і вимогах, які висуваються до покоління дорослих і
дітей [27, с.245]. Означена тенденція лише посилюється у постіндустріальному
суспільстві і спричиняє умовність розмежування підліткового та юнацького періодів
вікового розвитку особистості у системі навчально-виховного процесу.
Послуговуючись науковим доробком С.В.Березіна, К.С.Лисецького,
Н.Є.Харламенкової, А.В.Шамне [цит. за 26, с.70–71] щодо доцільності об’єднання
підліткового та юнацького віку в один складний період переходу від епохи дитинства до
епохи дорослості, ми розглядаємо підлітково-юнацький вік (отроцтво) як цілісний віковий
період від 11/13 років до 18/ 21 року.
Підлітково-юнацький вік традиційно досліджується і характеризується науковцями
(Д.Б.Бромлей, В.О.Ганзен, І.С.Кон, Д.І.Фельдштейн та ін.) у контексті двох етапів
соціалізації людини: по-перше, як межа дитинства; по друге, як межа дорослішання із
радикальними змінами соціальних ролей [26, с.71–72]. На думку Д.І.Фельдштейна рівень
соціальних можливостей підлітка і юнака, умови і швидкість їх соціального розвитку

залежать від осмислення особистістю себе і своєї приналежності до суспільства, ступеня
вираження прав і обов’язків, рівня оволодіння світом сучасних речей і стосунків,
насичення далеких і близьких зв’язків, їх диференційованості. У процесі дорослішання у
дитини змінюється характер і особливості сприймання себе у суспільстві, сприймання
суспільства, ієрархії суспільних зв’язків, змінюються мотиви і ступінь їхньої адекватності
суспільним потребам [цит. за 19, с.116].
Схожі тенденції структурування періоду дорослішання простежуються і у
науковому доробку зарубіжних психологів (Г.Крайг, Ф.Райс, Х.Ремшмідт та ін.). У
західній психології період дорослішання часто означується як тинейджерський період
(12–19 років); у 13 (thirteen) років, згідно із зарубіжними періодизаціями, починається
відомий «teen-age» (англ.«teenager» – тинейджер особа 13–16 років), означує новий етап
вікового розвитку.
Підлітково-юнацький вік – період найбільш інтенсивного особистісного розвитку.
Центральними новоутвореннями підлітково-юнацького віку психологи (С.Д.Максименко,
В.С.Мухіна, М.В.Савчин, Н.М.Токарева, А.В.Шамне та ін.) називають:
1) новий рівень самосвідомості («почуття дорослості як нова форма
самосвідомості»);
2) якісні зсуви у мотиваційній сфері (поява ієрархії ціннісних орієнтацій та
мотиваційних структур);
3) якісно новий рівень внутрішньої регуляції та особистісної саморегуляції.
Основними детермінантами розвитку самосвідомості особистості у період
дорослішання є прагнення до самопізнання, зміст якого виявляється в індивідуалізації,
наслідуванні тощо. Отроцтво характеризується зростанням значущості «Я-концепції» (як
результату самопізнання), системи уявлень про себе, формуванням складної системи
самооцінок на основі перших спроб самоаналізу, порівняння себе із іншими. Відбувається
перехід від орієнтованості на оцінки інших на самооцінювання. У самооцінці підлітків та
юнаків виявляються егоцентризм (неадекватно високий рівень сконцентрованості на
власній особистості, що спричиняє переоцінку своїх можливостей, надмірне
честолюбство, самовпевненість), впевненість у собі, цінність образу фізичного «Я»
(уявлення про себе із позицій наявних еталонів чоловіка або жінки). Саме із підлітково-
юнацького віку співставлення реальних і ідеальних уявлень про себе стає основою «Я-
концепції» школяра [8; 13; 16; 22; 23; 24 та ін.].
У моральній сфері підлітків та юнаків, які не мають опори на моральні
переконання і світогляд особистості, О.Б.Дарвіш відзначає дві особливості:
 переоцінка моральних цінностей;
 стійкі «автономні» моральні погляди, судження і оцінки, що не залежать від
випадкових впливів [5, с.121], проте можуть змінюватися під впливом
однолітків.
Підлітки та юнацтво є особливою соціально-психологічною і демографічною
групою, що має свої власні норми, установки, специфічні форми поведінки, які
зумовлюють утворення особливої підлітково-юнацької субкультури. Згідно із
твердженням Н.Ньюкомб у підлітково-юнацькому віці збільшується інтенсивність
мотивації особистості узгоджувати власну поведінку із цінностями, звичаями і
особливими ритуалами, характерними для підлітково-юнацької субкультури [17, с.509].
Потужним особистісним ресурсом розв’язання вікових завдань генези буття
отроків у період дорослішання О.В.Ємельянова, Л.А.Регуш та інші психологи називають
особистісні потреби, що створюють певне напруження та стимулюють суб’єктну
активність, спрямовану на їх задоволення:
1) потреба у повазі та безумовному прийнятті без осуду і оцінок;

2) потреба у чітких (але не жорстких) правилах та обмеженнях, що мають бути
встановлені дорослими, незважаючи на бунтарство і опір дитини. Без чітких обмежень
підлітку і юнакові важко самостійно утримуватися від деструктивних форм поведінки,
складно вибудовувати внутрішні позиції й успішно соціалізовуватися;
3) потреба у розвитку і навчанні через життєву практику: людина у процесі
дорослішання повинна отримувати життєвий досвід, вона не може і не хоче покладатися
лише на теоретичне сприйняття життя та на досвід дорослих;
4) потреба у цікавих життєвих подіях – головний двигун особистісного розвитку
людини – у підлітково-юнацькому віці він максимально активний і постійно вимагає
задоволення;
5) потреба у задоволенні – особа у період дорослішання вивчає себе, свої почуття і
відчуття, вона прагне до почуттєвого збагачення, природно, що задоволення – це
найбільш бажані переживання;
6) потреба у визнанні: коли людина отримує повагу і визнання, у неї формується
впевненість у собі, що є основою успіху у всіх сферах його життя;
7) потреба у спілкуванні і прийнятті однолітками: підліток прагне отримувати
соціальний досвід, засвоювати успішні моделі поведінки, що допоможуть йому
самоствердитися, почувати себе впевнено, отримувати любов, симпатію, визнання;
юнакові важливо знати, що він цінний для оточуючих, що його думка має значення. Він
готовий зробити все, щоб реальна чи уявна група людей, до якої він хотів би належати
(референтна група), визнала його «своїм»;
8) потреба у творчому самовираженні і самореалізації – це найсильніше прагнення
у розвитку людини у період дорослішання; знайти можливості для задоволення цієї
потреби означає можливість задовольнити і багато інших: отримати практичний життєвий
досвід, відчути повагу до самого себе та повагу оточуючих тощо;
9) потреба у життєвих перспективах.
Кожний період життя ставить перед людиною складні завдання розвитку, що
вимагають для свого вирішення нових навичок, інших стосунків та поведінкових
сценаріїв. У процесі дорослішання найбільш проблемними є дві основні задачі:
1) досягнення певної автономності і незалежності від батьків;
2) формування ідентичності, створення цілісного «Я», що гармонійно поєднує різні
елементи особистості [11, с. 600].
Характер вирішення цих задач визначає особливості особистісного
самоствердження на шляху до зрілості. Важливого значення набуває процес соціального
порівняння: оцінювання власних здібностей, форм поведінки, властивостей особистості,
зовнішності, реакцій та спільного відчуття «Я» у співставленні із іншими. «У період
отроцтва підлітки витрачають час і сили на те, щоб знайти себе на пістрявій «арені
рівних», що включає чисельну кількість людей різних типів. Підлітки використовують цю
арену, щоб випробувати себе і визначити, хто вони є і ким хочуть стати», – зазначає
Г.Крайг [11, с.615]. Можливість самовираження людиною себе як індивідуальності зі
своїми власними потребами і почуттями, спроможність до самостійного прийняття
життєво важливих рішень і усвідомлення відповідальності за їхні наслідки потребують
відповідної незалежності у сфері родинних стосунків та послаблення батьківського
контролю [17, с.503–504]. Саме тому підлітково-юнацький період ґенези особистості
розглядається як вік, коли самовираження набуває активного характеру.
Самовираження в широкому розумінні – це прояв себе, своєї індивідуальності у
вчинках і засобах дії. На думку К.О.Абульханової та Т.Н.Березиної самовираження – це
спосіб, у який людина намагається проявити себе як особистість у діяльності, спілкуванні,
у вирішенні життєвих завдань [1]. У площині нашого дослідження під самовираженням
людини ми розуміємо прагнення особистості відобразити свій внутрішній світ у зовнішніх

образах. Через дії, слова, вчинки здійснюється зовнішня актуалізація внутрішнього змісту
суб’єктивних переконань, почуттів, установок, що дозволяє підліткам та юнакам
відшукати і відобразити власну ідентичність й приналежність до певної соціальної групи,
а також управляти враженням, яке вони справляють на оточення [20, с.322]. Психологічна
сутність поняття «самовираження», таким чином, виявляється за посередництвом двох
феноменів:
 саморозкриття, що зумовлює повідомлення інформації про себе іншим людям
(про особистісні властивості, інтереси, бажані соціальні ролі, перспективні
плани життя тощо);
 самопрезентація, що полягає у цілеспрямованому створенні певного враження
про себе в очах оточення (моделювання соціальної ідентичності).
Cамовираження (як форма виявлення людиною активності) має свою ґенезу, різні
ступені зрілості. У дитинстві самовираження, як правило, проявляється у формах
«демонстрацій» свого «Я», «виступів», «випадів». Дорослим притаманна зріла форма
самовираження, коли прояв себе перетворюється в дійсну потребу адекватного і
сутнісного вираження свого «Я». Людина напрацьовує свою манеру поведінки, шукає свій
стиль мовлення, головне, прагне виразити себе в житті, у вчинках, справах [1]. У
підлітково-юнацькому віці самовираження поєднує обидва рівня і відзначається
епатажними, демонстративними вчинками. Самовираження розкриває внутрішній
потенціал людини на стадії дорослішання, дарує невичерпне джерело позитивних емоцій і
є важливою формою психологічного розвантаження.
Особистість підлітково-юнацького віку використовує безліч форм самовираження:
зовнішній вигляд (пірсинг, татуаж, стиль одягу, креативні зачіски, яскравий макіяж, вияви
субкультури в оформленні зовнішності), екстремальні (та/ або неекстремальні) види
спорту (паркур, сноубординг, віндсерфінг, бойові види мистецтва, футбол тощо),
різноманітні види творчості (кіно, музика, танці, малювання (зокрема – графіті), ведення
особистих щоденників і блогів в інтернеті) та ін. Експерименти із формами
самовираження у підлітково-юнацькому віці – це частина процесу пошуку власного
образу, у якому юнак або дівчина почуваються комфортно [20, с.322].
Часто у період дорослішання форми самовираження набувають гротесковості,
епатажності, що розглядається дорослими як виклик або протест проти регламентованих
стереотипних занять, розваг, притаманних світу дорослих, хоча для самих тинейджерів
самовираження є способом заявити про себе. Ризиковані форми самовираження у
підлітково-юнацькому віці ваблять можливістю «зрости» в очах однолітків або п’янким
відчуттям свободи [11, с.624]. Емоційна сприйнятливість школярів підлітково-юнацького
віку часто поєднується із категоричністю і прямолінійністю юнацьких оцінок, із
демонстративним негативізмом і моральним скептицизмом. Проте це є відображенням
власних інтелектуальних та моральних пошуків, прагненням юнацтва переосмислити
істини і прийняти їх не як нав’язані зовні, а як самостійно вистраждані і змістовні [27,
с.278; 24, с.88].
1.2. Графіті як форма особистісного самовираження у період
дорослішання
Графіті (від італ.graffito – «проводити лінії», «нашкрябані каракулі») є складним
явищем знаково-текстової культури (написи, символіка, інша інформація анонімного
походження і неформально-публічного творчого самовираження) [9, с.113] виступає
самостійним джерелом даних про соціокультурні феномени, що відбуваються у змінному
інформаційному середовищі.

Узагальнення закріплених словниками визначень поняття «графіті» дозволяє
виокремити різні аспекти цього складного явища :
 довільно нашкрябані або вирізані написи на стінах, скелях, у місцях
міжнародного сполучення, на посуді і черепках (остраконах), які містять
інформацію про повсякденне і приватне життя, а також про господарство,
політику;
 давні і середньовічні малюнки і написи магічного, побутового та ін. характеру,
нашкрябані на металевих виробах, посуді тощо;
 написи на стінах будівель, зроблені від руки [цит. за 3, с. 142]
 недозволені написи, знаки, зроблені будь-яким способом на об’єктах суспільної
та приватної власності [10, с.79].
Зазвичай об’єктами графіті виступають будівлі міської інфраструктури: житлові
комплекси (стіни, під’їзди будинків), паркани, рекламні щити, плакати, місця загального
користування (туалети, підземні переходи), громадський транспорт та інші публічні місця,
які є одночасно доступними для широкої демонстрації і забезпечують анонімну
захищеність авторів графіті.
Основними характеристиками графіті І.П.Башкатов і Т.С.Стрелкова називають
такі:
 наявність мети. Нанесення графіті передбачає у автора конкретної мети,
спрямованої на задоволення ущемлених особистих потреб у коханні і дружбі, у
спілкуванні, у визнанні. Малюнками або написами вони заявляють про себе, своє
існування, говорять про свої почуття, текстом повідомлення намагаються
викликати схвалення або відразу оточення, прагнуть залякати, принизити,
насмішити, виражають протест проти будь-чого або кого-небудь;
 мотивація нанесення графіті: привернення уваги, пошук нових вражень або гострих
переживань, самоствердження, помсти, суперництва, протесту, гри. Часто ці
мотиви викликані неможливістю самореалізації.
 усвідомленість нанесення графіті. Воно пов’язане із подоланням перешкод на
шляху до мети і тому передбачає значні вольові зусилля. Необхідно мати засоби
для нанесення написів і малюнків, обрати об’єкт і час нанесення, уникнути
покарання та ін.
 інформативність графіті. Вони є джерелом інформації про особистість автора
графіті, про соціальні явища і процеси, про зміни у макро- і мікросередовищі.
 технологічна різноманітність нанесення графіті.
 структурно графіті складаються із вербального тексту, паравербальних символів
(мовні знаки і символи, ілюстрації, зображення), невербальні тексти [3, с.143–144].
Кожне графіті сприймається як відносно уособлене повідомлення, яке має
завершено-смислове і просторово відмежоване від інших семантичних одиниць
положення [9, с.114].
Основними жанрами графіті є теги і мурали. Зокрема, теги («tags» – написи,
автографи) – короткі стилізовані написи (найчастіше це власна позначка-підпис,
своєрідний логотип автора, що тиражується на різних об’єктах), виконані аерозольною
(переважно однокольорною) фарбою (або іншими засобами). Мурали – багатокольорові
значні за площею малюнки, виконані із використанням гами кольорів і стилів райдером
високої кваліфікації («masterpiece» – робота майстра), змістом яких є соціальні або
фантазійні сюжети [4, с.64].
Таким чином, І.П.Башкатов і Т.С.Стрелкова визначають графіті як цільовий,
свідомо-вольовий, мотивований, соціально-детермінований, інформативний, технологічно
різноманітний спосіб соціальної активності молоді, що розкриває її адаптивні нахили,

можливості і прагнення [3, с.144]. Разом з тим ми вважаємо за потрібне погодитися із
тезою С.В.Кисельова, який стверджує, що «основною характеристикою даного феномену
є публічно-демонстраційний характер представлення текстових написів і символіки» [9,
с.113], що обумовлює можливість інтерпретувати графіті як значущу форму особистісного
самовираження. Бажання підлітків і юнаків досягти визнання і поваги, особливо у межах
субкультури, реалізується за рахунок кількості, помітності написів, певної епатажності
змісту, розташування графіті, яке означує високий рівень ризику при виконанні.
Графіті містять різноманітні повідомлення, висловлювання, лайку, малюнки і
символи. Розглядаючи феномен міських написів, М.Кокорев виокремлює три види:
 змістовні графіті – написи, що містять експліцитне повідомлення різноманітної
тематики;
 руйнівні графіті – написи і малюнки, знаки на рекламних плакатах і стендах, що
порушують цілісність і змінюють зміст офіційного повідомлення або образу
(наприклад, підмальовані вуса, очі, стерті або приписані букви);
 специфічні написи і малюнки (часто зроблені у стилі «хіп-хоп»), що належать до
відповідної підлітково-молодіжної субкультури (наприклад, динамічні розчерки –
автографи, прикрашені різними символами (хрестами, коронами, зірками, стрілами
тощо), настінний живопис) [цит. за 10, с.80–81].
За змістом текстові повідомлення графіті С.В.Кисельов поділяє на такі тематичні
групи:
1) любовно-еротичні переживання;
2) вульгаризми і лайливі висловлювання;
3) імена та інші фетишні атрибути об’єктів ідейно-естетичних прив’язаностей
(малюнки стилю «дитячий примітивізм», абревіатури-маркування, назви музичних
груп тощо);
4) побутові, націоналістичні та інші конфронтації із об’єктами неприязні;
5) ірраціональні експресивно-мовленнєві звороти і знакові фіксації абстрактного
змісту (вільні асоціації із елементами молодіжного сленгу, магічні інсталяції
переживань, образи відчуження від зовнішнього світу тощо) [9, с.114].
Тематика сучасних графіті надзвичайно різноманітна, проте їх основною функцією
є прагнення до діалогу, комунікації у межах певної соціальної групи [4, с.69], і зокрема –
підлітками і юнаками. Серед основних мотивів створення графіті тинейджерами
Ю.О.Клейберг називає:
 ствердження особистісної або групової ідентичності (бажання повідомити про своє
існування, означити приналежність до певної групи, свої симпатії тощо);
 протест проти соціальних і культурних норм (агресивні повідомлення із
використанням слів і символів, які у більшості культур є соціальними табу);
 злісні реакції (образливі і грубі висловлювання на адресу конкретних людей,
політичних, етнічних та інших соціальних груп, їхніх лідерів, субкультур,
соціальних інститутів);
 мотиви творчості (складні за стилем зображення надають міському середовищу
фарб, забарвлюють його);
 сексуальні мотиви (вираження бажань, коментарі щодо гомо- і гетеро сексуальних
контактів), що є засобом дослідження дітьми та підлітками статево-рольової
поведінки;
 розважальні мотиви (каракулі, окремі слова – графіті є частиною гри, виражає
задоволення від самого процесу) [10, с.82–84].
У дослідженнях І.П.Башкатова і Т.С.Стрелкової було встановлено, що основними
причинами нанесення графіті школярами є:

