НБОБ-2016

1. 1
УДК37-049.5”712”
Ткаченко А.А., Цина А.Ю., доктор педагогічних наук, Яріш К.С.
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКІВ ТА ЇХ ПРИЙНЯТНИХ
РІВНІВ ДЛЯ ДЕКЛАРУВАННЯ БЕЗПЕКИ ОБ’ЄКТІВ
ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ
Існуюча тенденція підвищення ризиків для життєдіяльності людини змушує змінювати традиційні для
економіки нашої країни методи при вирішенні проблем безпеки об’єктів підвищеної небезпеки (далі – ОПН).
Світовий досвід визнає найбільш ефективним ризик-орієнтований підхід до управління техногенною та
природною безпекою, який грунтується на досягненні певного рівня безпеки, балансу вигод і витрат в межах
окремого об`єкта, території і держави в цілому. Прийнятою Урядом України Концепцією управління ризиками
виникнення надзвичайних ситуацій (далі – НС) техногенного та природного характеру ставиться завдання
досягнення у державі рівня техногенної та природної безпеки, прийнятого в економічно розвинених країнах [1].
Ризик є загальноприйнятою у світовій практиці мірою небезпеки для життєдіяльності населення,
функціонування об`єктів економіки.
Разом з тим, актуальною проблемою останніх років залишається відсутність в Україні загальних
спеціалізованих галузевих норм з визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки ОПН.
Недосконалість існуючих у країні нормативних документів щодо декларування безпеки ОПН не дає змоги
досягти сьогодні рівнів ризиків у галузях техногенної та природної безпеки на прийнятних для суспільства
рівнях.
Актуальність проблеми запобігання аварій, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації
аварій та їх наслідків вимагає оновлення механізмів декларування безпеки ОПН. Метою даної наукової роботи
є обґрунтування шляхів реалізації таких механізмів декларування безпеки ОПН як оцінювання ризиків та їх
прийнятних рівнів.
Поставлена мета була конкретизована розв’язанням наступних завдань дослідження:
1. Обгрунтувати механізм державного регулювання у сфері управління ризиками виникнення
надзвичайних ситуацій засобами декларування безпеки ОПН.
2. Визначити механізми нормування, прийнятності та оцінювання ризиків для об’єктів економіки.
3. Охарактеризувати шляхи зниження ризиків суб’єктами управління ОПН до прийнятних значень.
Об’єктом дослідження обрано декларування безпеки ОПН як механізм державного регулювання у сфері
управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Предмет дослідження – визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів
підвищеної небезпеки.
Зменшення ризиків для громадян і суспільства, захист населення і територій від НС є неможливим без
запровадження сучасних методів визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки ОПН.
Разом з тим, нерозв’язаною проблемою останніх років залишається недосконалість в Україні нормативних
документів з декларування безпеки ОПН. Це обумовлює актуальність забезпечення державного регулювання у
сфері запобігання аварій, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.
Отримані результати дослідження проблеми наукового обгрунтуваня ризиків та їх прийнятних рівнів для
декларування безпеки ОПН, дозволяють нам зробити наступні висновки:
1. Управління ризиками надзвичайних ситуацій на ОПН має здійснюватися на основі принципу
мінімізації ризику, згідно з яким ризик надзвичайної ситуації необхідно знижувати настільки, наскільки це
можливо, добиватися досягнення розумного компромісу між рівнем безпеки і розміром витрат на її
забезпечення. Орієнтиром для визначення рівнів прийнятного ризику в Україні є значення ризиків, прийняті у
розвинених країнах, які становлять: мінімально можливий ризик – не більший, ніж 1∙10−6
; гранично
припустимий – менший, ніж 1∙10−4
.
2. Як захід з декларування безпеки ОПН, встановлення рівнів територіального та індивідуального ризику
здійснюється на підставі оцінювання імовірності небажаної події так і пов’язаних із нею наслідків . Розпізнання
небезпек здійснюється в ході їх аналізу. Вибір рівня ризику лежить в межах: від мінімального, нижче якого
зниження ризику є економічно недоцільним, через залишковий рівень, за умов застосування всієї сукупності
засобів захисту, до гранично допустимого, який є максимально можливим заданим рівнем безпеки, прийнятним
на засадах визнаної суспільством системи цінностей. Ризик, більший за гранично допустимий до базового
значення, вважається абсолютно неприйнятним.

2. 2
Прийнятність ризиків для населення, довкілля та об’єктів економіки визначається регулярним
моніторингом рівнів їхньої безпеки на всіх етапах життєвого циклу та передбачає таке обґрунтування рівня
ризику, який є прийнятним у даній ситуації з врахуванням частоти виникнення та важкості наслідків
потенційно можливих небезпечних подій. Прийнятний ризик є меншим або рівним гранично припустимому
рівню ризику, а також є економічно доцільним.
3. В разі неможливості при виконанні робіт з підвищеною небезпекою вийти з зони неприйнятності
заходами по зниженню неприйнятних ризиків, слід залишати ситуацію контрольованою за рівнем залишкового
ризику, передаючи виконання таких видів робіт іншім (підрядним) установам і організаціям, які мають право і
навчені працювати в небезпечних умовах (наприклад, Державній службі з надзвичайних ситуацій), у
подальшому підтримуючи динаміку зниження залишкового ризику в напрямку до прийнятних значень.
Вплив уражуючих факторів на об’єкти «піклування» не означає неминучого настання незадовільних
наслідків. На кожному етапі розвитку аварії необхідно оцінювати імовірність наслідків та визначати , чи може
вона на цьому етапі бути локалізована чи ліквідована. При визначенні прийнятного ризику для ОПН негативні
наслідки можуть конкретизуватись у вигляді: евакуації або обмеження вільного переміщення людей;
припинення споживання питної води, електроенергії, користування засобами зв’язку; нанесення збитків
грунтам, водним об’єктам, житлу та майну.
Список літератури
1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 січня 2014 р. № 37-р «Про схвалення концепції
управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» : [електронний ресурс]. –
Режим доступу:
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR140037.html