Відомий вислів, що «реформи розпочинаються там, де закінчуються гроші». Мабуть, як ніколи, ця теза актуальна сьогодні для України. Адже ми маємо не лише напівпорожній державний гаманець, а ще й загальну кризу в економіці та військові дії на сході нашої дер- жави. Одне слово, весь «джентльменський набір», який не просто спонукає, а з космічним прискорен- ням штовхає нас до проведення реформ. І треба сказати, що соціальна сфера нині на шляху рефор- мування не пасе задніх. Тут не лише жваво обговорюють реформи, а й намагаються їх утілювати у життя. Здебільшого, реформи ці непрості і навіть болісні: підвищення тарифів, монетизація пільг, скасування права на vip-пенсії тощо. Зрозуміло, що такі зміни не завжди сприймають у суспільстві з розумінням. Та іншого шляху, аби поліпшити ситуацію, у нас немає. Отож, про те, чому сьогодні немає альтернативи реформам в українській соціальній сфері, «Вісник» говорив із міністром соціальної політики України Павлом РОЗЕНКОМ

1. 4 Вiсник Пенсійного фонду України
– Павле Валерійовичу, сьогодні багатьом слово «ре-
форми» вже набило оскому. Зараз ми тільки й чуємо
«реформи,реформи,реформи».ЩоособистоВивкла-
даєтеуцепоняття?
– Сьогодні стан, у якому знаходиться країна, не задо-
вольняє нікого: ні суспільство, ні владу. Тому єдиний
шанс – це проведення насправді конструктивних змін
у всіх сферах економічного та суспільного життя, і со-
ціальній політиці зокрема. Потрібні реформи не зара-
ди реформ, а заради підвищення якості життя наших
громадян, забезпечення європейського майбутнього
України.
А загалом унаслідок того, що 20 років країна жила в
епоху процвітаючого популізму, розуміння слова «ре-
форми» у кожного своє. Нещодавно було опубліковане
соціологічне дослідження про те, що люди розуміють
під словом «реформи». Ви знаєте, результати вража-
ють: більшість українців гадають, що різке збільшення
заробітної плати, кількості пільг і виплат та зменшення
пенсійноговіку–цеієреформи.Тобтотіречі,яківзагалі
малосхожінареформи.Інавіть,навпаки,знаходятьсязі
справжніми реформами на різних полюсах. Але ж щоб
досягти зростання зарплат, треба піти на важкі еконо-
мічні трансформації. Оце і є реформи. Тобто треба чітко
розуміти, що зростання зарплат і пенсій може бути ме-
тою, але не самою суттю реформ.
– Але ж люди чекають від реформ усе ж таки поліп-
шеннярівняжиття,аненавпаки…
– Зміни на краще будуть, але не «сьогодні на сьогодні».
Зрозумійте, Україна знаходиться в стадії війни. Економі-
ка держави впродовж трьох останніх років перебуває
у катастрофічному стані. Як наслідок, все це не дає нам
можливості адекватно реагувати на виклики суспіль-
ства з точки зору реального поліпшення рівня життя
громадян. Так, сьогодні ми не маємо фізичної мож-
ливості підвищувати людям пенсії, не маємо фізичної
можливості підвищувати рівень соціального захисту.
Хоча б через те, що 90 млрд грн вимушені вкладати в
обороноздатність країни. А це рекордні (за всі часи не-
залежної України) кошти, які ми віддаємо Збройним си-
лам. Ця цифра порівняно з попередніми витратами на
армію зросла у три–чотири рази!
І все ж ми передбачили хоч і невелике, але підвищення
соціальних стандартів з грудня 2015-го. Чудово розу-
мію, що коли б ми цього не робили другий рік поспіль,
то,насамперед,цедужевдарилобпокупівельнійспро-
можності громадян, яку в період економічної кризи всі
країни, навпаки, намагаються підтримати. Бо звичайна
Події.Підсумки.Коментарі Актуальне інтерв’ю
Павло Розенко:
«Пенсійний фонд
має не просто пливти
за течією, а бути
локомотивом реформ»
Відомий вислів, що «реформи розпочинаються там, де закінчуються гроші». Мабуть, як
ніколи, ця теза актуальна сьогодні для України. Адже ми маємо не лише напівпорожній
державний гаманець, а ще й загальну кризу в економіці та військові дії на сході нашої дер-
жави.Однеслово,весь«джентльменськийнабір»,якийнепростоспонукає,азкосмічнимприскорен-
ням штовхає нас до проведення реформ. І треба сказати, що соціальна сфера нині на шляху рефор-
мування не пасе задніх. Тут не лише жваво обговорюють реформи, а й намагаються їх утілювати у
життя. Здебільшого, реформи ці непрості і навіть болісні: підвищення тарифів, монетизація пільг,
скасування права на vip-пенсії тощо. Зрозуміло, що такі зміни не завжди сприймають у суспільстві з
розумінням. Та іншого шляху, аби поліпшити ситуацію, у нас немає. Отож, про те, чому сьогодні
немає альтернативи реформам в українській соціальній сфері, «Вісник» говорив із міністром
соціальної політики України Павлом Розенком.

