літературний колаж за новелою Богдана Лепкого "Цвіт щастя"

1. Літературний колаж
за новелою
Богдана Лепкого
“Цвіт щастя”
Учитель
Положий Т.М.

2. -А чи гарний він, той цвіт?
-Чи гарний, питаєш? Авжеж,
що гарний, навіть дуже
гарний. Як дивитись на нього,
то очі радуються, а на серці
робиться весело й мило…
Богдан Лепкий “Цвіт щастя”

3. Мірошниченко Віталій,
7-В клас
- Що таке щастя? – питався
матері, цікаво вдивляючись
своїми оченятами в її
заклопотане обличчя.
-Щастя, дитинко, то доля, -
повторяла мати і не знала, як
пояснити малій дитячій голівці
те дивне слово “доля” …
Богдан Лепкий “Цвіт щастя”

4. Філіпченкова Карина,
7-В клас
-Мамо, я хочу того гарного
цвіту. Скажіть, де він росте, я
піду за ним. Я піду за ним і
принесу його для вас і для
себе…
Богдан Лепкий “Цвіт
щастя”

5. Моськіна Маріанна,
7-В клас
Капля В'ячеслав,
7-В клас
Їх хата стояла на горбочку, а перед
хатою був став.
- Ось там, за ставом, ти бачиш?
- Бачу, мамочко, бачу! Їх там ціла
левада. А які гарні, які дуже гарні!
Богдан Лепкий “Цвіт щастя”
Багричев Даніїл,
7-В клас

6. Медяна Анастасія,
7-В клас
-Я хочу квітки-
щастя… пустіть
мене, хай я йду за
нею…
Богдан Лепкий
“Цвіт щастя”

7. Борисов Павло,
7-В клас
Завдяки старому вчителеві
ботаніки пізнав усі цвіти на
світі, і знає, що там, далеко, за
водою не росте жадна квітка
щастя. Він це знає. А все ж
таки, все ж таки кидається у
воду і йде за нею, за тою
квіткою щастя. Та чи дістане
її? Хто знає?
Богдан Лепкий “Цвіт щастя”

8. Герус Наталія,
7-В клас
Щастя – це невгамовні іскри життя…

9. Пальчикова Анастасія,
7-В клас
Цвіт щастя
Задаємось питаннями ми:
“І чому ж у години ненастя
З'являється дивний той цвіт –
Цвіт любові, кохання і щастя?”
У годину лиху він порадує всіх,
Подарує надію і втіху,
Сум відкине від нас, мов від
зерен той жмих,
Приголубить так ніжно і
тихо…

10. Пальчикова Анастасія,
7-В клас
Цвіт щастя
Задаємось питаннями ми:
“І чому ж у години ненастя
З'являється дивний той цвіт –
Цвіт любові, кохання і щастя?”
У годину лиху він порадує всіх,
Подарує надію і втіху,
Сум відкине від нас, мов від
зерен той жмих,
Приголубить так ніжно і
тихо…