Європейська інтеграція в енергетиці: від витоків до сьогоднішньої участі України в Енергетичному Співтоваристві

Презентація: «Європейська інтеграція в енергетиці: від витоків до сьогоднішньої участі України в Енергетичному
Співтовариствіі», Костянтин Якуненко, PhD, 23-27 жовтня 2018, Ніцца, Франція
Конференція: «Ukrainians Support Chain | Євроінтеграція та Україна: політика, економіка, право, суспільство»
1
ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ:
від витоків до сьогоднішньої участі України
в Енергетичному Співтоваристві
Костянтин Якуненко, PhD
Інвестиційний консультант в Адамант Капітал, Київ, Україна
Для проекту “Ukrainians Support Chain”, 24 жовтня 2018, Ніцца, Франція

2
ЗМІСТ
1
Історичне тло й
інтелектуальне підѓрунтя євроінтеграції
2
Енергетика — центральний
аспект минулого та майбутнього ЄС
3
Еволюція поглядів:
від «сектору енергетики» до «energy triangle»
4
Енергетичне Співтовариство та
вступ до нього України
5
Трансформація України
в умовах членства в ЕнС

3
1. Історичне тло й
інтелектуальне
підѓрунтя євро-
інтеграції

4
Історичне тло
• Європейський Союз, яким ми знаємо його
сьогодні, сформувався з економічного
проекту, створеного для підтримання миру в
Європі.
• За декілька років до закінчення Другої
Світової Війни стало зрозуміло, що
національні держави неспроможні
підтримувати мир у фрагментованій Європі.
=> Нова система міжнародної організації
мала постати для запобігання майбутнім
війнам
• Було три візії, як об’єднати повоєнну Європу
на міжнародному рівні:
(1) федералізм, (2) транзакціоналізм,
(3) функціоналізм
• Федералізм вбачався найочевиднішим
рішенням, і тому був мейнстрімом

5
Федералізм, пов’язується з
Альтєро Спінеллі (1907–1986)
• Італійський політик, комуніст
• Опонував фашистському режиму Беніто
Муссоліні як журналіст та активіст
• Провів 10 років в увязеннні на о-ві Вентотене
(затока Гаети),
• Входить до батьків-засновників ЄС
• Співавтор “For a Free and United Europe. A Draft
Manifesto”, або Маніфесту Вентотене, 1941
• Член Єврокомісії упродовж 6 років
• Член Європарламенту упродвж 10 років, до
смерті

6
Федералізм ~=
Сполучені Штати Європи
 Конфедерація країн на
основі спільної конституції
 Консенсусне ухвалення
рішень у всіх галузях
 Відсутність ідеології
 Інтеграція є досягненим
станом — не процесом
 Добробут  => Ризик війни 

7
Транзакціоналізм
• Мир є центральною суспільною цінністю => ризик війни 
• Розвинувся в «теорію комунікації»
• Дискусія в
культурологічній
площині
• Міжнародна
культурна
асиміляція

8
Функціоналізм, пов’язується з
Девідом Мітрані (1888–1975)
• Британський історик і політолог
румунського походження
• Есе “A Working Peace System: an
Argument for the Functional
Development of International
Organization” = «Дієва система
миру: аргумент на користь
функціонального розвитку
міжнародної організації», 1944,
60 сторінок

9
Функціоналізм ~=
регіональна економічна інтеграція
 Спільна наддержавна (“supranational”, “post-national”
& “post-territorial”) система управління ресурсами
(“function”), конфлікти через які призводять до війн
 Функції виконують міжнародні аполітичні фахівці,
агентства — не держави
 Є глобальною економічною інтеграцією, на
противагу регіональній політичній інтеграції, яку
обстоювали федералісти
 Інтеграція є довготривалим процесом — а не
станом, як у системі поглядів федералістів
 Технічні потреби, а не політичні міркування,
визначають спосіб вирішення проблем
 Влада належить технократичним агентствам,
а не політикам
 Класична теорія [] регіональної економічної
інтеграції, на думку Десмона Діннона
Джерело: “Theorising the European Union”, http://hum.port.ac.uk/eu
ropeanstudieshub/learning/module‐4‐theorising‐the‐european‐union/

10
 24% безробіття
 Не працює банківська система
 Масові банкрутства електроенергетичних комп.
+ Засухи => с/г‐кі штати в долині р. Теннесі
постраждали найбільше
+ Дефорестація @ 10%/рік
+ 30% населення хворіє на малярію
Європа та США постраждали
від економічних катаклізмів
Мітрані звертає увагу на
спільність:
1) Постарждали від
економічних катаклізмів:
o Друга Світова в Європі
o Велика Депресія в США
2) Брак енергії, що стримує
економічне відновлення

