ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЖУРНАЛ

POLSKO−UKRAIŃSKI MAGAZYN GOSPODARCZY
ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЖУРНАЛ
03(34) 2017
Obwód Zaporoski –
region możliwości! –
czyt. str.26
Zatrudnienie Ukraińców
w Polsce: problemy
regulacji prawnej – czyt. str. 4

2 3
Szanowni
Państwo!
W marcowym numerze E-dialogu przedsta-
wiamy analizę rynku wyrobów czekoladowych na
Ukrainie, opisujemy analizę zatrudnienia miesz-
kańców Ukrainy w Polsce oraz tradycyjnie przed-
stawiamy kolejne Regiony Ukrainy, pod kątem
ich atrakcyjności gospodarczej, turystycznej oraz
możliwości inwestowania.
Przypominamy jednocześnie o zbliżającej się
konferencji Lub-Invest w Lublinie, która będzie
z pewnością należała do najbardziej interesują-
cych konferencji branżowych w relacjach gospo-
darczych naszych Państw.
Drodzy czytelnicy,
Zwracamy się jednocześnie z prośbą o listy
i podpowiedź Naszej Redakcji, o jakich zagad-
nieniach gospodarczych chcielibyście Państwo
przeczytać w najbliższych numerach E-dialogu.
Zapraszamy do interaktywnej dyskusji na na-
szych łamach.
Grzegorz Teresiński
– Redaktor Naczelny
ШановніПані
таПанове!
В березневому номері E-діалогу до вашої ува-
ги представляємо аналіз ринку шоколадних виро-
бів в Україні, аналіз працевлаштування українців
в Польщі, а також, традиційно, представляємо
черговий регіон України з точки зору економічної
та туристичної привабливості і можливостей ін-
вестування.
Одночасно нагадуємо про наближення кон-
ференції Люб-Інвест в Любліні, яка безперечно
буде однією найбільш цікавих галузевих конфе-
ренцій в економічних відносинах наших держав.
Дорогі читачі,
Ми також звертаємось до вас с проханням
надсилати листи та пропозиції нашій редакції
щодо економічних питань, які ви хотіли б перегля-
нути в найближчих номерах E-діалогу.
Щиро запрошуємо до інтерактивної дискусії
на сторінках нашого журналу.
ГжегожТересінські
–Головнийредактор
4 – 6 .................... Zatrudnienie Ukraińców w Polsce: problemy regulacji prawnej
Працевлаштування українців в Польщі: проблеми правового регулювання
8 – 9 .................... II edycja Polsko-Wschodniej Konferencji PUIG Lub-Invest
II польсько-східна конференція PUIG Lub-Invest
10 – 17 .............. Analiza rynku wyrobów czekoladowych w Ukrainie w latach 2014-2016
Аналіз ринку шоколадних виробів в Україні в 2014-2016 роках
18 – 21 .............. Park Przemysłowy Bukowice
Промисловий парк Буковіце
22 – 25................. Partnerstwo Publiczno-Prywatne
Публічно-приватне партнерство
26 – 33................. Obwód Zaporoski – region możliwości!
Запорізька область – регіон можливостей!
SPIS TREŚCI
ЗМІСТ
Wydawca: Polsko-Ukrainska Izba Gospodarcza
Redaktor naczelny: Grzegorz Teresiński
Redakcja: Svitlana Zavadska
Opracowanie graficzne: Jarosław Augustyniak
Kontakt: dialog@pol-ukr.com, www.pol-ukr.com
Видавець:Польсько-українськагосподарчапалата
Головний редактор: Гжегож Тересінські
Редакційне опрацювання: Світлана Завадська
Графічне опрацювання: Ярослав Аугустиняк
Контакти: dialog@pol-ukr.com, www.pol-ukr.com

4 5
як в Україні, так і в Польщі. Непоодинокими
стали випадки поширення підроблених заяв,
до яких самі працівники часто не мають жод-
ного стосунку. Також існує можливість перед-
бачити в заяві, що іноземець працюватиме 6
місяців не одним терміном, а окремими пері-
одами впродовж цілого року. На підставі такої
заяви в подальшому можна оформити робочу
візу на рік, а за заявами вже інших роботодав-
ців - працювати не 6 місяців, а весь період дії
цієї візи. Такий перелік можна продовжувати
ще довго.
Все це створює зайві перешкоди, переду-
сім, для польських роботодавців. Добросовіс-
ні компанії, і особливо ті, засновниками яких
є українці, повинні майже постійно доводити,
що заяви про намір працевлаштувати іноземця
nie mają nic wspólnego. Istnieje również możli-
wość przewidzieć w oświadczeniu, że cudzozie-
miec będzie pracować 6 miesięcy nie ciągle lecz
w poszczególnych okresach w ciągu całego roku.
Na podstawie takiego oświadczenia można sta-
rać się o wizę na rok, a z oświadczeń nadanych
innymi pracodawcami - pracować nie 6 miesięcy,
a cały okres ważności danej wizy. Taką listę moż-
na długo wymieniać.
Wszystko to stwarza dodatkowe przeszkody,
przede wszystkim dla polskich pracodawców.
Uczciwe firmy, a szczególnie te, założycielami
których są Ukraińcy muszą prawie stale udowad-
niać, że oświadczenia o zamiarze zatrudnienia
cudzoziemca skierowane są do nadania praw-
dziwej pracy. A po otrzymaniu na podstawie tego
oświadczenia wizy nie mają żadnych gwarancji,
Кількість громадян України, які працюють
на території Республіки Польща, на сьогод-
ні набула неабияких масштабів. За різними
даними, в Польщі нараховується вже більше
мільйона українських працівників. З огляду
на нестабільну ситуацію в Україні існуючі тен-
денції зберігатимуться. Проте чинне польське
законодавство у сфері працевлаштування іно-
земців не в повній мірі відповідає викликам су-
часного ринку праці.
Найбільш глобальною проблемою, в цьо-
му контексті, є сфера працевлаштування іно-
земців за т.зв. спрощеною процедурою - на
підставі оформлення роботодавцем в терито-
ріальному управлінні праці відповідної заяви.
Така заява посвідчує право іноземця працю-
вати в Польщі не більше 6 місяців в році, та
слугує підставою для одержання ним робочої
візи.
Недосконала процедура обігу вказаних
заяв роботодавця створює поле для значних
зловживань. Фіктивні заяви задля одержання
робочої візи сьогодні можна легко придбати
Liczba obywateli Ukrainy, pracujących na te-
renie RP dziś osiągnęła ogromną skalę. Według
różnych danych, w Polsce jest już ponad milion
ukraińskich pracowników. Biorąc pod uwagę nie-
stabilną sytuację na Ukrainie tendencje wzrosto-
we się utrzymają. Jednak obowiązujące polskie
przepisy w zakresie zatrudniania cudzoziemców
nie w pełni odpowiadają wyzwaniom współcze-
snego rynku pracy.
Najbardziej globalnym problemem w tym kon-
tekście jest sfera zatrudnienia cudzoziemców wg
procedury uproszczonej - na podstawie oświad-
czenia złożonego przez pracodawcę w odpo-
wiednim urzędzie pracy. Takie oświadczenie po-
twierdza prawo cudzoziemca do pracy w Polsce
nie dłużej niż 6 miesięcy w roku i stanowi podsta-
wę do otrzymania wizy.
Niedoskonałe postępowanie wymienionych
oświadczeń pracodawcy stwarza pole do znacz-
nych nadużyć. Fałszywe oświadczenia w celu uzy-
skania wizy dziś można łatwo kupić w Ukrainie,
jak i w Polsce. Częste są przypadki fałszywych
oświadczeń, z którymi sami pracownicy często
Prawo•Право
Prawo•Право
Zatrudnienie Ukraińców w Polsce:
problemy regulacji prawnej
Працевлаштування Українців в Польщі:
проблеми правового регулювання

