1. Харків
Видавнича група «Основа»
2010
Серія «12-річна школа»
Заснована 2006 року
Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»
5. Передмова
Мета цього посібника — надати допомогу вчителям предмета
«Захист Вітчизни» в підготовці та проведенні уроків у 10 кл. за
програмою 12-річного навчання.
У посібнику подані плани-конспекти уроків відповідно до
навчальної програми предмета «Захист Вітчизни», розрахованої
на проведення 2-х уроків на тиждень (70 годин у навчальному
році).
Розробки уроків подані за загальною схемою: визначена мета
уроку, навчальні питання, час на вивчення питань даного занят-
тя, розкрито зміст навчальних питань.
На кожному уроці відведено час для проведення тренувань
зі стройової підготовки, для обробки (вивчення) основних питань
і підбиття підсумків занять. Час, указаний у плані-конспекті,
може бути змінений в більший чи менший бік.
При підготовці матеріалу для розкриття основних питань
автор використав закони України, постанови Кабінету Міністрів,
офіційні військові видання з питань військової справи і побу-
дови Збройних сил, підручник «Захист Вітчизни» (Київ: Вежа,
2006).
Для поглиблення змісту курсу можна порекомендувати ви-
кладачам додаткову літературу:
1. Біла книга. Оборонна політика України. — К., 2009.
2. Гражданская оборона / Под ред Е. П. Шубина. — М.: Про-
свещение, 1991
3. Досліджуючи гуманітарне право. Підручник для середніх за-
гальноосвітніх навчальних закладів. К.: Генеза, 2006.
4. Історія українського війська. — Львів, 1936.
5. Наставление по стрелковому делу. М.: Военное издательство,
1970.
6. Руководство по 5,45 мм автомату Калашникова. — М.: Во-
енное издательство, 1976.
6. Вступне заняття
Навчально-виховна мета: заохочувати учнів до вивчення
предмета «Захист Вітчизни», а також ознайомити їх з особли-
востями правил поведінки на заняттях з предмета.
Навчальні питання:
1. Збройні сили — гарант національної безпеки України.
2. Особливості правил поведінки на заняттях.
Місце проведення: кабінет з предмета «Захист Вітчизни».
Час: 45 хв.
Навчальні посібники: підручник «Захист Вітчизни» (2006 р.);
Конституція України (ст. 17, 65); Програма «Захист Вітчизни»;
Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Вступна частина:JJ 12–15 хв.
1. Шикування учнів в одну шеренгу за зростом, зробити пере-
кличку за списком, виконати команди «Ставай!», «Рівняйсь!»,
«Струнко!», «Відставити!», «Вільно!».
2. Призначити командира взводу, відділень.
3. Роз’яснити основні обов’язки командирів та учнів під час
шикування.
4. Віддача рапорту командиром (показати, відпрацювати).
5. Оголошення теми, мети та порядку проведення уроку.
Основна частина:JJ 20–25 хв.
Умова могутності держави — це розвиток національних Зброй-
них сил та інших військових формувань.
Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні
Збройні сили (ЗС), побудовані за принципом оборонної достатності,
які є необхідним атрибутом держави. Вони виконують найголо-
внішу функцію — захисну.
Історичне коріння ЗС України сягає часів Київської Русі,
славної Козаччини Середньовіччя, Радянської Армії, Пластунсько-
го і Січового стрілецького рухів, а також військових формувань
у період національно-визвольної боротьби Першої і Другої світо-
вих війн. В основному на структуру й оперативну майстерність
7. 7Вступне заняття
ЗС мала вплив радянська армія. Вона залишила як позитивний,
так і негативний слід на новій українській армії.
Визначення учнями позитивного та негативного у впливі
радянської армії на ЗС, а також принципів діяльності ЗС (за-
пис у зошитах).
Позитивне:
• сучасна військова зброя й обладнання;
• сформовані, боєздатні військові формування й об’єднання;
• розвинута структура оборонних підприємств;
• краща авіаційна технологія;
• розвинена мережа протиповітряної оборони держави;
• високоефективна система та матеріальна база підготовки вій-
ськових кадрів;
• високі технології в більшості військових галузей тощо.
Негативне:
• велика кількість застарілої військової техніки та зброї;
• застарілі структури й управління військами;
• деяке роз’єднання військово-економічних комплексів;
• низька військова дисципліна та моральний дух військ;
• недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення осо-
бового складу.
Принципи діяльності ЗС :
• демократія і гуманізм;
• єдиноначальність і колективне вироблення рішень;
• верховенство закону;
• загальний військовий обов’язок громадян України;
• добровільний вступ на кадрову військову службу;
• дотримання військової дисципліни;
• гласність у діяльності ЗС і збереження військової таємниці;
• позапартійність;
• гарантований соціально-правовий захист військовослужбов-
ців.
Підготовка до захисту України —
обов’язок кожного громадянина
Строкова військова служба відповідно до Конституції України
та Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову
службу» є почесним обов’язком кожного громадянина чоловічої статі.
8. 8 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
Зусилля
держави
Громадські
організації
Родина
та її відношен-
ня до держави
Сам юнак
і його підготов-
ка до служби
у ЗС
Готовність до служби в армії
Схема 1. Готовність до служби в армії
Особливості правил поведінки
на заняттях та обов’язки учнів
Під час занять виконують деякі особливі вимоги, пов’язані
з військовим статутом:
• усі заняття починаються з шикування, виконання стройових
команд, рапорту, стройових тренувань тощо;
• стосунки між учнями та викладачем розвиваються на основі ви-
мог загальновійськових статутів в обсязі тем, що вивчаються;
• особливу увагу учні повинні надавати високій дисципліні та
виконанню ТБ, що пов’язане з використанням зброї, військо-
вих пристроїв та коштовного навчального майна;
• учні повинні приходити на заняття охайно одягнені, в уста-
новленій формі одягу.
Предмет «Захист Вітчизни», розділ Програми, їх завдання.
Слово вчителя про предмет «Захист Вітчизни». Ознайомлення
учнів з Програмою «Захист Вітчизни» та їх завдання.
Заключна частина:JJ 3–5 хв.
Наголошення на темі, навчальних цілях уроку, якості їх
освоєння.
Домашнє завдання:JJ підручник, с. 5–8, законспектувати.
9. Розділ 1
Збройні сили України
на захисті Вітчизни
Тема 1.1. Збройні сили України —
військове формування держави
Заняття 1.1.1. Конституція та закони України
про Збройні сили України
Навчально-виховна мета: Ознайомити учнів з положеннями
Конституції та законів України стосовно оборони держави та її
Збройних сил.
