Міністерство аграрної політики та продовольства України 
Миколаївський національний аграрний універститет 
Миколаїв 2014 
Виконав: 
студент групи Е1/1 
Кришталь Руслан
Екологічна рівновага - це стан екосистеми, 
при якому 
зберігаються постійними біологічне 
різноманіття (склад біоти), біологічна 
продукція 
і кругообіг елементів живлення.
Абсолютна екологічну рівновагу неможливо, так 
як на екосистему постійно впливають змінюються 
зовнішні екологічні фактори, що викликає флуктуації 
екосистем з підвищенням і зниженням чисельності 
популяцій різних видів, їх біологічної продукції. 
(Приклад - коливання врожаю сіна на одному і тому 
ж ділянці сінокосу в сухий і вологий роки. У РБ в рік 
посуху врожай сіна може знижуватися в 10 разів.) 
При екологічній рівновазі все засвоєні організмами 
екосистеми елементи повертаються в середу і 
здійснюють багаторазові кругообіги. Кількість 
новопосталої рослинного органічної речовини 
виявляється приблизно рівним тому, який було 
використано гетеротрофами, а потім зруйновано 
редуцентамі. Вся засвоєна в процесі фотосинтезу 
енергія поступово розсіюється.
Екологічна рівновага виникає в результаті 
"ринкових" відносин організмів при конкуренції, 
взаємовідносинах "фітофаг - рослина", "хижак - 
жертва" і "паразит - господар", мутуалізм. Велику 
роль у підтримці екологічної рівноваги грають 
редуценти. Екологічна рівновага можливо на 
будь-якому рівні, від невеликих екосистем і їх 
блоків (рослина - фітофаг - зоофаги) до біосфери 
в цілому. 
Збереження екологічної рівноваги в 
екосистемах - головне завдання при 
формуванні стратегії співіснування людини і 
природи в суспільстві сталого розвитку.
У рамках цієї стратегії можна сформулювати чотири 
основні варіанти ставлення людини до екологічній 
безпеці:збереження екологічної рівноваги за 
рахунок мінімізації втручання в екосистеми 
(особливо охоронювані природні території); 
Підтримання екологічної рівноваги при 
раціональному природокористуванні в природних 
екосистемах, коли вплив людини не досягає рівня, 
що руйнує ці екосистеми; 
конструювання екологічної рівноваги - створення 
такої структури штучної екосистеми, при якій 
винесення з неї елементів живлення компенсується 
антропогенними субсидіями. Це можливо при 
створенні агроекосистем . 
Захист екологічної рівноваги природних і 
сільськогосподарських екосистем від впливу 
екосистем, в яких неможливо створити рівновагу.
Біорізноманіття – це міра кількості, 
різнорідності і мінливості форм живих 
організмів. Вона включає в себе 
різноманіття у рамках виду, різноманіття 
видів та екосистем. Вивчення 
біорізноманіття також включає 
спостереження за його змінами в просторі і 
часі.
Біорізноманіття існує скрізь, – як у воді, так і на 
суходолі. Воно включає в себе всі організми: від 
мікроскопічних бактерій до рослин і тварин зі 
складною будовою. Теперішній перелік видів, хоча й 
корисний, залишається неповним і недостатнім для 
забезпечення точного уявлення про масштаби та 
розподіл усіх складових живої природи. На основі 
сучасних знань про те, як біорізноманіття 
змінюється з плином часу, можуть бути зроблені 
приблизні оцінки темпів та причин вимирання 
видів.
Біорізноманіття забезпечує безліч ключових потреб людства, що 
виходять за рамки простого забезпечення сировиною. 
Втрата біорізноманіття негативно впливає на деякі аспекти добробуту 
людства, зокрема на продовольчу безпеку, вразливість до стихійних 
лих, енергетичну безпеку і доступ до чистої води та сировини. Це також 
впливає на здоров’я людей та суспільні відносини. 
Коли люди змінюють екосистему задля збільшення розміру 
отримання одного з ресурсів, це неминуче призводить до зміну стану 
інших складових. Наприклад, заходи з видобутку сланцевого газу 
можуть призвести до зниження доступності та якості питної води. В 
результаті таких компромісів, багато екосистемних ресурсів 
деградували, наприклад: рибальство, водопостачання і захист від 
стихійних лих. У довгостроковій перспективі, ціна завданих втрат може 
значно перевищувати короткострокові економічні вигоди, які можна 
отримати від трансформації екосистем.
