Ride the Storm: Navigating Through Unstable Periods / Katerina Rudko (Belka G...
Урок із художньої культури у 9 класі
1. Мета: познайомити дітей з історією виникнення
ляльки-мотанки, народними традиціями, видами ляльок, символікою
ляльки-мотанки, навчити дітей робити ляльку-мотанку – оберіг;
розвивати фантазію, мислення та мязи рук; виховувати
любов до свого рідного краю, до українських
народних традицій.
Обладнання: тканина, льняні нитки, ножиці, зразок ляльки-мотанки,
Тип уроку : урок-практикум
2. Здавен у кожній родині лялька-мотанка виконувала роль
оберегу, була символом мудрості, берегинею роду,
символом матері-прародительниці та зв’язку між
поколіннями, одна із найдревніших іграшок і сакральних
(священних) істот нашого народу, якій тисячі й тисячі
років.
4. Скільки існує людство,
стільки років цій іграшці,
яка повинна була дитину
заспокоїти, нагодувати і
зберегти. Бо мати,
залишаючи дитя,
замотувала фрукти чи хліб
у шматочок тканини,
прив’язувала паличку і
давала, як іграшку, тому в
основі ляльки — хрест.
5. Людина вигадувала ляльку-мотанку, подібну собі, як забавку
для дитини, як оберіг дому. Виготовляючи цей сакральний
предмет, жінки вкладали у неї свою енергію, певні думки і
побажання. Ляльку-мотанку передавала мати дочці, коли
віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй
дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід.
6. Наші пращури вірили, що лялька є посередником між живими та тими, хто
ще народиться. Тому на заміжжя дівчини разом із рушниками і сорочками
в скриню до приданого клали ляльки. Робили їх дуже ретельно: одягали в
українське народне вбрання як наречену, плели вінок на голову і
обов’язково «додавали» нареченого — мусила бути пара. Відразу після
одруження тими ляльками бавилися — вважалося, що так швидше
народяться діти.
7. Обличчя у «плодоносних» ляльок немає — невідомо ж, хто
прийде на світ.
Берегиням — іншому різновиду — на обличчі намотували хрести.
І виготовляли їх на різні потреби: аби людина одужала, аби
пішов дощ чи навпаки — припинилася злива, вщух буревій...
Наші предки вважали, що лялька з певними вираженими рисами
обличчя – будь то очі чи ротик – може прив’язувати до себе душу
того, хто нею грається, що може понести за собою небажані
наслідки. Окрім того, за таким хрестоподібним личком можна
уявити собі яке завгодно. І, зрештою, хрест у колі — це солярний
знак, тож лялька із таким обличчям несе в собі сонячну
енергетику.
8. Ляльку робили, коли викликали духа. Іноді її знищували,
спалювали, щоб ця річ забрала, наприклад, недугу. Якщо
писанкою «викочували» хворобу, то ляльку виготовляли тоді,
коли треба було про щось швидко попросити або подія була
значна. Знищували її, коли намагалися вилікувати людину чи
прикликати дощ. Тобто її віддавали богам — вона ставала
жертвою й могла заміщати собою живу істоту. Тому її обличчя
було відокремлене від будь-якої особи, щоб ніхто не постраждав
під час знищення мотанки — аби не зашкодити живим.
9. Лялька-мотанка не
випадково не має обличчя.
Адже вона виникла не як
іграшка, а як священна річ.
Сакральна істота з хрестом замість обличчя,
символізує гармонію вертикалі (духовності) і
горизонталі (земного розвитку людини), тобто
допомагає гармонізувати простір.
10. Вона мала прикликати дух
померлої або ще не народженої
людини до живих, запросити її в
коло сім’ї, до столу чи до тієї
дитини, яку виховувала Бо
уособлювала дух прадавнього
Предка, а відтак не дівчинка
гралася лялькою, а лялька, як
стара баба, передавала досвід
минулого новому поколінню.
Такі іграшки повинні знаходитися
на покуті зі сторони сходу сонця,
над ліжечком дітей (оберігає
дитину), над дверима (зустрічає і
проводжає гостей)...
11. Усі елементи одягу мотанки є
символічними: спідниця
уособлює землю; сорочка —
три часи: минулий, теперішній і
майбутній; головний убір —
очіпок, стрічка чи хустка —
зв’язок із небом...
Українська лялька тим
унікальна, що вона — така ж, яка
була тисячі років тому!
Найдавніші — глиняні —
сягають доби Трипілля!
14. Лялька-мотанка приходить у наш світ у якомусь образі,
створюється з певною ціллю. Її виготовляли із
різними побажаннями, наділяли різними
символічними значеннями: на щасливу долю,
сприяння потаємним бажанням, гармонії людини з
природою, на успіх і здоров’я, на добро і злагоду. І
обов’язково, ці обереги несуть у собі позитивну
енергетику.