Навчальні питання:
1. Конституція України про призначення Збройних сил України
та інших військових формувань.
2. Закони України про відродження, засади діяльності націо-
нальних Збройних сил.
3. Структура та завдання Збройних сил України.
Місце проведення: кабінет з предмета «Захист Вітчизни».
Час: 45 хв.
Навчальні посібники: Конституція та закони України про ЗС;
підручник «Захист Вітчизни» (Біла книга, 2008).
Вступна частина:JJ 5–7 хв.
Рапорт командира взводу, привітання. Перевірка наявності
учнів, їх зовнішнього вигляду.
Відпрацювання військового привітання на місці опитування.
Основна частина:JJ 33–35 хв.
Конституція України, ст. 17.
10. 10 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
Захист суверенітету і територіальної цілісності України,
забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є най-
важливішими функціями держави, справою всього українського
народу.
Оборона України, захисти її суверенітету, територіальної ці-
лісності і недоторканності покладаються на Збройні сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордо-
ну України покладається на відповідні військові формування та
правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності
яких визначаються законом.
Україна 24 серпня 1991 р. проголосила незалежність і від-
сутність будь-яких посягань на територію або майно інших країн.
Однак нині не виключена можливість воєнних конфліктів і те-
рористичних актів, які можуть загрожувати суверенітету нашої
країни. 6 грудня 1991 р. Верховна Рада прийняла постанову про
утворення Збройних сил, а 19 жовтня 1993 р. постановила вва-
жати цей день святом — Днем Збройних сил України.
Закони, які забезпечують обороноздатність держави
• Основний закон — Конституція України (оголошено про при-
значення ЗС та інших військових формувань).
• «Про оборону України» (система структур, які всебічно забез-
печують захист держави від внутрішніх і зовнішніх впливів
або втручань).
• «Про Збройні сили України» (ЗС як ланка системи, яка від-
повідає за захист Вітчизни).
• «Про прикордонні війська України».
• «Про цивільну оборону України» (захист як у мирний час,
так і під час бойових дій чи терористичних актів).
• «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців
і членів їх сімей».
• «Про воєнну доктрину України» (ключовий закон під час
вибору політичного напрямку розвитку країни).
Конституція України
• Обов’язки (громадянина) військовослужбовця:
— виконувати закони держави;
— виконувати правила суспільного життя;
— додержуватись загальнодержавної ідеології та законів;
— не брати участі у страйках та ін.
11. 11Розділ 1. Збройні сили України на захисті ВітчизниРаданаціональноїбезпеки
і оборониУкраїни(РНБОУ)
СБУПВВВВЦО
Головніі центральніуправління
Механізовані
Ракетні
й артилерія
Танкові
ВійськаППОСВ
Аеромобільні
Армійськаавіація
Авіація
• Бомбардувальна
• Винищувальна
• Штурмова
• Розвідувальна
• Військово-
транспортна
ВійськаППО
• Зенітно-ракетні
• Радіотехнічні
• АвіаціяППО
Надводнісили
Морськаавіація
Морськапіхота
Береговіракетно-
артилерійські
війська
Підводнісили
Зв’язку
Інженерні
РХБЗ
РЕБ
Топографічна
служба
Залізничні
Схема2.СтруктуравійськовоїорганізаціїУкраїни
Сухопутнівійська
Військово-
морськісили
Спеціальні
військаТилЗСУПовітрянісили
Генеральнийштаб
Міністерствооборони
ПрезидентУкраїни
ВерховнийГоловнокомандувач —ГоловаРНБОУ
ВидиЗбройних сил України
Роди військ, авіації та Військово-морських сил
12. 12 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
• Права та свободи військовослужбовців:
— недоторканність особистості;
— гідне матеріальне забезпечення;
— право на освіту, житло, охорону здоров’я;
— свободу совісті, віри тощо;
— можуть бути обраними на суспільні посади.
Воєнна доктрина
Воєнна доктрина (ВД) — це прийнята державою система по-
глядів і положень про військову безпеку, про розвиток Збройних
сил, їх існування та використання. ВД України має оборонний,
миролюбний характер.
Воєнна доктрина
Економічна доктрина
(можливості держави)
Зовнішньополітична
доктрина
Схема 3. Воєнна доктрина
Основні напрямки реалізації Воєнної доктрини:
• прагнення вирішувати всі міжнародні проблеми невоєнізова-
ним шляхом;
• забезпечення оборони держави воєнними засобами на належ-
ному рівні;
• організація боєздатних Збройних сил;
Воєнна доктрина виходить із того, що державний кордон
України визначено остаточно, а держава не має територіальних
претензій до жодної держави. Україна ніколи першою не розпо-
чне бойові дії проти іншої держави.
Використання Збройних сил можливо тільки в разі збройної
агресії, посягань на територіальну цілісність і за умов виконання
Україною міжнародних зобов’язань.
Форма збройної боротьби:
• стратегічне розгорнення;
• відбиття повітряно-космічного удару противника;
• перехід до стратегічного наступу або оборони.
13. 13Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
Принципи діяльності Збройних сил України
Збройні сили України будуються і здійснюють свою діяльність
на основі таких принципів:
• демократії і гуманізму (потужна армія неможлива без дис-
ципліни; порушення законів тягне за собою дисциплінарну
та кримінальну відповідальність);
• єдиноначальності та колегіального вироблення рішень (коман-
дир несе відповідальність за власне рішення, але приймаючи
їх, повинен враховувати думку, позицію колегіального органу:
військової ради, зборів офіцерів, солдатів);
• загального військового обов’язку;
• добровільного вступу на кадрову військову службу (за конт
рактом);
• дотримання військової дисципліни;
• гласності в діяльності ЗС і збереження державної та військо-
вої таємниці;
• принцип позапартійності (армія і флот перебувають поза
політикою, а військовослужбовці не можуть бути членами
політичних партій, організацій, рухів);
• гарантованого соціально-правового захисту військовослужбовців.
Заключна частина:JJ 5 хв.
Наголошення на темі, цілях уроку та якості їх засвоєння;
підсумки виконання стройових прийомів і відповідей на конт
рольні питання, активності в бесіді.
Домашнє завдання:JJ вивчити підручник, с. 12–18.
Заняття 1.1.2. Законодавство України
про військову службу
Навчально-виховна мета: ознайомити учнів з положеннями
Конституції та Законів України стосовно проходження військової
служби.
Навчальні питання.
1. Статус військової служби. Підготовка громадян до військової
служби.
2. Підготовка військових кадрів для Збройних сил.
3. Соціальний захист громадян, які перебувають на військовій
службі.