2. 5
травень 2015
людина не виводить гроші в офшори на Кіпрі, а йде у
магазин, купує товар і тим само дає можливість україн-
ській економіці розвиватися. Не так швидко, як хотіло-
ся б, але в грудні прожитковий мінімум буде підвище-
но щонайменше на 13%. Більше того, у Держбюджеті
України чітко зафіксоване завдання урядові підвести
підсумки першого та другого кварталів. І, повірте, коли
буде хоч мінімальний додатковий ресурс, який можна
буде спрямувати на підвищення соцстандартів, уряд
неодмінно це зробить. Щоб платити пенсію українцям
навіть у нинішніх мізерних сумах (949 грн – мінімальна,
і трохи більше 1500 – середня пенсії), без підвищен-
ня та індексацій, Пенсійному фонду сьогодні бракує
80,9 млрд грн. Це трансферти та дотації з держбюджету.
І кожне підвищення пенсії на 10–20 грн виливається в
цілому по країні вже у мільярд. Тому головне – запусти-
ти економіку, яка дасть ресурс. Проїдати ж міжнарод-
ні кошти – шлях у нікуди. Завтра їх уже ніхто не дасть.
І якщо економіка не запрацює, то різати доведеться
по живому й реально скорочувати всі соцвиплати. Не
треба обманювати суспільство. Гроші не впадуть нам із
неба, соцвиплати – це похідна від стану економіки. Чим
сильнішоюбудеекономіка,тимвищими–рівеньіякість
життя в Україні.
Отож,минемаємоправарозслаблятися,опускатируки
і казати, що нічого не можемо зробити. Насправді вихід
із цієї ситуації у всіх нас один – проведення реформ. На
мій погляд, нині насправді найкращий для цього час.
Або зараз, або ніколи.
Мій головний меседж до пенсійної системи України –
бути готовими до реформ. Ми маємо не просто плив-
ти за течією, а бути локомотивом реформ, які прово-
дяться в країні.
–Насправді,мабуть,навколозмінупенсійнійсистемі
заразточитьсячиненайбільшедискусійтарозмов?
– Якраз реформа пенсійного забезпечення, реформа
пенсійного страхування сьогодні у соціальній сфері –
найважливіше завдання. Ви чуєте дискусію у суспіль-
стві,вичуєтедискусіювпарламенті,всекрутитьсяна-
вколо цього: пенсійна реформа, зміна підходів, єдині
принципи нарахування пенсії, і т.ін. І мені приємно,
що Пенсійний фонд у цій ситуації, під час розробки
нових законів, – не сторонній споглядач, а активний
учасник дискусії на всіх її етапах. І я впевнений, що
найближчим часом нас чекає нова ідеологія змін у
пенсійному забезпеченні.
Повноцінна пенсійна реформа повинна включати в
себе реформу економічної моделі в цілому, і систе-
ми оплати праці зокрема. А накопичувальна система
стане вже не віртуальною чи паперовою ідеєю, якою
фактично є зараз, а перетвориться у реальність. Ниніш-
ня модель пенсійного забезпечення цілком сучасна. У
нас в законодавстві зафіксована трирівнева модель.
Перший рівень – солідарний. Другий – накопичуваль-
ний. Третій – недержавне пенсійне страхування. Але по
факту сьогодні працює лише перший рівень. Чому так
відбувається? Не було політичної волі на впроваджен-
ня накопичувальної системи, всі замислювалися про
ризикованістьцьогокроку.Так,працюєітретійрівень –
недержавне пенсійне страхування, але ні добре, ні по-
гано. Не треба вигадувати нічого нового, краще діяти в
рамках вже прописаної стратегії.
