2. Страшно впасти у
кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати,
спати
І спати на волі…
Т.Шевченко не залишив нащадкам праць з педагогіки, але його геніальні твори
насичені проблемами навчання і виховання, вони несуть молоді виховний
потенціал, спрямований на плекання національної свідомості, патріотизму,
духовного збагачення особистості. Уся творчість великого Кобзаря пронизана
ідеєю незалежності України, любові до неї, відданості своєму народу.
3. Він був сином мужика, і став
володарем у царстві духа.
Він був кріпаком, і став велетнем у
царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові
світлі і вільні шляхи професорам і
книжним ученим.
І.Франко
4. Він нагороджений трьома срібними медалями за картини
“Хлопчик-сирота ділиться хлібами з собакою”, ”Циганка
ворожка”, “Катерина”.
5. Т.Шевченко дуже вболівав
за долю українських дітей.
Він уклав українською мовою
“Буквар”(спочатку він називався
“Буквар южнорусский”) і
21.11.1860р. дістав дозвіл на
друк. На початку 1861р.ця
книжка побачила світ. На 24
сторінках він вмістив великі та малі
літери та цифри, молитви “Отче
наш” та “Вірую”, народні приказки
та прислівя.
Це було великою подією в галузі
освіти і національного виховання в
Україні.
Т.Шевченко мріяв видати ще кілька дешевих посібників для
недільних шкіл:
лічба, географія, історія України. Але цей задум йому вже не вдалося
здійснити.
6. Велику роль у народній школі поет надає особі
вчителя, справу якого вважає найвищою мірою
благородною і серйозною. Народний учитель
самовіддано служить людям, своїй Батьківщині.
Саме таким педагогом для Т.Шевченка був
І.П.Котляревський.
Народний учитель має бути
доброю, високоморальною
людиною, носієм духовності
свого народу.
7. “Я так люблю дітей,
що не надивився б
на справжній
відбиток ангела”.
“Мене діти люблять,
а кого люблять діти,
той ще не зовсім
поганий чоловік”.
8. “Ну що б, здавалося,
слова…
Слова та голос – більш
нічого.
А серце бється, ожива,
Як їх почує…
Знать од Бога
І голос той, і ті слова…”
9. У нашім раї на землі
Нічого кращого
немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком
малим…
10. Він досі не втратив
живої сили для нас,
його поезія не
пережилася, не
вичерпала свого
животворного
змісту…
Уявімо, що дух його
витає тут, між нами…
І. Франко