2. План:
1. Поняття цивільної юрисдикції. Загальні правила
визначення цивільної юрисдикції суду
2. Види цивільної юрисдикції.
3. Поняття підсудності. Види підсудності: функціональна
і територіальна.
4. Характеристика функціональної підсудності.
Компетенція окремих ланок судової системи України у
здійсненні правосуддя у цивільних справах.
5. Територіальна підсудність. Види територіальної
підсудності.
6. Порядок передачі справи до іншого суду.
3. Нормативно-правові акти
Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 року // Відомості ВРУ. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-ІV від 18 березня
2004 р. // ВВР. – 2004. - № 40-41, 42. – Ст. 492.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // ВВР. –
2003. – №№ 40-44. – Ст. 356.
Сімейний кодекс України № 2947-ІІІ від 10 січня 2002 р. // ВВР. – 2002. -
№ 21-22. – Ст. 135 (із змінами).
Кодекс законів про працю України. Затверджений Законом № 322-VІІІ
від 10 грудня 1971 р. // ВВР. – 1971. – додаток до № 50. – Ст. 375 (із
змінами).
Про судоустрій України. Закон України № 3018-ІІІ від 7 лютого 2002
р. // ВВР. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180 (із змінами).
Про міжнародне приватне право. Закон України від 23 червня 2005 р.
№ 2709-ІV // ВВР. – 2005. - № 32. – Ст. 422.
Про органи реєстрації актів громадянського стану. Закон України №
3807-ХІІ від 24 грудня 1993 р. // ВВР. – 1994. - № 14. – Ст. 78 (із
змінами).
Про виконавче провадження. Закон України № 606-ХІУ від 21 квітня
1999 р. // ВВР. - 1999. - № 24. – Ст. 207 (із змінами).
Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів. Закон
України № 2860-ІІІ від 29 листопада 2001 р. // ВВР. – 2002. - № 10. – Ст.
76.
4. Постанови Пленуму Верховного Суду України
• Про застосування Конституції України
при здійсненні правосуддя. Постанова
Пленуму Верховного Суду України від
1 листопада 1996 року № 9.
• Про застосування норм цивільного
процесуального законодавства при
розгляді справ у суді першої інстанції.
Постанова Пленуму Верховного Суду
України від 12 червня 2009 р. № 2.
5. 1. Поняття цивільної юрисдикції. Загальні правила
визначення цивільної юрисдикції суду
• юрисдикція розуміється як розмежування
компетенції органів щодо розгляду та
вирішення спорів та інших правових
питань. Юрисдикцію також розглядають:
а) як властивість конкретних
правовідносин у разі виникнення спору
підпадати під відання того чи іншого
органу; б) як коло справ, вирішення яких
віднесено законом до компетенції певного
державного або громадського органу.
6. Цивільна юрисдикція визначає
коло цивільних справ, вирішення
яких віднесено до державних
судів, змішаних органів (комісій
по трудових спорах), третейських
судів.
7. Відповідно до ст. 124 Конституції України
юрисдикція судів поширюється на всі
правовідносини, що виникають у державі. При
цьому, згідно з конституційним принципом
спеціалізації, вирізняють цивільну
юрисдикцію суду, під якою розуміють
нормативне визначення компетенції суду з
вирішення справ у порядку цивільного
судочинства.
8. Загальні правила визначення цивільної
юрисдикції суду.
В основу загальних правил визначення
цивільної юрисдикції суду, відповідно до ст. 15
ЦПК, покладено:
глобальність цивільної юрисдикції суду;
наявність та характер спірних правовідносин;
необхідність захисту порушених, невизнаних
або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
9. 2. Види цивільної юрисдикції
цивільну юрисдикцію поділяють на
види:
-Виключну
-Альтернативну
-Договірну
-імперативну (умовну)
-за зав’язком справ.
10. 3. Поняття підсудності. Види підсудності:
функціональна і територіальна
• Підсудність справ цивільного
судочинства – це сукупність
цивільних справ, які підлягають
розгляду і вирішенню по суті в даній
конкретній ланці судової системи та у
даному конкретному суді цієї ланки.
12. 4. Характеристика функціональної підсудності.
Компетенція окремих ланок судової системи
України у здійсненні правосуддя у цивільних
справах
• Функціональна підсудність визначає
компетенцію окремих ланок судової
системи України на реалізацію
функцій, які вони виконують.
13. Місцевим судам у порядку цивільного
судочинства підсудні:
позовні справи, що випливають з цивільних,
житлових, земельних, сімейних, трудових та
інших правовідносин;
справи окремого провадження (ст. 234 ЦПК);
справи за участю іноземних осіб (ст. 75-77
Закону України “Про міжнародне приватне
право”).
14. 5. Територіальна підсудність. Види
територіальної підсудності
• Територіальна підсудність –
компетенція із розгляду цивільних
справ однорідними судами залежно від
території, на яку поширюється їхня
юрисдикція.
15. Цивільне процесуальне законодавство
виділяє кілька видів територіальної
підсудності
• загальна територіальна підсудність (ст.
109 ЦПК);
• альтернативна підсудність (ст. 110 ЦПК);
• договірна підсудність (ст. 112 ЦПК);
• виключна підсудність (ст. 114 ЦПК);
• підсудність за зв’язком справ (ст. 113
ЦПК);
• підсудність за ухвалою суду (ст. 108, 111
ЦПК).
18. Виключна територіальна підсудність встановлюється у
випадках, передбачених законом, і означає, що заява може бути
подана тільки до певного суду.
Стаття 114 ЦПК встановлює чотири випадки виключної
підсудності:
1) позови, що виникають з приводу нерухомого майна,
пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його
частини;
2) позови про виключення майна з опису пред’являються за
місцезнаходженням цього майна або основної його частини;
3) позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття
спадщини спадкоємцями, пред’являються за місцезнаходженням
спадкового майна або основної його частини;
4) позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення
вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред’являються за
місцезнаходженням перевізника.
19. Підсудність за ухвалою суду – вид територіальної
підсудності, за якою територіальна юрисдикція
суду визначається на підставі ухвали суду. Цей вид
підсудності застосовується у чітко визначених
законом випадках, а саме:
коли стороною у справі виступає місцевий чи
апеляційний суд чи суддя цього суду (ч. 1 ст. 108
ЦПК);
коли спір виник між громадянами України, якщо
обидві сторони проживають за її межами, а також у
разі вирішення справи про розірвання шлюбу між
громадянином України та іноземцем чи особою без
громадянства, які проживають за межами України
(ст. 111 ЦПК).
20. 6. Порядок передачі справи до іншого суду
Цивільне процесуальне законодавство допускає
передачу цивільної справи з одного суду до
іншого після відкриття провадження у справі у
визначених випадках:
• якщо задоволено клопотання відповідача, місце
проживання якого раніше не було відоме, про передачу
справи за місцем його проживання або
місцезнаходженням;
• якщо до початку судового розгляду виявилося, що заяву
було прийнято з порушенням правил підсудності;
• якщо після задоволення відводів (самовідводів)
неможливо утворити новий склад суду для розгляду
справи;
• якщо суд, який розглядав справу, ліквідовано.