 дефіцит прийнятних способів і засобів задоволення потреби у спілкуванні,
 деформована система підлітково-юнацьких цінностей,
 несформованість цілей і смислу життя і як наслідок – порушення механізмів
соціалізації [3, с.142].
Як форма адаптації, активність (і зокрема – нанесення графіті) може бути
конструктивною (створювальною) і деструктивною (руйнівною). Так, з одного боку,
зображувальна діяльність райдерів (авторів графіті) є засобом особистісного і групового
самовираження, що сприяє особистісному зростанню і розкриттю творчого потенціалу.
Конструктивні графіті, нанесені у соціально прийнятних місцях, виконують позитивні
соціальні функції (соціальна комунікація: заклики до збереження навколишнього
середовища, заборони на паління, оздоблювальні малюнки; форма самовираження та ін.) і
претендують на звання офіційного стильового напряму в мистецтві.
З іншого боку, нанесення графіті (у формі протесту проти соціальних культурних
норм, у формі злісних реакцій, символічного насилля) як менш небезпечний прояв
девіантної поведінки, отримуючи позитивні підкріплення, спричиняє засвоєння (і
виявлення) більш небезпечних, агресивних проявів поведінки. У сучасному світі графіті
традиційно визнається однією із поширених форм вандалізму (вандалізм епатажного типу
[8, с.140–147]), «візуальним забрудненням» (visual polution), що завдає значної фінансової
та соціальної шкоди міському середовищу. Міський простір, насичений графіті, знижує
психологічну і функціональну підтримку з боку навколишнього середовища. «Графіті, як і
розбите скло, сміття та інші ознаки недоглянутості, сприймаються як симптом деградації,
викликаної послабленням механізмів соціального контролю, що породжує у людей
неспокій, почуття страху і вразливості», – наголошує Ю.О.Клейберг [10, с.80].
Серед найбільш виражених ознак підліткових девіацій Ю.О.Клейберг називає такі:
 висока афективна зарядженість поведінкових реакцій;
 імпульсивний характер реагування на ситуацію, що спричиняє фрустрацію;
 короткочасність реакцій із критичним виходом;
 низький рівень стимуляції;
 недиференційована спрямованість реагування;
 високий рівень готовності до девіантних дій [10, с.17– 18].
Девіантна поведінка протистоїть поведінковій нормі – гармонійній поведінці, що
передбачає доцільність (за В.А.Петровським), творчу спрямованість – креативність, або
продуктивність (за Е.Фромом). Ідеальною поведінковою нормою, на думку
В.Д.Менделевича, є поєднання гармонійної норми із креативністю особистості [15, с.16].
Однією з форм виявлення такої поведінки є пошукова активність, прагнення до
розширення свого досвіду (В.С.Ротенберг, В.В.Аршавський та ін.), що виявляється у
допитливості, гнучкості, схильності до ризику та існування в умовах невизначеності.
Разом з тим поведінкові прояви креативної особистості співвіднесені із поведінкою
девіантної особистості (табл. 1.1.).
Таблиця 1.1.
Порівняльна характеристика креативної особистості та девіантної особистості
аддиктивного типу [15, с.17]
№ Креативна особистість
(за Д.Симонтоном)
Девіантна (аддиктивна) особистість
(В.Д.Менделевичем)
1 Незалежність поглядів і
некомфортність суджень
Неконфортність, неадаптивність поведінки
і суджень внаслідок прихованого
комплексу неповноцінності
2 Прагнення вийти за рамки, Пошук «гострих відчуттів», незвичних

«порушити межі», оригінальність
і нестандартність
переживань, схильність до ризику,
епатажність
3 Відкритість всьому новому і
незвичайному
Пошук «гострих відчуттів», нових
безмежних переживань, незвичних і
нетривіальних способів досягнення
задоволення
4 Стійкість до невизначених
ситуацій
Хороша пристосованість до кризових
ситуацій у поєднанні із поганою
адаптацією до буденних ситуацій
5 Конструктивна активність у
предметній діяльності
Високий рівень пошукової активності у
сфері девіантних інтересів
6 Сила «Я», пов’язана із
можливістю автономного
функціонування і стійкістю до
тиску соціального оточення
Незалежність у недевіантних сферах
діяльності, що поєднується із прагненням
звинувачувати інших та із залежністю у
сфері аддикції
7 Чутливість до краси у широкому
сенсі слова
-
8 - Зовнішня соціабельність, що поєднується
зі страхом перед стійкими контактами
9 - Прагнення уникати відповідальності
10 - Схильність говорити неправду
11 - Тривожність
У даному контексті не дивує парадоксальність твердження: чисельні особи із
девіантною поведінкою, і зокрема – автори графіті, є творчими, креативними
особистостями (Л.Р.Вафіна, Ю.О.Клейберг, В.Д.Менделевич, Д.Симонтон, Ф.Фарлі та ін.).
Їх поведінка зумовлена активним творчим пошуком, що має, однак, неадаптивний
характер і саморуйнівну спрямованість на результат – задоволення потреби у
самовираженні, самоактуалізації, у розкритті і розширенні власних творчих можливостей.
Деякі графіті вельми витончені за стилем, ускладнення якого є не стільки засобом
досягнення слави, але й самоціллю [10, с.83]. Багато хто із графітерів позиціонують себе
як міських художників, що прикрашають місто; підготовка до нанесення графіті потребує
довготривалих тренувань і вправляння, спрямованих на удосконалення умінь.
В цілому психологічне задоволення потреби людини підлітково-юнацького віку у
новизні, особистісному самовираженні спирається на особливу форму виявлення
(демонстрації) нового досвіду. «Як і сто років тому, – наголошує І.Є.Головаха, – авторами
графіті керує бажання бути почутими, прагнення до спілкування зі світом у формах, які
інші розцінюють переважно як прояв вандалізму» [4, с.70].
Графіті є одним із засобів самовираження особистості, що означує стиль життя і
життєву філософію людини. «Ефект самопрезентації» власної оригінальності й
унікальності у формі графіті є особистісно значущим для людини, хоча й не завжди
схвалюваним оточенням і суспільством у цілому. І у даному контексті ми не можемо не
погодитися із твердженням І.Є.Головахи, яка дуже влучно означила сутність проблеми
ставлення суспільства до самовираження засобами графіті: «Проблема полягає у тому, що
нерідко ми не здатні прочитати закодований текст графіті, осмислити їхню символіку. Ми
не розуміємо графіті настільки, наскільки незрозуміла для нас субкультура підлітків у
цілому. Мистецтво розгледіти смисл, прихований за формулами на стінах, відчути
внутрішній світ виконавця графіті, може стати ключем у розумінні символічної мови

підлітків, сприяти встановленню контактів між світом дорослих і системою дитячого і
підліткового світу» [4, с.70].
Висновки до розділу 1
Підлітково-юнацький вік (отроцтво) є цілісним віковим періодом від 11/13 років до
18/ 21 року, що належить до критичних періодів онтогенезу, пов’язаних із кардинальними
перетвореннями у сфері свідомості, діяльності і системі взаємостосунків.
Одним із найсильніших прагнень людини у період дорослішання є потреба у
самовираженні і самореалізації. Підлітково-юнацький період ґенези особистості
розглядається як вік, коли самовираження набуває активного характеру.
Під самовираженням людини ми розуміємо прагнення особистості відобразити свій
внутрішній світ у зовнішніх образах. Особистість підлітково-юнацького віку використовує
безліч форм самовираження, серед яких не останню роль відіграють графіті.
Графіті – це перш за все закодований текст, символіка якого відображує певні події
культурного, політичного або суспільного життя соціуму, членами якого є його виконавці.
Більшістю науковців графіті (як один із видів вандалізму) розглядається як
різновид підлітково-юнацької девіантності. Проте цей підхід не пояснює усіх
особливостей даного феномену. Графіті є вкрай неоднорідним соціокультурним явищем,
що унеможливлює однозначність тлумачення даного феномену в умовах інформаційно
насиченого сучасного середовища. Графіті – це форма існування традицій субкультури
міста, феномен, що нараховує сторіччя свого існування, незалежно від нашого ставлення
до нього. Окрім деструктивної руйнації міського простору графіті виконують і низку
позитивних соціальних функцій. Настінні малюнки і написи є різновидом комунікації,
вільної від буденності суспільних обмежень в силу своєї анонімності. Вони є способом
вираження установок, відображенням конфліктів і проблем, більшою мірою прихованих
(Б.Беклі, Дж.Бухнелл, Е.Ейбл; І.Є.Головаха, Ю.О.Клейберг), способом персонального
самовираження особистості у підлітково-юнацькому віці.
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ
САМОВИРАЖЕННЯ ШКОЛЯРІВ ПІДЛІТКОВО-ЮНАЦЬКОГО
ВІКУ ЗАСОБАМИ ГРАФІТІ
2.1. Організація дослідження проблеми самовираження школярів засобами
графіті у період дорослішання
На підставі теоретичного узагальнення результатів попереднього аналізу психолого-
педагогічної літератури щодо проблеми самовираження особистості у підлітково-
юнацькому віці засобами графіті нами було організовано і виконано емпіричне
дослідження.
Базою емпіричного дослідження було обрано Криворізьку гімназію № 91. Вибірку
склали 147 гімназистів віком 12–16 років: 63 учні 7-х класів, 28 учнів 9-х класів, 56 учнів
10-х класів.
Програма вивчення психологічних особливостей самовираження особистості
засобами графіті у період дорослішання передбачила реалізацію 3-х етапів дослідницької
роботи:
 пілотажне дослідження, що мало за мету дослідження графіті як соціокультурного
феномену, а також виявлення ставлення школярів підлітково-юнацького віку до
графіті;
 психодіагностичний (констатуючий) етап емпіричного дослідження, що передбачав
означення елементів психологічного профілю школярів підлітково-юнацького віку,
що обумовлюють особливості персонального самовираження;

 заключний етап, що означив формулювання висновків за виконаними завданнями та
підготовку роботи до захисту.
Із урахуванням сучасних наукових підходів до графіті у процесі реалізації
пілотажного етапу дослідницької програми нами було вивчено і проаналізовано 128
підлітково-юнацьких написів і малюнків, зібраних на вулицях м. Кривого Рогу.
Емпіричний матеріал фіксувався у письмовій формі та із допомогою фотозйомки. Крім
того з метою виявлення суб’єктивного ставлення школярів підлітково-юнацького віку до
графіті нами була розроблена анкета (додаток А). Опитуванням було охоплено 134 особи
віком від 12 до 16 років.
В якості методів дослідження були використані спостереження, метод аналізу
продуктів діяльності, усне і письмове опитування, метод кількісних оцінок. На етапі
пілотажного дослідження реєструвалися:
 тематична спрямованість графіті (написів і малюнків), зібраних на вулицях м.
Кривого Рогу;
 ставлення школярів підлітково-юнацького віку до соціокультурного феномену
графіті;
 означення школярами підлітково-юнацького віку графіті як засобу особистісного
самовираження молоді;
 оцінювання школярами правомірності виконання написів і малюнків на стінах
будинків.
Психодіагностичний етап науково-дослідної роботи мав за мету виявлення окремих
змістових характеристик персонологічного профілю респондентів (учні 7–10-х класів), що
обумовлюють варіативність способів особистісного самовираження. До
психодіагностичного вимірування було залучено 147 гімназистів віком 12–16 років.
Змістовність структури констатуючого етапу дослідження передбачала розв’язання
таких задач:
 діагностування психологічних особливостей персонологічного профілю школярів
7–10-х класів за допомогою обраних тестових методик;
 вивчення тенденцій динаміки психологічних особливостей персонологічного
профілю респондентів у ґенезі підлітково-юнацького віку;
 здійснення кількісного та якісного аналізу отриманих даних.
Для розв’язання поставлених завдань ми використали порівняльний метод
організації дослідження (поперечний зріз даних у різних вікових когортах школярів
вибіркової сукупності), що дозволив дослідити виміри персонологічного профілю
школярів підлітково-юнацького віку і співставити отримані дані.
Емпірична група методів була представлена тестуванням. У ході констатуючого
експерименту нами були використані такі методики:
 тест-опитувальник «Самооцінка схильності до екстремально-ризикованої
поведінки» М. Цукерман [7, с.265–267] зорієнтований на виявлення поведінкових
тенденцій, пов’язаних із потребами особистості у ризику, новизні, екстремальності
(додаток Б);
 багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (субшкала «Моральна
нормативність») [21, с.260–269] призначений для оцінки адаптивних можливостей
особистості з урахуванням соціально-психологічних та психофізіологічних
характеристик (додаток В).
Обробка емпіричних даних здійснювалася шляхом обчислення
середньостатистичних та відсоткових значень отриманого матеріалу.
2.2. Аналіз результатів дослідження

Аналіз отриманих на етапі пілотажного дослідження зразків міського графіті,
дозволяє стверджувати , що за тематичною спрямованістю 45% усієї вибірки складають
специфічні імена та інші фетишні атрибути об’єктів молодіжних субкультур (динамічні
розчерки-автографи, прикрашені різними символами, малюнки стилю «дитячий
примітивізм», назви музичних груп тощо). Любовні написи і малюнки складають 19%
вибірки, вульгаризми (як форма соціального епатажу «покоління-next») –13%, політичні
графіті – 10%. Цікавим елементом вуличної культури графіті стали експресивно-
мовленнєві звороти і знакові фіксації абстрактного змісту (вільні асоціації із елементами
молодіжного сленгу, образи відчуження від зовнішнього світу тощо) – 13%.
За характером зображень на вулицях міста домінують специфічні написи і
малюнки у стилі підлітково-молодіжної субкультури – 48% усієї вибірки та руйнівні
графіті (підмальовані вуса, очі, стерті або приписані букви на рекламних плакатах і
стендах) – 32% зображень. Змістовні графіті (написи і малюнки, що містять експліцитне
повідомлення різноманітної тематики) становлять 20% зображень.
В цілому ж аналіз зібраних зразків графіті свідчить про егоцентричність авторів
даних написів і зображень, їхнє прагнення привернути до себе увагу: прокричати власне
ім’я, розповісти про переживання, почуття тощо.
З метою уточнення зібраної інформації та виявлення ставлення школярів
підлітково-юнацького віку до графіті були проаналізовані відповіді респондентів (учнів 7–
10-х класів КГ № 91) на питання анкети (табл.2.1–2.3). Опитуванням було охоплено 134
особи віком від 12 до 16 років; 69 дівчат і 65 хлопців. Суттєвих відмінностей у відповідях
дівчат і хлопців виявлено не було, тож співставлення даних здійснювалося за віковими
групами школярів.
Відповідаючи на питання анкети «Як би ви визначили феномен графіті?»
(табл.2.1.), більшість гімназистів обрали нейтральні форми визначення: «Малюнки та/ або
написи на стінах будинків, гаражів, на парканах» та «Вид мистецтва».
Таблиця 2.1.
Уявлення респондентів про феномен графіті
(згідно із відповідями на питання: «Як би ви визначили феномен графіті?»)
Вибірка
Визначення
7 клас
12-13 років
(N = 76)
9 клас
14-15 років
(N = 44)
10 клас
15-16 років
(N = 14)
Малюнки та/ або
написи на стінах
будинків, гаражів
69,7% (53 особи) 56,8 % (25 осіб) 28,6 % (4 особи)
Вид мистецтва 39,5% (30 осіб) 25 % (11 осіб) 35,7 % (5 осіб)
Вуличний стиль
молодіжної культури
5,3% (4 особи) 4,5 % (2 особи) 7 % (1 особа)
Вандалізм 2,6% (2 особи) 4,5 % (2 особи) --
Спосіб самовираження 29% (22 особи) 31,8 % (14 осіб) 28,6 % (4 особи)
Максимальна кількість означень даного типу – 69,7% та 39,5% відповідно –
прослідковується у відповідях підлітків 7-х класів, хоча й у відповідях старшокласників
дані категорії визначень також переважають: 28,6% та 35,7% відповідно. Це свідчить про
те, що більшість опитаних позитивно оцінюють даний феномен і вважають графіті
формою вираження художніх інтересів, нахилів їхніх авторів.

