Регідратація, як метод лікування присутній в
багатьох педіатричних протоколах. У деяких з них
вона представлена як базовий метод лікування:
кишкові інфекції, синдром циклічної блювоти,
функціональна діарея.
В більшості педіатричних протоколів лікування
цей метод використовують як елемент
симптоматичної терапії.
Наказ Міністерства охорони здоров'я України 29.01.2013 № 59
https://zakononline.com.ua/documents/show/117384678244
Види регідратації
Оральна
Через
назогастральний
зонд
Внутрішньовенна
Статистика використання оральної регідратації
в світі
https://www.researchgate.net/figure/Map-of-ORS-use-rates-around-the-world-Data-sources-Demographic-and-Health-
Surveys_fig1_245030420
В дослідженні, проведеному у Франції порівняли 2 когорти дітей до 3 років з
регідратацією важкого та середнього ступенів.
Результати: Загалом було включено 132 дитини, 65 отримували регідратацію через
назогастральний зонд (NGR), а 67 – внутрішньовенну регідратацію. Було суттєве
скорочення тривалості госпіталізації у відділенні невідкладної допомоги в групі
NGR: 23,6 години порівняно з 40,1 годинами (P<0,05). Тривалість початкової
регідратації також значно скоротилася (10,5 год порівняно з 22,0 год). Не було
істотної різниці щодо серйозних побічних явищ. Проте в групі NGR
спостерігалося більше легких побічних ефектів (22 проти 7, P<0,05).
Висновки: назогастральна регідратація скорочує тривалість регідратації та
тривалість перебування в стаціонарі, не збільшуючи частоту серйозних побічних
ефектів у дітей зі зневодненням, госпіталізованих з приводу гострого
гастроентериту.
Rébeillé-Borgella B, Barbier C, Moussaoui R, Faisant A, Michard-Lenoir AP, Rubio A. Gastro-entérite aiguë
chez l’enfant hospitalisé : réduction des durées de réhydratation et d’hospitalisation grâce à la réhydratation par
sonde naso-gastrique [Nasogastric rehydration for treating children with gastroenteritis]. Epub 2017 Apr 14.
PMID: 28416428.
Гастроентерити у дітей
Згідно з даними офіційної статистики, в
Україні щорічно реєструється 50-60 тис.
випадків інфекційної діареї в дітей.
Від неї в країні щороку помирає 20-30
дітей.
https://plr.com.ua/index.php/journal/article/download/212/185/
Етіологія інфекційних гастроентеритів
Причиною гастроентериту (70%) в дітей по всьому
світу є віруси, серед яких найпоширенішими є:
• ротавірус;
• норавірус;
• астровірус;
• аденовірус;
У 10-20 % випадків до кишкової інфекції призводять
бактерії.
• ентеровірус;
• кальцівіруси;
• астировіруси;
• коронавіруси.
https://www.msdmanuals.com/professional/gastrointestinal-disorders/gastroenteritis/overview-of-gastroenteritis
Клінічні критерії інфекційного гастроентериту
• Загальний стан та ступінь зневоднення;
• Лихоманка;
• Блювання (частота, характер);
• Діарея;
• Біль в животі;
• Посилення перистальтики.
Andi L Shane, Rajal K Mody, John A Crump, Phillip I Tarr, Theodore S Steiner, Karen Kotloff, Joanne M Langley, Christine Wanke, Cirle Alcantara Warren, Allen C
Cheng, Joseph Cantey, Larry K Pickering, 2017 Infectious Diseases Society of America Clinical Practice Guidelines for the Diagnosis and Management of Infectious
Diarrhea, Clinical Infectious Diseases, Volume 65, Issue 12, 15 December 2017, Pages e45–e80, https://doi.org/10.1093/cid/cix669
Ступені дегідратації
http://www.mif-ua.com/archive/article/42963
Тяжкість перебігу захворювання (шкала Vesikari)
Параметри Кількість балів
1 2 3
Діарея
Кількість випорожнень на добу 1-3 4-5 > 6
Тривалість діареї (днів) 1-4 5 > 6
Блювання
Частота блювання за добу 1 2-4 > 5
Тривалість блювання 1 2 > 3
Температура 37,1-38,4 38,5-38,9 > 39
Дегідратація - 1-5% > 6%
Лікування Регідратац
ія
Госпіталіза
ція
-
Менше 7 балів - легкий перебіг; 7-10 балів - середньої важкості; більше 10 балів - важкий перебіг
Визначення добових потреб в рідині по методу Holiday Segar
https://www.espghan.org/knowledge-center/publications/Gastroenterology/2014_Guidelines_for_the_Management_of_Acute_Gastroenteritis_in_children_in_Europe
Червоні прапорці при гастроентериті у
дітей:
• сильний біль у животі;
• блювання триває більше 24 годин;
• жовчна (зелена) блювота;
• кров у калі або блювотних масах;
• дитина виглядає погано або сонлива;
• зневоднення: сухість, відсутність діурезу (сухий підгузок 4-6 годин у
немовлят, в дорослих дітей відсутність діурезу 6-8 годин);
• висока температура > 38,5C, якщо вік < 3 місяців, або > 39C, якщо вік
> 3 міс.
https://www.sahealth.sa.gov.au/wps/wcm/connect/f709dd004233cf398618eeef0dac2aff/Gastroenteritis_in_Children_Paed_v2_0.pdf?MOD=AJPERES&am
p;CACHEID=ROOTWORKSPACE-f709dd004233cf398618eeef0dac2aff-ocQsEZZ
2018
https://uaps.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/gastroenteryty-u-ditej.pdf
Хірургічні:
• кишкова непрохідність (наприклад,
странгуляційна або інвагінація);
• гострий апендицит;
• гострий панкреатит.