Місце проведення: кабінет з предмета «Захист Вітчизни».
Час: 45 хв.
14. 14 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
Навчальні посібники: Конституція України, «Закон про
військовий обов’язок і військову службу», підручник «Захист
Вітчизни».
Вступна частина:JJ 7 хв.
Шикування учнів, рапорт командирові взводу, привітання,
перевірка зовнішнього вигляду учнів.
Оголошення теми, основної мети та порядку проведення уроку.
Стройове тренування: повороти на місці.
Основна частина:JJ 33 хв.
Порядок проходження військової служби
Особливою формою виконання військового обов’язку є про-
ходження військової служби.
Як передбачає п. 1 ст. 2 Закону «Про військовий обов’язок
і військову службу», військова служба у Збройних силах та ін-
ших військових формуваннях є державною службою особливо-
го характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних
до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язана
з захистом Вітчизни.
Конкретний зміст військової служби як специфічної державної
діяльності громадян України досить багатогранний. Повсякден-
на діяльність військовослужбовців включає в себе: безпосередню
участь у бою, коли це потрібно буде; постійно наполегливу бойову
та гуманітарну підготовку; здійснення багатьох інших військових
обов’язків.
Час проходження військової служби зараховується громадя-
нам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю,
а також до стажу державної служби.
Особливості військової служби як виду державної служби
Військова служба як вид державної служби, порівняно зі
службою (роботою) в цивільних державних організаціях, має ряд
суттєвих особливостей, обумовлених характером і призначенням
Збройних сил, специфікою ведення збройною боротьби з супро-
тивником, необхідністю підтримувати у ЗС високу боєготовність
і боєздатність особового складу. До них, зокрема, відносяться:
1. Наявність громадянства України.
2. Обов’язковість військової служби. Ця особливість проявля-
ється перш за все у способі залучення громадян до армії,
що здійснюється на основі загального військового обов’язку,
15. 15Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
шляхом проведення призовів. Добровільний вступ на вій-
ськову службу в передбачених законом випадках не пору-
шує загального принципу обов’язковості військової служби,
оскільки і в зазначених випадках служба проходить протягом
визначеного терміну в обов’язковому порядку і за правилами,
передбаченими законодавством.
3. Сувора визначеність терміну військової служби, що диферен-
ційована для всіх без винятку категорій військовослужбовців
і військовозобов’язаних запасу.
4. Складання Військової присяги, текст якої затверджений За-
коном України від 24 березня 1999 року.
5. Наявність персональних військових звань, які присвоюються
кожному військовослужбовцю і військовозобов’язаному. Їх
основне призначення полягає в тому, щоб забезпечити певну
ясність у взаємовідносинах військовослужбовців.
6. Безумовну військову покору, яка полягає в повному та без-
застережному підпорядкуванні військовослужбовця і військо
возобов’язаного під час проходження зборів наказу начальни-
ка, що закріплено у Військовій присязі, Статуті внутрішньої
служби і Дисциплінарному статуті Збройних сил України.
Це випливає з характеру воєнної організації, призначеної
для ведення збройної боротьби і є обов’язковим принципом
службових взаємовідносин в армії, стрижнем військової дис-
ципліни.
7. Детальна юридична регламентація суспільних відносин. Ця
особливість військової служби, порівняно зі службою в ци-
вільних умовах, чітко проявляється у високому ступені охо-
плення різних сторін життя, побуту і діяльності воїнів, у тому
числі певною мірою й поза службою, нормами права.
8. Особливості в захисті прав учасників військово-службових
відносин. Прикладами, зокрема, можуть бути ситуації, ре-
гламентовані Законом України.
Підготовка громадян до служби в ЗС включає:
• допризовну підготовку юнаків;
• підготовку призовників військово-технічних спеціальностей;
• підготовку до вступу у військові навчальні заклади;
• військову підготовку студентів вищих навчальних закладів
за програмою офіцерів запасу;
• фізичну підготовку та лікувально-оздоровчі заходи;
16. 16 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
• підвищення рівня загальноосвітньої підготовки та вивчення
державної мови;
• патріотичне виховання.
У навчальних закладах юнаки, які не прослухали курсу
з ДПЮ, не можуть отримати атестат про середню освіту й повинні
обов’язково пройти перед призовом в армію допризовну підготовку
в оборонно-спортивному таборі з відривом від виробництва.
Щороку в грудні–березні до призовних дільниць приписують-
ся громадяни, яким у рік приписки виповнюється 17 років, після
вони стають призовниками та їх беруть на військовий облік.
Підготовка з військово-технічних спеціальностей проводиться
в навчальних організаціях Товариства сприяння обороні України
(ТСОУ) і в закладах професійно-технічної освіти.
На строкову військову службу в мирний час призиваються
придатні за станом здоров’я і віком громадяни, яким виповни-
лося 18 років (до військових навчальних закладів — 17 років).
Призов на строкову військову службу проводиться на підставі
Указу Президента України двічі на рік (навесні та восени), про
це повідомляють у засобах масової інформації за місяць до по-
чатку призову.
Види військової служби
• Строкова військова служба.
Після оголошення Указу Президента кожен призовник
зобов’язаний прибути до пункту в строки, вказані військо-
вим комісаром у повістці, а призовники, які знаходяться
в іншій місцевості, зобов’язані прибути до військового ко-
місару в семиденний строк після Указу Президента і стати
на військовий облік. Зміна місця військового обліку після
18-річного віку досить обмежена.
• Військова служба за контрактом здійснюється на посадах:
— солдат, матрос, сержант, старшина;
— жінка за контрактом;
— прапорщик, мічман;
— курсант військових навчальних закладів, студент військо-
вих кафедр вищих цивільних навчальних закладів, де
є військова кафедра.
• Служба за контрактом осіб офіцерського складу.
• Альтернативна служба.
17. 17Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
Якщо громадяни мають істинні релігійні переконання і на-
лежать до діючих релігійних організацій, віровчення яких не
допускає користування зброєю та службу у ЗС, то вони мають
право на альтернативну службу поза Збройними Силами терміном
3 роки, яка і проходить у системі соціального забезпечення, де
відчувається гостра потреба в обслуговуючому персоналі.
Встановлено такі строки служби в ЗС:
• для солдат, матросів, сержантів, старшин строкової служби —
12 місяців;
• для осіб з вищою освітою — 9 місяців;
• для військових за контрактом — не менше 3 років (службу
за контрактом можна розпочати також після одного року
строкової військової служби).
