Медіанавігатор:
читай і
розрізняй
віртуальний інфогайд
Роль медіаграмотності в сучасному
світі надзвичайно важлива, особливо в
умовах інформаційного
перевантаження та поширення
дезінформації. Медіаграмотність є
ключовою навичкою для кожної
людини, оскільки вона допомагає
критично сприймати інформацію,
уникати маніпуляцій та робити
обґрунтовані рішення.
Мета інфогайду «Медіанавігатор: читай і
розрізняй» – навчити широку авдиторію
розпізнавати фейки, дезінформацію та медійні
маніпуляції, розвиваючи критичне мислення
та навички медіаграмотності. Інфогайд
допоможе користувачам аналізувати джерела
інформації, перевіряти факти та ефективно
протидіяти інформаційним загрозам у
сучасному цифровому світі.
Проблема дезінформації та фейків є серйозною загрозою для сучасного
суспільства, особливо в часи війни та політичної нестабільності. У контексті війни в
Україні, Росія активно використовує дезінформацію як зброю, спрямовану на підрив
довіри до державних установ, розпалювання паніки та вплив на суспільну думку як
в Україні, так і за її межами.
Фейки можуть швидко поширюватися через соціальні мережі та ЗМІ, вводячи
людей в оману. Це може призводити до серйозних наслідків, таких як порушення
громадського порядку, недовіра до офіційної інформації, а також створення
помилкових уявлень про реальність.
Проблема дезінформації та фейків
Основні
елементи
медіаграмотності
Розумінн
я різних
типів
медіа
• Традиційні медіа: телебачення, газети,
радіо. Вони зазвичай мають суворі
редакційні стандарти та перевірку фактів.
• Онлайн медіа: новинні сайти, блоги,
соціальні мережі. Тут інформація
поширюється швидше, але часто без
перевірки фактів.
• Соціальні медіа: Facebook, Instagram,
Telegram, Twitter — платформи для
обміну інформацією, де важливо вміти
відрізняти особисту думку від фактів.
ПЕРЕВІРЯЙТЕ ДЖЕРЕЛА
ІНФОРМАЦІЇ
ЗАДАВАЙТЕ
ПИТАННЯ
ВІДРІЗНЯЙТЕ ФАКТИ
ВІД ДУМОК
Довіряйте тільки перевіреним і надійним ресурсам.
Хто створив цей контент? Чи є підтвердження його
правдивості? Яка мета поширення цієї інформації?
Факти — це те, що можна перевірити, а думки — це
особисте ставлення до певної теми.
Критичне мислення
Аналіз
контенту
• Заголовки: Фейкові новини часто
використовують сенсаційні або
емоційно забарвлені заголовки для
привернення уваги.
• Емоційний вплив: Якщо новина
викликає сильні емоції (страх, гнів,
радість), варто ретельно перевірити
її правдивість.
• Зображення та відео: Перевіряйте,
чи не є вони маніпулятивними або
вирваними з контексту.
Fake
Headlines
Real
Headlines
«Вчені довели, що споживання
кави зменшує тривалість життя
на 20 років»
(Такі заяви часто базуються на
перебільшених або неправдивих
інтерпретаціях наукових досліджень)
«Apple представила новий
iPhone з поліпшеною камерою
та збільшеною автономністю»
(Офіційна презентація нових продуктів
компанії підтверджується безпосередньо
джерелом, таким як Apple)
vs.
Дезінформація
Недостовірна
інформація
Фейк
Фейковий акаунт в соціальних мережах
поширює інформацію, що популярний
продукт заборонений у певній країні
через токсичні речовини, але таких
заборон насправді немає.
Поширюється інформація, що в
певному регіоні знищено всі запаси
питної води, хоча насправді є тільки
тимчасові обмеження через ремонтні
роботи.
Фотографія, на якій показано
наслідки стихійного лиха в іншій
країні, але видають її за поточну
ситуацію в іншому регіоні.
НЕ ДІЛІТЬСЯ
НЕПЕРЕВІРЕНОЮ
ІНФОРМАЦІЄЮ
ВИКОРИСТОВУЙТЕ
ФАКТЧЕКІНГОВІ
РЕСУРСИ
Це може поширювати фейки та дезінформацію.
Платформи на зразок StopFake
допомагають перевірити
правдивість новин.
Інформаційна безпека
Маніпуляції
та
пропаганда
• Маніпуляція: Це використання
інформації для впливу на ваші думки
або дії, часто шляхом приховування
важливих деталей.
• Пропаганда: Це систематичне
поширення ідей для просування
певної ідеології. Пропаганду часто
можна розпізнати за однобічною
подачею інформації та
використанням стереотипів.
• Використовуйте кілька джерел: Читайте новини з різних ресурсів для
отримання повної картини.
• Перевіряйте факти: Довіряйте лише перевіреним фактам, які мають
чіткі докази.
• Будьте уважними до контенту в соціальних мережах: Не поширюйте
інформацію, якщо не впевнені в її достовірності.
Як уникнути впливу
дезінформації:
• StopFake
• VoxCheck
• FactCheck.org
• Ґвара медіа
• Фільтр
• Освітній серіал
VeryVerified:онлайн-курсзмедіагр
амотності
наДія.Цифроваосвіта
Корисні ресурси для перевірки
інформації та покращення знань з
медіаграмотності:
У сучасному світі медіаграмотність є важливим
елементом самозахисту та свідомого вибору
інформації. Вона сприяє побудові критично
мислячого суспільства, яке здатне ефективно
протидіяти дезінформації та залишатися стійким
до інформаційних загроз.
Пам’ятайте, що підтримка армії є так само
важливою в умовах інформаційних війн. Не
забувайте підтримувати наших воїнів через
надійні канали.
Висновок
Медіаграмотність — це ваш захист від
маніпуляцій та дезінформації.
Будьте уважні, критичні та відповідальні,
коли споживаєте та поширюєте інформацію!
Підготувала
бібліотекар І категорії
відділу документів
іноземними мовами
Ілона Ксьондз

Віртуальний інфогайд «Медіанавігатор: читай і розрізняй»

  • 1.
  • 2.
    Роль медіаграмотності всучасному світі надзвичайно важлива, особливо в умовах інформаційного перевантаження та поширення дезінформації. Медіаграмотність є ключовою навичкою для кожної людини, оскільки вона допомагає критично сприймати інформацію, уникати маніпуляцій та робити обґрунтовані рішення.
  • 3.
    Мета інфогайду «Медіанавігатор:читай і розрізняй» – навчити широку авдиторію розпізнавати фейки, дезінформацію та медійні маніпуляції, розвиваючи критичне мислення та навички медіаграмотності. Інфогайд допоможе користувачам аналізувати джерела інформації, перевіряти факти та ефективно протидіяти інформаційним загрозам у сучасному цифровому світі.
  • 4.
    Проблема дезінформації тафейків є серйозною загрозою для сучасного суспільства, особливо в часи війни та політичної нестабільності. У контексті війни в Україні, Росія активно використовує дезінформацію як зброю, спрямовану на підрив довіри до державних установ, розпалювання паніки та вплив на суспільну думку як в Україні, так і за її межами. Фейки можуть швидко поширюватися через соціальні мережі та ЗМІ, вводячи людей в оману. Це може призводити до серйозних наслідків, таких як порушення громадського порядку, недовіра до офіційної інформації, а також створення помилкових уявлень про реальність. Проблема дезінформації та фейків
  • 5.
  • 6.
    Розумінн я різних типів медіа • Традиційнімедіа: телебачення, газети, радіо. Вони зазвичай мають суворі редакційні стандарти та перевірку фактів. • Онлайн медіа: новинні сайти, блоги, соціальні мережі. Тут інформація поширюється швидше, але часто без перевірки фактів. • Соціальні медіа: Facebook, Instagram, Telegram, Twitter — платформи для обміну інформацією, де важливо вміти відрізняти особисту думку від фактів.
  • 7.
    ПЕРЕВІРЯЙТЕ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ЗАДАВАЙТЕ ПИТАННЯ ВІДРІЗНЯЙТЕ ФАКТИ ВІДДУМОК Довіряйте тільки перевіреним і надійним ресурсам. Хто створив цей контент? Чи є підтвердження його правдивості? Яка мета поширення цієї інформації? Факти — це те, що можна перевірити, а думки — це особисте ставлення до певної теми. Критичне мислення
  • 8.
    Аналіз контенту • Заголовки: Фейковіновини часто використовують сенсаційні або емоційно забарвлені заголовки для привернення уваги. • Емоційний вплив: Якщо новина викликає сильні емоції (страх, гнів, радість), варто ретельно перевірити її правдивість. • Зображення та відео: Перевіряйте, чи не є вони маніпулятивними або вирваними з контексту.
  • 9.
    Fake Headlines Real Headlines «Вчені довели, щоспоживання кави зменшує тривалість життя на 20 років» (Такі заяви часто базуються на перебільшених або неправдивих інтерпретаціях наукових досліджень) «Apple представила новий iPhone з поліпшеною камерою та збільшеною автономністю» (Офіційна презентація нових продуктів компанії підтверджується безпосередньо джерелом, таким як Apple) vs.
  • 10.
    Дезінформація Недостовірна інформація Фейк Фейковий акаунт всоціальних мережах поширює інформацію, що популярний продукт заборонений у певній країні через токсичні речовини, але таких заборон насправді немає. Поширюється інформація, що в певному регіоні знищено всі запаси питної води, хоча насправді є тільки тимчасові обмеження через ремонтні роботи. Фотографія, на якій показано наслідки стихійного лиха в іншій країні, але видають її за поточну ситуацію в іншому регіоні.
  • 11.
    НЕ ДІЛІТЬСЯ НЕПЕРЕВІРЕНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ВИКОРИСТОВУЙТЕ ФАКТЧЕКІНГОВІ РЕСУРСИ Це можепоширювати фейки та дезінформацію. Платформи на зразок StopFake допомагають перевірити правдивість новин. Інформаційна безпека
  • 12.
    Маніпуляції та пропаганда • Маніпуляція: Цевикористання інформації для впливу на ваші думки або дії, часто шляхом приховування важливих деталей. • Пропаганда: Це систематичне поширення ідей для просування певної ідеології. Пропаганду часто можна розпізнати за однобічною подачею інформації та використанням стереотипів.
  • 13.
    • Використовуйте кількаджерел: Читайте новини з різних ресурсів для отримання повної картини. • Перевіряйте факти: Довіряйте лише перевіреним фактам, які мають чіткі докази. • Будьте уважними до контенту в соціальних мережах: Не поширюйте інформацію, якщо не впевнені в її достовірності. Як уникнути впливу дезінформації:
  • 14.
    • StopFake • VoxCheck •FactCheck.org • Ґвара медіа • Фільтр • Освітній серіал VeryVerified:онлайн-курсзмедіагр амотності наДія.Цифроваосвіта Корисні ресурси для перевірки інформації та покращення знань з медіаграмотності:
  • 15.
    У сучасному світімедіаграмотність є важливим елементом самозахисту та свідомого вибору інформації. Вона сприяє побудові критично мислячого суспільства, яке здатне ефективно протидіяти дезінформації та залишатися стійким до інформаційних загроз. Пам’ятайте, що підтримка армії є так само важливою в умовах інформаційних війн. Не забувайте підтримувати наших воїнів через надійні канали. Висновок
  • 16.
    Медіаграмотність — цеваш захист від маніпуляцій та дезінформації. Будьте уважні, критичні та відповідальні, коли споживаєте та поширюєте інформацію! Підготувала бібліотекар І категорії відділу документів іноземними мовами Ілона Ксьондз