Презентація для зацікавлених сторін в рамках проекту Оцінка технологічних потребу в Україні

1. Проєкт «Визначення технологічних потреб в Україні»
(Technology Needs Assessment)
Global Technology Needs Assessment project III
Микола Шлапак
Технології скорочення викидів
парникових газів у секторі сільського
господарства
26/03/2021

2. План обговорення
• Міжнародний контекст: ініціативи щодо кліматично-дружнього
сільського господарства
• Національний контекст: викиди парникових газів і сільське
господарство
• Проект Оцінка технологічних потреб в Україні
• Обрані пріоритетні технології: бар’єри та можливості для сприяння
розвитку
• Коментарі, уточнення, застереження, пропозиції
• Основні елементи кліматичної політики для аграрного сектора
• Висновки та наступні кроки – підготовка плану дій
• Заключна сесія питань та відповідей

3. Продовольча безпека та охорона довкілля
Збільшення площ для сільського
господарства та збільшення врожайності
підтримали зростання споживання та
доступність їжі для зростаючої кількості
населення, але, водночас, зробили внесок у
зростання викидів парникових газів.
+

4. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату
Коронівійська програма спільної роботи щодо сільського
господарства (Koronivia Joint Work on Agriculture, 2017):
1. методи для оцінки заходів з адаптації та підвищення
стійкості;
2. покращення якості ґрунтів та вмісту органічного
вуглецю;
3. збереження водних ресурсів;
4. підвищення ефективності використання добрив та
відходів тваринництва;
5. кращі практики у тваринництві та зменшення викидів;
6. соціально-економічні аспекти зміни клімату та
продовольча безпека.

5. Сільське господарство та клімат
98
млн тонн
29% від
загального обсягу
викидів із
урахуванням
сектору ЗЗЗЛГ в
Україні у 2018 році

6. Викиди парникових газів - тваринництво
Демонструють тенденцію до зменшення – 10,3 млн тонн СО2 екв. у 2018 році

7. Викиди парникових газів - рослинництво
Викиди демонструють
сталу тенденцію до
зростання за рахунок
збільшення
використання
мінеральних азотних
добрив – 33,5 млн
тонн СО2 екв. у 2018
році

8. Використання мінеральних добрив в ЄС
«У середньому протягом останніх трьох сезонів в ЄС-28
було використано добрива, що містить 11.5 млн тонн азоту
(N) … на площі 133.8 млн гектар сільськогосподарських
земель. На площі 44.6 млн гектар землі, що обробляється,
добрива не використовувалися.»
ЄС-28: 86 кг азоту на
гектар ↓

9. Викиди парникових газів – втрата органічного вуглецю
Орні землі перетворилися із поглинача вуглецю у джерело викидів – 48,2 млн
тонн СО2 екв. у 2018 році.
Обсяг викидів у 2018 році перевищив обсяг поглинання вуглецю лісами.
Значний потенціал для скорочення викидів і покращення якості ґрунтів.
-4.6
48.2
-10.0
0.0
10.0
20.0
30.0
40.0
50.0
1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018

10. Національно-визначений внесок України
Проект ЄБРР “Підтримка Уряду
України щодо оновлення
національно-визначеного внеску” -
Секторальні презентації щодо
моделювання НВВ2
Міністерство захисту довкілля та
природних ресурсів України:
https://mepr.gov.ua/news/36677.html

11. TNA – оцінка технологічних потреб в Україні
Проекти TNA передбачають сприяння
передачі технологій скорочення викидів
парникових газів та адаптації до змін
клімату у більш ніж 100 країнах світу.
Виконуються за фінансової підтримки ГЕФ та
за технічної й методологічної підтримки
Партнерства між Данським технічним
університетом та Програмою ООН з охорони
навколишнього середовища.
В Україні проект реалізується за координації
Міністерства захисту довкілля та природних
ресурсів.

12. Критерії оцінки технологій
Категорія No. Одиниці Опис
Економічні 1 Кількісні Капітальні витрати (обладнання та інфраструктура), Євро / Гривні
2 Кількісні Операційні витрати (енергетичні ресурси, оплата праці, тощо),
Євро / Гривні
Соціальні 3 Якісні Створення робочих місць
4 Якісні Вплив на здоров’я людей та рівень захворюваності
Екологічні 5 Якісні Вплив на водні ресурси (забруднення грунтових вод, виснаження
водних ресурсів)
6 Якісні Вплив на земельні ресурси (ерозія, деградація)
Кліматичні 7 Кількісні Скорочення викидів парникових газів, тонн СО2е
8 Якісні Вигоди для адаптації до наслідків змін клімату
Інші 9 Якісні Відповідність цілям державної політики
10 Якісні Потенціал для масштабування технології в країні

