2. 1. ВСТУП.
2. ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ПЕРШОЇ
КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ ЗАХИСТУ.
3. ВИДИ ВРАЗЛИВІ, ІІ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ ЗАГРОЗИ
ЗНИКНЕННЯ.
4. ВИДИ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ІІІ-ОЇ КАТЕГОРІЇ
СТУПЕНЯ ЗАХИСТУ.
5. ВИСНОВОК.
6. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.
3. Рослинний світ України налічує понад 25 тисяч видів, у
тому числі приблизно і вищих рослин 4,5 тисяч, мохоподібних –
800, водоростей – 4 тисячі, лишайників – 1 тисяча, грибів –
15 тисяч. В останню Червону книгу занесено 541 вид (підвид,
різновидність, форма) рослин, з яких вищих рослин – 439,
мохоподібних – 28, водоростей – 17, лишайників – 27, грибів –
30. Відносна кількість видів занесених в Червону книгу складає:
всього 2,2 % рослин 9,7 %, мохоподібних 3,5 %, водоростей
0,4 %, лишайників 2,7 %, грибів 0,2 %.
З кількості видів, занесених в Червону книгу України, на
Миколаївщині зустрічаються: рослин 29 видів, лишайників 2
виду. За категоріями загрози зникнення види складають: І
категорія – 6, ІІ – 16, ІІІ – 7. Деякі з них занесені в Європейський
червоний список.
Кожному жителю Миколаївщини доцільно ближче
познайомитись з цими рослинами для того, щоб у виробничій,
побутовій, рекреаційній ситуаціях ненавмисно не нашкодити
середовищу, яке породило і виплекало людину.
Основне джерело інформації щодо місцезнаходження і
ботанічної характеристики рослин – “Червона книга України.
Рослинний світ.” – К.: Українська енциклопедія, – 1996 р.
4. ВИДИ РОСЛИН, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО
ПЕРШОЇ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ ЗАХИСТУ
ЕРЕМОГОНЕ ГОЛОВЧАСТА,
піщанка головчаста
Eremogone сephalotes Fenzl
Ця рослина являє ендемічний вид, тобто може існувати лише
в дуже вузькому діапазоні екологічних умов, на визначеній
обмеженій території. В межах Миколаївської області це південна
частина міжріччя Південного Бугу і Інгулу. Крім того, вона
зустрічається на півдні Одеської області, в основному на березі
Тілігульського лиману. Це багаторічна трав’яниста рослина
заввишки 25-50 см. Прикореневі листки завширшки 1 мм,
завдовжки – 18 см, стеблові листки відповідно – 1,5 мм і 16 см,
квітки білі, сидячі, зібрані в густе суцвіття. Цвіте у червні – липні.
Плодоносить у липні – серпні. Плоди – круглясто-яйцевидна
коробочка. Всього в цьому регіоні взято на облік 12 місцьїї існування, з
яких 5 знаходиться на Миколаївщині. Її можна зустріти на
вапнякових і лесових відслоненнях та осипищах, еродованих
схилах. Чисельність виду зменшується і досягла критичного
рівня, коли природне відтворення її утруднене. Вимагає
обережності при проведенні господарської діяльності.
Рекомендується вирощувати рослину в ботанічних садах та на присадибних ділянках.
5. МЕРИНГІЯ БУЗЬКА,
мерингія південнобузька
Moehringia hypanica Gryni et Klok.
Реліктовий ендемічний вид. Реліктовий – означає те, що
рослина є пережитком рослинного світу далеких епох.
Зустрічається на Правобережному Степу між селами
Богданівною і Прибужжям Доманівського району
Миколаївської області на гранітних відслоненнях. Чисельність
дуже незначна, відомі три місця знаходження поодиноких особин виду.
Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 4 – 5 см.
Стебло тонке, листки завдовжки 8 – 12 мм. Квітки білі, зібрані
по 3 – 5 у верхівкові суцвіття, плід – коробочка. Цвіте у червні –
липні, плодоносить у липні – серпні. Поселяється на
кам’янистих утвореннях.
Зменшення чисельності пояснюється повільною
перебудовою генного апарату, який не встигає за зміною
екологічних умов. Рослину пригнічує тривала нестача вологи у
повітрі та ґрунті.
