Звіту про результати відвідування "Обласної психіатричної лікарні № 2 Івано-Франківської області"

1. Витяг зі звіту про результати відвідування місця
несвободи "Обласна психіатрична лікарня № 2"Івано-
Франківської області
Місце несвободи: Обласна психіатрична лікарня № 2 Івано-Франківської
області
Дата візиту: 10.02.2017
Склад моніторингової групи:
 заступник керівника відділу з питань попередження неналежного
поводження в діяльності установ освіти, охорони здоров’я та
соціального забезпечення Департаменту з питань реалізації
національного превентивного механізму Сергієнко І. І.;
 представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини в Івано-Франківській області Устимчук О.І.
 регіональний координатор взаємодії з громадськістю
Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Івано-
Франківській області Дем'янчук С.С.
Представники керівництва місця несвободи (посада, прізвище, ім’я та по
батькові):
 головний лікар Возняк Михайло Васильович;
 головна медична сестра Плакан Іван Ярославович;
 завідувачі відвіданих відділень.
Загальна інформація про місце несвободи:
10.02. 2017 р. було здійснено повторний візит до Обласної психіатричної
лікарні № 2 Івано-Франківської області (далі – Лікарня). Попередній візит
відбувся 09.09.2013 р.
На час візиту Лікарня була розрахована на 210 ліжок, а перебувало 189
пацієнтів. З 2013 року кількість ліжок скоротилась на 50.
Зміни, що відбулись з попереднього візиту:
 у соматопсихіатричному відділенні № 7 замінені двері,
 у інших відділеннях – частину старих вікон замінили на
металопластикові.
У Лікарні у всіх відвіданих відділеннях (крім психіатричного № 2 для
жінок) заведені журнали реєстрації застосування фізичного обмеження та (або)
ізоляції при наданні психіатричної допомоги та відповідні протоколи. Крім
того, у Лікарні вже користуються новими формами первинної облікової
документації (усвідомлена згода на проведення психіатричного огляду,
усвідомлена згода особи на госпіталізацію до психіатричного закладу,
усвідомлена згода особи на лікування у психіатричному закладі) відповідно до
наказу МОЗ від 15.09.2016 р. № 970.
Натомість. більша частина пропозицій, які були надані за результатами
проведення першого візиту, виконана не була.

2. Питання, що перевірялись
1. Виявлення випадків катування, жорстокого, нелюдського або такого,
що принижує людську гідність, поводження чи покарання (ст. 28
Конституції України):
Виявлені порушення.
У психіатричному відділенні №1 чоловіки, які проживають на 2 поверсі,
майже всі були у куртках та черевиках, тому що було дуже холодно. На
другому поверсі відділення відсутній термометр, однак на першому поверсі в
одній із найтепліших кімнат та в процедурній градусник вказував на 13 С0
.
1.1. З боку персоналу установи:
Так. Молодший медичний персонал не здійснює належного догляду за
хворими ( як приклад, вони лежать на мокрих матрацах).
1.8. Наявність ґрат та решіток на вікнах та дверях:
Є. Наявні нерозпашні ґрати та решітки на вікнах та дверях, що суперечить
п. 2.16 та 6 наказу МВС України «Про затвердження Правил пожежної безпеки
в Україні» від 30.12.2014 р. № 1417, у яких зазначено, що у разі необхідності
встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні

3. розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих
приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).
2. Дотримання права на свободу та особисту недоторканність:
Виявлені порушення.
В ході моніторингу було встановлено порушення конституційних прав
пацієнта Ш., до якого протягом 14 років застосовувалися примусові заходи
медичного характеру. Так, у психіатричному відділенні № 1 з серпня 2013 року
перебуває пацієнт Ш., до якого застосовуються примусові заходи медичного
характеру із загальним наглядом.
З огляду його документації з’ясовано, що відповідно до постанови
Коломийського районного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2003 р.
до Ш. було застосовано примусові заходи медичного характеру із суворим
наглядом. Хворий перебував на лікуванні в Українській психіатричній лікарні з
суворим наглядом МОЗ України. Постановою Красногвардійського районного
суду від 22 березня 2011 р. Ш. змінені примусові заходи медичного характеру
із посиленим наглядом і 14 липня 2011 р. госпіталізований до Волинської
обласної психіатричної лікарні № 2.
Надалі постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від
31 липня 2013 р. Ш. змінені примусові заходи медичного характеру із
звичайним наглядом. Із серпня 2013 р. він спочатку перебував в Обласній
психіатричній лікарні № 3 Івано-Франківської області, а з січня 2016 р. його
переведено за власною заявою до Обласної психіатричної лікарні № 2, де він і
перебуває.
19 грудня 2016 р. на адресу Рогатинського районного суду надійшла заява
від Обласної психіатричної лікарні № 2 про зміну примусових заходів
медичного характеру із звичайним наглядом на надання Ш. амбулаторної
психіатричної допомоги у примусовому порядку. Ш. протягом 14 років не
порушував режим перебування у зазначених лікарнях, стан його здоров’я
покращився на фоні підтримуючої терапії. Тому комісія зазначила, що потреба
у раніше застосованому заході медичного характеру відпала.
Натомість прокурор заперечував щодо задоволення цієї заяви, вважав
зміну примусових заходів медичного характеру щодо Ш. передчасною,
оскільки останній не має родичів, які взяли б відповідальність за його
поведінку та контроль за регулярністю вживання лікарських препаратів. Крім
того, у пацієнта відсутні відомості щодо наявності житла для проживання.

4. Тому 23 січня 2017 р. Рогатинський районний суд Івано-Франківської
області відмовив у задоволенні заяви представника Лікарні стосовно зміни
примусових заходів медичного характеру Ш.
На погляд моніторингової групи прокурори повинні були не наполягати на
продовженні Ш. примусових заходів медичного характеру у вигляді тримання
його у лікарні, а дати вказівку керівництву Лікарні щодо влаштування його до
інтернатної установи системи соціального захисту населення, яке в свою чергу,
жодних заходів щодо вирішення цього питання не вживало.
2.1. Врегулювання законом порядку тримання осіб у місці несвободи.:
Врегульовано, є відповідний нормативно правовий акт.
2.2. Чи виявлені випадки, коли в місці несвободи тримались особи без
наявності законних підстав для такого тримання?:
Виявлено випадки протиправного тримання осіб в місці несвободи.
Чинним статутом Лікарні передбачено «надання невідкладної
спеціалізованої допомоги та забезпечення в повному об’ємі
висококваліфікованої спеціалізованої стаціонарної допомоги…».
Однак, при спілкуванні з пацієнтами було встановлено, що у кожному
відділенні Лікарні є пацієнти, які перебувають у цьому закладі досить тривалий
час, навіть, більше 30 років. У зв’язку з цим відбувається фальсифікація
медичної документації пацієнтів (умовна виписка та повторна госпіталізація до
Лікарні).
Медперсонал підтвердив тривалі строки перебування пацієнтів у Лікарні і,
на жаль, продемонстрував бездіяльність стосовно співпраці з установами
соціального захисту населення щодо влаштування пацієнтів до
психоневрологічних інтернатів та співпраці з органами опіки та піклування. На
прикладі пацієнтки К. було установлено, що рішенням ЛКК було зазначено, що
пацієнтка підлягає виписці у супроводі опікуна (доньки). Але донька, яка є
опікун, не забирає її додому. При цьому заклад не зробив жодних кроків щодо
інформування органів опіки та піклування стосовно невиконання опікуном
своїх обов’язків, оскільки відповідно до п. 4.14 Правил опіки та піклування,
затверджених спільним наказом Держкомсім’їмолодьспорт, МОН, МОЗ та
Мінпраці № 34/166/131/88 від 26.05.1999 р., контроль за діяльністю опікунів і
піклувальників здійснюється органами опіки та піклування із залученням
громадськості шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають під
опікою. Більша частина недієздатних пацієнтів мають призначених опікунів з
числа родичів.
Наприклад, пацієнт О. перебуває у лікарні (у відділенні №1) майже два
роки. Після покращення стану здоров’я головний лікар Лікарні звернувся до
опікуна Б. стосовно можливості виписки її підопічного. Натомість опікун
залишив заяву про відсутність можливості забрати О. додому, а пацієнт і надалі
залишається у лікувальному закладі. При цьому опікун щомісячно передає
лише частину його пенсії у розмірі 500 грн. Крім того, пацієнт О. взагалі не
володіє інформацією стосовно власного майна, опіку над яким здійснює його
опікун.

