ПОРІВНЯЛЬНА_ТАБЛИЦЯ

1. ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення
окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби»
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта
1. Кодекс законів про працю України
Стаття 25. Заборона вимагати при укладенні трудового договору
деякі відомості та документи
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб,
які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну
приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи
перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Стаття 25. Заборона вимагати при укладенні трудового договору
деякі відомості та документи
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб,
які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну
приналежність, походження, а також реєстрацію місця проживання чи
перебування (крім випадків, укладення трудового договору з
призовниками, військовозобов’язаними та резервістами) та
документи, подання яких не передбачено законодавством.

2. 2
Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних
або громадських обов'язків
На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за
чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у
робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади)
і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків,
передбачених Кодексом цивільного захисту України, законами
України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про
альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та
мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на строкову військову службу,
військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу
за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за
призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на
військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового
контракту на проходження військової служби, під час дії особливого
періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення
зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі,
організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському
виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми
власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час
призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового
забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно
до Закону України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей".
Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за
працівниками, які під час проходження військової служби отримали
поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у
Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних
або громадських обов'язків
На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за
чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у
робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади)
і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків,
передбачених Кодексом цивільного захисту України, законами
України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про
альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та
мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на строкову військову службу,
військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу
за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за
призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на
військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового
контракту на проходження військової служби, під час дії особливого
періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення
зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі,
організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському
виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми
власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час
призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового
забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно
до Закону України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей".
Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за
працівниками, які під час проходження військової служби отримали
поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

3. 3
2. Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

4. 4
Стаття 10-1. Право військовослужбовців на відпустки. Порядок
надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них
1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням
грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги
на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість
щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу
в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів;
від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40
календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без
урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця
проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних
відпусток не враховуються.
2. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року.
В особливих випадках з дозволу прямого начальника, уповноваженого
Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої
влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими
формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівниками
правоохоронних органів та керівниками розвідувальних органів України,
щорічна основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі
наступного року, якщо раніше її не було надано.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, тривалість щорічної основної відпустки в році початку
військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості
відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті, за
кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому
військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10
календарних днів і більше, оплачується вартість проїзду до місця
Стаття 10-1. Право військовослужбовців на відпустки. Порядок
надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них
1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням
грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги
на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість
щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу
в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів;
від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40
календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без
урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця
проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних
відпусток не враховуються.
2. Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року.
В особливих випадках з дозволу прямого начальника, уповноваженого
Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої
влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими
формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівниками
правоохоронних органів та керівниками розвідувальних органів України,
щорічна основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі
наступного року, якщо раніше її не було надано.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
військової служби, тривалість щорічної основної відпустки в році початку
військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості
відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті, за
кожний повний місяць служби до кінця календарного року. При цьому
військовослужбовцям, які мають право на відпустку тривалістю 10
календарних днів і більше, оплачується вартість проїзду до місця
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