6. СМІЛКА БУЗЬКА,
смілка південнобузька
Silene hypanica Klok.
Реліктовий ендемічний вид. Зустрічається в зоні від
м. Первомайська до м. Вознесенськ на гранітних відслоненнях у
щілинах стель, біля окремих стель та поблизу джерел.
Трапляється поодиноко лише у дощове літо. У долинах
річок Кодима та Ягорлина – зникла.
Причина зникнення і зменшення чисельності – тривала
нестача вологи у повітрі і ґрунті, випасання овець.
Занесена до Європейського Червоного списку (1991).
інтродукована в умовах Центрального ботанічного саду НАН
України (м. Київ).
7. ВИШНЯ КЛОКОВА
Gerasus klokovii Sobko
Реліктовий ендемічний вид. Зустрічається у степовій зоні в
околиці с. Мінеї Первомайського району, скеля Висока і по
берегах р. Чорного Ташлика, околиці с. Богданівка Доманівського району.
Зростає на гранітних відслоненнях.
Це деревце заввишки 30 – 180 см. Стебло розгалужено. Листки
завдовжки 16 – 38 м, завширшки 12 – 28 мм. Квітки білі, зібрані
у зонтик. Плід – куляста, соковита, темно-червона костянка.
Цвіте у квітні – травні. Плодоносить у червні – липні.
Розмножується насінням і вегетативно. Зміна
чисельності викликана в основному антропогенним впливом
зокрема видобутком каміння.
8. ГРОМОВИК ГРАНІТНИЙ
Onosma graniticola Klok
Ендемічний вид. Розповсюджений у Причорномор’ї та
Приазов’ї. В Миколаївській області в околицях с. Бузького
Арбузинського району .
Це дворічна рослина заввишки 40 см. Стебло пірамідально
розгалужене. Має стрижневу кореневу систему. Листя
лінійнодовчасті, звужені біля основи. Цвіте у червні – липні.
Плодоносить у липні – серпні. Переносить сухі кам’яні
утворення.
Причина зменшення чисельності – зниження
конкурентноздатності і непристосованість до сучасних умов
середовища.
Вид занесено до Європейського Червоного списку (1991 р.).
охороняється у Провальському Степу, у Гранітно – Степовому
Побужжі. Рекомендується провести реінтродукцію із зони
впливу Південноукраїнської АЕС.
9. ЦИМБОХАЗМА ДНІПРОВСЬКА
Cymbochasma borysthenica Klok. et Zoz.
Реліктовий ендемічний вид, поширений крім Миколаївської
в Південно-Степовій зоні на території Дніпропетровської,
Донецької, Запорізької, Херсонської областях та в Криму.
Займає кам’янисті вапнякові та лесові відслоєння, степові схили
із змивними ґрунтами.
Це півкущик заввишки 4-12 см. Має довге розгалужене
кореневище, густооблисне стебло. Квіти (2-4) розміщені біля
основи стебла, жовті, зовні біловатоопушені. Плодоносить у
червні, розмножується насінням і кореневищем.
Зниженню чисельності сприяє біологічне старіння, мала
кількість насіння, переваження вегетативного розмноження.
Занесений до Європейського Червоного списку (1991 р.).
охороняється в Запорізькій області у Алтагирському Заказнику і
пам’ятки природи Балка Балканська. Вирощується у ботанічних садах.
10. ВИДИ ВРАЗЛИВІ,
ІІ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ ЗАГРОЗИ
ЗНИКНЕННЯ
ЛІКОПОДІЄЛА ЗАПЛАВНА
Lycopodiella inundata (L.)
Рідкісний вид, поширений у Поліссі, лісостеповій ті
степовій зонах, займає обводнені ділянки на торфових болотах,
вологі піски.
Це багаторічна трав’яна рослина, стебло завдовжки
10-15 см. Розмножується спорами. Чисельність рослин в
популяціях незначна. Деякі популяції зникли. Охороняється в
національному природному парку Синевір, Поліському
заповіднику та в Рівненській області. На Миколаївщині відоме
одне місце знаходження на правобережжі Південного Бугу в
нижній його частині.