5. Аналогічна ситуація склалася з пацієнтом С. Опікун (мама пацієнта)
привозить щомісячно лише 100-200 гривень на особисті потреби свого
підопічного, отримуючи всю його пенсію.
Пацієнту П. з відділення № 1 (за його власні кошти) у жовтні 2016 р.
персонал придбав вживану постільну білизну за 100 грн, штани за 70 грн та
светр за 80 грн. На вимогу моніторингової групи показати ці речі, персонал
зміг принести та показати штани та светр, які були у зношеному вигляді, а
постільної білизни взагалі не продемонстрували. Пацієнт П. знаходиться у
лікарні тривалий час, оскільки родина не хоче забрати його додому. Чоловік
має дітей, які відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України зобов’язані
утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної
допомоги.
Працівники Лікарні не звертаються до органів опіки і піклування щодо
здійснення контролю за діяльністю опікунів і піклувальників. Така
бездіяльність призводить до порушення статті 25 Закону України “Про
психіатричну допомогу”, якою встановлено, що утримання в психіатричному
закладі має бути лише протягом строку, необхідного для обстеження та
лікування. Зазначене не відповідає Принципу 10 Принципів захисту осіб з
психічними розладами та покращення психіатричної допомоги, прийнятих
резолюцією 46/119 Генеральної Асамблеї ООН від 17.12. 1991, у якому
зазначено, що лікування повинно відповідати кращим медико-санітарним
вимогам пацієнта, повинно проводитися тільки в терапевтичних або
діагностичних цілях.
Однак зазначена ситуація задовольняє персонал, який розпоряджається
пенсійними коштами навіть дієздатних пацієнтів, оскільки у Лікарні відсутній
загальний порядок обліку, витрачання та контролю особистих коштів пацієнтів.
Аналіз журналу витрат пенсій свідчить, що ці кошти витрачаються не
лише на продукти, а й на чайники, оплату проїзду до обласного центру
(начебто за пенсією пацієнта), одяг, медикаменти тощо.
2.5. Реакція утримуваних на персонал (адміністрацію) установи.:
Утримувані реагують на персонал по-різному.
3. Право на достатній життєвий рівень, що включає достатнє харчування,
одяг, житло (ст. 48 Конституції України):
Частково забезпечується.
Майже у всіх відділеннях присутній неприємний запах в приміщеннях.
Неприємні враження справляє зовнішній вигляд підопічних: одяг старий, на
окремих пацієнтах рвані штани та светри. У відділеннях прохолодно, втім взуті
пацієнти в літні пластикові капці. У відділенні № 2 одяг після прання
розкидають по брудній підлозі, для того, щоб його досушити. Всі пацієнти
забезпечені постільною білизною, але вона стара, перепрана та зношена. Тільки
у наркологічному відділенні № 3 постільна білизна була пристойного вигляду.
У відділеннях у більшості пацієнти лежать на старих ліжках з панцерною
сіткою, іноді порваною. Матраци старі та порвані, подекуди мокрі від
випорожнень.

6. 3.2. Обладнання приміщень меблями та інвентарем.:
Приміщення частково обладнані.
3.3. Дотримання норми площі на особу.:
У частині приміщень норма площі на особу не дотримується.
3.4. Забезпечення індивідуальним спальним місцем.:
Усі утримувані забезпечені індивідуальними спальними місцями.
3.5. Забезпеченість постільними речами (білизною). :
Не всі пацієнти забезпечені постільними речами.

7. Наркологічне відділення №3
3.6. Відповідність побутових умов правилам санітарії та гігієни.:
Частково відповідають.
У психіатричному відділенні № 2 (для жінок) в неопалювальному
приміщенні розташовані кімнати, у яких насипом зберігається одяг та інші
речі.
У ванній кімнаті відділення № 1 розпочатий у листопаді 2016 року ремонт
на день візиту був незакінчений. Пацієнти мали неохайний вигляд та
неприємний запах поту та сечі. Працівники відділення переконували, що
хворих миють на коридорі біля туалетів, у якому температура повітря не вища
+14 С0
. При цьому гаряча вода взагалі у цьому відділення відсутня.