Що потрібно зробити? По-перше, треба навести поря-
док у солідарній пенсійній системі. Тут необхідно пере-
йти на єдиний принцип нарахування пенсії, щоб лікві-
дувати 20–30 різних схем. По-друге, потрібно запускати
накопичувальну систему, яка принесе в економіку «до-
вгі гроші». І, по-третє, створити умови для повноцінної
роботи недержавного пенсійного забезпечення. Зараз
можливостями недержавних пенсійних фондів корис-
туються лише 3% тих, хто працює. Це катастрофічно
мало.
– Ви згадали про наведення порядку в солідарній сис-
темі. Як відомо, за останні місяці уряд тут провів
цілунизкуреформ…
– Так, ми наводимо порядок у механізмі призначення
пенсій, страхового стажу і строку виходу на пільгові
(дострокові) пенсії, скасуємо систему спецпенсій для
народних депутатів, суддів, прокурорів, чиновників.
Безумовно, комусь ці нововведення можуть не спо-
добатися, але в солідарній системі не може бути так,
що хтось живе на пенсію 1000 гривень, а хтось отри-
мує 15 тисяч. Тому перехід на єдину систему нараху-
вання пенсій відбудеться. 
соцвиплати – це похідна від стану еко-
номіки. Чим сильнішою буде економі-
ка, тим вищими – рівень і якість життя
в Україні. Отож, ми не маємо права роз-
слаблятися, опускати руки й казати,
що нічого не можемо зробити.
Насамперед треба навести порядок у со-
лідарній пенсійній системі. Тут необхідно
перейти на єдиний принцип нарахування
пенсії,щобліквідувати20–30різнихсхем.

3. 6 Вiсник Пенсійного фонду України
Найбільш спірні з соціальної точки зору ініціати-
ви – податок на пенсію і обмеження пенсій працюючим
пенсіонерам. Це – тимчасові заходи, які діятимуть, най-
імовірніше, лише у 2015 році. А далі, залежно від стану
економіки, вирішимо – потрібні такі обмеження чи ні.
– Коли, на Ваш погляд, реально може запрацювати
другийрівень?
– Ми не говоримо про те, що накопичувальну систему
запустимо вже зараз, коли падає економіка, продовжу-
ється війна, коли реально, скажемо так, немає можли-
вості для нормальної роботи фондового ринку тощо.
Ніхто не каже, що вже з 1 липня 2015 року запрацює
обов’язкова накопичувальна система. Але ми повинні
чітко оформити законодавчу базу для її запуску, дати
політичний сигнал. І для цього саме сьогодні прекрас-
ний час. Коли є спільна думка Президента і Уряду, коли
єкоаліціяуВерховнійРаді–понадтристаголосів.Зараз
необхідно затвердити закон, у якому було б чітко зафік-
совано, що накопичувальна система буде запровадже-
на. Ми пропонуємо записати у законі конкретно: нако-
пичувальна система стартуватиме з 1 січня 2017 року.
Сподіваюся, якраз під час зростання економіки. А нині
ми маємо зробити саме той крок, аби підготувати всю
нашу пенсійну систему і все наше суспільство до нових
правил гри і нових правил життя.
Так, насправді солідарна система є і залишатиметься
частиною соціального захисту людини під час виходу
на пенсію, але ми мусимо чітко розуміти, що солідарна
система може забезпечувати лише певний невисокий
рівень пенсії. А взагалі людина для поліпшення своїх
умов життя та пенсійного майбутнього повинна з мо-
лодих років думати про забезпечену старість. І обирати
сучасну європейську систему особистого пенсійного
страхування,використовуючиякобов’язковунакопичу-
вальну систему, так і систему недержавного пенсійного
забезпечення. Це – відповідальність не лише держави
за пенсійне майбутнє кожної людини, це відповідаль-
ність кожної людини за своє пенсійне майбутнє. Оцю
ідеологію ми повинні разом з вами нести в маси.
– Тобто, насамперед, розраховувати потрібно на
себе, а не на державу?
