1. ЧИ ПОТРІБНА ШКІЛЬНА ФОРМА
У СУЧАСНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ?
Автор: Злочевський А.М.,
заступник директора з НВР
ЗНЗ І – ІІ ступенів №8
Олександрійської міської ради
Кіровоградської області

2. ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ, ПЕДАГОГІВ, УЧНІВ
Чи не замислювалися ви над подібними запитаннями:
 Що дає форма?
 Як вона впливає на навчання та на здоров'я учня?
 Чи доцільно розглядати питання про необхідність форми у сучасній
школі?
Шкільна форма – обов'язкова щоденна форма одягу для учнів під час
їхнього перебування в школі та на офіційних шкільних заходах поза нею.
Для багатьох сучасних учнів та їх батьків шкільна форма – це “білий
верх” та “чорний низ”, замкнутість, одноманіття, відсутність можливості
прояву індивідуальності тощо.
Більшість вважає, що форма абсолютно зайва в сучасному навчальному
закладі, що від неї немає жодних переваг. Навпаки, її носили лише в
радянських школах лише тому, що більше не було чого одягнути.
Це зовсім не так!!!

3. ДЕЩО З ІСТОРІЇ
Спільний історичний розвиток України з Росією протягом тривалого часу вплинув
і на особливості виникнення та традиції носіння шкільної форми.
Мода на шкільну форму прийшла із Англії, в 1834 році була затверджена
загальна система всіх цивільних мундирів у Російській імперії, у тому числі й для
середніх навчальних закладів. У ті часи всі державні службовці повинні були носити
формений одяг, що відповідає їхньому чину, званню, згідно з «Табелем про ранги».
Так, усі педагоги в гімназіях носили формені сюртуки й для учнів були введені
формені костюми.
Гімназисти повинні були носити
кашкета з емблемою гімназії,
гімнастерки, шинелі, куртки, штани,
чорні черевики. Відрізнявся одяг тільки
кольором, кантами, ґудзиками й
емблемами. Незмінним атрибутом
гімназистів був ранець.
Форма гімназистів була становою
ознакою, її носили не тільки в гімназії,
але й на вулиці, вдома, під час свят. До
1917 року фасон форми хлопчиків
мінявся кілька разів відповідно до віянь
моди, коливаючись на межі цивільного й
військового костюмів.

4. ДЕЩО З ІСТОРІЇ
Положення про гімназійну форму для дівчаток було
затверджено в 1896 році. Наприклад, вихованкам
Смольного інституту пропонувалося носіння суконь певних
кольорів, залежно від віку: для вихованок 6-9 років
коричневий колір сукні, 9-12 років — блакитний, 12-15
років — сірий і 15-18 років — білий. Сукні були закриті,
одноколірні, простого покрою, з ними носили білий фартух,
білу пелеринку, іноді — білі рукавчики. В інших державних
жіночих гімназіях також існувала форма: коричневі сукні з
високим коміром і фартухи — чорний у навчальні дні й білий
у святкові. Парадна форма доповнювалася білим
відкладним коміром і солом'яним капелюшком. Якщо в місті
було кілька жіночих гімназій, то, як правило, форма в них
була різного кольору.
Після революції, у рамках боротьби з буржуазними пережитками й спадщиною
царсько-поліцейського режиму в 1918 році був виданий Декрет «Про єдину школу…», що
скасовував носіння шкільної форми. Офіційно було оголошено, що форма демонструє
несвободу учня, принижує його; насправді, у країни на той момент просто не було
фінансових можливостей одягти велику кількість дітей у форму.