8. 3.8. Можливість миття у лазні (приймати душ).:
Забезпечується за проханням.
У ванні кімнаті відділення № 1 розпочато ремонт у листопаді 2016 року,
який не був закінчений і на час візиту. Хворих миють на коридорі біля туалетів
(із слів персоналу) - температура повітря нижча, ніж у процедурній (13-14
градусів), гаряча вода тут відсутня.
3.9. Доступ до санітарного вузла в умовах чистоти та пристойності.:
Забезпечується вільно.
3.10. Доступ до питної води.:
Не забезпечено.

9. У відділеннях немає жодної ємкості з питною водою. Пацієнти п’ють воду
з крану. Керівництво Лікарні не могло надати документацію, яка
підтверджувала б, що вода з крану придатна до вживання.
3.12. Чи належним чином обладнано прогулянкові майданчики?:
Майданчик потребує дообладнання.
Пацієнтів на прогулянкових майданчиках не було. Персонал підтвердив,
що хворі зимою майже не гуляють на вулиці, тому що холодно. На
прогулянкових майданчиках недостатньо лавок для сидіння.
3.15. Забезпечення права на якісне харчування.:
Не забезпечується.
Вартість харчування одного загального хворого на день складає 11,42 грн,
для хворих на туберкульоз – 13,24 грн., що не дозволяє виконати натуральні
норми харчування, затверджені постановою КМУ «Про норми харчування у
протитуберкульозних закладах для осіб, хворих на туберкульоз, та малолітніх і
неповнолітніх осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу» від 27.12.2001
№ 1752 та наказом МОЗ України «Про удосконалення організації лікувального
харчування та роботи дієтологічної системи в Україні» від 29.10.2013 № 931, у
якому зазначено, що достатнє та збалансоване харчування повинно призводити
до покращення психічного стану хворого, нормалізації основних фізіологічних
функцій, скорочення строків реконвалесценції та перебування на
стаціонарному лікуванні.
У Лікарні існує практика замовлення страв, які готує персонал вдома. Так,
наприклад, один із хворих, який тривалий час перебуває в Лікарні, замовив
дерунів, три штуки яких коштували 15 гривень.
Хворі скаржились на неякісну і несмачну їжу.
Під час візиту на харчоблоці приготовлена зранку непривабливого вигляду
підлива подавалася до гарніру на сніданок та вечерю. На харчоблоці немає
холодильних камер для зберігання продуктів харчування, що швидко псуються.
Стояла єдина холодильна камера, у якої при відкриванні відпали двері.

10. 3.16. Доступ до свіжого повітря.:
Не забезпечується.
Із слів персоналу - хворі зимою майже не гуляють на вулиці, тому що
холодно.
3.17. Можливість провітрювання/наявність вентиляції.:
Будь-яка вентиляція відсутня.
3.18. Рівень природного освітлення.:
Природне освітлення недостатнє.
3.19. Рівень штучного освітлення.:
Штучне освітлення недостатнє.
У палатах, як правило, розташовані по два світильники на стінах палати,
один з яких не працює.

11. 3.21. Забезпечення належного температурного режиму в місцях
перебування.:
Не забезпечується.
Хворі із відділень №1,№2 та № 6 скаржились на низьку температуру у
палатах. Порушуються нормативи розрахункової температури повітря в
приміщеннях лікарні, яка відповідно до п. 7.37 ДБН «Заклади охорони
здоров’я» (В.2.2-10-2001) у палатах та інших кабінетах має становити не менше
+20 С0
. Однак, у кабінеті завідувача відділення психіатричного відділення № 1
(для чоловіків) температура повітря становила +14 С0
.
3.22. Функціонування водо-, тепло-, електромереж.:
Незадовільне.
У відділенні №1 було відсутнє гаряче водопостачання. Пацієнти, зі слів
персоналу, приймають водні процедури у бані один раз на два тижні, але
пацієнти цей факт заперечували. Підтвердженням цього був неохайний вигляд
пацієнтів та неприємний запах поту та сечі.
4. Дотримання права на приватність (ст. 28 Конституції України).:
Виявлені порушення права на приватність.
4.1. Роздільне облаштування спальних місць.:
Всі спальні місця індивідуальні.
Всі ліжка індивідуальні, розміщені окремо одне від одного.
4.2. Обладнання туалетів:

12. Задовільне.
Всі туалети облаштовані перегородками (які встановлено після наданих
під час попереднього візиту рекомендацій).
4.7. Обладнання душових кабін та приміщень лазні.:
Обладнано індивідуальні душові кабінки.
У наркологічному відділенні № 3 у санітарній кімнаті поруч з туалетами
та рукомийниками розташовано душ для спільного користування чоловіків та
жінок, чим порушується право на приватність. Крім того, з моменту першого
візиту у відділенні №2 (для жінок) обладнано душ решіткою замість дверей або
шторки, тим самим порушено Стандарт 34 Європейського комітету з питань
запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність,
поводженню чи покаранню (Витяги з Восьмої Загальної доповіді [CPT/Inf (98)
12]
Душова у відділенні №2 (для жінок)
4.8. Наявність особистих речей та можливість їх зберігати.:
Дозволяється тримати в кімнаті/камері/палаті особисті речі.
У відділеннях дозволяється тримати в палатах особисті речі, але відсутні
умови та місце для зберігання цих речей. Пацієнти свій одяг та інші речі
тримають біля ліжка або здають сестрі господині. У лікарні забезпечується
можливість отримання передач, а от зберігати їх ніде. У відділеннях немає
холодильників, де можна зберігати продукти харчування; немає шаф
(тумбочок) для зберігання сухих продуктів тощо.

13. Порожня тумбочка
5.1. Надання безоплатної первинної правової допомоги.:
Не забезпечується.
5.3. Наявність інформаційних стендів (правових куточків).:
Відсутні.
Жодних стендів з правовою інформацією у відділеннях немає. Персонал
стверджував, що вся інформація є у кабінеті медсестри або лікаря. При цьому
не забезпечено вільний доступу пацієнтів до цієї інформації
5.4. Доступ до інформації про свої права та пільги, правове виховання.:
не забезпечено
7. Дотримання права на свободу світогляду і віросповідання (ст. 35 КУ).:
Не забезпечується.
У відділеннях відсутні місця або інші умови для проведення богослужінь,
обрядів або церемонії, чим порушується стаття 25 Закону України «Про
психіатричну допомогу».
7.1. Доступ до богослужіння та релігійних обрядів:
не забезпечується
7.2. Наявність місця, часу та інших умов проведення богослужіння, обряду
або церемонії:
відсутні
7.3. Рівність у правах при проведенні богослужінь, обрядів або церемоній:
не забезпечено
8.1. Можливість систематично отримувати суспільно важливу інформацію
(доступ до ТВ, радіо):
Частково забезпечується.

14. 8.3. Можливість користуватися телефоном:
існують обмеження
Більшість пацієнтів мають мобільні телефони, які зберігають у медичної
сестри. За необхідності зателефонувати до родичів пацієнт просить медичну
сестру скористатися власним телефоном. Під час візиту представники
персоналу цікавилися. Чи можуть вони бути присутніми під час розмови
пацієнта по телефону. Моніторингова група роз’яснила, що це є порушенням
права пацієнта на приватність, у тому числі і на приватний телефонних дзвінок.
8.4. Можливість користуватися послугами пошти.:
Забезпечується.
8.6. Можливість отримання та зберігання передач:
забезпечується
Забезпечується можливість отримання, а от зберігати передачі немає
можливості. У відділеннях немає холодильників, у яких можна було зберігати
продукти харчування; немає шаф (тумбочок) для зберігання сухих продуктів
тощо.
8.7. Доступ до глобальної мережі Інтернет :
не забезпечується
8.8. Взаємодія з громадськими організаціями:
частково здійснюється
Інколи благодійні організації надають одяг, миючі засоби тощо. Однак
постійної співпраці з громадськими та благодійними організаціями немає.
9. Дотримання прав людей з інвалідністю, ВІЛ/СНІД, інших вразливих
категорій.:
Виявлені порушення.
Пацієнтам Лікарні, які мають встановлену інвалідність, згідно з Законом
України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» мають надаватися
реабілітаційні послуги. Однак, у закладі окрім медичної реабілітації та
«трудотерапії» взагалі відсутні інші види реабілітації. При спілкуванні
пацієнти стверджували, що деякі пацієнти дійсно ходять працювати на
підсобне господарство: доять корів, прибирають, влітку працюють на городі.
Відсутні умови для фізичної та фізкультурно-спортивної, психологічної
реабілітації, відпочинку.
В жодному відвіданому відділенні немає пристосувань для осіб з
обмеженими можливостями. Незадовільне заповнення індивідуальних програм
реабілітації (ІПР). Всі пацієнти мають оформлені індивідуальні програми
реабілітації, однак з порушенням Порядку складання форм індивідуальної
програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда, затвердженого наказом МОЗ
"Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації інваліда,
дитини-інваліда та Порядку їх складання" від 08.10.2007 р. № 623
(заповнювалися та підписувалися ІПР завідувачами відділення Лікарні). Деякі
пацієнти стверджували, що працюють на підсобному господарстві протягом
цілого дня.
9.1. Наявність спеціальних пристосувань для осіб із вадами (зору, слуху,
мало мобільних груп населення).:

15. Спеціальних умов не створено
В жодному відвіданому відділенні немає пристосувань для осіб з
обмеженими можливостями.
9.2. Наявність ІПР та виконання рекомендацій ЛКК (МСЕК):
Незадовільне.
Всі пацієнти з інвалідністю мають оформлені на своє ім’я індивідуальні
програми реабілітації, однак вони не відповідають Порядку складання форм
індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда, затвердженого
наказом МОЗ "Про затвердження форм індивідуальної програми реабілітації
інваліда, дитини-інваліда та Порядку їх складання" від 08.10.2007 №623
(заповнювалися та підписувалися ІПР завідувачами відділення Лікарні).
9.3. Забезпечення права на реабілітацію:
частково забезпечується
Пацієнтам з інвалідністю згідно з Законом України «Про реабілітацію
інвалідів в Україні» мають надаватися реабілітаційні послуги. Однак, у закладі
окрім медичної та «трудотерапії» взагалі відсутні інші види реабілітації.
Відсутні умови для фізичної та фізкультурно-спортивної, психологічної
реабілітації, відпочинку. Пацієнти, які не працюють, фактично весь час
перебувають на прогулянковому майданчику, де вони сидять або лежать на
сколочених дощатих трапах на землі.
11. Право на працю та захист від експлуатації (ст. 43 КУ).:
Виявлені порушення.
11.8. Чи є порушення при проведенні занять з працетерапії:
Є. Зі слів пацієнтів було встановлено те, що деякі пацієнти дійсно
працюють на підсобному господарстві протягом цілого дня.
12. Забезпечення права на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне
страхування (ст. 49 Конституції України).:
Частково забезпечується.
Встановлено, що керівництвом лікарні не вжито достатніх заходів з
реалізації права пацієнтів на належні умови лікування. Фінансування на
медикаменти складає для загальних хворих 5,98 грн на добу на одну особу, а
для хворих на туберкульоз - 33,03 грн, як наслідок, в лікарні застосовуються
лише дешеві ліки. Тому пацієнти вимушені за власні кошти купувати
медикаменти (галоперидол, азалептол тощо) .
12.1. Доступ до лікаря.:

16. Забезпечується.
У лікарні у кожному відділенні працюють завідувачі відділення
(психіатри). У туберкульозному відділенні заввідділення теж психіатр,
фтизіатр на 0,5 ставки за сумісництвом. Крім того, у лікарні є хірург та
терапевт. Для проведення консультацій з іншими спеціалістами зв"язуються з
районною лікарнею.
12.2. Забезпечення медичними препаратами.:
Частково забезпечується.
12.3. Надання спеціалізованої медичної допомоги.:
Забезпечується.
У Лікарні у всіх відвіданих відділеннях (крім психіатричного №2 для
жінок) заведені Журнали реєстрації застосування фізичного обмеження та (або)
ізоляції при наданні психіатричної допомоги та відповідні Протоколи. Крім
того, у Лікарні вже користуються новими формами первинної облікової
документації (усвідомлена згода на проведення психіатричного огляду,
Усвідомлена згода особи на госпіталізацію до психіатричного закладу,
Усвідомлена згода особи на лікування у психіатричному закладі) відповідно до
наказу МОЗ від 15.09.2016 № 970.
При спілкуванні з пацієнткою психіатричного відділення № 2 К. було
встановлено, що медичний персонал у липні та жовтні 2016 року проводив їй
лікування (з використанням ін’єкційних препаратів). Через те, що після цих
ін’єкцій вона погано себе почувала (запаморочення у голові, нудота тощо),
вона відмовлялась від цього препарату. Тому 1 лютого 2017 року при спробі
персоналу знову ввести їй препарат. пацієнтка К. опиралася. Крім того, на
запитання який препарат вводили 1 лютого, лікар назвала інший препарат.
Водночас у медичній картці стаціонарного хворого та листку призначень
пацієнтки К. взагалі не було ніяких призначень, чим порушено статтю 26
Закону України «Про психіатричну допомогу».