Значна кількість школярів вважають графіті способом самовираження:
максимальна кількість визначень означеної змістової позиції – 31,8% опитаних –
прослідковується у відповідях старших підлітків (учні 9-х класів). Гімназисти
відзначають, що автори графіті прагнуть виділитися, привернути до себе (або своїх
проблем, переживань) увагу оточення.
Найменш школярі підлітково-юнацького віку при визначенні графіті акцентують
увагу на деструктивній формі даного феномену і означують його поняттям «вандалізм»
(лише 4 підлітка назвали графіті «вандалізмом», старшокласники ж взагалі не розглядали
даний аспект поняття). Згідно із дослідженнями науковців [3; 6; 9 та ін.] це може свідчити
про незрілість соціально-правових і культурно-етичних поглядів респондентів, із чим,
безперечно, можна погодитися. Проте слід також зважати і на змінення характеристик
світосприймання підлітків і юнаків у сучасному інформаційному суспільстві
трансформаційної доби, що обумовлює змінення нормативних критеріїв оцінювання
соціокультурних феноменів. Внаслідок чого виявляються суперечливі погляди на
атрибутивні явища соціального простору.
Дана теза підтверджується аналізом відповідей респондентів на питання «Чи варто
карати тих, хто малює графіті?» (табл.2.2.). Переважна більшість гімназистів підлітково-
юнацького віку (максимальна кількість визначень означеної змістової позиції – 71,5%
опитаних – прослідковується у відповідях старшокласників) вважають, що нанесення
графіті не відповідає правовим нормам існування у соціальному середовищі. Графіті
псують об’єкти приватної та/або громадської власності, а отже є проявом девіантної
(ненормативної) поведінки, через що їх автори заслуговують на покарання.
Таблиця 2.2.
Оцінка респондентами правомірності виконання написів та/ або малюнків
графіті
(згідно із відповідями на питання: «Чи варто карати тих,
хто малює графіті?»)
Вибірка
Відповідь
7 клас
12-13 років
(N = 76)
9 клас
14-15 років
(N = 44)
10 клас
15-16 років
(N = 14)
Так, графіті є проявом
девіантної поведінки, їх
автори заслуговують на
покарання
64,5% (49 осіб) 56,8 % (25 осіб) 71,5% (10 осіб)
Ні, графіті - це спосіб
самовираження, епатажу,
це не підлягає покаранню
26,3% (20 осіб) 13,7% (6 осіб) 21,5 % (3 особи)
Залежно від ситуації
(до кожного графіті слід
приймати рішення
окремо)
9,2% (7 осіб) 29,5 % (13 осіб) 7 % (1 особа)
Дана тенденція суперечить факту невизнання графіті актом вандалізму, що
свідчить про несталість поглядів школярів підлітково-юнацького віку на даний феномен.
Суперечливу тенденцію ставлення респондентів підлітково-юнацького віку до графіті

виявив також аналіз відповідей на питання «Якби ви збиралися малювати графіті, то яку
тему обрали б?» (табл.2.3.).
Таблиця 2.3.
Пріоритетні теми графіті для школярів підлітково-юнацького віку
(згідно із відповідями на питання: «Якби ви збиралися малювати графіті, то яку
тему обрали б?»)
Вибірка
Тема
7 клас
12-13 років
(N = 76)
9 клас
14-15 років
(N = 44)
10 клас
16-17 років
(N = 14)
Політика 6,6% (5 осіб) 18,2 % (8 осіб) --
Сім’я, взаємини у сім’ї 15,8% (12 осіб) 11,4 % (5 осіб) 7 % (1 особа)
Здоровий спосіб життя
(стоп-алкоголь, стоп-
наркотик тощо)
2,6% (2 особи) 34,1 % (15 особи) 21, 6% (3 особи)
Екологічні проблеми 40,8 % (31 особи) 31,8 % (14 осіб) 35,7 % (5 осіб)
Не малювали б -- 4,5% (2 особи) 35,7 % (5 осіб)
Не визначилися 34,2% (26 осіб) -- --
Так, попри те, що більшість опитаних означують нанесення графіті як протиправну
дію, за яку варто карати, лише 7 осіб наголосили, що самі не малювали б на стінах
(переважно старшокласники – 35,7% опитаних даної вікової групи).
Серед найбільш визнаних (і бажаних) тематичних спрямувань для створення
графіті підлітки 12–13 років обирають екологічні проблеми (40,8% опитаних) та
проблематику сім’ї, взаємини у сім’ї (15,8% опитаних), що свідчить про потребу підлітків
у захищеності. Старші підлітки 14–15 років у своїх відповідях стверджують прагнення до
сили, незалежності та адаптивності: опитані обирають такі тематичні спрямування як
«Здоровий спосіб життя» (34,1% школярів даної групи) та «Екологічні проблеми» (31,8%
підлітків). Юнаки найбільше прагнуть вирішення екологічних проблем (31,8% опитаних
даної вікової групи), які усвідомлюються ними як актуальні, глобальні і потребують
консолідації усіх груп населення для їх розв’язання у сучасному світі.
Сталість тематичного поля «Екологічні проблеми» у виборах респондентів усіх
вікових груп свідчить про прагнення школярів у період дорослішання долучитися до
вирішення глобальних проблем сучасності. Разом з тим у зібраних зразках графіті
переважають динамічні розчерки-автографи та фетишні атрибути об’єктів молодіжних
субкультур, що відображує суперечність між бажаними і реальними елементами Я-
концепції представників підлітково-юнацької субкультури.
З метою уточнення даної тези ми проаналізували психологічні особливості
персонологічного профілю сучасних школярів 7–10-х класів, виокремлені на етапі
психодіагностичного етапу емпіричного дослідження.
Узагальнені середньостатистичні результати психодіагностичного вимірювання із
використанням тесту-опитувальника «Самооцінка схильності до екстремально-
ризикованої поведінки» М. Цукермана [7, с.265–267] наведені у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.
Виявлення рівня схильності до екстремально-ризикованої поведінки школярами
вибіркової сукупності
Критерії
аналізу
Рівні виявлення
Виявлення показників у різних вікових групах (у %)
7 клас
12-13 років
(N = 63)
9 клас
14-15 років
(N = 28)
10 клас
16-17 років
(N = 56)
Субшкала «Пошук гострих відчуттів»
Низький рівень 11% (7 осіб) 25 % (7 осіб) 18 % (10 осіб)
Середній рівень 43% (27 осіб) 39,3 % (11 осіб) 32% (18 осіб)
Високий рівень 46% (29 осіб) 35,7 % (10 осіб) 50 % (28 осіб)
Субшкала «Нетерпимість до одноманітності»
Низький рівень 38% (24 особи) 35,7% (10 осіб) 35,7 % (20 осіб)
Середній рівень 60,4% (38 осіб) 53,6 % (15 осіб) 59% (33 особи)
Високий рівень 1,6% (1 особа) 10,7 % (3 особи) 5,3 % (3 особи)
Субшкала «Пошук нових вражень»
Низький рівень 31,8% (20 осіб) 35,7 % (10 осіб) 30,4 % (17 осіб)
Середній рівень 58,7% (37 осіб) 60,7 % (17 осіб) 44,6% (25 осіб)
Високий рівень 9,5% (6 осіб) 3,6 % (1 особа) 25 % (14 осіб)
Субшкала «Неадаптивне прагнення до труднощів»
Низький рівень 31,8% (20 осіб) 39,3 % (11 осіб) 37,5 % (21 особа)
Середній рівень 54 % (34 особи) 46,4 % (13 осіб) 48,2% (27 осіб)
Високий рівень 14,2% (9 осіб) 14,3 % (4 особи) 14,3 % (8 осіб)
Аналіз середніх величин виявлення поведінкових тенденцій за субшкалами тесту у
вибірковій сукупності означив відносну стабільність даних ознак у школярів періоду
дорослішання. Зокрема, підлітки 12-15 років виявляють у переважній кількості середній
(43% у 7 класі та 39,9% у 9 класі) та високий (46% 7 класі та 35,7% у 9 класі) рівні
активності у пошуку гострих відчуттів. Гімназисти раннього юнацького віку
демонструють переважно високий рівень (50%) схильностей за даною шкалою. Це
засвідчує наявність сильного, майже безконтрольного потягу до нового, інколи
екстремально-ризикованого досвіду у респондентів «покоління-next».
За субшкалами «Нетерпимість до одноманітності», «Пошук нових вражень»,
«Неадаптивне прагнення до труднощів» досліджувані стало виявляють середній рівень
активності. У ситуації особистісного вибору дані поведінкові тенденції виступають
фактором, що визначає готовність обирати нові, незвичні, ризиковані ситуації
невизначеності. Представників досліджуваної групи досить легко можна спровокувати на
участь у ризикованих авантюрах, адже вони не здатні адекватно оцінити ступінь ризику і
небезпеки. Такі люди, хоча й у певні моменти життя, ситуативно можуть виявляти
поміркованість, стриманість, проте вони настільки відкриті новому досвіду, що здатні до
імпульсивного самовираження, інколи навіть всупереч правовим нормам існування у
суспільстві.
Для вимірювання особистісної змінної, що характеризує міру дотримання
моральної нормативності особистості, була застосована відповідна субшкала тесту-
опитувальника «Адаптивність» [21, с.260–269]. Тест дозволяє зрозуміти, наскільки

реально людина сприймає себе у соціокультурному середовищі, узгоджуючи свої потреби
із прийнятими у суспільстві моральними нормами.
Узагальнені середньостатистичні результати психодіагностичного вимірювання
конструкту моральної нормативності респондентів різних вікових груп періоду
дорослішання наведені у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6.
Виявлення рівня моральної нормативності школярами
вибіркової сукупності
Критерії
аналізу
Рівні виявлення
Виявлення показників у різних вікових групах (у %)
7 клас
12-13 років
(N = 63)
9 клас
14-15 років
(N = 28)
10 клас
16-17 років
(N = 56)
Низький рівень 39,7% (25 осіб) 46,4 % (13 осіб) 23,2 % (13 осіб)
Середній рівень 58,7% (37 осіб) 50 % (14 осіб) 73,2 % (41 особа)
Високий рівень 1,6% (1 особа) 3,6 % (1 особа) 3,6% (2 особи)
Аналіз середніх величин виявлення тенденцій моральної нормативності у різних
вікових групах школярів (12–16 років) зафіксував сталість середнього рівня виявлення
показників. Максимально середній рівень моральної нормативності виявляється у старшій
віковій групі респондентів (73,2% опитаних). Разом з тим стало високою є міра вираження
гімназистами підлітково-юнацького віку низького рівня моральної нормативності
(максимально виявляється у відповідях старших підлітків – 46,% опитаних), що зумовлює
інертність життєвої позиції школярів у період дорослішання. В цілому результати
вимірювання моральної нормативності дозволяють стверджувати, що школярі підлітково-
юнацького віку не здатні адекватно оцінити своє місце і роль у соціальній групі і не
прагнуть дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки у повному обсязі.
Висновки до розділу 2
Вивчення психологічних особливостей самовираження особистості засобами
графіті у період дорослішання потребувало здійснення пілотажного та
психодіагностичного етапів дослідження.
Узагальнення результатів аналізу зразків міського графіті дозволило зробити
висновок, що за тематичною спрямованістю 45% усієї вибірки складають специфічні
імена та інші фетишні атрибути об’єктів молодіжних субкультур (динамічні розчерки-
автографи, прикрашені різними символами, назви музичних груп тощо). За характером
зображень на вулицях міста домінують специфічні написи і малюнки у стилі підлітково-
молодіжної субкультури – 48% усієї вибірки та руйнівні графіті (підмальовані вуса, очі,
стерті або приписані букви на рекламних плакатах і стендах) – 32% зображень.
Ставлення школярів підлітково-юнацького віку до графіті (за результатами
опитування) досить суперечливе: більшість опитаних позитивно оцінюють даний феномен
і вважають графіті формою вираження художніх інтересів, нахилів їхніх авторів; разом з
тим переважна більшість гімназистів підлітково-юнацького віку вважають, що нанесення
графіті не відповідає правовим нормам існування у соціальному середовищі, є проявом
девіантної (ненормативної) поведінки, через що їх автори заслуговують на покарання.
У зібраних зразках графіті переважають динамічні розчерки-автографи та фетишні
атрибути об’єктів молодіжних субкультур, що відображує суперечність між бажаними і

реальними елементами Я-концепції представників підлітково-юнацької субкультури.
З метою уточнення даних висновків ми проаналізували психологічні особливості
персонологічного профілю сучасних школярів 7–10-х класів, виокремлені на етапі
психодіагностичного етапу емпіричного дослідження. Було виявлено: підлітки 12-15 років
виявляють у переважній кількості середній (43% у 7 класі та 39,9% у 9 класі) та високий
(46% 7 класі та 35,7% у 9 класі) рівні активності у пошуку гострих відчуттів. Гімназисти
раннього юнацького віку демонструють переважно високий рівень (50%) схильностей за
даною шкалою; за субшкалами «Нетерпимість до одноманітності», «Пошук нових
вражень», «Неадаптивне прагнення до труднощів» досліджувані стало виявляють середній
рівень активності; аналіз середніх величин виявлення тенденцій моральної нормативності
у різних вікових групах школярів (12–17 років) зафіксував сталість середнього рівня
виявлення показників. Разом з тим стало високою є міра вираження гімназистами
підлітково-юнацького віку низького рівня моральної нормативності (максимально
виявляється у відповідях старших підлітків – 46,% опитаних), що зумовлює інертність
життєвої позиції школярів у період дорослішання.
В цілому результати психодіагностичного вимірювання дозволяють стверджувати,
що школярі підлітково-юнацького віку виявляють наявність сильного, майже
безконтрольного потягу до нового, інколи екстремально-ризикованого досвіду. Вони, у
переважній більшості, не здатні адекватно оцінити своє місце і роль у соціальній групі і не
прагнуть дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки у повному обсязі. На фоні
егоцентричності авторів міських графіті, їхнього прагнення привернути до себе увагу
(прокричати власне ім’я, розповісти про переживання, почуття тощо) результати
дослідження свідчать про використання «поколінням-next» графіті як форми
самовираження.
Отримані дані можуть бути покладені в основу подальшої дослідницької роботи із
визначенням специфіки стратегій поведінки школярів підлітково-юнацького віку
ВИСНОВКИ
Підлітково-юнацький період займає виключно важливе місце у процесі
формування особистості, проте неоднозначно тлумачиться у психолого-педагогічній
літературі як перехідний, переламний, «транзитний» етап дорослішання. Саме в цей
період індивід переходить на якісно новій ступінь свого розвитку, тобто переходить з
положення «дитина» в положення «дорослий» та певний час перебуває у статусі
маргінальної особистості, яка належить двом культурам. Нерозуміння дорослими
суперечностей особистісного становлення підлітків та юнаків спричиняє значну кількість
міжособистісних конфліктів у системі психолого-педагогічного супроводу школярів у
закладах освіти. А отже, дослідження психологічних тенденцій самовираження школярів
підлітково-юнацького віку, і зокрема – засобами графіті, безперечно є актуальним.
У першому розділі дослідницько-експериментальної роботи нами було
опрацьовано психолого-педагогічну наукову літературу (монографії, посібники,
підручники, статті) щодо проблеми самовираження школярів підлітково-юнацького віку.
Було з’ясовано, що під самовираженням людини традиційно розуміють прагнення
особистості відобразити свій внутрішній світ у зовнішніх образах.
Психологічна сутність поняття «самовираження» виявляється за посередництвом
двох феноменів: 1) саморозкриття, що зумовлює повідомлення інформації про себе іншим
людям; 2) самопрезентація, що полягає у цілеспрямованому створенні певного враження
про себе в очах оточення.