13. Результати оцінки технологій
# Назва технології Бали
1A Використання азотних добрив із повільним або контрольованим вивільненням
поживних речовин або інгібіторами нітрифікації
5924
2A Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій для
скорочення викидів парникових газів у сільському господарстві
6974
3A Технології мінімального обробітку землі (low-till, no-till, strip-till, тощо) 7117
4A Ефективні системи зрошення (крапельне зрошення та дощувальні установки) 5416
5A Виробництво біогазу із рослинної сільськогосподарської сировини 6678
6A Виробництво біогазу з відходів тваринництва 7109
7A Органічне землеробство 7930
8A Виробництво і використання твердого біопалива з відходів сільського
господарства
6955
9A Виробництво рідкого біопалива з аграрної сировини 4865
10A Покращені практики годівлі та добавки до кормів для зменшення викидів
парникових газів від кишкової ферментації
5544

14. Обрані пріоритетні технології
На основі попередніх результатів, перелік пріоритетних
технологій скорочення викидів парникових газів у секторі
сільського господарства включає такі:
 Органічне землеробство
 Технології мінімального обробітку землі (low-till, no-till,
strip-till, тощо)
 Виробництво біогазу з відходів тваринництва
 Використання інформаційних та телекомунікаційних
технологій для скорочення викидів парникових газів у
сільському господарстві
 Виробництво і використання твердого біопалива з відходів
сільського господарства

15. Інформаційні та телекомунікаційні технології
Поточний стан:
Частка компаній, що використовують інноваційні
технології, постійно зростає (дрони, супутникові
знімки, системи керування та диференційного
внесення, тощо). Поширення технологій є значно
більшим серед великих агрохолдингів.
Потенціал скорочення викидів:
Скорочення використання мінеральних азотних
добрив і дизельного палива; контроль за
використанням земельних ресурсів.
Скорочення викидів парникових газів – від 1 до 2 млн
тонн СО2екв. на рік

16. Бар’єри
• Значні капітальні та операційні витрати:
• техніка та обладнання для точного землеробства;
• дрони та супутнє обладнання;
• спеціалізоване програмне забезпечення, дані та послуги;
• Технологічні бар’єри:
• доступність RTK та GSM мереж у сільській місцевості;
• наявність метеорологічних станцій;
• складність інтеграції різних технологічних рішень (обмін даними та
поєднання технологій і обладнання);
• Регуляторні бар’єри: якість ґрунтів, використання добрив,
застосування дронів;
• Бар’єри спроможності: знання та навики у нових сферах для
фермерів та управлінців;
• Інформаційні бар’єри: характеристики та переваги технологічних
рішень, дані про якість ґрунтів.

17. Можливості для сприяння розвитку
• включення обладнання та техніки до пріоритетних напрямів
державної підтримки із особливою увагою до малих та
середніх підприємств, в т. ч. з вимогами щодо збору даних;
• впровадження положень Нітратної директиви в Україні:
обмеження щодо часу, обсягів, місця та процесу внесення
добрив, а також контроль за обсягами внесення;
• посилення спроможності: включення в програми розвитку та
інтеграція в роботу дорадчих служб, запровадження освітніх
програм в навчальних закладах, в т.ч. у співпраці з бізнесом
та міжнародними дослідницькими центрами;
• інформаційні заходи: освітні матеріали, рекомендації, кращі
практики, події та розбудова мереж для співпраці й обміну
досвідом, надання інформації про якість ґрунтів та
землекористування.

18. Технології мінімального обробітку землі
Поточний стан:
700 000 га станом на 2013 рік або 2.1% від загальної
площі сільськогосподарських земель. Зростання
інтересу до технології протягом останніх років.
Потенціал скорочення викидів:
Зменшення викидів та збільшення поглинання вуглецю
ґрунтами, зменшення використання палива для
обробітку.
Скорочення викидів парникових газів – від 0.7 тонни
СО2екв. на один га на рік.
Переваги для адаптації до наслідків зміни клімату.