11. САЛЬВІНІЯ ПЛАВАЮЧА
Salvinia natans (L.)
Реліктовий вид, поширений на всій території України в
долинах Дніпра, Десни, Південного Бугу, Сіверського Дінця та
інших річках. Зустрічається спорадично на мілководдях прісноводних
непроточних і малопроточних водойомів.
Це однорічна трав’яниста рослина завдовжки 10 –20 см.
Розмножується спорами, спороносить у серпні – вересні.
Охороняється в багатьох природних заповідниках України. На
Миколаївщині зустрічається у нижній течії Південного Бугу і
Інгулу.
12. СОН ЧОРНІЮЧИЙ,
сон-трава чорніюча
Pulsatilla nigricans Störck
Це центральноєвропейський вид. На Україні поширений на
лівобережному Поліссі і частково на правобережному, а також в
лісостеповій і степовій зонах. Зустрічається в основному в
соснових лісах, на вапнякових і гранітних схилах. На
Миколаївщині в міжріччі Південного Бугу і Інгулу.
Багаторічна рослина заввишки 10 – 40 см, цвіте у квітні – травні,
розмножується насінням. Зменшення чисельності
популяції під впливом розорювання степів, випасання худоби,
зривання квітів.
13. ГІМНОСПЕРМІУМ ОДЕСЬКИЙ,
голонасінник одеський
Gymnospermium odessanum Takht.
Реліктовий ендемічний вид спорадично поширений на
Півдні Правобережного Причорномор’я, в основному у
Молдавії Румунії. Зустрічається на вапнякових і гранітних
схилах, лісових галявинах.
Це багаторічна трав’яниста рослина завдовжки 5 – 20 см, з
кулястою бульбою в ґрунті.
На Миколаївщині зустрічається в Березнегуватсьокму
районі.
Чисельність рослин в популяціях вище критичної, але
поступово зменшується. Охороняється в заказниках,
вирощується в ботанічних садах.
АСТРАГАЛ ДНІПРОВСЬКИЙ
Astragalus borysthenicus Klok.
14. Ендемічний вид поширений на узбережжях Чорного та
Азовського морів, на пісках. Кількість популяцій незначна, але
чисельність в них особин достатня для сталого відновлення.
Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 50 – 80 см із
стрижневою кореневою системою. Квітки темно синьо-лілові.
Цвіте у травні – серпні.
Скорочення чисельності – під впливом рекреаційного
навантаження та господарського будівництва на морських
узбережжях.
Занесений до Європейського червоного списку (1991).
Охороняється на косі Бірючий острів та на косі Обіточна
Запорізької області. На Миколаївщині зустрічається у двох
місцях в околицях м. Очаківа.
ВОДЯНИЙ ГОРІХ ПЛАВАЮЧИЙ
15. Trapa natans L.
Реліктовий вид, поширений спорадично по всій Україні у
прісноводних непроточних або мало проточних водоймах.
Популяції численні.
Зменшення кількості рослин внаслідок пересихання,
забрудненя та засолення водойомів, пошкодження
під час збору плодів.
Охороняється у природних заповідниках. На Миколаївщині
є 6 існуючих популяцій в нижній течії Південного Бугу. Дві
популяції загинули.
МОРКОВНИЦЯ ПРИБЕРЕЖНА,
астродаукус прибережний
16. Astrodaucus littoralis Drude.
Ендемічний вид, поширений на Азово-Чорноморському
узбережжі (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька,
Донецька області і Крим) на галечниках і солонцях. На
Миколаївщині є три популяції в околицях м. Очаківа.
Це дворічна рослина заввишки 40-100 см. Квіти зібрані у
зонтики 4-8 см у діаметрі.
Зменшення чисельності внаслідок рекреаційного
навантаження, видобування піску, галечнику.
Заходи охорони не здійснюються.
БРАНДУШКА РІЗНОКОЛЬОРОВА
Bulbocodium versicolor Spreng.
17. Рослина європейської помірно субтропічної зони. На
Україні зустрічається у лісостепу і степу. Чисельність
незначна. На Миколаївщині відомі 4 популяції, з
них 3 у нижній течії Інгула.
Причини зменшення чисельності – розорювання, випас
худоби, зривання квітів.
