1. Нормативно-правове регулювання
життєдіяльності
ВІЛ-інфікованих дітей
Тетяна Скляренко, національний
тренер Програми догляду та
підтримки ВІЛ-позитивних дітей
м. Херсон

2. Види нормативно-правових
актів, регулюючих права дитини
 Всі нормативно-правові акти, в яких
йдеться про права дитини, умовно можна
поділити на три категорії:
 міжнародні
 закони України
 підзаконні акти.

3. Конвенція ООН про права дитини від
20 листопада 1989 року
Конвенція ООН про права дитини -
світова конституція прав дітей.
В Україні Конвенція ООН про права
дитини набула чинності 27 вересня
1991 року.
Джерельним вектором ідеї прав дитини
є уявлення про те, що саме їй потрібно
для життя, розвитку, гідного людського
існування.

4. Конвенція ООН про права дитини
 Стаття 1
Для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна
людська істота до досягнення 18-річного
віку, якщо за законом, застосовуваним до
даної особи, вона не досягає повноліття
раніше

5. Конвенція ООН про права дитини
 Стаття 2
1. Держави – Сторони поважають і забезпечують всі
права, передбачені цією Конвенцією, за кожною
дитиною, яка перебуває в межах її юрисдикції,
без будь-якої дискримінації незалежно від раси,
кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або
інших переконань, національного, етнічного або
соціального походження, майнового стану, стану
здоров'я та народження дитини, її батьків чи
законних опікунів або яких-небудь інших
обставин.

6. Конвенція ООН про права дитини
 Стаття 2 (продовження)
2.Держави-сторони вживають всіх
необхідних заходів щодо забезпечення
захисту дитини від усіх форм дискримінації
або покарання на підставі статусу,
діяльності, висловлюваних поглядів чи
переконань дитини, батьків дитини,
законних опікунів чи інших членів сім'ї.

7. Конвенція ООН про права дитини
 Стаття 3
1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того
здійснюються вони державними чи
приватними установами, що займаються
питаннями соціального забезпечення,
судами, адміністративними чи
законодавчими органами, першочергова
увага приділяється якнайкращому
забезпеченню інтересів дитини.

8. Конвенція ООН про права дитини
 Стаття 6
1. Держави – сторони визнають, що кожна
дитина має невід'ємне право на життя.
2. Держави – сторони забезпечують у
максимально можливій мірі виживання та
здоровий розвиток дитини.

9. Конвенція ООН про права дитини
 Стаття 16
1. Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного
або незаконного втручання в здійснення її права
на особисте та сімейне життя, недоторканність
житла, таємницю кореспонденції або незаконного
посягання на її честь і гідність.
2. Дитина має право на захист закону від такого
втручання або посягання.

10. Конвенція ООН про права дитини
 Стаття 23
1. Держави – сторони визнають, що
неповноцінна в розумовому або фізичному
відношенні дитина має вести повноцінне і
достойне життя в умовах, які
забезпечують її гідність, сприяють почуттю
впевненості в собі і полегшують активну
участь у житті суспільства.

11. Конвенція ООН про права дитини
 Стаття 26
1. Держави – сторони визнають за кожною
дитиною право користуватися благами
соціального забезпечення, включаючи
соціальне страхування, і вживають
необхідних заходів щодо досягнення
повного здійснення цього права згідно з їх
національним законодавством.

12. Конвенція ООН про права дитини
Конвенція ООН про права дитини,
ратифікована Україною першою
серед країн СНГ, в подальшому
стала за основу при розробці
національного законодавства та
нормативних актів щодо дітей.

13. Конституція України
 Стаття 3
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність,
недоторканність і безпека визнаються в
Україні найвищою соціальною цінністю .
 Стаття 21
Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та
правах. Права і свободи людини є
невідчужуваними та непорушними

14. Конституція України
 Стаття 24
Громадяни мають рівні конституційні
права і свободи та є рівними перед
законом. Не може бути привілеїв чи
обмежень за ознаками раси, кольору
шкіри, політичних, релігійних та інших
переконань, статі, етнічного та соціального
походження, майнового стану, місця
проживання, за мовними або іншими
ознаками.

15. Конституція України
 Стаття 32
Ніхто не може зазнавати втручання в його
особисте і сімейне життя, (…).
Не допускається збирання, зберігання,
використання та поширення конфіденційної
інформації про особу без її згоди, крім
випадків, визначених законом, і лише в
інтересах національної безпеки,
економічного добробуту та прав людини.

16. Конституція України
 Стаття 51
(…) Сім'я, дитинство, материнство і
батьківство охороняються державою.
 Стаття 52
Діти рівні у своїх правах незалежно від
походження, а також від того, народжені
вони у шлюбі чи поза ним.

