Яворівський Володимир
Обласний літературний конкурс
«Акорди творчості»
Номінація «Проза»
Казка «Струмок»
3
СТРУМОК
На великій із квітчастим килимом галявині
жили двоє друзів Зайченя Кося та Лисеня Рудик.
Одного літнього ранку їх розбудило сонце,
полоскотавши своїми промінцями по вухах. Коли
звірята глянули на нього, то воно, кумедно
примружившись, їм підморгнуло і закликало до пригод.
Кося взяв велосипед, а Рудик вдягнув свої ролики і
помандрували у гори.
Не проїхавши і кількох метрів, вони
зупинилися. Якісь дивні невловимі звуки, галас
долинали здалеку. Друзі прислухались. Це, дійсно,
щось незрозуміле. Голосне «гелгання», «кумкання»
наближалось все ближче і ближче. І враз перед друзями
постало дивне збіговисько: маленькі зайченята
зніяковіло опустили вушка, волохаті ведмежата
сумними оченятами оглядали лісову галявину, а у очах
горобчиків не було тих грайливих іскорок. Руденькі
Яворівський В.А.
4
лисенята витирали одне одному слізки і жалібно
просили: «Пити, пити». Усюди хаос, плач.
Кося:
- Що це? – запитав Кося у свого товариша.
Але той тільки здивовано знизав плечима.
І тільки велика окаста зелена Жаба насмілилась
ступити крок уперед.
Рудик:
- Пані Жабо, що це ви затіяли, чому зчинили
такий галас? – зніяковіло звернувся до дивної компанії
Рудик.
Жаба:
- Ми дуже схвильовані… Ква-ква… Наш
струмок захворів: в ньому пропадає вода, і нам ніде
буде жити, не буде чого пити звірятам. Допоможіть
нам його вилікувати.
Кося і Рудик (разом):
- А хіба це можливо?! – здивовано в один голос
викрикнули Звірята.
Казка «Струмок»
5
Жаба: - Так, ква-ква.
Рудик:
- А що для цього треба, Добродійко? Ви лише
скажіть. І ми все обов’язково вам допоможемо.
Жаба:
- А для цього потрібно почистити колодязь,
який напуває нашого струмочка.
Кося і Рудик глянули один на одного. Їм так
хотілося допомогти цій дивній компанії. Тому вони
дуже зраділи такій пригоді.
Сонце вже піднялось високо і раділо разом зі
звірятами. Обійнявши кожного теплим промінцем,
яскраво промовляло, що допомога не забариться.
Рудик:
- Гайда до пана Здоров’я! Він обов’язково щось
придумає, – випалив Рудик.
Але дорога до Дідугана завжди різна і,
захопившись пошуками друга, звірята не помітили, як у
лісі їх застала ніч.
Яворівський В.А.
6
Чорні віття дерев торкались землі. Синє небо
враз потемніло. Лише одна-єдина зірочка ледь-ледь
освітлювала лісову стежину.
Кося:
- Мені дуже страшно, – тоненьким голосочком
промовив Кося.
Але Рудик не зважав на це. Він гордо прямував,
обминаючи дерева, і постійно щось викрикував.
Від вигуків Рудика страх зайченяти ставав ще
більшим.
Рудик:
- Дивись, там дракон! – горланило Лисеня.
Косі дивом вдалося опанувати свій страх і
уважно вдивитись у далечінь.
Кося:
- Та ні, то горить багаття! – радісно вигукнуло
Зайченя.
Звірята миттю кинулись до вогню. Ось нарешті
ми і дібрались до тебе, Дідусю. Старезний Дідуган у
Казка «Струмок»
7
крислатому солом’яному капелюсі повільно йшов
назустріч.