5. 5
3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

6. 6
Стаття 36. Повноваження в галузі оборонної роботи
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
належать такі делеговані повноваження:
1) сприяння організації призову громадян на військову службу за
призовом осіб офіцерського складу, строкову військову та альтернативну
(невійськову) службу, а також їх мобілізації, підготовці молоді до служби
в Збройних Силах України, організації навчальних (перевірочних) та
спеціальних військових зборів; забезпечення доведення до підприємств,
установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення
наказу військового комісара про оголошення мобілізації;
2) бронювання робочих місць для військовозобов'язаних на
підприємствах, в установах та організаціях відповідно до
законодавства;
3) організація та участь у здійсненні заходів, пов'язаних з
мобілізаційною підготовкою, підготовкою і виконанням завдань
територіальної оборони, на відповідній території;
Норма відсутня
Норма відсутня
Стаття 36. Повноваження у сфері оборони
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
належать такі делеговані повноваження:
1) забезпечення організації призову громадян на військову службу за
призовом осіб офіцерського складу, строкову військову та альтернативну
(невійськову) службу, підготовки молоді до військової служби;
сприяння в організації навчальних (перевірочних) та спеціальних
військових зборів; забезпечення доведення до підприємств, установ та
організацій незалежно від форм власності, а також населення спільного
розпорядження керівників місцевої державної адміністрації
(військової, військово-цивільної) та територіального центру
комплектування та соціальної підтримки або розпорядження
керівника територіального центру комплектування та соціальної
підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик
військовозобов’язаних та резервістів до територіальних центрів
комплектування та соціальної підтримки;
2) забезпечення на території відповідних населених пунктів
ведення персонально-первинного військового обліку призовників,
військовозобов’язаних та резервістів, забезпечення бронювання
військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час;
3) організація та участь у здійсненні заходів, пов'язаних з
підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, на відповідній
території;
31) здійснення під час мобілізації своєчасного оповіщення і
забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання
обов’язку щодо мобілізації, техніки на збірні пункти та у військові
частини у порядку, визначеному Законом України «Про мобілізаційну
підготовку та мобілізацію» шляхом вжиття відповідних
інформаційних та організаційно-технічних заходів;
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

7. 7
4. Закон України «Про місцеві державні адміністрації»
Стаття 13. Питання, що вирішуються місцевими державними
адміністраціями
До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах,
визначених Конституцією і законами України, належить вирішення
питань:
1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів
громадян;
2) соціально-економічного розвитку відповідних територій;
3) бюджету, фінансів та обліку;
4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку
підприємництва та здійснення державної регуляторної політики;
5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і
зв’язку;
6) науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту,
сім’ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та
громадянської ідентичності;
7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;
8) зовнішньоекономічної діяльності;
9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;
10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної
плати.
Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені
законами до їх повноважень.
Стаття 13. Питання, що вирішуються місцевими державними
адміністраціями
До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах,
визначених Конституцією і законами України, належить вирішення
питань:
1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів
громадян;
2) соціально-економічного розвитку відповідних територій;
3) бюджету, фінансів та обліку;
4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку
підприємництва та здійснення державної регуляторної політики;
5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і
зв’язку;
6) науки, освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту,
сім’ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та
громадянської ідентичності;
7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля;
8) зовнішньоекономічної діяльності;
9) оборонної роботи, мобілізаційної підготовки, мобілізації та
демобілізації;
10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної
плати.
Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені
законами до їх повноважень.
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

8. 8
Стаття 27. Повноваження в галузі оборонної роботи
Місцева державна адміністрація:
1) забезпечує виконання законодавства про територіальну оборону,
військовий обов’язок посадовими особами і громадянами,
підприємствами, установами і організаціями;
2) здійснює заходи, пов’язані з територіальною обороною,
мобілізаційною підготовкою, цивільним захистом на відповідній
території;
3) забезпечує виконання законодавства про пільги, встановлені для
ветеранів війни та прирівняних до них осіб, військовослужбовців,
звільнених з військової служби, а також про пільги і допомогу сім’ям
військовослужбовців строкової служби та громадян України, які
проходять військову службу у військовому резерві (резервістів);
4) бере участь в організації та забезпеченні заходів підготовки
населення України до участі в русі національного спротиву та підготовці
молоді до військової служби, сприяє проведенню призову громадян на
строкову військову та альтернативну (невійськову) службу на відповідній
території;
5) вживає заходів щодо створення належних умов для
функціонування пунктів пропуску через державний кордон України.
Норма відсутня
Стаття 27. Повноваження у сфері оборони
Місцева державна адміністрація:
1) забезпечує виконання законодавства про територіальну оборону,
мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов’язок
посадовими особами і громадянами, підприємствами, установами і
організаціями;
2) здійснює заходи, пов’язані з територіальною обороною, цивільним
захистом на відповідній території;
3) забезпечує виконання законодавства про пільги, встановлені для
ветеранів війни та прирівняних до них осіб, військовослужбовців,
звільнених з військової служби, а також про пільги і допомогу сім’ям
військовослужбовців строкової служби та громадян України, які
проходять військову службу у військовому резерві (резервістів);
4) бере участь в організації та забезпеченні заходів підготовки
населення України до участі в русі національного спротиву та підготовці
молоді до військової служби, сприяє проведенню призову громадян на
строкову військову та альтернативну (невійськову) службу на відповідній
території;
5) вживає заходів щодо створення належних умов для
функціонування пунктів пропуску через державний кордон України;
6) здійснює під час мобілізації своєчасне оповіщення і забезпечує
прибуття на збірні пункти та призов через територіальні центри
комплектування та соціальної підтримки громадян, які залучаються
до виконання обов’язку щодо мобілізації, забезпечує прибуття техніки
на збірні пункти та у військові частини у порядку,
визначеному Законом України «Про мобілізаційну підготовку та
мобілізацію» шляхом вжиття відповідних інформаційних та
організаційно-технічних заходів;
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