5. ДЕЩО З ІСТОРІЇ
Шкільна форма стає знову обов'язковою лише після Великої Вітчизняної війни 1941-
1945 років. У 1949 році в СРСР уводиться єдина шкільна форма. Відтепер хлопчики
зобов'язані були носити військові гімнастерки з комірцем стійкою, п'ятьма ґудзиками,
двома прорізними кишенями із клапанами на грудях; а дівчатка — коричневі вовняні
сукні із чорним фартухом (у свята — білим). Обов'язковим атрибутом стала символіка: у
піонерів — червона краватка, у комсомольців і жовтенят — значок на грудях.
У 1962 році хлопчиків
переодягли в сірі вовняні
костюми, а в 1973 році — у
костюми із синьої напів-
шерстяної тканини з емблемою
й алюмінієвими ґудзиками. В
1976 році дівчатка теж стали
одягатися по новому — у темно-
коричневі сукні.
У середині 80-х старшокласниці
могли змінити сукню й фартух
на синю спідницю, сорочку,
жилетку й піджак.

6. ДЕЩО З ІСТОРІЇ
В Україні форма для хлопчиків була переважно коричневого кольору. Існувало два
варіанти верху — піджак або куртка. Емблем на коричневій формі не було.
Після розпаду Радянського Союзу в школах відмовилися від носіння обов'язкової
шкільної форми. Тепер кожний навчальний заклад сам повинен вирішувати, уводити
форму чи ні. Найбільш престижні навчальні заклади, а також деякі школи мають свою
власну форму, що підкреслює приналежність учня до того або іншому навчальному
закладу, що допомагає дисциплінувати учнів, прищеплювати їм гарні манери. Окрім
того, сьогодні така форма знову стає показником престижу.
З тих пір, як єдина шкільна форма
була скасована, питання про зовнішній
вигляд учнів вирішується керівництвом
навчального закладу разом з
батьківськими комітетами, або
особистими перевагами батьків.
Потрібна єдина шкільна форма чи ні —
дотепер є предметом суперечок.

7. ФОРМА ЗА КОРДОНОМ
Найбільшого поширення має шкільні
форма в Англії та її колишніх колоніях. Ця
форма є відображенням класичного
ділового стилю.
Кожен солідний навчальний заклад
держави має власний логотип, який
наноситься на шкільну форму. Й вигляді
логотипу виготовляють значки та
емблеми, його наносять на краватки та
головні убори. Велика Британія –
найбільша європейська країна, у якій
запроваджена шкільна форма.
У багатьох колишній англійських
колоніях форма не була відмінена навіть
після отримання ними незалежності,
наприклад в Індії, Ірландії, Австралії,
Сінгапурі, Південній Африці.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

8. ФОРМА ЗА КОРДОНОМ
У Франції в 2004 році було прийнято
закон, який забороняє носити
мусульманські хустки та іншу релігійну
символіку, яка “яскраво виражена”, у
державних школах.
Окрім того, влада всерйоз
заклопоталася зовнішнім виглядом
школярок.
Учениці намагаються
“переплюнути” одна одну в дороговизні
та відвертості своїх убрань. Вони носять
джинси так низько, що видно “пірсинг” в
пупках та навіть спідня білизна. Шкільна
форма у Франції була відмінена в 1968
році. Зараз французькі політики
пропонують знову ввести шкільну
форму.
ФРАНЦІЯ

9. ФОРМА ЗА КОРДОНОМ
Для більшості середніх і старших шкіл
Японії шкільна форма є обов'язковою.
В кожній школі вона своя, але варіантів
не так і багато. Хлопчики носять форму,
фасон якої заснований на формі прусських
солдат ХІХ століття.
ЯПОНІЯ
Вона називається "гакуран" і складається з
штанів і темного піджака, прикрашеного
коміром-стійкою і рядом ґудзиків. Японські
дівчатка носять сукні під назвою “матроська
фуку”, яка нагадує форму моряків європейських
військово-морських флотів. До форми зазвичай
відноситься ще й велика сумка або портфель.
Школярі початкових класів, як правило,
одягаються у звичайний дитячий одяг.