РЯБЧИК РУСЬКИЙ
Fritillaria ruthenica Wikstr.
18. Вид з дуже розірваним ареалом, поширений в лісостепу і
степу, зустрічається відокремленими групами рослин на луках,
кам’янистих схилах, обривах, лісових галявинах.
Це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 40 – 50 см,
має кулясту цибулину. Цвіте у квітні – травні. Розмножується
насінням і цибулиною.
Чисельність постійно зменшується під впливом
антропогенних факторів (розорювання, зривання квітів,
викопування цибулин). На Миколаївщині зустрічається в трьох
місцях в середньої течії Південного Бугу. Охороняється в
природних заповідниках, вирощується в ботанічних садах.
ТЮЛЬПАН ШРЕНКА
Tulipa schrenkii Regel.
19. Вид знаходиться на північному заході свого природного
ареалу, який розміщений у східній частині малої Азії, Ірані,
Середній Азії. Місця зростання – степ, степові солонці,
вапнякові та крейдяні відслоненнях. Низька чисельність в
популяціях, що не забезпечує їх стале існування. На території
України з 47-ми популяцій 20 зникло.
Причини зникнення: розорювання степових схилів і балок,
випасання худоби, зривання на букети, викопування цибулин.
На Миколаївщині збереглись як пам’ятка природи 3 популяції
в нижній частині міжріччя Південного Бугу і Інгулу, 4 популяції зникли.
КОВИЛА ШОРСТКА
Stipa asperella Klok.
20. Реліктовий ендемічний вид, зустрічається в Побужжі,
Приазов’ї, Донецькому кряжі, на кам’янистих схилах,
відслоненнях вапняку та кристалічних порід. На
слаборозвинених хрящуватих ґрунтах зустрічається у значній
кількості, на розвинутих ґрунтах – поодинці.
Чисельність зменшується внаслідок випасання худоби та
рекреаційного навантаження. Охороняється у природних
заповідниках.
КОВИЛА ДНІПРОВСЬКА
Stipa borysthenica Klok.
21. Це представник південно європейсько – південно сибірсько-
середньо азійського виду. На Україні розповсюджений більш
ніж в 60 місцях. На Миколаївщині – в 5.
Причини зменшення чисельності: розорювання, випасання
худоби (витоптування).
Охороняється в природних заповідниках.
КОВИЛА УКРАЇНСЬКА
Stipa ucrainica P. Smirn.
22. Характерний компонент південноукраїнських степів.
Поширений від Дунаю до узбережжя Азовського моря,
Донецька, Луганська області.
Місця зростання: сухі типчановоковильові степи,
чорноземи і каштанові ґрунти. Чисельність незначна,
за межами заповідників зустрічається рідко.
КОВИЛА ГРАНІТНА
Stipa graniticola Klok.
23. Ендемічний причорноморський вид. Поширення:
Придніпровська та Приазовська височини, на степових
схилах південних експозицій з малопотужними ґрунтами
на гранітах і пісковинах.
Чисельність незначна. Загрожує: надмірне випасання худоби,
ерозія ґрунтів, видобування граніту.
ЦЕЛОКАУЛОН СТЕПОВИЙ,
цетрарія степова
Coelocaulon steppae Barreno
24. Євроазійський арідний вид, розсіяно поширений в
лісостеповій та степовій зоні, в Криму. Розміщується на
міждернинних проміжках. Трапляється досить великими
групами або поодинці. На Миколаївщині – в середній течії
Південного Бугу.
ПАРМЕЛІЯ ГРУБОЗМОРШКУВАТА,
неофусцелія грубозморшкувата
Parmelia ryssolea (Ach.)
25. Арідний вид євразійського ареалу. Поширення: степова
зона, Кримські гори. Росте на рівнинах в міждернинних
проміжках, на кам’янистих схилах. Трапляється досить
великими групами.
Спостерігається тенденція до скорочення. На Україні
18 місць зростання, в тому числі,
на Миколаївщині – 2.
Охороняється в природних заповідниках України.