6 7
подаються ними для реальної роботи. А після
оформлення на підставі цієї заяви візи не ма-
ють жодних гарантій, що працівник не «зник-
не» на тернах ЄС в пошуках чогось кращого.
На сьогодні робота щодо вдосконален-
ню правового регулювання праці іноземців
в Польщі триває. Останню редакцію проекту
змін 14.03.2017 року було схвалено Радою Мі-
ністрів. Попереду ще розгляд в парламенті.
Зокрема, пропонується запровадити ін-
ститут сезонної праці для іноземців. Дозвіл на
таку працю видаватиметься лише для окремих
сфер господарської діяльності (сільське гос-
подарство, туризм тощо) терміном на 9 місяців
в році. Для отримання права на сезонну ро-
боту іноземцю необхідно буде надати договір
з роботодавцем, страховий поліс, вказати ад-
ресу постійного проживання, а після одержан-
ня візи безпосередньо з’явитися до управлін-
ня праці.
Існуюча ж процедура тимчасового працев-
лаштування іноземців на підставі заяви робо-
тодавця повинна зберегтися з певними зміна-
ми. Зокрема, планується створення в Польщі
єдиного реєстру праці іноземців, який аку-
мулюватиме інформацію про трудових мігран-
тів, з доступом до цих відомостей працівників
управління праці, прикордонної служби, кон-
сульських установ.
Залишається сподіватися, що запланована
новелізація якісно вирішить існуючі проблеми
у сфері працевлаштування іноземців в Поль-
щі: як в інтересах самих працівників, так і до-
бросовісних польських роботодавців.
Михайло Романюк,
партнер ЮК «Lex Consulting»,
адвокат, к.ю.н.
że pracownik nie «zniknie» na terenie UE w po-
szukiwaniu czegoś lepszego.
Na dzień dzisiejszy praca nad doskonaleniem
regulacji prawnych dot. pracy cudzoziemców
w Polsce trwa nadal. Rada Ministrów 14.03.2017
roku przyjęła projekt ustawy o zmianie ustawy
o promocji zatrudnienia i instytucjach rynku pracy
oraz niektórych innych ustaw. Oczekuje na rozpa-
trzenie w parlamencie.
W przepisach szczególnych proponuje się
wprowadzić dodatkowy typ zezwolenia na pracę
sezonową dla cudzoziemców. Zezwolenie na taką
pracę będzie wydawane tylko dla poszczegól-
nych branży działalności gospodarczej (rolnictwo,
turystyka itp.) na okres 9 miesięcy w roku. Aby
uzyskać prawo do pracy sezonowej, cudzoziem-
cy będą musieli dostarczyć umowę podpisaną
z pracodawcą, ubezpieczenie, zaznaczyć adres
stałego zamieszkania, a po otrzymaniu wizy sta-
wić się bezpośrednio w Urzędzie Pracy.
Istniejąca procedura krótkoterminowego za-
trudniania cudzoziemców na podstawie oświad-
czeń pracodawcy pozostanie z pewnymi zmiana-
mi. Ponadto planuje się utworzenie jednolitego
rejestru pracy cudzoziemców w Polsce, który
gromadziłby informacje o pracy migrantów zarob-
kowych, z dostępem do tych informacji pracowni-
ków Urzędów Pracy, Straży Granicznej, Urzędów
Konsularnych.
Pozostaje mieć nadzieję, że zaplanowane
zmiany rozwiążą istniejące problemy w zakresie
zatrudniania cudzoziemców w Polsce, co leży za-
równo w interesie samych pracowników, jak i rze-
telnych pracodawców polskich.
Dr Mykhailo Romanyuk,
partner Kancelarii Prawnej
“Lex Consulting”, adwokat
Prawo•Право

8 9
їнських економічних відносин стане унікальною
можливістю для поглиблення знань в галузі торгів-
лі, інвестицій і фінансів, а також можливістю для
встановлення багатьох партнерських контактів
з представниками бізнесу з багатьох країн.
У 2017 році Люблін святкує 700-річчя свого іс-
нування, що буде додатковим стимулом і дозволить
ознайомитись з досягненнями та здобутками цього
унікального міста з багатокультурними традиціями
і величезною значимістю протягом всієї історії.
Програма конференції опрацьована на основі
двох тематичних розділів, один з яких призначе-
ний для польських учасників: Напрям Схід – шан-
си, можливості і співробітництво (включає питання
торгівлі, експорту та інвестицій на східні ринки),
а другий під назвою: Польща – привабливий парт-
нер для підприємців та інвесторів зі сходу (призна-
чений для учасників з-за кордону). Особливу увагу
буде присвячено аналізу інвестиційних можливо-
стей на території Польщі, юридичних і податкових
аспектів, пов’язаних з реєстрацією діяльності на
ринку Польщі і ЄС, сертифікації товарів і пропози-
ції Спеціальних економічних зон. Другого дня захо-
ду – 9 червня 2017 року для бажаючих
відбудеться виїзна сесія, спрямована
на ознайомлення учасників Конфе-
ренції з економічними досягненнями
люблінського регіону.
Всіх зацікавлених щиро запрошує-
мо до участі в II Польсько-східній кон-
ференції PUIG-Lub-Invest, яка внесена
в календар основних економічних по-
дій у відносинах Польщі з її східними
сусідами.
Польсько-українська господарча палата
є організатором Польсько-східної конферен-
ції PUIG–Lub-Invest, яка відбудеться 8-9 червня
2017 року в Люблінському Конференц-Центрі
в Любліні.
Співорганізаторами заходу є:
Президент міста Любліна Кшиштоф Жук
і Маршалок Люблінського воєводства Славомір
Сосновський.
У конференції візьмуть участь близько 250 осіб
із Польщі, України та інших країн регіону: Білорусі,
Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Казахста-
ну, Литви, Угорщини, Словаччини та ін.
Присутні будуть представники влади Польщі
та України – державний Секретар Міністерства-
розвитку Польщі Єжи Квєчінський, Міністр еконо-
мічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів,
заступник Міністра екології та природних ресур-
сів України Василь Полуйко, а також представни-
ки бізнесу, фінансів, засобів масової інформації,
наукових кіл та інститутів підтримки підприємни-
цтва. Ця вкрай важлива подія для польсько-укра-
temat międzynarodowego obrotu towarowego, inwe-
stycji i finansów, jak również stanie się możliwością
dla nawiązania wielu partnerskich kontaktów z przed-
stawicielami biznesu z wielu krajów.
W 2017 roku Lublin obchodzi 700-lecie swego
istnienia, co stanowi dodatkową atrakcje i umożliwia
zapoznanie się z dorobkiem i osiągnięciami tego uni-
kalnego miasta o wielokulturowej tradycji i ogromnym
znaczeniu na przestrzeni dziejów.
Program konferencji skonstruowany jest na ba-
zie dwóch segmentów tematycznych, z których je-
den przeznaczony będzie dla polskich uczestników
pod hasłem: Kierunek Wschód – szanse, możliwości
i współpraca (obejmujący zagadnienia handlowe, eks-
portowe, inwestycyjne), drugi zaś pod tytułem: Polska
– atrakcyjnym partnerem dla kontrahentów i inwesto-
rów ze wschodu (przeznaczony jest dla uczestników
z zagranicy). Szczególną uwagę poświęcimy analizie
możliwości inwestycyjnych na terytorium RP, uwarun-
kowań prawno-podatkowych związanych z rejestracja
działalności na rynku polskim i UE, certyfikacji towarów
oraz oferty specjalnych stref ekonomicznych. W dru-
gim dniu wydarzenia – 9 czerwca 2017 r. dla chętnych
odbędzie się sesja wyjazdowa, mająca
na celu zapoznanie uczestników Konfe-
rencji z osiągnięciami gospodarczymi Lu-
belszczyzny.
Wszystkich zainteresowanych ser-
decznie zapraszamy do udziału w II edy-
cji Polsko-Wschodniej Konferencji PUIG
Lub-Invest, która na stale już wpisała się
w kalendarz najważniejszych wydarzeń
gospodarczych w relacjach Polski z jej
wschodnimi sąsiadami.
Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza jest orga-
nizatorem Polsko-Wschodniej Konferencji PUIG
Lub-Invest, która odbędzie się 8-9 czerwca 2017
roku w Lubelskim Centrum Konferencyjnym w Lu-
blinie.
Współorganizatorami wydarzenia są:
Prezydent miasta Lublina Krzysztof Żuk i Marsza-
łek Województwa Lubelskiego Sławomir Sosnowski.
W konferencji weźmie udział około 250 osób
z Polski, Ukrainy i innych krajów regionu: Białorusi,
Mołdawii, Gruzji, Armenii, Azerbejdżanu, Kazachsta-
nu, Litwy, Węgier, Słowacji i in.
Obecni będą reprezentanci najwyższych władz
Polskii Ukrainy– SekretarzStanuMinisterstwaRozwo-
ju RP Jerzy Kwieciński, Minister Rozwoju Gospodar-
czego i Handlu Ukrainy Stepan Kubiw, Wiceminister
Ochrony Środowiska i Zasobów Naturalnych Ukrainy
Vasyl Polujko, a także przedstawiciele biznesu, finan-
sów, mediów, środowisk akademickich i instytucji
wspierających przedsiębiorców. To niezwykle ważne
dla polsko-ukraińskich stosunków gospodarczych
wydarzenie będzie okazją do pogłębienia wiedzy na
Konferencje•Конференції
Konferencje•Конференції
II edycja Polsko-Wschodniej
Konferencji PUIG Lub-Invest
II Польсько-східна конференція
PUIG Lub-Invest
REJESTRACJA
РЕЄСТРАЦІЯ

