2. Іван Брюковецький (1623-1668 роки життя)
Український військовий, політичний і
державний діяч. Гетьман Війська
Запорозького, голова козацької
держави на Лівобережній Україні (1663—
1668).
Іван Брюховецький народився
біля Диканьки на Полтавщині. Дмитро
Дорошенко називає його «не
натуральним русином». Яким Сомко взагалі
називав Брюховецького поляком.
Іван Брюховецький, будучи вмілим
оратором, висунувши соціальні лозунги
(зменшити податки, обмежити старшинське
землеволодіння), став кандидатом на
гетьманство. У червні 1663 р.
у Ніжині на Чорній раді, участь у якій брали
не тільки козаки, але й усі інші стани
держави, за присутності московського
війська на чолі з Данилом
ВеликогагінимІвана Брюховецького було
обрано гетьманом Лівобережної України.
3. Важливе про роки правління
Брюховецького
Іван Брюховецький (1663-1668 рр.) - яскравий представник доби Руїни. Він був
добрим промовцем, умів впливати на маси, був типовим демагогом. В політичних
поглядах був палким прихильником Москви.
Треба підкреслити, що І. Брюховецький усіма силами захищав інтереси козацької
старшини, сприяв посиленню експлуатації селян, міщан, рядових козаків. Оскільки це
викликало незадоволення мас, гетьман для укріплення своєї влади вирішив міцніше
спертися на царський уряд. З цією метою у 1665 р. він з групою старшини поїхав до
Москви і підписав там з царським урядом нові "Московські статті", за якими
залишилися тільки станові права козаків. Московські воєводи з військом мали право
стояти у всіх містах Лівобережжя, всі податки перейшли до Москви, гетьман не мав
права вести стосунки з іншими державами. Брюховецький просив навіть прислати
митрополита з Москви. Йдучи назустріч домаганням козацької старшини, царський
уряд пожалував Брюховецькому боярський титул, а старшині, що прибула з ним (500
старшин) – дворянство.
У 1666 році в Україну прибули московські урядовці і почали перепис селян і міщан для
визначення розмірів податків. Посилювала гніт і козацька старшина. Спалахнули
народні повстання. Переповнював чашу терпіння Андрусівський договір, укладений
Москвою з Польщею 30 січня 1667 р. без представників з України, який юридичне
закріпив поділ України на Лівобережну та Правобережну. В Україні почало ширитися
загальне незадоволення проти московських порядків і гетьмана.
І. Брюховецький, щоб відвести удари від себе, вирішив змінити політичну орієнтацію.
У 1668 р. він скликав раду старшин, на якій заявив, що єдиний порятунок – вигнати
московських воєвод і просити протекції Туреччини. Султан на протекторат дав згоду. В
червні 1668 р. у війську Брюховецького піднялося повстання, козаки убили гетьмана.