17. Конституція України
 Стаття 53
Кожен має право на освіту.(…).
 Стаття 55
Права і свободи людини і громадянина
захищаються судом.
 Стаття 57
Кожному гарантується право знати свої
права і обов'язки.(…).

18. Конституція України
 Стаття 60
Ніхто не зобов'язаний виконувати явно
злочинні розпорядження чи накази.
За віддання і виконання явно злочинного
розпорядження чи наказу настає
юридична відповідальність.

19. Конституція України
 Стаття 68
Кожен зобов'язаний неухильно
додержуватися Конституції України та
законів України, не посягати на права і
свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від
юридичної відповідальності.

20. Закони України, спрямовані на
охорону основних прав дітей
 Закон України про охорону дитинства
Цей Закон визначає охорону дитинства в
країні як стратегічний
загальнонаціональний пріоритет і з метою
забезпечення реалізації прав дитини на
життя, охорону здоров'я, освіту,
соціальний захист та всебічний розвиток
встановлює основні засади державної
політики у цій сфері.

21. Закон України
про охорону дитинства
декларує:
 Право дитини на вільне
висловлювання думки та
отримання інформації
 Право дитини на житло
 Право дитини на майно
 Право на виховання в сім'ї
 Право на державну
допомогу дітям, ураженим
ВІЛ-інфекцією (ВІЛ-
інфіковані та хворі на
СНІД)
 Право на державну
допомогу сім'ям з дітьми
 Право на достатній
життєвий рівень
 Право на життя та
охорону здоров'я
 Право на захист від усіх
форм насильства
 Право на освіту
 Право на державне
забезпечення, утримання і
виховання дітей-сиріт та
дітей позбавлених
батьківського піклування

22. Закони України, спрямовані на
охорону основних прав дітей
 Закон України “Основи законодавства України про
охорону здоров'я”
 Закон України “Про освіту”
 Закон України “Про дошкільну освіту”
 Закон України “Про шкільну освіту”
 Закон України “Про загальну середню освіту”
 Закон України “Про позашкільну освіту”
 Закон України “Про професійно-технічну освіту”

23. Нормативні акти цивільно-
правового захисту дітей
Цивільний кодекс України
 Стаття 3
1)Неприпустимість свавільного
втручання у сферу особистого життя
людини.(…)

24. Нормативні акти цивільно-
правового захисту дітей
Цивільний кодекс України
 Стаття 15
Право на захист цивільних прав і інтересів
(…)
2) Кожна особа має право на захист свого
інтересу, який не суперечить загальним
засадам цивільного законодавства.

25. Нормативні акти цивільно-
правового захисту дітей
 Цивільний кодекс України
 Стаття 286
Право на таємницю про стан здоров'я
1. Кожна особа має право на таємницю про
стан свого здоров'я, факт звернення за
медичною допомогою, діагноз, а також про
відомості, одержані при медичному
обстежені.

26. Нормативні акти цивільно-
правового захисту дітей
 Стаття 286 ( продовження)
2. Забороняється вимагати та подавати за місцем
роботи або навчання інформацію про діагноз та
методи лікування фізичної особи.
3. Фізична особа зобов'язана утримуватися від
поширення інформації, зазначеної у частині 1 цієї
статті, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням
службових обов'язків або інших джерел.(…)

27. Нормативні акти цивільно-
правового захисту дітей
 Цивільний кодекс України
 Стаття 302
Право на інформацію
1. (…) Збирання , використання і поширення
інформації про особисте життя фізичної особи
без її згоди не допускаються, крім випадків,
визначених законом, і лише в інтересах
національної безпеки, економічного добробуту та
прав людини.(…)

28. Відповідальність за порушення
прав та свобод ВІЛ-інфікованих та
хворих на СНІД
 Кримінальний кодекс України
 Стаття 131
Неналежне виконання професійних обов'язків,
що спричинило зараження особи ВІЛ чи іншої
невиліковної інфекційної хвороби.
 Стаття 132
Розголошення відомостей про проведення
медичного огляду на виявлення ВІЛ чи іншої
невиліковної інфекційної хвороби

29. Відповідальність за порушення
прав та свобод ВІЛ-інфікованих та
хворих на СНІД
 Кримінальний кодекс України
 Стаття 135
Залишення в небезпеці
 Стаття 136
Ненадання допомоги особі, яка перебуває у
небезпечному для життя стані
 Стаття 137
Неналежне виконання обов'язків щодо охорони
життя та здоров'я дітей

30. Відповідальність за порушення
прав та свобод ВІЛ-інфікованих та
хворих на СНІД
 Кримінальний кодекс України
 Стаття 139
Ненадання допомоги хворому медичним
працівником.
 Стаття 140
Неналежне виконання професійних обов'язків
медичним або фармацевтичним працівником.
 Стаття 145
Незаконне розголошення лікарської таємниці.

