Development

1. Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
1.1. Географічне розташування.
Сумська область розташована на
північному сході України. З півночі на
південь протяжність області 200 км, із
заходу на схід – 170 км. На півночі та
сході область межує з Брянською,
Курською та Бєлгородською областями
Російської Федерації. Протяжність
державного кордону з Російською
Федерацією, що проходить по території
області, становить 498 км. На півдні і
південному сході область межує з
Полтавською і Харківською, на заході –
з Ч ернігівською областями України.
Відстань від міста Суми до столиці
України – міста Київ залізницею становить
350 км, шосейним шляхом – 359 км.
Сумська область розташована в межах двох природних зон – Лісостепової
та Поліської.
Рельєф області представлено рівниною із середніми відмітками височини
140-180 метрів. До 90% всієї площі області займає територія низовини
(до 200 метрів) і лише у східній частині спостерігаються окремі масиви з
абсолютними відмітками височини більше 200 метрів.
Поверхня території досить рельєфна, являє собою хвилясту рівнину,
розчленовану широкими долинами численних річок, ярами та балками.
За особливостями рельєфу територію поділяють на 3 геоморфологічні
зони: Поліську низовину, Полтавську рівнину та Середньоросійську височину.
Поліська низовина, що займає крайню північну частину Сумщини – це
знижена рівнинна територія. Близько половини площі низовини в межах
області припадає на долину річки Десна.
На Полтавській рівнині знаходяться центральна та південно-західна
частини області. З півночі рівнина обмежена річкою Сейм, а на півдні та заході
виходить за межі області.
Південно-східна частина області та територія між Поліською низовиною
та річкою Сейм розташована на схилах Середньоросійської височини.
1.2. Система розселення. Адміністративно-територіальний устрій.
Населення Сумської області станом на 01.01.2014 становило
1133 тис. осіб, у тому числі міське населення – 772 тис. осіб (68%), сільське –
361 тис. осіб (32%).
Середня щільність населення складає 47,5 осіб на 1 кв. км.
1
Харківська область
Російська
Федерація
Полтавська область
Чернігівськаобласть

2. Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року
Територію області поділено на 18 адміністративних районів, 7 міст
обласного значення, 2 внутрішньоміські райони міста Суми, 384 сільські ради.
В області налічується 8 міст районного значення, 20 селищ міського типу та
1458 сільських населених пунктів.
Адміністративно-територіальний устрій області в цілому типовий для
України. Райони області у своїй більшості близькі за територією, проте суттєво
відрізняються за чисельністю та щільністю населення.
Основні характеристики адміністративно-територіального устрою області
Найменування
району, міста
Населення
тис. осіб
Територія
тис. кв. км
Щільність
населення
осіб/кв. км
Число рад
Число населених
пунктів
міських
селищних
сільських
міст
селищ
міського
типу
сільських
Сумська область 1133 23832 47,5 15 20 384 15 20 1458
Білопільський 51,9 1443 36 2 2 24 2 2 122
Буринський 26,1 1104 23,6 1 22 1 60
Великописарівський 19,9 831 23,9 2 14 2 38
Глухівський 24,1 1660 14,5 2 31 2 82
Конотопський 30,3 1667 18,2 1 29 1 82
Краснопільський 29,2 1351 21,6 2 16 2 56
Кролевецький 39,4 1284 30,7 1 21 1 74
Лебединський 20,6 1542 13,3 23 129
Липоводолинський 19,4 882 22 1 18 1 67
Недригайлівський 25,1 1036 24,5 2 17 2 93
Охтирський 27,1 1284 21,1 1 22 1 91
Путивльський 28,6 1103 25,9 1 23 1 92
Роменський 34,3 1859 18,5 32 128
Середино-Будський 16,9 1123 15,1 1 1 16 1 1 61
Сумський 62,7 1855 33,8 3 29 3 123
Тростянецький 36,3 1048 34,6 1 16 1 47
Шосткинський 21,2 1211 17,5 1 16 1 36
Ямпільський 24,6 943 26,1 1 2 13 1 2 58
м. Суми 271,8 146 1861,5 1 1 1 6
м. Глухів 34,5 84 410,7 1 1 1
м. Конотоп 92,7 103 899,7 1 1 1 3
м. Лебедин 26,5 167 158,4 1 1 3
м. Охтирка 49,1 33 1487,9 1 1 4
м. Ромни 42,4 29 1461,4 1 1 2
м. Шостка 78,5 44 1784,2 1 1
Така ситуація викликана тим, що у багатьох районах, міста, що
знаходяться в межах їх території, мають статус міст обласного значення і в
район не включені.
Це штучно розриває економіку, соціальну сферу, рух ресурсів у межах
району, а також спотворює низку статистичних показників для районів, де
немає районних центрів (районний центр – місто обласного значення).
Низька урбанізація та низька щільність населення передусім
периферійних районів створюють додаткові проблеми регіонального розвитку,
пов’язані з обмеженістю трудових ресурсів на цих територіях.
2

3. Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року
До найбільш розвинутих міст із значною чисельністю населення
відносяться Суми, Конотоп і Шостка. Досить великими за територією та
числом сіл у складі сільських рад є Сумський, Роменський та Лебединський
райони. Найменшими за територією з низьким рівнем розселення є
Великописарівський та Липоводолинський райони. До найменш урбанізованих
територій відносяться Лебединський, Роменський та Охтирський райони.
Значна подрібненість населених пунктів ускладнює формування
територіальної основи надання основних публічних послуг населенню у
сільських територіях, створення планувальної документації для сільських
територій, проте з іншого боку наявність у сільрадах багатьох поселень надає
можливості для більш м’якого сприйняття змін територіального устрою з
метою оптимізації управління та забезпечення комплексного розвитку усієї
території області.
1.3. Порівняльна характеристика області серед регіонів одного типу.
Сумська область належить до регіонів з низьким рівнем розвитку, уповіль-
ненням розвитку та з найсерйознішими проблемами розвитку. До цього типу
також належать Вінницька, Кіровоградська, Херсонська та Чернігівська області.
Спільні риси областей та місце Сумщини серед регіонів цього типу:
• демографічна ситуація в області є однією з найгірших по Україні
(за скороченням населення область щорічно займає найнижчі місця по Україні
поряд з Чернігівською та Кіровоградською областями). Загальною серед
регіонів є тенденція зменшення чисельності осіб вікової групи 16-59 років.
Однією з найгостріших проблем в області є зменшення чисельності осіб
допрацездатного віку при одночасному зростанні чисельності осіб, яким
виповнилося 60 і більше років;
• низька урбанізація та низька щільність населення районів;
• в економіці областей домінує частка сфери послуг (понад 40%);
3

4. Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року
• частка областей у ВРП України є невисокою і коливається у межах від
1,3% (Херсонська область) до 2,3% (Вінницька область);
• вищі за середньоукраїнські темпи зростання ВРП у 2012 році;
• низький рівень ВРП на 1 особу (56-69% від середнього по Україні);
• за обсягом реалізованої продукції у розрахунку на 1 особу Сумська
область має найвищий показник (80% від середнього значення по Україні;
по іншим областям цієї групи – від 41,2% у Херсонській до 59,2% у
Кіровоградській областях);
• за показником питомої ваги обсягів освоєних капітальних інвестицій у
2013 році область посіла передостаннє місце (1%), випереджаючи лише
Херсонську область (0,8%);
• за загальним обсягом залучених іноземних інвестицій за підсумками
2013 року область посіла 1 місце серед регіонів цієї групи, значно
випереджаючи Херсонську область (2 місце; 279,4 млн. дол. США);
• низька частка експорту областей у загальному обсязі експорту по
Україні (від 0,6% у Херсонській до 1,5% у Сумській областях);
• у галузі житлового будівництва за темпами введення в експлуатацію
загальної площі житла у 2013 році Сумщина посіла передостаннє місце,
випереджаючи лише Кіровоградську область;
• економічний добробут нижчий середнього (середньомісячна заробітна
плата коливається від 75,5% до 82,8% від середньоукраїнського показника);
• вищий, ніж у середньому по Україні (7,2%) рівень безробіття
(за методологією МОП), проте у Сумській області найнижчий показник (7,7%)
серед регіонів цієї групи;
• помірна або погана зовнішня доступність, більшість областей
розташовані відносно близько до міста Київ, відсутні функціонуючі аеропорти.
1.4. Основні планувальні документи території.
Документом містобудівної документації регіонального рівня є Схема
планування території Сумської області (затверджена рішенням Сумської
обласної ради від 16.08.2014, дійсна до 01.01.2031).
Ця документація деталізує проектні рішення та стратегічні напрямки
планувального розвитку України з урахуванням регіональної специфіки, що
закладено у затвердженій відповідним Законом України Генеральній схемі
планування території України.
Метою Схеми планування території Сумської області є визначення
стратегії розвитку Сумської області та шляхів її реалізації, а також:
урахування та конкретизація рішень Генеральної схеми планування
території України у сфері вдосконалення системи розселення; визначення
територій, розвиток яких потребує державної підтримки; розвиток національної
екологічної мережі, інженерно-транспортної, соціальної інфраструктури та
історико-культурної спадщини;
урахування загальнодержавних та регіональних інтересів, проходження
4

5. Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року
транспортно-комунікаційних коридорів, розташування зон із спеціальним
режимом використання;
розробка раціональної планувальної організації території регіону в
частині: забезпечення оптимальних умов проживання населення, раціонального
використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу,
охорони навколишнього середовища, збереження пам’яток культури, захисту
територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, створення
транспортної та інженерної інфраструктури.
Схемою планування території Сумської області передбачається розроб-
лення проектів планування адміністративних районів, схеми планування
транскордонних природоохоронних територій міжнародного значення, схеми
розміщення об’єктів нетрадиційної енергетики на території області, регіональ-
ної схеми розвитку туризму, розвитку та розміщення курортів та рекреаційних
зон, історико-культурного та природно-ландшафтного потенціалу області,
проектів заходів щодо зниження рівнів техногенно-екологічної небезпеки.
Схемою планування виділено 3 господарсько-планувальні райони: Шост-
кинський (північний), Конотопський (центральний) та Сумський (східний).
Крім основних планувальних центрів області передбачається створення
нових підцентрів субрегіонального рівня І-го порядку на базі населених пунктів
Ромни, Охтирка та ІІ-го порядку на базі населених пунктів Білопілля та Глухів.
На базі нових підцентрів І-го та ІІ-го порядку передбачається створення нових
промислових центрів із розвитком нових екофільних та наукоємних
виробництв. Місто Глухів, що має досить зручне та вигідне місце розміщення,
уздовж міжнародного коридору, а також великий історико-культурний
потенціал, передбачається розвивати як потужний центр туризму із супутніми
обслуговуючими виробництвами (легка, харчова галузі промисловості).
Також пропонується реструктуризація та розвиток 3 існуючих промис-
лових вузлів (Сумський, Конотопський, Шосткинський), а також створення
3 нових промислових центрів (Білопільський, Роменський та Охтирський).
Сумський промисловий вузол – спеціалізований на важкому машинобу-
дуванні (обладнання для хімічної, газової та нафтопереробної промисловості);
хімічній промисловості. Пріоритетне впровадження екофільних технологій,
жорстке обмеження на будівництво еконебезпечних промислових об'єктів,
технологічна модернізація та часткова переспеціалізація напрямку
нарощування середньо- та високотехнологічних виробництв харчової
промисловості; виробництва будівельних матеріалів, інноваційна (наукова)
діяльність у галузі машинобудування.
Шосткинський промисловий вузол – спеціалізований на машинобудівній,
хімічній та нафтохімічній галузях промисловості. Пріоритетне впровадження
екофільних технологій, технологічна модернізація та часткова пере-
спеціалізація напрямку нарощування середньо- та в окремих випадках високо-
технологічних виробництв харчової промисловості, легкої промисловості,
виробництва будівельних матеріалів, розвиток високотехнологічних
наукоємних виробництв в індустріальному парку «Свема», впровадження
5

6. Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року
інноваційних технологій виробництва та розвиток наукової діяльності з
експериментальними модулями, відновлення торф'яної промисловості.
Конотопський промисловий вузол – спеціалізований на важкому машино-
будуванні, хімічній та харчовій галузях промисловості. Пріоритетне впро-
вадження екофільних технологій по комплексному використанню сировини
(виробництво будівельних матеріалів), розширення у сфері високотехно-
логічних галузей машинобудування, легкої та харчової промисловості, вироб-
ництва товарів широкого вжитку, розвиток наукоємних виробництв на базі
науково-дослідних центрів.
Охтирський промисловий центр – розвиток виробництва будівельних
матеріалів на базі місцевої сировини (ресурсного потенціалу). розвиток
харчової промисловості на місцевому рівні, розвиток легкої промисловості.
Роменський промисловий центр – спеціалізований на середньо-
технологічних галузях машинобудування, технологічна модернізація існуючого
виробництва сільськогосподарської техніки, створення нових виробництв
твердого палива з місцевої сировини (торфу).
Білопільський промисловий центр – розвиток середньотехнологічних
виробництв, виробництво сільгосптехніки, машин і устаткування для
сільського господарства, виробництво будівельних матеріалів.
Визначено інвестиційно привабливі території області з пріоритетним
розвитком:
1) метрополітарних видів діяльності (фінанси, наука, виставкова
діяльність, високотехнологічні види промисловості, науковий конгресний
туризм) – Суми та Сумський район;
2) рекреації, історичного, культурно-пізнавального туризму з супутніми
обслуговуючими видами виробництв – Глухів, Глухівський район;
2.1. рекреації, історичного, культурно-пізнавального туризму з супутніми
обслуговуючими видами виробництв та екотуризму, оздоровчого туризму на
базі існуючого рекреаційного потенціалу – Глухівський, Путивльський райони.
3) середньо- та в окремих випадках високотехнологічних галузей промис-
ловості (машинобудування, виробництво будівель, матеріалів на базі місцевої
сировини, легкої та харчової промисловості) – Конотоп, Конотопський район;
4) логістичних центрів, складування, доробки та сортування вантажів –
Кролевецький, Глухівський райони (уздовж міжнародного коридору),
Конотопський, Білопільський райони (уздовж залізниці), Сумський,
Тростянецький райони;
5) екотуризму, оздоровчого туризму на базі існуючого рекреаційного
потенціалу – розосереджені майже по всій територій області.
5.1. території із значним природно-заповідним, оздоровчо-рекреаційним,
туристичним потенціалом, водночас з високим потенціалом відродження
торф’яної промисловості за рахунок наявної сировини – північна частина
області (Середино-Будський, Ямпільський, Шосткинський райони);
6) середньо- та високотехнологічних галузей промисловості із науковими
виробництвами на базі індустріального парку «Свема» (машинобудування,
6

7. Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року
хімічна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, розвиток харчової
промисловості) – Шостка та Шосткинський район;
7) агропромислового комплексу на основі товарного сільського
господарства – Буринський, Липоводолинський, Великописарівський райони;
8) середньотехнологічних галузей промисловості на базі переробки
місцевої мінеральної сировини, нові центри зросту промислового потенціалу
(будівельна індустрія, виробництво сільгосптехніки, харчова промисловість) –
Білопільский, Роменський, Охтирський райони;
9) сільського господарства приміського типу (вирощування овочів,
птахівництво) для обслуговування туристичних зон і промислових центрів –
рівномірно розміщені майже по всій центральний частині області, тяжіють до
великих планувальних центрів та підцентрів;
11) видобувної промисловості (газ, нафта) на розрахунковий строк –
Липоводолинський та Роменський райони.
Заплановано створення геоінформаційної системи містобудівного
кадастру Сумської області, завданням якої буде ведення єдиної по регіону бази
даних про планування і забудову територій для подальшого їх використання
при розробленні містобудівної та проектної документації, провадженні
моніторингу реалізації Схеми планування території області, створенні
електронних баз даних про забудову населених пунктів, розробці та реалізації
заходів з інвентаризації та систематизації земель у приміських зонах міст з
метою забезпечення їх перспективного розвитку.
Основні показники розвитку області,
передбачені Схемою планування території Сумської області
Показник
Одиниця
виміру
Значення показників
Вихідний рік
01.01.2011
Розрахунковий
строк 01.01.2031
1. Площа території області, всього
у тому числі:
тис. га
%
2383,2
100
2383,2
100
- території населених пунктів
тис. га
%
84,1
3,53
85
3,6
- території сільськогосподарського використання за межами
населених пунктів
тис. га
%
1740,4
73
1700
71,3
- лісовкриті території за межами населених пунктів тис. га
%
458,9
19,27
460
19,3
- інші території
тис. га
%
99,8
4,2
138,2
5,8
Території природно-заповідного фонду
тис. га
%
160
6,7
160
6,7
2. Населення, всього
у тому числі:
тис. чол.
%
1161,5
100
1076,9
100
- міське
тис. чол.
%
783
67,4
749,4
69,6
- сільське
тис. чол.
%
378,5
32,6
327,5
30,4
3. Щільність населення чол./км2
49 45
4. Загальна кількість населених пунктів одиниць 1501 1495
- міст одиниць 15 15
- селищ одиниць 20 20
- сіл одиниць 1466 1460
7

8. Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року
Показник
Одиниця
виміру
Значення показників
Вихідний рік
01.01.2011
Розрахунковий
строк 01.01.2031
5. Населення у працездатному віці
тис. чол.
%
691,3
59,6
541,9
50,4
6. Зайняте населення по видах економічної діяльності,
у тому числі:
тис. чол.
%
497
100
355
100
- первинний сектор (сільське господарство, мисливство та лісове
господарство, рибальство, рибництво, добувна промисловість)
тис. чол.
%
93,1
18,7
71
20
- вторинний сектор (переробна промисловість, виробництво та
розподілення електроенергії, газу та води, будівництво,
транспорт та зв’язок)
тис. чол.
%
136,7
27,5
71
20
- третинний сектор (торгівля та ремонт, діяльність готелів та
ресторанів, фінансова діяльність, операції з нерухомим майном,
державне управління, освіта. Охорона здоров’я та надання
соціальної допомоги, надання комунальних та індивідуальних
послуг, діяльність у сфері культури та туризму)
тис. чол.
%
267,2
53,8
213
60
7. Сумарна одноразова місткість закладів лікування,
відпочинку та туризму, у тому числі:
тис. місць
10,6 16,3
- заклади цілорічної дії тис. місць 2,7 3,7
8.Транспорт
Залізничні шляхи сполучення
Експлуатаційна довжина залізничних колій загального
користування, всього
км 733,7 733,7
у тому - числі міжнародні транспортні коридори км 147 147
Електрифіковані залізничні колії км 219,7 519,4
Щільність мережі залізниць км/тис.км2
30,8 30,8
Автомобільні шляхи сполучення
Довжина доріг загального користування, всього
у тому числі:
км 7212,5 7384,1
- з твердим покриттям -//- 6712,6 7384,1
- ґрунтових -//- 499,9 -
Довжина доріг державного значення, всього
з них:
-//-
919,5 2319
а) міжнародних, у тому числі: -//- 97,6 110,6
- транспортні коридори 97,6 110,6
б) національних -//- 254,7 539,9
в) регіональних -//- 567,2 471,1
г) територіальних -//- 903 1197,4
Довжина доріг місцевого значення (районні+обласні), всього -//- 5390 5065,1
у тому числі з твердим покриттям -//- 4890,1 5065,1
Щільність мережі автодоріг з твердим покриттям км/тис.км2
282 310
Кількість автотранспорту, всього
з них:
од. 151752 312300
Рівень автомобілізації (загальний) од./тис. чол. 130 290
9. Водопостачання
Загальний обсяг водоспоживання
(у тому числі для безстічних систем)
тис.м3
/добу 114,5 763,72
10. Водовідведення
Обсяг водовідведення
тис.м3
/добу 68,57 390,21
11. Електропостачання
Сумарне електричне навантаження
тис. кВт н. д. 495,2
Виробництво електроенергії млн.
кВтгод / рік
361,48 2311,9
Споживання електроенергії млн.
кВтгод / рік
2000 2311,9
Довжина ЛЕП:
- 330 кВ
- 750 кВ
км
км
600,5
120,4
600,5
212,6
12. Теплопостачання
Споживання тепла
МВт 2772 4990,19
8

9. Стратегія регіонального розвитку Сумської області на період до 2020 року
Показник
Одиниця
виміру
Значення показників
Вихідний рік
01.01.2011
Розрахунковий
строк 01.01.2031
13. Газопостачання
Споживання природного газу
млн. м3
/ рік 1125,4 2084,7
Споживання зрідженого газу тонн 2232 -
14. Джерела газопостачання (ГРС) одиниць 71 71
9

10. 2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ.
2.1. Клімат.
Клімат в області м’який, помірно-континентальний. Зима прохолодна,
літо помірно жарке. Середня температура повітря в січні від -7,9°C на півночі
області до -7,1°C на південному заході, у липні – від +18,4°C на півночі до
+19,9°C на південному сході. Період з температурою понад +10°C становить
150-160 днів. Абсолютний мінімум температури повітря -36°C, абсолютний
максимум +38°C.
Річна кількість опадів 527-600 мм на півночі, на решті території –
460-520 мм. Найбільша кількість опадів припадає на липень. У цілому
кліматичні умови можна охарактеризувати як помірно комфортні.
У 2013 році середня річна температура повітря становила 7,5-9°C, що на
1,5-2°C вище за річну норму. Найвища температура повітря 32-34°C
зареєстрована в серпні, найнижча 17-23°C морозу – у січні. Річна сума опадів
склала 605-730 мм (100-115% річної норми).
2.2. Ґрунти.
Більша частина території області знаходиться в межах Придніпровської
низовини, крайня північна частина – у межах Поліської низовини, на сході і
північному сході – відроги Середньо-Руської височини. Сумщина розташована в
межах двох природно-кліматичних зон – Полісся і Лісостеп.
Площі основних агровиробничих ґрунтів орних земель області
№
з/п
Назва агровиробничої групи
Площа,
тис. га
% від загальної
площі ґрунтів
1 Дерново-підзолисті глинисто-піщані ґрунти 25,2 1,9
2 Дерново-підзолисті супіщані та легкосуглинкові ґрунти 109,4 8,3
3 Ясно-сірі та сірі опідзолені ґрунти 105,9 8,1
4 Темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені 196,5 14,2
5 Чорноземи типові глибокі, переважно малогумусні 725,8 55,3
6 Лучно-чорноземні, переважно слабо-солонцюваті ґрунти 46,1 3,5
7 Лучні ґрунти, у тому числі солонцюваті 18,8 1,4
8 Лучно-болотні та болотні ґрунти 3,3 0,3
9 Дернові ґрунти 22,6 1,7
10 Торфово-болотні ґрунти та торфовища низинні 2,3 0,2
Усього: 1255,9
Ґрунтовий покрив Сумської області відрізняється значною складністю та
різнобарв’ям, що обумовлено розташуванням її у двох фізико-географічних
зонах. Ґрунти області в основному представлені чорноземами типовими, темно-
сірими лісовими ґрунтами та чорноземами опідзоленими, дерново-
підзолистими, ясно-сірими, сірими лісовими та іншими. У північній частині
області переважають сірі лісові та дерново-підзолисті ґрунти, для південної
частини області характерні типові чорноземи, глибокі малогумусні та вилужені
середньогумусні чорноземи.

11. Ці ґрунти здатні повністю задовольнити потреби області у виробництві
рослинного білку, що використовується безпосередньо для харчування людей
та відгодівлі сільськогосподарських тварин.
Основні масиви кислих і слабокислих орних земель зосереджені в зоні
Полісся та перехідній зоні, а також в лісостеповій.
Функціональне використання земельного фонду області, %
За розмірами сільськогоспо-
дарських угідь область займає серед
регіонів України 13 місце. Розораність
території області становить 51,5%,
сільськогосподарських земель – 70,5%
(середній показник по Євросоюзу –
26%). У складі сільськогосподарських
земель сільськогосподарські угіддя
складають 1698,7 тис. га, або 97,7%.
Структура сільськогосподарських
угідь, %
2.3. Природні мінеральні ресурси.
Корисні копалини Сумської області на 57,2% складаються з паливно-
енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), на 31,86% – із сировини
для виробництва будівельних матеріалів, 9,3% – питні та технічні підземні
води, 1,64% – інші види корисних копалин.
На території Сумської області здійснює свою господарську діяльність
61 надрокористувач. На 97 родовищах корисних копалин видані спеціальні
дозволи на користування надрами, з них 24 – з метою геологічного вивчення
надр, у тому числі дослідно-промислової розробки (далі – ДПР) родовищ
корисних копалин загальнодержавного значення, 2 – з метою геологічного
вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі ДПР родовищ вуглеводнів з
подальшим видобуванням нафти і газу та 71 – з метою видобування корисних
копалин (промислова розробка родовищ).
Спеціальні дозволи на користування надрами видані на користування
наступними видами корисних копалин: нафта, газ, конденсат – 36 спецдозволів
(у тому числі 27 – з метою видобування); суглинок – 12; пісок – 10; крейда,
мергель – 3; пісковик кварцитовидний – 2; води прісні – 32 (у тому числі 17 –
з метою видобування); води мінеральні – 2.

12. Горючі корисні копалини.
Газ горючий природний, нафта, конденсат.
На території області користування нафтогазоносними надрами здійсню-
ють 12 надрокористувачів, з них видобуток ведуть 6: ПАТ «Укрнафта»
(НГВУ «Охтирканафтогаз», НГВУ «Чернігівнафтогаз», НГВУ «Полтава-нафто-
газ»); ПАТ «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (ГПУ Полтава-
газвидобування»); ДП НАК «Надра України» «Чернігів-нафто-газгеологія»;
ТОВ «Східний геологічний союз»; ПрАТ «Техноресурс»; ТОВ «Укрістгаз».
У межах Сумської області розташовано 29 родовищ вуглеводнів, 5 площ
та 6 зон структур.
На даний час розробляються 15 родовищ у Роменському районі,
1 родовище в Лебединському районі, 4 родовища в Охтирському районі,
3 родовища в Липоводолинському районі.
На 23 об’єктах підраховані видобувні запаси вільного газу в кількості
41,4 млрд. куб. метрів (3,9% від загальних запасів в Україні), на 27 об’єктах –
запаси розчиненого у нафті газу в кількості 2,8 млрд. куб. метрів (8,7%),
видобувні запаси нафти обліковуються на 29 об’єктах у кількості 24 млн. тонн
(17,95%), газовий конденсат – на 22 об’єктах у кількості 7,5 млн. тонн (11,7%).
Динаміка видобутку вуглеводів
Корисні копалини, одиниці виміру 2009 2010 2011 2012 2013
Нафта, тис. тонн 1,306 1,05 1,063 0,962 0,934
Газовий конденсат, тис. тонн 0,1891 0,142 0,101 0,09 0,08
Природний газ, у тому числі газ,
розчинений у нафті, млн. куб. метрів
1111 957 709 618 683,7
Наведені дані свідчать, що динаміка видобутку вуглеводнів в області в
цілому має чітку тенденцію до зниження.
Газ сланцевих товщ.
Сланцевий газ – новий вид ресурсів, що до сьогодні не розроблявся у
промислових масштабах в Україні.
На даний час ряд підприємств розпочали процедуру оформлення
спеціальних дозволів на користування надрами з метою проведення
геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки покладів
сланцевого газу на території області.
Торф.
На території області розташовано 88 родовищ торфу з загальними
запасами 76,58 млн. тонн, жодне з яких на цей час не розробляється.
Основні поклади торфу розташовані на півночі і заході області.
Найбільшими є родовища Єзуцьке, Мовчанське, Клевень, Ретіївське,
Есманське 2, Торговицьке, Седрівське.
Земельні ділянки під всіма родовищами торфу Сумської області:
розпайовані частково або повністю;
паї розташовані в хаотичному порядку, що унеможливлює промислову
розробку надр;

13. на багатьох родовищах торфу землі надані для заліснення, а також
частина родовищ торфу входить до природоохоронних зон, що забороняє
видобувні роботи на них;
зольність торфу становить від 20 до 27% (для торфобрикету потрібен
торф із зольністю не більше 25%), тому використовувати торф Сумської області
як паливо недоцільно. Варто використовувати торф як добрива для ведення
сільського господарства.
Неметаловмісні (неметалічні) корисні копалини.
Гірничохімічні корисні копалини в області представлені кам’яною
сіллю, крейдою для вапнування кислих ґрунтів, сіркою та сапропелем.
Єдине Роменське родовище кам’яної солі з балансовими запасами
435,9 млн. тонн не розробляється у зв’язку з його обводненістю.
Запсільське родовище крейди для вапнування кислих ґрунтів із запасами
3005,7 тис.тонн за категоріями А+В+С1 перебуває в промисловій експлуатації.
Видобуток крейди для вапнування кислих ґрунтів, тис. тонн
2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік
0,5 тис. тонн 0,1 тис. тонн 0,02 тис. тонн 0,05 тис. тонн
Сірка пов’язана з родовищами нафти (Бугруватівське і Прокопенківське) і
при вилученні майже вся втрачається, запаси промислового значення не мають.
В області відомо 55 родовищ сапропелю (сапропель – мулисті відкладення
прісних водойм, що містять велику кількість органічних речовин у колоїдальному
стані, використовують у лікувальній (фізіотерапевтичній) практиці, у сільському
господарстві як добриво для приготування компостів та мінерально-вітамінної
підгодівлі сільськогосподарських тварин). Запаси сапропелю по 6 родовищах за
категоріями А+В+С1 підраховані кількістю 1505 тис. тонн. На перспективних для
розвідки 49 озерах запаси категорії С2 складають 4981 тис. тонн. Жодне з родовищ
сапропелю в області не розробляється.
Нерудні корисні копалини для металургії представлені глинами для
вогнетривів і кварцитами.
В області відоме Краснопільське (Михайлівське) родовище вогнетривких
і тугоплавких глин, що до 1974 року розроблялось підземним способом, але на
сьогодні через нерентабельність виведено з експлуатації. Запаси родовища
складають 1309 тис. тонн вогнетривкої глини та 4199 тис. тонн тугоплавкої
глини.
Кварцити представлені 2 родовищами. Запаси за категоріями А+В+С1
складають 9945,4 тис. тонн. На даний час розробляється Баницьке родовище.
Видобута сировина постачається Дніпровському заводу (місто Запоріжжя).
Видобуток кварциту та кварцу для вогнетривів
2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік

14. 115,51 тис. тонн 144,13 тис. тонн 125,5 тис. тонн 134,3 тис. тонн
Сировинна база промисловості будівельних матеріалів характеризується
недостатньою вивченістю, низьким рівнем освоєння і не задовольняє
перспективні потреби області у зв’язку з розташуванням значної кількості
запасів на розпайованих землях.
Будівельна індустрія області представлена 132 родовищами і 5 об’єктами
обліку, з яких 24 родовища перебувають у промисловій експлуатації.
Незначні запаси мають камінь будівельний (Путивльський район) та гіпс
будівельний (Роменський район).
Цегельно-черепична сировина – найбільш поширена в області корисна
копалина. Розвідано 103 родовища і 2 об’єкти обліку цегельно-черепичної
сировини, із яких в експлуатації перебуває 12 родовищ. Розвідані загальні
запаси цегельної сировини складають 106,6 млн. куб. метрів за промисловими
категоріями А+В+С1 (5% від загальних запасів в Україні).
Видобуток цегельно-черепичної сировини
2010 рік 2011 рік 2013 рік 2014 рік 2015 рік
146,4 тис. куб. м 154,8 тис. куб. м 150,2 тис. куб. м 118 тис. куб. м 120 тис. куб. м
Сировина цементна представлена одним Середино-Будським
родовищем крейди писальної та мергелю глинистого, запаси корисних копалин
затверджені ДКЗ України у 2011 році. Видобуток корисних копалин не
здійснюється у зв’язку з оформленням підприємством дозвільних документів.
Державним балансом запасів враховано 2 родовища керамзитової
сировини, але через низьку її якість родовища не освоєні.
Пісок будівельний. Держбалансом враховано 18 родовищ будівельних
пісків, з них 11 родовищ розробляється. Розвідані запаси піску складають
98,1 млн. куб. метрів (категорії А+В+С1).
Видобуток будівельних пісків, тис. куб. метрів
2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік
79,63 104,09 140,4 140,1
Незважаючи на значні запаси будівельних пісків, видобуток проводиться
у 3 районах: Сумському, Охтирському та Кролевецькому.
Крейда будівельна.
На території області розвідано 7 родовищ крейди будівельної, з яких в
експлуатації перебуває 1.
Видобуток крейди будівельної, тис. тонн
2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік
20,5 22,3 22,25 34,8
Крім того, надра області вміщують такі корисні копалини як фосфорити,
мінеральну фарбу, опоки, скляні піски, які потребують геологічного вивчення.

15. 2.4. Водні ресурси.
Сумська область – край багатий на водні ресурси. У гідрографічному
відношенні область розташована в межах лівобережжя річки Дніпра. Ріки
області відносяться до басейнів лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули,
Псла та Ворскли.
Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить
0,2-0,3 км/км2
, у басейнах Псла та Ворскли – 0,3-0,5 км/км2
. Вона включає одну
велику річку – Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей
протягом 37 км, та середні річки – Сейм, Клевень, Сулу, Псел, Хорол і Ворсклу.
Їх загальна довжина – 801 км.
Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною
7182 км, у тому числі 195 річок завдовжки більше 10 км.
В області налічується 43 водосховища загальним повним об’ємом
99 млн. куб. метрів та 2191 ставок (123,91 млн. куб. метрів). 5 водосховищ
розташовані на середніх ріках, усі вони руслові. Решта водосховищ
розташовані на малих річках та струмках, з них 30 – руслові, 8 – заплавні.
Озер у Сумській області порівняно небагато і всі вони знаходяться у
річкових долинах – у заплавах рік та на низьких надзаплавних терасах.
Кількісно переважають заплавні озера – стариці, що утворилися в результаті
переміщення річкових русел. Більшість озер у Сумській області мають
невелику площу водного дзеркала (до 10 га). Переважна більшість озер має
природне походження і лише невелика частина їх є штучними водоймами.
У розташуванні ставків по території області є певна особливість:
у північних районах області, у межах Полісся, а також у широких долинах рік
Сейм та Ворскла, їх кількість значно менша, ніж на решті території області, де
балкова мережа більш розвинена і умови для їх будівництва більш сприятливі.
Наповнення переважної більшості водосховищ та майже всіх ставків
відбувається за рахунок повеневих вод. Обсяг місцевого стоку в середній по
водності рік складає 2,19 куб. метрів, а сумарний – 5,68 куб. км.
Забезпеченість ресурсами підземних вод території Сумської області
більш-менш рівномірна. Основні водоносні горизонти на сході області
поширені в верхньо- та нижньокрейдових відкладах, у центральних районах і
на заході області – у палеогенових відкладах. Загальні прогнозні ресурси
підземних вод в області становлять 1251,5 млн. куб. метрів на рік, затверджені
експлуатаційні запаси – 210,8 млн. куб. метрів на рік. Водозабезпеченість
підземними (артезіанськими) водами на одного жителя області становить
0,177 тис. куб. метрів/рік.
Води підземні.
Сумська область в геоструктурному відношенні розташована в межах
Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Основні водоносні горизонти
питних і технічних підземних вод приурочені до четвертинних, пліоцен-
олігоценових, еоценових, верхньокрейдяних та сеноманських нижньо-
крейдяних відкладів. Сумська область забезпечена підземними водними

