32. Сад на даху «Еллінг». Україна, Дніпровський р-н
33. Чому зелена покрівля є вигідною:
- більш ніж на 25% скорочує споживання електроенергії через здатність зберігати
прохолоду в приміщенні у спекотну погоду;
- значно знижує витрати на опалення в зимовий період, оскільки є добрим
теплоізолятором;
- вбирає в себе до 90% дощових опадів, чим розвантажує міські системи
водовідведення;
- очищує повітря, поглинаючи вуглець: 1 м² зеленого покриття здатний поглинути з
повітря 0,2 кг шкідливих речовин;
- строк експлуатації гідроізоляційного покриття збільшується у 3-4 рази;
- краса в поєднанні з екологічністю — це сучасно та престижно;
35. Стратегія розвитку міського фермерства
1. Збільшити доступність локацій для міського фермерства, садівництва
2. Розвиток інфраструктури та організація ресурсів (земля, вода, насіння)
3. Розширення продовольчої системи за рахунок включення продукції локальних фермерів
4. Поширення знань про сучасні практики городництва
5. Створення нових моделей урядування, координації та фінансування
36. Позитивні наслідки підтримки стратегії
розвитку міського фермерства
Користь і здоров’я людей, які вирощують і харчуються власними продуктами
Озеленення міста та зниження температури влітку
Розширення можливостей зайнятості для міських фермерів
Збільшення місцевого розподілу продовольства
Скорочення парникових газів
Більш ефективне використання муніципальних органічних відходів
Підвищена увага містян до локальної їжі
Більше імпортозаміщення, що пропонує регіональні економічні вигоди і враховує
потреби в продуктах харчування для міського населення, яке все більше буде
ставати мультикультурним
Розвиток публічних просторів міста
Перетворення районів з підвищеним ризиком для життя у зелені оазиси
37. Маштабування
1. Поширювати знання про прості форми
міського городництва і залучати все більше
людей до роботи на міських ділянках,
площадках, скверах, кварталах, околицях
міста.
2. Підвищувати продуктивність міського
фермерства – його перехід на комерційний
рівень, щоб стати частиною загальної
системи продовольства.
38.
39.
40. «Найперше, що треба зробити – перейти від
споживання до виробництва, навіть у
малому масштабі, в наших власних садах.
Якщо 10% з нас зроблять це – їжі вистачить
на всіх...»
Білл Моллісон, пермакультурист
Плакат, з яким ми вийшли на краудфандинг
Будучи ніким у плані міського городництва, ми намалювали в уяві з професіоналами концепт мікро городу посеред міста і звернулися д о киян з проханнням нас профінансувати
Насправді ця історія дуже звичайна і скоріше про те, як кожен з нас, незалежно від статі, віку і навіть професії може заснувати свій власний сад чи город, живучи у місті чи поза містом.
Переді мною особисто
Той спосіб, у який робили це ми - це було партнерство. Ми робили це на своїй території і від цього скоріше виграли, а не втратили.
Освітня Станція 31в1, Культурний Проект, маючи у розпорядженні терасу другий рік не знали що з нею вдіяти і команда Мекономіки запропонувала варіант як його можна здизайнувати агрокультурою. Ми мали цей спрощений шлях, тому що я консультую Культурний Проект по іншому напрямку - координую розробку онлайн платформи і для мене освоєння фізичного простору організації і втілення там свого особистого проекту стало і викликом і можливістю. Майже про інклюзивну економіку.
Мій основний партнер, Ірина Ніколенко, працювала на Пушкінській 31 і сидячи в офісі агенства Айрекс, якось побачила дах освітньою станції 31в1.
Слід сказати, що ідея заснувати сад чи ферму на території освітньої організації з білосніжними стінами і яка має дуже вишуканий дизайн було не просто.
Тобто як і за принципами пермакеультури ми працювали спочатку досліджуючи простір.
Освітня Станція 31в1, Культурний Проект, маючи у розпорядженні терасу другий рік не знали що з нею вдіяти і команда Мекономіки запропонувала варіант як його можна здизайнувати агрокультурою. Ми мали цей спрощений шлях, тому що я консультую Культурний Проект по іншому напрямку - координую розробку онлайн платформи і для мене освоєння фізичного простору організації і втілення там свого особистого проекту стало і викликом і можливістю. Майже про інклюзивну економіку.
Мій основний партнер, Ірина Ніколенко, працювала на Пушкінській 31 і сидячи в офісі агенства Айрекс, якось побачила дах освітньою станції 31в1.
Слід сказати, що ідея заснувати сад чи ферму на території освітньої організації з білосніжними стінами і яка має дуже вишуканий дизайн було не просто.
Тобто як і за принципами пермакеультури ми працювали спочатку досліджуючи простір.
Вертикальна стінка
Рутпаучі дах
Близько 15 ящиків дерева
Можна сказати що увесь час ми підходили до простору, досліджуючи його цікаві перспективні сторони та пізнаючи свою аудиторію.
Скажімо, багато подій ми робили у експерементальному форматі але, на подібних подіях віднаходили дуже сильні інсайти і розуміння сфери, що допомагало нам будувати свою стратегію як організацію, як бізнес.
Навіщо Києву мікроферма у центрі міста?
Невикористані простори отримують нове значення
Безліч ресурсів міста просто не використовуються: дахи, двори, схили, береги річок. Всі ці пусті ділянки можуть заповнити сади та городи!
Кияни зустрічають місцевих фермерів
У форматі недільних бранчів відбуваються зустрічі з місцевими фермерами, де гостям розповідають історії заснування сучасних господарств та частують продукцією місцевих фермерів.
Діти спостерігають як зростають томати
Діти дивуються, що томати не одразу з'являються стиглими, а редис витягають із землі брудним.
Розробники презентують винаходи у сфері агротехнологій
Agrikultura showroom – представлення розробок та винаходів у сфері мікрофермерства та відновлювального сільського господарства.
Як працював громадський простір крім наших подій?
Вечірні концерти Культурного Проекту
Вечірка Британської ради
Корпоратив Червоного Христа
Що не вдалося?
Тінь та літні активності
Збір дощової води
Компост станція
Сусідка
Що було сильного?
Простір підтримував сам себе за рахунок платних подій
Простір не піклувався про охоронність території, охорона вдень були співробітники станції
Аудиторія Культурного Проекту
Неабияка активність медіа
Про міське фермерство як таке. Історію міського фермерства. Український аспект. Числа міжнародних практик