МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка
м. Кропивницький - 2016
Захист прав Інтелектуальної власності
на тему:Охорона селекційних
досягнень як передумова продовольчої
безпеки України
Підготувала
студентка 64 – ї групи
факультету історії та права
Сибірцева Л. С.
Викладач:
Поляруш С. І.
Селекційне
досягнення — це
виведення людиною
нових або поліпшення
тих, що вже існують,
порід тварин і сортів
рослин.
В Україні принципи правової охорони селекційних
досягнень регламентуються Законами:
“ Про охорону прав на
сорти рослин ”
від 01. 07. 2002 р.
“ Про племінну справу у
тваринництві ”
від 21. 12 1993 року.
Основні принципи охорони визначено:
•Цивільним кодексом України;
•Законом України “ Про приєднання України до
Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин ”.
Закон України “ Про племінну
справу у тваринництві ”
Селекційне досягнення визначено як
створену в результаті цілеспрямованої
творчої діяльності групу племінних
тварин, що має нові генетичні ознаки, які
стійко передає потомству, та за
показниками продуктивності перевищує
попередні типи тварин.
Закон України “ Про охорону
прав на сорти рослин “ визначає
два стани сорту рослини:
Сорт вважається
придатним для набуття
на нього права
інтелектуальної власності,
якщо він є новим,
однорідним, стабільним
та відмінним;
Сорт вважається придатним
для поширення в Україні, якщо
володіє вищевказаними
ознаками та може бути
використаний для задоволення
потреб суспільства і не
заборонений для поширення.
Порода тварин
Об'єктами права інтелектуальної
власності на селекційні досягнення
є :
Сорт рослин
Сорт рослин:
Селекційним досягненням у рослинництві
визнається сорт, що має одну або декілька
господарських ознак, які відрізняють його від існуючих
сортів рослин.
це окрема група рослин у рамках нижчого з відомих ботанічних
таксонів, яка може бути визначена ступенем прояву ознак, що є
результатом діяльності цього генотипу або комбінації генотипів;
може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем
прояву принаймні однієї з цих ознак;
може розглядатися як єдине ціле з огляду на її придатність для
відтворення в незмінному вигляді цілих сортів рослин.
під ботанічним таксоном розуміється
відособлена група рослин, споріднених між
собою спільністю ознак і властивостей,
завдяки чому їм можна присвоїти
таксономічну категорію.
Таксономічними категоріями сорту
рослин, на які набуваються права, можуть бути :
Клон Лінія
Гібрид
першого
покоління
Популяція
є новим (матеріал сорту
не був відомий
цивільному обороту на
дату видачі патенту);
вирізняльним (відрізняєт
ься від будь-якого іншого
сорту, який є
загальновідомим);
однорідним(результати
розмноження сорту
збігаються з його
ознаками);
Об'єктом права на сорт є селекційне
досягнення у рослинництві, яке
відповідає умовам патентоспроможності
стабільним (ознаки
сорту залишаються
незмінними після його
розмноження).
Селекційним досягненням у тваринництві
визнається створена в результаті цілеспрямованої
творчої діяльності група племінних
тварин (порода, порідний тип, лінія, родина), яка
має нові високі генетичні ознаки та стійко передає
їх нащадкам.
Порода тварин - цілісна численна група тварин
загального походження, що створена людиною та має
генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу
відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є
кількісно достатньою для розмноження як однієї породи.
володілець патенту - особа, якій належить впродовж визначеного
законом строку засвідчені патентом майнові права інтелектуальної
власності на сорт рослин;
автор селекційного досягнення - особа, творчою працею якої
створено цей сорт чи породу.
власник майнового права інтелектуальної власності на поширення
сорту - особа, якій належить впродовж визначеного законом строку
засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту майнове право
інтелектуальної власності на поширення сорту;
ліцензіат;
спадкоємець або інший правонаступник;
Суб'єктами правовідносин, що виникають у процесі
створення та використання сорту рослин і порід тварин, може бути
будь-яка фізична і юридична особа:
попередній користувач — особа, яка має право на безоплатне користування
сортом рослини чи породою тварини, завдяки тому що зробила ефективну
підготовку для їх використання до дати подання заявки власником патенту.
Права інтелектуальної власності на сорт
рослин, породу тварин в Україні
1)Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт
рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією.
Набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи
породи тварини.