Самовираження розкриває внутрішній потенціал людини на стадії дорослішання,
дарує невичерпне джерело позитивних емоцій і є важливою формою психологічного
розвантаження. У підлітково-юнацькому віці самовираження відзначається епатажними,
демонстративними вчинками, що зумовлено віковими особливостями психічного розвитку
(маргінальністю соціально-психологічної позиції: приналежністю одночасно світу
дитинства і світу дорослих).
Однією із форм самовираження школярів підлітково-юнацького віку є графіті.
Графіті – це форма існування традицій субкультури міста, що є для тинейджерів способом
комунікації із зовнішнім світом (світом дорослих) та способом самовираження і
самоствердження у власному просторі. Райдерами (авторами графіті) керує бажання бути
почутими, прагнення до спілкування із мінливим світом трансформаційного суспільства.
Настінні малюнки і написи є різновидом комунікації, вільної від буденності суспільних
обмежень в силу своєї анонімності. Вони є способом вираження установок,
відображенням конфліктів і проблем, більшою мірою прихованих.
Задля перевірки і підтвердження теоретичних узагальнень щодо психологічних
особливостей самовираження школярів підлітково-юнацького віку засобами графіті нами
було сплановано і виконано емпіричне дослідження на базі Криворізької гімназії № 91.
Узагальнення даних психодіагностичного дослідження дозволяє стверджувати:
 за тематичною спрямованістю 45% усієї вибірки зібраних зразків міських графіті
складають специфічні імена та інші фетишні атрибути об’єктів молодіжних
субкультур (динамічні розчерки-автографи, прикрашені різними символами, назви
музичних груп тощо);
 за характером зображень на вулицях міста домінують специфічні написи і малюнки
у стилі підлітково-молодіжної субкультури – 48% усієї вибірки та руйнівні графіті
(підмальовані вуса, очі, стерті або приписані букви на рекламних плакатах і
стендах) – 32% зображень;
 ставлення школярів підлітково-юнацького віку до графіті (за результатами
опитування) суперечливе: більшість опитаних позитивно оцінюють даний феномен
і вважають графіті формою вираження художніх інтересів, нахилів їхніх авторів;
разом з тим переважна більшість гімназистів підлітково-юнацького віку вважають,
що нанесення графіті не відповідає правовим нормам існування у соціальному
середовищі, є проявом девіантної (ненормативної) поведінки, через що їх автори
заслуговують на покарання.
Виявлені тенденції підтверджують, що домінування у зібраних зразках графіті
динамічних розчерків-автографів та фетишних атрибутів об’єктів молодіжних субкультур
відображує суперечність між бажаними і реальними елементами Я-концепції
представників підлітково-юнацької субкультури. Аналогічні висновки можна
зробити також на підставі аналізу персонологічного профілю школярів підлітково-
юнацького віку:
 підлітки 12-15 років виявляють у переважній кількості середній (43% у 7 класі та
39,9% у 9 класі) та високий (46% 7 класі та 35,7% у 9 класі) рівні активності у
пошуку гострих відчуттів; гімназисти раннього юнацького віку демонструють
переважно високий рівень (50%) схильностей за даною шкалою;
 за субшкалами «Нетерпимість до одноманітності», «Пошук нових вражень»,
«Неадаптивне прагнення до труднощів» досліджувані стало виявляють середній
рівень активності;
 аналіз середніх величин виявлення тенденцій моральної нормативності у різних
вікових групах школярів (12–17 років) зафіксував сталість середнього рівня
виявлення показників. Разом з тим стало високою є міра вираження гімназистами

підлітково-юнацького віку низького рівня моральної нормативності (максимально
виявляється у відповідях старших підлітків – 46,% опитаних), що зумовлює
інертність життєвої позиції школярів у період дорослішання.
Таким чином, аналіз результатів дослідницько–експериментальної роботи дозволяє
стверджувати, що гіпотеза, висунута на початку дослідження підтвердилася: кризовий
характер психічного розвитку особистості у період дорослішання ускладнює тенденції
особистісної самопрезентації школярів підлітково-юнацького віку, що дозволяє
інтерпретувати феномен графіті не лише як форму девіації, але й як засіб самовираження.
1. Абульханова-Славская К. А. Время личности и время жизни / К. А. Абульханова, Т. Н. Березина.– Санкт-Петербург : Алетейя,
2001. – 304с.
2. Бажкова Е. В. Городские граффити / Е. В. Бажкова, М. Л.Лурье, К. Э. Шумов // Современный городской фольклор. – Москва :
РГГУ, 2003. –С. 430–449.
3. Башкатов И.П. Характеристики молодежно-подросткового граффити / И.П.Башкатов, Т. С. Стрелкова // Социальные
исследования. – 2006. – № 11 (271). – С. 141 – 146.
4. Головаха И. Социальное значение асоциальных граффити / И. Головаха // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2004. - № 2.
– С. 64 – 77.
5. Дарвиш О. Б. Возрастная психология : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. зав. / О. Б. Дарвиш – Москва : Владос-Пресс, 2003. –
264 с.
6. Єрмакова Т. Г. Феномен графіті : різновид девіантності чи норма повсякденності? / Т. Г. Єрмакова // Науково теоретичний і
громадсько-політичний альманах «Грані». – Дніпропетроовськ : Грані, 2010. – № 6 (74) – С. 108–110.
7. Ильин Е. П. Психология риска : учеб. пособ. / Е. П. Ильин. – Санкт-Петербург : Питер, 2012. – 288 с.
8. Казанская В. Г. Подросток : социальная адаптация : Книга для психологов, педагогов и родителей / В. Г. Казанская. – Санкт-
Петербург : Питер, 2011. – 288 с.
9. Киселев С. В. Знаково-психологические мотивы граффити в молодежной субкультуре / С. В. Киселев // Социальные исследования.
– 2005. – № 9 (257). – С. 113 – 115.
10. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения : учеб. пособ. для вузов / Ю. А. Клейберг – Москва. : ТЦ Сфера, 2003. – 160
с.
11. Крайг Г. Психология развития / Грэйс Крайг ; [пер. с англ. Н. Мальгиной и др.]. – Санкт-Петербург : Питер, 2000. –
992 с.
12. Краткий психологический словарь / Сост. Л. А. Карпенко ; Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – Москва :
Политиздат, 1985. – 431 с.
13. Кулагина И. Ю. Возрастная психология : (Развитие ребенка от рождения до 17 лет) : учеб. пособ. / И. Ю. Кулагина – Москва :
Изд-во УРАО, 1997. – 176 с.
14. Манолова О. Н. Среда как психологический ресурс подростка / О. Н. Манолова // Мир психологии. – 2007. – № 4 (52). –
С. 116 – 124.
15. Менделевич В. Д. Психология девиантного поведения : учеб. пособ. / В. Д. Менделевич – Москва : МЕДпресс, 2001. – 432 с.
16. Мухина В. С. Возрастная психология : феноменология развития, детство, отрочество : учебник для студ. пед. институтов / В. С.
Мухина. – Москва : Просвещение, 2000. – 396 с.
17. Ньюкомб Н. Развитие личности ребенка / Нора Ньюкомб ; [пep. с англ. В. Белоусова]. – Санкт-Петербург : Питер, 2003. – 640
с.
18. Психологические программы развития личности в подростковом и старшем школьном возрасте / Под общ. ред. И. В. Дубровиной.
– Москва : Педагогика, 1995. – 124 с.
19. Психология подростка. Полное руководство. / Под ред. А. А. Реана. – Санкт-Петербург : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 432 с. – (Сер.
: «Психологическая энциклопедия»)
20. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Филип Райс ; [пep. с англ. Н. Мальгиной и др.]. – Санкт-Петербург :
Питер, 2000. – 624 с.
21. Розов В. І. Адаптивні антистресові психотехнології : навч. посібн. / В. І. Розов. – Київ : Кондор, 2009. – 278 с.
22. Савиных Н. В. Психолого-педагогические основания позитивного разрешения кризиса отрочества / Н. В. Савиных // Психология
обучения. – 2007. – № 5. – С. 56 – 66.
23. Савчин М В. Вікова психологія : навч. посіб. / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. – Київ : Академвидав, 2005. – 360
с.
24. Токарева Н. М. Сучасний підліток у системі психолого-педагогічного супроводу / Н. М. Токарева, А. В. Шамне, Н. М. Макаренко.
– Кривий Ріг: ТОВ ВНП «Інтерсервіс», 2014. – 312 с.
25. Федосенко Е. В. Психологическое сопровождение подростков : система работы, диагностика, тренинги : монография / Екатерина
Владимировна Федосенко. – Санкт-Петербург : Речь, 2008. – 192 с.
26. Шамне А. В. Теорія та практика психосоціального розвитку у підлітково-юнацькому віці : монографія / Анжеліка Володимирівна
Шамне. – Київ : ТОВ ВНП «Інтерсервіс», 2015. – 488 с.
27. Шаповаленко И. В. Возрастная психология (психология развития и возрастная психология)/ И. В. Шаповаленко. – Москва:
ГАРДАРИКИ, 2005. – 349 с.

ДОДАТКИ
Додаток А
Анкета
Тема: « Графіті - це вид мистецтва, вандалізм чи спосіб самовираження людини та її
внутрішнього світу ?»
1. Ваша стать: підкресліть
*чоловік *жінка
2. У якому класі ви навчаєтеся ( впишіть цифру ) ?
3. Що означає термін «графіті» ?
__________________________________________________________________
4. Як ви вважаєте, чи повинні правоохоронні органи карати тих людей які малюють
графіті на приватному майні ( будинок, гараж, автомобіль) ? Чому ?
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
____________________________________________
5. Ви вважаєте, шо графіті – це вандалізм, прояв руйнівної поведінки чи спосіб
самовираження ?
_____________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________
____________________________________________
6. Якби у вас була можливість намалювати графіті, то яку тему ви б обрали:
 політика ;
 сімейні відносини ;
 антиалкоголь, антинаркотики ;
 екологічні проблеми
Чому саме ця тема ?
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
____________________________________________
Додаток Б
Тест-опитувальник.
Інструкція. Перед вами твердження, які стосуються різного роду поведінкових орієнтацій,
пов'язаних з потребами в ризику, новизні, екстремальності. Ваше завдання - вибрати
відповідний для вас варіант відповіді:
а) так, вірно;
б) ні, невірно;
в) важко відповісти.
Відзначте свій вибір на бланку протоколу хрестиком у відповідному квадраті. Уникайте
проміжних відповідей, крім тих випадків, коли по-іншому відповісти дійсно неможливо.
1. У незрозумілій ситуації я вважаю за краще почекати, поки вона проясниться, а не
розвідувати її.
2. Я хотів би піти далеко в море на невеликому, але надійному морському судні.
3. В роботі я віддаю перевагу ігнорувати все, що прямо не стосується справи.
4. Мене приваблює подорож по країні на попутних машинах.

5. Мені не цікаво дивитися один і той же фільм повторно.
6. Я остерігаюся їжі, яку раніше не куштував.
7. Мій девіз: «Розумний в гору не піде, розумний гору обійде».
8. Я б вважав за краще жити в такі періоди історії, які насичені змінами.
9. Мені неприємно бачити екстравагантні зачіски.
10. Мені б хотілося стрибнути з парашутом.
11. Мені не подобаються люди, які лізуть на неприємності.
12. Я хотів би покататися на спортивному мотоциклі.
13. Я б став вчитися управляти дельтапланом.
14. Нерозумно намагатися робити божевільні вчинки тільки заради того, щоб подивитися,
як на це відреагують оточуючі.
15. Мені утомливо дивитися аматорські фільми і слайди.
16. Люди, які зі мною не згодні, цікаві мені менше, ніж однодумці.
17. Я люблю запливати далеко від берега.
18. Зовсім не уявляю себе альпіністом.
19. За інших рівних умов я дію по лінії найменшого опору.
20. Мені подобається одягатися незвичайно.
21. Людині треба час від часу міняти роботу, щоб уникнути застою.
22. У мене вистачає терпіння спілкуватися з нудними людьми.
23. У незнайомому місті, я вважаю за краще самостійно знаходити дорогу, а не
користуватися путівником.
24. Я уникаю друзів, вчинки яких непередбачувані.
25. Іноді мені хочеться зробити що-небудь страшне.
26. Мені хотілося б пожити життям бродячих циган, мандрівних артистів.
27. Я відчуваю підйом сил, якщо при здійсненні будь-якої справи з'являються серйозні
перешкоди.
28. Мені важко уживатися в колективі з занудою.
29. Мені страшно пірнати з висоти скелі.
30. Мені подобається підбивати людей до нерозумного прояву влади і деспотизму.
31. Шкода витрачати стільки часу на сон.
32. Я беруся за важкі завдання, тільки якщо мене змушують до цього обставини.
33. Я б не наважився спробувати препарати, що викликають галюцинації.
34. Навіть подумати не можу про спуск на гірських лижах з високої гори.
35. Я не люблю поєднання контрастних кольорів і неправильних форм сучасного
живопису.
36. Людина, дії якого передбачувані, - зануда.
37. Я б хотів попірнати з аквалангом.
38. Мені дуже подобається долати труднощі.
39. Чи мають рацію ті люди, які вибирають невідомі шляхи, чреваті можливою невдачею.
40. Мені подобається слухати нову і незвичайну музику.
Обробка даних проводиться за допомогою ключа до шкалами опитувальника. Кожна
відповідь, що співпадає з ключем, оцінюється в 1 бал. У ключі негативні відповіді
позначені знаком «-».

Примітка. Шкала ПООР - пошук гострих відчуттів; шкала АЛЕ - непереносимість
одноманітності; шкала ПНВ - пошук нових вражень; шкала НСТ - неадаптивне прагнення
до труднощів.
По кожній шкалі діапазон балів від 0 до 10. Рівні вираженості досліджуваних шкал: 3,1
бала - низький; 3,2-6,2 - середній; 6,3 бала і більше - високий.
Додаток В
Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність»
Шкала «Моральна нормативність»
Інструкція: Вам пропонується відповісти на ряд запитань щодо деяких особливостей
вашого самопочуття, поведінки, характеру. Будьте відверті, довго не роздумуйте над
змістом питань, давайте природну відповідь, що першою спадає на думку. Пам’ятайте, що
немає «правильних» і «неправильних» відповідей. Якщо ви погоджуєтесь із твердженням,
поставте поруч знак «+», якщо ви вибираєте відповідь «Ні» - поставте знак «-».
1. У мене були відсутні неприємності через мою поведінку.
2. У дитинстві бувало, що я робив дрібні крадіжки.
3. Було б добре, якби майже всі закони скасували.
4. Іноді я сильно відчуваю бажання, порушуючи правила, кому-небудь нашкодити.
5. Деякі люди так люблять командувати, що мене так і тягне робити все всупереч, навіть
якщо я знаю, що вони праві.
6. Іноді мене так і підмиває з ким-небудь затіяти бійку.
7. Я вважаю, що мене часто карали незаслужено.
8. Я зловживав алкоголем.
9. Усе своє життя я суворо дотримуюся принципів, заснованих на почутті обов’язку.
10. Бувало, що я перешкоджав чи йшов усупереч людям просто із принципу, а не тому,
що справа була дійсно важливою.
11. Я завжди був незалежним і вільним від контролю родини.
12. Мені легко змусити інших людей боятися мене та іноді я це роблю заради забави.
13. Нерозумно засуджувати людину, яка обманула того, хто сам дозволив себе обманути.
14. Я обурююся щоразу, коли довідаюся, що злочинець з якої-небудь причини залишився
безкарним.
15. У мене ніколи не було зіткнень із законом.
16. Я переконаний, що існує лише одне єдине правильне розуміння сенсу життя.
17. Я вважаю, що можна, не порушуючи закону, спробувати знайти в ньому лазівку.
18. Можна пробачити людям порушення тих правил, які вони вважають нерозумними.
19. Я волію діяти відповідно до власних планів, а не відповідно до вказівок інших.
20. Я намагаюся ухилятися від конфліктів і скрутних становищ.
21. Якщо я захочу зробити щось, але оточення вважає, що цього робити не слід, я можу
легко відмовитися від своїх намірів.
22. Нерозумно засуджувати людей, які прагнуть отримати від життя все, що можуть.
23. Мені байдуже, що про мене думають інші.
Обробка результатів виконується відповідно до «ключа» : кожен збіг із «ключем»
оцінюється в один «сирий» бал.
Ключ:
«+» 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19, 22, 23.
«-» 1, 9, 14, 15, 20, 21.
Кількість відповідей, що збіглися з ключем

Стени 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Сирі
бали
18 і > 15-17 12-
1
4
10-
1
1
7-9 5-6 3-4 2 1 0
Рівні:
1-3 стени - нижче за середній. Не може адекватно оцінити своє місце і роль у колективі, не
прагне дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки.
7-10 стени - вище за середній. Реально оцінює свою роль у колективі, орієнтується на
дотримання загальноприйнятих норм поведінки.
Додаток Г
Рис.1. Територія «Арселорміттал Кривий Ріг»

Рис.2. Покровський район, вул.Соколовська
Рис.3. Довгинцівський район, вул. Мальовнича

Рис.4.Саксаганський район, вул. Волгоградська
Рис.5. Саксаганський район, вул. Володимира Великого

Рис.6. Центрально-Міський район, вул. Володимира Винниченка
Рис.7. Саксаганський район, пр. 200-річчя Кривого Рогу

Рис.8. Центрально-Міський район, вул. Балхаська

Рис.9. Саксаганський район, мкрн. Сонячний
Рис.10. Саксаганський район мкрн. Сонячний
Рис.11. Центрально-Міський район пл. Визволення

СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ
ТВОЄ ЖИТТЯ – ТВІЙ ВИБІР !
КЕРІВНИКИ ПРОЕКТУ:Люльченко О.Г., вихователь ГПД
Іванова І.М., вчитель українскої мови та літератури
УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ
 Учні 8-11 класів.
 Медична сестра закладу.
 Практичний психолог закладу.
 Соціальний педагог закладу.
 Батьки учнів.
ТИП ПРОЕКТУ
Просвітницько-профілактичний.
ЧАС РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
Довготривалий.
ПРОЕКТНИЙ ДЕВІЗ «Я обираю ЖИТТЯ!!!»
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ
Не кожна дитина усвідомлює, що здоров'я – це одна з головних умов фізичного і
статевого розвитку, досягнення успіху в здоровому житті, реалізація здібностей і талантів.
Здоров'я потрібне всім, щоб знайти своє місце у житті. Щоб кохати і бути коханим. Щоб
радіти, сміятися і насолоджуватися життям. Здобути знання, проявити свої здібності, мати
життєву перспективу, вміти, нарешті, стати корисним суспільству може тільки така
особистість, яка фізично розвинена, фізіологічно гомеостатична, соціально адаптована,
психічно врівноважена, живе в гармонії з природою і має чіткі свідомі позитивні
мотивації, усвідомлює свої родинні й народні цінності, має духовну основу. Тож
актуальною проблемою сьогодення є збереження здоров’я дітей та формування здорового
способу життя як цінності. Необхідно докласти максимум зусиль, щоб наші учні залишали
стіни школи здоровими, щасливими особистостями, які зможуть будувати майбутнє нашої
країни. І саме на це спрямований проект Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.
№55. Крім цього, причинами впровадження даного проекту стали також погіршення стану
фізичного і психічного здоров’я молоді в цілому, розвиток у підлітків агресивності,
невдоволеності, почуття заниженої самооцінки, втрата цінності здоров’я для молоді.
МЕТА ПРОЕКТУ:
 переконання молодих людей – друзів, однолітків у перевазі здорового способу
життя;