11
«Адміністрація Долини Теннесі» —
взірець для Європи на думку Мітрані
• Проект пост-кризової регіональної економічної інтеграції —
Державна енергокомпанія з повноваженнями міністерства
економічного розвитку, 1933 р.
– Частина «Нового курсу» Франкліна Рузвельта
– «Корпорація з повноваженнями, притаманними уряду, та гнучкістю й
ініціативністю, притаманними бізнесові»
– Об’єднала електростанції в семи штатах долини Теннесі, які найбільше
постраждали від Великої Депресії
– Основна функція — забезпечення дешевої електроенергії з
гідроелектростанцій і розвиток важливих суміжних функцій:
– регулювання паводків, річкова навігація, іригація, поширення новітніх
практик у сільському господарстві тощо
• => Навіть США як взірцева федерація дійшла необхідності
застосовувати функціональний підхід до вирішення економічних
проблем на рівні декількох штатів

12
Гаазький Конгрес Європи,
1948 р.
• Уперше досягнуто домовленості,
що основною площиною об’єднання
Європи має стати не політика,
а економіка
– ідея функціоналізму взяла гору над
ідеєю федералізму
• Переважно вуглевидобування й
електроенергетика — з метою
відбудови промисловості
• Сільське господарство — для
відновлення нормального
харчування

13
Декларація Шумана,
9 травня 1950 р.
• Блок офіційних міжнародних пропозицій щодо спільного ринку
вугілля та сталі, які мають стати економічною базою об’єднаної
Європи
– Опубліковано 9 травня 1950 р. Міністерством закордонних справ
Франції під керівництвом Робера Шумана, після згоди канцлера ФРН
Конрада Аденауера
– 9 травня — День Європи
– Пропозиції мали функціональний характер, а кінцева мета —
федералістський (так само, як і резолюції Гаазького конгресу)
– Одним із ідеологів, співавторів та редакторів цього документа став
французький економіст Жан Моне, який у всьому тексті замінив слово
«наднаціональний» (supranational) на слово «федерація»

14
Метод Жана Моне (1888–1979)
1. Економічна інтеграція має передувати
політичному об’єднанню. Іншими
словами, інтеграція має відбуватися
«знизу догори», а не навпаки
2. Передумовою успішної інтеграції є
принцип наддержавності, згідно з яким
держава делегує наддержавним
організаціям право здійснювати політику
у важливих питаннях
3. У процесі інтеграції спершу мають
вирішуватися найпростіші завдання,
щодо яких є згода з боку всіх учасників;
на ґрунті цього консенсусу створюються
передумови для вирішення складніших
завдань, щодо котрих спершу немає
згоди між учасниками. => Фактично це
реалізація на міждержавному рівні
концепції Девіда Мітрані
Французький економіст. У 1920–1923 рр. — заступник генсека Ліги
Націй. У міжвоєнний період пішов із політики та займався сімейним
виробництвом коньяку, продовживши справу батьків. Перший
президент Вищого Керівного Органу ЄСВС (1952–1954 рр.)

15
2. Енергетика —
центральний аспект
минулого та
майбутнього ЄС

16
Паризький договір, 1952: Європей-
ське Співтовариство Вугілля та Сталі
• Реалізація Декларації
Шумана, прообраз ЄС,
Паризька хартія
• Заснування спільного ринку
вугілля та сталі під
управлінням Вищого керівного
органу, над яким стоять Рада,
Асамблея та незалежний Суд
• Держави віддали частину
своїх повноважень на
наддержавний рівень
• Три опори:
1) спільний ринок,
2) спільні цілі та
3) спільні інституції

17
Спільний конкурентний ринок
• Уперше в офіційно-зобов’язальному міжнародному європейському
документі використовується поняття «спільний ринок» (common
market) — сукупність несумісних із ним явищ:
1. Експортні й імпортні бар’єри та їхні аналоги, кількісні обмеження на
міжнародний рух вугілля та сталі
2. Дискримінаційні заходи щодо виробника чи споживача та інші заходи,
які ускладнюють вільний вибір споживача
3. Субсидії й державна підтримка та її аналоги
4. Практики, спрямовані на поділ ринку чи, дослівно, «експлуатацію» споживача
Інтереси споживача висунуто на перший план. Наголошено на мотивуванні
бізнесу не вичерпувати скінченні ресурси нерозсудливо та поспішно: одна з
перших норм сучасного ЄС у сфері енергоефективності.

18
Основа успіху —
незалежні інституції
• Спільні незалежні інституції ЄСВС:
1. Вищий керівний орган,
2. Асамблея — наглядовий орган,
3. Рада — консультативний орган, який вносить пропозиції до Вищого
органу щодо спільної економічної політики
4. Суд — спеціалізувався на питаннях, пов’язаних з ЄСВС, та під
юрисдикцію якого потрапляли національні держави
• Об’єднання забороняло членам Вищого органу суміщати
професійну чи бізнесову діяльність (навіть неоплачувану) та
власність, пов’язані з вугіллям і сталлю як під час їхнього
членства, так і впродовж трьох років після його припинення

19
Римські договори 1958–1967:
+ Європейська Економічна спільнота
• Засновано Європейську Економічну Спільноту
• Мета — створення спільного загального ринку (на противагу
тільки двом ринкам: вугілля та сталі), який спирається
на чотири свободи — вільний рух:
1) людей,
2) послуг,
3) товарів,
4) капіталу.
• Досягнення такої мети спирається на уніфікацію державних
економічних політик.
• Місія ЄЕС залишається тією самою, що й у ЄСВС: гармонічний
економічний розвиток та підвищення якості життя в Європі.