10 11
Шоколад і шоколадні вироби завжди ко-
ристувалися великим попитом серед україн-
ців. З точки зору рівня попиту на кондитер-
ські вироби в Україні шоколад знаходиться
на другому місці після хлібобулочних виро-
бів. При цьому український ринок шоколаду
характеризується своєю нестабільністю та
змінністю.
Продаж та виготовлення
шоколадних виробів
Протягом останніх трьох років український
ринок шоколадних виробів в кількісному вира-
женні поступово скорочується. У 2014 р. про-
даж виробів скоротився на 11,8%, а в 2015 р.
зменшився на 27,2%. У період січень – листо-
пад 2016 р. ринок шоколадних виробів скоро-
тився ще на 11,8% (дані маркетингового агент-
ства «Nielsen»).
Зниження рівня споживання виробів, що міс-
тять какао в Україні пов’язані, зокрема, з ростом
цін, які в 2015 р. зросли на 70%, а в 2016 р. ще
на 5-7%.
У вартісному вираженні ринок шоколадних
виробів в Україні в період з 2014 – 2016 рр. зро-
став відповідно на 4,3% в 2014 р., 12,9% - в 2015
р. і 5,1% у період січень-листопад 2016 р.
Виробництво шоколадних
виробів
В Україні відзначений спад виробництва шо-
коладних виробів. У 2013 р. українські кондитер-
ські фабрики виробили 328 тис. тон шоколаду та
виробів з какао, тобто на 2,7% менше порівняно
з рівнем виробництва в 2012 р. У 2014 р. в черго-
вий раз було зафіксовано зниження рівня вироб-
ництва шоколадних виробів на 29,7% - до 230
тис. тон, а в 2015 р. цей показник знизився ще
на 21% - до рівня 182 тис. тон. У 2016 р. на рин-
ку шоколадних виробів зберігалася тенденція
до зниження, за винятком серпня 2016 р., коли
виробництво зросло на 9,7% порівняно з анало-
гічним періодом 2015 р. Загалом в серпні 2016
р. вироблено 15,1 тис. тон шоколадних виробів.
Однак у вересні 2016 р. цей показник дещо зни-
зився (на 0,4%) у порівнянні з вереснем 2015 р.
Produkcja wyrobów
czekoladowych
W Ukrainie odnotowywany jest spadek pro-
dukcji wyrobów czekoladowych. W 2013 r. ukra-
ińskie zakłady cukiernicze wyprodukowały 328
tys. ton czokolady i wyrobów zawierających ka-
kao, tj. o 2,7% mniej w porównaniu z poziomem
produkcji z 2012 r. W 2014 r. po raz kolejny odno-
towano spadek poziomu produkcji wyrobów cze-
koladowych o 29,7% do 230 tys. ton, a w 2015
r. wskaźnik ten zmniejszył się o kolejne 21%
- do poziomu 182 tys. ton. W 2016 r. na rynku
wyrobów czekoladowych utrzymywała się ten-
dencja spadkowa, za wyjątkiem sierpnia 2016 r.,
gdy produkcja wzrosła o 9,7% w porównaniu do
analogicznego okresu 2015 r. Łącznie w sierp-
niu 2016 r. wyprodukowano 15,1 tys. ton wyro-
bów czekoladowych. Jednak we wrześniu 2016 r.
Czekolada i wyroby czekoladowe od zawsze
cieszyły się dużym zapotrzebowaniem wsród
Ukraińców. Pod względem poziomu zapotrzebo-
wania na wyroby cukiernicze w Ukrainie czekola-
da znajduje się na drugim miejscu po wyrobach
piekarniczych. Przy tym ukraiński rynek czeko-
lady cechuje się swoją niestabilnością i zmien-
nością.
Sprzedaż i produkcja wyrobów
czekoladowych
W ciągu trzech ostatnich lat ukraiński rynek
wyrobów czekoladowych w wyrażeniu ilościo-
wym sukcesywnie się kurczy. W 2014 r. sprzedaż
tych wyrobów zmniejszyła się o 11,8%, a w 2015
r. zmalała o 27,2%. W okresie styczeń – listopad
2016 r. rynek wyrobów czekoladowych skurczył
się o kolejne 11,8% (dane agencji marketingowej
„Nielsen”).
Spadek poziomu konsumpcji wyrobów zawie-
rających kakao w Ukrainie związany jest m.in. ze
wzrostem cen, które w roku 2015 wzrosły o 70%,
a w 2016 r. o kolejne 5-7%.
W wyrażeniu wartościowym rynek wyrobów cze-
koladowych w Ukrainie w latach 2014 - 2016 zwięk-
szał się odpowiednio o 4,3% w 2014 r. , o 12,9% -
w 2015 r. i 5,1% w okresie styczeń-listopad 2016 r.
Badania•Дослідження
Analiza rynku wyrobów czekoladowych
w Ukrainie w latach 2014-2016
Аналіз ринку шоколадних виробів
в Україні в 2014-2016 роках
Wykres 1. Struktura sprzedaży poszczególnych wyrobów czekoladowych
w Ukrainie wg rodzajów, I-XI.2016 r., %
Діаграма 1. Структура продажу шоколадних виробів
в Україні за асортиментом, I-XI.2016 р.,%
Źródło: agencja marketingowa „Nielsen”
Джерело: маркетингове агентство «Nielsen»

12 13
сировину, тобто чистого шоколаду, цукру і ка-
као-бобів, змусив ряд виробників розширити
асортимент шоколадних виробів з начинкою
з метою збереження ціни на доступному для
споживача рівні.
Рівень експорту шоколадних
виробів з України
В період січень – листопад 2016 р. з України
експортовано 50,7 тис. тон шоколаду і шоколад-
них виробів, що містять какао, а їх вартість стано-
вила 117,5 млн дол США (для порівняння в 2015
р. цей показник становив 58,9 тис. тон і 139,8
млн дол США). На сьогоднішній день основними
споживачами вироблених в Україні шоколадних
виробів є країни СНД, зокрема Казахстан, Біло-
русь, а також Грузія. В 2016 р. шоколадні вироби
до Казахстану експортовано загальною вартіс-
тю 16,7 млн дол США, Грузії – на суму 6,7 млн
дол США, Білорусь –6,3 млн дол США.
Одночасно українські виробники кондитер-
ських виробів в 2016 р. збільшили свою присут-
ність на європейському ринку, направили також
постачання в країни Азії та Африки. В даний час
українські шоколадні вироби поставляються
в Польщу, Німеччину, Чехію, Нідерланди.
Через втрату російського ринку (цей ринок
довгий час був основним напрямком для україн-
ських експортерів кондитерських виробів), а та-
кож поступове зменшення внутрішнього ринку,
українські підприємства планують подальшу
експансію на європейських і азіатських ринках.
tj. czystej czekolady, cukru i ziaren kakao, zmusił
szereg producentów do rozszerzenia asortymentu
wyrobów czekoladowych zawierających nadzienie
w celu utrzymania ceny na przystępnym dla konsu-
menta poziomie.
Poziom eksportu wyrobów
czekoladowych z Ukrainy
W okresie styczeń – listopad 2016 r. z Ukrainy
wyeksportowano 50,7 tys. ton czekolady i wyrobów
czekoladowych zawierających kakao, a ich wartość
stanowiła 117,5 mln USD (dla porównania w 2015 r.
wskaźnik ten wynosił 58,9 tys. ton i 139,8 mln USD).
Na dzień dzisiejszy podstawowymi odbiorcami wy-
produkowanych w Ukrainie wyrobów czekolado-
wych są kraje WNP, w szczególności Kazachstan,
Białoruś, a także Gruzja. Do Kazachstanu w 2016
roku wyeksportowano wyroby czekoladowe o łącz-
nej wartości 16,7 mln USD, do Gruzji – o wartości
6,7 mln USD, do Białorusi – o wartości 6,3 mln USD.
Równocześnie ukraińscy producenci słodyczy
w 2016 r. zwiększyli swoją obecność na rynku euro-
pejskim, skierowano również dostawy do Azji i Afry-
ki. Obecnie ukraińskie wyroby czekoladowe dostar-
czane są do Polski, Niemiec, Czech, Niderlandów.
Ze względu na utratę rynku rosyjskiego (rynek
ten od dłuższego czasu był głównym kierunkiem dla
ukraińskich eksporterów słodyczy) oraz na sukce-
sywne kurczenie się rynku wewnętrznego, przed-
siębiorstwa ukraińskie planują dalszą ekspansję na
rynkach europejskich i azjatyckich.
Загалом у вересні 2016 р. було виготовлено 17
тис. тон шоколадних виробів.
Спад виробництва пов’язаний з припинен-
ням постачання шоколадних виробів на ринок
Російської Федерації та виходу з кримського
ринку і частково ринку окупованих територій
Донецької та Луганської областей. Крім того,
частина виробників змушена була скоротити
виробництво в зв’язку зі зростанням цін на
імпортовану в Україну сировину, в першу чер-
гу шоколад і какао (коливання і ослаблення
гривні до іноземних валют). Зростання цін на
produkcja wyrobów czekoladowych nieznacznie
spadła (o 0,4%) w stosunku do września 2015 r.
Łącznie we wrześniu 2016 r. wyprodukowano 17
tys. ton wyrobów czekoladowych.
Spadek produkcji wiązany jest z wstrzymaniem
dostaw wyrobów czekoladowych na rynek Fede-
racji Rosyjskiej oraz wycofaniem się producentów
z rynku krymskiego i częściowo z rynku okupowa-
nych terytoriów obwodu Donieckiego i Ługańskie-
go. Ponadto część producentów zmuszona została
do zmniejszenia produkcji w związku ze wzrostem
cen importowanych do Ukrainy surowców, przede
wszystkim czekolady i kakao (wahania i osłabienie
hrywny do walut obcych). Wzrost cen surowców,
Wykres 2. Poziom produkcji poszczególnych wyrobów czekoladowych w Ukrainie
w okresie 2014 r. – I-XI.2016 r. (tys. ton)
Діаграма 2. Рівень виробництва окремих шоколадних виробів
в Україні протягом 2014 р. – І-XI.2016 р. (тис. тон)
Tabela 1. Eksport wyrobów czekoladowych z Ukrainy w latach 2014 - 2016
Табл. 1. Експорт шоколадних виробів України в період з 2014 – 2016 рр.
Źródło: Państwowa Służba Statystyczna Ukrainy
Джерело: Державна служба статистики України
Źródło: Państwowa Służba Statystyczna Ukrainy
Джерело: Державна служба статистики України
2014 2015 I-XI 2015 I-XI 2016
w tys. ton 92,0 65,0 58,9 50,7
w mln USD 280,8 154,3 139,8 117,5