 сприяння підвищенню розуміння молоддю переваг здорового способу життя;
 стимулювання молоді до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції;
 формування системи життєвих принципів здорового способу життя;
 формування знань, умінь та навичок здорового способу життя і запобігання
негативній поведінці;
 профілактика соціально-значущих захворювань.
ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ
Просвітницькі:
 актуалізувати тему здоров'я, здорового способу життя, відповідальної поведінки
реалізація творчого потенціалу учнів як суб'єкта самостійної навчальної діяльності;
 навчити діям, що приведуть до формування певних переконань щодо здорового
способу життя;
 вплинути опосередковано на родину;
 дати зрозуміти, що від способу життя сім’ї та від самої дитини залежить її здоров’я
і майбутнє.
Розвиваючі:
 вдосконалювати творчі здібності учнів;
 розвивати пізнавальне ставлення та інтерес до досліджуваної теми;
 прищеплювати комунікативні навички.
Виховні:
 виховувати активну життєву позицію, відповідальне ставлення до власного
здоров'я;
 формувати навички здорового способу життя;
 прищеплювати культуру спілкування;
 формувати почуття відповідальності за своє здоров'я.
СПРЯМОВАНІСТЬ
Проект розрахований на дітей і молодь віком 13-18 років різного соціального
статусу. Спрямований на 100% переконання молоді у правильності здорового способу
життя.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
 вироблення стійкої позиції в учнів щодо здорового способу життя;
 формувння чіткого розуміння залежності якості власного життя від особистого
вибору;
 підвищення рівня компетентності педагогічних працівників і батьків школярів в
напрямку здоров'язбереження.
ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
 години спілкування;
 впровадження превентивних програм: «Рівний-рівному», «Дорослішай на
здоров’я», «Профілактика ВІЛ/СНІД на робочих місцях», освітнього інструменту
«Маршрут безпеки»;
 опитування, анкетування учнів, батьків, учителів;

 проведення тренінгів серед учнів, педагогів і батьків;
 диспути, «круглі столи», дискусії, виступи агітбригад, інформаційні вітальні;
 конкурси творчих робіт: літературних творів, малюнків, плакатів;
 виготовлення буклетів, листівок, інформаційних бюлетенів;
 робота шкільного прес-центру;
 інформаційно-просвітницька робота на шкільному веб-сайті;
 лекції та консультації спеціалістів;
 спортивні конкурси та змагання.
ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
1. Підготовчий етап
 організувати моніторинг стану здоров’я учнів 8-11 кл., їхнього ставлення до занять
фізкультурою і спортом;
 підготувати інструкторів з числа учнів 9-11 «Школа інструктора ЗСЖ»;
 провести психологічне обстеження підлітків для визначення рівня психо-
емоційного розвитку та рівня самооцінки.
2. Основний етап
 організувати конкурс плакатів та малюнків «Хто мій ворог?» (про шкідливі звички
та фактори, що шкодять здоров’ю);
 провести години спілкування «Олімпійський урок» - з метою популяризації
фізкультури та спорту;
 залучити учнів до участі у спортивних змаганнях, олімпіадах та спортивних
святах з метою популяризації спорту;
 провести виступи агітбригад різної тематики з популяризації здорового способу
життя;
 залучити вчителів до участі у тренінгах в рамках навчального курсу
«Профілактика ВІЛСНІД на робочих місцях» з педпрацівниками;
 провести тренінги в рамках навчального курсу «Профілактика ВІЛСНІД на
робочих місцях» з батьками учнів;
 провести «Маршрут безпеки» (станція 1,2,3) для учнів 9-10 класів;
 провести «Маршрут безпеки» (станція 1-5) для учнів 11 класів;
 організувати тренінг «Не зламай свою долю» для учнів 8-11 класів;
 провести години спілкування у 9 класі та створити пам’ятки «Як впоратися з
негативними емоціями»;
 залучати нових активістів для пропаганди питань здоров’язбереження;
 активізувати роботу шкільного прес-центру з метою висвітлення питання
пропаганди здорового способу життя у засобах масової інформації.
3. Заключний етап
 здійснити моніторинг стану здоров’я учнів 8 – 11кл., їхнього ставлення до занять
фізкультурою і спортом (по закінченню проекта);
 провести психологічне обстеження підлітків для визначення рівня
психоемоційного розвитку та рівня самооцінки (по закінченню проекта);
 здійснити порівняння та аналіз результатів обстежень;
 проаналізувати результати впровадження проекту та прийняти рішення щодо його
доцільності та продовження впровадження проекту.

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
Робота над проектом була розпочата у вересні 2015 року.
На підготовчому етапі проведено обстеження фізичного та психологічного стану учнів 8 –
11 класів у кількості 150 чоловік.
За результатами обстеження було виявлено, що 72 % учнів мають ті чи інші
відхилення у фізичному здоров’ї та займаються у підготовчих та спеціальних групах на
уроках фізкультури.
Результати психологічного обстеження довели, що 43% дітей із вказаної групи
мають занижену самооцінку та 25% відрізняються психоемоційною незрілістю.
Проаналізувавши вищенаведені дані, дійшли висновку, що на перший план у
виховній роботі виходить питання формування навичок здорового способу життя та
доведення до дітей основної думки проекту – життя та здоров’я людини залежить
виключно від самої людини та її вибору.
У жовтні 2015 року розпочала роботу «Школа інструкторів» за основу програми
якої було взято Програму тренінгу «Профілактика ВІЛ/СНІДу: роль учнівської молоді».
Крім питань профілактики ВІЛ/СНІДУ, до програми були включені питання профілактики
туберкульозу, шкідливих звичок, питання здорового харчування та занять фізичною
культурою та спортом, розглядалися також питання щодо розробки індивідуальних
програм здорового способу життя.
З листопада 2015 року розпочався основний етап роботи проекту «Твоє життя –
твій вибір».
Обов’язковими стали години спілкування двічі на місяць на протязі всього періоду,
темою яких були питання про здоров’язбереження, власну відповідальність за своє життя
та здоров’я («Спорт - це здоров'я», «Здоров'я від А до Я», «Ледащо не годиться ні на що»,
«Твоє здоров'я в твоїх руках» «Краса і здоров'я», «Світ здоров'я» та ін.) До проведення
цих годин активно долучилися випускники «Школи інструкторів» .
Фізичне здоров’я – одна із складових здоров’я людини, тому велика увага на
протязі дії проекту приділялася питанню популяризації фізкультури та спорту серед
шкільної молоді.
Так на протязі дії проекту систематично проводяться спартакіади, «олімпійські
уроки», змагання та конкурси, що організовуються вчителями фізкультури.
У березні 2016 року не тільки діти, а вчителі та батьки школярів прийняли участь в
районній спартакіаді, присвяченій 72-й річниці визволення міста від німецько-
фашистських загарбників.
У вересні 2015 та 2016 років учні нашої школи прийняли активну участь у
районних змагання з футболу, де учні старших класів посіли одне з призових місць (2016
р.)
43
25
0
10
20
30
40
50
вересень 2015
низька самооцінка психоемоційна незріліст

У жовтні 2015 та 2016 років проводились традиційні змагання «Козацькі забави»,
«Джура», та «Веселі старти»
Традиційно учні 8-11 класів приймають участь у змаганнях між класами з
баскетболу, футболу, волейболу, легкої атлетики.
Ці заходи виявилися досить дієвими для посилення інтересу учнів до фізкультури.
У листопаді 2015 року в рамках тижня психології були проведені тренінги
серед учнів 10-11 класів «Я вибараю зміст і цінність свого життя», та «Мої сильні і
слабкі сторони» - для учнів 8-9 класів. У 9-А класі в листопаді 2015 року була проведена
година спілкування «Як впоратися з негативними емоціями». Ці заходи мали на меті в
першу чергу підвищити самооцінку учнів та навчитися володіти собою в критичних
ситуаціях. У проведені тренінгів та занять прийняли активну участь випускники «Школи
інструкторів».
Обстеження, які були проведені медпрацівником закладу у грудні 2015 року
довели, що кількість учнів, які займаються в спеціальних і підготовчих групах з
фізкультури зменшилися з 72% до 69%. Це доводить, що впровадження проекту є
своєчасним та доцільним.
Повторне обстеження практичного психолога у грудні 2015 року довели, що
показники психологічного здоров’я теж дещо покращилися – самооцінка виявилася
заниженою у 25% обстежених проти 43% у вересні 2015 року. Це знову доводить
доцільність впровадження даного проекту.
У листопаді та грудні 2015 року до проекту було залучено батьків учнів 8-11
класів. Вони прийняли активну участь в роботі тренінгу «Профілактика ВІЛ/СНІД на
робочих місцях» (Сесія «Що має кожен знати про ВІЛ?» та сесія «Права людини і
ВІЛ/СНІД»)
Упродовж 2015-2016 н.р. року активно впроваджувався освітній інструмент
«Маршрут безпеки». Учні 9 класів пройшли три станції, учні 11 класу – 5 станцій цього
маршруту.
Діти виявили неабиякий інтерес до зазначеного інтерактивного заходу, тому на
початку 2016-2017 н.р. в школі було проведено 5-денний тренінг для фасилітаторів з
числа учнів 10-11 класів. На сьогоднішній день, починаючи з 2016-2017 н.р у
впровадженні інтерактивного інструменту «Маршрут безпеки» беруть активну участь учні
старших класів.
На початку нового 2016-2017 навчального року повторно було проведено медичне
та психологічне обстеження цільової групи учасників проекту. Дані, наведені нижче,
свідчать про те, що роботу проекту слід активно продовжувати. Водночас, простежується
позитивна динаміка результатів покращення фізичного та психологічного стану учнів.
25
14
0
5
10
15
20
25
30
грудень 2015
низька самооцінка психоемоційна незріліст

У жовтні 2016 року до учасників проекту долучилися педагогічні працівники
закладу. Серед педпрацівників систематично проводяться тренінги за програмою
«Профілактика ВІЛ/СНІД на робочих місцях». На тренінг, який відбувся 01.12.2016 року,
було запрошено представника Криворізького СНІД-центру
У 2016-2017 навчальному році продовжена робота з батьками учнів старших класів.
Проводяться тренінги в рамках програми «Профілактика ВІЛ/СНІД на робочих місцях».
На протязі 1 семестру проведено сесії «Формування толерантного ставлення до ЛЖВ» та
«Особиста профілактика».
У вересні 2016 року розпочала роботу «Школа самовиховання», де проводяться
заняття з психологом для учнів 8-11 класів.
У листопаді 2016 року проведені тренінги «Собою керувати вмій», «Як подолати
конфлікти», круглі столи «Чи можуть бути права без обов'язків?», «Алкоголь -
небезпечний ворог організму», диспути за темами «Свобода і відповідальність», «Чай,
пиво, сигарети - теж наркотики?», «Шкідливі звички».
Упродовж грудня-листопада 2016 року класними керівниками за активної участі
учнів – інструкторів проведено тестування, анкетування по виявленню рівня обізнаності з
наступних питань: «СНІД погрожує, не пред'являючи паспорту», «Що таке щастя?»,
«Здоров'я - це багатство?»
У листопаді 2016 року проводилась акція «Молодь проти нікотину!»
17 листопада 2016 року було проведено засідання «круглого столу» з учнями-
інструкторами «Наші проблеми та шляхи їх вирішення», де були розглянуті питання
здоров’язбереження та шляхи більш дієвого пропагування здорового способу життя.
25 листопада 2016 року було проведено конкурс плакатів «Наркотикам ми скажем -
НІ!», «Молодь - за здоров'я».
У грудні 2016 року пройшла акція «Молодь - проти СНІДу».
Дані чергового психологічного обстеження, проведені у грудні 2016 року, вкотре
доводять доцільність впровадження даного проекту.
0%
50%
100%
Психологічне обстеження
низька самооцінка психоемоційна незрілість
0%
20%
40%
60%
80%
100%
Медичне обстеження
спеціаьна група підготовча група основна група

Упродовж всього періоду робота над проектом висвітлювалась у шкільному
друкованому виданні «Веселка». У вересні вийшов спецвипуск цієї газети, присвячений
пропаганді здорового способу життя.
ВИСНОВКИ
Проблема формування здорового способу життя і на сьогоднішній день
вирізняється надзвичайною актуальністю.
У Криворізькій загальноосвітній школі І – ІІІ ст. № 55 упродовж впровадження
проекту «Твоє життя – твій вбір» було проведено та планується продовження проведення
превентивних програм: «Дорослішай на здоров’я», «Профілактика ВІЛ/СНІД на робочих
місцях», «Рівний-рівному», освітнього інструменту «Маршрут безпеки»; систематично
проводяться години спілкування, опитування, анкетування учнів, батьків, учителів.
Значних результатів вдалося досягти під час проведення тренінгів серед учнів, педагогів і
батьків. Переконання підлітків у перевазі здорового способу життя здійснювалися під час
«круглих столів», диспутів, виступів агітбригад. Тематичні дискусії та інформаційні
вітальні сприяли підвищенню розуміння молоддю переваг здорового способу життя.
Значних результатів стимулювання молоді до самостійного й усвідомленого вибору
життєвої позиції спонукали конкурси творчих робіт: написання літературних творів,
створення тематичних плакатів, малюнків. Учні школи активно залучалися до
виготовлення буклетів, листівок, інформаційних бюлетенів з пропагування здорового
способу життя.
Упродовж впровадження проекту активізувалася робота шкільного прес-центру;
посилилась інформаційно-просвітницька робота на шкільному веб-сайті. Педагоги-
тренери залучали в освітній заклад фахових спеціалістів для проведення лекцій та
консультацій.
Формування системи життєвих принципів здорового способу життя здійснювалося
під час проведення спортивних конкурсів та змагань. Значна увага педагогічного
колективу приділялася профілактиці соціально-значущих захворювань.
Всі проведені та заплановані заходи дали можливість зробити висновок про те, що
проект «Твоє життя – твій вбір» актуальний, доцільний, корисний, своєчасний. Завдяки
його впровадженню у закладі пройшли значні позитивні зміни в усвідомленні важливості
збереження власного здоров’я, підвищено рівень компетентності педагогічних
працівників і батьків школярів у напрямку здоров'язбереження.
Вважаємо за доцільне роботу по впровадженню проекту продовжити.
ПРОЕКТ
0%
20%
40%
60%
80%
100%
гудень 2016
Психологічне обстеження
низька самооцінка

«ДУБОВА АЛЕЯ
КРИВОРІЗЬКОЇ ШКОЛИ №122»
Виконавець: Учень8-А класу Пономаренко Максим Романович
Керівник : вчитель біології КЗШ № 122 Касперчук Є.О.
І. Вступ.
Мета проекту: шляхом озеленення пришкільної території покращити екологічний стан
довкілля та підвищити рівень екологічної свідомості громадян, а також залучити учнів до
практичної діяльності з розв’язання проблем навколишнього середовища місцевого
значення.
Проект пропонує комплексний підхід до вирішення проблеми забруднення
атмосферного повітря, оскільки для реалізації проекту буде проведено ряд заходів
екологічного характеру. Зокрема, пройдуть акції з очищення, озеленення пришкільної
території та відбудуться заходи щодо екологічної просвіти в школі.
У реалізації проекту братимуть участь учні школи, вчителі, батьки, громадськість
міста. Оскільки озеленення буде відбуватися на пришкільній території, це забезпечить у
майбутньому належний догляд за саджанцями та кущами.
Обʹєкт дослідження: озеленення пришкільної ділянки.
Предмет дослідження:дуб черешчатий, ялина звичайна (порода ялина колюча) –
культурні дерева, що застосовуються для озеленення пришкільних ділянок.
Завдання:
1.Організація практичної діяльності учнів, спрямованої на розв'язання конкретної
соціально-екологічної проблеми місцевої громади (наприклад, необхідність озеленення
території школи тощо);
2. Озеленення пришкільної території, висадження дубової алеї;
Очікувані результати проекту:
 озеленення та благоустрій місцевості;
 покращення стану атмосферного повітря;
 покращення здоров’я та самопочуття громадян;
 створення сприятливих та безпечних умов для проведення ігор, дозвілля;
 створення своєрідної алеї для відпочинку школярів та мешканців мікрорайону;
 виховання у дітей почуття прекрасного, любові до природи й рідного краю;
 усвідомлення необхідності екологічного вибору, орієнтованого на загально-людські
цінності;
 уміння знаходити правильні рішення у складній екологічній ситуації й оцінювати їх;
 формування навичок ефективного спілкування, участі в житті громади.
ІІ. Основна теоретична частина
1. Рослинність як середовище - відновлювальна система міста.
Зі зростанням міста, розвитком його промисловості стає все більш складною проблема
охорони навколишнього середовища, створення нормальних умов для життя і діяльності
людини. В останні десятиліття посилився негативний вплив людини на навколишнє
середовище і, зокрема, на зелені насадження. Проблема зелених масивів (міських парків,
лісів, садів, луків) - одна з найважливіших екологічних проблем у місті. Рослинність як

середовище - відновлювальна система забезпечує комфортність умов проживання людей у
місті, регулює (в певних межах) газовий склад повітря і ступінь його забрудненості,
кліматичні характеристики міських територій, знижує вплив шумового фактора і є
джерелом естетичного відпочинку людей; вона має величезне значення для людини.
Тому антропогенний вплив на озеленення є дуже важливим питанням, що вимагає
вивчення.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, на кожного жителя міста повинно
припадати 50 кв. м зелених насаджень. Дерево середніх розмірів за добу відновлює
стільки кисню, скільки необхідно для дихання трьох людей. Зелені насадження
поглинають до 80 % аерозолів і пилу. На листках дорослих дерев за літо осідає в
середньому до 20-25 кг пилу. Запиленість житлового мікрорайону за наявності зелених
насаджень на 40 % нижча, ніж без них. Багато рослин чутливі до забруднення
атмосферного повітря. Рослини-індикатори вказують на наявність забруднювачів повітря,
дають змогу зробити висновки про шкідливість тих чи інших речовин для природи та
людини.
Унаслідок забруднення середовища у ХХ-ХХІ ст. масштаби екологічних проблем
міста Кривого Рогу досягли глобальних розмірів. За даними ООН СО2, сірчаний та
сірчистий ангідриди, SO2, SO3, сірчана кислота, окисли азоту NО2, NО3, попіл, дим,
пил, сірчистий газ, свинець та високий вміст радіоактивних речовин в повітрі негативно
вплинули на людство, в результаті чого різко збільшилася кількість населення із
онкологічними захворюваннями і зросла частка негативних мутацій генетичного
аппарату людини.
Рослинний світ забезпечує якісний склад повітря, що є одним з чинників, який
визначає стан здоров'я людей, створює почуття комфорту. Особливо це стосується
великих промислових міст.
ІІ. Основна проектно-практична частина
2. Створення та впровадження проекту з озеленення території школи.
У Кривому Розі нараховується велика кількість промислових підприємств, що
негативно впливають на стан навколишнього природного середовища, здійснюючи
викиди в атмосферне повітря із стаціонарних та пересувних джерел забруднення.
Незважаючи на зменшення обсягів промислового виробництва, припинення діяльності
ряду промислових підприємств міста, екологічна ситуація в Кривому Розі залишається
достатньо складною.Основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства
хімічної промисловості, будівельної, гірничо - видобувної та металургійної. Не на всіх
підприємствах контролюється стан і режим роботи пилогазоочисних установок, що веде
до збільшення викиду забруднюючих речовин в атмосферу.
Суттєвий вплив на стан атмосфери мають викиди забруднюючих речовин у повітря
від пересувних джерел. Склалася тенденція збільшення викидів шкідливих сполук в
атмосферу транспортними засобами. Надходження забруднюючих речовин від рухомих
джерел забруднення переважають над викидами від стаціонарних джерел. Збільшення
обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря пов’язано із зростанням у
місті кількості автотранспорту, використанням певної частки палива низької якості та
експлуатацією технічно застарілого автомобільного парку.
Ще одним джерелом забруднення атмосфери є автозаправні станції. На
сьогоднішній день на АЗС не ведеться робота зі зниження забруднення атмосферного
повітря. Система поглинання парів нафтопродуктів із бака автомобіля при заправці не
впроваджена на жодній АЗС, не застосовується система поглинання парів при зливі
палива з автоцистерни в резервуар.