20
Римські договори 1958–1967:
+ Євратом
1. Розвиток досліджень і
поширення галузевих знань
2. Розробка й упровадження
спільних стандартів із захисту
працівників та широкого загалу
3. Стимулювання інвестицій і
залучення приватного сектору в
розбудову ядерної
інфраструктури
4. Забезпечення регулярних та
неупереджених постачань руди і
ядерного палива до країн-членів
5. Контроль та гарантування
того, що ядерний матеріал
використовується виключно в
мирних цілях
6. Використання спеціальних прав
власності на спеціальні
матеріали, які здатні до ядерного
розпаду
7. Забезпечення широкого збуту та
доступу до найкращих технічних
засобів за допомогою створення
спільного ринку спеціального
обладнання та матеріально-
технічного забезпечення, за
допомогою вільного руху
капіталу до інвестицій в ядерну
галузь, а також за допомогою
вільного вибору місця роботи
спеціалістами галузі
8. Установлення з іншими
країнами та міжнародними
організаціями зв’язків, які
сприяють мирному
використанню атомної енергії

21
Криза порожнього стільця 1965 р.
• Шарль де Голль у 1960–1966 рр. волів
1. заснувати європейський політичний
союз як надбудову до ЄЕС, причому без
участі НАТО,
2. розмістити цей політичний центр у
Парижі,
3. заблокувати вступ Великої Британії до
ЄЕС,
4. тим самим послабити значний вплив
США та Великої Британії на процес
євроінтеграції,
5. зберігши верховенство національної
держави над наддержавними
утвореннями.
• У протистоянні з іншими країнами Європи
(насамперед Німеччиною та
Нідерландами) де Голль залишає Раду
Міністрів Європи, тим самим паралізуючи
роботу цієї установи

22
Брюссельський договір 1967-1993
• «Договір про злиття», або «Merger Treaty»:
– ЄСВС, Євратом та ЄЕС були об’єднані в єдину структуру
• У період чинності Брюссельського договору:
– нафтове ембарго країн ОПЕК стало потужним стимулом до
вироблення спільної довготермінової енергетичної політики в період
1973–1980 рр., спрямованої на зниження нафтової залежності як на
рівні держав, так і на рівні ЄЕС
– довготермінове бачення проблем було задекларовано ЄЕС у
численних комюніке 1973–1976 рр.
– три хвилі розширення ЄС
• 1-ша хвиля 1973 р. — Данія, Ірландія, Сполучене Королівство
• 2-га хвиля 1981 р. — Греція
• 3-тя хвиля 1986 р. — Іспанія, Португалія

23
Численні комюніке про енергетику
під упродовж 1973–1976: загальне
• Щодо енергетичної стратегії,
– Council Resolution of 17 September 1974 concerning a new energy policy
strategy [] for the Community
• Щодо цілей в енергетиці,
– Implementation of the energy policy guidelines drawn up by the European Council
at its meeting in Rome on 1 and 2 December 1975, (Communication from the
commission to the Council presented on 1–2 December 1975)
• Щодо принципів їх досягнення,
– (Communication from the commission to the Council presented on 1–2 December
1975)
– Guidelines and priority actions under the Community energy policy,
(Communication from the commission to the Council presented on 27 April 1973)

24
під упродовж 1973–1976: загальне
• Щодо неприпустимості дискримінації, а також засобів
досягнення цілей енергетичної політики Спільноти,
– Council Resolution of 13 February 1975 concerning measures to be implemented
to achieve the Community energy policy objectives
• Щодо пов’язаних проблем у сфері інвестування в енергетику,
– Report on the achievement of the Community energy policy objectives for 1985
(Report from the commission to the Council presented on 16 January 1976). COM
(76) 9, 16 January 1976

25
упродовж 1973–1976: програми дій
• Раціональне споживання енергетичних ресурсів
– Council Resolution of 17 December 1974 on a Community action programme on
the rational utilization of energy
• Спільна політика постачань ядерного палива
– Towards a Community nuclear fuel supply policy (Communication from the
commission to the Council presented on 27 November 1974)
• Розширення повноважень Спільноти в частині зберігання
ядерних відходів
– Council Resolution of 26 June 1975 extending the powers of the Advisory
Committee on Programme Management for «Treatment and storage of
radioactive waste» (direct action) and «Management and storage of radioactive
waste» (indirect action)

26
3. Еволюція поглядів: від
«сектору енергетики»
до «Energy Triangle»

27
Закон «Про єдину Європу» 1986–
1991: охорона довкілля
• Задекларовано три цілі Спільноти в аспекті охорони довкілля:
1. зберегти, захистити та покращити якість довкілля;
2. робити внесок в охорону людського здоров’я;
3. забезпечувати ощадливе та раціональне використання
природних ресурсів.
• Сформульовано три основоположні принципи:
1. регулювання має упереджувати забруднення;
2. забруднювач має відшкодовувати заподіяну шкоду;
3. захист довкілля мусить бути складовою інших політик Спільноти
(на противагу політик країн-членів)

28
Закон «Про єдину Європу»
1986–1991
• Разом із тим, зв’язок між природоохоронною та
енергетичною політиками на той час ще був слабким.
• Адже окремо задекларовано, що природоохоронна політика
Спільноти не може втручатися в державні політики щодо
використання енергетичних ресурсів.
• Зазначені положення мають важливе значення в проекції на
енергетичну політику, оскільки за декілька років вони
посиляться та стануть жорсткими обмеженнями для
останньої.