–Зновужтаки,нате,абиунашійсвідомостіставсятакий
перелом,потрібенчас.Навітьдержави,дерівеньсоцза-
хисту досить високий і потужний, а це Швеція, Фінлян-
дія, Скандинавські країни, країни Європи, не отримали
все і відразу. До високого рівня соцзахисту та стандар-
тів ми також повинні дорости. Але на цьому шляху тре-
ба дещо змінити. Наприклад, пільгова система, що існує
у нас, – класичний приклад радянської соціалістичної
системи. Коли всі отримували мізерну зарплату, а все
заміщалося негрошовою формою підтримки. Так зва-
не безкоштовне житло, безкоштовний проїзд, так звані
низькі тарифи, так звані пільги зі сплати ЖКГ.
Але практично в жодній розвиненій країні немає такої
форми підтримки. Відкладати реформу системи пільг
на майбутнє – неможливо. Ця система з’їдає колосаль-
ний ресурс, розпорошує кошти між величезним колом
громадян. І жодним чином не захищає від бідності. Лю-
дина, яка отримує 15 тис. грн пенсії, може не платити за
житлово-комунальні послуги чи безкоштовно їздити у
транспорті.Алецежабсолютноненормально.Реформа
системи пільг – непростий процес, це зміна пострадян-
ської психології людей.
Але ми повинні оптимізувати систему соцзахисту, щоб
знайти додаткові кошти, які спрямувати, щонайперше,
на підвищення заробітних плат. Бо з ними в Україні
справді катастрофа. Люди мають отримувати високі
зарплати і пенсії, і тоді не буде потреби у подачках від
держави у вигляді пільг.
– Але ж факт залишається фактом: у нас левова
частказарплатзнаходитьсяутіні…
– Тому ми повинні провести певне коло реформ щодо
детінізації зарплат, які є головним ресурсом, насам-
перед, для Пенсійного фонду. Тіньовий ринок – це до
200 млрд грн за рік, із яких не сплачуються ні податки,
ні соціальні внески.
– Та, погодьтеся, кроки, здійснені цьогоріч державою,
аби вивести зарплати з тіні (наприклад, зниження
податковогонавантаженнянафондзаробітноїпла-
ти),покищоважконазватирезультативними…
– У процесі детінізації питання зменшення єдиного со-
ціального внеску (ЄСВ) – одне з важливих, але не єдине
і, повірте, не найголовніше. Бізнесу треба дати можли-
вість працювати. Для цього потрібна дерегуляція. Біз-
нес так затиснутий різними ліцензіями, дозволами, сер-
тифікатами, стандартами та нормативами, що не може
ефективно працювати.
Далі потрібно позбавитися від контролюючого і пере-
віряючого тиску. Перший крок уряду – мораторій на всі
види перевірок на півроку. За цей час треба вичистити

Події.Підсумки.Коментарі Актуальне інтерв’ю
Заразнеобхіднозатвердитизакон,уякому
було б чітко зафіксовано, що накопичу-
вальна система буде запроваджена. Ми
пропонуємо записати у законі конкретно:
накопичувальна система стартуватиме з
1січня2017року.

4. 7
травень 2015
законодавчу базу. У ній сформований механізм-монстр,
який обплутує бізнес з усіх боків незліченою кількістю
перевіряючих структур.
Наступниймомент–боротьбазкорупцієюудержавних
органах і створення умов для вільного доступу бізнесу
до державних грошей (тендерів, держпрограм). Але
для цього потрібно побудувати прозорі тендерні про-
цедури і запровадити систему електронних закупівель.
Ще один процес, без якого неможлива детінізація
зарплат, – судова реформа. Саме суди сьогодні –
основний інструмент рейдерського захоплення
бізнесу. Інвестиції, які підприємець бажає вкласти в
економіку, повинні бути захищені. А поки що бізне-
су легше не виявляти себе, працювати в тіні, уникати
контактів з держорганами, щоб його не помітили, не
захопили, не обклали додатковими зборами.
Уряд подав варіант зниження ЄСВ у грудні. Парламент у
дискусії запропонував свою модель. Минуло два міся-
ці, і ми побачили, що цей варіант не працює: він склад-
ний, незрозумілий, під критерії потрапили менше 1%
підприємств. Спільно з Верховною Радою ми провели
консультації, підготували новий законопроект, його
оперативнорозглянули.Зберезняпрацюєновамодель
зниження ЄСВ. Якщо ми побачимо, що й вона не пра-
цює, знову внесемо поправки. Головне – ми дали чіткий
сигнал бізнесу, що будемо зменшувати навантаження
на фонд оплати праці, і йому буде набагато простіше,
комфортнішеіприємнішепрацювативлегальномусек-
торі,ніжховатисявтіні.Азначить,людибудутьзбілими
зарплатами і достойними пенсіями.