14 15
Рівень імпорту шоколадних
виробів в Україну
У 2015 р. Україна імпортувала шоколад на за-
гальну суму 70,5 млн дол США. В період січень
– вересень 2016 р. – на суму 45,1 млн дол США.
Основними постачальниками шоколаду у даний
період були Польща (16,5 млн дол США), Німеч-
чина (7,4 млн дол США) і Нідерланди (7,3 млн дол
США).
Зменшення імпорту шоколадних виробів
в Україну пов’язане з розміщенням на території
України заводів міжнародних концернів, що за-
ймаються виробництвом кондитерських виро-
бів. Крім того, в травні 2016 р. Україна почала
антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну
з Російської Федерації шоколаду і продуктів, які
містять какао, що також впливає на глобальне
зниження імпорту цього продукту.
Poziom importu wyrobów
czekoladowych do Ukrainy
W 2015 r. Ukraina importowała czekoladę
o łącznej wartości 70,5 mln USD. W okresie styczeń
– wrzesień 2016 r. wskaźnik ten wyniósł 45,1 mln
USD. Głównymi dostawcami czekolady w omawia-
nym okresie były Polska (16,5 mln USD), Niemcy
(7,4 mln USD) oraz Holandia (7,3 mln USD).
Zmniejszenie importu do Ukrainy wyrobów
czekoladowych związane jest z faktem ulokowania
przez szereg międzynarodowych koncernów zaj-
mujących się produkcją wyrobów cukierniczych za-
kładów produkcyjnych na terytorium kraju. Ponadto
w maju 2016 roku Ukraina rozpoczęła postępowa-
nie antydumpingowe w sprawie importu na Ukrainę
z Federacji Rosyjskiej czekolady i wyrobów zawie-
rających kakao, co również miało wpływ na global-
ne obniżenie importu tego produktu.
Wykres 3. TOP-5 eksporterów wyrobów czekoladowych bez nadzienia z Ukrainy I-IX. 2016 r.
(w tonach)
Діаграма 3. ТОП-5 експортерів шоколадних виробів без начинки з України I-IX. 2016 р. (тон)
Wykres 4. Główni dostawcy wyrobów czekoladowych do Ukrainy, I-IX. 2016 r., w %
Діаграма 4. Основні постачальники шоколадних виробів в Україну, І-IX. 2016 р., %
Wykres 5. TOP-5 importerów wyrobów czekoladowych z nadzieniem do Ukrainy I-IX. 2016 r. (w tonach)
Діаграма 5. ТОП-5 імпортерів шоколадних виробів з начинкою в Україні I-IX. 2016 р. (тон)
Źródło: Aliance Capital Management
Джерело: Alliance Capital Management
Źródło: agencja marketingowa „Koloro”
Джерело: маркетингове агентство «Koloro»
Źródło: Aliance Capital Management
Джерело: Alliance Capital Management

16 17
Прогноз розвитку ринку
шоколаду в Україні
Після набрання чинності 1 січня 2016 р. Уго-
ди про Асоціацію з Європейським Союзом лібе-
ралізація доступу на ринок ЄС для українських
виробників кондитерських виробів спричинила
збільшення експорту українських шоколадних
виробів в ЄС. У лютому 2016 р. Міністерство
аграрної політики і продовольства України роз-
робило проект закону спрямований на адапта-
цію української продукції до європейських стан-
дартів.
Одночасно відзначено зростання зацікавле-
ності в українських виробах з боку ринків, що
розвиваються. Найбільшого зростання експорту
слід очікувати на азіатські ринки.
У зв’язку із зростанням ціни на сировину ряд
українських виробників розробили спеціаль-
ні програми підтримки с/г господарств, що за-
ймаються вирощуванням шоколадного дерева,
з метою забезпечення постійного доступу до си-
ровини та підтримки ціни готового продукту на
відповідному рівні.
Передбачається, що у разі різкого зниження
попиту на шоколадні вироби в Україні, найбільше
постраждає сегмент продукції середнього ціно-
вого діапазону. Натомість, у випадку подальшого
зростання цін у вищевказаному сегменті, спожи-
вачі переорієнтовуються на дешевші шоколадні
або інші кондитерські вироби.
На ринку продовжиться суперництво трьох
основних гравців. У випадку кондитерських фа-
брик, що перебувають у зоні антитерористичної
операції, існує можливість виключення їх з рин-
ку, якщо дані фабрики не переведуть свої вироб-
ничі потужності в інші регіони України.
Підготовлено: Відділ сприяння торгівлі та
інвестиціям Посольства Республіки Польща
у Києві
Prognozy rozwoju rynku
czekolady w Ukrainie
Liberalizacja dostępu do rynku unijnego dla
ukraińskich producentów słodyczy po wejściu w ży-
cie umowy stowarzyszeniowej z Unią Europejską 1
stycznia 2016 roku stworzyła podstawy do zwięk-
szenia eksportu ukraińskich wyrobów czekolado-
wych do UE. W lutym 2016 r. Ministerstwo Polityki
Rolnej i Żywności Ukrainy opracowało projekt usta-
wy ukierunkowany na dostosowanie wyrobów ukra-
ińskich do standardów europejskich.
Równocześnie odnotowywany jest wzrost zain-
teresowania wyrobami ukraińkimi ze strony rozwija-
jących się rynków. Największego wzrostu eksportu
należy spodziewać się w przypadku rynków azja-
tyckich.
W związku ze wzrostem cen surowców szereg
producentów ukraińskich opracowało specjalne
programy wsparcia gospodarstw rolnych uprawia-
jących drzewa kakaowca w celu zapewnienia stałe-
go dostępu do surowca oraz utrzymania ceny goto-
wego wyrobu na odpowiednim poziomie.
Zakłada się, iż w przypadku gwałtownego
zmniejszenia zapotrzebowania na wyroby czekola-
dowe w Ukrainie, najbardziej ucierpi w tej sytuacji
segment wyrobów ze średniej półki cenowej. Z kolei
w przypadku dalszego wzrostu cen w w/w segmen-
cie, konsumenci przeorientują się na tańsze wyroby
czekoladowe lub na inne wyroby cukiernicze.
Na rynku kontynuowana będzie rywalizacja
trzech najważniejszych graczy. W przypadku za-
kładów cukierniczych, znajdujących się w strefie
operacji antyterrorystycznej, istnieje możliwość ich
wyeliminowania z rynku przez konkurencję w przy-
padku, jeżeli w/w zakłady nie przeniosą swoich
mocy produkcyjnych do innych regionów Ukrainy.
Opracowanie: Wydział Promocji Handlu i Inwe-
stycji Ambasady RP w Kijowie
Споживання шоколаду
в Україні
Середньостатистичний українець спожи-
ває в середньому 2 кг шоколаду і шоколадних
виробів за рік, тобто в 2 рази менше, ніж у по-
рівнянні з рівнем споживання цих продуктів на
Заході (5-6 кг шоколаду в рік). Зростання цін на
шоколадні вироби в Україні спричинило те, що
споживачі перейшли на більш дешеві види шо-
коладних продуктів. Наприклад, з шоколадних
цукерок у коробках найбільшою популярністю
користуються бонбоньєрки за ціною від 30 до
60 грн за упаковку. Дорожчі цукерки купують-
ся, як правило, на подарунок, з нагоди свят та
інших урочистостей. Натомість, у повсякденно-
му споживанні найбільш популярні є шоколадні
цукерки на вагу, з огляду на нижчу ціну від шо-
коладних плиток. Останнім часом на ринку від-
значено також зростання продажу чорного шо-
коладу преміального сегменту. Найчастіше такі
вироби купують особи, що дотримуються пра-
вильного режиму харчування, але не можуть
повністю відмовитись від споживання солодо-
щів. Для дітей найчастіше купується шоколад,
який містить так звані здорові компоненти: го-
ріхи та/або сухофрукти, а також продукти з ви-
соким вмістом молока як додаткового джерела
кальцію.
Лідери ринку шоколаду
в Україні
1. ROSHEN
2. ABK
3. КОНТІ
4. Корпорація «Бісквіт-Шоколад»
5. Житомирська кондитерська фабрика «Жи-
томирські ласощі»
6. «Монделіс Україна» (до 2014 р. Крафт Фудз
Україна)
7. Львівська кондитерська фабрика «Світоч»
Konsumpcja czekolady
w Ukrainie
Przeciętny Ukrainiec w roku spożywa śred-
nio 2 kg czekolady i wyrobów czekoladowych,
tj. 2-krotnie mniej niż w porównaniu z poziomem
konsumpcji tych produktów na Zachodzie (5-6
kg czekolady rocznie). Wzrost cen wyrobów cze-
koladowych na Ukrainie sprawił, że konsumenci
przerzucili się na tańsze rodzaje produktów cze-
koladowych. Na przykład w przypadku cukier-
ków czekoladowych w pudełkach największym
zainteresowaniem cieszą się bombonierki w ce-
nie od 30 do 60 UAH za opakowanie. Droższe
cukierki kupowane są zwykle na prezent, z okazji
świąt i innych uroczystości. Z kolei dla codzien-
nego spożycia najchętniej kupowane są cukierki
czekoladowe na wagę, ponieważ produkt ten jest
tańszy od tabliczek czekoladowych. W ostat-
nim czasie na rynku odnotowywany jest również
wzrost sprzedaży czekolady gorzkiej z najwyż-
szej półki. Najczęściej wyroby te kupowane są
przez osoby prowadzące zdrowy tryb odżywia-
nia, które nie mogą w całości zrezygnować ze
spożycia słodyczy. Dla dzieci najczęściej kupo-
wana jest czekolada zawierająca tzw. zdrowe
składniki: orzechy i/lub suszone owoce, a także
wyroby o podwyższonej zawartości mleka jako
dodatkowego źródła wapnia.
Liderzy rynku czekolady
w Ukrainie
1. ROSHEN
2. AVK
3. KONTI
4. Korporacja „Biskwit-Szokoład”
5. Zakład cukierniczy w Żytomierzu „Żytomyrski
Łasoszczy”
6. „Mondelez Ukraina” (do 2014 r. Kraft Foods
Ukraine)
7. Lwowski zakład cukierniczy „Switocz”