29
Директива «Про великі спалювальні
установки» 1988 р.
• У 1988 р. було ухвалено першу версію директиви «Про великі
спалювальні установки», яка зобов’язувала країни скоротити
викиди в повітря найшкідливіших забруднювачів, які продукує
теплова електроенергетика: діоксид сірки, оксид азоту та пил.
• Зокрема, було взято за мету поетапно скоротити викиди діоксиду сірки
на 57% (у три етапи: 1988–93, 1994–98, 1998–2003 рр.) та оксиду азоту
на 30% (у два етапи: 1988–93, 1994–98 рр.) порівняно з обсягами
1980 р. Держави були зобов’язані до 1 липня 1990 р. скласти відповідні
національні програми. Директива не лише визначала ліміти для країн, а
й єдині для всіх країн-членів норми для електростанцій.
• Друга, жорсткіша, версія цієї директиви від 2001 р. увійшла до
Другого комплексу заходів із формування єдиного енергоринку, а
також входить до переліку директив, які Україна зобов’язалася
впровадити до 2018 р. в рамках участі в ЕнС. Вона є
найскладнішою для реалізації як технічно, так і фінансово.

30
Маастрихтський договір 1993–1999
• Завершальний етап формування єдиного європейського ринку,
що, своєї черги, потребувало формування єдиного енергоринку
• Адже енергетика була чи не останньою галуззю, яка стала на
шлях лібералізації та інтеграції
• У цей період відбулася низка принципових змін у процесі
об’єднання у сфері енергетики

31
1. Договір привніс ініціативу фізичного об’єднання
енергетичних мереж.
2. Енергетична політика стала розглядатися в нерозривному
зв’язку з охороною довкілля в контексті глобальних
домовленостей під егідою ООН у відповідь на загрози від
антропогенних змін клімату:
– Зобов’язання з охорони довкілля та ідея «стійкого зростання разом
із повагою до довкілля» внесені до тексту, але в контексті
економічного розвитку.
– Договір надає відповідним «діям» (у законі «Про єдину Європу» —
«actions») статусу «політики у сфері довкілля» («policy in the
sphere of the environment»).

32
3. Формування єдиного європейського енергоринку отримало
подальший розвиток у вигляді обов’язкової лібералізації
національних ринків електроенергії та газу за спільними
загальними правилами, конкретні механізми яких
залишалися на розсуд держав (т.зв. «Перший комплекс
заходів», також відомий під сленговою назвою «енергопакет»).
4. Проте, усі обов’язкові заходи, які впливають на вибір країн-
членів щодо різних джерел енергії та загальну структуру
споживання палива, мусять ухвалюватися виключно
одностайно та після консультацій з Європарламентом і
Комітетом з економічних та соціальних питань.

33
Технічні => політичні погляди
Панівні погляди на
технічні особливості галузі
Відповідні погляди на
економічну галузеву політику
Галузь електроенергетики характеризується
значним ефектом масштабу, який може
досягатися під управлінням лише великими
вертикально інтегрованими компаніями Існування великих енергетичних компаній
Ефект масштабу є особливо значним на ланці
генерації (порівняно з трансмісією чи
розподілом електроенергії)
Такі ланки ланцюга створення вартості як
трансмісія та передача є природними
монополіями
Централізоване управління та державна
власність у галузі
Галузь є неподільною на окремі ланки
створення вартості (генерування, трансмісія,
розподіл, обслуговування)
Ефективність максимізується лише за
вертикально інтегрованої структури
Інвестиції в галузь є виключно
довготерміновими та такими, що потребують
значних витрат на початковій стадії
інвестиційного проекту
Приватний сектор був би несхильним або
ж неспроможним до інвестування в
галузь за відсутності гарантованих довго-
термінових контрактів, які б знижували
інвестиційні ризики

34
У галузі електроенергетики
назріла низка проблем
1. Надмірні інвестиції
2. Перекладання інвестиційних ризиків на споживачів
3. Відсутність права в споживача обирати постачальника
4. Цінові диспропорції
5. Цінові субсидії
6. Неефективне регулювання

35
1970–1980-х рр. технологічні
зрушення => докорінні зміни
• Розробка технології турбін, які працюють на природному газі
• з високим коефіцієнтом корисної дії (щонайменше 45%; ККД вугільних
енергоблоків — 35–40%), уможливили спорудження менших за
потужністю енергоблоків за коротший час і з нижчими витратами та, як
наслідок, з меншими ризиками
• => Зниження високих бар’єрів входження до ринку та знизило
інвестиційної привабливості великих та капіталомістких
вугільних і ядерних технологій (основних альтернатив газовим
турбінам)
• => Дедалі ширше залучення приватних інвестицій