– Які ще проблеми української пенсійної системи сьо-
годніВивважаєтеактуальними?
– Загалом проблем вистачає. Скажімо, одна з них –
слабкий контроль за використанням пенсійних ко-
штів. Це питання особливо гостро стоїть зараз, коли
фінансовий стан держави дуже важкий, коли у нас
немає ресурсів, аби всіх забезпечити достойною пен-
сією. І ми не повинні допускати в пенсійній системі
випадків з подвійними, потрійними виплатами пен-
сій. На жаль, такі ситуації трапляються. Наприклад,
є сьогодні люди, які у такий непростий час намага-
ються зареєструватися і отримувати пенсію у кількох
управліннях, у кількох областях. І не завжди ми може-
мовідреагуватинатакіпорушення.Також,нажаль,не
завжди оперативно реагує система й на смерть пен-
сіонера: людина помирає, а ми продовжуємо випла-
чувати пенсію. Чому? Тому що у нас не налагоджена
оперативна співпраця між Пенсійним фондом і відпо-
відними службами, які реєструють факт смерті. Отож,
ми повинні створити єдину централізовану систему
аналітики й управління фінансами пенсійної систе-
ми, аби знати, що робиться у нашій системі, повинні
в короткі строки провести аудит пенсійних виплат і
забезпечити суцільний контроль за рухом коштів від
надходження до здійснення пенсійних виплат.
Також дуже важливим є запровадження централізова-
ної технології виплати пенсії та забезпечення зараху-
вання пенсійних виплат безпосередньо на банківські
рахункиодержувачів.Знов-таки,унаснепоганопрацює
вертикальна структура взаємозв’язків і взаємодії пен-
сійної системи, але вона має бути ще й горизонтальна,
щоб забезпечити більш чіткий контроль за проходжен-
ням коштів.
–Ниніпередсистемоюсоціальногозахистустоїть
таке завдання, як підвищення якості соціальних
послуг…
– Оскільки ми не можемо достатньо підвищити людям
пенсії, бо працюємо в обмежених економічних можли-
востях,топовиннізосередитиувагунапідвищенніякос-
тінаданнясоціальнихпослуггромадянам.Минемаємо
допускати скарг, скандалів, черг. Це дуже важливо. Нам
треба зрозуміти, що людям сьогодні важко як ніколи, і
ми приязним ставленням і доброзичливістю повинні
заспокоювати і розраджувати громаду, а не збурювати
чи нагнітати ситуацію. Це важливо зараз, коли відбува-
ється реформування системи надання субсидій.
Ключовий аспект – це буде субсидія, основана тіль-
ки на рівні доходів сім’ї. Всі інші критерії – ліквідуємо.
Плануємотакож,щовраховуватимутьсяне«брудні»,а
саме «чисті» доходи. Система діятиме так: людина, що
працює, вказуватиме у декларації не нарахований, а
отриманий дохід за останні 12 місяців. Інформацію
вона зможе передати до органів соціального захис-
ту, і якщо рівень доходів підходить для нарахування
субсидії, вона її отримає. Перевірки відбуватимуться
через Пенсійний фонд, податкову, інші органи. Сама
формула розрахунку субсидій вже була змінена в кін-
ці 2014 року і зараз не мінятиметься: будуть врахову-
ватися нормативи житла, кількість членів сім’ї, обсяги
використання газу і т.ін. Але ліквідується чимало до-
у нас непогано працює вертикальна
структура взаємозв’язків і взаємодії
пенсійної системи, але вона має бути як
вертикальна, так і горизонтальна, щоб
забезпечити чіткий контроль за прохо-
дженням коштів.

5. 8 Вiсник Пенсійного фонду України
даткових умов, зокрема майнові. Приміром, раніше,
якщо хтось мав у володінні машину або ще одну квар-
тиру, то вважався багатим і не мав права на субсидію.
Хоча квартира могла бути маленька, а машина – «вби-
та». Крім того, раніше в доході людини враховувався
якийсь ефемерний прибуток від земельного паю, від
якого максимум, що можна було отримати, це кілька
мішків зерна. Також не буде вимоги, коли безробіт-
ний мав право на субсидію тільки за умови, що сто-
яв на обліку в службі зайнятості. Зрозуміло, що для
цих змін потрібен час. І, найімовірніше, не все піде як
треба, але ми повинні усі разом взятися за вирішення
цієї проблеми.
