2. Пухова руденька шуба.
Із сосни стриба на дуба.
Хвіст у неї як мітла,
Очі сяють, як намисто,
Мов дві цяточки вогнисті.
В неї хата гарна, тиха,
Взимку повненька горіхів.
В лісі любить вона жити.
Відгадайте, хто це, діти?
А сама на зріст мала

3. В мене шубка з колючок,
В мене сіра спинка.
Ніс як чорний п’ятачок,
Очі намистинки.

4. Вік свій ходить з клунками,
Та ще й сідають
на нього з мішками.

5. У зеленому жакеті
,Галасує в очереті
,Хоч і плавати мастак
.А не риба і не рак

6. Дуже товсті ноги маю,
Ледве їх переставляю.
Сам високий я на зріст,
Замість рота в
мене хвіст.

7. Відгадайте, діти, хто
Має носик-долото?
Ним комах з кори виймає,
Про здоров’я лісу дбає.

8. Хто свій хвіст
залишає,
А від ворога
втікає?

9. Не ходжу я, а скакаю,
Бо не рівні ноги маю.
Через поле навмання
Перегнав би я коня.
Я страшенний боягуз,
Всіх на світі я боюсь.

10. Живу я там, де вічний лід.
Люблю я рибу на обід.
В кожусі білому завжди
Виходжу часто я з води.
Умію плавати й пірнати…
А як мене, малята, звати?

11. Бідовий хлопчина
В теплій сорочині,
По дворах стрибає,
Крихти підбирає.

12. Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід лахматий.
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати,
А зимою – в лігві спати.
Як зачує він весну –
Прокидається від сну.

13. Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мушок поїдає.
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує.

14. Всі в блакитнім піджаку,
В рожевій сорочці.
В нас зимою по садку
Гуляють як гості.