Терапевтичні:
 інфекція сечовивідних шляхів;
 пневмонія;
 гемолітико-уремічний синдром
 виразкова хвороба
 сепсис;
 метаболічні захворювання
(наприклад, цукровий діабет,
дефекти циклу сечовини тощо).
Деякі диференціальні діагнози, які слід враховувати:
https://emedicine.medscape.com/article/964131-workup?form=fpf
Діагностика інфекційних гастроентеритів
• вірусний гастроентерит є клінічним діагнозом та
не потребує додаткових обстежень;
• цитологічні та бактеріологічні дослідження калу
виконуються при проведенні диференційної
діагностики з бактеріальними збудниками та
паразитами;
• ІФА та ПЦР діагностика проводиться в
епідеміологічних цілях;
• на вимогу батьків.
https://emedicine.medscape.com/article/964131-workup?form=fpf
https://www.idsociety.org/practice-guideline/infectious-diarrhea/
Оральна регідратація
2017
Оральна регідратація
https://www.idsociety.org/practice-guideline/infectious-diarrhea/
2017
Внутрішньовенна регідратація: показання
• підозрюється або
підтверджується стан шоку;
• дитина із симптомами або
ознаками «червоного прапорця»
має клінічні ознаки погіршення
стану, незважаючи на оральну
регідратацію;
• дитина постійно блює розчином
OР, даним перорально або через
назогастральний зонд;
• Є сильне здуття живота або
кишкова непрохідність
https://www.espghan.org/knowledge-center/publications/Gastroenterology/2014_Guidelines_for_the_Management_of_Acute_Gastroenteritis_in_children_in_Europe
2023
Режим харчування хворої дитини
 Загалом, дітей з гастроентеритом слід якомога
швидше повертати до нормального харчування.
Раннє годування скорочує тривалість хвороби та
покращує результати лікування.
 Немовлята на грудному вигодовуванні повинні
продовжувати грудне вигодовування. Немовлят на
штучному вигодовуванні слід відновити годування
у повному обсязі, як тільки завершиться фаза
регідратації (в ідеалі - через 2-4 години). Дітям,
яких відлучили від грудей, слід відновити
нормальне споживання рідини та твердих
продуктів, як тільки фаза регідратації завершиться.
Слід уникати жирної їжі та продуктів з високим
вмістом простих цукрів.
https://emedicine.medscape.com/article/964131-treatment?form=fpf
2024
Медикаментозна терапія
Протиблювотні.
• Ондансетрон у формі сиропу доступний і є безпечним та
ефективним для дітей з гастроентеритом від 6-місячного
віку.
• Метаклопрамід і прохлорперазин не показані до
застосування, тому що існує ризик екстрапірамідних
порушень, і вони часто неефективні у дітей з
гастроентеритом.
Протидіарейні препарати та препарати для зниження
моторики кишечника НЕ рекомендуються, оскільки їх
ефективність не доведена та існує ризик розвитку побічних
реакцій.
https://www.sahealth.sa.gov.au/wps/wcm/connect/f709dd004233cf398618eeef0dac2aff/Gastroenteritis_in_Children_Paed_v2_0.pdf?
MOD=AJPERES&amp;CACHEID=ROOTWORKSPACE-f709dd004233cf398618eeef0dac2aff-ocQsEZZ
2018
Антибактеріальна терапія рекомендується:
• при бактеріальному гастроентериті: Shigella spp., Campylobacter spp., Salmonella
enterica;
• кров’яниста діарея з/без лихоманки, яка може вказувати на шигельоз або
сальмонельоз;
Перевага надається застосуванню оральних антибіотиків, а парентеральне
призначення антибіотиків рекомендується:
• при неможливості орального прийому (багаторазове блювання, ступор);
• при важкій токсимії, бактеріємії або підозрі на бактеріємію;
• пацієнтам із імунодефіцитом, коли гастроентерит супроводжується лихоманкою;
• дітям до 3-місячного віку з лихоманкою.
Bruzzese E, Giannattasio A, Guarino A. Antibiotic treatment of acute gastroenteritis in children. F1000Res. 2018 Feb 15;7:193. doi:
10.12688/f1000research.12328.1. PMID: 29511533; PMCID: PMC5814741.