36
Новації змінили традиційні
економічні уявлення про галузь
1. Спростовано існування значних ефектів масштабу в
генеруванні електроенергії; так само великі інвестиції більше
не вважаються безумовно необхідними для спорудження та
управління сучасними потужностями, що працюють на газі
2. Вертикально інтегрована
структура галузі може бути
розформована на окремі ланки
створення вартості не лише
організаційно, а й навіть фізично
3. Електроенергія може постачатися в умовах конкуренції
та в умовах, коли інфраструктура (ЛЕП, диспетчерське
управління тощо) перебуває у власності чи під
управлінням регульованого суб’єкта — або державної
структури, або приватної
4. Функції контролю та технічного
обслуговування т.зв. «критичних активів»
(critical assets; наприклад, ЛЕП) можуть
бути відокремлені від права власності на
них
5. Низка функцій, які виконуються в умовах великої
централізованої структури управління, (наприклад, диспетчерське
управління великим портфелем електростанцій) може бути
реалізована за допомогою незалежного оператора
енергосистеми, який не є фінансово залежним від учасників ринку
6. За умов існування
відповідного регуляторного
середовища, приватні інвестори
здатні здійснювати інвестиції, що
характеризуються великими
початковими витратами, та
управляти супровідними
ризиками
7. Споживачі отримують вигоди від можливості обирати
постачальника та від конкуренції постачальників між собою

37
Директиви про єдиний ринок
електроенергії та газу, 1996
Перший «Енергопакет»:
• ухвалено Першу директиву з електроенергії (96/92/EC) про
спільні правила ринку електроенергії та єдиний європейський
ринок електроенергії
– Проміжна мета — до 2000 р. забезпечити щонайменше 30%
споживачів право вибору постачальника
• двома роками пізніше було ухвалено Першу директиву щодо
єдиного ринку газу 98/30/EC, в основу якої було покладено її
аналог щодо ринку електроенергії.

38
1-й Енергопакет в електроенергетиці
Предмет
регулювання
Основні
правила
Виробництво
Побудова нових потужностей може здійснюватися в рамках двох процедур, на вибір країн-членів: дозвільної
(authorization procedure) та тендерної (tendering procedure). За першої процедури заявник автоматично набуває права
на зведення нових потужностей, якщо задовольняє низці встановлених державою прозорих, публічних та
недискримінаційних критеріїв. Якщо ж держава воліє застосовувати тендерну процедуру, остання має задовольняти
наведеним у Директиві вимогам до прозорості тендерів та спиратися на публічну та регулярну оцінку потреб у
додаткових потужностях (з урахуванням міждержавних перетоків). Окрім того, уповноважена встановлювати
пріоритетну диспетчеризацію потужностей, що використовують відновні джерела енергії.
Управління
трансмісією
Щонайменше у своїх управлінських рішеннях оператор енергосистеми мусить бути незалежним від учасників, задіяних
у іншому бізнесі (особливо, виробництві та дистрибуції). Зокрема, оператор мусить включати до графіку навантаження
виробників за критерієм економічної доцільності, тобто не дискримінуючи їх.
Дистрибуція
Дистрибуторам заборонено дискримінувати споживачів, особливо на користь акціонерів або дочірніх структур
дистрибуторів.
Поділ за
видами
економічної
діяльності
(«unbundling»)
та прозорість
Незалежно від форми власності та юридичної форми, вертикально інтегровані структури мусять здійснювати
фінансовий та управлінський облік окремо для кожного виду економічної діяльності: виробництва, трансмісії,
дистрибуції та, за можливістю, складати консолідовану звітність по інших діяльностях і супроводжувати її детальними
поясненнями. Якщо ринок працює за схемою «єдиного покупця» (single buyer — купує у виробників та перепродає
дистриб’юторам), то функція оператора ринку мусить бути відокремлена від виробництва та дистрибуції, а
інформаційний обмін з ними бути зведений до технічно необхідного мінімуму.
Доступ до
магістральної
та місцевої
мереж
Доступ до мережі мусить бути двох видів: отриманий внаслідок домовленостей між користувачем та оператором
(negotiated access) або регульований (regulated access). За першого типу оператори оголошують індикативний
діапазон тарифу, в межах якого визначається фактичний тариф у процесі закритих перемовин. Регульований доступ
надається за фіксованим та заздалегідь оголошеним тарифом.
Споживач
До ухвалення І комплексу споживачі зазвичай мали змогу укладали договір лише з єдиною регіональною монополією.
І комплекс надавав певній групі споживачів право вільно обирати як виробника, так і постачальника (на власний
розсуд укладати договір з кожним окремо). Такі «авторизовані» споживачі (eligible customers) визначалися за
сформульованими державою на власний розсуд публічними та недискримінаційними критеріями, які щорічно
публікуються в Офіційному журналі Європейської Спільноти. На ринку електроенергії зазвичай це були великі
промислові споживачі, підключені безпосередньо до магістральної мережі, а на ринку газу — електроенергетичні
компанії, що працюють на газі. Власне процес поступового наділення споживача правом обирати постачальника
отримав назву відкриття ринку (market opening).

