1. Зображення трагедії Другої світової
війни у творах
А. Маргул-Шпербер “Про назву
концтабору Бухенвальд”,
Б. Окуджави “До свидания,
мальчики!”
Нам не забути дні війни –
навіки в пам'яті вони
2. Війна… Страшне слово. Страшніше, ніж смерть,
тому що смерть – неминуче явище, а війна –
страхіття, викликане злою волею інших людей.
Розмову ми почнемо з фотографії монумента
“Воїну-визволителю” в берлінському Трептов-
парку. Там захоронено близько7 тис.воїнів із
75тис. загиблих при штурмі Берліна. В центрі –
бронзова фігура нашого солдата. В одній руці він
тримає опущений меч, а другою підтримує
врятовану ним німецьку дівчинку.
3. Забуття – підстава для повторення.
Ми повинні пам'ятати тих, хто відвоював
мирне небо для нас з вами
4. Альфред Маргул-Шпербер
Народився 23 вересня 1898 року в місті
Сторожинець, на Буковині. Румунський поет,
вірші писав німецькою. Навчався в Чернівцях
та Відні. Учасник першої світової війни. Після її
закінчення жив в Америці, в 1924 році
повертається в Європу, потім на батьківщину.
Німецькомовний поет Румунії був за
походженням євреєм. В якості псевдоніма
додав ім'я матері Маргула. В 20-ті роки його
уже друкують а Німеччині, Австрії - скрізь, де
читають німецькою.
5. Та прийшли 30-ті роки. Його
друзі потрапляють в
концтабори. Чистота його
німецької мови була
бездоганною, але…. Все ж
таки, завдяки знайомим, його
не зачепили. До кінця війни
він жив приватними
уроками.. німецької мови
6. До війни вийшли дві його збірки “Парабола
ландшафту” (Сторожинець, 1934 р.),
“Таємниця і зречення” (Чернівці, 1939), в яких
переважають символічно-пейзажні вірші із
строгою класичною метрикою. та образами.
У 1940 році письменник
переїжджає до Бухареста, де
стає однією з головних фігур
німецької літератури Румунії,
покровителем молодого поета
Паула Целана. Поезія Альфреда
Маргула-Шпербера збагачується
новими ідеями
7. Бухенвальд
Нацистський концтабір Бухенвальд був
заснований у 1937 році на горі Етельсберг у
шести милях від німецької культурної столиці
міста Веймар. Проіснував 8 років, до 1945. Це
була “фабрика смерті”. За весьчас загинуло
понад 50 тис. невинних людей: переважно
євреї, політичні в'язні, радянські
військовополонені. Ворота в Бухенвальді
прикрашав напис “Кожному своє.”
8.
9. Виразне читання поезії.
По имени лагеря смерти
Я и забыл: под Веймаром был он.
Лишь помню я: там жгли людей в огне.
В названии его — как будто стон
О Буковине, «буковой стране».
Исчезнувшая жизнь, забытый день
Мой Бухенвальд, «лес буков», в голове:
Лежу мальчишкой, и лесная сень
Скрывает тучки в дальней синеве…
О века срам, что пачкает мечту!
Проклятьем память отдана врагу.
Название услышу ли, прочту —
О детстве больше думать не могу,
Ночным удушьем заползает в сон
Ужасная догадка: там, вдали
Пар облаков над полем вознесён,
Не дым ли это тех, кого сожгли
(переклад А.Чорного)
•Яким настроєм наповнив вас вірш?
•Яка картина постає в вашій уяві, коли ви читаєте цей вірш?
10. Бесіда
• Die Buche – бук Der Wald –
• Buchenwald –
• В чому особливості побудови вірша?
(розповідь від першої особи)
• Які образи-символи використовує автор?
• Що можна сказати про самого автора на
основі цього вірша?
ліс
буковий ліс.
11. «Бухенвальдський набат»
Тема Бухенвальду ятрила рану багатьом поетам. В 1958 році в Німеччині
відбулось відкриття меморіалу ІІ світової війни «Бухенвальд». На
території колишнього табору смерті було зведено башту, увінчану
дзвоном, набат якого повинен нагадувати людям про жертви фашизму і
війни. Вже через дві години після цього повідомлення російський поет
Олександр Соболєв прочитав своїй дружині Тетяні рядки:
…Сотни тысяч заживо сожженных
Строятся
Строятся
В шеренгу к ряду ряд…
Композитор Вано Мураделі через два дні після прочитання віршів
зателефонував Соболєву і сказав: «Пишу музику і плачу… Які вірші!»
Так народилась пісня «Бухенвальдський набат», яка вже більше сорока
років застерігає людей – це не повинно повторитись!
13. Участие в войне
В апреле 1942 года, в
возрасте 17 лет, Булат Окуджава
пошёл на фронт добровольцем.
Был направлен в 10-й Отдельный
запасной минометный дивизион.
Затем, после двух месяцев
обучения, был отправлен на
Северо-Кавказский фронт. Был
минометчиком, потом радистом
тяжелой артиллерии.
Демобилизировался из армии в
1944. Награждён медалями «За
оборону Кавказа», «За победу над
Германией», орденом
Отечественной войны І степени.
14. ВОЙНА БУЛАТА
9 мая 2017 года Булату Окуджаве могло бы
исполниться 93 года
День Победы мы празднуем в его день рождения.
Это не случайно.
Война присутствовала в его жизни, а потом в прозе и
стихах. Это закономерно.
15.
16. “До свидания, мальчики”
Ах, война, что ж ты сделала, подлая:
стали тихими наши дворы,
наши мальчики головы подняли -
повзрослели они до поры,
на пороге едва помаячили
и ушли, за солдатом - солдат...
До свидания, мальчики!
Мальчики,
постарайтесь вернуться назад.
Нет, не прячьтесь вы, будьте
высокими,
не жалейте ни пуль, ни гранат
и себя не щадите,
и все-таки
постарайтесь вернуться назад.
Ах, война, что ж ты, подлая, сделала:
вместо свадеб - разлуки и дым,
наши девочки платьица белые
раздарили сестренкам своим.
Сапоги - ну куда от них денешься?
Да зеленые крылья погон...
Вы наплюйте на сплетников,
девочки.
Мы сведем с ними счеты потом.
Пусть болтают, что верить вам не во
что,
что идете войной наугад...
До свидания, девочки!
Девочки,
постарайтесь вернуться назад.
17. Анализ стихотворения «До
свидания, мальчики..»
• Показана ли в стихотворении сама война?
• Какой эпизод изобразил поэт? Почему именно его
выбрал?
• (момент прощания: дети внезапно повзрослели)
• Как они будут воевать мы можем предвидеть?
• «вы не гнитесь, вы будьте высокими», «и себя не
жалейте».
• Сколько смысловых частей, сколько тем?
• (2) (Роль женщины на войне была не менее важной)
• Какие мысли вызывают слова «Постарайтесь вернуться
назад?»