9. 9
5. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

10. 10
Стаття 18. Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану
у зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку
У разі введення надзвичайного стану з підстав, зазначених у
пунктах 2-7 частини другої статті 4 цього Закону, додатково можуть
здійснюватися такі заходи:
1) запровадження комендантської години (заборона перебувати на
вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих
перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);
2) перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках -
проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів,
багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;
3) заборона призовникам, військовозобов’язаним та резервістам
змінювати місце проживання без відома відповідного територіального
центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального
управління та/або регіонального органу Служби безпеки України,
відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України;
4) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і
сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин,
вироблених на спиртовій основі;
5) тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і
холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій -
також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і
матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;
6) заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних
матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;
7) регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона
р о б о т и а м а т о р с ь к и х р а д і о п е р е д а в а л ь н и х з а с о б і в т а
радіовипромінювальних пристроїв особистого і колективного
користування;
Стаття 18. Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану
у зв’язку з масовими порушеннями громадського порядку
У разі введення надзвичайного стану з підстав, зазначених у
пунктах 2-7 частини другої статті 4 цього Закону, додатково можуть
здійснюватися такі заходи:
1) запровадження комендантської години (заборона перебувати на
вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих
перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);
2) перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках -
проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів,
багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;
Виключено
4) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і
сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин,
вироблених на спиртовій основі;
5) тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і
холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій -
також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і
матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;
6) заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних
матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;
7) регулювання роботи цивільних теле- та радіоцентрів, заборона
р о б о т и а м а т о р с ь к и х р а д і о п е р е д а в а л ь н и х з а с о б і в т а
радіовипромінювальних пристроїв особистого і колективного
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

11. 11
6. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ МОБІЛІЗАЦІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

12. 12
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних,
економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які
здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки,
органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого
самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до
законів України військових формувань, а також правоохоронних органів
спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та
захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту
(далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного
захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й
організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони
держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення
життєдіяльності населення в особливий період;
система управління мобілізаційною підготовкою - складова частина
загальної системи управління державою, яка спрямовує діяльність
органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого
самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту на
підготовку систем управління, засобів зв’язку, інформаційного
забезпечення, а також фінансових і матеріально-технічних ресурсів,
підприємств, установ і організацій до проведення мобілізації;
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного
переведення національної економіки, діяльності органів державної влади,
інших державних органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах
особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових
формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних,
економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які
здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки,
органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого
самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до
законів України військових формувань, а також правоохоронних органів
спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та
захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту
(далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного
захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й
організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони
держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення
життєдіяльності населення в особливий період;
система управління мобілізаційною підготовкою - складова частина
загальної системи управління державою, яка спрямовує діяльність
органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого
самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту на
підготовку систем управління, засобів зв’язку, інформаційного
забезпечення, а також фінансових і матеріально-технічних ресурсів,
підприємств, установ і організацій до проведення мобілізації;
мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного
переведення національної економіки, діяльності органів державної влади,
інших державних органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах
особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових
формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