10. ФОРМА ЗА КОРДОНОМ
НІМЕЧЧИНА
А от у Німеччині шкільної форми ніколи не було.
Навіть у часи правління Третього рейху. Тільки члени
"Гітлерюгенд» носили спеціальне обмундирування.
У деяких німецьких
школах запроваджено
елементи шкільної
форми, але що саме
формене носити
вибирають самі діти.
Ведуться дебати про
введення шкільної
форми.
У деяких школах
учні можуть брати
участь у розробці
шкільного одягу.

11. ФОРМА ЗА КОРДОНОМ
ПОЛЬЩА
З вересня 2007 року в польських школах введена обов'язкова шкільна форма.
Шкільні мундири для хлопчиків і формені сукні для дівчаток носять учні всіх початкових
шкіл і гімназій.
США ТА КАНАДА
У США і Канаді шкільна форма введена в багатьох приватних школах. У державних
школах єдиної форми немає, хоча в деяких з них існують правила носіння одягу.
В Австралії діти ходять на заняття в джинсах і футболках (крім економічних класів -
майбутні фінансисти носять строгий костюм).
АВСТРАЛІЯ

12. ФОРМА ЗА КОРДОНОМ
ІРАН
В Ірані ученицям початкової школи дозволено носити накидки не чорного або
коричневого, а більш світлих кольорів, решта носять чадру.
КУБА
На кубі форма обов'язкова не лише для учнів усіх шкіл, а й для студентів ВУЗів.
У багатьох африканських країнах шкільна форма для дітей – предмет гордості,
нагадування про колоніальне минуле або про важкий фінансовий тягар. Єдине, що
забороняється ученицям – носити міні-спідниці, які, нібито, провокують на сексуальні
домагання і погіршують ситуацію зі СНІДом.
КРАЇНИ АФРИКИ

13. ФОРМА В УКРАЇНІ
Доросле покоління нашої держави, віком за
30 років, ще пам'ятає той час, коли в школу
ходили в спеціальному одязі – шкільній формі.
Деякі застали той час, коли шкільну форму
скасували і дозволили ходити абсолютно в будь-
якому одязі. Потім деякі навчальні заклади
(наприклад, гімназії) ввели свою форму або стали
регламентувати носіння звичайного одягу
(наприклад, дозволяли тільки білі сорочки і
блузки та чорні брюки та спідниці).
Всі ці зміни відбулися буквально за 20 останніх років. Тепер вже можна підвести
певні підсумки і зробити висновки: потрібна шкільна форма чи ні. Зрозуміло, що за ці
роки дуже змінився світ і наша країна. Змінилася і система освіти, та й люди стали
іншими. Але проблема шкільної форми знову і знову обговорюється в ЗМІ, в
розмовах звичайних людей, педагогів і чиновників. Думки людей про шкільну форму
діаметрально протилежні. Є, звичайно, і ті, хто дотримується помірних поглядів.

14. ПЛЮСИ ТА МІНУСИ
1. Безсумнівний плюс шкільної форми полягає в тому, що вона дещо пом'якшує
видимі ознаки соціального розшарування серед дітей та підлітків, хоча, звичайно,
приховати цю різницю ніяка форма не в силах.
2. Ще один плюс шкільної форми – це її дисциплінуючий вплив. Дитина зі шкільної
лави звикне носити одяг до місця і до часу. Який би дизайн не придумали модельєри
для шкільної форми, цей дизайн в будь-якому випадку буде строгим і діловим, не
допускає вольностей і не відволікає учнів від основного заняття – вивчення шкільної
програми. Діти повинні з дитинства звикати до того, що костюм – це щось більше, ніж
просто одяг. Це – засіб комунікації. Від того, як ти виглядаєш, залежить, як з тобою
будуть спілкуватися оточуючі.
3. Не у всіх дітей та їх батьків є смак, тому сучасні школярі бувають одягнені просто
жахливо. І нерідко буває, що й дорого, і жахливо – одночасно, адже естетика
залежить аж ніяк не від матеріальних можливостей сім'ї. А форма, якщо підібрана
вдало і добре пошита, ці моменти прибирає.
4. Діти виглядають не різношерстою масою, а цілісністю, і це корисно і в сенсі
естетики, і в сенсі психології – додатковий момент, який згуртовує групу в колектив,
що дозволяє виховати так звану “ корпоративну культуру“.
ПЛЮСИ

15. ПЛЮСИ ТА МІНУСИ
5. У період пубертатного розвитку дівчатка активно
прагнуть привернути до себе увагу. За допомогою
повсякденного одягу вони отримують часом просто
неймовірні результати. Нерідко приходять на заняття
в прозорих блузках з напівпрозорими бюстгалтерами,
або в таких спідницях-поясах, в яких категорично не
можна нахилятися – тільки присідати. Або ж в
джинсах з низьким поясом, в яких теж краще стояти
рівно, як олов'яний солдатик: будь-який рух вперед
витягує на загальний огляд трусики і частину сідниць.
Якщо дівчина одягнена саме так, то, що б вона не
казала, але думки у неї будуть не про навчання –
одні, як і у всієї хлопчачої частини класу. І, як
наслідок, у дівочої теж. Чи варто себе обманювати,
фізіологія є фізіологія, особливо – щедро підігріта
гормонами. І тут справа не у високій моралі
адміністрації, а в тому, що вона елементарно не
хоче витрачати свій час даремно.
ПЛЮСИ

16. ПЛЮСИ ТА МІНУСИ
1. Форма – це, дійсно, зрівнялівка. У дітей (особливо починаючи з підліткового віку,
тобто років з 11-12) зовсім різні фігури, зріст, статура. Нарешті, у них різний тип
зовнішності. Таким чином, те, що личитиме одному – буде абсолютно потворно
виглядати на іншому. Щоб цього уникнути – слід дати можливість вибору фасону в
межах, скажімо, єдиної тканини, колірної гами і набору предметів (костюми, спідниці,
жилетки – з однієї тканини але з варіаціями крою під різні фігури). Однак – де це
бачено, де це робиться, кому це по кишені? Можна, не жаль, на пальцях
перерахувати такі школи.
2. Форма – задоволення недешеве. Жакет і спідничка для дівчинки чи костюм для
хлопчика коштують недешево, якщо враховувати вартість якісного замовлення
(причому, непогано б мати два комплекти форми – на зміну). Слід додати до цього
вартість блузок-сорочок, а також те, що кожен рік форму доведеться міняти – дитина
ж росте. Крім того, якщо дитина зіпсує, забруднить або порве форму (особливо це
стосується бешкетників-хлопчаків) - доведеться витрачатися на ремонт або навіть
повну заміну предмета одягу, який вийшов з ладу.
3. Форма лише в ідеалі повинна бути комфортною і красивою. Однак реальність
часто вносить свої корективи: у багатьох школах колірну гамму і тканину не
погоджують з батьками, а роблять за принципом “так отрималося“
МІНУСИ

17. ПЛЮСИ ТА МІНУСИ
4. Деякі школи роблять з форми дисциплінарний важіль, спосіб керувати
поведінкою дітей. Якщо позиція адміністрації в питаннях дотримання форми надмірно
жорстка, а для батьків: головна функція школи - навчати дітей, а не дисциплінувати. І
якщо акцент ставиться не на тому, то і вчитися там буде непросто – адже звертати
увагу, найімовірніше, будуть в першу чергу, аж ніяк не на якість навчання, а на
лояльність і «слухняність».
МІНУСИ