18 19
Територія забезпечена всім необхідним су-
часним оснащенням - електроенергія, телеко-
мунікаційний зв’язок, вода, газ, каналізація. Вся
технічна інфраструктура має значні резерви, які
можуть задовольнити будь-який попит інвесто-
рів. На територіях ППБ не має обмежень щодо
утилізації та екології.
Промисловий парк Буковіце є одним з кра-
щих місць для розміщення промислових інвес-
тицій поруч з вроцлавською агломерацією. Важ-
ливою є, насамперед, близькість до Вроцлава
- центру Нижньої Сілезії, як і розташування в
безпосередній близькості до Німеччини та Чехії.
Повіт Волів пропонує допомогу у швидкому
оформленні документів, пов’язаних з обслуго-
вуванням інвестицій, бере участь у витратах на
додаткове оснащення, а також надає багаторічні
податкові пільги.
Розташування
Промисловий парк Буковіце розташований
в 25 км від Вроцлава, у північно-західному на-
прямку, на головному перехресті дороги № [340]
Волів – Оборнікі Сілезійські і дороги Бжег Доль-
ни - Жмігруд. У 2013 році був побудований міст
у Бжегу Дольному, який є частиною траси, що
сполучає Жмігруд, Бжег Дольни і околиці Шрьо-
ди Сілезької з автострадою А4.
В рамках інвестицій були створені два мос-
ти. Один на Одрі, а другий-на річці Єзьорка, та
під’їзні дороги до мосту на річці Одра з лівого та
правого боку Одри до обласної траси № 341.
Планується будівництво чергових ділянок
траси, завдяки яким міст в Глосці буде пов’я-
заний з автострадою А4 і автобаном С5 Вро-
цлав-Познань, що стане черговою кільцевою до-
рогою навколо Вроцлава.
Пропозиція Парку
Промисловий парк Буковіце пропонує осна-
щені зони, призначені, зокрема, для промисло-
Промисловий парк Буковіце розташований в
5 км від Бжега Дольного, на безпечній відстані
від житлового масиву, з повністю технічно осна-
щеною територією, площею понад 100 га, при-
значеною під виробничі об’єкти і промислові
послуги практично з кожної галузі (у тому числі
хімічної) і вважається високого класу промисло-
вим будівельним майданчиком в Польщі.
w Polsce.
Teren został zabezpieczony we wszystkie no-
woczesne niezbędne media - energię elektryczną,
łącza telekomunikacyjne, wodę, gaz, kanalizację.
Cała infrastruktura techniczna dysponuje znaczny-
mi rezerwami mogącymi zaspokoić każde zapo-
trzebowanie inwestorów. Na terenach PPB nie ma
restrykcji dotyczących utylizacji i ekologii.
Park Przemysłowy Bukowice jest jednym z naj-
lepszych miejsc dla lokowania inwestycji przemy-
słowych w pobliżu aglomeracji wrocławskiej. Liczy
się przede wszystkim bliskość Wrocławia - centrum
Dolnego Śląska, jak i położenie w niedalekim są-
siedztwie Niemiec i Czech.
Powiat Wołów oferuje pomoc w sprawnym za-
łatwieniu formalności związanych z obsługą inwe-
stycji, partycypuje w kosztach dozbrojenia a także
udziela wieloletnich ulg podatkowych.
Lokalizacja
Park Przemysłowy Bukowice położony jest 25
km od Wrocławia w kierunku północno- zachodnim,
na głównym skrzyżowaniu drogi nr [340] Wołów -
Oborniki Śląskie oraz drogi Brzeg Dolny - Żmigród.
W roku 2013 wybudowany został most w Brzegu
Dolnym, który jest częścią trasy, łączącej Żmigród,
Brzeg Dolny i okolice Środy Śląskiej z autostradą
A4.
W ramach inwestycji powstały dwa mosty. Je-
den na Odrze, a drugi na rzece Jeziorce oraz dro-
gi dojazdowe do mostu na Odrze od strony lewo-
brzeżnej Odry i po prawej stronie Odry do drogi
wojewódzkiej nr 341.
Plany zakładają budowę kolejnych odcinków
trasy. Dzięki nim most w Głosce zostanie połączony
z autostradą A4 i drogą ekspresowa S5 Wrocław-
-Poznań, będzie to kolejna obwodnica Wrocławia.
Oferta Parku
Park Przemysłowy Bukowice oferuje w pełni
uzbrojone tereny przeznaczone między innymi pod
Park Przemysłowy Bukowice został utworzo-
ny w odległości 5 km od Brzegu Dolnego, w bez-
piecznej odległości od siedzib ludzkich i jest w pełni
uzbrojonym technicznie terenem o powierzchni po-
nad 100 ha, przeznaczonym pod obiekty produk-
cyjne i usługi przemysłowe w prawie każdej branży
(w tym również chemicznej) i jest zaliczany do wy-
sokiej klasy przemysłowych terenów budowlanych
Park Przemysłowy Bukowice
Parkiprzemysłowe•Промисловіпарки
Промисловий парк Буковіце
Bukowice Industrial Park
Park Przemysłowy Bukowice został utworzony w odległości 5 km od Brzegu Dolnego, w bezpiecznej
odległości od siedzib ludzkich i jest w pełni uzbrojonym technicznie terenem o powierzchni ponad 100 ha,
przeznaczonym pod obiekty produkcyjne i usługi przemysłowe w prawie każdej branży (w tym również
chemicznej) i jest zaliczany do wysokiej klasy przemysłowych terenów budowlanych w Polsce.
Teren został zabezpieczony we wszystkie nowoczesne niezbędne media - energię elektryczną, łącza
www.bukowiceip.com

20 21
вості (виробництво, послуги), логістики і дис-
трибуції. Ділянки розташована на рівнинній і не
забудованій місцевості. На території ППБ не іс-
нує будь-яких обмежень, пов’язаних з промис-
ловими інвестиціями.
Оснащення ділянок (нові
засоби)
• Електроенергія - лінія електропередачі, що
дає можливість постачання електроенергії
6 kV та 110 kV.
• Вода - з міського водопроводу Ø 110.
• Газ - газопровід високого тиску Ø 250. (Газ
польський - високоенергетичний)
• Каналізація - комунальні та промислові від-
ходи будуть скидатися в каналізаційну си-
стему Ø 200.
• Телекомунікація - телефонні лінії, можли-
вість підключення до оптоволоконного ка-
белю.
Основні переваги
• Показник інтенсивності використання тери-
торій становить 80%,
• Максимальна висота 20 м, не має обмежень
по висоті технічних споруд, пов’язаних з ін-
вестиціями, наприклад, силосні склади і т. д.,
• Доступ до прилеглих залізничних ліній (два
під’їзні шляхи),
• Близькість очисних споруд з можливістю
підключення,
• Близькість полігону для шкідливих речовин
(на території PCC Rokita S. A.),
• Можливість підведення перегрітої пари,
• Відмінне розташування - близькість Вро-
цлава та автомагістралі A4 / сучасний міст
через Одру,
• Можливість використання водного тран-
спорту,
• Близькість міжнародного аеропорту у Вро-
цлаві,
przemysł (produkcja, usługi), logistykę i dystrybu-
cję. Tereny położone są na płaskim terenie i nie są
zabudowane. Na terenie PPB brak jest jakichkol-
wiek ograniczeń związanych z inwestycjami prze-
mysłowymi.
Uzbrojenie terenu (instalacje
nowe)
• Energia elektryczna - linia elektroenergetycz-
na dająca możliwość zaopatrzenia w energię
elektryczną 6 kV i 110 kV.
• Woda - z wodociągu miejskiego doprowadzo-
na rurociągiem Ø 110.
• Gaz - gazociąg wysokiego ciśnienia Ø 250.
(Gaz polski - wysokoenergetyczny)
• Ścieki - nieczystości socjalne i przemysłowe
odprowadzane będą do sieci kanalizacji sani-
tarnej Ø 200.
• Łącza telekomunikacyjne - linie telefoniczne,
możliwość przyłączenia do światłowodu.
Podstawowe atuty
• Wskaźnik intensywności wykorzystania tere-
nów wynosi 80%,
• Dopuszczalna wysokość zabudowy to 20 m,
w tym - nie ma ograniczenia co do wysokości
urządzeń technicznych związanych z inwesty-
cją, np. silosy, maszty itp.,
• Dostęp do pobliskich linii kolejowych (dwie
bocznice),
• Bliskość oczyszczalni ścieków z możliwością
podłączenia,
• Bliskość składowiska odpadów ciężkich (na
terenie PCC Rokita S.A.),
• Możliwość doprowadzenia pary przegrzanej,
• Doskonałe położenie - bliskość Wrocławia i au-
tostrady A4 / nowoczesny most przez Odrę,
• Możliwość wykorzystania transportu wodne-
go,
• Bliskość międzynarodowego lotniska we Wro-
cławiu,
• В радіусі 50 км проживає більше мільйона
жителів,
• Близькість багатьох академічних центрів,
у тому числі Вроцлавського політехнічного
університету,
• Наявність кваліфікованого персоналу серед-
ньої та вищої ланки в довколишніх містах,
• Допомога міського муніципалітету в реалі-
зації інвестицій,
• Існує можливість створення субзони для Спе-
ціальної економічної зони на території ППБ.
Контакти
Лешек Адам Бронські
48 602 788 163
або
Артур Лучковєц
48 606 241 094
вул. Заглоби 22
54-514 Вроцлав
ПОЛЬЩА
office@bukowiceip.com
• W promieniu 50 km znajduje się ponad milion
mieszkańców,
• Bliskość wielu ośrodków akademickich, w tym
Politechniki Wrocławskiej,
• Obecność wykwalifikowanej kadry średniego
i wyższego szczebla w pobliskich miastach,
• Pomoc Gminy Brzeg Dolny w realizacji inwe-
stycji,
• Istnieje możliwość stworzenia na terenach PPB
podstrefy do Specjalnej Strefy Ekonomicznej.
Kontakt
Leszek Adam Boroński
+48 602 788 163
lub
Artur Łuczkowiec
+48 606 241 094
ul. Zagłoby 22
54-514 Wrocław
POLSKA
office@bukowiceip.com
Łączymy biznes od 1992 roku
Об’єднуємо бізнес з 1992 року
www.pol-ukr.com