Етіотропна терапія гастроентеритів у дітей
Bruzzese E, Giannattasio A, Guarino A. Antibiotic treatment of acute gastroenteritis in children. F1000Res. 2018 Feb 15;7:193. doi:
10.12688/f1000research.12328.1. PMID: 29511533; PMCID: PMC5814741.
Профілактика вірусних гастроентеритів
Клінічні дослідження показали, що
вакцини запобігають 74-78% всіх
випадків ротавірусного
гастроентериту, майже всім випадкам
тяжкого ротавірусного гастроентериту
та майже всім випадкам госпіталізації
через ротавірус.
Ацетонемічний синдром у дітей
Ацетонемічний синдром (АС) — сукупність симптомів, що зумовлені підвищенням
вмісту у крові кетонових тіл: ацетону, ацетооцтової та β-оксимасляної кислот на тлі
відносного чи абсолютного дефіциту вуглеводів та/або переважання утворення
кетогенних амінокислот і жирних кислот.
У дітей такий патологічний стан діагностується досить часто. За різними даними, частота
первинних форм становить до 6% у середньому по популяції, хоча у групі ризику (діти з
діатезом, алергією, конституційними особливостями) частота сягає 50%.
Ацетонемічний синдром у дітей може бути первинним — зумовлений
генетичними вадами ферментів, і вторинним — виникає на тлі
різних захворювань:
 ендокринологічні захворювання (цукровий діабет, тиреотоксикоз
та ін.);
 патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ);
 голодування;
 хвороби печінки;
 тяжкий перебіг інфекційних захворювань;
 пухлинні захворювання;
 різного роду травми, оперативні втручання.
Також до провокуючих чинників належать стреси, значне фізичне
навантаження, порушення характеру харчування (нестача вуглеводів,
переважання білкової та жирної їжі).
https://compendium.com.ua/uk/handbooks-uk/nozologia-dovidnyk/atsetonemichnij-sindrom-u-ditej/?srsltid=AfmBOool5zp-PsLGWh0ahSh19b0gL0V24x4wXn-wQHzAlmUxUkwtzC-9
Діагностика та менеджмент АС
Прояви Діагностика
Принципи лікування:
1. Купірування
ацетонемічного кризу
 Дієтотерапія
 Регідратаційна терапія
 Прокінетики
 Ентеросорбенти
 Гепатопротектори
 Ферменти
 Протиблювотні
2. Терапія у
міжнападовий період
 Протирецидивне
лікування основного
захворювання
(профілактика
рецидивів АС)
Bai K, Fu Y, Liu C, Xu F, Zhu M. Pediatric non-diabetic ketoacidosis: a case-series report. BMC Pediatr. 2017 Dec
19;17(1):209. doi: 10.1186/s12887-017-0960-3. PMID: 29258472; PMCID: PMC5735941.
 Біохімічне дослідження
крові, де визначають
рівень глюкози крові,
електроліти, загальний
білок, сечовину,
печінкові проби та ін.
Синдром циклічного блювання (СЦБ) G43.А1
це порушення, що
характеризується
дискретними,
самообмежуючими
епізодами блювоти й
визначається відповідно
до критеріїв, які базуються
на клінічних симптомах і
відсутності позитивних
лабораторних,
рентгенологічних і
ендоскопічних змін.
http://www.mif-ua.com/archive/article/50181
CЦБ згідно критеріїв NASPGHAN 2017
• Не менше 5 епізодів, або мінімум 3
епізоди протягом 6-місячного періоду
• Епізодичні напади інтенсивної нудоти
та блювання тривалістю від 1 години до
10 днів з інтервалом не менше 1 тижня
• Стереотипна картина та симптоми у
конкретного пацієнта
• Блювота під час епізодів виникає
щонайменше 4 рази на годину
протягом щонайменше 1 години
• Повернення до нормального стану
здоров'я під час епізодів
• Симптоми не можна віднести до іншого
розладу
https://emedicine.medscape.com/article/933135-clinical?st=fpf_login&scode=msp&socialSite=google&form
=login&icd=login_success_gg_match_fpf
Симптоми тривоги при СЦБ
• Блювота з домішками жовчі, болючість у животі
або сильний біль у животі
• Напади, спричинені інтеркурентними
захворюваннями, дієтою або їжею з високим
вмістом білків
• Аномальні результати неврологічного обстеження,
такі як серйозні зміни психічного стану, аномальні
рухи очей, підвищення внутрішньочерепного тиску,
моторна асиметрія або порушення ходи (атаксія).