17. Х ХФото видалені відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних»
12.6. Укомплектованість штату медичних працівників:
Укомплектований повністю.
Наприклад, у психіатричному (туберкульозному) відділенні №6 (на 25
ліжок) на час візиту працювали: завідувач відділення (психіатр), старша
медична сестра, чергова медична сестра, одна сестра-господиня, одна молодша
медична сестра (санітарка-палатна), одна молодша медична сестра (санітарка-
ванниця), одна молодша медична сестра (санітарка-буфетниця).
12.7. Організації надання домедичної допомоги:
Забезпечується.
12.8. Дотримання прав вразливих груп на безперервне лікування.:
Дотримується.
Під час спілкування із завідувачем туберкульозного відділення № 6 було
з’ясовано, що підопічний Залучанського дитячого будинку-інтернату А.
проходив у Лікарні лікування з 06.10.2016 р..
Підопічний А. був направлений до Обласної психіатричної лікарні №2
лікарем-психіатром Снятинської центральної районної лікарні та на
підставі консультативної довідки Івано-Франківського обласного
фтизіопульмонологічного центру. Під час лікування йому проведені
лабораторні та інші обстеження, рентгенографія, консультовано різними
лікарями -спеціалістами тощо.
22.01.2017 р. пацієнт А. помер, заключний діагноз зазначено: легенево-
сердцева недостатність, хронічне легеневе серце, ВДТБ (06.10.2016р.) лівої
легені інфільтивний у фазі інфільтрації. Після отримання цієї інформації
працівниками Депараменту з питань реалізації національного превентивного
механізму направлено листи до Департаментів охорони здоров’я та соціального
захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації щодо
проведення ряду протиепідемічних та протитуберкульозних заходів, які мали
вживатися встановлення А. діагнозу).
13. Право на рівність (ст.24 КУ):
не забезпечується
15.6. Наявність на дверях кабінетів табличок із назвами посад та прізвищ.:
Частково наявні.

18. 15.7. Чи забезпечено включення навчальних матеріалів та інформації про
заборону катувань та інших видів неналежного поводження до програм
підготовки персоналу.:
Не забезпечено.
15.11. Чи включена до посадових інструкцій (функціональних обов'язків)
персоналу місця несвободи заборона катування. (Ст. 10 Конвенції проти
катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують
гідність, видів поводження і покарання).:
Не включена.
16. право на дозвілля та відпочинок:
частково забезпечується
17. Чи у всіх клієнтів є паспорти, або документи що посвідчують особу?:
ні, не у всіх
У відвіданих відділеннях Лікарні є пацієнти, які знаходяться у лікарні по
20–30 років не маючи документів, що підтверджують особу. Так, наприклад, у
відділенні № 2 пацієнт П. перебуває у Лікарні тривалий час, а при наявності
інвалідності ІІ групи довічно не має паспорта; у відділенні № 7 таких пацієнтів
– троє.
Рекомендації щодо усунення виявлених недоліків
Міністерству охорони здоров’я України
1. Відмінити наказ МОЗ СРСР «Про затвердження Інструкції по
прийманню, обліку, зберіганню та видачі речей, грошей, грошових
документів і цінностей, що належать хворим, які знаходяться в
лікувально-профілактичних установах охорони здоров'я» від от
17.10.1986 р. № 1374 та розробити новітній нормативно-правовий акт
щодо обліку прийманню, обліку, зберіганню та видачі речей та коштів
пацієнтів, у тому числі недієздатних.
Івано-Франківській обласній державній адміністрації
1. Створити робочу групу щодо розгляду питань:
‒ якості надання психіатричної допомоги в Івано-Франківські області та
доцільності перебування осіб з розладами психіки у психіатричних
стаціонарах;
‒ можливості реорганізації Обласної психіатричної лікарні № 2 у
психоневрологічний інтернат;
‒ вжиття заходів стосовно влаштування осіб з розладами психіки, які
тривалий час перебувають у психіатричних лікарнях області, до
інтернатних установ відповідно до медичних рекомендації.
2. Перевірити виконання органами опіки та піклування основної функції
контролю за діяльністю опікунів і піклувальників, підопічних які