Відповідальність громадян
за порушення Закону України
«Про військовий обов’язок і військову службу»
Призовники та військовослужбовці несуть відповідальність
за порушення цього закону. Особи, що ухиляються від призо-
ву і не з’являються за повісткою для проходження військової
служби, можуть отримати збільшення терміну служби на строк
ухилення від призову. Військовослужбовці строкової служби,
які самовільно залишили місце служби або не з’явилися до міс-
ця служби в строк, зазначений у приписному свідоцтві, несуть
відповідальність і можуть також отримати продовження служби
на цей термін.
За ухилення від строкової служби можливе покарання За-
коном аж до позбавлення волі. Поважними причинами непри-
буття громадянина до призовних дільниць у строки, встановлені
військкоматами визначаються: хвороба, тяжка хвороба близького
родича або його смерть, перешкоди сімейного характеру. Причини
неприбуття мають бути підтверджені відповідними документами.
Підготовка військових кадрів
Основа ЗС — військові кадри:
• командири всіх ступенів;
• військові інженери;
• спеціалісти тилової, інтендантської, медичної, топографічної,
метрологічної, метеорологічної та інших служб;
18. 18 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
• військові з виховної роботи (політологи, соціологи, психологи,
юристи та ін.).
Основа системи підготовки кадрів — військові навчальні
заклади, які в Україні розраховані на випуск усіх спеціалістів
для армії та флоту:
• військові академії;
• університети;
• військові інститути та факультети;
• відділення та кафедри військової підготовки при цивільних
вищих навчальних закладах;
• курси підготовки та перепідготовки офіцерів.
Усі випускники вищих військових навчальних закладів отри-
мують диплом загальнодержавного зразка, який надає їм право
після звільнення із ЗС працювати за цивільними спеціальностями.
Також в Україні є Хмельницька академія прикордонних
військ і мережа вищих і спеціальних навчальних закладів для
підготовки фахівців МВС, СБУ, податкової служби.
Термін навчання у спеціальних і вищих закладах залежить
від рівня освіти та відповідної посади військового фахівця. Ви-
пускник може одержати освіту спеціаліста-бакалавра і військове
звання «прапорщик» (через 2–3 роки навчання), а вже через
4–5 років — магістр, відповідно — «лейтенант». Здібних офіцерів
запрошують продовжити навчання в Академії ЗС України, де їх
готують до наукової роботи у військових галузях.
До військового закладу має право вступити кожний юнак,
який має середню освіту як після закінчення школи, так і під
час проходження строкової служби (після першого року). Для
цього необхідно з 1 лютого до 1 травня подати до військкомату
заяву, а з 1 по 25 липня скласти вступні іспити (два тури), про-
йти перевірку стану здоров’я та індивідуальних психологічних
і фізичних якостей.
Соціальний і правовий захист військовослужбовців
і членів їх сімей
Закон України «Про соціальний і правовий захист військово
службовців і членів їх сімей» регулює надання соціальних гарантій
з питань працевлаштування, житла, освіти, відпочинку, а також
гарантує свободу наукової, технічної, художньої творчості. Тоб-
то військовослужбовці не відрізняються в правах від цивільних
19. 19Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
громадян, але специфіка військової служби все ж не може в по-
вній мірі забезпечити цивільні свободи, тому треба більш по-
важно поставитися до питання щодо військових. Крім того через
матеріальну скруту наша держава іноді не в змозі виконати цей
Закон досконало, тому є приклади незабезпечення військових та
їх сімей житлом, роботою тощо.
На цей час у державі активно проводиться реформування
Збройних сил як військової структури, а одним з найголовніших
питань є соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх
родин. Україна сьогодні постачає військових фахівців у країни
близького зарубіжжя (Прибалтика, Молдова, Узбекистан), про них
теж треба добре подбати: щоб їх родини не зосталися без жит-
ла та роботи, а повертаючись в Україну, офіцери, прапорщики,
генерали повинні одержати все необхідне для достойного життя
і не відчувати соціальної незахищеності.
Матеріальне забезпечення військовослужбовців строкової
служби держава гарантує в розмірах, що стимулюють службу
(грошове забезпечення, майно, житло, харчування). Статути ЗС
регулюють час служби, відпочинку, нарядів, чергування, вико-
нання обов’язків у вихідні та свята і забезпечують правовий за-
хист людини. Проводиться комплекс лікувально-оздоровчої роботи.
Пільги. Державне забезпечення військовослужбовців
Пільги військовослужбовцям передбачаються трудовим за-
конодавством.
• Час служби зараховується до загального та безперервного
трудового стажу (також до стажу роботи за спеціальністю),
але військовослужбовці не мають права займатися приватним
підприємництвом.
• На час строкової служби за ними зберігається право на пра-
цевлаштування у тримісячний строк на тому самому під-
приємстві на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до
служби.
• При звільнені їм надається матеріальна допомога в розмірі
місячної заробітної платні.
• Користуються переважним правом залишитися на роботі під
час скорочення працівників на підприємстві протягом двох
років із дня звільнення з військової служби.
20. 20 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
• Військовослужбовці строкової служби, сім’ї яких втратили
годувальника і не мають інших працездатних членів сім’ї,
звільняються з військової служби достроково.
• Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію звіль-
неним у запас, які до призову не встигли працевлаштуватися.
• Призваним на службу (строкову або за контрактом) випла-
чується вихідна допомога в розмірі двомісячної заробітної
платні.
• Члени сімей військовослужбовців строкової служби мають
переважне право під час прийому на роботу (або при звіль-
ненні за скороченням штату для залишення на ній).
• Військовослужбовцям строкової служби надаються відпуст-
ки тривалістю: солдатам і матросам — 20 діб, старшинам
і солдатам — 25 (без урахування часу на переїзд до місця її
проведення та повернення).
• Забезпечуються безплатною кваліфікованою медичною допо-
могою у військово-медичних закладах.
• Військовослужбовці, які стали інвалідами внаслідок бойових
дій та учасники бойових дій, прирівнюються у правах до ін-
валідів та учасників Великої Вітчизняної війни.
Заключна частина — 5 хв.JJ
Наголошення на темі, цілях уроку, підсумки виконання стро-
йових прийомів і відповідей на контрольні питання і активності
в бесіді.
Домашнє завдання:JJ вивчити підручник, с. 19–27.
Заняття 1.13. Військова присяга та військова
символіка України
Навчально-виховна мета: ознайомити учнів з військовою
присягою і положенням про бойовий прапор військової частини.
Виховувати відчуття глибокої відповідальності за виконання ви-
мог військової присяги, збереження бойового прапора.
Навчальні питання:
1. Військова присяга — клятва на вірність народові України.
2. Бойовий прапор військової частини.
Місце проведення: кабінет предмета «Захист Вітчизни».