• Прогресуюче погіршення стану або перехід до
безперервної чи хронічної форми.
https://emedicine.medscape.com/article/933135-clinical?st=fpf_login&scode=msp&socialSite=google&form
=login&icd=login_success_gg_match_fpf
2017
Для лікування СЦБ
використовуються наступні
стратегії ведення
Уникнення тригерів
Профілактична та
купірувальна терапія
Підтримуюча терапія під
час гострих епізодів
Підтримка родини
https://emedicine.medscape.com/article/933135-treatment#d1
Медикаментозна терапія СЦБ у дітей
Профілактичні препарати зазвичай застосовуються у пацієнтів, у яких спостерігається
більше одного епізоду на місяць. Основу профілактичної терапії складають наступні
препарати:
 Ципрогептадин
 Амітриптилін
 Протисудомні препарати (топірамат, зонісамід і леветирацетам)
 Пропранолол
 Фенобарбітал
Ліки, що застосовуються для переривання епізодів, включають наступні:
 Ондансетрон
 Прометазин
 Прохлорперазин
 Триптани
Badihian, Negin1; Saneian, Hossein MD2; Badihian, Shervin MD2,3; Yaghini, Omid MD2. Prophylactic Therapy of Cyclic Vomiting Syndrome in Children: Comparison of Amitriptyline and Cyproheptadine: A Randomized
Clinical Trial. American Journal of Gastroenterology 113(1):p 135-140, January 2018. | DOI: 10.1038/ajg.2017.194
Рекомендації NASPGHAN щодо регідратації
дітей із синдромом циклічного блювання
1. Оцінка стану дегідратації: Раннє виявлення
клінічних ознак дегідратації (зменшення
діурезу, сухість шкіри, зміни в поведінці) є
ключовим для адекватного лікування.
2. Оральна регідратація: В більшості випадків
застосовують оральні регідратаційні розчини з
правильним співвідношенням води,
електролітів і глюкози. Введення здійснюють
малими порціями для запобігання блюванню.
3. Парентеральна регідратація: При
неефективності або неможливості ОРТ
призначають внутрішньовенну інфузійну
терапію ізотонічними розчинами.
4. Корекція електролітного дисбалансу: Контроль
та корекція рівня натрію, калію та інших
електролітів є критичними через втрати під час
блювання.
https://emedicine.medscape.com/article/933135-treatment
2023
Дієтотерапія при СЦБ
Харчування під час ремісії:
• Збалансоване харчування: Діти з CVS повинні отримувати добре збалансовану дієту, яка включає всі основні групи
продуктів (білки, вуглеводи, жири, вітаміни та мінерали). Це необхідно для підтримання загального здоров’я і
запобігання виснаженню під час нападів​
.
• Часте харчування: Рекомендовано уникати голодування, оскільки пропуск прийомів їжі може бути тригером для
нападів СЦБ. Часте харчування допомагає стабілізувати рівень глюкози в крові та знижує ризик нового епізоду​
.
Харчування під час відновлення після нападів:
• Поступовий перехід до звичайної дієти: Після завершення епізоду блювання рекомендується починати з прозорих
рідин (вода, несолодкий чай, бульйон) і поступово переходити до твердої їжі. Це дозволяє уникнути подразнення
шлунку та забезпечує поступове повернення до звичайної дієти​
Уникнення тригерів:
• Індивідуальні дієтичні тригери: Продукти, які можуть провокувати напади у пацієнтів з CVS, включають шоколад, сир,
продукти з мононатрійглутаматом. Пацієнтам слід уникати таких продуктів, якщо вони спостерігають зв’язок між їх
споживанням і нападами​
. https://naspghan.org/files/documents/pdfs/position-papers/CVS%20statement.pdf
2017
37
Вміст води в тілі людини
Організм людини складається на 86–50% з води (86% у новонародженого і 50% у
людей похилого віку).
- Зверніть увагу на те, скільки відсотків води у організмі немовляти. Тому, чим
менша дитина, тим скоріше розвивається ексикоз.
- Наприклад, мозок людини на 75 % складається з води. У людей похилого віку цей
відсоток зменшений, тому пам’ять та когнітивні здібності погіршуються.
https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/2022_1380_smd_pnevm_dity.pdf
Педіатри
Терапевти/Сімейні лікарі
Гінекологи
Призначення
Аналіз призначення сольових розчинів лікарями
різних спеціальностей
39
Зневоднення, (дегідратація, або ексикоз)
– позбавлення клітин та тканин організму води.
Зневоднення відбувається при підвищеній втраті організмом рідини, яку
провокують:
 блювота,
 пронос,
 посилене потовиділення при високій температурі тіла дитини,
 перебування людини на пекучому сонці,
 фізичні навантаження, тощо.
40
Зневоднення, (дегідратація, або ексикоз)
- При втраті води до 2% маси тіла (1–1,5 л) з'являється спрага,
- при втраті 6–8% наступає стан напівнепритомності.
- При браку 10% з'являються галюцинації, порушується ковтання.
- При втраті води в об'ємі 12% від маси тіла, людина гине.
Всі ці явища наступають значно швидше,
якщо вода мало мінералізована.
Тому не рекомендується вживати дощову
воду, воду талу, дистильовану і т. п. З водою
людина потребує отримувати солі!
Головні помилки проведення регідратації в
педіатричній практиці
Правильно Неправильно
Дитину відпоюють поступово: по 1-2
чайні ложки кожні 5-10 хвилин
Швидке відпоювання великою
кількістю розчину – можливе
провокування блювання
При блюванні пероральне введення
рідини повторюють через 5-10 хвилин
Переривати регідратацію через
блювання
У дітей раннього віку сольові розчини
поєднують з безсольовими (чай, вода,
рисовий відвар, відвар шипшини та ін.)