а) право авторства на сорт рослин або породу тварин;
б) право пропонувати назву сорту, породи і включати до назви своє
ім'я;
в) право перешкоджати іншим особам привласнювати та
спотворювати авторство;
г) право вимагати не розголошувати ім'я автора і не зазначати його
в публікаціях;
д) право вимагати зазначення імені під час використання сорту,
породи, якщо це практично можливо.
2) Майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту
рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.
Виникає з дати державної реєстрації сорту чи породи.
Діє безстроково за умови підтримання чинності цього права
відповідно до закону.
3) Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин,
породу тварин, засвідчені патентом.
Є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації.
а) право на використання сорту рослин, породи тварин (виробництво або
відтворення з метою розмноження; доведення до кондиції з метою
розмноження; пропонування до продажу; продаж або інший комерційний обіг;
вивезення за межі митної території країни; ввезення на митну територію
країни; зберігання для будь-якої із зазначених цілей);
б) виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;
в) виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту
рослин, породи тварин, зокрема й забороняти таке використання;
г) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Цей строк може бути достроково припинений,
але не може бути продовжений.
Строк чинності майнових прав
інтелектуальної власності:
на сорт рослин, породу тварин спливає
через 30 років,
дерева та виноград — через 35років з 1
січня року, наступного за роком
державної реєстрації прав.
Селекція є наукою про
методи створення сортів,
гібридів рослин і порід
тварин з потрібними людині
якостями, а також діяльність з
виведенням сортів і гібридів
сільськогосподарських
культур, порід тварин.
В результаті селекційної діяльності
створено велику кількість сортів
сільськогосподарських рослин і
порід свійських тварин.
Це дає підстави вважати селекційними
досягненнями не лише породи тварин, а
й сорти рослин.
Необхідно внести зміни до
тексту ст. 1 ЗУ “ Про племінну
справу у тваринництві ”.
За свідченнями експертів FAO, уже в 2020 р.
приріст землеробської продукції провідних
аграрних країн світу буде отриманий завдяки
культивуванню нових сортів і гібридів, а їхня
частка в структурі врожаю сягатиме 50 – 70 %,
що в 1, 5 – 2 рази більше, ніж сьогодні.
Нині можна спостерігати стрімкий розвиток
цієї науки, що зумовлюється актуальністю
проблеми забезпечення агропромислового
виробництва новими, більш якісними
сортами.
Механізм підтримки продовольчої безпеки
Підсистема забезпечення – є
основою для продовольчої системи і
реалізується за допомогою
потенціалу фінансового, матеріально
– технічного, інформаційного,
кадрового й наукового забезпечення.
Функціональна підсистема, що охоплює
виробництво продовольства, формування і
розподіл продовольчих ресурсів, зокрема й за
допомогою імпорту продовольства та його
експорту.
Цільова підсистема, яка реалізує головну мету
продовольчої безпеки – споживання продуктів
харчування.
Контрольна підсистема, що складається з
індикаторів продовольчої безпеки країни.
Підсистема регулювання, яка містить як
ринкові, так і державні механізми
регулювання, що коригують розвиток
економічної системи відповідно до потреб
продовольчої безпеки.
Статистичні дані засвідчують низьку активність
вітчизняних підприємств у сфері фінансування
селекційної діяльності.
Протягом 2013 р. науковими організаціями
України виконано 47 900 робіт,
з яких 1, 6 % спрямовано на створення
нових сортів рослин, порід тварин
(в кількісному вираженні – це 745 одиниць).
463 із 745 робіт були виконанні в закладах
державного сектору, 268 – підприємствами
та 14 – закладами вищої освіти.
Упродовж 2013 р. в результаті діяльності
наукових організацій до вітчизняного
патентного відомства було подано 8 348 заявок
на видачу охоронних документів на об'єкти права
інтелектуальної власності , зокрема 2 965 заявок
– на винаходи та 206 – на сорти рослин і породи
тварин.
Розподіл отриманих патентів на сорти рослин
є такими:
120 (93%) отримано державними установами,
3 (2%) - підприємствами,
6 (5%) – закладами вищої освіти.
Результати засвідчують низьку
зацікавленість приватних
підприємств у фінансуванні
селекційної діяльності та
комерціалізації її результатів.
Україна активно співпрацює з міжнародними
установами та організаціями у сфері охорони
прав на сорти рослин.