Довга сива борода, загадковий погляд з-під
густих брів, ошатне вбрання, довжелезна палиця, що
допомагала Стариганю рухатись довкола багаття дещо
спантеличили маленьких мандрівників. У їхніх очах
мигнув хвилинний страх. Але все в одну мить кудись
поділось, коли пан Здоров’я лагідним старечим
голосом розітнув нічну лісову тишу:
Пан Здоров’я:
- Ну що, втомилися? То сідайте ближче та
розкажіть про все, що з вами трапилось.
Навипередки Кося та Рудик оповідали про свої
пригоди та завдання, яке отримали від пані Жаби.
Незчулися як їх зморив сон.
Дідусь з широкою посмішкою спостерігав за
малечею. Кожен їхній рух говорив про нову пригоду, у
яку потрапили звірята уві сні. Зіщурені брови Косі
розповіли про небезпеку, що чигала на нього, а от
Яворівський В.А.
8
радісна мордочка Рудика видавала його вдалу перемогу
над злом…
Рано-вранці звірят розбудив дивний запах.
Розплющивши очі, вони побачили, що міцно спали у
хижині пана Здоров’я, а дахом служив величезний
соняшник, з якого звисали сушені чебрець та базилік.
Та раптом Рудика стривожив кашель Косі.
Рудик:
- Невже ми не допоможемо жаб’ячій компанії
врятувати струмок? – подумало Лисеня.
Але його думки перервав Старигань, бо приніс
до хижі горнятко пахучого чаю із кориці.
Пан Здоров’я:
- Це допоможе тобі позбутися нудного кашлю і
продовжити подорож, – сказав пан Здоров’я,
простягаючи Косі чай. А ще я взяв молоко і приготував
вам йогурт. Смаку йому прибавили яблуко, слива та
родзинки.
Казка «Струмок»
9
Кося:
- А для чого вам гарбуз, помідор та морква, –
запитав, ковтаючи слинку, Кося.
Пан Здоров’я:
- Так це ж для каші, яка додасть вам сили та
енергії для порятунку струмка.
Над вогнищем висів величезний казан. Пана
Здоров’я в окремі моменти не було видно із-за нього.
Він дістав свою довжелезну дерев’яну ложку і так
вправно нею орудував, що Кося і Рудик на мить забули
про голод. Вони, затамувавши подих, водили очима за
круговими рухами Стариганя.
І от пан Здоров’я покликав мандрівників до
столу. Аромат каші поповз лісовими хащами.
Рудик:
- Як у вас все смачно та здорово виходить, пане
Здоров’я!
Яворівський В.А.
10
Друзяки подякували своєму рятівнику і у
повному здоров’ї вирушили до колодязя, дорогу до
якого вказав Дідуган.
Підійшовши ближче, Кося та Рудик застигли в
задумі: «Як його привести до ладу?»
Пан Здоров’я:
- Та що ж ви злякались, рятівники? – ніжно
посміхаючись, вивів їх із задуми пан Здоров’я.
Кося: - Невже злякались?
Кося і Рудик:
- Ми? Ні! – разом гукнули Звірята. – Ми готові!
Пан Здоров’я:
- Тоді мерщій ставайте мені на допомогу, –
витягуючи першу гілку з дна колодязя та напнувши на
очі окуляри промовив Старигань.
Робота закипіла. Троє друзів працювали так
натхненно, що вже через годину вода задзюрчала з
повною силою.
Казка «Струмок»
11
Спускаючись з гори на велосипеді та роликах
вздовж струмка, друзі спішили за водою.
Біля галявини їх радісно зустріла галаслива
компанія: «Ура, ква-ква! Дякуємо вам, Косю та Рудику.
Ви повернули нам дім!»
Повернувшись додому, звірята навипередки
розповідали про свої незвичайні пригоди. Усе було так
чудово, на завтра Кося та Рудик вже намалювали новий
маршрут для своїх перегонів. Їм так сподобалось
робити добру справу, що навіть не говорили про
можливі небезпеки чи перешкоди.
Сонце також вже поспішило до сну, бо завтра
його промінчики з новою силою розбудять маленьких
друзів та поведуть у світ нових пригод…

Казка "Струмок"

  • 1.
    Яворівський Володимир Обласний літературнийконкурс «Акорди творчості» Номінація «Проза»
  • 3.
    Казка «Струмок» 3 СТРУМОК На великійіз квітчастим килимом галявині жили двоє друзів Зайченя Кося та Лисеня Рудик. Одного літнього ранку їх розбудило сонце, полоскотавши своїми промінцями по вухах. Коли звірята глянули на нього, то воно, кумедно примружившись, їм підморгнуло і закликало до пригод. Кося взяв велосипед, а Рудик вдягнув свої ролики і помандрували у гори. Не проїхавши і кількох метрів, вони зупинилися. Якісь дивні невловимі звуки, галас долинали здалеку. Друзі прислухались. Це, дійсно, щось незрозуміле. Голосне «гелгання», «кумкання» наближалось все ближче і ближче. І враз перед друзями постало дивне збіговисько: маленькі зайченята зніяковіло опустили вушка, волохаті ведмежата сумними оченятами оглядали лісову галявину, а у очах горобчиків не було тих грайливих іскорок. Руденькі
  • 4.
    Яворівський В.А. 4 лисенята витиралиодне одному слізки і жалібно просили: «Пити, пити». Усюди хаос, плач. Кося: - Що це? – запитав Кося у свого товариша. Але той тільки здивовано знизав плечима. І тільки велика окаста зелена Жаба насмілилась ступити крок уперед. Рудик: - Пані Жабо, що це ви затіяли, чому зчинили такий галас? – зніяковіло звернувся до дивної компанії Рудик. Жаба: - Ми дуже схвильовані… Ква-ква… Наш струмок захворів: в ньому пропадає вода, і нам ніде буде жити, не буде чого пити звірятам. Допоможіть нам його вилікувати. Кося і Рудик (разом): - А хіба це можливо?! – здивовано в один голос викрикнули Звірята.
  • 5.
    Казка «Струмок» 5 Жаба: -Так, ква-ква. Рудик: - А що для цього треба, Добродійко? Ви лише скажіть. І ми все обов’язково вам допоможемо. Жаба: - А для цього потрібно почистити колодязь, який напуває нашого струмочка. Кося і Рудик глянули один на одного. Їм так хотілося допомогти цій дивній компанії. Тому вони дуже зраділи такій пригоді. Сонце вже піднялось високо і раділо разом зі звірятами. Обійнявши кожного теплим промінцем, яскраво промовляло, що допомога не забариться. Рудик: - Гайда до пана Здоров’я! Він обов’язково щось придумає, – випалив Рудик. Але дорога до Дідугана завжди різна і, захопившись пошуками друга, звірята не помітили, як у лісі їх застала ніч.
  • 6.
    Яворівський В.А. 6 Чорні віттядерев торкались землі. Синє небо враз потемніло. Лише одна-єдина зірочка ледь-ледь освітлювала лісову стежину. Кося: - Мені дуже страшно, – тоненьким голосочком промовив Кося. Але Рудик не зважав на це. Він гордо прямував, обминаючи дерева, і постійно щось викрикував. Від вигуків Рудика страх зайченяти ставав ще більшим. Рудик: - Дивись, там дракон! – горланило Лисеня. Косі дивом вдалося опанувати свій страх і уважно вдивитись у далечінь. Кося: - Та ні, то горить багаття! – радісно вигукнуло Зайченя. Звірята миттю кинулись до вогню. Ось нарешті ми і дібрались до тебе, Дідусю. Старезний Дідуган у
  • 7.
    Казка «Струмок» 7 крислатому солом’яномукапелюсі повільно йшов назустріч. Довга сива борода, загадковий погляд з-під густих брів, ошатне вбрання, довжелезна палиця, що допомагала Стариганю рухатись довкола багаття дещо спантеличили маленьких мандрівників. У їхніх очах мигнув хвилинний страх. Але все в одну мить кудись поділось, коли пан Здоров’я лагідним старечим голосом розітнув нічну лісову тишу: Пан Здоров’я: - Ну що, втомилися? То сідайте ближче та розкажіть про все, що з вами трапилось. Навипередки Кося та Рудик оповідали про свої пригоди та завдання, яке отримали від пані Жаби. Незчулися як їх зморив сон. Дідусь з широкою посмішкою спостерігав за малечею. Кожен їхній рух говорив про нову пригоду, у яку потрапили звірята уві сні. Зіщурені брови Косі розповіли про небезпеку, що чигала на нього, а от
  • 8.
    Яворівський В.А. 8 радісна мордочкаРудика видавала його вдалу перемогу над злом… Рано-вранці звірят розбудив дивний запах. Розплющивши очі, вони побачили, що міцно спали у хижині пана Здоров’я, а дахом служив величезний соняшник, з якого звисали сушені чебрець та базилік. Та раптом Рудика стривожив кашель Косі. Рудик: - Невже ми не допоможемо жаб’ячій компанії врятувати струмок? – подумало Лисеня. Але його думки перервав Старигань, бо приніс до хижі горнятко пахучого чаю із кориці. Пан Здоров’я: - Це допоможе тобі позбутися нудного кашлю і продовжити подорож, – сказав пан Здоров’я, простягаючи Косі чай. А ще я взяв молоко і приготував вам йогурт. Смаку йому прибавили яблуко, слива та родзинки.
  • 9.
    Казка «Струмок» 9 Кося: - Адля чого вам гарбуз, помідор та морква, – запитав, ковтаючи слинку, Кося. Пан Здоров’я: - Так це ж для каші, яка додасть вам сили та енергії для порятунку струмка. Над вогнищем висів величезний казан. Пана Здоров’я в окремі моменти не було видно із-за нього. Він дістав свою довжелезну дерев’яну ложку і так вправно нею орудував, що Кося і Рудик на мить забули про голод. Вони, затамувавши подих, водили очима за круговими рухами Стариганя. І от пан Здоров’я покликав мандрівників до столу. Аромат каші поповз лісовими хащами. Рудик: - Як у вас все смачно та здорово виходить, пане Здоров’я!
  • 10.
    Яворівський В.А. 10 Друзяки подякувалисвоєму рятівнику і у повному здоров’ї вирушили до колодязя, дорогу до якого вказав Дідуган. Підійшовши ближче, Кося та Рудик застигли в задумі: «Як його привести до ладу?» Пан Здоров’я: - Та що ж ви злякались, рятівники? – ніжно посміхаючись, вивів їх із задуми пан Здоров’я. Кося: - Невже злякались? Кося і Рудик: - Ми? Ні! – разом гукнули Звірята. – Ми готові! Пан Здоров’я: - Тоді мерщій ставайте мені на допомогу, – витягуючи першу гілку з дна колодязя та напнувши на очі окуляри промовив Старигань. Робота закипіла. Троє друзів працювали так натхненно, що вже через годину вода задзюрчала з повною силою.
  • 11.
    Казка «Струмок» 11 Спускаючись згори на велосипеді та роликах вздовж струмка, друзі спішили за водою. Біля галявини їх радісно зустріла галаслива компанія: «Ура, ква-ква! Дякуємо вам, Косю та Рудику. Ви повернули нам дім!» Повернувшись додому, звірята навипередки розповідали про свої незвичайні пригоди. Усе було так чудово, на завтра Кося та Рудик вже намалювали новий маршрут для своїх перегонів. Їм так сподобалось робити добру справу, що навіть не говорили про можливі небезпеки чи перешкоди. Сонце також вже поспішило до сну, бо завтра його промінчики з новою силою розбудять маленьких друзів та поведуть у світ нових пригод…