"Живий у пам'яті народній Голота І. І."

1. Навчально-виховний комплекс
“Пушківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів –
дошкільний навчальний заклад”
Живий
у пам'яті
народній
Голота
Іван Іванович

2. Після служби працював в АФ ТОВ
“Мир” та на Побузькому фероніке-
левому комбінаті. В 2006 році пішов
на службу за контрактом в ЗСУ.
31 жовтня 2009 року Іван одружився,
дружина- Голота Олександра Сергіївна.
12 травня 2010 року у них народилась
донька Аліса.
Виконуючи свій обов'язок перед
Батьківщиною, Іван Іванович став на
захист східних рубежів нашої держави,
намагаючись протистояти терористам.
11 липня 2014 року Голота Іван
Іванович
загинув в селі Зеленопілля
Свердловського району, Луганської
області.
Голота Іван Іванович
народився 12 вересня 1985 року в селі
Пушкове Голованівського району,
Кіровоградської області. В 1991 році
пішов у 1 клас Пушківської
загальноосвітньої школи. В 2000 році
закінчив 9 класів і продовжив
навчання в Голованівському ПТУ №
38. По закінченню навчання,
працював в ФГ “Родючість” на різних
роботах. В 2004 році був призваний на
строкову службу в лави Збройних Сил
України.

3. Прийшла в нашу хату тривожна година.
Хай кожен збагне собі в безлічі справ :
все треба зробить, щоб жила Україна,
щоб ворог підступний її не здолав.
Голоту Івана Івановича
було нагороджено
Відзнакою
Кіровоградської області
“За мужність і відвагу”

4. Як захлинався бій останній
І ущухав вогонь атак
Упав Іван-юнак ,
28- річний мій земляк.
Упав, з очей спадали зорі,
Темніла неба пелена…
О, боже мій, що тільки
творить
Людьми придумана війна.
Голови схилили у мовчанні,
У серцях ти житимеш
завжди.
Наш земляк,
герой-односельчанин
Квітами прикрашені вінки.
Буде Україна пам'ятати,
Хто життя своє в боях
віддав.
За єдину Батьківщину-матір
Задля чого і Іван страждав.

5. Спогади класного керівника
Варяниці Людмили Іванівни
Голота Іван Іванович навчався в Пушківській загальноосвітній школі з
1класу. Хлопчик мав хороший фізичний та розумовий розвиток.
Особливу увагу Ваня приділяв вивченню предметів гуманітарного циклу.
Він мав широкий кругозір, добру пам’ять, любив багато читати. Ваня
брав активну участь у позакласній та позашкільній роботі, був ведучим
багатьох загальношкільних свят. Любив займатися спортом.
Іван користувався авторитетом серед усіх учнів школи, його поважали,
учителі довіряли відповідальні справи. Товариський, чуйний,спокійний
був наш Іван. Не віриться, що його нема серед нас. Він так любив життя.
Пам’ять про нього у наших серцях житиме доти, доки живемо ми.
Пам'ятайте таких людей !

7. З давніх – давен український народ підтримує священну традицію –
вкарбувати в свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові
подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали
свій військовий обов'язок.
12 вересня 2014 року було
відкрито меморіальну дошку
воїну-односельцю Голоті
Івану Івановичу
Герої не вмирають.
Просто йдуть
Із поля бою – в небо.
В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть
човни. Пливуть…
Героям слава – вписано у серці.

8. Герой не вмер, він – у серцях !

9. Тобі, Україно,
мій мужній народе,
Складаю я пісню
святої свободи.
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам
до останнього кроку,
Аби ти щаслива була,
Україно,
Моя Батьківщино !

10. Ми переможемо цю війну,
Бо страхом країну не візьмеш.
Ми є сильні духом і вірою.
А силу духу не зламати ніколи.
СЛАВА УКРАЇНІ !
ГЕРОЯМ СЛАВА !!!