До найбільш авторитетних
належать:
UPOV - Міжнародний союз з охорони нових сортів рослин;
CPVO – Офіс ЄС з питань рослинного розмаїття;
FAO – Продовольча та сільськогосподарська організація при
ООН;
OECD – Організація економічного співробітництва та
розвитку.
Це дає можливість
постійно
вдосконалювати та
гармонізувати
вітчизняну систему
охорони прав на
сорти рослин,
приводячи її у
відповідність до
міжнародних
стандартів.
Охорона селекційних досягнень.
Під охороною селекційних досягнень розуміють
суспільно – правовий порядок закріплення певних
прав і обов'язків за суб'єктами селекційної
діяльності, що виникають з приводу
привласнення та комерціалізації її результатів, а
також створення механізму їхньої реалізації.
Захист селекційних досягнень
становить комплекс заходів,
спрямованих на визнання або
відновлення прав на них, а також
захист інтересів суб'єктів селекційної
діяльності під час їх порушення чи
оспорювання шляхом застосування до
правопорушників визначених законом
санкцій.
Юрисдикційний Неюрисдикційний
Юрисдикційна форма захисту – це
комплекс заходів щодо визначення чи
відновлення прав суб'єктів селекційної
діяльності, що здійснюються
уповноваженими державою органами.
Юрисдикційна форма захисту передбачає:
цивільно – правовий кримінально – правовий
адміністративний способи захисту.
Однією з проблем у сфері захисту прав
селекціонерів є поширеність випадків ігнорування
норм права суб'єктами
господарювання в галузі рослинництва, а також
лобіювання цими групами пропозицій щодо
перегляду основних норм законодавства на користь
суб'єктів насінництва, що використовують сорти та
не бажають ділитися своїми прибутками з
наукового – селекційними
установами і незалежними селекціонерами.
За оптимістичними прогнозами, до 2050 р.
населення планети складатиме більше 9
мільярдів осіб.
Для того, щоб їх прогодувати, буде необхідно виробляти
не менше як на 50 % більше продовольства, ніж зараз.
Водночас, зміна клімату може скоротити врожайність
більш ніж на 25 %.
Якщо не вплинути на ці процеси, то
забезпечення продовольчої безпеки,
особливо для найбідніших країн світу,
буде майже неможливим.
За результатами досліджень
австрійської спілки селекціонерів,
частка селекції у збільшені
урожайності зернових культур у 1980
р. становила 45 %, а в 2000 р. – 50%.
До 2020 р. зазначений показник,
на думку фахівців, має сягнути
60 %.
Це свідчить про важливу
роль селекційної діяльності
у формуванні продовольчої
безпеки країни.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Презентація з дисципліни "Захист прав інтелектуальної власності"

  • 1.
    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ІНАУКИ УКРАЇНИ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка м. Кропивницький - 2016 Захист прав Інтелектуальної власності на тему:Охорона селекційних досягнень як передумова продовольчої безпеки України Підготувала студентка 64 – ї групи факультету історії та права Сибірцева Л. С. Викладач: Поляруш С. І.
  • 2.
    Селекційне досягнення — це виведеннялюдиною нових або поліпшення тих, що вже існують, порід тварин і сортів рослин.
  • 3.
    В Україні принципиправової охорони селекційних досягнень регламентуються Законами: “ Про охорону прав на сорти рослин ” від 01. 07. 2002 р. “ Про племінну справу у тваринництві ” від 21. 12 1993 року. Основні принципи охорони визначено: •Цивільним кодексом України; •Законом України “ Про приєднання України до Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин ”.
  • 4.
    Закон України “Про племінну справу у тваринництві ” Селекційне досягнення визначено як створену в результаті цілеспрямованої творчої діяльності групу племінних тварин, що має нові генетичні ознаки, які стійко передає потомству, та за показниками продуктивності перевищує попередні типи тварин.
  • 5.
    Закон України “Про охорону прав на сорти рослин “ визначає два стани сорту рослини: Сорт вважається придатним для набуття на нього права інтелектуальної власності, якщо він є новим, однорідним, стабільним та відмінним; Сорт вважається придатним для поширення в Україні, якщо володіє вищевказаними ознаками та може бути використаний для задоволення потреб суспільства і не заборонений для поширення.
  • 6.
    Порода тварин Об'єктами праваінтелектуальної власності на селекційні досягнення є : Сорт рослин
  • 9.
    Сорт рослин: Селекційним досягненняму рослинництві визнається сорт, що має одну або декілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин. це окрема група рослин у рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів, яка може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності цього генотипу або комбінації генотипів; може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак; може розглядатися як єдине ціле з огляду на її придатність для відтворення в незмінному вигляді цілих сортів рослин.
  • 10.
    під ботанічним таксономрозуміється відособлена група рослин, споріднених між собою спільністю ознак і властивостей, завдяки чому їм можна присвоїти таксономічну категорію. Таксономічними категоріями сорту рослин, на які набуваються права, можуть бути : Клон Лінія Гібрид першого покоління Популяція
  • 13.
    є новим (матеріалсорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту); вирізняльним (відрізняєт ься від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим); однорідним(результати розмноження сорту збігаються з його ознаками); Об'єктом права на сорт є селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження).
  • 15.
    Селекційним досягненням утваринництві визнається створена в результаті цілеспрямованої творчої діяльності група племінних тварин (порода, порідний тип, лінія, родина), яка має нові високі генетичні ознаки та стійко передає їх нащадкам.
  • 16.
    Порода тварин -цілісна численна група тварин загального походження, що створена людиною та має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи.
  • 17.
    володілець патенту -особа, якій належить впродовж визначеного законом строку засвідчені патентом майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин; автор селекційного досягнення - особа, творчою працею якої створено цей сорт чи породу. власник майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту - особа, якій належить впродовж визначеного законом строку засвідчене свідоцтвом про державну реєстрацію сорту майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту; ліцензіат; спадкоємець або інший правонаступник; Суб'єктами правовідносин, що виникають у процесі створення та використання сорту рослин і порід тварин, може бути будь-яка фізична і юридична особа: попередній користувач — особа, яка має право на безоплатне користування сортом рослини чи породою тварини, завдяки тому що зробила ефективну підготовку для їх використання до дати подання заявки власником патенту.
  • 18.
    Права інтелектуальної власностіна сорт рослин, породу тварин в Україні 1)Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією. Набувають чинності від дати державної реєстрації сорту рослини чи породи тварини. а) право авторства на сорт рослин або породу тварин; б) право пропонувати назву сорту, породи і включати до назви своє ім'я; в) право перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворювати авторство; г) право вимагати не розголошувати ім'я автора і не зазначати його в публікаціях; д) право вимагати зазначення імені під час використання сорту, породи, якщо це практично можливо.
  • 19.
    2) Майнове правоінтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією. Виникає з дати державної реєстрації сорту чи породи. Діє безстроково за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону. 3) Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом. Є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації. а) право на використання сорту рослин, породи тварин (виробництво або відтворення з метою розмноження; доведення до кондиції з метою розмноження; пропонування до продажу; продаж або інший комерційний обіг; вивезення за межі митної території країни; ввезення на митну територію країни; зберігання для будь-якої із зазначених цілей); б) виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин; в) виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, зокрема й забороняти таке використання; г) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
  • 20.
    Цей строк можебути достроково припинений, але не може бути продовжений. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності: на сорт рослин, породу тварин спливає через 30 років, дерева та виноград — через 35років з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації прав.
  • 21.
    Селекція є наукоюпро методи створення сортів, гібридів рослин і порід тварин з потрібними людині якостями, а також діяльність з виведенням сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин.
  • 22.
    В результаті селекційноїдіяльності створено велику кількість сортів сільськогосподарських рослин і порід свійських тварин. Це дає підстави вважати селекційними досягненнями не лише породи тварин, а й сорти рослин. Необхідно внести зміни до тексту ст. 1 ЗУ “ Про племінну справу у тваринництві ”.
  • 23.
    За свідченнями експертівFAO, уже в 2020 р. приріст землеробської продукції провідних аграрних країн світу буде отриманий завдяки культивуванню нових сортів і гібридів, а їхня частка в структурі врожаю сягатиме 50 – 70 %, що в 1, 5 – 2 рази більше, ніж сьогодні. Нині можна спостерігати стрімкий розвиток цієї науки, що зумовлюється актуальністю проблеми забезпечення агропромислового виробництва новими, більш якісними сортами.
  • 24.
  • 25.
    Підсистема забезпечення –є основою для продовольчої системи і реалізується за допомогою потенціалу фінансового, матеріально – технічного, інформаційного, кадрового й наукового забезпечення.