22 23
сектора в здійсненні інвестицій та досягнення
хороших економічних показників, що задо-
вольняють суб’єкти, які беруть участь у цьому
процесі.
Яке ж визначення цього
поняття?
„ППП-це проекти реалізовані на осно-
ві довгострокового договору укладеного між
публічною та приватною установою, метою
чого є створення частини інфраструктури для
надання публічних послуг. Основою вище на-
веденого визначення є спільні дії публічного і
приватного сектору – створене спеціально для
того, щоб обидва партнери могли як найкраще
реалізувати свої цілі. Завданням публічного
партнера є надання публічних послуг, до чого
зобов’язує його закон, а приватний партнер
повинен вести господарську діяльність і отри-
мувати прибуток.»
Як ми бачимо, теоретичні передумови
створюють правильні стосунки між держав-
ним сектором і бізнесом, створюють умови
для реалізації цілей і отримання взаємної виго-
ди. З одного боку, публічний партнер отримує
для реалізації завдання, до виконання якого
законодавчо зобов’язаний, з іншого боку, біз-
нес-партнер отримує передбачуваний прибу-
ток.
ППП працює в Польщі вже декілька років.
Зокрема, в таких галузях співробітництва, як:
будівництво спортивних об’єктів, об’єктів охо-
рони здоров’я, торгових площ під оренду, бу-
дівництво та експлуатація очисних споруд та
котельні.
Однією з найбільших переваг ППП для
самоврядування є встановлення джерел фі-
нансування здійснюваних інвестицій з метою
послаблення показників співвідношення бю-
джетних доходів до заборгованості даної гмі-
ни. А це особливо важливо з огляду на жорсткі
Mechanizm PPP stanowi uzupełnienie i wzmoc-
nienie sektora publicznego w realizacji inwestycji
i osiągnięcia dobrych wskaźników rachunku eko-
nomicznego satysfakcjonującego oba podmioty
uczestniczące w tym procesie.
Jak brzmi definicja tego
pojęcia?
„PPP to przedsięwzięcia realizowane w opar-
ciu o umowę długoterminową zawartą pomiędzy
podmiotem publicznym a podmiotem prywat-
nym, której celem jest stworzenie składników
infrastruktury umożliwiającej świadczenie usług
o charakterze publicznym. Fundamentem powyż-
szej definicji jest więc wspólnota działań sektora
publicznego i prywatnego – stworzona po to, by
obaj partnerzy mogli jak najlepiej realizować cele,
do których zostali powołani. Zadaniem partnera
publicznego jest bowiem świadczenie usług pu-
blicznych, do czego obliguje go prawo, natomiast
partner prywatny ma prowadzić działalność go-
spodarczą i osiągać zyski.”
Jak widzimy założenia teoretyczne tworzą
prawidłowe relacje pomiędzy sektorem publicz-
nym, a biznesowym. Stwarzają warunki do reali-
zacji celów i osiągnięcia korzyści po obu stro-
nach. Z jednej strony partner publiczny otrzymuje
realizacje zadania, do którego obliguje go usta-
wodawca, z drugiej zaś strony, partner bizneso-
wy osiąga zamierzone zyski.
PPP funkcjonuje w obiegu gospodarczym
w Polsce już kilka lat. Obejmuje między innymi
takie gałęzie współpracy jak: budowa obiektów
sportowych, obiektów służby zdrowia, dzierżawy
powierzchni handlowych, budowa i eksploatacja
oczyszczalni ścieków i kotłowni.
Jedną z największych korzyści jakie PPP
przynosi jednostkom samorządu jest montaż fi-
nansowy realizowanych inwestycji umożliwiający
złagodzenie wskaźników relacji dochodów bu-
dżetowych do zadłużenia danej gminy. Wydaje
Публічно-приватне партнерство - це один
з найцікавіших інструментів економіки реалі-
зований державним сектором і є відповіддю
на потреби ринку в ситуаціях, коли інвестор,
який виконує відповідні дії в публічному сек-
торі, має труднощі, зокрема, відсутність капі-
талу.
Однак не слід плутати це поняття з прива-
тизацією публічних дій або замінювати їх у сек-
тор приватного бізнесу. Механізм ППП являє
собою доповнення та посилення державного
Partnerstwo Publiczno-Prywatne to jeden
z ciekawszych instrumentów ekonomii mających
zastosowanie na styku inwestycji realizowanych
przez sektor publiczny. Jego odpowiedzią na za-
potrzebowanie rynku w sytuacjach, kiedy to in-
westor realizujący ustawowe działania w sekto-
rze publicznym napotykał na utrudnienia m.in.
w postaci braku kapitału.
Nie należy jednak mylić tego pojęcia z pry-
watyzacją działań publicznych lub też zastępo-
waniem ich przez sektor biznesu prywatnego.
Projekty•Проекти
Partnerstwo
Publiczno-Prywatne
Публічно-приватне
партнерство

24 25
алізації інвестиційних планів.
За інформацією з економічної преси, Пу-
блічно-приватне партнерство в Україні набу-
ває все більший інтерес та разом з іншими
економічними інструментами входить на даний
перспективний інвестиційний ринок.
У Польщі вже існує група експертів-прак-
тиків, які можуть надати відповідні роз’яснен-
ня, консультації та експертизи, що дозволяє
пізнати цей механізм та адаптувати його до
українських реалій.
Польсько-українська господарська палата
має матеріально-технічні можливості в області
організації таких консультацій для зацікавле-
них партнерів публічного і приватного секто-
рів України.
Запрошуємо до співпраці!
Гжегож Тересінські
обмеження окреслені законом щодо викори-
стання публічних коштів.
Однак ППП не користується дуже великою
популярністю і розвивається меншими темпа-
ми, ніж це передбачали творці даного механіз-
му. Безумовно, все це наслідок певної недові-
ри з боку публічних партнерів, яка виникає в
результаті недостатніх знань з цього питання
та недостатнього правового врегулювання в
спірних ситуаціях.
Однак, враховуючи реалізовані до цього
часу інвестиції за схемою взаємного партнер-
ства, слід визнати, що цей механізм буде ди-
намічно розвиватися і в значній мірі зменшить
бюджетне навантаження міст і гмін під час ре-
ten będzie rozwijał się dynamicznie i w znacznym
stopniu odciąży budżety miast i gmin przy reali-
zacji planów inwestycyjnych.
Z informacji prasy ekonomicznej wiemy, że
także na Ukrainie Partnerstwo Publiczno-Prywat-
ne zyskuje coraz większe zainteresowanie. Wraz
z innymi instrumentami ekonomii trafia na tamtej-
szy wschodzący rynek inwestycji.
W Polsce istnieje już grupa ekspertów-prak-
tyków, którzy mogą udzielić stosownych wyja-
śnień, porad i ekspertyz pozwalających poznać
ten mechanizm i dostosować go do realiów Ukra-
ińskich.
Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza ma moż-
liwości techniczne i logistyczne w zakresie zor-
ganizowania takich porad dla zainteresowanych
partnerów z Ukrainy zarówno z sektora publicz-
nego, jak i prywatnego.
Zapraszamy do współpracy!
Grzegorz Teresiński
się to szczególnie istotne mając na względzie
restrykcyjne w tym zakresie przepisy ustawy o fi-
nansach publicznych.
Jednak PPP nie cieszy się zbyt dużą popu-
larnością i rozwija się w mniejszym tempie, niż
to które zakładali twórcy tego mechanizmu.
Z pewnością jest to konsekwencją pewnej dozy
nieufności ze strony partnerów publicznych wy-
nikającej z niedostatecznej wiedzy merytorycznej
w tym zakresie oraz obaw wynikających z nie-
dostatecznego uregulowania prawa w sytuacjach
spornych.
Jednak mając na względzie dotychczasowe
inwestycje zrealizowane w tym systemie wzajem-
nego partnerstwa należy uznać, że mechanizm
PANORAMA CLUB
CORPORATE
Przeloty służbowe
Milebonusowe
Biznes zaczyna sie o 6.00 rano!
nowe połączenie z Warszawy do Kijowa
Бізнес починається о 6-й ранку!
Новий рейс МАУ з Варшави до Києва