39
Основні аспекти реформи національ-
них ринків електроенергії в Європі
• Вертикальний поділ — поділ на генерування, трансмісію, передачу
та постачання електроенергії
• Горизонтальний поділ — розукрупнення генерування та поставки
РеструктуризаціяРеструктуризація
• Упровадження оптового ринку та ринку роздрібних поставок
• Зниження бар’єрів входу до галузі генерування та поставки
Конкуренція
та ринки
Конкуренція
та ринки
• Упровадження незалежного регулятора
• Забезпечення режиму доступу третіх осіб (3rd party access) до ЛЕП
• Заохочувальне регулювання операторів мереж високої та
середньої напруги
РегулюванняРегулювання
• Роздержавлення активівВласністьВласність

40
Хронологія реформування
електроенергетики в країнах Європи
1990 1995 2000 2005 2010
Чехія
Республіка Ірландія
Польща
Нідерланди
Іспанія
Данія
Німеччина
Австрія
Швеція
Фінляндія
Норвегія
Велика Британія

41
Амстердамський договір 1999–2003:
+ захист довкілля
• Не привніс новацій в аспекті безпосередньо енергетики
• Привніс принципові зміни до політики щодо довкілля, що,
своєї черги, мало значний вплив на енергетику
– Якщо в попередньому Маастрихтському договорі Спільнота
ухвалила принцип «стійкого та неінфляційного економічного
зростання разом із повагою до довкілля»,
– то в Амстердамській хартії вже закладено окремий від економіки
принцип забезпечення «високого ступеня захисту та підвищення
якості довкілля»

42
Амстердамський договір 1999–2003:
+ безпека постачань
• Час усвідомлення нового виклику — залежності від
природного газу
– У 2000 р. Єврокомісія публікує т. зв. зелену книгу «На шляху до
європейської стратегії надійності енергопостачань» (Towards a
European strategy for energy supply security), яка є реакцією на
очікуване зростання енергетичної залежності Спільноти від імпорту
енергоносіїв (з 50% на той час — до 70% у 2030 р.), зважаючи на
розширення ЄС та тогочасне стрімке зростання ціни на нафту.
– Єврокомісія негативно оцінює той факт, що окремий присвячений
енергетиці розділ не був включений ані до Маастрихтської, ані до
Амстердамської хартії

43
Ніццький договір 2003–2009
• Зобов’язує ЄС відігравати провідну й глобальну роль у
захисті довкілля
– тоді як попередня Амстердамська хартія окреслювала захист
довкілля лише в межах ЄС.
• Така новація закріпила курс ЄС на
– участь у Кіотському протоколі загалом та на
– впровадження Європейської системи торгівлі квотами на викиди
парникових газів зокрема

44
Лісабонський договір 2009–сьогодні:
поворотний момент
Значно розширив повноваження ЄС у галузі енергетики
1. Енергетичний аспект уперше був виділений в окрему главу
головного, системоутворювального документа ЄС.
2. У засадничий документ ЄС додано аспект енергетичної
безпеки та солідарності щодо пов’язаних питань.

45
кваліфікована більшість
3. Європейський парламент наділений правом ухвалювати
рішення щодо заходів у енергетиці (та низки інших важливих
галузей), виходячи зі згоди кваліфікованої більшості
– на противагу одностайній згоді, як того потребував
Ніццький договір.
– кваліфікована більшість =
1) щонайменше 55% від чисельності складу членів Ради Міністрів
ЄС (по одному від кожної країни),
2) але не менше 15 осіб,
3) і які представляють щонайменше 65% населення ЄС.

46
спільні повноваження
4. Відносить енергетику (разом із питаннями єдиного ринку) до
сфери т.зв. спільних повноважень ЄС та країн-членів (shared
competence).
– Спільність повноважень полягає в тому, що як ЄС, так і
країни-члени мають право ухвалювати зобов’язальні
рішення…
– … однак держави уповноважені ухвалювати рішення лише
щодо тих питань, які не регулюються рішеннями ЄС
– До сфер спільних повноважень відносяться дотичні питання
єдиного ринку, загальноєвропейських мереж, довкілля та ін.

47
Цілі енергетичної політики
згідно з Лісабонським договором
Забезпечення роботи єдиного енергетичного ринку
Забезпечення надійності постачань енергоресурсів до ЄС
Сприяння енергоефективності та енергоощадності
Розвиток нових та відновлювальних джерел енергії;
Посилення зв’язків між енергетичними системами
1
2
3
4

48
Хронологія формування та
Договори Європейського Союзу
Джерело: Wikipedia — Європейський Союз,
https://uk.wikipedia.org/wiki/Європейський_Союз
Джерело: Wikipedia — Європейський Союз — Анімація розширення
ЄС, з 1957 по 2013 рр.,
https://uk.wikipedia.org/wiki/Європейський_Союз

49
Energy Triangle: три пріоритети
Клімат і
довкілля
Енергетична
безпека
Конкурен-
тоздатність

50
Energy Triangle — розширена версія
Джерело: “Defining Energy Architecture and the Energy
Triangle”, http://reports.weforum.org/global‐energy‐
architecture‐performance‐index‐2014/section‐1‐the‐
new‐energy‐architecture‐challenge‐balancing‐the‐
energy‐triangle/