  • 26.
    Функціональна підсистема, щоохоплює виробництво продовольства, формування і розподіл продовольчих ресурсів, зокрема й за допомогою імпорту продовольства та його експорту. Цільова підсистема, яка реалізує головну мету продовольчої безпеки – споживання продуктів харчування. Контрольна підсистема, що складається з індикаторів продовольчої безпеки країни.
  • 27.
    Підсистема регулювання, якамістить як ринкові, так і державні механізми регулювання, що коригують розвиток економічної системи відповідно до потреб продовольчої безпеки.
  • 28.
    Статистичні дані засвідчуютьнизьку активність вітчизняних підприємств у сфері фінансування селекційної діяльності. Протягом 2013 р. науковими організаціями України виконано 47 900 робіт, з яких 1, 6 % спрямовано на створення нових сортів рослин, порід тварин (в кількісному вираженні – це 745 одиниць). 463 із 745 робіт були виконанні в закладах державного сектору, 268 – підприємствами та 14 – закладами вищої освіти.
  • 29.
    Упродовж 2013 р.в результаті діяльності наукових організацій до вітчизняного патентного відомства було подано 8 348 заявок на видачу охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності , зокрема 2 965 заявок – на винаходи та 206 – на сорти рослин і породи тварин. Розподіл отриманих патентів на сорти рослин є такими: 120 (93%) отримано державними установами, 3 (2%) - підприємствами, 6 (5%) – закладами вищої освіти.
  • 30.
    Результати засвідчують низьку зацікавленістьприватних підприємств у фінансуванні селекційної діяльності та комерціалізації її результатів.
  • 31.
    Україна активно співпрацюєз міжнародними установами та організаціями у сфері охорони прав на сорти рослин. До найбільш авторитетних належать: UPOV - Міжнародний союз з охорони нових сортів рослин; CPVO – Офіс ЄС з питань рослинного розмаїття; FAO – Продовольча та сільськогосподарська організація при ООН; OECD – Організація економічного співробітництва та розвитку.
  • 32.
    Це дає можливість постійно вдосконалюватита гармонізувати вітчизняну систему охорони прав на сорти рослин, приводячи її у відповідність до міжнародних стандартів.
  • 33.
    Охорона селекційних досягнень. Підохороною селекційних досягнень розуміють суспільно – правовий порядок закріплення певних прав і обов'язків за суб'єктами селекційної діяльності, що виникають з приводу привласнення та комерціалізації її результатів, а також створення механізму їхньої реалізації.
  • 34.
    Захист селекційних досягнень становитькомплекс заходів, спрямованих на визнання або відновлення прав на них, а також захист інтересів суб'єктів селекційної діяльності під час їх порушення чи оспорювання шляхом застосування до правопорушників визначених законом санкцій.
  • 35.
  • 36.
    Юрисдикційна форма захисту– це комплекс заходів щодо визначення чи відновлення прав суб'єктів селекційної діяльності, що здійснюються уповноваженими державою органами. Юрисдикційна форма захисту передбачає: цивільно – правовий кримінально – правовий адміністративний способи захисту.
  • 37.
    Однією з проблему сфері захисту прав селекціонерів є поширеність випадків ігнорування норм права суб'єктами господарювання в галузі рослинництва, а також лобіювання цими групами пропозицій щодо перегляду основних норм законодавства на користь суб'єктів насінництва, що використовують сорти та не бажають ділитися своїми прибутками з наукового – селекційними установами і незалежними селекціонерами.
  • 38.
    За оптимістичними прогнозами,до 2050 р. населення планети складатиме більше 9 мільярдів осіб. Для того, щоб їх прогодувати, буде необхідно виробляти не менше як на 50 % більше продовольства, ніж зараз. Водночас, зміна клімату може скоротити врожайність більш ніж на 25 %. Якщо не вплинути на ці процеси, то забезпечення продовольчої безпеки, особливо для найбідніших країн світу, буде майже неможливим.
  • 39.
    За результатами досліджень австрійськоїспілки селекціонерів, частка селекції у збільшені урожайності зернових культур у 1980 р. становила 45 %, а в 2000 р. – 50%. До 2020 р. зазначений показник, на думку фахівців, має сягнути 60 %.
  • 40.
    Це свідчить проважливу роль селекційної діяльності у формуванні продовольчої безпеки країни.
  • 41.