13. 13
Стаття 6. Військово-транспортний обов’язок
1. Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою
задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань
на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється
на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи,
органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у
тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази,
автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства,
установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних
засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.
2. Порядок виконання військово-транспортного обов’язку
визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких
зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні
органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і
організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового
відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається
законом.
3. Виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації,
якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану,
здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом
безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та
організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил
України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам
після оголошення демобілізації.
Обсяги транспортних засобів за типами та марками, що планується
залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх
форм власності встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України
місцевими державними адміністраціями за поданням територіальних
Стаття 6. Військово-транспортний обов’язок
1. Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою
задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань
на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється
на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи,
органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у
тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази,
автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства,
установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних
засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.
2. Порядок виконання військово-транспортного обов’язку
визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких
зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні
органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і
організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового
відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається
законом.
3. Виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації,
якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану,
здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом
безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та
організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил
України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам
після оголошення демобілізації.
Обсяги транспортних засобів за типами та марками, що планується
залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх
форм власності встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України
місцевими державними адміністраціями за поданням територіальних
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

14. 14
Розділ III
ПОВНОВАЖЕННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ
ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ МОБІЛІЗАЦІЙНОЇ
ПІДГОТОВКИ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

15. 15
Стаття 12. Кабінет Міністрів України
Кабінет Міністрів України:
здійснює заходи з організації забезпечення мобілізаційної підготовки
та мобілізації в Україні в межах своїх повноважень, видає акти з цих
питань;
організовує розроблення проекту мобілізаційного плану України на
особливий період та подає його на затвердження Президентові України;
організовує наукове, методологічне, методичне та інформаційне
забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації;
розробляє проекти актів, які мають бути введені в дію під час
мобілізації та у воєнний час;
затверджує Положення про мобілізаційну підготовку національної
економіки України;
визначає порядок управління національною економікою України та
заходи із забезпечення її функціонування в особливий період;
визначає і затверджує основні показники мобілізаційного плану
національної економіки та мобілізаційні завдання (замовлення)
центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним
органам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим на особливий
період;
визначає джерела і порядок фінансування заходів мобілізаційної
підготовки та мобілізації;
створює мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних
ресурсів;
встановлює порядок розбронювання матеріальних цінностей
мобілізаційного резерву, а також порядок їх відпуску в особливий період;
встановлює порядок створення, розвитку, утримання, передачі,
ліквідації і реалізації мобілізаційних потужностей;
організовує роботу, пов’язану із створенням страхового фонду
Стаття 12. Кабінет Міністрів України
Кабінет Міністрів України:
здійснює заходи з організації забезпечення мобілізаційної підготовки
та мобілізації в Україні в межах своїх повноважень, видає акти з цих
питань;
організовує розроблення проекту мобілізаційного плану України на
особливий період та подає його на затвердження Президентові України;
організовує наукове, методологічне, методичне та інформаційне
забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації;
розробляє проекти актів, які мають бути введені в дію під час
мобілізації та у воєнний час;
затверджує Положення про мобілізаційну підготовку національної
економіки України;
визначає порядок управління національною економікою України та
заходи із забезпечення її функціонування в особливий період;
визначає і затверджує основні показники мобілізаційного плану
національної економіки та мобілізаційні завдання (замовлення)
центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним
органам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим на особливий
період;
визначає джерела і порядок фінансування заходів мобілізаційної
підготовки та мобілізації;
створює мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних
ресурсів;
встановлює порядок розбронювання матеріальних цінностей
мобілізаційного резерву, а також порядок їх відпуску в особливий період;
встановлює порядок створення, розвитку, утримання, передачі,
ліквідації і реалізації мобілізаційних потужностей;
організовує роботу, пов’язану із створенням страхового фонду
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

