Download as PDF, PPTX
МЕДІАЦІЯ У ВИРІШЕННІ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ У ХХІ СТОЛІТТІ (1).pdf
- 1. МЕДІАЦІЯ У ВИРІШЕННІ МІЖНАРОДНИХКОНФЛІКТІВ У ХХІ СТОЛІТТІ бакалаврська робота Виконала: студентка 4 курсу, групи МВР-44 спеціальності 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» Кравців О.Л. Керівник: проф. Гудь Б.В.
- 2. Поняття медіації Медіація – цедобровільний процес, де нейтральна третя сторона, медіатор, допомагає сторонам конфлікту налагодити комунікацію, зрозуміти позиції одна одної та знайти взаємоприйнятне рішення. На сучасному етапі актуальність цього інструменту тільки посилилась через зростання конфліктогенності міжнародного середовища. Конфлікти між державами були і залишаються невід’ємною частиною міжнародного порядку. Одним із методів для врегулювання цих конфліктів є медіація.
- 3. Актуальність Метод медіації сформувавсяі продовжує розвиватися в рамках демократичної системи управління, проте водночас становить доповнення або ж навіть конкуренцію традиційним підходам до вирішення конфліктів. дискусії щодо найкращих підходів та практик до врегулювання суперечок між державами тривають, це означає, що цей об’єкт дослідження є комплексним і охоплює ряд питань, відповіді на які тільки належить знайти. медіація вирізняється гнучкістю та адаптивністю до кожного окремого конфлікту та особливостей конфліктуючих держав. Це спонукає аналізувати, за яких умов та в якому середовищі медіація є найбільш дієвою та ефективною.
- 4. Ця бакалаврська роботавивчає роль та розвиток медіації у світі, а також її застосування в міжнародних конфліктах. Якщо на Заході медіації присвячено багато наукових робіт, то в Україні цей інститут ще не отримав належної уваги. Хоча українські політологи вже аналізували закордонний досвід, висновки для України поки що залишаються обмеженими та не дуже чіткими, тому потребують додаткового дослідження. Важливо зрозуміти, як саме український контекст може вплинути на ефективність медіації і які уроки ми можемо взяти з успішних прикладів в інших країнах.
- 5. Мета: проаналізувати процеспосередництва як предмет наукового інтересу та дослідити еволюцію інституту медіації. У першому розділі було розглянуто основні характеристики посередництва та сталі риси посередництва. Крім цього, було розглянуто форми посередництва, шість основних підходів до проведення посередництва, а також проаналізовано різні типи посередників, зокрема урядові організації (міжнародні, субрегіональні, регіональні), неурядові організації, окремі держави та окремі політичні діячі. Перший розділ
- 6. Другий розділ Мета: проаналізувати рольта ефективність трьох типів посередників (держави, міжнародних організацій та неурядових організацій) у вирішенні окремих міжнародних конфліктів. Було досліджено посередництво США в арабо- ізраїльському конфлікті за часів різних президентських адміністрацій. Були представлені різні аспекти американської медіації: мотивація для початку медіаційних зусиль посередницькі функції окремих делегованих осіб медіаційні інструменти та техніки, застосовані в окремі періоди.
- 7. Далі було дослідженороль двох міжнародних організацій у конфлікті між Косово та Сербією в період з 2006 до 2020 року - ЄС та ООН. Висновок: їх діяльність хоч і допомогла зблизити сторони та структурувати діалог, однак обмежений мандат посередників не дозволив досягти бажаних результатів та цілковитого миру між учасниками конфлікту. Згодом увага дослідження була прикута до посередництва ЄС, що розпочалося у 2011 році з метою врегулювання протистояння між Белградом та Приштиною. Зрештою, були зроблені висновки, які пояснюють відмінність ООН та ЄС у проведенні медіації: перша організація була орієнтована на результат, друга - на процес.
- 8. сьогодні у світовійспільноті посередників держава займає першість за впливом, кількістю та ефективністю проведених медіаційних процесів; міжнародні організації є ще одним дієвим типом посередників, який часто досягає успіху завдяки своєму політичному авторитету та медіаційній наполегливості; міжнародні неурядові організації отримують помітну перевагу, а також можливість заповнити вакуум та відповісти на медіаційні запити світової спільноти; Висновки другого розділу:
- 9. Третій розділ У фінальномутретьому розділі було досліджено виклики та перспективи застосування посередництва у XXI столітті. Було виявлено, що в нашому столітті медіаційна практика закріпилася як провідна практика у вирішенні міжнародних конфліктів. На сучасному етапі, ефективність та дієвість цього альтернативного методу тільки підсилюється завдяки тим інструментам, які пропонує XXI століття. У цьому контексті, медіація має значний потенціал, щоб стати способом мирного вирішення багатьох конфліктів на політичній мапі світу. У цьому розділі також було виокремлено кілька уроків із досвіду інших країн, які були б корисні для України, де медіація має значний потенціал для вирішення конфлікту. Проте для її успішного застосування необхідно: підвищити рівень обізнаності про медіацію - провести широку інформаційну кампанію, щоб люди в Україні краще розуміли, що таке медіація, як вона працює та які її переваги адаптувати медіаційну стратегію щоб вона відповідала специфіці українського конфлікту, враховуючи його гібридний характер медіація може бути більш ефективною, якщо вона поєднується з іншими мирними інструментами, такими як дипломатія, миротворчі місії та економічні санкції.
- 10.