2. Анафема — відлучення
від церкви, поєднане з
прокляттям.
Арбалет — пристрій
для метання стріл зі
сталевим наконеч-
ником.
Асиміляція — злиття
одного народу з іншим.
Аскетизм — форма
поведінки, яка передбачає
придушення бажань,
відмова від розкоші й
навіть більшості
зручностей, обмеження в
їжі та сні, завдання собі
фізичних страждань із
метою спокутування
гріхів.
Аутодафе —урочисте
виконання вироку
інквізиції.
3. Бенефіцій —
земельний наділ, що
надавався королем чи
іншим великим
феодалом у довічне
користування васалові
на умовах несення
військової чи
адміністративної
служби.
Бояри — великі
землевласники в
Київській Русі, Болгарії,
Сербії, Московській
державі, що передавали
свої володіння у спадок.
Боярська дума —
вищий державний орган
Московського князівства
з ХІV ст.
Булла — особливо
важливий документ,
скріплений металевою
печаткою — буллою.
4. Васалітет — система
відносин між феодалами;
особиста залежність одних
феодалів від інших.
Ватикан — місто-держава
на території Рима. Офіційна
резиденція папи римського.
Велика хартія вольностей
— один із головних
законодавчих документів,
який надавав право
народним представникам
контролювати короля.
Велике переселення
народів — пересування
в ІV – VІІ ст. германських,
слов’янських та інших
племен на території
Римської імперії.
Відродження (Ренесанс)
— період, який
знаменував перехід від
середньовічної культури
до нового часу; відмітна
риса Відродження —
гуманізм (людяність).
Віче — назва народних
зборів у деяких країнах.
5. Ганза — торгово-
політичне об’єднання
купецтва; понад 160
німецьких міст на чолі з
містом Любеком. Діяло в
ХІІ – ХVІІ ст.
Гвельфи — прихильники
пап у їхній боротьбі проти
німецьких імператорів.
Гільдія — міський
купецький союз.
Готичний стиль —
напрямок в європейському
мистецтві ХІІ – ХVІ ст. Для
архітектури були
характерними арки, великі
вікна з різнокольоровими
вітражами, легкі стіни, а
сама будівля
спрямовувалася догори з
нескінченною
різноманітністю форм.
Гуситський рух —
національно-визвольний
і релігійний рух у Чехії в
першій половині ХV ст.
6. Джихад — священна
війна, яку повинні вести
мусульмани проти
невірних.
Династія — декілька
монархів одного роду, які
заступають один одного
при владі.
Домен — спадкове
земельне володіння
короля.
Донжон —
багатоповерхова вежа,
основна замкова
споруда.
Духовно-рицарські
ордени — об’єднання
рицарів, головною
справою яких було
боротися проти ворогів
християнської віри;
присягалися не
одружуватися та жити в
бідності.
7. Епідемія —
масове поширення
інфекційної хвороби.
Єпископ —
духовний глава
адміністративно-
територіальної
церковної одиниці —
єпархії.
Єресь — релігійне
вчення, що не
визнавалося
християнською
церквою.
Єретик — поширювач
єресі.
8. Ієрархія —
система суворого
підпорядкування
нижчих сходинок
влади вищим.
Іконоборство —
релігійно-політичний
рух, спрямований
проти вшанування
ікон.
Інквізиція —
церковний суд.
Іслам — одна зі
світових релігій;
поширена в країнах
Сходу, Азії, Африки.
9. Католицизм
(католицька церква) —
всесвітня церква;
утворилася внаслідок
поділу єдиної
християнської церкви
на західну і східну.
Богослужіння
провадиться латиною;
на чолі церкви стоїть
папа римський.
Комунальний рух —
боротьба городян за
самоврядування міст.
Коран — священна
книга мусульман.
Куртуазія — правила
рицарської поведінки.
Курфюрсти — князі
Священної Римської
імперії, за якими було
закріплено право
обирати імператора.
10. Лен — те саме, що
фењд.
Лихвар — людина, яка
позичає гроші під
проценти.
Літопис — історичний
твір, в якому події
наводяться за роками,
хронологічно.
Лорд — великий
землевласник в Англії.
Магістрат —
міська рада, орган
управління міської комуни.
Мажордом — вища
посадова особа при королях
династії Меровінгів.
Міжусобні війни — війни
між феодалами за землю і
владу.
Монархія — одноосібна
вища державна влада, що
передається переважно
спадково.
11. Натуральне господарство
— тип господарства, за
якого продукти праці
виробляються тільки для
задоволення потреб
господаря, а не для
продажу.
Оброк —
плата залежних селян
феодалам; буває
продуктовою або
грошовою.
Паломництво —
подорож віруючих до
святих місць.
Панщина — обов’язкові
роботи селянина на землі
феодала.
Парламент — вищий
законодавчий орган
влади в деяких державах.
Патриціат — міська
верхівка.
Патріарх — глава
православної церкви.
12. Ратуша — будинок, у
якому розташовувались
органи міського
самоврядування.
Реконкіста —
відвоювання народами
Піренейського півострова
територій, захоплених
арабами.
Реформи — зміни,
перетворення якихось
сторін життя.
Сеньйор —
старший землевласник,
феодал; господар
стосовно своїх васалів.
Стани — великі групи людей,
які відрізняються своїми
спадковими правами та
обов’язками, місцем у
суспільстві.
Станова монархія —
державний устрій, за якого
влада правителя
обмежується станово-
представницькими органами.
Схизма — розкол
християнської церкви.
14. Феод — спадкове
земельне володіння,
що його сеньйор
дарував васалові як
плату за службу.
Феодал — господар
феоду.
Феодальна
роздробленість —
розпад держави на
незалежні князівства.
Фреска — живописний
твір, виконаний
водяними фарбами на
сирій штукатурці.
15. Халіф — наступник
Мухаммеда, титул
правителя і водночас
духовного глави
мусульман.
Хартія — документ, в
якому були записані
правила і норми
суспільного життя.
Хрестові походи —
війни європейських
феодалів, підтримані
католицькою церквою,
під гаслом визволення
від мусульман
християнських святинь
у Палестині.
Хроніка — історичний
твір, який містить
щорічні й докладні
записи подій, що
відбуваються.
16. Централізована держава
— країна, що
управляється з одного
центру, зазвичай королем.
Церква — об’єднання,
організація віруючих, яка
керує їхнім релігійним
життям.
Цехи — союзи ремісників
однієї або споріднених
спеціальностей.
Чернечі ордени —
організації ченців,
підпорядкованих
єдиному центрові та
власному статутові.
17. Шаріат — збірник
мусульманського права.
Шедевр — виріб, який
мав виготовити
підмайстер, аби скласти
іспит на майстра.
Шерифи — королівські
чиновники у графствах
Англії.
Шляхта
(від давньонімецького
“шлахт” — рід, порода)
— привілейований
суспільний стан у
феодальних державах
(Польща, Литва, Чехія),
представники якого мали
“благородне” (рицарське)
походження.
18. Яничари —
турецька піхота.
Формувалася
переважно з
християн, які ще
дітьми потрапили
в полон.
Ярлик (тюркською
“указ”) — грамота
золотоординських
ханів, що давала
право на правління
князівствами або
окремими областями.
Ярмарок — щорічний
торг.