16. 16
Стаття 14. Повноваження Міністерства оборони України
1. Міністерство оборони України:
організовує планування, методологічне, методичне, наукове,
фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів мобілізаційної
підготовки та мобілізації у Збройних Силах України;
організовує в мирний час накопичення в непорушному запасі та
мобілізаційному резерві Збройних Сил України озброєння, військової
техніки, інших матеріально-технічних засобів, продовольства, речового та
іншого майна, забезпечує створення, формування і ведення страхового
фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного
призначення і створення резерву військово-навчених ресурсів на період
мобілізації та на воєнний час;
забезпечує проведення мобілізації та демобілізації у Збройних Силах
України і бере участь у забезпеченні мобілізації та демобілізації в інших
військових формуваннях;
забезпечує формування військово-технічної політики та пропозицій
щодо мобілізаційних завдань (замовлень) на створення, виробництво та
ремонт озброєння, військової техніки, інших матеріально-технічних
засобів;
здійснює контроль за станом мобілізаційної готовності у Збройних
Силах України та за підготовкою підприємств, установ і організацій до
виконання мобілізаційних завдань (замовлень) для задоволення потреб
Збройних Сил України, інших військових формувань;
бере участь у розробленні проектів законів та інших нормативно-
правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації у
Збройних Силах України, інших військових формуваннях;
укладає в установленому порядку договори (контракти) на виконання
мобілізаційних завдань (замовлень) з підприємствами, установами і
Стаття 14. Повноваження Міністерства оборони України
1. Міністерство оборони України:
організовує планування, методологічне, методичне, наукове,
фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів мобілізаційної
підготовки та мобілізації у Збройних Силах України;
організовує в мирний час накопичення в непорушному запасі та
мобілізаційному резерві Збройних Сил України озброєння, військової
техніки, інших матеріально-технічних засобів, продовольства, речового та
іншого майна, забезпечує створення, формування і ведення страхового
фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного
призначення і створення резерву військово-навчених ресурсів на період
мобілізації та на воєнний час;
забезпечує проведення мобілізації та демобілізації у Збройних Силах
України і бере участь у забезпеченні мобілізації та демобілізації в інших
військових формуваннях;
забезпечує формування військово-технічної політики та пропозицій
щодо мобілізаційних завдань (замовлень) на створення, виробництво та
ремонт озброєння, військової техніки, інших матеріально-технічних
засобів;
здійснює контроль за станом мобілізаційної готовності у Збройних
Силах України та за мобілізаційною готовністю підприємств, установ і
організацій, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення)
для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових
формувань;
бере участь у розробленні проектів законів та інших нормативно-
правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації у
Збройних Силах України, інших військових формуваннях;
укладає в установленому порядку договори (контракти) на виконання
мобілізаційних завдань (замовлень) з підприємствами, установами і
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

17. 17
Стаття 15. Повноваження інших центральних органів виконавчої
влади та інших державних органів
Центральні органи виконавчої влади та інші державні органи:
розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми
мобілізаційної підготовки у відповідних сферах управління та галузях
національної економіки;
здійснюють методологічне, методичне і наукове забезпечення
мобілізаційної підготовки та мобілізації у відповідній сфері управління та
галузі національної економіки;
планують, організовують і контролюють мобілізаційну підготовку у
відповідній сфері управління, галузі національної економіки та
здійснюють заходи щодо переведення її на функціонування в умовах
особливого періоду;
забезпечують державне регулювання мобілізаційної підготовки у
відповідній сфері управління та галузі національної економіки, керують
мобілізаційною підготовкою підприємств, установ і організацій, що
належать до сфери їх управління або залучаються ними до виконання
мобілізаційних завдань (замовлень);
визначають у відповідній сфері управління, галузі національної
економіки можливості щодо задоволення потреб Збройних Сил України,
інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної
економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах
особливого періоду;
визначають потреби (обсяги) у фінансуванні заходів з мобілізаційної
підготовки;
утворюють мобілізаційні підрозділи;
здійснюють заходи щодо забезпечення виконання мобілізаційних
планів, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки у
відповідній сфері управління та галузі національної економіки;
Стаття 15. Повноваження інших центральних органів виконавчої
влади та інших державних органів
Центральні органи виконавчої влади та інші державні органи:
розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми
мобілізаційної підготовки у відповідних сферах управління та галузях
національної економіки;
здійснюють методологічне, методичне і наукове забезпечення
мобілізаційної підготовки та мобілізації у відповідній сфері управління та
галузі національної економіки;
планують, організовують і контролюють мобілізаційну підготовку у
відповідній сфері управління, галузі національної економіки та
здійснюють заходи щодо переведення її на функціонування в умовах
особливого періоду;
забезпечують державне регулювання мобілізаційної підготовки у
відповідній сфері управління та галузі національної економіки, керують
мобілізаційною підготовкою підприємств, установ і організацій, що
належать до сфери їх управління або залучаються ними до виконання
мобілізаційних завдань (замовлень);
визначають у відповідній сфері управління, галузі національної
економіки можливості щодо задоволення потреб Збройних Сил України,
інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної
економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах
особливого періоду;
визначають потреби (обсяги) у фінансуванні заходів з мобілізаційної
підготовки;
утворюють мобілізаційні підрозділи;
здійснюють заходи щодо забезпечення виконання мобілізаційних
планів, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки у
відповідній сфері управління та галузі національної економіки;
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

18. 18
Стаття 16. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки
Крим
Рада міністрів Автономної Республіки Крим:
формує проект основних показників мобілізаційного плану
Автономної Республіки Крим;
розробляє мобілізаційний план, довготермінові і річні програми
мобілізаційної підготовки Автономної Республіки Крим;
здійснює методичне забезпечення мобілізаційної підготовки та
мобілізації органів влади Автономної Республіки Крим;
керує мобілізаційною підготовкою органів влади Автономної
Республіки Крим;
планує, організовує і контролює мобілізаційну підготовку в
Автономній Республіці Крим, переведення галузей економіки республіки
на функціонування в умовах особливого періоду;
визначає можливості економіки Автономної Республіки Крим щодо
задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань,
сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення
життєдіяльності населення в умовах особливого періоду;
визначає потреби (обсяги) у фінансуванні заходів з мобілізаційної
підготовки;
утворює мобілізаційні підрозділи;
здійснює заходи щодо забезпечення виконання мобілізаційного
плану, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки;
доводить (встановлює) мобілізаційні завдання (замовлення) до інших
органів влади Автономної Республіки Крим;
забезпечує виконання підприємствами, установами і організаціями
мобілізаційних завдань (замовлень) відповідно до укладених договорів
(контрактів);
вносить у межах своїх повноважень до Кабінету Міністрів України
Стаття 16. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки
Крим
Рада міністрів Автономної Республіки Крим:
формує проект основних показників мобілізаційного плану
Автономної Республіки Крим;
розробляє мобілізаційний план, довготермінові і річні програми
мобілізаційної підготовки Автономної Республіки Крим;
здійснює методичне забезпечення мобілізаційної підготовки та
мобілізації органів влади Автономної Республіки Крим;
керує мобілізаційною підготовкою органів влади Автономної
Республіки Крим;
планує, організовує і контролює мобілізаційну підготовку в
Автономній Республіці Крим, переведення галузей економіки республіки
на функціонування в умовах особливого періоду;
визначає можливості економіки Автономної Республіки Крим щодо
задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань,
сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення
життєдіяльності населення в умовах особливого періоду;
визначає потреби (обсяги) у фінансуванні заходів з мобілізаційної
підготовки;
утворює мобілізаційні підрозділи;
здійснює заходи щодо забезпечення виконання мобілізаційного
плану, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки;
доводить (встановлює) мобілізаційні завдання (замовлення) до інших
органів влади Автономної Республіки Крим;
забезпечує виконання підприємствами, установами і організаціями
мобілізаційних завдань (замовлень) відповідно до укладених договорів
(контрактів);
вносить у межах своїх повноважень до Кабінету Міністрів України
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