51
4. Енергетичне
Співтовариство та
вступ до нього України

52
ЕнС — аналог ЄСВС для повоєнних
країн Балканського п-ва поч. 2000-х
Спершу нейтральна та неформальна європейська платформа для обговорень
та обміну досвідом у питаннях інтеграції енергоринків
• The key objective of the Energy Community is to extend the EU internal energy
market rules and principles to countries in South East Europe, the Black Sea
region and beyond on the basis of a legally binding framework. — Веб-сайт.
• Хоча початковою місією ЕнС був розвиток регіонального
енергетичного ринку країн Південної Європи (зокрема, країн
Балканського півострова) та його подальша інтеграція до
загальноєвропейського, зараз місією ЕнС є поширення енергетичної
політики ЄС у країнах, що не є його членами. ЕнС є інструментом
реалізації курсу ЄС на запровадження єдиного європейського ринку
загалом, і зокрема на впровадження директив Європейського
Парламенту та Ради Європи про формування єдиного європейського
ринку електроенергії та природного газу

53
Учасники
Енергетичного Співтовариства
Джерело: Energy Community —
https://www.energy‐
community.org/aboutus/whoweare.html

54
Основні положення «Енергопакетів»
Предмет Енергопакет Основні положення
Генерування
– до 1996 Державне регулювання монополії
І 1996–2003 Дозвіл або тендер («акціонування»)
ІІ 2003–2009 Лише дозвіл
ІІІ 2009–… «level playing field» — поле з рівними правилами гри
Передача магістральними та
місцевими ЛЕП
І 1996–2003 Регульований ДТС, договірний ДТС, єдиний покупець
ІІ 2003–2009 Регульований ДТС
ІІІ 2009–… + підвищення прозорості формування відповідних тарифів
Поставка
– до 1996 Монополія
І 1996–2003 Бухгалтерське відокремлення
ІІ 2003–2009 Юридичне відокремлення від передачі
ІІІ 2009–… Бажаним є майнове відокремлення від інших ланок
Споживачі: чи мають вибір
постачальника?
– до 1996 Не мають вибору постачальнка
І 1996–2003 Вибір мають лише кваліфіковані споживачі
ІІ 2003–2009 У 2004 р. — усі непобутові, з 2007 р. — всі
ІІІ 2009–… + Поліпшення інформування споживача
Відокремлення передачі
магістральніми ЛЕП від передачі
місцевими ЛЕП
– до 1996 Відсутній
І 1996–2003 Бухгалтерський
ІІ 2003–2009 Юридичний
ІІІ 2009–… Бажано майновий
Міжнародна торгівля
І 1996–2003 Договірна
ІІ 2003–2009
Регульована
ІІІ 2009–…
Регулювання
– до 1996 Державний орган
І 1996–2003 Не визначений
ІІ 2003–2009 Незалежний регулятор
ІІІ 2009–… + Уніфікація законодавства

55
5. Трансформація
України в умовах
членства в ЕнС

56
Угода про Асоціацію (УА) з ЄС
• Положення про співробітництво у сфері електроенергетики
збігаються з тими, які закріплені в Договорі про вступ України
до ЕнС.
• У статті 278 закріплено верховенство норм Договору про вступ
до ЕнС над УА в разі, якщо вони суперечать.
• Найбільш «комплексним» документом, який Україна зобов’язалася
імплементувати в рамках участі в ЕнС, є директива №2003/54/ЕС
«Про загальні правила єдиного ринку електроенергії».
– Визначення цієї директиви використовуються в главі 11, а основні
положення про співробітництво в Асоціації значною мірою
узагальнюють зміст директиви.
– По своїй суті положення УА в сфері енергетики здебільшого дублюють
закріплені раніше положення Договору про приєднання України до ЕнС.
Глава містить положення за трьома напрямами регулювання

57
УА з ЄС: напрями регулювання
на прикладі електроенергетики
Напрям регулювання Основні положення
1. Правила
встановлення цін на
енергетичні товари
Сторони зобов’язуються визначати ціни на постачання
електроенергії для промислових споживачів виключно на основі
попиту та пропозиції. Жодна зі сторін або регуляторний орган не
повинні вживати або підтримувати заходи, в результаті яких
підвищується ціна на експорт енергетичних товарів для іншої
сторони, у порівнянні з ціною на такі товари, призначені для
внутрішнього споживання (заборона подвійного ціноутворення)
2. Транспортування та
транзит енергетичних
товарів
Сторони підтверджують зобов’язання, які містить стаття 5 ГАТТ та
стаття 7 Договору до Енергетичної хартії. Заборонено
перешкоджання транзиту або забір енергоносіїв з транзиту,
призначеного для іншої сторони. Термінова процедура
врегулювання спорів дозволить швидке втручання при порушенні
цих правил. Механізм раннього попередження виписує стандарти
для дипломатичних консультацій на випадок проблем з безпекою
постачань
3. Незалежний
регуляторний орган
Сторони зобов’язуються створити чіткий у правовому сенсі та
функціонально незалежний регуляторний орган для забезпечення
конкуренції та ефективного функціонування ринків газу та
електроенергії