На відміну від товарів, що купуються і продаються на ринках, багато 
благ отримуваних з екосистем, не підлягають купівлі-продажу на 
ринках, ба більше практично не надаються вираження в грошовому 
еквіваленті. Це означає, що важливість біорізноманіття та природних 
процесів для людей ігнорується фінансовими ринками. Виснаження 
екосистем може бути значно сповільнене або повністю усунуте, якщо 
при прийнятті рішень буде розглянуто не економічні чинники, або ж 
вироблено методи нові методи оцінки ресурсів екосистеми. 
За останнє сторіччя, деякі люди отримали користь від перетворення 
природних екосистем і росту об’ємів міжнародної торгівлі, однак 
подальше використання природних ресурсів в теперішніх обсягах та 
способи експлуатації екосистем можуть поставити під питання 
подальше існування економіки на всіх рівнях в нинішньому вигляді.
Як може змінитися біорізноманіття в майбутньому?
Майбутнє біорізноманіття залежатиме виключно від того, який 
сценарій свого розвитку обере людство: буде це зростаюча глобалізації, 
а чи повернення до локальних економік та спільнот, панування 
вільного ринку, а чи планування на довгострокові перспективи. 
За першого сценарію площі сільськогосподарських угідь будуть 
розширюватися, при чому з значна їх кількість вибуватиме зі вжитку з 
причини їх отруєнь пестицидами та хімдобривами, які неминуче несуть 
зниження природної родючості; в той же час лісовий покрив буде 
скорочуватися, особливо в країнах, що розвиваються. Це призведе до 
тривалого зниження місцевого та глобального біорізноманіття, 
переважно в результаті втрати середовищ існування. Біорізноманіття 
водних екосистем і конкретних популяцій риб знизиться завдяки таким 
факторам, як: надмірний вміст продуктів розкладу хімічних добрив, 
надмірний вилов, вторгнення інвазивних видів і забруднення 
навколишнього середовища.
Сценарій, що передбачає відмову від вільного ринку та 
звертання глобалізації містить значно більше світлих 
перспектив як для довкілля в цілому, так і для біорізноманіття 
зокрема. Локалізація господарської діяльності зведе на 
мінімум транспорті витрати, збільшить ефективність 
використання місцевих ресурсів та змусить до дбайливого до 
них ставлення, місцеві громади матимуть змогу планувати 
використання та відновлення благ екосистеми від втручання 
глобальних корпорацій, відновиться культурний та етичний 
зв’язок населення з конкретною територією, а найголовніше 
поставить на перше місце задоволення потреб конкретних 
людей в благах природи, замість одержання прибутків 
корпораціями.
Висновки: 
• 1. Дії людини часто спричиняють незворотні втрати у видовому 
різноманітті життя на Землі. Такі негативні тенденції за останні 50 років, 
виявилися глибшими, ніж у будь-коли в людській історії, і вони 
триватимуть далі, якщо не зупинити експлуатацію довкілля глобальним 
капіталом. 
• 2. Біорізноманіття сприяє прямо або опосередковано забезпечує всі 
базові аспекти людського добробуту, наприклад, забезпечення 
якісними продуктами харчування та збереження фізичного та 
психічного здоров’я. За останнє століття, окремі групи людей отримали 
великий матеріальний зиск від перетворення природних екосистем, 
однак, ці зміни поставили під загрозу збереження добробуту та 
здоров’я більшості населення світу, та навіть спричинили незворотну 
екологічну кризу в деяких регіонах (напр. зникнення Аральського 
моря). 
• 3. Попри те, що підпорядковані корпораціям інституції просувають 
думку про безумовну користь від експлуатації екосистем, втрати, які 
завдаються корінному населенню конкретних територій здебільшого 
перевищують ці вигоди. Про це свідчать також новітні дослідження при 
принципи функціонування екосистем. Навіть за умови, коли можливі 
втрати в екосистемі не повністю відомі, обережний підхід є 
виправданим, оскільки радикальні зміни в довкіллі завжди є 
незворотними.
• 4. Такі чинники, як: масова міграція населення, зміна клімату, 
штучна стимуляція споживання та зростання впливу 
глобального капіталізму будуть і надалі спричиняти втрати в 
біорізноманітті та посилювати експлуатацію екосистем у 
теперішньому темпі або навіть швидше. 
• 5. Більшість заходів, які вживалися для збереження 
біорізноманіття без відмови від парадигми споживацького 
суспільства та глобального капіталізму. Головними шляхами 
зупинки екологічної катастрофи є релокалізація господарської 
діяльності (орієнтація виключно на місцеві ресурси і робочу 
силу), перехід в економіці від принципу максимізації прибутку 
до принципу забезпечення базових потреб місцевого 
населення, врахування неекономічних (екологічних, 
культурних, етичних) чинників при планування господарчої 
діяльності, впровадження природо відповідних (зокрема 
пермакультурних) методів в сільське господарство та 
лісівництво, використання природних матеріалів замість 
штучних, відмова від штучного стимулювання споживання.
