Ця та інші презентації зі світової літератури розміщені на сайті «Світова література в школі» (http://svitlit.at.ua/)

1. «У світі завжди була чума…»
Джованні Боккаччо «Декамерон»
Альбер Камю «Чума»

2. Інші літературні твори, де зображено чуму:
Даніель Дефо «Щоденник чумного міста» (1722);
Джон Вільсон «Зачумлене місто» (1816);
Олександр Пушкін «Бенкет під час чуми» (1830);
Алессандро Мандзоні «Заручені» (1821-1842);
Едгар По «Маска Червоної Смерті» (1842);
Джек Лондон «Червона чума» (1912);
Карен Мейтленд «Маскарад брехунів» (2008);
Енн Бенсон «Чумні історії» (2007), «Вогняна дорога» (2008), «Щоденник
чорної смерті» (2010).

3. Семюель Піпс (1633-1703)
Велика лондонська
чума 1665 року
«Щоденник» (1660-1669)

4. Пітер Брейгель Старший. Тріумф Смерті (1562)

5. Ніколя Пуссен. Чума в Ашдоді (1630)

6. Орас Верне.
Чума в
Барселоні
(1822)

7. Арнольд Бьоклін.
Чума (1898)

8. Міхаель Вольмегут. Танок Смерті (1493)

9. Бернт Нотке. Танок смерті (1463)

10. Мартін Шаффнер.
Алтар чуми
(1510-1514)

12. Зображення пошесті чуми у творах
Альбера Камю та Джованні Боккаччо
Образ оповідача
Хронотоп
Причини спалаху
Прояви хвороби
Боротьба з чумою, захист від чуми
Поведінка людей
Стосунки між людьми
Суспільна нерівність
Процес похорон
Наслідки для економіки
Смертність

13. Як ви розумієте фінальне речення роману? Чому саме цими
словами Камю завершує твір? Чи згодні ви з таким пророцтвом?
“І справді, дослухаючись до радісних криків, що долинали з
центру міста, Ріє згадав, що будь-яка радість — під загрозою.
Бо він знав те, чого не відала ця щаслива юрма і про що
можна прочитати в книжках: бацила чуми ніколи не вмирає,
ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у
закрутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує
своєї години в спальні, в підвалі, у валізі, в носовичках та в
паперах, і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку
людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці
щасливого міста”.
У чому сенс такої боротьби, коли немає шансів на остаточну
перемогу?