4. Дипломатичний протокол - це сукупність
традицій, умовностей та правил, яких
дотримуються відомства зовнішніх зносин,
дипломатичні місії, офіційні особи, дипломати
у міждержавній діяльності з обов’язковим
дотриманням національних традицій та
особливостей
5. Правила дипломатичного протоколу базуються на
принципі "міжнародної ввічливості". Протокол
носить міжнародний характер, оскільки його
основні правила загальновизнані і в усіх країнах
майже однакові. Безумовно, кожна країна може
вносити і вносить до них свої доповнення та
поправки, які витікають з її соціального устрою,
національних та релігійних традицій і звичаїв.
7. 1) документи внутрішнього користування: положення, розпорядження;
2 документи, за допомогою яких здійснюються письмові зносини між
державами.
Дипломатичні документи – це документи, що висловлюють позицію держави з
того чи іншого питання міжнародного життя. Частина таких документів через
певні конкретні обставини носить конфіденційний характер (на практиці досить
часто зустрічаються такі види дипломатичних документів як усні заяви або усні
послання, які лише зачитуються, але не передаються адресатові).
Велика частина дипломатичних документів не публікуються, через
непринциповість питань, що обговорюються.
3) інші документи:
участь у міжнародних конгресах, конференціях;
підготовка та укладання міжнародних договорів та угод, багатосторонніх чи
двосторонніх, що регламентують найрізноманітніші питання міждержавних
відносин;
повсякденне представництво держави закордоном, здійснюване її
посольствами та місіями і ведення ними політичних та інших переговорів з
дипломатичним відомством країни перебування.
участь представників держави в діяльності міжнародних організацій держави
універсального, регіонального та субрегіонального рівня;
висвітлення в пресі позиції уряду країни з тих чи інших зовнішньополітичних
питань, публікація офіційної інформації, офіційне видання міжнародних актів та
документів.
9. В міжнародній протокольній практиці місця учас-
ників різного роду церемоній і процесій строго
регламентовані.
При горизонтальному розміщенні (присутні стоять в
ряд по прямій лінії, сидять або йдуть) самим почесним
місцем вважається або крайнє праве, або центральне,
дивлячись за обставина- ми. У цьому випадку, якщо
кількість осіб, що знаходиться в першому ряді процесії
непарна, то найпочеснішим є місце в центрі.
10. Сама почесна особа очолює процесію, а інші
слідують за нею в півтора-двох кроках.
Коли процесія прямує до трибуни, порядок
проходження повинен бути таким, щоб після
закінчення руху учасники процесії могли без
перегрупування стати на трибуні на відведених їх
місцях.
Підіймаючись по сходах або входячи в кімнату,
особа, що володіє правом старшинства, рухається
на крок попереду того, хто знаходиться зліва від
нього.
11. Якщо в церемонії, що відбувається просто неба,
бере участь високопоставлена особа, то
запрошені повинні знати свої місця заздалегідь,
до її прибуття.
Дружини запрошених звичайно займають місця
поряд з чоловіком. В деяких країнах, відповідно
до місцевих традицій, жінки розміщуються на
окремій трибуні, що знаходиться неподалік.
