2. ПЛАН
1. Формування облікової політики
2. Організаційні форми бухгалтерського обліку
3. Форми бухгалтерського обліку
4. Порядок розробки робочого плану рахунків
5. Організація забезпечення технології
процесу бухгалтерського обліку
3. 1. Формування облікової політики
Під обліковою політикою розуміють
сукупність принципів, методів і
процедур, що їх використовує
підприємство, організація, установа для
складання та подання фінансової
звітності.
Первинною складовою облікової політики є принципи, які
відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні» визначаються як «базові концепції, які
кладуться в основу відображення в обліку і звітності
господарської діяльності» суб’єкта господарювання.
Задекларована вітчизняна система принципів являє собою
поєднання трьох груп фундаментальних уявлень про
функціонування бухгалтерського обліку (рис. 2.1).
4. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО
ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ
Принципи-
умови
Принципи-
рекомендації
Принципи-
обмеження
Автономність
Безперервність
Періодичність
Єдиний грошовий
вимірник
Історична собівартість
Нарахування та
відповідність доходів і
витрат
Повне висвітлення
Обачність
Превалювання сутності
над формою
Постійність
5. Під методом бухгалтерського обліку в цілому розуміють
сукупність способів дослідження і відбиття господарських
операцій в його межах. Традиційно ця сукупність визначається
як група елементів методу, до складу якої входять:
документування інвентаризація
Використаннія
синтетичних та
аналітичних
застосування рахунків
подвійного
запису
оцінка майна та
зобов'язань
калькулювання
Бухгалтерський
баланс та звітність
6. Під процедурами бухгалтерського обліку слід розуміти
встановлений порядок дій з відбиття та обробки інформаційних потоків
про фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання. При
цьому йдеться не тільки про фіксування інформації в системі плану
рахунків, а й про внутрішній порядок облікового циклу.
Організаційна складова облікової політики регулює в
повному обсязі механізм організації бухгалтерського
обліку в кожній конкретній установі. Зазначені питання
висвітлюватимуться у відповідному розділі.
Облікова політика установи є основою внутрішнього
регулювання обліку, і щоб вона набула нормативного
статусу, її формалізують у вигляді наказу про облікову
політику.
7. 2. Організаційні форми бухгалтерського обліку
Під організаційною формою бухгалтерського
обліку слід розуміти сукупність різновидів
функціонування системи збору, реєстрації та
обробки облікової інформації згідно з
адміністративним та методологічним
підпорядкуванням.
8. Залежно від співвідношення обох факторів —
адміністративного і методологічного —
виокремлюють взагалі три організаційні форми:
централізацію
часткову
централізацію
децентралізацію
9. Під централізацією розуміють таку організаційну
форму бухгалтерського обліку, згідно з якою обліковий
процес у методологічному і адміністративному
аспектах внутрішньо регулює головний бухгалтер.
Таким чином, зазначена форма
передбачає утворення та функціонування
єдиного облікового центру. В процесі
розробки та вдосконалення зазначеної
форми в її межах виокремились поняття
«центральна бухгалтерія» та
«централізована бухгалтерія».
10. Центральна бухгалтерія являє
собою структурний підрозділ
установи, підприємства чи
організації, який здійснює повний
цикл облікового процесу в межах
діяльності зазначеного суб’єкта
господарювання.
Очевидно, що в такому разі поділ облікових
функцій відбувається в межах бухгалтерської
служби. Однак функцію збору первинної
інформації виконує як бухгалтерія, так і
структурні підрозділи.
11. Поняття централізованої
бухгалтерії характерне
переважно для бюджетних
установ і організацій. Порядок
функціонування централізованої
бухгалтерії передбачає
об’єднання однорідних установ і
організацій єдиною
бухгалтерською службою для
здійснення більшості етапів
облікового циклу.
12. Форма часткової децентралізації передбачає
утворення як центральної бухгалтерії, так і
облікових груп у структурних підрозділах . При
цьому облікові групи документально
оформляють проведені операції, обробляють та
групують документи щодо руху матеріальних
запасів, розрахунків з робітниками і
службовцями, складають звіти.
Центральна бухгалтерія в установлені строки
приймає згруповану відповідним чином
первинну документацію зі звітами до неї і на
підставі отриманих даних відбиває проведені
операції в системі рахунків бухгалтерського
обліку.
13. Децентралізація характеризується
методологічним підпорядкуванням облікового
процесу головному бухгалтерові кожного зі
структурних підрозділів та головному
бухгалтерові центральної бухгалтерії, а в
адміністративному розумінні — повною
регламентацією з боку керівника структурного
підрозділу.
Згідно з цією формою передбачається
утворення самостійних бухгалтерських служб у
кожній філії чи структурному підрозділі на чолі з
головним (старшим) бухгалтером центрального
апарату бухгалтерії під керівництвом головного
бухгалтера даної організації чи підприємства.
14. 3. Форми бухгалтерського обліку
Під формою бухгалтерського обліку розуміють «систему
регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та
узагальнення інформації в них» (ст. 8, п. 5 Закону України
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні»).
Нині в Україні фактично застосовуються такі основні
облікові форми:
1) меморіально-ордерна
(за класичною
меморіально-ордерною
формою та формою
«Журнал-Головна»);
2) журнально-ордерна.
15. Відповідно до Інструкції Держказначейства України
від 27.07.2000 № 68 «Про форми меморіальних
ордерів бюджетних установ та порядок їх
складання» основною у практиці бюджетних установ
є меморіально-ордерна форма, а саме її різновид
«Журнал-Головна». Вона складається з головного
уособлювального реєстру синтетичного обліку —
книги «Журнал-Головна» і 15 іменних меморіальних
ордерів (далі М-О).
16. В основу меморіально-ордерної системи покладено принцип
хронологічного запису. Цей принцип визначає порядок
групування первинних документів — за датою.
17. Журнально-ордерна форма обліку, яка сьогодні в Україні відходить у
минуле, донедавна застосовувалась у бюджетних установах.
Відповідний варіант журнально-
ордерної форми обліку налічував
18 журналів-ордерів,
накопичувальні відомості та 6
відомостей оборотів за дебетом.
Зазначена форма ґрунтувалась на
поєднанні хронологічної та
систематичної реєстрації
облікових даних безпосередньо з
первинних документів. Головним
накопичувальним реєстром були
журнали-ордери. Головна книга
оформлювалася на підставі
журналів-ордерів.
18. 4. Порядок розробки робочого плану рахунків
Відповідно до Наказу
Міністерства фінансів
України від
26.06.2013 №611
фінансово-господарська
діяльність бюджетних
установ у системі
бухгалтерського обліку має
висвітлюватись відповідно
до Плану рахунків
бухгалтерського обліку
зазначених установ.
19. Інформація про стан і зміни майна
бюджетної установи, яка необхідна
для контролю за її діяльністю,
ступенем виконання кошторису,
узагальнюється за допомогою
системи рахунків бухгалтерського
обліку. На рахунках бухгалтерського
обліку накопичуються дані про стан і
зміни складу майна установи, про
наявність і зміни джерел його
утворення, а також про результати
виконання кошторису доходів і
видатків.
20. Розробляючи робочий план рахунків, головний
бухгалтер має керуватися такими принципами:
· легітимності
(відповідність
нормативній базі
бухгалтерського обліку
бюджетних установ);
· повноти охоплення
(суцільне охоплення
операцій фінансово-
господарської діяльності у
їх відбитті);
· аналітичності
(розкриття інформації у
відповідних до потреб
управління межах);
· зручності (логічність
побудови).
21. Наступним кроком у розробці робочого плану рахунків
установи чи організації є обговорення відповідного
проекту керівниками відділів бухгалтерської служби і
його затвердження. Робочий план рахунків
включається до наказу про облікову політику
бюджетної установи чи організації і затверджується як
його складова.
На підставі робочого плану
рахунків відпрацьовуються
шаблони бухгалтерських
проведень типових
господарських операцій.
22. 5. Організація забезпечення технології процесу
бухгалтерського обліку
Як і в будь-якому
процесі виробництва,
відправним моментом у
процесі бухгалтерського
обліку є
його забезпечення
засобами та
предметами праці. У
літературі розрізняють
інформаційне, технічне
та методологічне
забезпечення
23. Так, під інформаційним забезпеченням розуміють сукупність
облікових даних на всіх етапах процесу бухгалтерського обліку.
Вочевидь, організація інформаційного забезпечення
полягає у раціоналізації надання інформаційних даних
щодо кожної зі складових загальної системи
бухгалтерського обліку. З огляду на це нагадаємоосновні
вимоги до економічної інформації:
· точність;
· достовірність;
· своєчасність;
· зручність у сприйнятті.
24. Технічне забезпечення являє
собою набір матеріальних і
нематеріальних засобів, за
допомогою яких переробляється
інформація з бухгалтерського
обліку. Складовими технічного
забезпечення є комплекс
технічних засобів, програмне
забезпечення та обслуговуючий
персонал.
25. Методичне забезпечення відіграє роль методично-правового
інструмента, за допомогою якого видозмінюється облікова
інформація.
Методичне забезпечення облікового процесу охоплює:
· методичні документи — категорію нормативних
документів, що безпосередньо регламентують
порядок та методику бухгалтерського обліку;
· документи, що визначають загальноправову
нормативну базу — правове поле діяльності
бюджетних установ.