Давати тільки безсольові розчини
NB!
• Перерву в грудному вигодовуванні не роблять
• Звичайне харчування дитини продовжують без змін,
включаючи молоко
• Безлактозні суміші рекомендують використовувати
дітям до 5 років при стаціонарному лікуванні

Презентація 1 регідратація у дітей .pptx

  • 1.
    Регідратація, як методлікування присутній в багатьох педіатричних протоколах. У деяких з них вона представлена як базовий метод лікування: кишкові інфекції, синдром циклічної блювоти, функціональна діарея. В більшості педіатричних протоколів лікування цей метод використовують як елемент симптоматичної терапії. Наказ Міністерства охорони здоров'я України 29.01.2013 № 59 https://zakononline.com.ua/documents/show/117384678244
  • 2.
  • 3.
    Статистика використання оральноїрегідратації в світі https://www.researchgate.net/figure/Map-of-ORS-use-rates-around-the-world-Data-sources-Demographic-and-Health- Surveys_fig1_245030420
  • 4.
    В дослідженні, проведеномуу Франції порівняли 2 когорти дітей до 3 років з регідратацією важкого та середнього ступенів. Результати: Загалом було включено 132 дитини, 65 отримували регідратацію через назогастральний зонд (NGR), а 67 – внутрішньовенну регідратацію. Було суттєве скорочення тривалості госпіталізації у відділенні невідкладної допомоги в групі NGR: 23,6 години порівняно з 40,1 годинами (P<0,05). Тривалість початкової регідратації також значно скоротилася (10,5 год порівняно з 22,0 год). Не було істотної різниці щодо серйозних побічних явищ. Проте в групі NGR спостерігалося більше легких побічних ефектів (22 проти 7, P<0,05). Висновки: назогастральна регідратація скорочує тривалість регідратації та тривалість перебування в стаціонарі, не збільшуючи частоту серйозних побічних ефектів у дітей зі зневодненням, госпіталізованих з приводу гострого гастроентериту. Rébeillé-Borgella B, Barbier C, Moussaoui R, Faisant A, Michard-Lenoir AP, Rubio A. Gastro-entérite aiguë chez l’enfant hospitalisé : réduction des durées de réhydratation et d’hospitalisation grâce à la réhydratation par sonde naso-gastrique [Nasogastric rehydration for treating children with gastroenteritis]. Epub 2017 Apr 14. PMID: 28416428.
  • 6.
    Гастроентерити у дітей Згідноз даними офіційної статистики, в Україні щорічно реєструється 50-60 тис. випадків інфекційної діареї в дітей. Від неї в країні щороку помирає 20-30 дітей. https://plr.com.ua/index.php/journal/article/download/212/185/
  • 7.
    Етіологія інфекційних гастроентеритів Причиноюгастроентериту (70%) в дітей по всьому світу є віруси, серед яких найпоширенішими є: • ротавірус; • норавірус; • астровірус; • аденовірус; У 10-20 % випадків до кишкової інфекції призводять бактерії. • ентеровірус; • кальцівіруси; • астировіруси; • коронавіруси. https://www.msdmanuals.com/professional/gastrointestinal-disorders/gastroenteritis/overview-of-gastroenteritis
  • 8.
    Клінічні критерії інфекційногогастроентериту • Загальний стан та ступінь зневоднення; • Лихоманка; • Блювання (частота, характер); • Діарея; • Біль в животі; • Посилення перистальтики. Andi L Shane, Rajal K Mody, John A Crump, Phillip I Tarr, Theodore S Steiner, Karen Kotloff, Joanne M Langley, Christine Wanke, Cirle Alcantara Warren, Allen C Cheng, Joseph Cantey, Larry K Pickering, 2017 Infectious Diseases Society of America Clinical Practice Guidelines for the Diagnosis and Management of Infectious Diarrhea, Clinical Infectious Diseases, Volume 65, Issue 12, 15 December 2017, Pages e45–e80, https://doi.org/10.1093/cid/cix669
  • 9.
  • 10.
    Тяжкість перебігу захворювання(шкала Vesikari) Параметри Кількість балів 1 2 3 Діарея Кількість випорожнень на добу 1-3 4-5 > 6 Тривалість діареї (днів) 1-4 5 > 6 Блювання Частота блювання за добу 1 2-4 > 5 Тривалість блювання 1 2 > 3 Температура 37,1-38,4 38,5-38,9 > 39 Дегідратація - 1-5% > 6% Лікування Регідратац ія Госпіталіза ція - Менше 7 балів - легкий перебіг; 7-10 балів - середньої важкості; більше 10 балів - важкий перебіг
  • 11.
    Визначення добових потребв рідині по методу Holiday Segar https://www.espghan.org/knowledge-center/publications/Gastroenterology/2014_Guidelines_for_the_Management_of_Acute_Gastroenteritis_in_children_in_Europe
  • 12.
