2. Си́ла — фізична величина, що
характеризує ступінь взаємодії тіл.
3. Сили в механіці — вага, сила
пружності, сила тертя, сила тяжіння, сила
реакції опори, сила Архімеда та інші
зумовлені двома фундаментальними
взаємодіями — гравітаційними та
електромагнітними.
4. Вага — сила, з якою тіло, внаслідок
притягання до Землі, діє на опору або
розтягує підвіс. Якщо опора (підвіс)
нерухома або рухається рівномірно і
прямолінійно відносно Землі, то вага
дорівнює силі тяжіння.
5. Сила тяжіння — сила, з якою тіло
притягується до Землі за законом
всесвітнього тяжіння.
6. Сила пружності — сила, що виникає
всередині речовини при деформації
твердого тіла, і яка намагається відновити
початкові форму та/або розміри тіла
(протидіє деформації)
7. сила тертя — сила, що чинить опір
відносному переміщенню одного тіла по
поверхні іншого під дією зовнішньої сили, і
яка діє на границі між цими тілами.
8. Сила опору середовища — сила, що діє на
тіло, яке рухається в рідині або газі і
обумовлюється дією сили в'язкості і сили
лобового опору. Вона залежить від
швидкості руху тіл, їх форми і розмірів.
9. Сила реакції — сила пружності, що діє на
тіло з боку опори або підвісу. Якщо тіло
знаходиться на нерухомій опорі, то сила
реакції чисельно дорівнює вазі тіла.
10. Сила Архімеда — сила з якою діє
рідина або газ на занурене в неї тіло.
11. Реактивна сила — сила, що діє на тіло із
змінною масою. При цьому відділена від
основного тіла (або приєднана до нього)
маса повинна мати відмінну від нуля
швидкість відносно основного тіла.
12. Сила інерції — сила, що діє на тіло
при розгляді руху в неінерційних
системах відліку.
13. Сили поверхневого натягу — сили, що
виникають на поверхні фазового розділу. Сила
виникає внаслідок некомпенсованого притягання
молекул, що знаходяться на межі розділу фаз,
молекулами, що знаходяться не на межі розділу
фаз.
14. Сили, при дії яких виконується закон
збереження
енергії називаються консервативними. Інші
сили, наприклад, сила тертя,
розсіюють енергію, перетворюючи її
в тепло.