19. перебувають тривалий час в Обласній психіатричній лікарні № 2, із
залученням громадськості.
3. Вжити заходів щодо виділення додаткового фінансування на
харчування, забезпечення медикаментами, заміни матеріально-
технічного оснащення (медичного та кухонного обладнання).
4. Посилити контроль за діяльністю керівництва та персоналу Лікарні
щодо відповідальності за лікувально-профілактичну та
адміністративно-господарську діяльність закладу.
5. Спільно з органами Державної міграційної служби України та
соціального захисту населення вжити заходів щодо оформлення
паспортів пацієнтам Лікарні, у яких відсутні документи, що
посвідчують особу.
6. Вишукати можливість подальшого влаштування до інтернатної
установи області пацієнта Ш. у разі зміни застосування примусового
заходу медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного
закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної
допомоги в примусовому порядку.
7. Забезпечити включення навчальних матеріалів про заборону катувань
та інших видів неналежного поводження до програм підготовки
персоналу та посадових інструкцій персоналу психіатричних відділень.
Обласній психіатричній лікарні № 2:
1. Постійно проводити для лікарів, середнього та молодшого медичного
персоналу навчальні заходи щодо необхідності дотримання прав
пацієнтів відповідно Закону України «Про психіатричну допомогу».
2. Посилити контроль за діяльністю медичного персоналу Лікарні щодо
відповідальності за організацію надання спеціалізованої медичної
допомоги.
3. У подальшому рішення про обмеження прав осіб, яким надається
психіатрична допомога, здійснювати відповідно до ст. 25 Закону
України «Про психіатричну допомогу».
4. У разі невиконання опікунами своїх обов’язків звертатися до органів
опіки та піклування стосовно посилення контролю за діяльністю
опікунів і піклувальників або ініціювання заміни опікунів.
5. Вжити заходів щодо дотримання температурного режиму у закладі.
6. Покращити якість харчування пацієнтів.
7. Урізноманітнити реабілітаційні заходи для пацієнтів з інвалідністю.
8. Заповнити індивідуальні програми реабілітації відповідно до чинного
законодавства.
9. Посилити контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог у
приміщеннях та на території лікарні.
10. Поступово провести заміну зношеної постільної білизни, матраців,
одягу та ліжок з панцерною порваною сіткою.
11. Вжити заходів щодо вільного доступу пацієнтів до теплої води у
відділенні № 1.

20. 12. Забезпечити виконання вимог наказу МВС України «Про затвердження
Правил пожежної безпеки в Україні» від 30.12.2014 р. № 1417.
13. Забезпечити достатній рівень освітлення у палатах.
14. Вжити заходів щодо облаштування у відділеннях місця для зберігання
передач.
15. Вжити заходів щодо забезпечення права пацієнтів на приватність.
16. Забезпечити вільний цілодобовий доступ до питної води.
17. Забезпечити доступ пацієнтів до прогулянок на свіжому повітрі.
18. Облаштувати прогулянкові дворики достатньою кількість лавочок для
сидіння, тапчанів для малорухомих пацієнтів тощо.
19. Забезпечити реалізацію права на свободу світогляду і віросповідання.
20. Налагодити взаємодію з громадськими та благодійними організаціями.
21. Облаштувати стенди з інформацією про права та свободи осіб з
розладами психіки, адресами і номерами телефонів державних органів
та посадових осіб, до яких можна звернутись у випадку порушення
прав пацієнтів або працівників.