2. Всі ми – українці, а тому з молоком матері
нам передається любов до вишиванки.
3. Ми одягаємо її на свята, а наші предки носили
вишиті сорочки і в будні як основний одяг.
4. Вишита українська сорочка з льону з давніх-
давен є символом здоров’я, краси та
благополуччя в родині.
5. Перші сорочки немовлят називали льолями.
Вишивала їх дитині мама, а під час роботи
співала пісні й молилася.
6. Вишивка обов’язково мала бути по краях
сорочки – на рукавах, коло пазухи та на
подолі, щоб візерунок торкався тіла. Така
сорочка була справжнім оберегом для дитини
й захищала її від злих духів.
7. У давнину сорочки вишивали лише жінки й
дівчата. Кожна дівчина повинна була вишити
до весілля сорочки для себе та свого
нареченого, їх складали у спеціальну скриню.
8. Найціннішою вважалася сорочка, пошита в
четвер під час Великого посту та при повному
місяці. Саме в цей день жінки старалися
покроїти та пошити сорочки для своєї сім’ї,
зав’язуючи при цьому багато вузликів. У народі
вірили, що людина, яка має таку «четвергову»
сорочку, доживе до глибокої старості.
9. Кожен орнамент української вишиванки має
своє значення. Наприклад, маки вишивали на
жіночих сорочках для захисту від зла
10. Вишиванку з калиною, яка символізує
продовження роду, вдягали тільки заміжні
жінки.