19. 19
Стаття 17. Місцеві органи виконавчої влади
Місцеві органи виконавчої влади:
беруть участь у формуванні проектів основних показників
мобілізаційного плану;
розробляють мобілізаційні плани, довготермінові та річні програми
мобілізаційної підготовки у відповідних регіонах;
здійснюють методичне забезпечення мобілізаційної підготовки та
мобілізації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і
організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань
(замовлень);
планують, організовують і контролюють мобілізаційну підготовку на
території відповідних адміністративно-територіальних одиниць та
переведення їх економіки на функціонування в умовах особливого
періоду;
керують мобілізаційною підготовкою на території відповідних
адміністративно-територіальних одиниць, контролюють стан
мобілізаційної готовності підприємств, установ і організацій, які
залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
визначають можливості адміністративно-територіальних одиниць
щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових
формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та
забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду;
визначають потреби (обсяги) у фінансуванні заходів з мобілізаційної
підготовки;
утворюють мобілізаційні підрозділи;
здійснюють заходи щодо забезпечення виконання мобілізаційних
планів, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки;
доводять (встановлюють) мобілізаційні завдання (замовлення) до
органів місцевого самоврядування, а в разі потреби також до місцевих
Стаття 17. Місцеві органи виконавчої влади
Місцеві органи виконавчої влади:
беруть участь у формуванні проектів основних показників
мобілізаційного плану;
розробляють мобілізаційні плани, довготермінові та річні програми
мобілізаційної підготовки у відповідних регіонах;
здійснюють методичне забезпечення мобілізаційної підготовки та
мобілізації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і
організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань
(замовлень);
планують, організовують і контролюють мобілізаційну підготовку на
території відповідних адміністративно-територіальних одиниць та
переведення їх економіки на функціонування в умовах особливого
періоду;
керують мобілізаційною підготовкою на території відповідних
адміністративно-територіальних одиниць, контролюють стан
мобілізаційної готовності підприємств, установ і організацій, які
залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
визначають можливості адміністративно-територіальних одиниць
щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових
формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та
забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду;
визначають потреби (обсяги) у фінансуванні заходів з мобілізаційної
підготовки;
утворюють мобілізаційні підрозділи;
здійснюють заходи щодо забезпечення виконання мобілізаційних
планів, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки;
доводять (встановлюють) мобілізаційні завдання (замовлення) до
органів місцевого самоврядування, а в разі потреби також до місцевих
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

20. 20
Стаття 18. Органи місцевого самоврядування
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та
мобілізацію на території відповідних населених пунктів;
беруть участь у формуванні проектів основних показників
мобілізаційного плану;
розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми
мобілізаційної підготовки;
забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання
мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і
організаціями, які залучаються ними до виконання цих завдань
(замовлень);
здійснюють під час оголошення мобілізації заходи щодо переведення
підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території
відповідних населених пунктів, на роботу в умовах особливого періоду;
доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань
(замовлень) до підприємств, установ і організацій, які знаходяться на
території відповідних населених пунктів і залучаються до виконання
мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори
(контракти);
керують та здійснюють контроль за мобілізаційною підготовкою
підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання
мобілізаційних завдань (замовлень);
здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням
мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на
підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній
власності або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань
(замовлень);
у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій,
Стаття 18. Органи місцевого самоврядування
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та
мобілізацію на території відповідних населених пунктів;
беруть участь у формуванні проектів основних показників
мобілізаційного плану;
розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми
мобілізаційної підготовки;
забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання
мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і
організаціями, які залучаються ними до виконання цих завдань
(замовлень);
здійснюють під час оголошення мобілізації заходи щодо переведення
підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території
відповідних населених пунктів, на роботу в умовах особливого періоду;
доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань
(замовлень) до підприємств, установ і організацій, які знаходяться на
території відповідних населених пунктів і залучаються до виконання
мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори
(контракти);
керують та здійснюють контроль за мобілізаційною підготовкою
підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання
мобілізаційних завдань (замовлень);
здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням
мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на
підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній
власності або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань
(замовлень);
у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій,
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

