2. комплекс, в якому всі основні компоненти:
рельєф, клімат, вода, ґрунти, рослинність і
тваринний світ знаходяться у великій та
складній взаємодії, утворюючи однорідну за
умовами розвитку нерозривну систему.
3. Розрізняють природний і антропогенний
ландшафти.
Природний ландшафт
складається з природних,
взаємодіючих між собою
компонентів, що формується
під впливом природних
фізико-географічних процесів
— ландшафтоутворючих
чинників. Основними
природними компонентами
ландшафтів є гірські
породи, повітря, вода,
ґрунти, рослинність,
тваринний світ..
4. Антропогенний ландшафт
складається з природних і
змінених людиною
компонентів, що
взаємодіють між собою.
Антропогенні ландшафти
сформувалися за Історичний
час під впливом
господарської діяльності
людини. Антропогенними
компонентами ландшафту є
сільськогосподарські угіддя,
меліоративні системи,
населені пункти,
лісонасадження, штучні
водосховища, кар'єри та
дороги.
5. В Україні поширені
різноманітні
ландшафти —
закономірні
поєднання гірських
порід, рельєфу,
клімату, вод, ґрунтів,
рослинності,
тваринного світу, які
сформувалися в
процесі історичного
розвитку її території.
Ландшафти виникли в
результаті взаємодії
природних чинників і
природних
компонентів..
6. Розвиток ландшафтів України вРозвиток ландшафтів України в
антропогеніантропогені
У поширенні ландшафтівУ поширенні ландшафтів
спостерігаєтьсяспостерігається
зональність як одна ззональність як одна з
найважливіших риснайважливіших рис
географічної оболонки.географічної оболонки.
Зональність ландшафтівЗональність ландшафтів
виявляється в зміні їхвиявляється в зміні їх
природних характеристикприродних характеристик
(кількість тепла,(кількість тепла,
зволоження, типи ґрунтів,зволоження, типи ґрунтів,
рослинність, твариннийрослинність, тваринний
світ, фізико-географічнісвіт, фізико-географічні
процеси і явища)процеси і явища)
залежно від змінизалежно від зміни
географічної широти.географічної широти.
Основними чинникамиОсновними чинниками
зональності є кулястістьзональності є кулястість
Землі та її положенняЗемлі та її положення
щодо Сонцящодо Сонця ..
7. Сучасна зональність
ландшафтів України
сформувалася
наприкінці неогенового
— на початку
антропогенового
періоду. Вважають, що
на початку
антропогенового періоду
було лише дві природні
зони: лісова і
лісостепова. А вже в
середині цього періоду,
після відступання
дніпровського
льодовика, тут
сформувалися три
природні зони з давніми
лісовими, лісостеповими
і степовими
ландшафтами. Ці давні
ландшафти дістали
назву палеоландшафтів ..
8. Протягом антропогенового періоду розвивалися
два типи палеоландшафтів — холодні
(льодовикові) і теплі (міжльодовикові).
Прикладом льодовикових
ландшафтів є ландшафти
так званого дніпровського
етапу, який почався 290 і
закінчився 180 тис. років
тому.
Саме в цей період льодовик
по долині Дніпра досягав
широти сучасного міста
Дніпро. На льодовиковому
щиті температура повітря
знижувалася до -25...-ЗО
°С. Клімат змінювався від
холодного і вологого до
холодного і посушливого.
9. Прикладом
міжльодовикового
ландшафту може бути
прилуцький етап. Він
почався приблизно
110 і закінчився 80
тис. років тому.
Природні умови
прилуцького етапу
дуже нагадували
сучасні. Про це
свідчать подібність
ландшафтів,
близькість їх меж.
10. У північній частині України були
поширені лісові ландшафти з
сосни і широколистих лісів на
бурих лісових, лучних і
болотних ґрунтах. Вони
заходили далі на південь
порівняно із сучасними. Клімат
був теплішим і вологішим, ніж
тепер. Середньолипнева
температура досягала 20...21
°С, а середньосічнева -7 °С.
Безморозний період тривав
приблизно 170 днів. Річна сума
опадів коливалася від 700 мм
на заході до 600 на сході. У
Середньому Придніпров'ї і
Придністров'ї в прилуцький
етап були поширені лісостепові
ландшафти з сосново-
широколистими і дубовими
лісами та різнотравними
степами на чорноземних
ґрунтах.