Біологічна та екологічна рівновага 2

Біологічна та екологічна рівновага 2

  • 1.
    Міністерство аграрної політикита продовольства України Миколаївський національний аграрний універститет Миколаїв 2014 Виконав: студент групи Е1/1 Кришталь Руслан
  • 2.
    Екологічна рівновага -це стан екосистеми, при якому зберігаються постійними біологічне різноманіття (склад біоти), біологічна продукція і кругообіг елементів живлення.
  • 3.
    Абсолютна екологічну рівновагунеможливо, так як на екосистему постійно впливають змінюються зовнішні екологічні фактори, що викликає флуктуації екосистем з підвищенням і зниженням чисельності популяцій різних видів, їх біологічної продукції. (Приклад - коливання врожаю сіна на одному і тому ж ділянці сінокосу в сухий і вологий роки. У РБ в рік посуху врожай сіна може знижуватися в 10 разів.) При екологічній рівновазі все засвоєні організмами екосистеми елементи повертаються в середу і здійснюють багаторазові кругообіги. Кількість новопосталої рослинного органічної речовини виявляється приблизно рівним тому, який було використано гетеротрофами, а потім зруйновано редуцентамі. Вся засвоєна в процесі фотосинтезу енергія поступово розсіюється.
  • 4.
    Екологічна рівновага виникаєв результаті "ринкових" відносин організмів при конкуренції, взаємовідносинах "фітофаг - рослина", "хижак - жертва" і "паразит - господар", мутуалізм. Велику роль у підтримці екологічної рівноваги грають редуценти. Екологічна рівновага можливо на будь-якому рівні, від невеликих екосистем і їх блоків (рослина - фітофаг - зоофаги) до біосфери в цілому. Збереження екологічної рівноваги в екосистемах - головне завдання при формуванні стратегії співіснування людини і природи в суспільстві сталого розвитку.
  • 5.
    У рамках цієїстратегії можна сформулювати чотири основні варіанти ставлення людини до екологічній безпеці:збереження екологічної рівноваги за рахунок мінімізації втручання в екосистеми (особливо охоронювані природні території); Підтримання екологічної рівноваги при раціональному природокористуванні в природних екосистемах, коли вплив людини не досягає рівня, що руйнує ці екосистеми; конструювання екологічної рівноваги - створення такої структури штучної екосистеми, при якій винесення з неї елементів живлення компенсується антропогенними субсидіями. Це можливо при створенні агроекосистем . Захист екологічної рівноваги природних і сільськогосподарських екосистем від впливу екосистем, в яких неможливо створити рівновагу.
  • 6.
    Біорізноманіття – цеміра кількості, різнорідності і мінливості форм живих організмів. Вона включає в себе різноманіття у рамках виду, різноманіття видів та екосистем. Вивчення біорізноманіття також включає спостереження за його змінами в просторі і часі.
  • 7.
    Біорізноманіття існує скрізь,– як у воді, так і на суходолі. Воно включає в себе всі організми: від мікроскопічних бактерій до рослин і тварин зі складною будовою. Теперішній перелік видів, хоча й корисний, залишається неповним і недостатнім для забезпечення точного уявлення про масштаби та розподіл усіх складових живої природи. На основі сучасних знань про те, як біорізноманіття змінюється з плином часу, можуть бути зроблені приблизні оцінки темпів та причин вимирання видів.
  • 8.
    Біорізноманіття забезпечує безлічключових потреб людства, що виходять за рамки простого забезпечення сировиною. Втрата біорізноманіття негативно впливає на деякі аспекти добробуту людства, зокрема на продовольчу безпеку, вразливість до стихійних лих, енергетичну безпеку і доступ до чистої води та сировини. Це також впливає на здоров’я людей та суспільні відносини. Коли люди змінюють екосистему задля збільшення розміру отримання одного з ресурсів, це неминуче призводить до зміну стану інших складових. Наприклад, заходи з видобутку сланцевого газу можуть призвести до зниження доступності та якості питної води. В результаті таких компромісів, багато екосистемних ресурсів деградували, наприклад: рибальство, водопостачання і захист від стихійних лих. У довгостроковій перспективі, ціна завданих втрат може значно перевищувати короткострокові економічні вигоди, які можна отримати від трансформації екосистем.
  • 9.