21. 21
Стаття 21. Обов’язки підприємств, установ і організацій щодо
мобілізаційної підготовки та мобілізації
1. Підприємства, установи і організації зобов’язані:
планувати і здійснювати заходи щодо розробки мобілізаційних планів
та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань
(замовлень) і забезпечувати поставку продукції згідно з укладеними
договорами (контрактами) та надавати звіти з цих питань відповідним
органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам
місцевого самоврядування, які є замовниками мобілізаційних завдань
(замовлень);
у разі їх ліквідації (реорганізації) своєчасно сповіщати про це
відповідні органи державної влади, інші державні органи та органи
місцевого самоврядування, з якими укладено договори (контракти) на
виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
здійснювати під час мобілізації заходи щодо переведення
виробництва (діяльності) на функціонування в умовах особливого
періоду;
утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об’єкти
інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним
Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-
рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з
ними використання у воєнний час;
сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної
підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам
Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої
розвідки України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до
виконання обов’язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами
Стаття 21. Обов’язки підприємств, установ і організацій щодо
мобілізаційної підготовки та мобілізації
1. Підприємства, установи і організації зобов’язані:
планувати і здійснювати заходи щодо розробки мобілізаційних планів
та підготовки до виконання покладених на них мобілізаційних завдань
(замовлень) і забезпечувати поставку продукції згідно з укладеними
договорами (контрактами) та надавати звіти з цих питань відповідним
органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам
місцевого самоврядування, які є замовниками мобілізаційних завдань
(замовлень);
у разі їх ліквідації (реорганізації) своєчасно сповіщати про це
відповідні органи державної влади, інші державні органи та органи
місцевого самоврядування, з якими укладено договори (контракти) на
виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
здійснювати під час мобілізації заходи щодо переведення
виробництва (діяльності) на функціонування в умовах особливого
періоду;
утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об’єкти
інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним
Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного
захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час;
сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної
підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам
Служби безпеки України, відповідним підрозділам Служби зовнішньої
розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони
України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які
залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації у порядку,
визначеному частинами третьою - п’ятою статті 22 цього Закону, на збірні
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта

22. 22
Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та
мобілізації
1. Громадяни зобов’язані:
з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та
соціальної підтримки (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки
України - за викликом Центрального управління або регіонального органу
Служби безпеки України, військовозобов’язані, резервісти Служби
зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки
України) для взяття на військовий облік військовозобов’язаних чи
резервістів, визначення їх призначення на особливий період;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі,
споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є,
Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-
рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням
державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Норма відсутня
2. Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову
службу або не залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за
Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та
мобілізації
1. Громадяни зобов’язані:
з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та
соціальної підтримки (військовозобов’язані, резервісти Служби безпеки
України - за викликом Центрального управління або регіонального органу
Служби безпеки України, військовозобов’язані, резервісти Служби
зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки
України, військовозобов'язані, резервісти розвідувального органу
Міністерства оборони України – за викликом відповідного підрозділу
розвідувального органу Міністерства оборони України) для взяття на
військовий облік військовозобов’язаних чи резервістів, визначення їх
призначення на особливий період, проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі,
споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є,
Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам
цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в
порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд та лікування в лікувально-
профілактичних закладах згідно з рішенням військово-лікарської
комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру
комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров’я
Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України чи
розвідувальному органі Міністерства оборони України - за рішенням
керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії
Служби зовнішньої розвідки України чи розвідувального органу
Міністерства оборони України.
2. Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову
Зміст положення чинного законодавства Зміст відповідного
положення проєкту акта