18. ДУМКИ СПЕЦІАЛІСТІВ
Фахівці з дитячої психології вважають, що у шкільній
формі таки більше плюсів, ніж мінусів. Стандарт одягу виховує
почуття приналежності до школи і гордості за неї. Якщо у вашій
школі немає єдиної форми для всіх, наприклад, у кожному
класі, вчителі, батьки і діти самі обирають, в чому ходити
учням – таку ситуацію теж легко обернути на свою користь.
Нехай ваші учні пишаються своєю приналежністю до класу і
тим, що вони носять особливу форму.
ПСИХОЛОГИ:
Попереково-крижова область і нижня частина живота – зони, де зосереджені
нерви і судини, що забезпечують функціонування нирок, сечового міхура, органів
статевої системи, спинного мозку. Тривале їх переохолодження призводить до
подразнення нервових закінчень і спазму судин. Порушене кровопостачання
одночасно з переохолодженням - потужний стресовий фактор для організму в цілому.
При носінні вузького одягу, особливо джинсів, відбувається різке погіршення
кровотоку в області тазу, затруднення венозного і лімфатичного відтоку. Як наслідок –
застій крові в малому тазу, порушення нормального функціонування органів статевої
системи, сечового міхура, кишечника.
Таким чином, одяг дитини повинен бути перш за все безпечним для здоров'я.
ЛІКАРІ:

19. СТАТИСТИКА
Суперечки навколо шкільної форми розгораються щороку.
Школярі – проти, думки батьків розділяються.
А вчителі і адміністрація шкіл - більшість "ЗА».
Принципово “ПРОТИ” шкільної форми ні батьки, ні вчителі не
висловлюються.
 Думки вчителів:
91% - Форма стимулює дисципліну і порядок у навчальному середовищі, має
бути зручною, вільною.
9% - Форма робить учнів “інкубаторськими"
вчителі "ЗА"
вчителі "ПРОТИ"

20. СТАТИСТИКА
 Думки батьків:
78% - Подобається дітям: зручна, красива, доступна за ціною.
22% - Форма – це пережиток минулого, незручно, витратно.
0
20
40
60
80
батьки "ЗА"
батьки "ПРОТИ"
батьки "ЗА"
батьки "ПРОТИ"

21. СТАТИСТИКА
 Думки учнів:
ЗА:
72% дівчат вважають, що форма потрібна для занять фізкультурою, працею і
для святкових заходів.
причини:
1 - забезпечує комфорт у виконанні різних робіт.
2 - створює урочистість і не вимагає додаткових витрат.
ПРОТИ:
Юнаки одноголосно виступають проти форми.
причини:
1 - заважає самовираженню;
2 - зменшує свободу рухів;
3 - набридає одне і те ж;
4 - батьки не купують іншого одягу для вільного часу.
Всього 24% учнів висловлюються
за введення шкільної форми ЗА ПРОТИ

22. ПІДСУМОК
 Аналізуючи наведені матеріали, можна зробити висновок, що кожен розцінює
шкільну форму по-своєму. Є як прихильники, так і противники шкільної форми.
Але все таки, виходячи з історії форми, з моральних та етичних міркувань, ми робимо
висновок, що форма закликає до порядку, дисципліни, усвідомлення того, де
знаходиться дитина і для чого.
 Школа спрямована на те, щоб навчити дітей, дати їм знання. У школі треба
вчитися, і вся увага повинна бути спрямована на навчання, а не на зовнішність сусіда.
 Що стосується зовнішнього вигляду форми, то і тут завжди можна знайти
відповідний варіант.
 Якщо діти категорично проти суворої шкільної форми, то можна просто ввести
різні обмеження. Наприклад певна довжина спідниць, кофтинок, і висота талії на
брюках.
 Зараз у багатьох школах забороняється носити джинси як дівчаткам, так і
хлопчикам, і введений офісний, діловий стиль. У цьому немає нічого поганого. І учні
тоді дійсно виглядають як група, клас, а не як розрізнена маса. Це має не тільки
візуальні плюси, це так само плюс з психологічної точки зору. При цьому офісний одяг
ніколи не зашкодить здоров'ю, на відміну від джинсів і коротких кофт.
 У сучасних школах форма потрібна. І для абсолютного порядку, умови носіння
шкільної форми повинні обговорюватися в статуті школи з усіма нюансами.