19. Бар’єри
• значні капітальні витрати на закупівлю спеціалізованої
техніки та/або модифікацію техніки;
• технологічні бар’єри:
• підбір обладнання та специфіка технології залежно від географічних
особливостей та культур;
• вплив на зменшення операційних витрат;
• вплив на урожайність, в т.ч. протягом перехідного періоду;
• регуляторні бар’єри пов’язані із запровадженням ринку землі
та першочерговим правом купівлі земельних ділянок;
• інформаційні бар’єри: обмеженість даних про якість ґрунтів, в
т.ч. вмісту органічного вуглецю, та відсутність узгоджених
підходів до відбору пробу та тестування;
• культурні бар’єри через прихильність до традиційних практик

20. Можливості для сприяння розвитку
• включення обладнання та техніки до пріоритетних напрямів
державної підтримки;
• державна підтримка у розрахунку на гектар протягом
обмеженого перехідного періоду для малих та середніх
підприємств;
• удосконалення системи моніторинг якості ґрунтів;
• переважне право на купівлю земельних ділянок для
орендарів;
• створення умов для доступу до проектних механізмів
скорочення викидів парникових газів;
• посилення спроможності: включення в програми розвитку та
інтеграція в роботу дорадчих служб, взаємодія із
неформальними спільнотами фермерів, інформування про
особливості технології та потенціал поглинання вуглецю.

21. Виробництво біогазу з відходів тваринництва
Поточний стан:
Понад 20 компаній, що виробляють електроенергію з
біогазу, утвореного з сільськогосподарської сировини,
в т.ч. відходів тваринництва
Потенціал скорочення викидів:
Заміщення викопного палива (природний газ, вугілля,
тощо) відновлюваними джерелами (потенціал 1 млрд
м3 біогазу на рік) та скорочення викидів від
поводження з відходами тваринництва.
Скорочення викидів парникових газів – від 1 до 2 млн
тонн СО2екв. на рік.

22. Бар’єри
• значні капітальні витрати на обладнання біогазових установок
та будівельні роботи;
• технологічні бар’єри:
• складний процес із використанням різної за фізико-хімічними
характеристиками сировини для виробництва біогазу;
• робота з енергетичним обладнанням;
• бар’єри спроможності:
• для розробки і реалізації проектів;
• обслуговування біогазових установок;
• підготовки та контролю якості сировини для виробництва біогазу;
• регуляторні бар’єри:
• контроль за використанням відходів тваринництва,
• визначення біометану і механізмів підтримки його виробництва

23. Можливості для сприяння розвитку
• дієвий механізм стимулювання виробництва енергії з
відновлюваних джерел, в т.ч. біогазу та біометану, а саме:
• для електричної енергії (зелений тариф та аукціони потужностей);
• для теплової енергії (фіксовані тарифи чи надбавки до тарифу);
• інші фінансові стимули для виробництва та споживання біометану
(податкові пільги та субсидії);
• реформування механізму оподаткування викидів вуглецю:
• виключення біомаси із бази оподаткування;
• підняття ставки податку для викопних видів палива;
• впровадження положень Нітратної директиви в Україні;
• вимоги щодо поводження з відходами тваринництва та дигестатом;
• посилення спроможності: запровадження освітніх програм в
навчальних закладах.

24. Органічне землеробство
Поточний стан:
467 980 га (включаючи землі у перехідному періоді)
станом на 2019 рік або 1.1% від загальної площі
сільськогосподарських земель (зернові, олійні та
бобові культури, овочі та фрукти).
Потенціал скорочення викидів:
Збільшення поглинання вуглецю ґрунтами та
зменшення викидів від використання мінеральних
азотних добрив.
Скорочення викидів парникових газів – близько 1
тонни СО2екв. на один га на рік

25. Бар’єри
• експортні бар’єри, пов’язані із додатковими вимогами та
заходами контролю для органічної продукції;
• конкуренції із закордонними виробниками, які отримують
державну підтримку;
• економічний бар’єр через низький попит на органічні
продукти на внутрішньому ринку;
• бар’єри спроможності: знання та практичний досвід з
переходу на органічне землеробство;
• інформаційні бар’єри: низька обізнаність про переваги
органічних продуктів та органічне маркування.

26. Можливості для сприяння розвитку
• державна підтримка протягом обмеженого перехідного
періоду у розрахунку на гектар площі під органічне
землеробство;
• механізми зелених закупівель та використання нефінансових
критеріїв при публічних закупівлях для стимулювання
внутрішнього попиту на органічні продукти;
• повноцінне запровадження національного законодавства
щодо органічного виробництва, обігу та маркування
органічної продукції;
• створення умов для доступу до проектних механізмів
скорочення викидів парникових газів;
• інформаційні заходи: освітні матеріали, рекомендації, кращі
практики, інформування про переваги органічних продуктів.