Час: 45 хв.
Навчальні посібники: Статут із ССУ; підручник «Захист Ві-
тчизни».
21. 21Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
Вступна частина:JJ 5–7 хв.
Шикування учнів, рапорт командирові взводу, привітання,
перевірка учнів, їх зовнішнього вигляду.
Стройове тренування: виконання команд «Ставай!», «Рів-
няйсь!», «Струнко!», «Вільно!».
Основна частина:JJ 33–35 хв.
Військова присяга України
Ритуал прийняття військової присяги як клятви воїна на ві-
рність своєму народові, Вітчизні існує з давніх-давен. На терито-
рії сучасної України його започатковано у IX ст. з приходом на
наші землі скандинавів. Саме від них було запозичено цей обряд.
Вступаючи до дружини, воїни клялися князеві у своїй вірності,
і після цього дружинники вважалися побратимами.
Громадяни України, які призвані або добровільно вступили
на військову службу, приймають Військову присягу на вірність
народу України, її складають в урочистій обстановці, зі зброєю
в руках, біля Бойового прапора військової частини, перед строєм
командирів і воїнів. Молодий воїн дає персональну клятву народо-
ві України, державі, називаючи своє прізвище, ім’я, по батькові.
Текст Військової присяги на стенді та в зошитах.
Військова присяга — документ юридичної сили, що має ве-
лике державне значення. Текст Військової присяги затверджено
Указом Президії Верховної Ради України 14 листопада 1991 р.
У ній сформульовано найважливіші вимоги, які ставляться до
воїна і які він має неухильно виконувати в інтересах національної
безпеки України. Коротко зупинимося на цих вимогах.
«Бути вірним і відданим народові України». Складаючи
присягу, воїн Збройних сил України клянеться перед народом,
державою бути вірним і відданим їм. Вірними і відданими рідній
землі були запорізькі козаки, січові стрільці, борці з фашизмом
у роки Другої Світової війни. Відданість народу, державі означає
сумлінне виконання воїном своїх обов’язків щодо захисту свободи
та національної незалежності держави. Вірність народу, державі
означає чесне служіння інтересам усього народу, держави в ці-
лому, а не інтересам окремих людей чи груп.
Найтяжчий злочин — порушення Військової присяги, зрада
народу та Батьківщині.
«Сумлінно й чесно виконувати військовий обов’язок, накази
командирів». Найважливіший обов’язок Збройних сил України —
22. 22 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
забезпечення сприятливих зовнішніх умов для розбудови держави,
підтримання високої боєздатності, готовності до збройного за-
хисту незалежності, територіальної цілісності та недоторканності
кордонів України. Це — обов’язок кожного військовослужбовця.
Бойова готовність Збройних сил залежить не тільки від озброє-
ності армії та флоту, від високої організованості та дисципліни
військ, а й від боєздатності кожного воїна. Щоб бути боєздатним,
готовим до виконання військового обов’язку, необхідно старан-
но навчатися військовій справі, опановувати знання та вміння,
необхідні для майстерного володіння довіреною зброєю, військо-
вою технікою. Сьогодні зброя і військова техніка є колективни-
ми засобами ведення бойових дій, тому недбале ставлення хоча
б одного з воїнів до виконання своїх обов’язків може призвести
до втрати боєздатності екіпажу, обслуги, підрозділу, до поразки
в бою, а в мирний час — до пошкодження дорогої бойової тех-
ніки, приладів, зброї.
Накази, розпорядження командирів видаються на основі Кон-
ституції, законів, статутів Збройних сил України і відповідно до
конкретної ситуації. Наказ командира — це закон для підлеглого.
Невиконання наказів веде до зниження військової дисципліни,
бойової готовності військ.
«Неухильно дотримуватися Конституції, законів України».
Кожний військовослужбовець є повноправним громадянином Укра-
їни, а тому він має неухильно дотримуватись вимог її Конституції
та законів. Для цього слід знати зміст не тільки статутів Зброй-
них сил, а й інших законів України, що регламентують військову
діяльність, права й обов’язки.
«Зберігати державну і військову таємницю». Служба
у Збройних силах пов’язана з тим, що воїни ознайомлюються із су-
часною бойовою технікою і зброєю, їх секретними зразками, з но-
вими військовими технологіями, документацією тощо. Така інфор-
мація не повинна дістатися зарубіжним спецслужбам і розвідкам.
До державної таємниці належать питання, що стосуються
національної безпеки України: відомості про найновіші наукові,
військові відкриття, винаходи технології, про дислокацію під-
приємств оборонної промисловості, їх профіль і продукцію, про
запаси й обсяг видобування особливо цінних корисних копалин,
про стан промисловості, транспорту, державні запаси продуктів,
хліба та ін. Військовою таємницею є інформація про дислока-
цію військових частин, їх чисельний склад, озброєність, зразки
23. 23Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
техніки, про будівництво військових об’єктів, бойову готовність
військ, прізвища, військові звання командирів, адреси, номери
телефонів військових частин та ін.
Зберігати і не розповсюджувати державну та військову та-
ємницю — обов’язок кожного громадянина, кожного військово
службовця. Розповсюдження, передача такої інформації вважа-
ється злочином проти Батьківщини і карається згідно з законами
України.
Ритуал прийняття військової присяги на вірність Україні
вперше був проведений Легіоном січових стрільців 3 вересня
1915 р.
Військова символіка України
За княжої доби кожний полк і кожний його підрозділ мав
прапор, труби, бубон — обов’язкові військові атрибути. Трубами
та бубнами подавали сигнал до бою, до походу; прапор (стяг, хо-
ругва) був символом і знаком, що об’єднував воїнів навколо князя.
Усі прапори були однакової форми — довге трикутне полотно на
держаку. Відрізнялися вони забарвленням, зображеннями на них
(зорі, місяць, знаки), а також тим, що прикріплялося на вершині
держака (півмісяць, спис, волосся та ін.). За прапорами розпізна-
вали, чиє то військо. Коли прапор піднімали над військом, це був
урочистий знак до початку бою. Оберігав його стяговик. Навколо
прапора в бою йшла завзята боротьба, усі воїни були зобов’язані
боронити свій прапор. І важалося за доблесть здобути в бою воро-
жий прапор: це була перемога, тріумф. Піднятий догори прапор
означав, що військо добре б’ється, що його не переможено.
Герб як символ держави виник за часів князювання Воло-
димира Мономаха (1053–1125 рр.). Тоді на монетах було вперше
викарбувано тризуб, що став пізніше знаком могутності та сили
Київської держави.