    Червоні прапорці пригастроентериті у дітей: • сильний біль у животі; • блювання триває більше 24 годин; • жовчна (зелена) блювота; • кров у калі або блювотних масах; • дитина виглядає погано або сонлива; • зневоднення: сухість, відсутність діурезу (сухий підгузок 4-6 годин у немовлят, в дорослих дітей відсутність діурезу 6-8 годин); • висока температура > 38,5C, якщо вік < 3 місяців, або > 39C, якщо вік > 3 міс. https://www.sahealth.sa.gov.au/wps/wcm/connect/f709dd004233cf398618eeef0dac2aff/Gastroenteritis_in_Children_Paed_v2_0.pdf?MOD=AJPERES&am p;CACHEID=ROOTWORKSPACE-f709dd004233cf398618eeef0dac2aff-ocQsEZZ 2018
  • 13.
    https://uaps.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/gastroenteryty-u-ditej.pdf Хірургічні: • кишкова непрохідність(наприклад, странгуляційна або інвагінація); • гострий апендицит; • гострий панкреатит. Терапевтичні:  інфекція сечовивідних шляхів;  пневмонія;  гемолітико-уремічний синдром  виразкова хвороба  сепсис;  метаболічні захворювання (наприклад, цукровий діабет, дефекти циклу сечовини тощо). Деякі диференціальні діагнози, які слід враховувати: https://emedicine.medscape.com/article/964131-workup?form=fpf
  • 14.
    Діагностика інфекційних гастроентеритів •вірусний гастроентерит є клінічним діагнозом та не потребує додаткових обстежень; • цитологічні та бактеріологічні дослідження калу виконуються при проведенні диференційної діагностики з бактеріальними збудниками та паразитами; • ІФА та ПЦР діагностика проводиться в епідеміологічних цілях; • на вимогу батьків. https://emedicine.medscape.com/article/964131-workup?form=fpf
  • 15.
  • 16.
  • 19.
    Внутрішньовенна регідратація: показання •підозрюється або підтверджується стан шоку; • дитина із симптомами або ознаками «червоного прапорця» має клінічні ознаки погіршення стану, незважаючи на оральну регідратацію; • дитина постійно блює розчином OР, даним перорально або через назогастральний зонд; • Є сильне здуття живота або кишкова непрохідність https://www.espghan.org/knowledge-center/publications/Gastroenterology/2014_Guidelines_for_the_Management_of_Acute_Gastroenteritis_in_children_in_Europe 2023
  • 20.
    Режим харчування хвороїдитини  Загалом, дітей з гастроентеритом слід якомога швидше повертати до нормального харчування. Раннє годування скорочує тривалість хвороби та покращує результати лікування.  Немовлята на грудному вигодовуванні повинні продовжувати грудне вигодовування. Немовлят на штучному вигодовуванні слід відновити годування у повному обсязі, як тільки завершиться фаза регідратації (в ідеалі - через 2-4 години). Дітям, яких відлучили від грудей, слід відновити нормальне споживання рідини та твердих продуктів, як тільки фаза регідратації завершиться. Слід уникати жирної їжі та продуктів з високим вмістом простих цукрів. https://emedicine.medscape.com/article/964131-treatment?form=fpf 2024
  • 21.
    Медикаментозна терапія Протиблювотні. • Ондансетрону формі сиропу доступний і є безпечним та ефективним для дітей з гастроентеритом від 6-місячного віку. • Метаклопрамід і прохлорперазин не показані до застосування, тому що існує ризик екстрапірамідних порушень, і вони часто неефективні у дітей з гастроентеритом. Протидіарейні препарати та препарати для зниження моторики кишечника НЕ рекомендуються, оскільки їх ефективність не доведена та існує ризик розвитку побічних реакцій. https://www.sahealth.sa.gov.au/wps/wcm/connect/f709dd004233cf398618eeef0dac2aff/Gastroenteritis_in_Children_Paed_v2_0.pdf? MOD=AJPERES&amp;CACHEID=ROOTWORKSPACE-f709dd004233cf398618eeef0dac2aff-ocQsEZZ 2018
  • 22.
    Антибактеріальна терапія рекомендується: •при бактеріальному гастроентериті: Shigella spp., Campylobacter spp., Salmonella enterica; • кров’яниста діарея з/без лихоманки, яка може вказувати на шигельоз або сальмонельоз; Перевага надається застосуванню оральних антибіотиків, а парентеральне призначення антибіотиків рекомендується: • при неможливості орального прийому (багаторазове блювання, ступор); • при важкій токсимії, бактеріємії або підозрі на бактеріємію; • пацієнтам із імунодефіцитом, коли гастроентерит супроводжується лихоманкою; • дітям до 3-місячного віку з лихоманкою. Bruzzese E, Giannattasio A, Guarino A. Antibiotic treatment of acute gastroenteritis in children. F1000Res. 2018 Feb 15;7:193. doi: 10.12688/f1000research.12328.1. PMID: 29511533; PMCID: PMC5814741.
  • 23.