Криворізька загальноосвітня школа №122 знаходиться на вулиці Володимира
Великого, що є центральною у Саксаганському районі міста. Поряд зі школою відсутні
будь-які промислові підприємства, що забруднюють повітря.
Мікрорайон навколо школи щільно заселений, але поряд відсутні будь-які зелені
зони (сквери, парки, алеї). Прилегла територія школи складає 2га. На ній знаходяться
зелені газони, спортивні майданчики, футбольне поле, тренажерний комплекс, клумби.
Мешканці мікрорайону з маленькими дітьми, учні школи та їх батьки зазвичай
відпочивають на прилеглій території школи.
У 2015 році за ініціативою адміністрації школи та батьків була розпочата робота над
проектом по озелененню пришкільної території, тобто збільшенню кількості зелених
насаджень. Був проведений огляд місцевості з метою визначення місця для майбутньої
ділянки під дубову алею та ялинкову експозицію. Ялинки звичайні (п’ять дерев) школа
придбала у березні 2015 року завдяки добровільній спонсорській підтримці батьків та
громадськості мікрорайону, які у квітні висадили на окремій ділянці. Ялини звичайні
стійкі до забруднення повітря, тому їх активно використовують в озелененні
промислових міст. Ця ідея була підтримана криворізькими січеславцями на чолі із О.О.
Івановим. Січеславці Кривого Рогу є друзями нашої школи, багато дітей молодшого та
середнього віку займаються в їх козацьких загонах.
Навесні 2016 року школа отримала дванадцять саджанців молодих чотирьохлітніх
дубів черешчатих, які урочисто було висаджено на спеціально відведеній ділянці
прилеглої території школи. Таким чином було розпочато висадження дубової алеї на
території школи.
Дуби вважаються могутніми деревами. На території школи вони виконуватимуть
не лише естетичну функцію, але це буде й територія відпочинку для мешканців
мікрорайону. Дорослі десятирічні дуби здатні поглинати шум автомобілів із вулиці та
затримувати пил, що є на автодорожніх шляхах. Дубова алея, згідно з планом озеленення
прилеглої території школи, буде відмежовувати будівлю школи від вулиці, що веде до
автодороги.
Робота над проектом «Дубова алея » триває. Щороку школа намагається покращити
та оновити склад дерев на території, однак не завжди це можливо фінансово.
Восени 2016 року волонтери, батьки вирішили зібрати жолуді у дубовій балці
Кривого Рогу та висадили їх у теплиці, що розташована на території школи, щоб отримати
молоді саджанці дубків. Таким чином школа зможе самостійно продовжувати озеленення
території.
1. Для кого здійснюється проект
Група людей, для кого реалізується проект Кількість людей
Для мешканців прилеглого мікрорайону, населення міста. Сотні, тисячі чоловік
2. Календарний план реалізації проекту
Місяць Що буде зроблено
Для кого?
(цільова
група)
Учасники виконання
Лютий
2015  1. Інформування громадськості про
реалізацію проекту шляхом випуску
листівок, буклетів, плакатів, флаєрів із
закликом підтримати заплановану
Мешканців
мікрорайону, міста
Учні КЗШ№122,
вчителі школи, батьки,
громадськість
мікрорайону

діяльність;
 узгодженняпитань про проектнудіяльністьіз
адміністрацієюнавчального закладу,
батьками, громадою мікрорайону;
 формуваннягрупиучасників проекту;
 визначеннятермінувиконання проекту та
потрібнихресурсів, плануванняроботи з
урахуванням плану роботинавчального
закладу;
 колективнеобговореннязапланованоїдіяльнос
ті.
Мешканців
мікрорайону, міста Шкільний комітет
учнівського
самоврядування,
волонтери,
Березень
2015
1. Збір спонсорських коштів на
придбання молодих дерев Мешканців
вчителі школи, батьки,
громадськість
Квітень
2015
2. Висадка ялинок на окремій ділянці Мешканців
Травень
2015- квітень
2016
3. Виступи агітбригади, проведення
флеш-мобів.
Створення соціальної реклами (
листівок, буклетів,флаєрів)
Розповсюдження інформації на сайті
школи
Організація суботників
Учнів, батьків,
мешканців
Учні школи,
волонтерські загони,
батьки.
Травень
2016
4. Висадка дубків на алеї Учнів, батьків,
мешканців
Учні
школи,педагогічні
робітники, батьки,
мешканці мікрорайону
Січеславці (О.О.
Іванов)
3. Бюджет.
Реалізація проекту Витратні матеріали кількість Вартість, грн
(приблизна)
1. Канцтовари Листівки, Флаєри:
Папір
Фарба кольорова 1 уп
2 комплекти
75грн
200грн
2. Дерева Ялинки 3 річні 5шт 550 грн.
Висновки.
Зелені насадження – це найважливіша екологічна та естетична складова середовища,
що повсякденно оточує міське населення, створює не тільки позитивний емоційний фон,
але й суттєво впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Незамінна їх роль в оздоровленні міського середовища, формуванні мікроклімату,
затриманні та знешкодженні забруднюючих речовин, пилу, шуму. Зелені насадження
загального користування - місця масового відпочинку населення.
Благоустрій та озеленення пришкільної території не лише створює сприятливі та
безпечні умови для проведення спортивних занять, ігор та дозвілля, а й приваблює з
естетичної точки зору. Гарно оформлене, оточене зеленню і доглянуте шкільне подвір’я
виховує у дітей почуття прекрасного, любов до природи і рідного краю, а також покращує

настрій, піднімає життєвий тонус, позитивно впливає на здоров’я як дітей, так і дорослих.
Крім того шкільне подвір'я – це також місце відпочинку та прогулянок, на кшталт міні-
парку, для молодих мам із дітьми, людей похилого віку та інших мешканців прилеглих
будинків.
Результати реалізації проекту:
 озеленення та благоустрій місцевості;
 покращення здоров’я та самопочуття громадян;
 створення сприятливих та безпечних умов для проведення ігор, відпочинку;
 створення своєрідного міні-парку для відпочинку школярів та мешканців мікрорайону;
 виховання у дітей почуття прекрасного, любов до природи і рідного краю;
 усвідомлення необхідності екологічного вибору, орієнтованого на загаль- нолюдські
цінності;
Список використаних джерел
Інтернет-ресурс:
1. Бірюков, Л.Є. Основи планування і благоустрою населених місць і промислових територій: навч. посібник для
вузів / Л.Є. Бірюков. - М.: Вища школа, 1978. - 232 с.
2. Благоустрійприбудинковоїтериторії [Електронний ресурс]. -: http:// www. finam. ru, вільний.
3. Класифікаціяозелененихтериторій [Електронний ресурс]. - http:// www. glossary. ru, вільний.
Озелененнянаселенихмісць [Електронний ресурс]. -: http:// dic. academic. ru, вільний.
4. Екологічна оцінка стану деревне рослин і забруднення навколишньогосередовища промислового міста
[Електронний ресурс]. -: http:// www. nauka-shop. com, вільний.
5. Екологічніпаркування [Електронний ресурс]. -: http://www. eco-park. ru, вільний.
6. Екопаркі [Електронний ресурс]. -: http://www.eco-park.ru
7. http://ukrjournal.com/tag/%D0%BD%D0%B2%D0%BA-%E2%84%9619/
План прилеглої території криворізької школи №122

«ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ
ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ ДУБУ
ЗВИЧАЙНОГО (QUERCUS ROBUR L.) НА
ТЕРИТОРІЇ КРИВОРІЖЖЯ ТА
ГУРІВСЬКОГО ЛІСУ»
Автори проекту: Данилова О. Юрченко Д. учні 10 класу КЗШ №108
Науковий керівник: Квітко М. О., учитель біології КЗШ №108
Актуальність дослідження: наукові дослідження проблеми гігієни
навколишнього середовища свідчать, що забруднення атмосферного повітря у містах
призводить до зростання показників смертності, поширення серед дорослих та дітей
бронхо-легеневої патології, погіршення репродуктивних можливостей [1, 2]. Особливо
актуальні проблеми забруднення атмосферного повітря для м. Кривий Ріг, на території
якого розміщено п'ять великих гірничозбагачувальних комбінатів, металургійний,
коксохімічний, гірничоцегловий, суриковий та рудоремонтний заводи. Згідно з даними
багатьох авторів [3, 4],валовий викид речовин, які забруднюють атмосферу у Кривому
Розі, становить понад 10% від валових викидів в Україні. Дослідження деревних
біогеоценозів є найбільш актуальною проблемою для створення заходів покращення
життя мешканців міста. Метод біомоніторингу по дослідженням біогеоценозів має певні
переваги в порівнянні з більш глибокими методами, а саме: постійне спостереження та
контроль за впливом забруднення на рослинність; визначення рівня впливу забруднюючих
факторів на рослини в короткі проміжки часу; можливість вживання своєчасних заходів
по покращенню стану деревних насаджень Криворіжжя.
Мета: дослідити стан деревних угрупувань та насаджень ендемічної і
інтродукованої рослинності Криворіжжя з використанням індикаційного моніторингу
підстилки.
Завдання:
4. Звернути увагу на екологічний стан деревних насаджень в Кривому Розі.
5. Визначити вплив промислових викидів на деревні насадження.
6. Ознайомитися з методикою біомоніторингу за допомогою підстилки дубу
звичайного (Quercus robur L.) та ґрунту.
Об’єкт досліджень: щорічний потік листового опаду у природному фітоценозі
дубу звичайного (Quercus robur L.) території Гурівського лісу.
Предмет дослідження: біомоніторинг та біоіндикація фітоценозів дубу
звичайного (Quercus robur L.) території Гурівського лісу.
Гіпотеза дослідження: щорічне надходження листового опаду у природному
лісу, значно перевищують аналогічні значення культурфітоценозів дубу звичайного
(Quercus robur L.) на території міста Кривого Рогу.

1. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ
БІОГЕОЦЕНОЗІВ ТА ОПИС ДІЛЯНОК
1.3. Матеріали та методи.
дослідженнях. Тимчасові пробні площі були закладені в насадженнях Quercus robur L. або
Дуба звичайного на території Гурівського лісництва (Долинський р-н, Кіровоградська
обл..). У насадженнях визначалися динаміка листового опаду, маса лісової підстилки,
дослідженнях [6,7,8].
1.4. Методи визначення біогеоценозів
Тимчасові пробні площі були закладені в насадженнях Quercus robur L. або Дуба
звичайного на території Гурівського лісництва (Долинський р-н, Кіровоградська обл..) та
в межах Криворіжжя у дендропарк Довгинцівського району біля військового містечка [17,
22].
дослідженнях. В межах моніторингових ділянок за загальноприйнятими методиками
встановлювався відносний життєвий стан насаджень встановлювали за методикою В.А.
Алексєєва [22]. Надземна фітомаса модельних дерев вивчалася за методикою О.С.
Ватьковського (1976). Враховувалася сира, абсолютно суха вага фракцій фітомаси за
біогеогоризонтами для діагностики стану модельних дерев на різних етапах проведення
робіт. Визначалися основні характеристики підстилки: потужність та запас. Встановлення
запасів лісової підстилки на пробних ділянках проведено методом шаблонів
(Карпачевський, 1977).
2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ В
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.4. Еколого-географічний нарис регіону дослідження
У Дніпропетровській області 198,6 тис. га земель лісового фонду, у тому числі
підпорядкованих Дніпропетровському обласному управлінню лісового та мисливського
господарства – 94,5 тис. га, з них 90% – рукотворні ліси.
Ліси Дніпропетровщини не мають промислового значення, виконують, в основному,
екологічні, захисні та рекреаційні функції і віднесені до І групи лісів. Корисні властивості
лісів у нашій області надзвичайні, оскільки вони здатні зменшувати негативні наслідки
природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього
природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню
населення та його естетичному вихованню. Вчені підрахували: 1 га лісу збагачує атмосферу
3 тоннами кисню та відфільтровує за рік із повітря до 70 тонн пилу. Лісовий пояс значно
зменшує шум, що є проблемою у великих містах, а особливо в нашому регіоні.
За розрахунками вчених, оптимальна лісистість у нашому регіоні повинна становити
8 – 10%. Зараз вона становить лише 4,8% (по Україні цей показник – 15,6%). Отже, щоб
досягти оптимального значення, слід майже в два рази збільшити площу існуючих у області
лісів.
Основні лісоутворюючі породи в області: сосна звичайна, дуб черешчатий, акація
біла.
Середній обсяг шкідливих викидів у атмосферне повітря на території області
становить близько 17% від загального обсягу викидів від усіх стаціонарних джерел в
Україні. Область посідає друге місце за рівнем забруднення атмосферного повітря (після
Донецької області). Щорічно в атмосферне повітря викидається понад мільйон тонн

забруднюючих речовин. Основна частина викидів (більше 81%) припадає на міста
Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривій Ріг, Нікополь, Орджонікідзе. У містах
Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривій Ріг систематично спостерігаються
перевищення гранично допустимих концентрацій формальдегіду, двооксиду азоту, оксиду
вуглецю, аміаку, фенолу, пилу. У зв’язку з тим, що на території області розташовані
об’єкти з урановидобувної та уранопереробної промисловостей, дуже серйозною постає
проблема забруднення атмосфери радіонуклідами.
За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року чисельність
населення області – 3 млн. 567 тис. чоловік, що становить 7,5% населення України.
Численність населення в місті Дніпропетровську – 1 млн. 117 тис. чоловік, чисельність
міського населення області – 2960,3 (83%), сільського – 607,3 (17%). На території області
проживають представники понад 30 національностей.
Область розташована у степовій зоні України. Ландшафт переважно рівнинний. На
заході області простягнулася значно почленована Придніпровська височина (висота до 209
м). У південно-східну частину її входять відроги Приазовського узвишшя (до 211 м).
Центральна частина зайнята Придніпровською низиною, яка на півдні переходить у
Причорноморську. З північного заходу на південний схід область перетинає ріка Дніпро, до
басейну якої належать її притоки – Оріль, Самара із Вовчою, Мокра Сура, Базавлук,
Інгулець із Саксаганню та інші. У області близько 1,5 тисячі водойм та ставків площею
понад 26 тисяч гектарів. На півдні територія області омивається водами Каховського моря.
Ліси займають 3,5% території області, і розташовані головним чином по долинах
річок Дніпра, Орелі, Самари і Вовчої. Найбільш значні лісові масиви – Самарський бір, що
тягнеться уздовж берега р. Самари та Дібровський ліс, розташований на південному сході
Покровського району та Гурівський ліс на заході регіону. Дніпропетровщина розташована в
зоні помірних широт. Клімат області помірно-континентальний. У цілому він
характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. Середня річна
температура в межах +7+9о
С. Найбільш холодний місяць – січень (-4-6о
С), найтепліший –
липень (+21+23о
С). Річна кількість опадів збільшується від 400−430 мм на півдні до
450−490 мм на півночі. Кількість сонячних днів складає в середньому 240 на рік.
За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Дніпропетровська область є
однією з найбагатших в Україні. Майже на всій території області переважають родючі
чорноземні ґрунти. Розгалужена система водопостачання дозволяє вести інтенсивне
сільське господарство.
Дніпропетровщина багата на корисні копалини. Значні запаси залізної і марганцевої
руд, кам’яного та бурого вугілля, є нафта, природний газ, рідкісні та кольорові метали.
Потужною товщею вздовж річки Інгульця більше як на 100 км залягають залізні руди
Криворізького басейну. Значні родовища руд − Оріхово-Павлоградська та Чортомлицька
магнітні аномалії, Жовтянське родовище. Є поклади титану, рутило-ільменітових руд,
цирконію, нікелю, кобальту. [1, 3, 10, 6].
2.5. Характеристика рослинного покриву Криворіжжя
Рослинний покрив Криворіжжя сформувався внаслідок складної взаємодії
кліматичних зональних факторів, специфічних гірських порід та різноманітних
антропогенних впливів. В регіоні відмічається понад 1260 видів вищих рослин В.В.
Кучеревським та ін., (1999) [5].
Для території Криворізького регіону характерна направленість ландшафтогенеза за
степовим типом, починаючи з плейстоцену. Формування степової рослинності зумовлено
гідрокліматичними факторами, рівнинністю території, карбонатністю грунтів.
Різнотравно-типчаково-ковилові степи, які переважають на території регіону, мають такий