16. ресурсами в достатній мірі.
На території області розвідані та взяті на облік балансові експлуатаційні
запаси питних і технічних підземних вод на 16 родовищах. На питні та
санітарно-побутові потреби населення використовуються лише підземні води.
Видобуток питних і технічних підземних вод, тис.куб.м/добу
Видобуток 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік
Загальний видобуток 125,5 194,9 186,1 158,7
З балансових запасів 87,7 96,1 89,8 88,5
Загальна кількість неосвоєних запасів питних і технічних підземних вод в
області становить 98,21 тис. куб. метрів/добу.
Найбільш перспективними для розробки є родовище Шосткинське
ділянка Погребська, балансові експлуатаційні запаси якої складають
13,6 тис куб. метрів/добу за категоріями В+С1 та родовище Путивльське ділянка
Путивльська, балансові експлуатаційні запаси якої складають
18 тис. куб. метрів/добу за категорією С1.
Основні водоносні горизонти мінеральних підземних вод Сумської
області приурочені до верхньокрейдяних та бучацьких відкладів палеогену, що
представлені тріщинуватими мергелями та пісками.
На території Сумської області розвідано та взято на облік балансові
експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод по 2 родовищах. Балансові
експлуатаційні запаси розвіданих родовищ складають 300 куб. метрів/добу за
сумою категорій А+В+С1. Мінеральні води відносяться до типу природно-
столових. Загальна кількість неосвоєних запасів становить 50 куб. метрів/добу.
2.5. Лісові ресурси.
Загальна площа земель лісового фонду Сумської області складає
452,1 тис. га, у тому числі площа земель, покрита лісом – 425 тис. га. Лісистість
області 17,8% (по Україні – 14,5%), оптимальною для області є рівень
лісистості – 21%. Склад порід включає понад 120 видів дерев та кущів.
Найбільше господарське значення мають сосна, дуб, ясен, береза та вільха.
Ліси області розміщені нерівномірно: північна частина області
знаходиться у поліській зоні, саме там сконцентровані найбільші лісові запаси.
У лісах переважають хвойні та твердолистяні породи: сосна, ялина, дуб, явір,
клен, ясен. Найбільша кількість твердолистяних порід зосереджена в
Краснопільському, Лебединському, Охтирському, Роменському, Сумському,
Тростянецькому районах. Група хвойних порід в основному приурочена до
півночі області. Домінантною породою у цій групі є сосна звичайна, ялина і
модрина. М’яколистяні є найменш чисельною групою порід, серед яких береза,
вільха чорна, осика, липа, тополя, верба. У Конотопському районі знаходяться
найбільші площі під цими породами.
Загальний запас деревостанів на 01.01.2011 становить 74,8 млн. куб. метрів,
у тому числі стиглих і перестійних – 11,5 млн. куб. метрів.

17. Середній запас на 1 га вкритих лісом земель становить 292 куб. метрів,
стиглих і перестійних насаджень становить 335 куб. метрів, середній вік –
67 років, загальний середній річний приріст на 1 га становить 4,3 куб. метрів.
Обсяги заготівлі ліквідної деревини у 2013 році складають
1027,3 тис. куб. метрів (+7% до 2010 року), у тому числі від рубок головного
користування – 456 тис. куб. метрів (-10,3%).
Структура заготовленої ліквідної деревини, %
Серед 25 областей України державні підприємства Сумського обласного
управління лісового та мисливського господарства по ефективності
використання наявних лісових ресурсів займають передові позиції.
2.6. Історико-культурна спадщина.
Багатовікова історія Сумщини відтворена у розмаїтті об’єктів культурної
спадщини, що розташовані на території Сумської області.
Історико-культурна спадщина регіону за видами та типами пам’яток
представлена наступними об’єктами: історичні меморіальні комплекси,
археологічні рештки та архітектурні споруди, витвори монументального
мистецтва. Тисячолітні міста Путивль, Глухів та Ромни включено до списку
важливих історичних міст України.
Пам’ятки архітектури найбільш цінні туристичні об’єкти. Всього в
області взято під охорону 372 споруди XVII-XX століть, у тому числі
52 – загальнодержавного значення.
Пам’ятки церковної архітектури Сумщини є невід’ємною і найціннішою
складовою національної культурної спадщини. Загалом серед усіх пам’яток
архітектури області церковні споруди становлять майже 30%. Найдавнішими з
них є церква св. Миколи (1693 рік) у місті Глухів та Воскресенська церква в
місті Суми (1702 рік). Збереглися визначні монастирські ансамблі
XVII-XIX століть (Мовчанський та Софроніївський, Глинська пустинь).
В області функціонують історико-культурні заповідники, що містять
пам’ятки архітектури, історії, мистецтва, музеї, театри та інше.
Національний заповідник «Глухів». Розташований у місті Глухів, має
понад 50 пам’яток нерухомої культурної спадщини, неповторний історичний
ландшафт та цінну старовинну міську забудову. У центрі міста – Радний
(Соборний) майдан, де відбувалися козацькі ради й обирали 3 останніх
гетьманів України – І.Скоропадського, Д. Апостола та К.Розумовського.
Посеред майдану головна громадська споруда тогочасної України –
Миколаївська церква. Частково збереглися козацька фортеця з мурованою
Київською брамою. Місце гетьманської резиденції увічнює велична Трьох-

18. Анастасіївська церква з родинною усипальницею династії Терещенків.
У музеї археології заповідника можна простежити заселення Глухівщини з
найдавніших часів до козацької доби.
Державний історико-культурний заповідник у місті Путивль. Край,
оспіваний у пам’ятці світової літератури «Слово о полку Ігоревім», зберігає
різночасові об’єкти нерухомої культурної спадщини. До їх числа належить
дитинець літописного міста Путивль Городок – пам’ятка археології
національного значення, архітектурні ансамблі Мовчанського монастиря
XVI-XIX століть та колишнього Свято-Духівського жіночого монастиря,
мурована двоповерхова церква Миколи Козацького 1735-1737 років. Цікавими
туристичними об’єктами є також пам’ятники монументального мистецтва двічі
Герою Радянського Союзу С.А.Ковпаку, ватажкам партизанського руху
С.В.Руднєву та Г.Я.Базимі. Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі з
музеєм партизанської слави та музеєм зброї і військової техніки дають змогу
простежити шлях партизанського з’єднання ім. С.А.Ковпака від Спадщанського
лісу до далеких Карпатських гір.
Державний історико-культурний заповідник «Посулля». Створений у
2007 році на теренах Роменського та Недригайлівського районів. Археологічні
пам’ятки скіфського часу, відомі в науковій літературі як Оксютинські кургани,
та пам’ятки культурної спадщини на батьківщині козацького отамана
Запорізької Січі П.Калнишевського ваблять своєю архаїчністю та
самобутністю. Це Свято-Троїцька церква, споруджена на кошти
Калнишевського та відбудована у 2006 році, пам’ятник Калнишевському,
етнографічний майданчик із шестикрилим вітряком, характерним для Посулля
ХІХ століття, криницею з журавлем, старим возом, хатою.
Крім заповідників, на території Сумщини розташовані:
комунальні музейні заклади в місті Суми (обласний художній музей
ім. Н.Онацького, обласний краєзнавчий музей, будинок-музей А.П.Чехова),
у місті Конотоп (міський краєзнавчий музей, музей авіації, музей-садиба
генерала Драгомирова), у місті Шостка (міський краєзнавчий музей, музей
І.М.Кожедуба);
село Басівка – городище скіфського часу VII-IV століть до н.е. Вузловий
пункт на стародавніх торгових шляхах, що вели до грецьких центрів у
Причорномор’ї;
село Битиця – городище VІІ-IX століть. Відоме в науковій літературі як
одне з найбільш ранніх протоміських центрів Дніпровського Лівобережжя;
село Зелений Гай – археологічний комплекс ІХ-ХІІІ століть: давньоруське
городище, селище курганний могильник, що за кількістю збережених насипів є
найбільшим у Східній Європі. Один із опорних пунктів на сухопутному шляху
Булгар-Київ;
село Куземин – укріплення Великого Більського городища VI-IV століть
до н.е. Залишки давньоруського городища Замок ІХ-ХІ століть;
селище Недригайлів – городище літописного міста Попаш ІХ-Х століть,
ХІІ-ХІІІ століть, городище Мазепина гора XVII століття, Митрофанівська
церква (1913 рік), пам’ятник Петру Калнишевському;

19. село Нова Слобода – монумент «Дзвін Скорботи» увічнює пам’ять про
трагедію 1942 року (586 мирних жителів села були спалені фашистами).
Неподалік від села знаходиться архітектурний комплекс Софроніївського
монастиря, що був заснований у ХІ столітті. Ансамбль монастиря складався
протягом XVII-XX століть.
Висновки:
• Сировинна база промисловості будівельних матеріалів характеризується
недостатньою вивченістю, низьким рівнем освоєння і не задовольняє
перспективні потреби області у зв’язку з розташуванням значної кількості
запасів на розпайованих землях.
• Наявні значні запаси торфу, проте земельні ділянки під всіма
родовищами торфу Сумської області розпайовані частково або повністю та
висока зольність торфу не дозволяє використовувати торф як паливо.
• Кількість місць незаконного видобутку піску та глини на території
області становить понад 40 одиниць. У результаті незаконного видобутку
бюджет не отримує кошти, порушені землі не рекультивуються, окрім цього
несанкціоновані кар’єри є потенційно небезпечними об’єктами для життя
населення.
• Експлуатаційні запаси мінеральних підземних вод Сумської області
використовуються лише на 2,65%, тому всі неосвоєні експлуатаційні, а також
оцінені запаси, що не пройшли державну експертизу, є перспективними для
подальшого використання.
• Наявність унікальної історико-культурної спадщини свідчить про те,
що Сумщина має всі умови для розвитку туристичної галузі області.

20. 3. ДЕМОГРАФІЯ.
3.1. Чисельність населення.
Протягом останніх років у Сумській області, як і в Україні в цілому,
спостерігається зменшення чисельності населення як за рахунок природного
скорочення, так і міграційного.
Чисельність наявного населення, тис. осіб (на кінець року)
Станом на 01.01.2014 в області проживало 1133 тис. осіб. Це на 0,9%
менше порівняно з 2012 роком та значно перевищує середньоукраїнський
показник (-0,28%). За цим показником область щорічно займає найнижчі місця
серед регіонів України поряд з Чернігівською та Кіровоградською областями,
що належать до однієї з Сумською областю типології.
Сумська область серед регіонів,
що належать до однієї типології, та інших країн
Назва області
Чисельність наявного
населення станом на
01.01.2014, тис. осіб
Приріст (зменшення)
чисельності населення
за 2013 рік
Сумська область 1133 -0,9%
Вінницька область 1618,3 -0,54%
Кіровоградська область 987,6 -0,76%
Чернігівська область 1066,8 -1,02%
Курська область (Російська Федерація) 1118,9 -0,04%
Слід відмітити, що у 2002 році чисельність населення скоротилась
на 18 тис. осіб за рік, тоді як у 2013 році –на 10,2 тис. осіб. Тобто цей процес
має тенденцію до поступового уповільнення. Щорічно за 2002-2013 роки
кількість населення зменшувалась у середньому на 13,7 тис. осіб, або на 1,1%.
У 2013 році скорочення населення спостерігалось по всіх містах і районах
області, що обумовлене, передусім, природними чинниками – перевищенням
смертності над народжуваністю. В окремих роках було зафіксовано нульовий
загальний приріст (скорочення) чисельності населення у містах Охтирка,

21. Лебедин та Сумському районі.
Також протягом останніх років спостерігається зростання питомої ваги
міського населення з 64,9% у 2002 році до 68,1% у 2013 році. У сільській
місцевості загальне скорочення населення значно перевищує аналогічний
показник у міських поселеннях. За підсумками 2013 року сільське населення
скоротилось на 6,5 тис. осіб, міське – на 3,7 тис. осіб.
Питома вага населення Сумської області становить 2,5% від населення
України, за чисельністю населення область займає 20 місце.
3.2. Природний приріст населення.
Протягом останніх років в області спостерігається від’ємний природний
приріст населення, що свідчить про перевищення рівня смертності населення
над рівнем народжуваності.
Слід зазначити, що порівняно з 2005 роком, за підсумками якого показник
природного скорочення населення склав -12,1 особи на 1000 наявного
населення,зафіксовано достатньо стійку тенденцію покращення зазначеного
показника.
Природний рух населення
у розрахунку на 1000 осіб наявного населення, осіб
За підсумками 2013 року показник народжуваності склав 9,1 особи
на 1000 наявного населення, смертності – 16,9 особи на 1000 наявного
населення.
Відповідно природне скорочення населення дорівнює -7,8 осіб
на 1000 наявного населення (або 8808 осіб). Зазначений показник залишається
одним із найнижчих по Україні (-3,5 особи на 1000 наявного населення).
Слід зазначити, що протягом останніх років відбувається природне
скорочення населення як за рахунок міського, так і сільського населення, при
цьому інтенсивність зменшення сільського населення є постійно вищою, ніж
міського.
На початок 2014 року за рахунок природного скорочення чисельність
сільського населення в області зменшилась на 4925 осіб (відповідний показник
2005 року – 8501 особа), міського населення – на 3883 особи (6372 особи).

22. Природний приріст (скорочення) населення, осіб
Природне скорочення населення спостерігається в усіх містах та районах
області та за підсумками 2013 року коливається в містах у межах від 531 особи
(місто Шостка) до 157 осіб (місто Глухів), у районах – від 567 осіб (Білопіль-
ський район) до 213 осіб (Липоводолинський район).
Порівняно з сусідніми регіонами (Полтавська, Харківська, Чернігівська
області та Курська, Брянська, Бєлгородська області Російської Федерації) та
з регіонами, що належать до однієї з Сумською областю типології, за
підсумками 2013 року показник природного скорочення населення на
1000 осіб наявного населення в області є одним з найгірших.
Порівняльна характеристика регіонів за показником
природного приросту (скорочення) населення за 2013 рік
Назва області
Природний приріст населення
осіб
на 1000 осіб
наявного населення
Сумська область -8808 -7,8
Полтавська область -10062 -6,8
Харківська область -12765 -4,7
Чернігівська область -10057 -9,4
Вінницька область -8016 -5
Кіровоградська область -5951 -6
Херсонська область -3748 -3,5
Курська область (Російська Федерація) -5021 -4,5
Брянська область (Російська Федерація) -6033 -4,8
Бєлгородська область (Російська Федерація) -3496 -2,3
3.3. Міграція населення.
Протягом останніх років характерним для області залишається процес
міграційного скорочення населення. При цьому, якщо у 2010-2011 роках
вдалося стабілізувати ситуацію та досягти зменшення від’ємних значень
показників міграційного приросту населення порівняно з 2009 роком, то в
наступних роках ситуація значно погіршилась, у першу чергу, за рахунок
збільшення міграційного відтоку населення у сільській місцевості.

23. У 2013 році загальний коефіцієнт міграційного приросту (скорочення)
населення в області склав -13 осіб на 10 тис. наявного населення проти +7 осіб
на 10 тис. наявного населення по Україні.
За межі регіону виїхало на 1484 особи більше, ніж прибуло до нього, що
на 246 осіб більше (+19,9%) порівняно з 2009 роком.
Міграційний приріст (скорочення) населення, осіб
Міграційне скорочення спостерігається в міських і сільських поселеннях
області. У сільській місцевості зазначений показник є значно вищим.
Протягом 2013 року чисельність населення в сільській місцевості регіону
зменшилась за рахунок міграції на 1361 особу, що майже у 11,1 раза більше,
ніж у міських поселеннях (на 123 особи). Слід зазначити, що в останні роки в
міських поселеннях області зберігається постійна тенденція щодо скорочення
від’ємних значень показника міграційного приросту населення. За 2009-
2013 роки зазначений показник зменшився з -516 осіб до-123 осіб.
Найбільший негативний вплив на значення показника міграційного
приросту населення має від’ємне сальдо міжрегіональної міграції. За підсумками
2013 року зазначений показник склав -1602 особи проти -1418 осіб у 2009 році.
Протягом останніх років зберігається тенденція збільшення населення
області за рахунок міждержавної міграції, хоча у 2013 році порівняно з 2009
роком позитивне сальдо зовнішньої міграції знизилось з 180 осіб до 118 осіб.
У 2013 році з-за кордону в область прибуло 466 осіб (47% – з Російської
Федерації, 10,5% – Узбекистану, 5,4% – Білорусі); вибуло – 348 осіб (31,9% –
до Російської Федерації, 10,9% – Німеччини, 7,5% – Туреччини).
За підсумками 2013 року порівняно з сусідніми регіонами показники
міжрегіонального та міждержавного міграційного приросту (скорочення)
населення в області є найгіршими.
Порівняльна характеристика регіонів за показником міграційного
приросту(скорочення) населення за 2013 рік
Назва області
Міграційний приріст (скорочення) населення у 2013 році
на 10 тис. осіб наявного населення
Міжрегіональна міграція Міждержавна міграція
Сумська область -14,1 1,1
Полтавська область -3,8 6,9
Харківська область 6,4 14
Чернігівська область -13,4 4,8
3.4. Розподіл населення за статтю та віком.

24. Статево-віковий склад населення є одним з важливих демографічних
показників, що формується в результаті дії багатьох факторів. Зміни у його
складі є основою для оцінки перспектив подальшого відтворення населення.
Структура населення регіону характеризується стабільною перевагою
жінок. Станом на 01.01.2014 в області налічувалось 614,1 тис. осіб жінок (54,3%
від загальної кількості постійного населення) та 516,7 тис. осіб чоловіків (45,7%)
(по Україні співвідношення жінок та чоловіків дорівнює 53,8%:46,2%;
у Курській області (Російська Федерація) – 45,3%:54,7%).
Протягом останніх 5 років чисельність чоловіків та жінок невпинно
зменшується. Поряд з цим, якщо у 2002 році на 1000 жінок припадало
840 чоловіків, то на 01.01.2013 цей показник у цілому по області становив 841.
Найменшим цей показник є в містах Шостка (788 чоловіків
на1000 жінок), Глухів (792), Лебедин (807) та Ямпільському районі (840);
найбільшим – в Охтирському (897), Краснопільському (896), Шосткинському
(884), Середино-Будському (883) та Сумському (880) районах.
Розподіл населення за статтю та віком (станом на 01.01.2013)

25. Для статево-вікової піраміди населення області характерна менша
чисельність нижніх вікових груп порівняно з верхніми; структура населення
регіону погіршується у напрямку його старіння.
Співвідношення між чоловіками та жінками неоднакове у різних вікових
групах. Спостерігається розширення діаграми у віковій групі 20-29 років та
у віковій групі 45-54 роки, це розширення відбувається більше за рахунок
жіночої частини населення. Відносно симетричною статево-вікова піраміда
виглядає у молодших вікових групах. Найбільше диспропорція між чоловічим
та жіночим населенням спостерігається у віковій групі старше 60 років.
3.5. Демографічне навантаження на населення у віці 16-59 років.
Протягом останніх 5 років в області спостерігається поступове зростання
демографічного навантаження на осіб працездатного віку. Цей процес
відбувається як за рахунок збільшення навантаження особами у віці до 15 років,
так і за рахунок осіб старше працездатного віку.
Демографічне навантаження на населення у віці 16-59 років та понад 60 років
у розрахунку на 1000 осіб населення у віці 16-59 років, осіб
Станом на 01.01.2013 загальне навантаження на населення у віці
16-59 років та 60 років і старше становить 586 осіб у розрахунку на 1000 осіб
населення у віці 16-59 років. Порівняно з 01.01.2009 загальне навантаження
зросло на 26 осіб.
Розподіл постійного населення за віковими групами,
тис. осіб (на початок року)
Роки
Усього
населення
0-14
років
0-15
років
0-17
років
16-59
років
15-64
роки
18 і понад
років
60 і понад
років
65 і понад
років
2009 1181,8 149,6 162,7 191,4 757,6 823,4 990,4 261,5 208,8
2010 1170,1 147,7 160,1 186,7 747,1 822 983,4 262,9 200,4
2011 1159,3 145,8 157,8 182,6 738,1 821,2 976,7 263,4 192,3
2012 1150,1 144,6 156,1 179,9 728,9 815,8 970,2 265,1 189,7
2013 1141,1 145,1 155,5 178,4 719,4 808,3 962,7 266,2 187,7
Чисельність осіб працездатного віку на 01.01.2013 склала 719,4 тис. осіб,
що на 38,2 тис. осіб (на 5%) нижче порівняно з початком 2009 року та
на 53,6 тис. осіб (на 7%) – з початком 2006 року.

26. Також спостерігається поступове підвищення чисельності осіб у віковій
групі понад 60 років –з 01.01.2009 по 01.01.2013 чисельність осіб зазначеної
категорії населення зросла на 4,7 тис. осіб (+1,8%).
Однією з найгостріших проблем у регіоні є зменшення чисельності осіб
допрацездатного віку, що є основою відтворення трудових ресурсів, при
одночасному зростанні чисельності осіб, яким виповнилося 60 і більше років.
Порівняльна характеристика регіонів однієї типології
за часткою вікових груп, % (на початок року)
Назва області Рік
Вікова група
0-15 років 16-59 років 60 і понад років
Сумська
2011 13,61 63,7 22,7
2012 13,67 63,4 23
2013 13,62 63,1 23,3
Вінницька
2011 16 61,2 22,8
2012 16 61,1 22,9
2013 16 61 23
Кіровоградська
2011 15,2 61,8 23
2012 15,2 61,6 23,2
2013 15,3 61,6 23,4
Херсонська
2011 15,9 64 20
2012 16 63,7 20,3
2013 16,1 63,2 20,6
Чернігівська
2011 12,6 56,1 23
2012 13,8 61 25,2
2013 13,8 60,8 25,4
Серед регіонів однієї типології загальною є тенденція зменшення
чисельності осіб вікової групи 16-59 років. Поряд з цим лише по Сумській
області спостерігається зниження частки осіб молодше працездатного віку
(0-15 років) у загальній чисельності населення. Так, на початок 2013 року
зазначений показник склав13,62% проти 13,67% на 01.01.2012,13,8% на
01.01.2009, 18,4% на 01.01.2000. На відміну від цього, показник частки осіб
у віковій групі 60 і понад років у регіоні поступово зростає (2009 рік − 22,1%,
2011 рік − 22,7%, 2013 рік − 23,3%).
Ключові індикатори демографічної ситуації
Показник
Дата /
період
Сумська
область
Україна
Позиція
Сумської
області
Природний приріст (скорочення) населення на
1 тис. осіб, осіб
2013 рік -7,8 -3,5 Слабка
Міграційний приріст (скорочення) населення на
10 тис. осіб, осіб
2013 рік -13 +7 Слабка
Частка жінок у населенні, % на 01.01.2014 54,3 53,8 Слабка
Частка населення у віці 60 і понад років, % на 01.01.2013 23,3 21,4 Слабка
Демографічне навантаження на населення у віці
16-59 років у розрахунку на 1 тис. осіб, осіб
на 01.01.2013 586 585 Слабка