    Етіотропна терапія гастроентеритіву дітей Bruzzese E, Giannattasio A, Guarino A. Antibiotic treatment of acute gastroenteritis in children. F1000Res. 2018 Feb 15;7:193. doi: 10.12688/f1000research.12328.1. PMID: 29511533; PMCID: PMC5814741.
  • 24.
    Профілактика вірусних гастроентеритів Клінічнідослідження показали, що вакцини запобігають 74-78% всіх випадків ротавірусного гастроентериту, майже всім випадкам тяжкого ротавірусного гастроентериту та майже всім випадкам госпіталізації через ротавірус.
  • 25.
    Ацетонемічний синдром удітей Ацетонемічний синдром (АС) — сукупність симптомів, що зумовлені підвищенням вмісту у крові кетонових тіл: ацетону, ацетооцтової та β-оксимасляної кислот на тлі відносного чи абсолютного дефіциту вуглеводів та/або переважання утворення кетогенних амінокислот і жирних кислот. У дітей такий патологічний стан діагностується досить часто. За різними даними, частота первинних форм становить до 6% у середньому по популяції, хоча у групі ризику (діти з діатезом, алергією, конституційними особливостями) частота сягає 50%. Ацетонемічний синдром у дітей може бути первинним — зумовлений генетичними вадами ферментів, і вторинним — виникає на тлі різних захворювань:  ендокринологічні захворювання (цукровий діабет, тиреотоксикоз та ін.);  патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ);  голодування;  хвороби печінки;  тяжкий перебіг інфекційних захворювань;  пухлинні захворювання;  різного роду травми, оперативні втручання. Також до провокуючих чинників належать стреси, значне фізичне навантаження, порушення характеру харчування (нестача вуглеводів, переважання білкової та жирної їжі). https://compendium.com.ua/uk/handbooks-uk/nozologia-dovidnyk/atsetonemichnij-sindrom-u-ditej/?srsltid=AfmBOool5zp-PsLGWh0ahSh19b0gL0V24x4wXn-wQHzAlmUxUkwtzC-9
  • 26.
    Діагностика та менеджментАС Прояви Діагностика Принципи лікування: 1. Купірування ацетонемічного кризу  Дієтотерапія  Регідратаційна терапія  Прокінетики  Ентеросорбенти  Гепатопротектори  Ферменти  Протиблювотні 2. Терапія у міжнападовий період  Протирецидивне лікування основного захворювання (профілактика рецидивів АС) Bai K, Fu Y, Liu C, Xu F, Zhu M. Pediatric non-diabetic ketoacidosis: a case-series report. BMC Pediatr. 2017 Dec 19;17(1):209. doi: 10.1186/s12887-017-0960-3. PMID: 29258472; PMCID: PMC5735941.  Біохімічне дослідження крові, де визначають рівень глюкози крові, електроліти, загальний білок, сечовину, печінкові проби та ін.
  • 27.
    Синдром циклічного блювання(СЦБ) G43.А1 це порушення, що характеризується дискретними, самообмежуючими епізодами блювоти й визначається відповідно до критеріїв, які базуються на клінічних симптомах і відсутності позитивних лабораторних, рентгенологічних і ендоскопічних змін. http://www.mif-ua.com/archive/article/50181
  • 28.
    CЦБ згідно критеріївNASPGHAN 2017 • Не менше 5 епізодів, або мінімум 3 епізоди протягом 6-місячного періоду • Епізодичні напади інтенсивної нудоти та блювання тривалістю від 1 години до 10 днів з інтервалом не менше 1 тижня • Стереотипна картина та симптоми у конкретного пацієнта • Блювота під час епізодів виникає щонайменше 4 рази на годину протягом щонайменше 1 години • Повернення до нормального стану здоров'я під час епізодів • Симптоми не можна віднести до іншого розладу https://emedicine.medscape.com/article/933135-clinical?st=fpf_login&scode=msp&socialSite=google&form =login&icd=login_success_gg_match_fpf
  • 29.
    Симптоми тривоги приСЦБ • Блювота з домішками жовчі, болючість у животі або сильний біль у животі • Напади, спричинені інтеркурентними захворюваннями, дієтою або їжею з високим вмістом білків • Аномальні результати неврологічного обстеження, такі як серйозні зміни психічного стану, аномальні рухи очей, підвищення внутрішньочерепного тиску, моторна асиметрія або порушення ходи (атаксія). • Прогресуюче погіршення стану або перехід до безперервної чи хронічної форми. https://emedicine.medscape.com/article/933135-clinical?st=fpf_login&scode=msp&socialSite=google&form =login&icd=login_success_gg_match_fpf 2017
  • 30.
    Для лікування СЦБ використовуютьсянаступні стратегії ведення Уникнення тригерів Профілактична та купірувальна терапія Підтримуюча терапія під час гострих епізодів Підтримка родини https://emedicine.medscape.com/article/933135-treatment#d1
  • 31.