27. Виробництво твердого біопалива
Поточний стан:
У 2019 році біопаливо забезпечило 3.8% (3,362 тис.
т.н.е.) від загального первинного постачання енергії в
енергетичному балансі України
Потенціал скорочення викидів:
Відповідно до Енергетичної стратегії України на період
до 2035 року частка біомаси та відходів у загальному
постачанні первинної енергії має зрости до 11.5% у
2035.
Скорочення викидів парникових газів – до 10 млн тонн
СО2екв. на рік

28. Бар’єри
• значні капітальні витрати на обладнання та будівельні роботи:
• для збору, транспортування і зберігання біомаси;
• установки для пеллетування / брикетування;
• установки для виробництва теплової та електричної енергії;
• відсутність ринку біомаси, ланцюжків постачання та значні коливання
вартості;
• цінність рослинних решток як джерела поживних речовин;
• технологічні бар’єри через особливості збору, логістики та
спалювання рослинних решток;
• екологічні бар’єри: ризики деградації ґрунтів та забруднення повітря;
• інформаційні бар’єри: енергетичний потенціал на локальному рівні;
• бар’єри спроможності: налаштування та обслуговування обладнання.

29. Можливості для сприяння розвитку
• дієвий механізм стимулювання виробництва енергії з
відновлюваних джерел, а саме:
• для електричної енергії (зелений тариф та аукціони потужностей);
• для теплової енергії (фіксовані тарифи чи надбавки до тарифу);
• реформування механізму оподаткування викидів вуглецю:
• виключення біомаси із бази оподаткування;
• підняття ставки податку для викопних видів палива;
• запровадження електронної платформи торгівлі біопаливом;
• інформаційні заходи - освітні матеріали, рекомендації та кращі
практики щодо:
• допустимих обсягів вилучення рослинних решток,
• контролю забруднення повітря при спалюванні біомаси,
• налагодження ланцюжків постачання біомаси.

30. Інструменти кліматичної політики в агросекторі
Як уряд може прискорити поширення технологій за допомогою
інструментів державної політики?
• удосконалення системи моніторингу якості ґрунтів;
• державна підтримка для кліматичних технологій;
• регуляторні вимоги;
• поширення інформації про кліматичні технології;
• посилення спроможності;
• проектні механізми скорочення викидів.

31. Система моніторингу якості ґрунтів
• удосконалення системи моніторингу якості ґрунтів, в т.ч.
вмісту органічного вуглецю ґрунтах;
• синхронізація підходів, методів та стандартів відбору проб
та аналізу якості ґрунтів;
• узгодження механізмів обміну даними щодо моніторингу
якості ґрунтів між державними органами, науковими
установами та іншими організаціями;
• створення публічної бази даних якості ґрунтів;
• співпраця із міжнародними організаціями та ініціативами,
зокрема Українським ґрунтовим партнерством, що діє під
егідою Глобального ґрунтового партнерства.

32. Державна підтримка для кліматичних технологій
• кліматичні технології зменшують суспільні втрати від зміни
клімату і приносять додаткові екологічні та соціальні вигоди;
• державна підтримка для часткового покриття витрат
(наприклад, для закупівлі техніки та обладнання) та ризиків
(наприклад, зменшення урожаю у перехідний період)
запровадження кліматичних технологій;
• важливість підтримки малих та середніх підприємств через
обмеженість ефекту масштабу та доступу до фінансових
ресурсів;
• додаткові умови надання державної підтримки: подання
інформації про якість ґрунтів та практик землекористування,
процедури контролю, тощо.

33. Регуляторні вимоги
• Посилення регуляторних вимог в таких аспектах:
• запровадження положень Нітратної директиви;
• реформування системи екологічного моніторингу та контролю;
• контроль за охороною земельних ресурсів та якістю ґрунтів;
• законодавча база для запровадження електронної системи торгівлі
біомасою;
• регуляторна база щодо органічного виробництва, обігу та
маркування органічної продукції;
• удосконалення фінансових стимулів для виробництва енергії з
використанням біомаси та біогазу;
• реформування механізму оподаткування вуглецевих викидів;
• створення законодавчої бази для проектних механізмів скорочення
викидів парникових газів.

34. Ціна на вуглець
• Ціна на вуглець встановлюється у формі вуглецевого податку або плати
за дозволи на викиди в рамках системи торгівлі викидами;
• В Україні існує екологічний податок на СО2, однак через низький
розмір він не є інструментом кліматичної політики;
• Відсутність обґрунтованої плати за викиди парникових газів обмежує
вигоди переходу на кліматичні технології.
Carbon Pricing Dashboard:
https://carbonpricingdashboard.
worldbank.org/

35. Проектні механізми скорочення викидів
• генерація вуглецевих одиниць внаслідок сталих практик
сільського господарства для отримання додаткового доходу;
• джерело попиту на вуглецеві одиниці: добровільні вуглецеві
ринки, державний фонд, інтеграція із системами оподаткування
та торгівлі вуглецевими викидами;
• важливість доступності процедур моніторингу, звітності та
верифікації;
• Створення рамкового регуляторного поля для реалізації
проектів добровільного скорочення викидів:
• механізм повідомлення уповноваженого державного органу про
проекти та отримання коментарів;
• можливість скасування відповідного обсягу національних вуглецевих
одиниць при випуску вуглецевих одиниць відповідно до міжнародних
стандартів.