же вік або дещо старші домінуючих грунтів. На думка Золотуна В.Г. (1974) вони
сформувались у субантлантичну епоху голоцену [5].
Відсутність лісів на вододілах зумовлена успадкованими та сучасними
особливостями інших компонентів ландшафтів і ландшафтотвірних факторів (сухість
клімату, карбонатність і засоленість грунтів, дефіцит грунтового та атмосферного
зволоження). Степова рослинність більш пристосована до дефіциту вологи.
Просторову диференціацію степової рослинності визначають переважно умови
грунтового зволоження, оскільки вони найбільш впливають на розвиток рослин.
Байрачні ліси на Криворіжжі в природному стані не збереглись. У південній
частині регіону вони були представлені бересклетовими карагачниками, бересклетово-
чорнокленовими, кленово-ясеневими дібровами. Тут проходить межа поширення
байрачних лісів в степах.
Найбільш поширеними видами деревних рослин були: дуб звичайний (Quercus
robus L.), клени польовий і татарський (Acer campestre L., A. tataricum L.). У підліску та на
узліссях були поширені терен колючий (Prunus spinosa L.), жостір проносний (Rhamnus
cathartica L.), глід обманливий (Crataegus fallacina Klok.). У травостої переважали грястиця
збірна (Dactylis glomerata L.), бугила лісова (Anthriscum sylvestris (L.) Hoffm.), яглиця
звичайна (Aegopodium podagraria L.). В північній частині регіону в деревостанах інколи
появлявся граб звичайний (Carpinus betulus L.) [5].
До заплавних лісів, що тягнулись вузькою стрічкою вздовж річок, належали
шелюжники, верболозники (Salix acutifolia Willd., S.purpurea L., S. triandra L.) осокірники
(Populus nigra L.) [5].
Особливе місце займали чагарникові степи привододілів: караганники (Caragana
frutex (L.) C.Koch), мигдальники (Amygdalus nana L.), зіноватники (Camaecytisus ruthenicus
(Fisch et Woloszcz. Klaskova, C. austriacus (L.) Link.), терновники (Prunus stepposa Kotov) та
вишняки (Cerasus fruticosa Pall.) [5].
В даний час лісистість Криворіжжя становить лише 4,5%. Ліси переважно
штучного походження, знаходяться в зеленому поясі м. Кривий Ріг. Найбільші масиви -
Гурівський ліс (619 га), водозахисні насадження біля Карачунівського та Південного
водосховищ. На території Кривого Рогу понад 17 тис. га зелених насаджень. Враховуючи,
що нормою є 110 га на 1000 чоловік, то площа насаджень майже в 5 раз менша необхідної.
Найбільш поширені у лісових насадженнях: дуб звичайний, ясен високий, клени
татарський, ясенелистий і польовий та акація біла (Robinia pseudoacacia L.) [5].
2.6. Біогеоценотичні зв’язки та їх значення для екологічних досліджень
До основних методів екології відносять польові спостереження, експерименти в
природних умовах, моделювання процесів і ситуацій, що зустрічаються в популяціях і
біоценозах. Будь-яке екологічне дослідження починається зі спостережень, відмінною
рисою яких є невтручання спостерігача в перебіг процесів. Такі спостереження можуть
здійснюватися, так би мовити, неозброєним оком, що було характерним для екології першої
половини XX ст. В останні десятиріччя екологічні спостереження ведуться із
застосуванням різноманітних приладів та технічних засобів. Це вже начебто і не
спостереження в побутовому значенні цього слова, а отримання інформації про стан
об'єктів [17, 22].
Біогеоценоз — ділянка земної поверхні, що характеризується певними фізико-
географічними умовами (характером мікроклімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунту та
водного режиму), разом з біоценозом (угрупованням рослинних і тваринних організмів).

Біогеоценоз є структурною частиною ландшафту. В науку термін біогеоценоз
введений академіком В. М. Сукачовим (1944 рік). Всі компоненти біогеоценозу
створюють єдиний історично сформований природний комплекс, що постійно змінюється
внаслідок взаємодії компонентів біогеоценозу між собою, з атмосферою та іншими
факторами середовища. Межі окремих біогеоценозів найчастіше визначаються
рослинними угрупованнями — фітоценозами, які найкраще відображають зміни, що
відбуваються в кожному конкретному природному комплексі. Є думка, що поняття
біогеоценозу ідентичне поняттю біоценоз, а сам термін біогеоценоз зайвий, оскільки при
визначенні біоценозу як певної сукупності організмів, оскільки і при визначенні
біогеоценозу, беруться до уваги всі умови існування організмів, в тому числі ґрунтовий і
геологічний субстрат. Про це свідчать праці Г. М. Висоцького, Г. Ф. Морозова,
Є. В. Алексєєва, П. С. Погребняка, П. М. Рафеса та ін.
Суто в екологічному сенсі: біогеоценоз — це угрупування різних видів
мікроорганізмів, рослин, тварин, які заселяють певні місця проживання, та які стійко
підтримують біогенний кругообіг речовин. Підтримка кругообігу в конкретних
географічних умовах є основною функцією біогеоценозу.
Отже біоценозом (співтовариством організмів) називають просторово обмежену
асоціацію взаємодіючих рослин і тварин, в якій домінують певні види рослин або
фізичний фактор. Для проведення аналізу стану дубу звичайного (Quercus robus L.) нами
виявлялися екологічні закономірності на рівні особини, популяції особин, біоценозу,
біогеоценозу.
3.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1. Флористичний склад та екоморфічний спектр деревно-чагарникових видів
Сучасний стан багатьох культивованих зелених насаджень м. Кривого Рогу
потребує комплексного підходу до вивчення екоморфічних показників їх компонентів,
зокрема дерев та чагарників. В умовах урбанізованого середовища та обмеженого
фінансування зеленого господарства міста, зокрема природно-охоронних проектів,
актуальною залишається проблема добору аборигенних та акліматизованих видів,
маловибагливих та найбільш адаптованих до конкретних місцезростань. Водночас
спостерігається тенденція підвищення вимог до естетичності об'єктів озеленення (зокрема
декоративності), що дещо ускладнює першочергові завдання.
Основоутворюючими деревно-чагарниковими видами парку є: клен ясенолистий
(Acer negundo L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), гіркокаштан звичайний
(Aesculus hippocastanum L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.J, дуб звичайний
(Quercus robur L.), акація біла (Robinia pseudoacacia L.), туя західна (Thuja occidentalis L.),
широкогілочник східний (Platycladus orientalis (L.) Franco), липа широколиста (Tilia
platyphyllos Scop.), в'яз гладкий (Ulmus laevis Pall.), берест (Ulmus minor Mill.) [18].
Зустрічаються і цікаві поодинокі представники - магонія подуболиста (Mahonia
aquifolium (Pursh) Nutt), софора японська (Styphnolobium japonicum (L.) Schott), які
морфологічно вже несуть певне декоративне навантаження. Проте у зв'язку із тим, що
вони не входять до числа чітко окреслених композицій, вони втрачають свою
декоративність і практичну значущість на тлі масових деревних насаджень. Крім того,
виникає загроза їх поступового зникнення [18].
Співвідношення у видовому складі вічнозелених та листопадних форм типове для
насаджень середини XX ст. - відповідно 18,6% та 81,4% (переважання останніх).
Життєвість дерев та чагарників насамперед залежить від екологічних умов
місцезростання та їх безпосередньої адаптованості до них. За джерельними даними
ґрунтовий покрив парку представлений чорноземом звичайним із середньопотужним
гумусовим шаром (до 50 см) [4]. Крім того, враховуючи те, що частина об'єкту

розташована поряд із тимчасовим водотоком, можна стверджувати про досить
сприятливий у порівнянні з іншими Криворізькими об'єктами озеленення екологічний фон
[18].
Оцінка екоморфічного спектру дає підставу стверджувати про переважну стійкість
та пристосованість більшості видів до умов місцезростання. Серед трофоморф переважає
група мезотрофів - 47,5%, гігроморфи представлені переважно мезоксерофітами (25,4%)
та мезофітами (23,7%), геліоморфи - геліофітами (45,8%) [18].
6.2. Характеристики ендемічних та інтродукованих видів деревної рослинності
Криворіжжя
На території Криворіжжя існує комплекс штучно створених природних
місцеіснувань де можна зустріти рідкісні дерева і трави, які дозволяють проводити
дослідження їх особливостей росту, розвитку і процесів перетворення лісових
біогеоценозів нашого міста впродовж 60 років. З часу закладання перших штучних
лісових насаджень гурівського, криворізького та інших лісівництв пройшов тривалий час,
понад 120 років. Це дозволяє створити умови розвитку рідкісних декоративних та
лікарських рослин і лісових екосистем Криворіжжя впродовж тривалого часу.
Саме тому проведення періодичного моніторингу та дослідів по стану природного
середовища на територіях міста Кривого Рогу є цікавою роботою, а резервати, такі як
Криворізький Ботанічний сад НАН України, Гурівське лісництво, міські лісові масиви
районного лісогосподарства та місцеві парки виконують важливу задачу для збереження
природного комплексу та екологічного потенціалу Криворіжжя. Для порівняння
особливостей перебігу екологічних процесів в різних лісових екосистемах Криворіжжя з
урахуванням основних типів статусу територій виникає необхідність спостереження
рідкісних і зникаючих деревних та трав’янистих рослин для подальшого їх захисту і
збереження. Під час проведення дослідницької роботи вдалося зробити цікаві відкриття
про те, де в Кривому Розі ростуть красиві лікарські та рідкісні дерева.
До прийняття християнства було багато священних гаїв, куди ходили на
поклоніння Богам природи; там росли священні дерева, стояли кумири, відбувалися
народні обряди. Метою досліджень було знайти та вивчити екологічно–культурні та
краєзнавчі особливості росту і розвитку деяких цікавих деревних рослин Криворіжжя.
Дуб червоний (Quercus robur L.) - листяне дерево, що досягає 25 м у висоту.
Володіє густою, шатровидною кроною.. Стовбур тонкий, покритий гладкою, сірою корою.
Листя мають глибокі виїмки, тонкі, блискучі, 15-25 мм в довжину. При розпусканні
червонуваті, потім темно-зелені, знизу світлі. У молодих особин восени червоні, у старих
бурі, коричневі. Цвіте разом з розпусканням листя.
Плоди - жолуді кулястої форми, до 2 см в довжину, червоно-коричневі. Дозрівають
восени. Дерево починає плодоносити з 15-20 років. Дуб червоний морозостійкий.
Деревина дуба використовується в суднобудуванні, виробництві меблів, столярному
виробництві і будівництві. Дуб червоний (Quercus rubra), може зустрічатися під назвами
дуб гостролистий або дуб канадський. Це велике швидкозростаюче довговічне дерево, що
досягає висоти 25 метрів.
Серед священних дерев українців дуб займає найпочесніше місце, недаремно його
вважали “царем дерев” (у сербів — Цар дрва, у росіян — Царь-дуб, у поляків — Господар
лясу). Дуб вважається аналогом Світового Дерева. У його густій кроні живе “цар птахів”
(орел, сокіл). У давнину дуб виступав аналогом святині (храму), місця, де здійснювалися
релігійні обряди, жертвопринесення. У народній релігії дуб вважається деревом Перуна-
громовержця, символом мужності, чоловічого начала, на що вказує і фалічна форма його
плодів.

Дуб — символ сили, чоловічої могутності, священне дерево бога-громовика. Культ
дуба існував у всіх індоєвропейських народів, це дерево було присвячене найголовнішому
з богів: у Греції — Зевсу, в Італії — Юпітеру, в Німеччині — богові грому Донару.
Кельтські жерці, друїди, вважали дуб найсвятішим із дерев. У литовців дуб присвячений
Перкунасу — богові грому, блискавки й дощу. Щоб дочекатися багатого врожаю,
чоловіки приносили жертви дубам, а жінки — липам.
Сюжети легенд, у котрих ідеться про різні демонічні персонажі (перевтілених
мерців), також пов’язані з уявленням про дуби як місце помешкання душ померлих
предків. Так, південнослов’янські віли та скандинавські норни живуть у дуплах кремезних
дубів. На величезні старі дуби злітаються в купальську ніч відьми, чорти і змії.
На трьох великих дубах сидів страхітливий птах Кук, який забивав усіх птахів, щоб
побудувати з їхніх кісток палац. Згідно з повір’ями, не можна палити дубового листу, бо
здійметься вітер (вітер, вихор, передусім, уособлює душі “заставних” мерців — померлих
наглою смертю, самогубців, утоплеників, проклятих батьками дітей). Зустрічається в
Софора (лат. Sophora) – рід трав'янистих рослин, чагарників і невеликих дерев
сімейства Бобові. Рід включає 62 види, що виростають в Південній Азії, Південно-Східній
Європі, Південній Америці та Австралії. Деякі представники роду є вимираючими видами.
У степовій зоні зустрічаються три види – софора товстоплідна, софора жовтувата, софора
лісохвостна, рідше софора японська. Перші три види вважаються злісними бур'янами, які
з неймовірною швидкістю заполоняють вільні простору, витісняючи культурні рослини.
Софора японська відрізняється підвищеними декоративними властивостями, крім того,
вона цінується за лікувальні властивості.
Софора – трав'яниста рослина, листопадний чагарник або дерево заввишки до 25 м
з пишною кроною. Листя софори насичено-зеленого кольору, опадає в середині
листопада. Квітки дрібні, жовтувато-білі, синювато-фіолетові або рожеві, зібрані у довге
волотисте або гроновидні суцвіття. Квітки утворюються один раз у два роки, цвіте софора
в липні-серпні. У зимову пору року рослини виглядають дуже привабливо, навіть
незважаючи на відсутність листя. Плоди соковиті і м'ясисті, зібрані в плодові зв'язки.
Всі частини рослин отруйні, але при правильній заготівлі, зберіганні і застосуванні
не принесуть здоров'ю ніякої шкоди. Листя непарноперисті. Квітки білі, жовтуваті,
рожеві, синювато-фіолетові. Зустрічається в ботанічному саду та в парках Криворіжжя.
(Додаток Фото 2.) [6,8,9,10].
Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba). Це реліктовий вид. Виник від первісних
голонасінних дерев приблизно 300 млн. років тому. Листки віялоподібні. Гінкгові дерева
вціліли в Китаї та Японії. У 18-му столітті у м. Наґасакі його знайшов лікар голландського
посольства Кемпфер. Йому гінкго зобов'язане своєю назвою. «Ґін» в перекладі з
японської - срібло. Плід гінкго чимось нагадує абрикос. Тому Кемпфер назвав знайдене
ним дерево «сріблястим абрикосом» - «гінкго», запозичивши його з жаргону японських
торговців насінням дерева. Пізніше Карл Лінней заносить цю назву до наукової
класифікації. Гінкго - це унікальне дерево, що являє собою один вид, один рід, і одну
родину. Рослина є ендемічною. Рослина роздільностатева.
У 1986 р. ботанік Хіразе дослідив процес запилення гінкго. Чоловічі дерева
«цвітуть» в середині травня, їх пилок потрапляє на насінний зачаток жіночих рослин і
проростає в пилкову трубку з двома сперматозоїдами. Але запліднення насіння бруньки
одним із сперматозоїдів проходить лише пізньої осені, і вже в насіннєплоді, який упав на
землю. Зовні плід оточений товстою соковитою м'ясистою оболонкою. Неприємний
аромат оболонки плодів пояснюється присутністю великої кількості масляної кислоти.
Опалі плоди швидко зігнивають, сповнюючи повітря їдким запахом. Це дерево дуже
перспективне для озеленення південних міст України. Воно чудово витримує умови