    Медикаментозна терапія СЦБу дітей Профілактичні препарати зазвичай застосовуються у пацієнтів, у яких спостерігається більше одного епізоду на місяць. Основу профілактичної терапії складають наступні препарати:  Ципрогептадин  Амітриптилін  Протисудомні препарати (топірамат, зонісамід і леветирацетам)  Пропранолол  Фенобарбітал Ліки, що застосовуються для переривання епізодів, включають наступні:  Ондансетрон  Прометазин  Прохлорперазин  Триптани Badihian, Negin1; Saneian, Hossein MD2; Badihian, Shervin MD2,3; Yaghini, Omid MD2. Prophylactic Therapy of Cyclic Vomiting Syndrome in Children: Comparison of Amitriptyline and Cyproheptadine: A Randomized Clinical Trial. American Journal of Gastroenterology 113(1):p 135-140, January 2018. | DOI: 10.1038/ajg.2017.194
  • 32.
    Рекомендації NASPGHAN щодорегідратації дітей із синдромом циклічного блювання 1. Оцінка стану дегідратації: Раннє виявлення клінічних ознак дегідратації (зменшення діурезу, сухість шкіри, зміни в поведінці) є ключовим для адекватного лікування. 2. Оральна регідратація: В більшості випадків застосовують оральні регідратаційні розчини з правильним співвідношенням води, електролітів і глюкози. Введення здійснюють малими порціями для запобігання блюванню. 3. Парентеральна регідратація: При неефективності або неможливості ОРТ призначають внутрішньовенну інфузійну терапію ізотонічними розчинами. 4. Корекція електролітного дисбалансу: Контроль та корекція рівня натрію, калію та інших електролітів є критичними через втрати під час блювання. https://emedicine.medscape.com/article/933135-treatment 2023
  • 33.
    Дієтотерапія при СЦБ Харчуванняпід час ремісії: • Збалансоване харчування: Діти з CVS повинні отримувати добре збалансовану дієту, яка включає всі основні групи продуктів (білки, вуглеводи, жири, вітаміни та мінерали). Це необхідно для підтримання загального здоров’я і запобігання виснаженню під час нападів​ . • Часте харчування: Рекомендовано уникати голодування, оскільки пропуск прийомів їжі може бути тригером для нападів СЦБ. Часте харчування допомагає стабілізувати рівень глюкози в крові та знижує ризик нового епізоду​ . Харчування під час відновлення після нападів: • Поступовий перехід до звичайної дієти: Після завершення епізоду блювання рекомендується починати з прозорих рідин (вода, несолодкий чай, бульйон) і поступово переходити до твердої їжі. Це дозволяє уникнути подразнення шлунку та забезпечує поступове повернення до звичайної дієти​ Уникнення тригерів: • Індивідуальні дієтичні тригери: Продукти, які можуть провокувати напади у пацієнтів з CVS, включають шоколад, сир, продукти з мононатрійглутаматом. Пацієнтам слід уникати таких продуктів, якщо вони спостерігають зв’язок між їх споживанням і нападами​ . https://naspghan.org/files/documents/pdfs/position-papers/CVS%20statement.pdf 2017
  • 34.
    37 Вміст води втілі людини Організм людини складається на 86–50% з води (86% у новонародженого і 50% у людей похилого віку). - Зверніть увагу на те, скільки відсотків води у організмі немовляти. Тому, чим менша дитина, тим скоріше розвивається ексикоз. - Наприклад, мозок людини на 75 % складається з води. У людей похилого віку цей відсоток зменшений, тому пам’ять та когнітивні здібності погіршуються. https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/2022_1380_smd_pnevm_dity.pdf
  • 35.
  • 36.
    39 Зневоднення, (дегідратація, абоексикоз) – позбавлення клітин та тканин організму води. Зневоднення відбувається при підвищеній втраті організмом рідини, яку провокують:  блювота,  пронос,  посилене потовиділення при високій температурі тіла дитини,  перебування людини на пекучому сонці,  фізичні навантаження, тощо.
  • 37.
    40 Зневоднення, (дегідратація, абоексикоз) - При втраті води до 2% маси тіла (1–1,5 л) з'являється спрага, - при втраті 6–8% наступає стан напівнепритомності. - При браку 10% з'являються галюцинації, порушується ковтання. - При втраті води в об'ємі 12% від маси тіла, людина гине. Всі ці явища наступають значно швидше, якщо вода мало мінералізована. Тому не рекомендується вживати дощову воду, воду талу, дистильовану і т. п. З водою людина потребує отримувати солі!
  • 38.
    Головні помилки проведеннярегідратації в педіатричній практиці Правильно Неправильно Дитину відпоюють поступово: по 1-2 чайні ложки кожні 5-10 хвилин Швидке відпоювання великою кількістю розчину – можливе провокування блювання При блюванні пероральне введення рідини повторюють через 5-10 хвилин Переривати регідратацію через блювання У дітей раннього віку сольові розчини поєднують з безсольовими (чай, вода, рисовий відвар, відвар шипшини та ін.) Давати тільки безсольові розчини NB! • Перерву в грудному вигодовуванні не роблять • Звичайне харчування дитини продовжують без змін, включаючи молоко • Безлактозні суміші рекомендують використовувати дітям до 5 років при стаціонарному лікуванні