Інформаційний вісник політичної партії Олександра Клименка "Успішна країна". В четвертому випуску - авторська стаття Олександра Клименка про справжні результати Майдану для України, розкриття плану влади щодо скорочення кількості пенсіонерів, стаття про умови працевлаштування українців та юридичні поради на випадок незаконного звільнення. А ще - розповідь про амбітний проект "Успішної країни" для української молоді - просвітній проект "Школа молодих лідерів"!
Інформаційний вісник політичної партії Олександра Клименка "Успішна країна". В первому випуску - стаття лідера нашої політсили "Ціна цінностей", інформація про партійний проект #ГолосВулиць, пріоритети партії та відповіді на ключові питання щодо неї.
А ще - інформація щодо оскарження податку на нерухомість та економії на комунальних послугах, відповіді експертів на болючі питання простих українців та православний календарь на вересень-жовтень.
Інформаційний вісник політичної партії Олександра Клименка "Успішна країна". В четвертому випуску - авторська стаття Олександра Клименка про справжні результати Майдану для України, розкриття плану влади щодо скорочення кількості пенсіонерів, стаття про умови працевлаштування українців та юридичні поради на випадок незаконного звільнення. А ще - розповідь про амбітний проект "Успішної країни" для української молоді - просвітній проект "Школа молодих лідерів"!
Інформаційний вісник політичної партії Олександра Клименка "Успішна країна". В первому випуску - стаття лідера нашої політсили "Ціна цінностей", інформація про партійний проект #ГолосВулиць, пріоритети партії та відповіді на ключові питання щодо неї.
А ще - інформація щодо оскарження податку на нерухомість та економії на комунальних послугах, відповіді експертів на болючі питання простих українців та православний календарь на вересень-жовтень.
Український інститут майбутнього презентує результати фокус-групового дослідження (ФГД), проведеного спільно з соціологічною компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» у період з 10 по 15 червня 2021 року. Метою даного національного проєкту було дізнатись визначення громадянами того, ким є українець сьогодні та ким він має стати у майбутньому. Обсяг вибірки складав 12 ФГД (1 ФГД = 8 учасників).
Український інститут майбутнього презентує результати фокус-групового дослідження (ФГД), проведеного спільно з соціологічною компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» у період з 10 по 15 червня 2021 року. Метою даного національного проєкту було дізнатись визначення громадянами того, ким є українець сьогодні та ким він має стати у майбутньому. Обсяг вибірки складав 12 ФГД (1 ФГД = 8 учасників).
2009 рік. Експертами провідних аналітичних центрів України було здійснено комплексне дослідження та підготовлено документ для обговорення «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ», що має слугувати орієнтиром у розумінні стану та потреб реформ й перспектив розвитку країни. Особлива увага в даному дослідженні приділена визначенню підходів та принципів модернізації України, висвітленню орієнтирів стратегічних напрямів реформ у сферах інституційної організації держави, соціально-економічної політики, зовнішньої політики та безпеки, а також фундаментальним цінностям як основі діяльності держави. Експерти Центру політико-правових реформ є авторами розділу "Інституційна організація держави і територіального самоврядування". Коротка версія цього документу була опублікована в "Дзеркалі тижня" 12.12.2009, а повна версія видана брошурою і винесена на науково-громадське обговорення на дев'яти круглих столах в провідних університетах різних регіонів України, зокрема у Дніпропетровську, Донецьку, Луцьку, Львові, Одесі, Сімферополі, Харкові, Чернівцях впродовж 14 – 18 грудня 2009 року із залученням науковців, представників громадських організацій, експертного середовища, представників політичних партій, місцевої влади, бізнесу та засобів масової інформації на місцевому/регіональному рівні.
У новому номері: як українцям навчитися перемагати (рецепт перемоги від Дмитра Якимця), відповіді на найбільш поширені запитання від рівнян, а також дізнаєтесь, чому ці вибори називають виборами прем'єр-міністра.