11. Для відображення ландшафтної структури території
України на ландшафтній карті і в легенді до неї виділені
такі класифікаційні одиниці ландшафтів: класи, типи,
види..
У класи ландшафтів
об'єднуються природні
комплекси з
однаковими
географічними
ознаками. В межах
України розрізняють
два класи
ландшафтів: рівнинні і
гірські. Клас рівнинних
охоплює понад 94 %
території України і
об'єднує типи і
підтипи ландшафтів ..
12. Залежно від співвідношення тепла і
вологи, яким зумовлюються
зональний розподіл типів
ґрунтового і рослинного покриву,
хід фізико-географічних
процесів, особливості
гідрологічного режиму, клас
рівнинних східноєвропейських
ландшафтів поділяється на такі
типи: мішано-лісові,
широколисто-лісові, лісостепові,
степові, які, в свою чергу,
поділяються на підтипи:
північностепові,
середньостепові,
південностепові, сухостепові.
Карпатські гірські лучно-лісові
ландшафти поділяють на такі
підтипи: широколисто-лісові,
мішано-лісові, лучні
(субальпійські) ландшафти;
кримські — на: лісостепові
посушливі, мішано-лісові і
широколисто-лісові, лучно-лісові
і лукостепові (яйлинські). Окремі
типи становлять ландшафти
Південного берега Криму і
заплав річок.
13. Мішано-лісові ландшафти
поширені в північній частині
України. Вони сформувалися
в умовах помірно теплого і
вологого клімату на водно-
льодовикових, льодовикових
і давніх річкових
суглинкових і піщаних
відкладах, де переважають
дерново-підзолисті ґрунти
під сосново-дубовими
лісами. Серед мішано-
лісових ландшафтів
трапляються льодовикові,
річково-долинні, лучні і
болотні ландшафти.
Землеробський вплив на
мішано-лісові ландшафти
найбільше проявляється в
процесі хімічних
(вапнування кислих ґрунтів)
та осушувальних меліорацій.
14. Широколисто-лісові ландшафти сформувалися в умовах
помірного теплого клімату з близьким до оптимального
співвідношенням тепла і вологи. Для них характерним
є помітно виражений період активної вегетації (6—7
місяців), протягом якого відбувається накопичення
органічних речовин у ґрунті і рослинному покриві.
Широколисто-лісові ландшафти поширені переважно на
височинах у західній та північній частинах лісостепової
зони, в Передкарпатті, на схилах хребтів Українських
Карпат і Кримських гір. Широколисто-лісові ландшафти
західної частини України характеризуються помірно
теплим літом з вегетаційним періодом 200 днів і сумою
температур 2 700°, річною сумою опадів 600—620 мм.
Серед широколисто-лісових ландшафтів переважають
височинні глибоко розчленовані лесові рівнини з
сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами під грабовими
дібровами, а на високих вододілах — буковими лісами.
На правобережжі і лівобережжі Дніпра в межах
лісостепової зони широколисто-лісові ландшафти
розвинулись на височинах та їх схилах і високих
правобережжях приток Дніпра.
15. Лісостепові ландшафти
займають більше
третини території
України. Первинні
широколисті ліси і
лучні різно-травно-
злакові степи змінені
сільськогосподарськи
ми угіддями на 80—90
%. їх відмінна риса —
значна поширеність
ерозійних форм
(яружно-балкові,
долинно-річкові).).
16. Степові ландшафти
розвинулись в умовах
жаркого клімату і
недостатньої кількості
опадів. Під степовою
рослинністю на суглинкових
лесових породах
розвинулись звичайні і
південні чорноземи, тепер
на 90 % розорані.
Сухостепові ландшафти
поширені на півдні
Причорноморської низовини,
у Присивашші; там під
типчаково-ковиловими і
полиново-злаковими
степами утворились темно-
каштанові солонцюваті
ґрунти, розвинулись
солончаки, солонці.
17. Прояв зональних
ландшафтоутворюючих
процесів, істотні зміни
елементів теплового і
водного балансів, балансів
органічних і мінеральних
речовин залежать від
континентально-океанічного
перенесення тепла і вологи,
від особливості будови
поверхні. Цим
обумовлюються
внутрішньозональні
відмінності рівнинних
ландшафтів та ярусна
відмінність гірських
ландшафтів, що
враховуються у фізико-
географічному районуванні ..
