2. Ранні роки
Народився 1540 року на півдні Франції у невеликому містечку Фонтене-ле-Конт провінції Пуату, що розташоване за 60 км
від Ла-Рошель, що була на той час оплотом французьких протестантів-гугенотів (послідовників кальвінізму). Більшу частину
життя він прожив поряд із керівниками цього руху, хоча сам залишався католиком. Релігійні незгоди вченого не турбували.
Батько Франсуа був прокурором. За традицією, син обрав професію батька й став юристом, закінчивши університет
у Пуату. 1560 року двадцятирічний адвокат почав свою кар'єру в рідному місті. Як адвокат Вієт користувався у населення
авторитетом та повагою. Але через три роки перейшов на службу до відомої гугенотської сім'ї де Партене. Він став
секретарем власника будинку й учителем його дочки, дванадцятирічної Катерини. Саме її навчання викликало в молодого
юриста зацікавленість до математики.
Коли учениця виросла та вийшла заміж, Вієт не розлучився з її родиною й перебрався з нею до Парижу, де йому було легше
дізнатися про досягнення провідних математиків Європи. З деякими вченими Вієт познайомився особисто. Він спілкувався з
відомим професором Сорбонни Рамусом, вів дружнє листування з відомим математиком Італії Рафаелем Бомпеллі.
3. Останні роки
1589 року, після вбивства Генріха Гіза, за наказом короля Вієт повернувся до Парижу. Але того ж року Генріха III вбив монах —
прихильник Гізів. Формально французька корона перейшла до Генріха Наваррського — голови гугенотів. Але лише після того,
як 1593 року той прийняв католицьку віру, у Парижі його визнали королем Генріхом IV. Так було покладено кінець релігійній війні,
яка довгий час впливала на життя кожного француза, що не цікавився ані політикою, ані релігією.
Подробиці життя Вієта у той час невідомі. Відомо лише, що він перейшов на службу до Генріха IV, перебував при дворі, був
відповідальним урядовцем і користувався великою повагою як математик.
В останні роки життя Вієт пішов з державної служби, але продовжував цікавитися наукою. Відомо, що він вступив у полеміку з
приводу запровадження нового григоріанського календаря і навіть хотів створити власний календар. У мемуарах деяких придворних
Франції є вказівки, що Вієт був одружений, що в нього була дочка, єдина спадкоємниця на ймення синьйора де ла Біготьє (прізвище,
за яким Вієт звався). У придворних новинах маркіз Летуаль писав: «…14 лютого 1603 р. пан Вієт, рекетмейстр, людина великого
розуму і розсудливості, один з найбільш вчених математиків століття, помер… у Парижі, маючи, за загальною думкою, 20 тис. екю.
Йому було більше шістдесяти років».
4.
5. Теорема Вієта
Теорема Вієта. Сума коренів зведеного
квадратного рівняння дорівнює другому
коефіцієнту, взятому з протилежним
знаком, а добуток коренів – вільному члені.
Зведене квадратне рівняння в
загальному виді зазвичай
записують так:
6. Завдання на теорему Вієта
1. Вкажіть суму та добуток коренів:
1) x² - 3,3x – 10,1= 0
x1+x2=? ; x1*x2=?
2) x² + x – 6 = 0
x1+x2=? ; x1*x2=?
3) 2x² + 4x – 5 = 0
x1+x2=? ; x1*x2=?
4) x² + 2x = 0
x1+x2=? ; x1*x2=?
2. Один з коренів рівняння
x² + px – 9 = 0 дорівнює 1,5.
Знайдіть p і другий корінь.
7. Запитання про квадратні рівняння
1. Як називають рівняння виду ax²+bx+c=0?
2. Як називають числа a, b, c?
3. Яке значення дискримінанта квадратного рівняння, що не має
коренів на множині дійсних чисел?
4. Від чого залежить кількість коренів квадратного рівняння?
5. Перший коефіцієнт зведеного рівняння?
6. Яке значення дискримінанта квадратного рівняння, що має 2
різних кореня?
7. Які є 2 види квадратних рівнянь?
8. Як називають розв’язки квадратного рівняння?