У козацькому війську відзнаки звалися клейнодами. Козацькі
клейноди — булава, бунчук, печатка, прапори, бубни і труби. Бу-
лава та бунчук — відзнаки гетьманської влади. Бунчук — довга
палиця (до 3 м) з металевим яблуком на кінці, з-під якого звиса-
ло кінське волосся. Печатка Запорізького війська була округлою,
з гербом посередині, різних розмірів. Свої печатки мали військо-
ва канцелярія, кожний полк, інколи навіть сотня. У війську був
один спільний прапор і були полкові та сотенні прапори.
24. 24 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
Мали свої військові символи й січові стрільці: прапори, від-
знаки роду військ, номери частин, військових посад та ін.
У березні 1918 р. Мала Рада УНР затвердила герб Української
Народної Республіки — знак Київської держави часів Володими-
ра (тризуб, оточений вінком із листя), великий та малий герби,
відповідні печатки; було затверджено також військово-морський
прапор УНР із зображенням тризуба.
Бойовий прапор частини
Кожна військова частина під час формування отримує Бо-
йовий прапор. Бойовий прапор військової частини Збройних
сил України є символом військової честі, доблесті та слави. Він
нагадує кожному воїнові про героїчне минуле нашого народу,
його мужність і героїзм у боротьбі за національну незалеж-
ність, про священний обов’язок бути вірним своєму народові,
Батьківщині.
Бойовий прапор вручається військовій частині на весь час її
існування. Він знаходиться й охороняється у військовій частині,
а під час бойових дій — у районі її розгортання. Втрата Бойового
прапора через будь-які обставини є національною ганьбою, спричи-
нює розформування військової частини, а справи тих командирів
і військовослужбовців, які безпосередньо винні у цьому, розгля-
дяє військовий трибунал. У Військово-морських силах України
Бойовим прапором є Військово-морський прапор корабля. Він
символізує державну приналежність і недоторканність кораблів,
що ходять під ним, а також готовність українських військових
моряків самовіддано захищати Україну на морських рубежах. На
кораблях, що знаходяться в морі, у поході, Військово-морський
прапор піднятий удень і вночі. Під час бойових дій чи при по-
яві ворога разом з Військово-морським піднімається Державний
прапор України. Він також є символом військової честі, доблесті
та слави і має нагадувати кожному морякові про його священний
обов’язок перед Батьківщиною.
Воїни Збройних сил України в мирний час надійно охороня-
ють Бойовий прапор, примножують його славу сумлінною служ-
бою, успіхами у військовій підготовці. Для охорони Бойового
прапора виставляється пост № 1 — найвідповідальніший і найваж-
ливіший. Він довіряється найкращим воїнам. Під Бойовим прапо-
ром військовослужбовці приймають присягу, беруть участь у па-
радах, походах, маневрах. До Бойового прапора прикріплюються
25. 25Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
ордени та медалі, що ними нагороджується військова частина
за видатні бойові заслуги, за успіхи в підготовці воїнів. Найпо-
чеснішою відзнакою воїна за службу є фотографування його під
розгорнутим Бойовим прапором частини.
Заключна частина — 5 хв.JJ
Наголошення на темі, цілях уроку, якості їх освоєння; під-
биття підсумків виконання стройових вправ учнями, їх участі
в бесіді (відповіді).
Домашнє завдання:JJ вивчити конспект; підручник «Захист
Вітчизни», с. 53–57.
Тема 1.2. Розбудова національних
Збройних сил
Заняття 1.2.1. Основні історичні періоди військового
мистецтва українського народу, їх значення для
розбудови сучасних ЗСУ
Навчально-виховна мета: розвинути інтерес до історії розви-
ту Збройних сил України.
Навчальні питання:
1. Військове мистецтво Київської держави та Війська запорізь-
кого.
2. Військова діяльність українського народу в другій світовій
війні.
Місце проведення: клас із предмета «Захист Вітчизни».
Час: 90 хв.
Навчальні посібники: карта Київської Русі, підручник «За-
хист Вітчизни».
Вступна частина:JJ 5 хв.
Шикування учнів, рапорт командирові взводу, привітання,
перевірка наявності та зовнішнього вигляду учнів.
Тренування у виконанні військового привітання на місці.
Основна частина:JJ 35 хв.
У 862 p. з початком Київської Русі починається історія роз-
витку військового мистецтва нашого народу. Давньослов’янське
військо, військо Княжої доби, Українське військо періоду
26. 26 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
Козаччини, Пластунський і Січовий стрілецький рух Першої Світо-
вої війни, Збройні сили періоду національно-визвольної боротьби
1917–1920 pp., військові формування в Другій Світовій війні та
створення ЗС України з початком незалежності нашої держави.
Давньослов’янське військо та вплив на нього норманів
(варягів)
862 р. — Київська Русь; Давньослов’янське військо — варя-
ги: Аскольд, Дір..., Олег, Ольга, Святослав, Ярополк, Володимир
Великий, Святополк, потім військо Х–ХІІІ ст.: Ярослав, Ізяслав,
Всеслав, знов Ізяслав, Всеволод, Володимир Мономах, Мстис-
лав... — занепад і розпад Київської Русі. Військова організація:
родоплемінна.
Князь
(Воєвода)
Віче
Рід Рід РідРід
Схема 4. Військова організація Київської Русі
Озброєння: списи, сокири, мечі (запозичили від готів), ножі,
луки та ін. Рід дбав про зброю, спорядження тощо.
Усі важливі питання розв’язували на вічі. Не існувало ніяких
рангів або ступенів. Існувала військова підготовка дітей змалу.
Варяги склали незначну частину слов’янського війська і слу-
жили в ньому до половини XI ст. Завдяки ним в українського
війська з’явилася досконаліша зброя та обладунок (панцирі, ме-
талеві лаштунки на тіло, шоломи, довгий щит, меч, списи), вій-
ськове мистецтво (дисципліна, упорядкування війська).
Українське військо Х–ХІІІ століть
Спеціальної військової підготовки або тренувань не було, але
дітей змалечку виховували відданими князю та громаді, привча-
ли до коней, зброї та військової майстерності. Наприкінці X ст.
князь Володимир створив при монастирях школи для дітей знаті,
у яких була й військова підготовка.
27. 27Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
Кіннота
(важка, легка)
Піхота (основний рід
військ, головна удар-
на сила: важка, легка
піхота; оружники)
Флот
(морські та річкові
лодії на 40–100 воїв)
Дружина
(постійні вої,
які отримували
платню)
Ополчення народ,
який збирали
в разі крайньої
небезпеки
Володимирці Кияни Чернігівці
Тисячі
Зачіпна: списи, мечі,
шаблі, сокири, луки...