Спільне дослідження Центру політико-правових реформ, Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ та Democracy Reporting International стосовно функціонування демократичних інститутів України під час війни
Павло Розенко: «Пенсійний фонд має не просто пливти за течією, а бути локом...PENSIA.ua
Відомий вислів, що «реформи розпочинаються там, де закінчуються гроші». Мабуть, як ніколи, ця теза актуальна сьогодні для України. Адже ми маємо не лише напівпорожній державний гаманець, а ще й загальну кризу в економіці та військові дії на сході нашої дер-
жави. Одне слово, весь «джентльменський набір», який не просто спонукає, а з космічним прискорен- ням штовхає нас до проведення реформ. І треба сказати, що соціальна сфера нині на шляху рефор- мування не пасе задніх. Тут не лише жваво обговорюють реформи, а й намагаються їх утілювати у життя. Здебільшого, реформи ці непрості і навіть болісні: підвищення тарифів, монетизація пільг, скасування права на vip-пенсії тощо. Зрозуміло, що такі зміни не завжди сприймають у суспільстві з розумінням. Та іншого шляху, аби поліпшити ситуацію, у нас немає. Отож, про те, чому сьогодні немає альтернативи реформам в українській соціальній сфері, «Вісник» говорив із міністром соціальної політики України Павлом РОЗЕНКОМ
Річний звіт ЦППР за 2012 рік. Яким був 2015 рік для України в сферах конституціоналізму, публічної адміністрації, судівництва, кримінальної юстиції та в контексті протидії корупції. Фінансові показники ЦППР, джерела фінансування.
Вітаю вас на сторінках Проекту "Україна третього тисячоліття". Його розроблено для тих, хто хоче дати відповідь на питання, що робити далі, як діяти? Цей проект – для людей, які прагнуть зробити свій внесок в процес творення своєї держави.
Редакційна колегія: Ігор Бураковський — головний редактор, Євген Бистрицький, Ігор Коліушко, Олександр Сушко. Нова влада — виклики модернізації — К.: "К.І.С.", 2011. — 260 с. За півтора роки, що пройшли після президентських виборів та приходу до влади іншої політичної команди на початку 2010 року, визначились основні тенденції та характерні риси політичної практики нової влади. Водночас, ані представники влади, ані політична опозиція не здійснили спроби представити суспільство змістовне бачення необхідних соціально-економічних перетворень, що унеможливлює ефективний діалог влади та громадянського суспільства. Ця публікація, здійснена консорціумом незалежних громадських експертів, поцілена замістити відсутність оцінки наявного стану та стратегічного бачення модернізації країни та стимулювати такий діалог. Експертами Центру політико-правових реформ було підготовлено розділ "Політико-правова сфера: вся влада — в одні руки!" Головна ідея роботи полягає в тому, що у контексті сучасних політичних, соціально-економічних та культурних процесів будь-які кроки влади — це не лише вибір між демократією та минулими формами авторитаризму, а й неминучий вибір між модернізацією України та збільшенням історичного відставання. Саме з цих позицій автори Доповіді здійснили оцінку дій нової влади у ключових сферах суспільного життя — адміністрування та права, економіки, зовнішньої політики , у гуманітарній сфері — наскільки адекватно існуюча влада вирішує історичне завдання модернізації країни. Серед іншого Доповідь покликана дати відповідь наскільки політика чинної влади відповідає пріоритетам, визначеним у Стратегії мо
Звіт про діяльність Центру політико-правових реформ за 2014 рік. Звіти по напрямках (конституційний, публічна адміністрація, судівництво, кримінальна юстиція, протидія корупції). Фінансовий звіт, витрати, джерела надходження коштів, донори.
Україна повинна провести податкову реформу незважаючи на кризу
Промова Кучми на 11 річницю Дня Незалежності - 2002 рік
1. Звернення Президента України Л.Д.Кучми
до українського народу
з нагоди 11-ї річниці Незалежності України
Дорогі співвітчизники!
Сьогодні, у день 11-їрічниці Незалежності України, я хотів би не тільки привітати вас зі святом, не лише оцінити
шлях, який ми пройшли, але й висловити свою думку щодо необхідності переходу до нового етапу розбудови нашої
державності.
Ми вступили у друге десятиріччя НезалежноїУкраїни. Перед нами постають нові завдання, і вони потребують
нових рішень. Саме на них за кілька хвилин зупинюсь докладніше.
Наше нинішнє свято затьмарено трагічними подіями останніх місяців - аваріями на шахтах, авіакатастрофою у
Львові, що забрали життя багатьох наших співвітчизників.
Ми схиляємо голови перед їхньою пам'яттю і поділяємо скорботу з їхніми рідними та близькими. Ми повинні зробити
все, щоб така біда більшніколи не приходила на землю України.