    На відміну відтоварів, що купуються і продаються на ринках, багато благ отримуваних з екосистем, не підлягають купівлі-продажу на ринках, ба більше практично не надаються вираження в грошовому еквіваленті. Це означає, що важливість біорізноманіття та природних процесів для людей ігнорується фінансовими ринками. Виснаження екосистем може бути значно сповільнене або повністю усунуте, якщо при прийнятті рішень буде розглянуто не економічні чинники, або ж вироблено методи нові методи оцінки ресурсів екосистеми. За останнє сторіччя, деякі люди отримали користь від перетворення природних екосистем і росту об’ємів міжнародної торгівлі, однак подальше використання природних ресурсів в теперішніх обсягах та способи експлуатації екосистем можуть поставити під питання подальше існування економіки на всіх рівнях в нинішньому вигляді.
  • 10.
    Як може змінитисябіорізноманіття в майбутньому?
  • 11.
    Майбутнє біорізноманіття залежатимевиключно від того, який сценарій свого розвитку обере людство: буде це зростаюча глобалізації, а чи повернення до локальних економік та спільнот, панування вільного ринку, а чи планування на довгострокові перспективи. За першого сценарію площі сільськогосподарських угідь будуть розширюватися, при чому з значна їх кількість вибуватиме зі вжитку з причини їх отруєнь пестицидами та хімдобривами, які неминуче несуть зниження природної родючості; в той же час лісовий покрив буде скорочуватися, особливо в країнах, що розвиваються. Це призведе до тривалого зниження місцевого та глобального біорізноманіття, переважно в результаті втрати середовищ існування. Біорізноманіття водних екосистем і конкретних популяцій риб знизиться завдяки таким факторам, як: надмірний вміст продуктів розкладу хімічних добрив, надмірний вилов, вторгнення інвазивних видів і забруднення навколишнього середовища.
  • 12.
    Сценарій, що передбачаєвідмову від вільного ринку та звертання глобалізації містить значно більше світлих перспектив як для довкілля в цілому, так і для біорізноманіття зокрема. Локалізація господарської діяльності зведе на мінімум транспорті витрати, збільшить ефективність використання місцевих ресурсів та змусить до дбайливого до них ставлення, місцеві громади матимуть змогу планувати використання та відновлення благ екосистеми від втручання глобальних корпорацій, відновиться культурний та етичний зв’язок населення з конкретною територією, а найголовніше поставить на перше місце задоволення потреб конкретних людей в благах природи, замість одержання прибутків корпораціями.
  • 13.
    Висновки: • 1.Дії людини часто спричиняють незворотні втрати у видовому різноманітті життя на Землі. Такі негативні тенденції за останні 50 років, виявилися глибшими, ніж у будь-коли в людській історії, і вони триватимуть далі, якщо не зупинити експлуатацію довкілля глобальним капіталом. • 2. Біорізноманіття сприяє прямо або опосередковано забезпечує всі базові аспекти людського добробуту, наприклад, забезпечення якісними продуктами харчування та збереження фізичного та психічного здоров’я. За останнє століття, окремі групи людей отримали великий матеріальний зиск від перетворення природних екосистем, однак, ці зміни поставили під загрозу збереження добробуту та здоров’я більшості населення світу, та навіть спричинили незворотну екологічну кризу в деяких регіонах (напр. зникнення Аральського моря). • 3. Попри те, що підпорядковані корпораціям інституції просувають думку про безумовну користь від експлуатації екосистем, втрати, які завдаються корінному населенню конкретних територій здебільшого перевищують ці вигоди. Про це свідчать також новітні дослідження при принципи функціонування екосистем. Навіть за умови, коли можливі втрати в екосистемі не повністю відомі, обережний підхід є виправданим, оскільки радикальні зміни в довкіллі завжди є незворотними.
  • 14.
    • 4. Такічинники, як: масова міграція населення, зміна клімату, штучна стимуляція споживання та зростання впливу глобального капіталізму будуть і надалі спричиняти втрати в біорізноманітті та посилювати експлуатацію екосистем у теперішньому темпі або навіть швидше. • 5. Більшість заходів, які вживалися для збереження біорізноманіття без відмови від парадигми споживацького суспільства та глобального капіталізму. Головними шляхами зупинки екологічної катастрофи є релокалізація господарської діяльності (орієнтація виключно на місцеві ресурси і робочу силу), перехід в економіці від принципу максимізації прибутку до принципу забезпечення базових потреб місцевого населення, врахування неекономічних (екологічних, культурних, етичних) чинників при планування господарчої діяльності, впровадження природо відповідних (зокрема пермакультурних) методів в сільське господарство та лісівництво, використання природних матеріалів замість штучних, відмова від штучного стимулювання споживання.