док

1. Звернення Верховної Ради України до Бундестагу Федеративної
Республіки Німеччина щодо визнання Голодомору 1932-1933 років
геноцидом українського народу
Усвідомлюючи, що належне вшанування, визнання та пам'ять про
жертви Голодоморусприятимезапобіганню повторенню цих страшних подій,
що забрали життя мільйонів людей,
пам’ятаючи, що атмосфера байдужості та страху перед правдою
призвела протягом першої половини XX століття до злочинів, що досі
обурюють совість людства,
визнаючи, що захист майбутніх поколінь від жахіть геноциду та інших
злочинів проти людяності має бути спільним пріоритетом для наших держав,
вітаючипослідовнупозицію Федеративної РеспублікиНімеччина щодо
сприяння відновленню історичної пам’яті про жертв страшних подій
минулого, щодо визнання та переосмислення ролі тоталітарних режимів у
скоєнні злочинів з тим, щоб ніколи в майбутньому не мало місце їхнє
повторення,
закликаючи встановитиісторичнусправедливість тависловитися проти
перекручувань історії, проти спроб применшити масштаб злочинів, скоєних
репресивним режимом проти мільйонів людей,
цінуючи прогресивний внесок у процес міжнародного визнання
Голодомору 1932-1933 років в Україні низкою іноземних держав, а також
Комісії США з дослідження Великого Голодув Україні, яка у своїх висновках
зазначила, що Й.Сталін та його оточення здійснили геноцид протиукраїнців у
1932-1933 роках,
звертаючи увагу на те, що злочинність геноциду випливає не з актів
національного законодавства чи міжнародних договорів, а з самої природи
цього діяння, а тому визнання дій геноцидом ніколи не залежало, у тому числі
в досвідіФедеративної Республіки Німеччина, від дати скоєння цього злочину
та наявності відповідних міжнародно-правових інструментів на момент його
вчинення,
підкреслюючи, що Голодомор дійсно був спрямований проти українців
як нації, що підтверджується як мільйонами жахливих смертейв Україні, так і
тим, що голод супроводжувався масовими репресіями проти інтелігенції,
представників церковного станута інших прошарків українськогосуспільства
у той самий період і з тією самою метою, а саме, з метою знищення усього
українського народу або значної його частини,

2. пам’ятаючи, що злочини радянського режиму в інших республіках,
жодним чином не впливаючи на можливість кваліфікації Голодомору як
геноциду українського народу, також мають отримати належне визнання,
підтверджуючи свою непохитну відданість ідеалам гуманізму та
безкорисливому прагненню відродити правду після десятиліть замовчування
у радянській в’язниці народів,
наголошуючи, що співпраця з Федеративною Республікою Німеччина,
зокрема і в питаннях культивування відновлення історичної пам’яті, завжди
була пріоритетом для України,
зазначаючи, що готовність Федеративної Республіки Німеччина до
відкритого обговорення та визнання злочинів минулого завжди слугувала
прикладом для наслідування та надихала мільйони людей в Україні та інших
країнах,
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ЗАКЛИКАЄ БУНДЕСТАГ
ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНА
до визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом
українського народу, надання політичної оцінки цим подіям, що стане
важливим сигналом для вшанування пам’яті мільйонів жертв цього злочину
тоталітарного режиму, вагомим внеском у справу забезпечення мирного та
безпечного майбутнього для прийдешніх поколінь,
до протидії будь-яким спробам применшити масштаб чи знайти
виправдання злочину, який не мав жодної іншої причини, окрім наміру
радянськогокерівництвазнищитиукраїнськийнарод або значнуйого частину,
до започаткування спільних системних наукових досліджень щодо
історичної ролі Німеччини під час Голодомору, зокрема його сприйняття
німецькою владою та суспільством, беручи до уваги тісніекономічніконтакти
у період 1932-33 рр. між СРСР та Німеччиною, а також долю німецької
меншини на території радянської України
до сприяння обізнаності німецької громадськості щодо подій
Голодомору 1932-1933 років, зокрема в рамках співпраці з федеральними
землями для надання цим подіям належної уваги в освітній сфері,
до розвиткуміждержавної співпраці в питаннях відновлення історичної
пам’яті на засадах взаємності, поваги та спільного прагнення домогтися
історичної справедливості.