Сьогодні я покладав квіти до пам'ятників Володимиру Святому, Тарасу Шевченку та Михайлу Грушевському. Саме
ці люди уособлюють прагнення українського народу до своєїдержавності. Цього дня маємо згадати і людину, яка
вперше проголосила і обгрунтувала гасло державноїнезалежності нашоїкраїни, - визначного західноукраїнського
гуманіста Юліана Бачинського.
Ми пам'ятаємо й болючі уроки українськоїісторії- руйнівні наслідки отаманщини, революційноїстихії, безглуздого
бунтівництва й насильства. Тричі Україна виборювала свою незалежність. Але незгода політиків, їхня нездатність
до конструктивноїспівпраці двічі коштувала Україні їїдержавності. Втретє, наприкінці XX століття, українським
політикам вистачило мудрості, щоб не повторити ці помилки.
За останні 11 років ми подолали великий і нелегкий шлях. Ми пройшли через страшну економічну кризу, руйнацію
соціальноїінфраструктури, втрату ціннісних орієнтирів.
Але водночас за ці роки було сформовано державність, створено інститути влади, було реорганізовано економіку.
Ми створили свою грошову систему, власну армію, структури правопорядку.
Сьогодні незалежність України не є темою для дискусій. Наша держава завоювала міжнародний авторитет, вона
активно інтегрується до європейських та євроатлантичних структур, одночасно розвиваючи добрі стосунки з
сусідами, насамперед Росією.
Ми можемо пишатися тим, що всі ці роки Україна лишалася осередком громадянського миру, уникла гострих
громадянських конфліктів, барикад чи танків у столиці. Україна вже раз здійснила - і, не маю сумніву, вдруге
здійснить у визначений Конституцією час - мирну передачу влади від одного президента до другого.
Сьогодні ми можемо з упевненістю сказати, що роки економічного спаду - це пройдений шлях. Україна третій рік
поспіль демонструє високі темпи економічного зростання - одні з найвищих серед країн СНД. Але темпи вирішення
соціальних проблем, які безпосередньо торкаються кожного громадянина, на превеликий жаль, занадто повільні і
аж ніяк не можуть нас задовольнити. Іхоча певні кроки в цьому напрямку останнім часом вдалося зробити, тут ми
все ще у величезному боргу перед співгромадянами.
Ія, як Президент, не знімаю з себе відповідальності за це. Особисто мене першза все турбують такі проблеми.
Боротьба з бідністю - раз. Доступна кожному медична допомога - два. Пенсійна реформа - три. Якісна освіта
незалежно від достатку - чотири. Усе це буде зоною моєїособистоївідповідальності. Як політика і як людини.
Так, нам необхідна пенсійна реформа, але це питання принаймні п'яти-семи років, крім того - це торкається тих,
хто зараз ще працює. А більшість нинішніх пенсіонерів отримує пенсії, нижчі від прожиткового мінімуму. Це аж ніяк
неприпустимо. У найближчі два роки необхідно зробити все, щоб підвищити розмір мінімальноїпенсіїхоча б удвічі.
Ірозмір пенсій має залежати від трудового стажу людини. Одна з найважливіших турбот наших людей, особливо
похилого віку, - це доступність ліків. Ціни на багато з них роблять їх недосяжними для більшості людей. Але в
Україні є реальна база для того, щоб почати виробництво аналогів більшості імпортних ліків - тут, у нашій країні.
Івони будуть доступними для наших громадян. Лише нерозпорядливістю чиновників можна пояснити те, що цього
не було зроблено раніше, - я беру це під свій контроль. Основний ресурс розвитку країни - їїгромадяни. Тому освіта
для нас - стратегічне завдання. Чи можемо ми сказати, що воно вирішується так, як належить?
Ні, матеріальне становище вчителів і викладачів вузів не лише підриває сам престиж професіївчителя, але ще й
сприяє корупції- як при прийомі до навчальних закладів, так і оцінці знань.
На сьогодні зарплата вчителів є однією з найнижчих в Україні. Певні кроки для покращання ситуаціїзроблено - за
останні 2 роки вона підвищилася більш, ніж в 1,5 раза. Але цього замало, і я вважаю своєю особистою справою
2. домогтися підвищення їїпринаймні вдвічі.
Якнайшвидшого розв'язання потребують проблеми малого бізнесу, для розвитку якого досі не створено належних
умов. Значною мірою така ситуація спричинена спротивом бюрократичного апарату, що зацікавлений, аби тримати
ділових людей у залежності від себе. У цьому протистоянні бізнесу та бюрократіїя на боці представників бізнесу.