промислової загазованості, невибагливе до ґрунтів, стійке проти грибкових та вірусних
захворювань, майже не пошкоджується комахами. Це дерево довговічне. Окремі його
екземпляри живуть 2000 років, підіймаючись за цей час у висоту до 40 м, при товщині
стовбура - 1 м.
Дерево має конусоподібний брунатно-сірий стовбур, довгі вигнуті гілки. Листки
світло-зелені, (у молодому віці восьмилопатеві, потім лопаті зростаються, і їх залишається
всього дві) з оригінальним жилкуванням - жилки віялом розходяться від черешка.
Розмножується насінням та вегетативно за допомогою живцювання. Найкраще проводити
живцювання навесні до розпускання листя в утеплених парниках.
Гінкго дволопатеве є пам'яткою природи світового значення і занесене до Червоної
книги світу. Має плід кістянку. В Японії і Китаї насіння гінкго вважають делікатесом і
розводять як плодове дерево. Плоди гінкго використовують у східній медицині. Його
деревина м'яка, піддатлива, легко обробляється. Рослина досягає зрілості у 25-30 років, до
того часу важко визначити її стать. На Криворіжжі можна зустріти в ботанічному саду та в
старому парку біля майдану визволення. (Додаток Фото 3.) [6,8,9,10].
Тополя біла - високе, 15—25 (35) м заввишки, листопадне дводомне дерево родини
вербових. Має широку наметовидну крону і циліндричний стовбур, укритий гладенькою
світло-оливковою корою. Бруньки білоповстисті. Листки чергові, круглясто-яйцевидні.
Цвіте у березні — квітні, до появи листя. Тополя біла росте по всій території України в
заплавних лісах і гаях у долинах річок.
Одна з легенд розповідає про те, що жив на світі благородний і сміливий лицар.
Більшу частину свого життя він проводив у походах і на лицарських турнірах. А дамою
його серця була прекрасна Фея, яка вірно чекала свого лицаря в замку на острові посеред
озера. Мріяла вона про те, що лицар втомиться битися і залишиться з нею не на день, два,
тиждень, а на все життя. Але, на жаль! Знову і знову, скочивши на коня, їхав він в далекі
країни, де чекали нові битви. Жодного разу в своєму житті не зазнав лицар поразки. Але
одного разу меч зрадника вдарив його у спину і впав лицар на землю, обливаючись
кров’ю. Все, що встиг він, – вимовити ім’я коханої своєї феї. І зараз вона опинилася поруч
з ним, але врятувати коханого було не в її силах, тоді і вона перетворила його в білу
тополю, який став рости біля мурів замку. Тепер нікуди він не міг піти від своєї коханої,
ось тільки замість слів любові тихо шелестіла під її вікном гілками. Зустрічається в
В’яз гладкий - дерево родини в'язових заввишки 15—ЗО м. Має товстий стовбур,
вкритий буро-коричневою корою. Крона широкоциліндрична, вгорі заокруглена; гілки
спрямовані вгору під гострим кутом. Молоді пагони опушені. Росте розсіяно по всій
території України в широколистяних лісах. Плід - горішок, оточений крилоподібним
виростом. Крилатка (12—16 мм завдовжки) округла або овальна, у верхній частині
виїмчаста, по краю війчаста, плодоніжка довга, у 2—5 разів перевищує плід. Горішок
розміщений у центрі крила. Коренева система потужна, коріння лежить на поверхні
ґрунту або йдуть глибоко в землю. В'яз гладкий морозостійкий, переносить температуру
до -28 градусів. У суворі зими підмерзають кінці пагонів рослини. Зустрічається в скверах
і парках Криворіжжя. (Додаток Фото 5.) [6,8,9,10].
Церцис канадський (Cercis canadensis). Синонім - багряник канадський. Дерево
роду Cercis родини Бобові (Fabaceae). Висота дерева - до 18м, частіше - до 10-12м (фото).
Крона шатро видна. Кора чорно-сіра, молодих пагонів - червона. Листки широко
яйцевидні, або округлі, сизувато-зелені, восени - жовті. Дерево особливу декоративну
цінність має під час цвітіння та восени. Цвіте наприкінці квітня - на початку травня.
Плоди - боби (до 6-10см завдовжки). Насіння - до 6мм, овальне, матове, темно-коричневе.
Плоди визрівають у вересні. Досить вимогливий до вологості і багатства ґрунту. Страждає
від засухи. (Додаток Фото 6.) [6,8,9,10].

Піраканта яскраво-червона (Pyracantha coccinea) - вид квіткових рослин роду
сімейства. Вічнозелений як чагарник з густою кроною, висотою 2-3 (максимум - 5) м, з
розкидистою кроною і червонувато-бурими колючими гілками. Суцвіття і молоді пагони
опушені. Листя еліптичні або ланцетні, 2-4 см завдовжки, більш-менш загострені, з
клиновидною підставою, зубчасті по краю, голі, перший час злегка опушені. Черешок
також опушений, 2-5 мм завдовжки. Суцвіття густе, більш-менш опушене. Квітки дрібні,
білі і рожево-жовтуваті, з воронковидним гипантієм, трикутними чашолистками,
червоними пильовиками. Плід - ягода розміром 5-7 мм, від яскраво-червоного кольору
(звідси назва) до жовтого (забарвлення обумовлена вмістом каротиноїдів), довго
тримаються на рослині. Зустрічається в скверах і парках Криворіжжя. (Додаток Фото 7.)
[6,8,9,10].
Форзиція Європейська (лат. Forsythia) — рід чагарників та невеликих дерев
родини Маслинові, квітучих красивими жовтими квітами. Форзиція європейська
(Forsythia europaea) росте в Албанії, Словаччині та на території колишньої Югославії.
назва дана рослині на честь шотландського ботаніка Вільяма Форсайта (англ. William
Forsyth), який обіймав посаду головного садівника Кенсінгтонського палацу. Листопадний
чагарник або дерево висотою до 2 м, зрідка до 6 м, ширина кущів до 2 м. Листки
супротивні, продовгувато-овальні, прості, по краю зубчаті. Довжиною 5-7 см, світло-
зеленого кольору. Квіти золотисті, з короткими пелюстками, зібрані у пазушні пониклі
китиці. Плід - яйцевидна коробочка.
Форзиція росте швидко та не дуже вибаглива до ґрунтів, світлолюбна, теплолюбна.
Використовують у садах та парках як декоративну рослину. Декоративні якості
виражаються під час квітнення та з кольоровим листям восени. Поширена по усій Україні.
Зустрічається в скверах і парках Криворіжжя. (Додаток Фото 8.) [6,8,9,10].
Сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus Blake.) родини жимолостевих —
красивий і високопродуктивний медоносний чагарник, що використовується в
придорожніх і декоративних насадженнях. Утворює багато пагонів, на яких вже в рік
посадки, з другої половини червня до осені, з'являються невеликі ледве рожеві квітки, що
сильно привертають бджіл. Квітки розміщуються по декілька штук у пазухах
яйцеподібного листя. Плід – соковита кістянка у вигляді кульки близько 1 см в діаметрі,
білого кольору. Коли визрівають всі плоди, то їх на кущі дуже багато і тому здалеку
здається, що кущ укритий снігом. Звідси і назва рослини. Листки зверху темно-зелені,
голі, знизу блідіші і зазвичай коротко-волосисті; від яйцеподібної до еліптично-
продовгуватої або майже округлої форми, на верхівці тупі або загострені, із заокругленою
або широко-клиноподібною основою. (Додаток Фото 9.) [6,8,9,10].
Тис ягідний – вічнозелена деревовидна або кущевидна рослина, Кора червонувато
– бура, на молодих пагонах гладка, на грубших гілках і стовбурах лущиться від старості
(вішаровується тонкими пластинками). Вона дуже гарна бурувато – червоного кольору з
вузькою білуватою заболонню. Крім того має одну дуже важливу відмінність – вона дуже
важко піддається гниттю в навколишньому середовищі та є дуже міцною деревиною ( по
міцності – наздоганяє залізо). Так на західній частині України жителі в давнину робили з
тиса ягідного цвяхи та ними закріплювали покрівлю, робили різний реманент (лопати,
лемеші, будували греблі і т. п.). В військовій справі також дуже широко використовували
тис ягідний, з нього виготовляли луки та стріли, списи, тому й всім відоме
словосполучення «тисовий лук. Листя ланцевидне або лінійне з завуженою основою,
інколи на коротких черешках (1-2 мм). Знаходиться у формі голок довжиною до 30 мм,
шириною2, 5 мм, зверху темно-зелене, блискуче, знизу світло-матові, без білих прожилок,
м'які, кінці загострені. Живуть 6-8 років, отруйні для коней і худоби. Зустрічається в

Під час роботи проводились консультації по введенню інтродуцентів у видовий стан
деревних насаджень парків і скверів Криворізького регіону з наступними фахівцями: з
майстром лісу Криворізького лісгоспу Сергієм Анатолійовичем, головою криворізького
лісгоспу Цикаловим Сергієм Павловичем, головою громади місцевої ради у Тернівському
районі Либидинець Юлії Іванівни, викладачами та науковцями кафедри ботаніки та екології
Криворізького державного педагогічного інституту к.б.н. Савосько Васильом
Миколайовичем і к.б.н. Євтушенко Едуардом Олексійовичем та інш.
6.3. Індикація деревних насаджень Криворіжжя
Систематичні спостереження за станом атмосферного повітря, атмосферними
опадами і випаданням забруднюючих речовин з атмосфери, за джерелами викидів
забруднюючих речовин та іншими джерелами забруднення атмосферного повітря
виконують: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в
Дніпропетровській області; Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології;
Державна обласна санітарно-епідеміологічна станція. Інспекційними підрозділами
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській
області здійснюється постійний контроль за станом стаціонарних джерел викидів на
підприємствах області.
Спираючись на роботи І.А. Добровольського проведені 80-х роках встановлена
щорічна кількість листового опаду, яка становила 780-790 гм2
, при цьому основна маса
надходила в серпні-вересні, незначна – літніми місяцями (червень, липень), трохи більше
надходило в квітні-травні (табл.1) [14,15,16].
Табл.1. Динаміка листового опаду природних фітоценозів Дубу звичайного Гурівського
лісу (за даними І.А.Добровольського)
№
пп
Різновиди потоку Листовий опад (гм2
)
Квітень-
травень
червень липень серпень-
вересень
разом
1 Загальний опад 230 130 139 699 874
2 Листовий опад 207 117 125 629 787
За результатами дослідженнями В.М. Савосько щорічна кількість листового опаду
у природному фітоценозі дубу звичайного (Quercus robur L.) Гурівського лісу в 2013 році
коливалась від 590 до 885 г/м2
при середньому значені 738 + 27,26 г/м2
[18,19].
В той час, як в 2014 році за даними дослідженнями В.М. Савосько та М.О. Квітко
кількість листового опаду дещо збільшилась до значень 815 + 43,55 г/м2
(межі коливань
показника 671-1073 г/м2
) [18,19].
В 2015 році кількість листового опаду за нашими дослідженнями зменшилась до
значень 798+69,39 г/м2
(межі коливань становлять 462-1143 г/м2
). Звертає на себе увагу
невисокий рівень значення показника коефіцієнта варіації щорічного надходження
листового опаду. Так, в 2013-2015 рр. значення коефіцієнта варіації знаходився у межах
11-17%. В 2015 році варіювання було дещо більше, проте не перевищувало 30% (27-28%).
Загалом, в середньому за 3 роки коефіцієнт варіації становив 19,87%.
Узагальнення результатів дослідження за 3 роки виявили наступне. За роки
спостережень щорічна кількість листового опаду у природному фітоценозі дубу
звичайного (Quercus robur L.) Гурівського лісу коливалась в межах від 462 до 1143 г/м2
при середньому значенні 784+49,26 г/м2
. При цьому слід зазначити, що отримані нами
результати майже ідентичними до результатів, які були виявлені у 80-х роках ХХ століття
І.А. Добровольським [14,15,16].

Табл.2. Щорічний потік листового опаду природного фітоценозу Дубу звичайного
Гурівського лісу (за власними даними)
№
пп
Рік спостереження Щорічне надходження листового опаду
мін. макс. M m V(%)
1 2013 рік 590 885 738 27,26 11,68
2 2014 рік 671 1073 815 43,55 16,90
3 2015 рік 462 1143 798 69,39 27,48
4 за 3 роки 462 1143 784 49,26 19,87
Примітка: M - середнє значення; m- мінімальне відхилення; V(%) – коефіцієнт варіації.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Щорічне надходження листового опаду фітоценозу дубу звичайного (Quercus robur
L.) Гурівського лісу у 3,6-15 разів перевищує аналогічні показники штучних деревних
насаджень Криворіжжя. Це на нашу думку може бути пояснено тим, що такі насадження
розвиваються під негативним впливом посушливого клімату та антропогенним
навантаженням.
Загалом, показники щорічного надходження листового опаду у природному
лісу, є стабільними і значно перевищують аналогічні значення культурфітоценозів
Криворіжжя. Тому вони можуть бути використані як екологічний маркер стану лісових
культурфітоценозів регіону.
Під час роботи були проведені обговорення та консультації по введенню деревних
порід рідких ендемічних та інтродукованих видів дерев таких як Софора (лат. Sophora),
Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba), Церцис канадський (Cercis canadensis), Піраканта
яскраво-червона (Pyracantha coccinea), Форзиція Європейська Форзиція (лат. Forsythia) ,
Сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus Blake.) , Тис ягідний, з майстром лісу
Криворізького лісгоспу Сергієм Анатолійовичем, головою криворізького лісгоспу
Цикаловим Сергієм Павловичем. Також матеріали екологічних спостережень були надані
для використання в підвищенні екологічної обізнаності населення проблемами по
збереженню лісових насаджень голові громади місцевої ради у Тернівському районі
Либидинець Юлії Іванівни, викладачам та науковцям кафедр Ботаніки та екології, і Зоології
Криворізького державного педагогічного інституту к.б.н. Савосько Василю Миколайовичу і
к.б.н. Євтушенко Едуарду Олексійовичу, к.б.н. Стригунову Володимиру Івановичу,
Коцюрубі Валерію Віталійовичу та інш.
Також під час роботи приймали участь у Криворізькому Дерев’яному фестивалі де
використовували матеріали по дбайливому ставленню до природи, вивчали погляди
слов’ян на деревну рослинність впродовж багатьох тисячоліть проживання їх на своїх
автохтонних землях. Дізнавалися чому шанування дерев бере свій початок із сивої
давнини, коли наші предки поклонялися деревам як Богам.

ЛІТЕРАТУРА:
25. Клименко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля: Навч. посібник -Рівне: УДУВГП, 2004 -
232 с.
26. Артамонов В. И. Зелёные оракулы. - М.: Мир, 1989 -180 с.
27. Величко О. М., Зеркалов Д. В. Екологічний моніторинг.-К.: Либідь, 2001 - 125 с.
28. Мэнинг У. Дж., Федер У. А. Биомониторинг загрязнения атмосферы с помощью растений. - Л.:
Гидрометеоиздат, 1985- 141 с. Люкшин В. С., Камзист Ж. С., Коваленко А. В. Геоэкологические исследования
промышленно-городских агломераций (ПГА). - К.: Основа, 1998 - 260 с.
29. Казаков В.Л., Паранько И.С., Сметана Н.Г., Шипунова В.А., Коцюруба В.В., Калиниченко О.А.. «Природнича
географія Кривбасу». – Кривой Рог: «Видавничий дім», 2005.
30. Самые старые и выдающиеся деревья Украины и Днепропетровской области. Режим доступа:
http://ecoethics.ru/category/ukrtrees/dnepr/
31. Приймачук В.В.. «Навчальне краєзнавство в роботі сучасного вчителя». / Навчально-методичний посібник. –
Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007, с. 70.
32. Деревья и кустарники. Природа Кривого Рога. Режим доступа: http: //1775.dp.ua/priroda-ss/derevya-i-kustarniki
33. Кучеревський В. В. Ботанічний нарис заказника «Балка Північна Червона» // Укр.. ботан. журн. – 1992. – 49,
№4. – С. 25-28.
34. Кучеревський В. В. Атлас рідкисних та зникаючих рослин Дніпропетровщини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. –
360 с.
35. Коротенко Н. Е., Щирица А. С., Каневский А. Я., и др. Геологические памятники Украины: Справочник-
путеводитель. – К.: Наук. думка. 1987. – 156 с.
36. Трешоу М. Загрязнение воздуха и жизнь растений. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988-460 с.
37. Артамонов В. И. Растения и чистота природной среды. - М.: Наука, 1986 - 212 с.
38. Бельгард А.Л. Степное лесоведение / А. Л. Бельгард. – М.: Лесная промышленность, 1971. – 336 с.
39. Добровольський И.А. Деревні насадження Криворізького лісництва Наукові записки
Криворізькогопедагогічногоінституту. Вип. ІІІ 1958. – С129-142
40. Добровольский И.А. Особенности формирования лесной подстилки искусственных лесных ценозов степи в
условиях промышленного загрязнения атмосферного воздуха. / Вопросы степного лесоведения и лесной
рекультивации земель: Межвузовский зборник научных трудов . Днепропетровск: ДГУ, 1986. – С 96-101
41. Базилевич Н.И. Биологическая продуктивность экосистем Северной Евразии / Н.И. Базилевич. – М.: Наука,
1993. – 293 с.
42. Товстоляк Н.В. Флористичний склад та екоморфічний спектр деревно-чагарникових видів парку ім. 50-річчя
радянської україни (м.кривий ріг) // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Рослинита
урбанізація», Дніпропетровськ, (16-17 лютого 2016 р.) - Дн-к, 2016., _ С. 42-46
43. Савосько В.М. Еколого-біогеохімічні особливості листового опаду штучних деревних насаджень степу в
умовах промислового регіону. Вісних Львівського університету . Серія біологічна. 2015. Випуск 70. С. 144-
154
44. Квітко М.О. Савосько В.М. Екобіогеохімія листового опаду лісових культурфітоценозів степу в умовах
урболандшафтів / Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Рослинита урбанізація»,
Дніпропетровськ, (16-17 лютого 2016 р.) - Дн-к, 2016., _ С. 42-46
45. Базилевич Н.И. Биологическая продуктивность экосистем Северной Евразии / Н.И. Базилевич. – М.: Наука,
1993. – 293 с.
46. Алексеев В.А. Диагностика жизненного состояния деревьев и древостоев / В.А. Алексеев // Лесоведение . –
1989. - №4. – С.51-57.
47. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. – М.: Лесная промышленность, 1977. – 522 с.
48. Я. І. Бедрій, Б. О. Білінський, Р.М. Івах, М. М. Козяр Промислова екологія. Навчальний посібник. Видання 4-е,
перероблене. – К.: Кондор, 2010. – 374 с.
49. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. Посіб. – 5-те вид., випр і
доп. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2007. – 422 с.
50. Лук’янова Л.Б. Основи екології: Навч. Посіб. – К.: Вища шк.., 2000. – 327 с.: іл.
51. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К.: Либідь. 1995 — 368 с.

випереджаюча освіта криворіжжя №2

More Related Content

What's hot

Similar to випереджаюча освіта криворіжжя №2

Recently uploaded

випереджаюча освіта криворіжжя №2