Охоронна: броня,
шолом, щит
Роди військ
Князь
100–
200
воїв
Полки:
Полки:
Полки:
Зброя
Схема 5. Озброєння Давньослов’янського війська
Передумови та причини зародження
козацького війська
Після татарської навали XIII–XIV ст. українська земля по-
трапляла під литовські, польські, угорські, молдавські прапори.
Небезпека зі сходу (орди кочівників) зароджує козацтво як при-
кордонну силу, у цей час визріває національна свідомість народу
та його бажання до незалежності.
Козак — вільна, відважна, войовнича людина. 1553 —
Д. Вишневецький-Байда — ватага 300 чол. Січ — перша постій-
на ватага, яка й дала початок козацькому війську.
Зброя: луки, списи, сокири, шаблі, примітивні рушниці.
28. 28 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
Тактика — локальна війна з метою наживи (здобичі).
Сигізмунд Август 1568 р. найняв козаків на організовану
військову службу для захисту земель Польщі від кочівників.
Утворилося реєстрове військо (платня, одяг, зброя...).
Принципи військової організації
Види козацького війська:
Піхота — головний вид війська, краща в Європі. Її особлива
тактика — у три шеренги (1-ша — стріляє, 2-га — подає рушни-
ці, 3-тя — заряджає). Піхота добре вміла штурмувати фортеці,
битися на морі (на вітрильно-веслувальних довбаних човнах), стій-
ко захищатися за допомогою возів (кругова оборона — рухлива
фортеця), де використовували вали, вовкові ями.
Флот — чайки: 20 м завдовжки та 3–4 завширшки, завглиб-
шки 2,5 м, 20–30 чол. на веслах та 50–70 воїв з 4–5 легкими
гарматами. Чайка розвивала швидкість до 15 км/год.
Кіннота — менш чисельна, але відрізнялась майстерністю
і вела наступ лавою.
Рис. 1. Наступ лавою
Головний вид зброї — гвинтівка. Уміли окопуватися. У них
була добре розвинена система оповіщення: за допомогою вишок
із відповідною сигналізацією. Чисельність на різний час була не
однаковою: кінець XVI ст. — 10–12 тис. чол. 1621 р. — 40 тис.
чол, 1657 р. — 100–300 тис. чол.
Принципи:
1. Висока військова дисципліна; колективний суд; сувора дис-
ципліна під час походів.
2. Виконання розпорядку дня, закалювання (у Дніпрі в усі пори
року), бойова підготовка.
На Січі полководці: Северин Наливайко, Петро Сагайдачний,
Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Максим Залізняк, Семен Па-
лій, Петро Калнишевський.
29. 29Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
Підготовка кадрів: новобранця (джуру) вчили змалечку, але
до війська брали з 20 років (з XVII ст. — січові та козацькі шко-
ли з 10 до 18 років).
Військове мистецтво козаків Богдана Хмельницького
Богдан Хмельницький — 1795 р. н., хутір Суботів; з 1638 р. —
писар у Запорозькій Січі; 1646 р. — Сотник Чигиринського ко-
зацького полку та вірний полякам (король Владислав IV). 1646 р.
польський магнат Даніель Чаплінський напав на Суботів, захопив
його та вбив сина Богдана, після чого Хмель почав кампанію
проти Польщі. У 1648 р. разом з прибічниками подався до Січі,
здобув підтримку запорожців, розірвав польську залогу та здобув
гетьманство.
Запорожці мали слабку кінноту, тому Б. Хмельницький звер-
нувся за підтримкою до кримських татар (московський цар не
підтримав козаків після значних утрат від поляків). Тугай Бек
з 4 тис. кінноти прибув до Січі й у квітні 1648 р. запорожці
(9 тис.) разом із татарами завдали нищівного удару 6-тисячному
польському передовому загону під Жовтими Водами, де також до
них приєдналися 6,5 тис. реєстрових козаків, що спочатку йшли
на допомогу полякам.
Основні сили Польщі — 20-тисячне військо під головуванням
Марціна Каліновського та Миколи Потоцького. 26 травня відійшли
від Корсуня і потрапили в засідку, при цьому козаки захопили
обох командувачів, 80 вельмож, 127 офіцерів, 8520 жовнірів та
41 гармату. У цей час помирає польський король Владислав IV
(20 травня). Таким чином Польща раптово втратила короля, ко-
мандувачів і армію.
Уся Україна спалахнула повстаннями на місцях: зметена
шляхта, урядники, ксьондзи практично по всій країні; особли-
вий удар нанесено по євреям (орендарям земель і підприємцям).
Польські магнати відповіли різаниною зі свого боку (особливо
Ярема Вишневецький).
Улітку 1648 р. Б. Хмельницький під Білою Церквою збирає
військо: 16 постійних козацьких перевірених у боях полків, які
очолюють легендарні Філон Джеджалій, Максим Несторенко, Іван
Гиря, Данило Нечай, Іван Богун, Михайло Кричевський; загін
легкої кінноти (Максим Кривоніс); загони добровольців. Усього
до 100 тис., з яких 40 — регулярні.
30. 30 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
Поляки мобілізували 32 тис. чол. та найняли 8 тис. німецьких
вояків. Командувачів було три та дуже невдалі («перина, латина
і дитина» — за висловом Б. Хмельницького).
23 вересня 1648 р. під Пилявцями козаки розбили це військо
вщент і пішли на Львів (жовтень), який не взяли, бо одержали
за нього великі гроші. У Польщі на цей час обирають короля
(Яна-Казимира), який запропонував перемир’я. Б. Хмельницький
погодився і не пішов далі на Польщу, хоч мав можливість при-
пинити існування Речі Посполитої.
Причини: голод і чума у війську; союзники (кримські та-
тари) вже не хотіли воювати; Хмельницький добре ставився до
Яна-Казимира; політична короткозорість гетьмана.
Навесні 1649 р. у наступ пішли поляки 25-тисячною армією
з Волині (король Казимир основними силами), а Галичиною під
командуванням сумнозвісного Яреми Вишневецького рухалося
15-тисячне військо. Богдан Хмельницький з 80 тис. козаків і татар
обложив Вишневецького у фортеці Збараж, а потім раптовим ма-
невром напав на основні сили Яна-Казимира під Зборовом й оточив
їх, але гетьмана зрадив татарський хан Іслам Гірей, якого підку-
пили поляки і який не бажав перемоги над Польщею. Укладено
Зборівський мир (реєстр — 40 тис. і часткова влада).