26 27
мови, які закладають основу подальшого розвитку.
Тому зараз погляди спрямовуються до тих ре-
гіонів, які мають найбільшу потенціальну енергію.
Запорізька область завжди була і залишається
одним із головних центрів розвитку економічного,
виробничо-технологічного й інтелектуального по-
тенціалу України.
Насамперед, Запорізький регіон забезпече-
ний висококваліфікованою робочою силою, при-
родними та власними енергетичними ресурсами.
Він є одним із найбільших промислових центрів
України і Східної Європи. На частку промисловості
припадає понад 40 % валової доданої вартості, що
свідчить про динамічний розвиток регіону.
Разом з цим, середня заробітна плата по регі-
ону складає орієнтовно 210 Євро на місяць – зна-
чна додаткова перевага для компаній, які прагнуть
зменшити свої витрати!
Посилення конкуренції – одна з головних тен-
денцій нашого часу. Майже у всіх сферах соціаль-
но-економічного життя.
Між собою конкурують компанії, які шукають
найкращих можливостей для реалізації своїх ам-
бітних проектів, які забезпечать їм ринкові пере-
ваги та лідерство. Не менш гостро конкурують між
собою регіони, які прагнуть залучити фінансові
ресурси компаній для створення робочих місць та
активізації підприємницької діяльності.
Поєднання інтересів та зусиль цих двох сторін
забезпечує обом додаткові вигоди та створює пе-
редумови для започаткування нових «історій успі-
ху».
Нажаль,черезвійськовуагресіюРосійськоїФе-
дерації та анексію Криму, Україна втратила значні
позиції в рейтингах привабливості для іноземних
інвесторів. Додаткові ризики, з одного боку, від-
лякнули інвесторів з консервативними поглядами,
але, з іншого боку, відкрили додаткові ніші для тих,
хто прагне отримати найбільшу вигоду, скористав-
шись правильним моментом.
Стабілізація політичної та економічної ситуації
в Україні створила саме такі можливості та переду-
i przesłanki, które mogą tworzyć podstawę dalsze-
go rozwoju firm.
Dlatego teraz zainteresowanie inwestorów zmie-
rza w kierunku regionów, które mają największy po-
tencjał.
Obwód Zaporoski zawsze był i pozostaje jed-
nym z głównych centrów rozwoju gospodarczego,
produkcyjno-technologicznego i intelektualnego
potencjału Ukrainy.
Przede wszystkim, region posiada wysoko wy-
kwalifikowaną siłę roboczą, naturalne i własne
zasoby energetyczne. Jest on jednym z najwięk-
szych ośrodków przemysłowych Ukrainy i Europy
Wschodniej. Udział przemysłu wynosi ponad 40 %
brutto wartości dodanej, co świadczy o dynamicz-
nym rozwoju Regionu.
Ponadto, średnia płaca w regionie wynosi około
210 Euro miesięcznie, co może korzystnie wpłynąć
Rywalizacja i konkurencja – to jeden z głównych
trendów naszych czasów. Niemalże we wszystkich
dziedzinach życia społeczno-gospodarczego.
Między sobą rywalizują firmy, które szukają naj-
lepszych możliwości do realizacji swoich ambitnych
projektów, które zapewnią im korzyści rynkowe
i przywództwo. Nie mniej ostro konkurują między
sobą regiony, które starają się przyciągnąć inwesto-
rów do tworzenia nowych miejsc pracy i aktywizacji
działalności gospodarczej.
Łączenie interesów i wysiłku tych dwóch stron
zapewnia im dodatkowe korzyści i tworzy warunki
do otwarcia nowych relacji biznesowych.
Niestety, z powodu agresji Federacji Rosyjskiej
i aneksji Krymu, Ukraina straciła znaczące pozycje
w rankingach atrakcyjności dla inwestorów zagra-
nicznych. Dodatkowe ryzyka, z jednej strony, od-
straszają inwestorów z konserwatywnymi pogląda-
mi, ale z drugiej strony, otwierają dodatkowe nisze
dla tych, którzy starają się uzyskać jak największe
efekty wykorzystując brak stabilności gospodar-
czej.
Stabilizacja sytuacji politycznej i gospodarczej
na Ukrainie stworzyła właśnie takie możliwości
Obwód Zaporoski –
region możliwości!
Запорізька область
– регіон можливостей!
Berdiański Morski Port Handlowy
Бердянський морський торговий порт
Regionynasze-odkrytenanowo•Регіонинаші-занововідкриті

28 29
Основу промисловості складають металургій-
ний, машинобудівний та енергетичний комплекси.
Запорізький край - один із найбільш техно-
логічно розвинених регіонів України із значним
науково-технічним і виробничим потенціалом. Він
є провідним центром вітчизняного авіаційного
двигунобудування, виробництва трансформаторів
та іншої високотехнологічної продукції, яка є фір-
мовим брендом, маркою світового класу якості та
надійності.
В регіоні діють понад 160 потужних промисло-
вих підприємств. Металургійний комплекс облас-
ті представлений такими відомими в усьому світі
підприємствами, як акціонерні товариства „Запо-
ріжсталь” – провідний виробник сталей та чавуну,
„Дніпроспецсталь” – виробник спеціальних сталей,
„Український графіт” - провідний виробник графі-
тованих електродів, „Титано–магнієвий комбінат” –
виробник титанової продукції високої якості.
na lokowanie biznesu w tym regionie, z uwagi na
niskie koszty pracy.
Podstawę gospodarki w Regionie stanowią prze-
mysł metalurgiczny, maszynowy i energetyczny.
Obwód Zaporoski jest jednym z najbardziej
technologicznie rozwiniętych regionów Ukrainy.
Posiada duży potencjał naukowo-techniczny. Jest
wiodącym ośrodkiem krajowej produkcji silników
lotniczych, produkcji transformatorów i innych wy-
soko technologicznych produktów.
W regionie działa ponad 160 dużych przedsię-
biorstw przemysłowych. Kompleks hutniczy ob-
wodu reprezentowany jest przez uznane na całym
Świecie przedsiębiorstwa: “Zaporizhstal” – wiodący
producent stali i żeliwa, “Dniprospecstal” – produ-
cent stali specjalnych, “Ukraiński Grafit” - wiodący
producent elektrod grafitowanych, “Tytanowo–ma-
gnezowy kombinat” – producent wysokiej jakości
produktów tytanowych.
У м. Запоріжжі розташовані такі всесвітньо
відомі підприємства з високотехнологічним ви-
робництвом, як ВАТ „Мотор Січ” – виробник аві-
адвигунів для літаків та вертольотів провідних
конструкторських бюро (КБ Антонова, Яковлєва,
Туполєва, Берієва, Камова, Міля); ВАТ «Запоріж-
трансформатор» - єдиний в Україні виробник си-
лових трансформаторів; ЗАТ „Запорізький ав-
томобілебудівний завод” - виробник легкових
автомобілів.
Яскравим прикладом успіху іноземних інвес-
торів в Запорізькій області є робота ПАТ „Запо-
ріжкран” - лідера у виробництві кранів та крано-
вого обладнання у Східній Європі та країнах СНД.
З серпня 2005 року основним акціонером ПАТ
«Запоріжкран» є фінська транснаціональна кор-
порація Konecranes, що належить до числа світо-
вих лідерів в області кранобудування. З того часу
W Zaporożu znajdują się znane na całym świe-
cie przedsiębiorstwa, jak “Motor Sich” – producent
silników lotniczych dla samolotów i śmigłowców
wiodących biur konstrukcyjnych (KB Antonowa,
Jakowlewa, Tupolewa, Beriewa, Kamowa, Mila);
“Zaporizhtransformator” - jedyny na Ukrainie pro-
ducent transformatorów energetycznych, “Awto-
ZAZ-Zaporiski Avtomobilny Zawod” - producent
samochodów osobowych.
Przykładem sukcesu inwestorów zagranicznych
w obwodzie Zaporoskim jest działalność “Zaporizh-
kran” - lidera w produkcji urządzeń dźwigowych
i sprzętu w Europie Wschodniej i krajach WNP. Od
sierpnia 2005 roku głównym udziałowcem “Zapo-
rizhkran” jest fińska międzynarodowa firma Kone-
cranes, która należy do grona światowych liderów
w dziedzinie budowy urządzeń dźwigowych. Dzięki
inwestycjom kapitału fińskiego rozpoczęła się sze-
Dnieprowska elektrownia wodna
– legendarna gigantyczna zapora wodna w samym sercu miasta Zaporoże
Дніпровська гідроелектростанція
– легендарна гігантська гребля, яка знаходиться у самому серці міста Запоріжжя
Zaporoska elektrownia jądrowa
Запорізька атомна електростанція