І тому я б хотів, аби і Пенсійний фонд України, і
управління соціального захисту населення, і місце-
ві органи влади налагодили дієву взаємодію щодо
обміну інформацією. Співпраця має бути чіткою, на
всі запити ми повинні відповідати вчасно, надава-
ти всю інформацію, яку сьогодні мають соціальні
служби для визначення всіх видів соціальної допо-
моги, зокрема субсидій. Особливої уваги у цьому
контексті набуває система захисту електронного
документообігу. Вона допоможе обмінюватися ін-
формацією з іншими структурними підрозділами,
при цьому зберігаючи конфіденційність даних пер-
сонального характеру. Порядок такої взаємодії має
бути розроблено найближчим часом.
Хоча я добре розумію, що Пенсійний фонд у своїй
діяльності зіткнувся і з іншими викликами сього-
дення. Зокрема з виплатою пенсій тимчасово пе-
реміщеним особам, яких треба зареєструвати та
надати всі необхідні послуги.
– Дійсно, сьогодні в Україні налічується вже більше
мільйона внутрішніх переселенців. Як вирішується
проблемаоблаштуванняцихлюдей?
– На жаль, ми втратили чимало часу на початку
виникнення проблеми, адже сподівалися, що все
це швидко закінчиться. Але вже сьогодні ми чітко
розуміємо, що російські війська і терористи зараз
застосували нову абсолютно тактику випалення
української землі: знищена вся соціально-побутова
інфраструктура захоплених міст і сіл, деякі населе-
ні пункти взагалі стерті з лиця Землі. Це – свідоме
провокування та розкручування гуманітарної ка-
тастрофи в Україні, коли людина стає біженцем і їй
уже немає куди повертатися. І ця проблема лягає
на плечі всіх нас – простих громадян і держави в ці-
лому. Це потребує величезних коштів, яких під час
економічної кризи елементарно не вистачає.
Тому нині основними заходами для запуску ме-
ханізму подолання цієї катастрофи є, по-перше,
об’єднання зусиль усіх структур державної влади
через державні програми, по-друге, безпосереднє
сприяння донорів як через гуманітарну допомогу,
так і через вкладення грошей у розбудову інфра-
структури, підтримка програми створення робочих
місць, і по-третє, що не менш важливо, підтримка
роботи нашого волонтерського руху, громадського
сектору. Адже за рік ми побачили створення дієво-
го, ефективного, енергійного механізму, без якого,
напевно, і уявити собі реалізацію державних про-
грам чи соціальної або гуманітарної політики, чи
навіть військової політики, сьогодні вже неможли-
во. Крім того, до вирішення проблеми залучаємо й
міжнародне співтовариство. Зараз обговорюються
питання започаткування нових проектів міжнарод-
ної допомоги Україні в цьому напрямі.
– Як Ви вважаєте, на кого може спиратися сьогодні
влада,вдаючисядореформ?
– Насамперед, на громадськість та на експертне се-
редовище. Це люди, які допомагають. Це люди, які
прекрасно знають і володіють світовим досвідом.
Вони – наша підтримка, а не критикани чи опозиція.
Вони допомагають нашій системі стати кращою. Тож
нам необхідно створювати ефективні громадські
ради в обласних і районних управліннях, використо-
вувати енергію, яку дає нам громадськість.
Авзагалівладамаєговоритизусімсуспільствоміскрізь
шукати своїх прихильників у питаннях проведення ре-
форм. Треба не боятися, треба пояснювати, треба пока-
зувати людям перспективу. Вважаю, що ні в якому разі
не можна нехтувати участю української громади в про-
цесах,щовідбуваються,навпаки,потрібноспиратисяна
волю, бажання людей. І тоді нас чекає успіх. 
я б хотів, аби і Пенсійний фонд України,
іуправліннясоціальногозахистунаселен-
ня, і місцеві органи влади налагодили ді-
євувзаємодіющодо обмінуінформацією.
нам необхідно створювати ефективні гро-
мадськірадивобласнихірайоннихуправ-
ліннях, використовувати енергію, яку дає
громадськість. влада має говорити з усім
суспільством і скрізь шукати своїх при-
хильниківупитанняхпроведенняреформ.
Події.Підсумки.Коментарі Актуальне інтерв’ю