31. Відповідальність за порушення
прав та свобод ВІЛ-інфікованих та
хворих на СНІД
 Кримінальний кодекс України
 Стаття 182
Порушення недоторканності приватного життя
 Стаття 183
Порушення права на отримання освіти
1. Незаконна відмова у прийнятті до навчального
закладу будь-якої форми власності,(…)

32. Основний нормативно-правовий акт
України у сфері ВІЛ/СНІД.
Закон України ” Про запобігання
захворюванню на синдром
набутого імунодефіциту (СНІД) та
соціальний захист населення ”

33. ”
Закон України ” Про запобігання
захворюванню на синдром набутого
імунодефіциту (СНІД) та соціальний
захист населення
 Стаття 17
ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД громадяни
України користуються
всіма правами та свободами,
передбаченими Конституцією та законами
України, іншими нормативно-правовими
актами України

34. Закон України ” Про запобігання
захворюванню на синдром набутого
імунодефіциту (СНІД) та соціальний
захист населення
 Стаття 17 (продовження)
 (…) мають право на: відшкодування збитків, пов'язаних
з обмеженням їх прав, яке мало місце внаслідок
розголошення інформації про факт зараження цих осіб
ВІЛ;
 безоплатне забезпечення ліками, необхідними для
лікування будь-якого наявного у них захворювання,
засобами особистої профілактики та на психосоціальну
підтримку;
 безоплатний проїзд до місця лікування і у зворотному
напрямку за рахунок лікувальної установи, яка видала
направлення на лікування;
 користування ізольованою жилою кімнатою

35. Закон України ” Про запобігання
захворюванню на синдром набутого
імунодефіциту (СНІД) та соціальний
захист населення
Медичний огляд
Стаття 7
 Медичний огляд проводиться добровільно
 Медичний огляд неповнолітніх віком до 18 років і осіб,
визнаних у встановленому законом порядку
недієздатними, може проводитися на прохання чи за
згодою їх законних представників, які мають право
бути присутніми при проведенні такого огляду
 За бажанням особи, яка звернулася до закладу охорони
здоров'я для проведення медичного огляду, такий
огляд може бути проведено анонімно

36. Закон України ” Про запобігання
захворюванню на синдром набутого
імунодефіциту (СНІД) та соціальний
захист населення
 Стаття 7
 Відомості про результати медичного огляду,
наявність чи відсутність ВІЛ-інфекції в особи, яка
пройшла медичний огляд, є конфіденційними та
становлять лікарську таємницю
Передача таких відомостей дозволяється тільки
особі, якої вони стосуються, а у випадках,
передбачених законами України, також законним
представникам цієї особи, закладам охорони
здоров'я, органам прокуратури, слідства,
дізнання та суду

37. Закон України ” Про запобігання
захворюванню на синдром набутого
імунодефіциту (СНІД) та соціальний
захист населення
Медична допомога
Стаття 18
Забороняється відмова:
 у прийнятті до лікувальних закладів,
 у поданні медичної допомоги,
 ущемленні інших прав осіб на підставі того, що
вони є ВІЛ-інфікованими чи хворими на СНІД,
 а також ущемлення прав їх рідних і близьких на
цій підставі

38. Закон України ” Про запобігання
захворюванню на синдром набутого
імунодефіциту (СНІД) та соціальний
захист населення
Розкриття статусу
Стаття 9
 У разі виявлення ВІЛ-інфекції у неповнолітніх
віком до 18 років, а також у осіб, визнаних у
встановленому законом порядку недієздатними,
працівник закладу охорони здоров'я, в якому
проведено медичний огляд, повідомляє про це
батьків або інших законних представників
зазначених осіб

39. Закон України ” Про запобігання
захворюванню на синдром набутого
імунодефіциту (СНІД) та соціальний
захист населення
Соціальна допомога
Стаття 23
Дітям до 16-річного віку, інфікованим ВІЛ,
призначається щомісячна державна
допомога в розмірі двох неоподаткованих
мінімумів доходів громадян

40. МИ ЦЕ МОЖЕМО
НедискримінаціяНедискримінація
Якнайкраще
забезпечення
інтересів дитини
Якнайкраще
забезпечення
інтересів дитини
Участь дитини та
повага до її
поглядів
Участь дитини та
повага до її
поглядів
Зростання у
сприятливому
сімейному
середовищі
Зростання у
сприятливому
сімейному
середовищі
ЖИТТЯ,
виживання,
РОЗВИТОК
ЖИТТЯ,
виживання,
РОЗВИТОК

41. МИ ВСІ РІВНІ !