36. Посилення спроможності
• більш обізнані фермери та підприємства запроваджують
нові технології першими та отримують від них більше вигід;
• нові технології, як правило, вимагають більше знань та
навиків та потребують постійного навчання персоналу;
• заходи з посилення спроможності:
• інформування про кліматичні технології та програми підвищення
спроможності через сільськогосподарські дорадчі служби, в т.ч.:
• залучення партнерів з державного, приватного та громадського секторів із
спеціалізованими знаннями;
• залучення місцевих органів влади та сільськогосподарських підприємств до
розробки програм посилення спроможності;
• зв’язок із науковими дослідженнями та іншими джерелами нових знань;
• навчальні програми у закладах освіти;
• підтримка наукових досліджень з питань кліматичних технологій.

37. Інформаційні заходи
• поширення інформації про кліматичні технології на основі
актуальних даних та досліджень з вибором оптимальних
каналів поширення інформації (освітні матеріали,
рекомендації, кращі практики, події);
• надання інформації про якість ґрунтів та сталі практики
землекористування;
• співпраця з існуючою екосистемою розвитку кліматичних
технологій у сільському господарстві: організатори
конференцій та виставок, формальні та неформальні
спільноти, дослідницькі центри, постачальники технологій;
• співпраця з міжнародними проектами та програмами у
сфері сільського господарства, зміни клімату та охорони
довкілля.

38. Сільське господарство та клімат

39. Висновки
• кліматичні технології в аграрній галузі дозволяють суттєво скоротити
викиди у секторі сільського господарства, в енергетиці, промислових
процесах та транспорті – понад 20 млн тонн СО2екв. на рік;
• технології мають також багато додаткових переваг, зокрема, для
адаптації до змін клімату, покращення стану довкілля, зростання
добробуту сільських громад;
• кліматичні технології дозволяють підвищити економічну ефективність та
отримати конкурентні переваги на міжнародних ринках, в т.ч. зменшити
ризики від застосування CBAM;
• створення умов для поширення кліматичних технологій вимагатиме
специфічних заходів державної підтримки в частині аграрної,
енергетичної, кліматичної та екологічної політики;
• інституційне забезпечення і координація дій щодо запровадження
кліматичної політики на національному рівні є вкрай важливим.

40. Наступні кроки – підготовка плану дій
• Третій етап проекту Оцінка технологічних потреб а Україні – підготовка
національного плану дій із впровадження кліматично-дружніх технологій
• Ключові елементи плану дій:
• цільовий індикатор поширення технології, наприклад, досягнення 3% від
загальної площі сільськогосподарських земель для органічного землеробства;
• заходи та активності, що мають бути впровадженні для запровадження технології;
• джерело фінансування заходів та орієнтовний бюджет;
• відповідальний державний орган;
• часові рамки;
• ризики;
• критерії успішної реалізації;
• індикатори моніторингу виконання.

41. Дякую та запрошую до коментарів!

42. Контакти
Анатолій Шмурак,
національний координатор проекту
Оцінка технологічних потреб в Україні,
shmurak@i.ua
Микола Шлапак,
експерт напряму пом’якшення зміни клімату
в сільському господарстві проекту
Оцінка технологічних потреб в Україні,
m.shlapak.ua@gmail.com

43. Додаткові слайди

44. Додаткова інформація про проект TNA
Повний текст звітів англійською мовою доступний онлайн:
https://tech-action.unepdtu.org/country/ukraine/
Сторінка проекту на сайті Міністерства екології та природних ресурсів
України:
https://menr.gov.ua/news/33450.html

45. Інформаційні картки технологій
• Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій для
скорочення викидів парникових газів у сільському господарстві
http://bit.ly/AgriTechTNAUA
• Технології мінімального обробітку землі
http://bit.ly/ConservationTillageTNA_UA
• Виробництво біогазу з відходів тваринництва
http://bit.ly/BiogasTNA_UA
• Органічне землеробство http://bit.ly/OrganicTNA_UA
• Виробництво і використання твердого біопалива з відходів сільського
господарства http://bit.ly/SolidBiomassTNA_UA