5. «Смуток був, дійсно,
найбільш характерним
виразом обличчя
Ахматової. Навіть –
коли вона посміхалась.
І цей чарівний смуток
робив її обличчя
особливо красивим»
Ю. Анненський.
6. «Збірка І.Я.Франка «Зів'яле листя» в творчій долі А. Ахматової»
А.Ахматова, українка за походженням, зробила довершений
переклад збірки Франка «Зів'яле листя».
Поетеса, як відомо, не розмовляла українською мовою,
однак на генетичному рівні глибоко відчувала її. Перекладаючи
Франкову збірку, вона відчула внутрішню, духовну спорідненість
з поетом і з його поезіями.
Це позначилося і на її власній творчості.
Наприклад, у літературознавстві ряд критиків
відмічають співзвучність, поетичний перегук
«Поеми без героя» А.Ахматової та збірки
«Зів'яле листя» І.Франка.
7. Вже одразу після друку перших
збірок Ахматова була поставлена
критиками в один ряд з найвидатнішими
російськими поетами.
Пізніше, її ім'я починають
порівнювати з Блоком. Сам Блок також
високо оцінював творчість поетеси і зіграв
не останню роль у її літературній долі.
Це підтверджують і вірші, які
адресовані славетному поету.
За словами Миколи Скатова «муза
Блока виявилась повінчаною з музою
Ахматової»
Вплив О.Блока на творчість А Ахматової
8. Вплив О.С.Пушкіна на творчість А.Ахматової
Образ Пушкіна проходить через
усю творчість Ахматової.
Опановування пушкінського світу
продовжувалося протягом всього її
життя.
Праці Ахматової - пушкініста
широко відомі в літературознавстві.
Пушкінські теми - постійні у
Ахматової – поета: Бахчисарай, море,
Петербург і, звичайно, Царське Село.
Створюючи інтимно-ніжні вірші
про Пушкіна - юнака, сама Ахматова
знаходиться насамперед під впливом
пізньої творчості поета.