Серед завдань найближчого часу - прийняття бюджету на наступний рік. Розраховую на відповідальність
політичних силпри вирішенні бюджетних питань і сподіваюся, що вони розглядатимуться у спокійній, діловій
атмосфері, без зайвих пристрастей та надмірноїполітизації.
Усі ці та інші питання, повторюю, можна і треба вирішувати вже сьогодні. Але для сталого та динамічного розвитку
України необхідні рішучі зміни в їїполітичній системі.
Склалося так, що Україна сформувалася як президентсько-парламентська республіка, з усіма перевагами та
вадами цієїсистеми. Мабуть, іншого шляху в нас не було. За умов відсутності демократичних традицій, при слабких
політичних партіях Президент мусив брати на себе відповідальність за прийняття важливих рішень - в тому числі й
насамперед - в питаннях економіки. Згадаймо - чимало реформаторських ініціатив, які згодом знайшли підтримку
суспільства й парламенту, було започатковано саме президентськими указами.
Але я переконаний: для дальшого розвитку країна потребує переходу до іншоїполітичноїсистеми - парламентсько-
президентськоїреспубліки. Ще наприкінці 2000 року було зроблено реальні кроки в цьому напрямку. Тоді
здавалося, що Верховна Рада спромоглася створити парламентську більшість. Одинадцять фракцій та груп
запропонували кандидатуру Прем'єра - і я пішов їм назустріч.
Але, на жаль, створити механізм узгодженоїроботи Уряду і парламентськоїбільшості не вдалося. Хоча, треба
сказати, перші результати були обнадійливими.
Переконаний, що нам не варто винаходити якийсь свій, український велосипед. Такий механізм давно існує. Він
включає коаліційний уряд, який спирається на сталу парламентську більшість. Парламентська більшість формує
Уряд і несе відповідальність за його роботу. Нагадаю, що це відповідає духу рішень Всеукраїнського
референдуму 2000 року.
Саме за такого розподілу повноважень гілки влади зацікавлені в тісній співпраці, посилюється їхня
відповідальність перед народом. Із запровадженням даноїмоделі має посилитися роль партій та структур
громадянського суспільства.
Крім того, зазначена реформа має сприяти порозумінню між владою та конструктивною частиною опозиції, яка
нерідко висловлюється саме за такий варіант.
Тож я звертаюся до ВерховноїРади із закликом утворити парламентську більшість. Я вважаю, що така більшість
має вже найближчим часом сформувати Уряд. Хай цей уряд разом з більшістю реалізує свою економічну політику і
несе відповідальність за цю політику перед народом. Безумовно, ця практика має бути закріплена конституційно.
Роботу над відповідними змінами у Конституцію треба розпочати якнайшвидше.
Одним з кроків у напрямку політичних реформ має стати реформа нашого виборчого законодавства, яке має
відповідати потребам парламентсько-президентськоїсистеми. Іншими словами, нам необхідна пропорційна
виборча система, але європейського зразка.
Назріла потреба в адміністративно-територіальній реформі. Розробку їїконцепціїі широке громадське
обговорення вже просто неможливо відкладати.
Перехід до парламентсько-президентськоїмоделі та посилення місцевого самоврядування - це і є наш
європейський вибір. Саме така політична система демонструє свою ефективність у більшості країн Європи.
Я вже доручив створити робочу групу з розробки проекту політичноїреформи і закликаю всі політичні сили, у тому
числі опозиційні, включитися в цей процес.
Іще раз наголошую: розпочинати політичну реформу слід уже сьогодні. На завершення ще раз звертаюся до всіх,
хто не байдужий до долі України, із закликом підтримати ці ініціативи - як у соціальній сфері, так і в площині
політичних реформ. Україна у нас одна, і заради неїмаємо працювати разом.
Ми часто забуваємо, як далеко відійшли від того життя, яким жили ще якихось 10-15 років тому - може, саме через
це, з одного боку, ми такі нетерплячі, з іншого - недостатньо рішучі.
Відверто кажучи, останнє мене непокоїть більше, ніж перше. Отож будьмо більшрішучими у розбудові своєї
держави, свого життя! Зі святом вас, дорогі співвітчизники, бажаю всім вам щастя!
Голос України. - 2002. - 28 серпня. - С. 1-3.