1651 р. під Берестечком знову зійшлися 150-тисячна армія
Яна-Казимира та 100 тис. козаків і 50 тис. татар. Битва тривала
2 тижні та знову закінчилася зрадою татар. Сам Хмельницький
опинився в тимчасовому татарському полоні.
28 вересня 1651 р. підписано Білоцерківський мир, який
зменшив реєстр до 20 тис. чол., гетьманська влада поширюва-
лася тільки на Київщину, заборонялося вступати Україні в зо-
внішні відносини з іншими державами, особливо з Кримським
ханством.
Виникла загроза закріпачення козаків і селян, які почали ті-
кати на Слобідську Україну — Харківщину. Тому в квітні 1652 р.
після таємної ради в Чигирині військо Б. Хмельницького напало
на 30-тисячну армію поляків під Батогом і розгромило її (вбито
всіх полонених — помста за Берестечко). Знову спалахнули по-
встання, але бойові дії йшли повільно — війська з обох сторін
були виснажені.
1653 р. московський цар Олексій Михайлович зібрав Зем-
ський собор і, щоб Україна не ввійшла в Оттоманську Порту, її
було прийнято під «свою високу руку». Московське посольство на
31. 31Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
чолі з Василієм Бутурліним прибуло до Переяслава, де 18 січня
1654 р. і була підписана Переяславська угода (розповісти про
складення клятви Хмельницьким і декілька варіантів тлума-
чення цієї угоди).
Під час повстання військова наука продовжувала розвивати-
ся. Тоді було закладено фундамент традиційних теорій і тактики
українських військових формувань — козацька дисципліна, хи-
трість і раптовість у діях на полі бою тощо.
Гетьманщина й українські військові формування
після скасування козаччини
1658 р. після смерті Б. Хмельницького гетьманом обрали
Виговського (пропольський). Проти нього виступила частина ко-
зацтва, зокрема полтавський сотник Пушкар з 15 тис. козаків.
Відбулася битва, в якій загинуло до 50 тис. чол. Після чого
підписано Гадяцький трактат з поляками, але Московія висту-
пила проти 150-тисячним військом і була розбита під Коното-
пом (князь Трубецькой). 29 липня 1658 р. проти поляків знову
повстали полки козаків. 1659 р. Виговський тікає до Польщі.
Гетьманом стає Ю. Хмельницький і підписує невигідний пакт
з Росією. Проходить низка війн, унаслідок яких Україну роздира-
ють між Росією, Польщею та Кримським ханством («Вічний мир»
між Польщею та Росією — договір 1688 p.).
Більш як 300 років Україна була розірвана на шматки і не
могла одержати незалежності. Козаччина поклала початок дер-
жавності, яка проявилося у 1918 р. та завершилося в 1991 р.
проголошенням незалежності держави.
Після Руїни почалася нова доба — Гетьманщина. Знов Укра-
їна прагнула незалежності і під керівництвом гетьмана І. Ма-
зепи виступила проти експансії Росії, козаки ще раз зазнали
поразки. Потім відбулося подальше скасування автономії, під
час якого полягло чимало українців. Росія отримала неабия-
кий зиск від козаків: вони справно охороняли російські землі
від татар і штиками підтримували всі походи проти них; та-
кож Січ охороняла Московію і від Польщі. Армія козаків стала
мобільнішою: головний рід військ — кіннота, не втрачає сили
флот (легкий та мобільний, спритний на річці та на морі). На
озброєнні козаків — гармати, рушниці, інженерне обладнання.
Запорожці, виконуючи військові функції в Європі, одержали
неабияку популярність.
32. 32 Усі уроки до курсу «Захист Вітчизни». 10 клас
4 червня 1774 p., коли більшість козаків перебувала на ту-
рецькому фронті, Російська армія на чолі з генералом Теклею
оточила Січ і зрівняла її з землею. Гетьмана і старшину (Кал-
нишевського) відправлено на Соловки. Найбільший загін з 5 тис.
козаків знайшов притулок у гирлі Дунаю. Козаки почали служи-
ти Отаманській імперії. Сама Україна опинилася під загрозою
знищення.
У XVIII–XX ст. Україна перебуває у складі двох імперій:
80 % населення — під російським імператором, решта — під
австрійською (Габсбурги). Вона перетворилася на периферійну
державу. Військові формування не допускалися. Лише 1812 р.,
коли Наполеон вдерся на Лівобережну Україну, зібралося де-
кілька полків добровольців на кшталт козацьких, які вірно
й завзято боронили імперію. З початком революційних по-
дій (XX ст.) у Російській імперії з повною силою відновилося
прагнення українців до незалежності. Почалося формування
військових частин (Пластунський і Січовий стрілецький рухи).
Пластунський і Січовий стрілецький рухи в Україні
Політико-економічна та військова криза Російської імпе-
рії, суперечності між державами Європи призвели до нового
піднесення національно-визвольної боротьби українського наро-
ду. Центром стала Західна Україна (Галичина), де 1911 р. Іван
Чмола заснував з учнів шкіл і гімназій Львова дитячий таємний
гурток «Пласт». Гуртків ставало все більше, і вони утворили
відповідний рух. Старша молодь об’єдналась у Стрілецькі това-
риства «Січ», «Сокіл» та ін. Січовий стрілецький рух сформу-
вався з радикально настроєних селян, інтелігенції, студентської
та учнівської молоді.
Створювалася література, випускалися підручники з військо-
вої справи (наприклад «Правильник піхотинця»), видавалися га-
зети та журнали.
Діяльності цих товариств перешкоджали політика Австрії
та Росії. З початком Першої Світової війни Головна Українська
Рада Стрілецтва проголосила «Звернення до Українського наро-
ду», в якому об’єднала Українське Січове Стрілецтво (УСС) для
збройної боротьби за визволення України. Був створений Легіон
УСС (див. схему 6).
33. 33Розділ 1. Збройні сили України на захисті Вітчизни
Курінь
Легіон УСС
Піхотний полк
Кінна сотня
Кулеметна сотня
Взвод з ближнього бою
Відділення зв’язку
Земляних ібудівельних робіт
Проти газової служби
Технічна сотня
Допоміжні служби:
• санітарна
• господарський відділ
• обоз
Командир сотні — сотник — поручник
(молодший лейтенант), або чотар
Легкі та важкі кулемети
(скоро стріли) системи Шварцльозе
Відділення легких і відділення важ-
ких мінометів, відділення гранатометів
і відділення світільників-вогнемстів
Для підтримання зв’язку —
піші та кінні вістові (зв’язківці),
а з 1915 р. були два телефонні апарати
Сотня
100–150 чол.
Чот
Рої по 10–15 чол.
Схема 6. Легіон УСС