58
Гармонізація законодавства
• Членство в ЕнС вимагає від України гармонізації законодавства та
політики у сфері електроенергетики із законодавством ЕнС та
одночасно ЄС (тобто 3-м Енергопакетом):
– запровадження реально незалежного регулювання,
– запровадження недискримінаційного доступу учасників ринку до
міждержавних перетоків (third party access, TPA),
– відокремлення (unbundling) функції диспетчеризації від функції
управління магістральними ЛЕП,
– сприяння розвиткові конкурентоспроможної відновлювальної
енергетики,
– координування своєї енергетичної політики з ЕнС,
– скорочення викидів шкідливих речовин (і водночас транскордонного
забруднення сусідніх країн ЕнС) та ін.
• Таку гармонізацію можна назвати регуляторною

59
Одна з ключових проблем України —
забруднення викидами з ТЕС
Норми
викидів
Оксиди Тверді
речовинисірки азоту
Чинні ліміти ЄС
(2001/80/EC, або LCPD*)
200 200 50
Фактичні викиди в
Україні, 2009 р.
3 300 1 050 1 200
Попередні ліміти ЄС
(88/609/EEC)
400 650 / 1 300 50
Ліміти в Україні після
2016 р.
2 000 – 400 600 50
Ліміти в Україні
до 2016 р.
400 – 5 100 700 – 2 000 400 – 2 000
*LCPD — Директива про великі спалювальні установки

60
Шкода, яка завдається економіці
Вартісна оцінка шкоди, яка завдається економіці від викиду 1 т
забруднювачів і норми їх оподаткування (євро/т)
Шкода, пов’язана з додатковою
захворюваністю та смертністю
CO2 NOx SO2 Пил
Європейський Союз 20 7 948 7 320 31 965
Китай 20 1 089 1 003 4 381
Сполучені Штати Америки 20 11 096 10 220 44 628
Індія 20 566 521 2 277
Росія 20 3 158 2 909 12 702
Японія 20 8 499 7 828 34 182
Південно-Африканська Республіка 20 2 257 2 079 9 078
Австралія 20 9 048 8 334 36 392
Довідково: норми оподаткування в Україні 0,01 40,70 40,70 1.53

61
Україні необхідна екологічна
модернізація ТЕС згідно з LCPD
• Вимагатиме модернізації потужностей вугільних енергоблоків в обсязі
щонайменше 8,7 ГВт, що потребуватиме інвестицій в обсязі
122 млрд. грн. (при курсі UAH 25/USD)
– практично дорівнюють річній вартісній оцінці шкоди, яку ТЕС завдають
економіці
• Обумовить скорочення викидів шкідливих речовин (шкоди економіці від
роботи галузі з поточних близько 140 млрд. грн. щорічно до приблизно
50 млрд. грн. після впровадження) до норм ЕнС та одночасно ЄС
Поточна ціна електроенергії з ТЕС не відображає реальної шкоди
економіці через штучно занижений податок на викиди
забруднювальних речовин, а також фактично не містить ренти на
акціонерний та позиковий капітал

62
Висновки

63
Висновки (1/2)
1. Енергетика була і залишається центральним аспектом
європейської інтеграції як всередині ЄС, так і в його зовнішній
політиці. Історичною місією ЄС було підтримання миру в Європі
шляхом підвищення добробуту на основі спільного європейського
конкурентного ринку.
2. У процесі євроінтеграції енергетика перестала розглядатися
окремо, і тепер є частиною energy triangle. Тобто, галузь
розглядається в нерозривному зв’язку 3-х груп пріоритетів:
(1) енергетична безпека та доступ до енергоресурсів, (2) стійкість
навколишнього середовища; (3) економічний розвиток і зростання.
3. ЄС є унікальною структурою, яка не має аналогів: держави
делегували частину повноважень на наддержавний рівень, і ЄС є
глобальним суб’єктом енергетичної політики.

64
Висновки (2/2)
4. У 2005 р. було засновано ЕнС з метою відтворити успішний досвід
ЄСВС для країн Балканського п-ва. Їхня регіональна економічна
інтеграція розглядалася як проміжний етап інтеграції регіону до
ЄС. Сьогодні ж місією ЕнС є експорт регуляторного середовища,
особливо 3-го Енергопакету, та енергетичної політики ЄС до
країн, що не входять до його складу. Центральними темами є
безпека постачань та лібералізація енергоринків.
5. Участь України в процесі євроінтеграції в енергетиці, зокрема
членство в ЕнС та запровадження LCPD, є важливою складовою
вирішення внутрішніх проблем
6. Членство в ЕнС вимагає від України гармонізації законодавства та
політики у сфері електроенергетики із законодавством ЕнС та
одночасно ЄС, а також екологічну модернізацію ТЕС.

65
Дякую за увагу!
Посилання на презентацію:
yakunen.co/nice18
Запитання, відповіді,
дискусія…

Європейська інтеграція в енергетиці: від витоків до сьогоднішньої участі України в Енергетичному Співтоваристві

Recommended

Recommended

More Related Content

Featured

Featured (20)

Європейська інтеграція в енергетиці: від витоків до сьогоднішньої участі України в Енергетичному Співтоваристві