ВИДИ, ЩО ВІДНОСЯТЬСЯ
ДО ІІІ-ОЇ КАТЕГОРІЇ СТУПЕНЯ ЗАХИСТУ
26. ЗІНОВАТЬ ГРАНІТНА,
Chamaecytisus gtaniticus Rothm.
Реліктовий ендемічний вид, поширений у Степу: міжріччі
Південного Бугу і Дніпра – Дніпропетровська, Миколаївська та
Херсонська області. Зростає на вапнякових, крейдових,
мергелистих та гранітних відслоненнях на схилах балок і
річкових долин.
Характеризується слабкою конкурентноздатністю.
Занесений до Європейського Червоного списку (1991). В
Миколаївській області охороняється у Єланецькому заказнику
місцевого значення.
ТЮЛЬПАН БУЗЬКИЙ
Tulipa hypanica Klok.
27. Ендемічний західно причорноморський вид. Поширення:
Причорномор’я, міжріччя Дністра і Дніпра (Одеська, Миколаївська,
Херсонська області). Росте в степу на кам’янистих вапнякових схилах.
Зменшення чисельності внаслідок випасання худоби, зривання
на букети, викопування цибулин. В Миколаївській області
охороняється у заказнику Добра Криниця (Баштанській район).
КОВИЛА ГРАФФА
Stipa grafiana Stev.
28. Євразійський степовий вид. Поширення: Лівобережний
лісостеп і Лівобережний степ (Запорізька, Донецька, Луганська
області). На Миколаївщині три популяції в середньої течії
Південного Бугу. Охороняється у природних заповідниках.
КОВИЛА ВОЛОСИСТА,
Stipa capillata L.
29. Центрально євразійський степовий вид. Поширення: Степ,
Лісостеп, Крим. На плакорах і верхніх частинах схилів, лісових
галявинах, на глинястих, суглинистих, кам’янистих, супіщаних
чорноземах і каштанових ґрунтах. Популяції численні,
відновлення виду на заповідних територія стабільне.
Охороняється в чисельних природних заповідниках України.
БЕРЕЗА ДНІПРОВСЬКА
Betula borysthenica Klok.
30. Ендемічний нижньодніпровський вид, поширений в
пониззях Дніпра і Південного Бугу. Займає піщані арени,
утворюючи невеличкі березові гаї – “колкі”. На Миколаївщині
дві популяції, одна з них на Кінбурнській косі. Окремі популяції
чисельні, але кількість популяцій скорочується внаслідок
витіснення сосновими насадженнями.
Охороняється у чорноморському біосферному заповіднику.
ГВОЗДИКА БУЗЬКА,
гвоздика південнобузька
Dianthus hypanicus Andrz.
31. Ендемічний вузько локальний вид, зустрічається у міжріччі
Південного Бугу та Інгулу на гранітних та гнейсових
відслоненнях, у тріщинах скель. Трапляються локальні
популяції чисельністю до 60 особин на 100 м2. На Миколаївщині
в середньої течії Південного Бугу більше ніж шість популяцій.
Загроза внаслідок будівництва гідроспоруд і видобування
граніту в кар’єрах.
Занесено до Європейського Червоного списку (1991).
Рекомендується вирощувати в ботанічних садах.
В и с н о в о к
32. Отже, рослинний світ Миколаївщини і взагалі - всього світу ще декілька
десятиліть тому був надзвичайно багатим і гарним. Сьогодні ж все в рази
змінилося, і до того ж не в кращий бік. Раніше природу цінували, їй
присвячували пісні і вірші, її плекали, немов дитину і піклувалися про неї, а
зараз нею тільки користються, не даючи нічого у відповідь. Поля
розорюються, ниви палають в смертельнім вогні від чийогось однісінького
недопалка, болота висушуються, ліси вирубуються… А що далі? Невже
ситуація так і не зміниться на краще? Невже мало рослин занесено до
Червоної книги? Невже ще недостатньо їх взагалі зникло з лиця Землі?
Люди! Якщо прямо зараз не почати вживати рятувальні заходи щодо
рослинного світу який нас оточує, то завтра може бути вже пізно.
Задумайтесь…
Використана література
1. Азимов А. Краткая история биологии. – М.: Мир, 1967. – 175 с.
2. http://www.ukrtvory.com.ua/referaty/bio12.3.html