30 31
троенергії.
Окрім цього, в області працює найбільша
в Україні гідроелектростанція – Дніпровська ГЕС,
символ індустріалізації України. Також область має
найбільший потенціал розвитку альтернативної
енергетики. Підтвердженням цього є функціону-
вання найбільшої в Україні вітрової електростанції
- Ботієвської ВЕС та будівництво найбільшої в Єв-
ропі наземної вітрової електростанції, інвестором
якої виступає компанія Eurocape New Energy.
Все це робить регіон енергетичним серцем
України та всієї Європи!
Водночас, потужна промисловість – не єдина
перевага області. Регіон із його родючими чорно-
земами та значними потужностями галузей харчо-
вої промисловості є одним із найбільших вітчизня-
них виробників сільськогосподарської продукції та
продуктів харчування.
втричі збільшено обсяг продукції, що випускаєть-
ся. Почалася масштабна модернізація виробни-
цтва, встановлено сучасне технологічне обладнан-
ня. Окрім цього на базі підприємства реалізується
проект створення індустріального парку із вироб-
ництва продукції машинобудування.
Регіон повністю забезпечений енергетичними
ресурсами, адже енергетичний комплекс області –
найпотужніший в Україні. У 2016 році електростан-
ціями області вироблено понад третину загального
обсягу електроенергії України.
На території регіону розміщена Запорізька
атомна електростанція – найбільша АЕС у Європі,
встановлена потужність якої складає 6000 МВт.
Щороку станція генерує 40-42 млрд. кВт. год елек-
троенергії, що становить п’яту частину загально
річного виробництва електроенергії в державі та
половину її виробництва на АЕС України. На стан-
ції передбачено комплекс заходів, які гарантують
безпечне та екологічно чисте виробництво елек-
środowiska wytwarzanie energii elektrycznej.
Ponadto, w Obwodzie działa największa na
Ukrainie elektrownia wodna – Dniprowska elektrow-
nia wodna, symbol industrializacji Ukrainy. Obwód
Zaporoski posiada największy potencjał rozwoju al-
ternatywnych źródeł energii. Potwierdzeniem tego
jest funkcjonowanie największej na Ukrainie elek-
trowni wiatrowej - Botiewskiej i budowa największej
w Europie naziemnej elektrowni wiatrowej, inwesto-
rem której jest firma Eurocape New Energy.
Wszystko to sprawia, że region staje się energe-
tycznym sercem Ukrainy i całej Europy!
Ponadto, rozwijający się przemysł to nie jedyna
zaleta obwodu. Region z jego żyznymi czarnozie-
mami i mocą produkcyjną przemysłu spożywczego
jest jednym z największych krajowych producentów
produkcji rolnych i żywności.
Powierzchnia gruntów użytku rolnego obwodu
roko zakrojona modernizacja produkcji, zainstalo-
wano nowoczesny sprzęt technologiczny. Ponadto
na bazie przedsiębiorstwa realizowany jest projekt
utworzenia parku przemysłowego nastawionego na
produkcję wyrobów przemysłu maszynowego.
Region ten jest w pełni zabezpieczony w za-
soby energetyczne, ponieważ energetyczny kom-
pleks obwodu należy do największych na Ukrainie.
W 2016 roku przez elektrownie Obwodu wyprodu-
kowano ponad jedną trzecią całkowitej ilości energii
elektrycznej Ukrainy.
W obwodzie Zaporoskim pracuje Zaporoska
elektrownia atomowa – największa elektrownia ato-
mowa w Europie, z mocą wynoszącą 6000 Mw. Co
roku elektrownia generuje 40-42 mld kW/h energii
elektrycznej, co stanowi jedną piątą rocznej pro-
dukcji energii elektrycznej w Ukrainie, a połowę
jej produkcji w elektrowniach atomowych Ukrainy.
W elektrowniach Regionu zastosowano szereg
działań, które gwarantują bezpieczne i przyjazne dla
Kompleks historyczno-kulturowe „Sicz Zaporoska”
Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ»
Wyspa Chortyca
Острів Хортиця

32 33
14), розгалужена мережа залізничних доріг. Додат-
ковими перевагами є велика суднохідна артерія –
ріка Дніпро, Запорізький річковий вантажний порт,
Бердянський морський порт, Запорізький міжна-
родний аеропорт, аеропорт м. Бердянськ. Все це
створює умови для розвитку транспортної галузі
та туристично-рекреаційної сфери, дозволяє ре-
зультативно поєднувати внутрішні й зовнішні то-
варні та ресурсні потоки.
Берегова лінія Азовського моря в межах об-
ласті перевищує 300 км. Це дозволило розвинути
значний туристично-рекреаційний комплекс, який
включає в себе більше 450 баз відпочинку, санато-
ріїв, оздоровчих центрів, а також більше 320 дитя-
чих оздоровчих таборів. Кожного року спостеріга-
ється стійке зростання потоку туристів до закладів
трьох основних курортів: Бердянська, Кирилівки
та Приморська.
Таким чином, Запорізька область має цілий
ряд природніх конкурентних переваг в залученні
іноземного капіталу. Додаткові можливості надав
старт реалізації угоди Про поглиблену та всеохо-
плюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС,
яка спростила переміщення до ЄС. Ці два фактори
потенційно стануть рушіями залучення інвестицій
в регіон.
Разом з цим, вочевидь, інвестори потребують
додаткових стимулів для прийняття остаточного
рішення. З цією метою в області підготовлено ряд
земельних ділянок, спеціально призначених для
розміщення нових виробництв. Область відкрита
до співпраці з вітчизняними і зарубіжними інвесто-
рами. Тут на регіональному й місцевому рівнях на-
дається всебічна підтримка в процесі інвестування.
Тож, однозначно можна стверджувати, що сьо-
годні Запорізька область – це регіон можливостей
як для потенційних інвесторів, так і для відновлен-
ня України.
Матеріал підготовлений Управлінням зовнішніх
зносин та зовнішньоекономічної діяльності
Запорізької облдержадміністрації
14), rozbudowana sieć dróg kolejowych. Dodat-
kowymi zaletami jest duża żaglowa arteria – rzeka
Dniepr, Zaporoski rzeczny port cargo, Berdiański
port morski, Zaporoski międzynarodowy port lot-
niczy, lotnisko m. Berdiańsk. Wszystko to tworzy
warunki dla rozwoju branży transportowej i tury-
styczno-rekreacyjnej, pozwala skutecznie łączyć
wewnętrzne i zewnętrzne zasoby towarowe.
Linia brzegowa morza Azowskiego w grani-
cach Obwodu przekracza 300 km. Co pozwoliło
na rozwój dużego kompleksu turystyczno-rekre-
acyjnego, który obejmuje ponad 450 ośrodków
wypoczynkowych, sanatoriów, ośrodków zdro-
wotnych, a także ponad 320 zdrowotnych obo-
zów dziecięcych. Każdego roku obserwowany
jest stały wzrost ruchu turystycznego w trzech
głównych ośrodków miejskich: Berdiansk, Kyry-
liwka i Prymorsk.
Obwód Zaporoski jest konkurencyjny w przy-
ciąganiu kapitału zagranicznego. Dodatkowe moż-
liwości otworzyły się po podpisaniu umowy „O po-
głębionej i kompleksowej strefie wolnego handlu
pomiędzy Ukrainą a UE”. Te dwa czynniki poten-
cjalnie będą siłą napędową do przyciągnięcia inwe-
stycji do Regionu.
Wraz z tym, oczywiście, inwestorzy wymagają
dodatkowe zachęty do podejmowania ostatecznej
decyzji o lokowaniu kapitału. W tym celu w Obwo-
dzie zostały przygotowane grunty przeznaczone
do umieszczenia na ich terenie nowych firm. Ob-
wód jest otwarty na współpracę z krajowymi i za-
granicznymi inwestorami. Tutejsze władze lokalne
przychylnie wspierają każda nowa inicjatywę go-
spodarczą.
Dlatego, jednoznacznie można stwierdzić, że
dziś obwód Zaporoski jest regionem możliwości za-
równo dla potencjalnych inwestorów, jak i dla od-
budowy Ukrainy.
Materiał przygotowany przez Dział Stosunków
Międzynarodowych i Handlu Zagranicznego
Zaporoskiej Obwodowej Administracji Państwowej
Площа сільськогосподарських угідь області
складає 2246,3 тис. га, (5,4% сільгоспугідь Украї-
ни), у тому числі 1904,0 тис. га ріллі та 240,7 тис. га
зрошувальних земель. В області функціонує біль-
ше 3 тис. сільськогосподарських підприємств.
СП «НІБУЛОН», сільськогосподарський лідер
в Україні, реалізує масштабні інвестиційні проекти
з будівництва перевантажувальних терміналів на
Дніпрі та реконструкції хлібних баз в центрі області.
Область має вигідне економіко-географічне
положення та розвинену транспортну інфраструк-
туру. Вона розташована у південно-східній частині
України, а її південні кордони омиваються водами
Азовського моря.
Складовими транспортної інфраструктури
є низка стратегічних трас: Бориспіль-Дніпро-За-
поріжжя (H-08), Харків-Сімферополь-Севастополь
(M-26/E-105), Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (M-
wynosi 2246,3 tys. ha (5,4% gruntów rolnych Ukra-
iny), w tym 1904,0 tys. ha gruntów ornych i 240,7
tys. ha nawadnianych gruntów. W regionie działa
ponad 3 tys. przedsiębiorstw rolnych.
Firma “NIBULON”, agro-lider na Ukrainie, re-
alizuje szeroko zakrojone projekty inwestycyjne
w zakresie budowy terminali przeładunkowych na
Dnieprze i rekonstrukcji baz zbożowych w centrum
Obwodu.
Obwód ma doskonałe położenie ekonomiczno-
-geograficzne i rozwiniętą infrastrukturę transporto-
wą. Znajduje się w południowo-wschodniej części
Ukrainy, a jej południowe granice omywane wodami
morza Azowskiego.
Elementami infrastruktury transportowej jest
szereg strategicznych tras: Boryspol-Dnipro-Ża-
poroże (H-08), Charków-Symferopol-Sewastopol
(M-26/E-105), Odessa-Melitopol-Nowoazowsk (M-
Elektrownia słoneczna Tokmak Solar Energy
Сонячна електростанція Tokmak Solar Energy

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЖУРНАЛ

Recommended

Recommended

More Related Content

Featured

Featured (20)

ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЖУРНАЛ