1.
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
від 23 листопада 2011 р. № 1392
Про затвердження Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти

3. Відповідно до статті 31 Закону України “Про
загальну середню освіту” Кабінет Міністрів
України постановляє:
 1. Затвердити Державний стандарт базової і
повної загальної середньої освіти, що додається.
 Установити, що зазначений Державний
стандарт впроваджується в частині базової
загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 р., а
в частині повної загальної середньої освіти - з 1
вересня 2018 року.

4. Державний стандарт базової і
повної загальної середньої освіти
 спрямований на виконання завдань
загальноосвітніх навчальних закладів II
і III ступеня і визначає вимоги до
освіченості учнів основної і старшої
школи.

5. Формування інформаційно-комунікаційної
компетентності учнів, зміст якої є інтегративним,
відбувається у результаті застосування під час
вивчення всіх предметів навчального плану
діяльнісного підходу.
Навчальними програмами обов’язково
передбачається внесок кожного навчального
предмета у формування зазначеної
компетентності.

6.  ґрунтується на засадах особистісно зорієн-
тованого, компетентнісного і діяльнісного
підходів, що реалізовані в освітніх галузях і
відображені в результативних складових змісту
базової і повної загальної середньої освіти.
 При цьому особистісно зорієнтований підхід до
навчання забезпечує розвиток академічних,
соціокультурних, соціально-психологічних та
інших здібностей учнів.

7.  Компетентнісний підхід сприяє формуванню
ключових і предметних компетентностей.
 уміння вчитися;
 спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами;
 математична;
 базові компетентності в галузі природознавства і техніки;
 інформаційно-комунікаційна;
 соціальна;
 громадянська;
 загальнокультурна;
 підприємницька;
 здоров’язбережувальна компетентності;
 предметні

8.  комунікативна,
 літературна,
 мистецька,
 міжпредметна естетична,
 природничо-наукова,
 математична,
 проектно-технологічна,
 інформаційно-комунікаційна,
 суспільствознавча,
 історична,
 здоров’язбережувальна компетентності

9.  Цей Державний стандарт включає
такі освітні галузі:
 “Мови і літератури”,
 “Суспільствознавство”,
 “Мистецтво”,
“Математика”,
 “Природознавство”,
“Технології”,
“Здоров’я і фізична культура”,

10. Визначальним для системи
загальної середньої освіти
є українознавче
спрямування всіх освітніх
галузей.

11.  Протягом навчання в основній
школі учні здобувають базову
загальну середню освіту, що разом
із початковою є основою
загальноосвітньої підготовки,
формує в них готовність до вибору
професії і реалізації шляхів
подальшої освіти. Зміст освіти в
основній школі для всіх учнів
єдиний.

12.  Варіативність методик організації
навчання, а також на-явність в
учнів можливості обирати курси за
вибором залежно від власних
пізнавальних здібностей дають
змогу застосовувати особистісно
зорієнтований, компетентнісний і
діяльнісний підходи

13.  У старшій школі, де навчання є профільним,
обов’язковий для вивчення зміст освітніх галузей
реалізується шляхом вивчення окремих предметів,
курсів за вибором загальноосвітніх закладів
відповідно до загальної кількості годин,
передбачених для кожної галузі, або шляхом
застосування модульної технології.
 Освітня потреба старшокласників у профільному
навчанні задовольняється шляхом створення мережі
загальноосвітніх закладів різного типу, яка
складається з однопрофільних і багатопрофільних
ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл, що мають
змогу повністю реалізувати профільність навчання, а
також професійно-технічних навчальних закладів,
коледжів

14. У старшій школі співвідно-
шення навчальних годин
для вивчення обов’язкових
предметів і предметів,
самостійно обраних учнями
для профільного навчання,
становить орієнтовно 50
на 50 відсотків.

15.  Бюджетне фінансування
загальноосвітнього закладу
здійснюється з урахуванням
установленої Базовим навчальним
планом сумарної кількості годин
інваріантної та варіативної
складових і можливості у процесі
вивчення окремих предметів поділу
класу на групи

17. Мета
 розвиток особистості учня,
 формування в нього мовленнєвої і читацької
культури,
 комунікативної та літературної компетентності,
 гуманістичного світогляду,
 національної свідомості,
 високої моралі,
 активної громадянської позиції, естетичних
смаків і ціннісних орієнтацій

21.  формування стійкої мотивації до вивчення української мови і літератури,
іноземних мов, мов і літератур національних меншин, світової літератури,
любові до української мови і культури, а також поваги до інших мов і культур;
 ознайомлення з мовною системою і формування на її основі базових лексичних,
граматичних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок;
 вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої (аудіювання, читання,
говоріння, письмо) та читацької діяльності, різних сферах спілкування
(особистісна, публічна, освітня);
 формування комунікативної і літературної компетентностей;
 ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та перекладної літератури;
 формування знань про специфіку художньої літератури як виду мистецтва,
розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати
літературний твір у літературному та культурному контексті, взаємозв’язку з
іншими видами мистецтва;
 формування мовленнєвої і читацької культури, творчих здібностей, культури
ведення діалогу, розвиток критичного мислення та естетичних смаків учня;
 формування гуманістичного світогляду, духовного світу учня, його моралі,
загальної культури, особистісних рис громадянина України, який усвідомлює
свою належність до світової спільноти.

22.  подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури, засвоєння через
мову і літературу історії, культури народу, моральних та естетичних цінностей,
формування духовного світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських
якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури національних і
загальнолюдських цінностей;
 розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях, формулювати та
відстоювати власну думку, вести дискусію, оцінювати життєві явища, моральні,
суспільні, історичні та інші проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне
ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими людьми;
 удосконалення базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних,
правописних умінь і навичок, узагальнення та поглиблення знань учнів про мову
як суспільне явище і про літературу - як мистецтво слова;
 вироблення вмінь орієнтуватися у різноманітній інформації українською та
іншими мовами, у світі класичної і масової літератури, користуватися сучасними
інформаційними комунікаціями (Інтернетом, системою дистанційного навчання
тощо), провадити пошуково-дослідницьку діяльність;
 удосконалення під час провадження дослідницької діяльності навичок
самостійної навчальної діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток
художньо-образного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів, їх
емоційно-духовної сфери, естетичних смаків і загальної культури

24. Мета
 забезпечення розвитку учня як
особистості, що
 керується гуманістичними нормами і
цінностями,
 усвідомлює себе громадянином
України,
 успішно самореалізується в
сучасному українському суспільстві

25.  забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної
особистості, здатної за допомогою набутих ключових та
галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в
сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати
участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і
громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя;
 розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення,
визначення нею власної ідентичності як особистості,
громадянина, члена родини, етнічної, релігійної, регіональної
та локальної спільноти;
 формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав
людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських
цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та
дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.
 Зміст освітньої галузі реалізується шляхом вивчення окремих
навчальних предметів (історії, права, економіки тощо), що
відображають основи відповідних наук, інтегрованих курсів
(громадянської освіти, суспільствознавства тощо).

27. Мета
 формування в учнів
 ідентичності та почуття власної
гідності у результаті осмислення
соціального та морального досвіду
минулих поколінь,
 розуміння історії і культури України в
контексті історичного процесу

28.  розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і навчального
предмета, власних освітніх запитів учнів і вміння їх задовольняти;
 отримання та засвоєння системних знань про головні події, явища та
тенденції в історії України та світу;
 ознайомлення учнів з духовними і культурними надбаннями та
цінностями, історико-культурними традиціями українського народу і
цивілізації в цілому;
 визначення, відбір і використання у процесі пошуку інформації про
минуле різних видів історичних джерел, у тому числі текстових,
візуальних та усних, артефактів, об’єктів навколишнього історичного
середовища (музеїв, архівів, пам’яток культури та архітектури), а
також інформаційно-комп’ютерних технологій;
 вміння представляти обґрунтовані та структуровані знання з історії,
власне розуміння історії з використанням відповідного понятійного
апарату та виважено розглядати контраверсійні і суперечливі теми

31. Мета
 створення умов для розвитку
особистості компетентного, активного,
відповідального громадянина України,
члена європейської і світової спільноти,
що здатний сприймати та ефективно
відповідати на сучасні індивідуальні та
суспільні виклики і загрози

32.  розвиток інтересу до суспільствознавства;
 формування в учнів цілісної системи вмінь і навичок
дослідження суспільних проблем, пропонування
способів їх розв’язання, проведення аналізу та
оцінювання суспільних явищ, процесів і тенденцій у
державі та світі;
 здійснення самостійного пошуку у різних видах
джерел інформації про життя суспільства і людини в
ньому;
 формування активної громадянської позиції,
загальнолюдських моральних якостей, правової та
економічної культури, мотивації до соціальної
активності.

35. Мета
формування в учнів у процесі сприймання,
інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва
та провадження практичної діяльності системи
ключових, міжпредметних естетичних і
предметних мистецьких компетентностей як
цілісної єдиної основи світогляду, а також
здатності до художньо-творчої самореалізації і
культурного самовираження

36.  оволодіння системою вмінь і навичок у галузі
мистецтва, формування світогляду, креативних і
комунікативних якостей;
 формування вмінь і навичок аналізувати,
інтерпретувати та оцінювати твори мистецтва,
виявляти їх національну своєрідність;
 збагачення духовного світу учнів у результаті
вивчення творів мистецтва;
 формування ціннісного ставлення до дійсності і
творів мистецтва, розвиток емоційно-почуттєвої
сфери учнів;
 виховання здатності до художньої самореалізації,
культурного самовираження, задоволення потреби в
мистецькій самоосвіті

39. Мета
 формування в учнів математичної компетентності
на рівні, достатньому для
 забезпечення життєдіяльності в сучасному світі,
 успішного оволодіння знаннями з інших освітніх
галузей у процесі шкільного навчання,
 інтелектуального розвитку учнів,
 розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури
мислення, інтуїції

40.  розширення знань про число, формування культури усних, письмових,
інструментальних, точних і наближених обчислень;
 формування системи функціональних понять, умінь використовувати функції
та їх графіки для характеристики залежностей між величинами явищ і
процесів;
 забезпечення оволодіння учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати
перетворення алгебричних виразів, розв’язувати рівняння, нерівності та їх
системи, моделювати за допомогою рівнянь реальні ситуації, пояснювати
здобуті результати;
 формування уявлень про математичну статистику і теорію ймовірності як
окремі науки, про особливості організації статистичних досліджень, наочне
подання статистичних даних, визначення числових характеристик
статистичного ряду, понять випадкової події та її ймовірності;
 забезпечення оволодіння учнями мовою геометрії, розвиток просторового
уявлення, умінь виконувати геометричні побудови;
 формування знань про геометричні фігури на площині, їх властивості, а також
умінь застосовувати вивчене у процесі розв’язування геометричних задач;
 ознайомлення із способами і методами математичних доведень, формування
умінь використовувати їх у процесі навчання;
 формування знань про основні геометричні величини, способи їх знаходження
серед пласких і просторових фігур, формування умінь застосовувати здобуті
знання у навчальних і життєвих ситуаціях

41.  розширення компетентностей учнів щодо тотожних перетворень виразів
(степеневих, логарифмічних, ірраціональних, тригонометричних),
розв’язування відповідних рівнянь і нерівностей;
 завершення формування поняття числової функції у результаті вивчення
степеневих, показникових, тригонометричних класів функцій, формування
вмінь їх досліджувати і використовувати для опису і вивчення явищ і
процесів;
 ознайомлення з ідеями і методами диференціального та інтегрального
обчислення, формування елементарних умінь їх практичного застосування;
 формування практичної компетентності щодо розпізнавання випадкових
подій, обчислення їх ймовірності, застосування базових статистико-
ймовірнісних моделей під час розв’язування навчальних і практичних задач
та опрацювання експериментальних даних у процесі вивчення предметів
природничого циклу;
 формування системи знань про просторові фігури та їх основні властивості,
способи обчислення площ їх поверхонь і об’ємів, а також умінь
застосовувати здобуті знання під час розв’язування навчальних і
практичних задач;
 формування уявлення про аксіоматичну побудову математичних теорій

44. Мета
 формування в учнів природничо-
наукової компетентності як базової та
відповідних предметних
компетентностей як обов’язкової
складової загальної культури
особистості і розвитку її творчого
потенціалу

46.  забезпечує формування в учнів основи
цілісного уявлення про природу і місце
людини в ній,
 пропедевтичну підготовку учнів до вивчення
окремих навчальних предметів, що сприяє
розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних
сферах життєдіяльності та їх адекватній
поведінці в навколишньому природному
середовищі

47.  зорієнтований на забезпечення засвоєння
учнями наукових фактів, понять і законів
астрономії, методів її дослідження,
 усвідомлення знань про будову Сонячної
системи, створення і розвиток Всесвіту,
формування наукового світогляду

48.  забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності
функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію,
взаємозв’язок із неживою природою,
 оволодіння основними методами пізнання живої природи,
 розуміння біологічної картини світу, цінності таких
категорій, як знання, життя, природа, здоров’я,
формування свідомого ставлення до екологічних проблем,
 усвідомлення біосферної етики, застосування знань з
біології у повсякденному житті та майбутній професійній
діяльності,
 оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив
розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні
існування біосфери

49.  спрямований на засвоєння учнями знань про
природну і соціальну складову географічної
оболонки Землі,
 формування в учнів комплексного, просторового,
соціально орієнтованого знання про планету
Земля у результаті застосування краєзнавчого,
регіонального і планетарного підходів та
усвідомлення цілісного географічного образу
своєї країни

50.  забезпечує усвідомлення учнями основ фізичної
науки,
 засвоєння ними основних фізичних понять і законів,
наукового світогляду і стилю мислення,
 розвиток здатності пояснювати природні явища і
процеси та застосовувати здобуті знання під час
розв’язання фізичних задач, удосконалення досвіду
провадження експериментальної діяльності,
 формування ставлення до фізичної картини світу,
 оцінювання ролі знань фізики в житті людини і
суспільному розвитку

51.  забезпечує засвоєння учнями знань про речовини
та їх перетворення, хімічні закони і методи
дослідження, навички безпечного поводження з
речовинами,
 формує ставлення до екологічних проблем і
розуміння хімічної картини світу, вміння
оцінювати роль хімії у виробництві та житті
людини

53. Мета
 формування і розвиток
проектно-технологічної та
інформаційно-комунікаційної
компетентностей для реалізації
творчого потенціалу учнів і їх
соціалізації у суспільстві

55.  формування в учнів навичок і вмінь проводити основні
операції з інформаційними об’єктами, зокрема:
 здійснювати пошук необхідної інформації з використанням
пошукових і експертних систем, зокрема Інтернету;
 створювати інформаційні об’єкти, фіксувати, записувати,
спостерігати за ними і вимірювати їх, зокрема, в рамках
реалізації індивідуальних і колективних проектів;
 висувати і перевіряти нескладні гіпотези навчально-
пізнавального характеру, створювати, вивчати та
використовувати інформаційні об’єкти;
 використовувати засоби інформаційно-комунікаційних
технологій для обміну інформацією, спілкування;
 планувати, організовувати індивідуальну і колективну
діяльність в інформаційному середовищі

56.  формування в учнів здатності:
 виявляти та аналізувати інформаційні процеси в
технічних, біологічних і соціальних системах;
 будувати і використовувати інформаційні моделі,
а також засоби опису та моделювання явищ і
процесів

57.  вивчають, аналізують інформаційні процеси,
що відбуваються у живій природі, суспільстві
та техніці;
 одержують уявлення про основи управління,
прийняття рішень, основні принципи роботи
засобів інформаційних технологій;
 ознайомлюються з інформаційним
моделюванням;
 розвивають алгоритмічне мислення як засіб
планування, організації діяльності

58.  одержують уявлення про роль інформатики та
інформаційно-комунікаційних технологій у
розвитку сучасної цивілізації, інформаційній
інфраструктурі суспільства, про основні види
засобів масової інформації та взаємодію
людини з такими засобами;
 засвоюють юридичні та морально-етичні
норми роботи з інформаційними даними і
програмними продуктами;
 отримують уявлення про інформаційну
безпеку суспільства та особистості.

59.  формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва,
роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;
 ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними,
сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів,
декоративно-ужитковим мистецтвом;
 формування здатності розвивати надбання рідної культури з
використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;
 набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності,
партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;
 розвиток технологічних умінь і навичок учнів;
 усвідомлення учнями значущості ролі технологій як практичного втілення
наукових знань;
 реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері технологічної діяльності;
 створення умов для самореалізації, розвитку підприємливості та
професійного самовизначення кожного учня;
 оволодіння вмінням оцінювати власні результати предметно-
перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і
предметних компетентностей

61. Мета
 розвиток здоров’язбережувальної
компетентності шляхом набуття учнями
навичок збереження, зміцнення,
використання здоров’я та дбайливого
ставлення до нього, розвитку фізичної
культури особистості та готовності до
дій в умовах надзвичайних ситуацій та
захисту Вітчизни

63.  поглиблення в учнів знань про власне здоров’я, фізичний
розвиток, необхідність ведення здорового способу життя,
безпечну поведінку, фізичну культуру особистості, взаємозв’язок
організму людини з навколишнім природним середовищем;
 формування в учнів знання про здоров’я і безпеку, здоровий і
безпечний спосіб життя, фізичну культуру;
 підвищення рівня рухової активності;
 удосконалення життєво необхідних умінь та навичок, вміння
використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;
 створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до
власного здоров’я, занять фізичною культурою, вдосконалення
фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоров’я;
 усвідомлення учнями цінності життя і здоров’я, значущості
здорового і безпечного способу життя та фізичної культури;
 збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я;
 розширення функціональних можливостей організму учня шляхом
цілеспрямованого розвитку природних здібностей, основних
фізичних якостей;
 підготовка молоді до забезпечення власної безпеки та безпеки
інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу,
до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях